ПРП. ВЕНЕДИКТА

Ким св. Василій Великий був для чернецтва на Сході, тим став св. Венедикт для чернецтва на Заході. Обидва спрямували це життя на правильну дорогу, обидва уклали правило, з'єднали ченців у мудро проваджений чин і обидва стали наріжним каменем, на якому чернецтво Христової Церкви осягнуло висот надзвичайної святості.

Св. Венедикт (480-547) народився в Нурсії (Італія) в багатій сім'ї. У 16 р. пішов в Апеннінські гори і біля р. Аніо знайшов глибоку печеру, в якій став служити Богові. Чернець з монастиря приносив йому хліб і воду, і спускав у печеру. Тут 3 роки готувався Венедикт до великого посланництва, яке мав сповнити.

Пастухи знайшли печеру. Ченці монастиря просили його стати ігуменом. Погодившись, увів суворий статут. Та дійшло до того, що хтось подав йому у вині отруту. Чаша випала з його рук. Венедикт повернувся в печеру. Та коли до нього почали приходити багато учнів, Венедикт збудував для них 12 монастирів. Не злічити чуд, якими Господь прославив св. Венедикта.

Якось один зі священників, заздрячи Венедиктові, став зводити на нього наклеп. Тоді святий, аби засліплений не дійшов до гріха, залишив монастир. Пішов у місцевість Монте Касіно, де ще процвітало поганство. Св. Венедикт навернув поган.

А коли і тут зібралося багато учнів, то св. Венедикт збудував великий монастир, що стоїть донині, - Монте Касіно. Тут він написав чернече правило, яке впродовж віків було єдиним у Західній Церкві.

З відривного календаря «З вірою в душі» за 14 березня.
----------------