• Like
    Love
    3
    699переглядів
  • #особистості
    26 липня 1931 року в селі Миколаївка біля Волновахи в селянській родині народився Іван Дзюба, в майбутньому – відомий літературознавець та громадський діяч, дисидент і політик, Герой України.

    У два роки пережив голодомор. Згадував, як бабуся терла кору, щоб прогодувати родину, і що мама, яка працювала санітаркою в лікарні, розповідала вдома, як до них привозили виснажених голодом людей. Голод змусив родину Дзюб переїхати із Миколаївки в сусіднє робітниче селище Новотроїцьке, а звідти – в Оленівські Кар'єри (тепер Докучаєвськ).

    Закінчив російськомовну середню школу № 1, до 17 років розмовляв переважно російською, а в графі «національність» до середини 1950-х писав «русский». Перелом стався під час навчання в Донецькому (тоді – Сталінському) педагогічному інституті, куди вступив на російську філологію. Там відчув штучність в намаганні принизити українську мову і культуру – і відкрив для себе Україну.

    Пропрацювавши кілька років в Донецькому педінституті, вступає до аспірантури Інституту літератури ім. Тараса Шевченка АН України і переїжджає до Києва. У столиці стає одним із активних учасників Клубу творчої молоді. КТМівці збурюють столицю, провівши кілька літературних вечорів, серед яких – вечір Василя Симоненка, несанкціоноване вшанування пам’яті Лесі Українки, збори з нагоди перепоховання Тараса Шевченка.

    4 вересня 1965 року на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» вийшов на сцену і заявив про арешти творчої молоді, які прокотилися Україною. Присутній у залі В’ячеслав Чорновіл схопився з місця і вигукнув «Хто протестує проти політичних арештів – встаньте!».

    У тому ж 1965 році написав фундаментальну роботу «Інтернаціоналізм чи русифікація?», у якій, спираючись на «канонічні» твори Леніна, Маркса та Енгельса, цитуючи партійні постанови та інші офіційні джерела, викривав згубну політику партії щодо національного питання. Примірники книги відіслав до Першого секретаря ЦК Компартії Петра Шелеста, голови Ради міністрів УРСР Володимира Щербицького, до ЦК Компартії в Москву і навіть до головного редактора журналу «Новый мир» Олександра Твардовського.

    Після марних спроб «перевиховати» автора, була скликана спеціальна комісія, яка визнала «Інтернаціоналізм чи русифікація?» ідейно шкідливим твором. Дзюбу виключають зі Спілки письменників України, а 13 січня 1972 року під час візиту до Івана та Льолі Світличних, його затримують, щодня викликаючи на допити. Рік постійних допитів і перебування в слідчому ізоляторі КГБ вплинули на Івана Дзюбу. Він погоджується на публічне каяття та визнання своєї «вини» в обмін на помилування. Утім, прогнувшись раз перед Системою, не став їй прислужувати, продовжуючи в своїх працях (коли його дозволили публікувати) розвінчувати імперські міфи та відстоювати право українців та інших народів на власну ідентичність, підриваючи радянські постулати «прогресивного значення» приєднання їх до Росії.

    Наприкінці 1980-х років знову повертається в активне громадське і політичне життя України, стає одним із співзасновників Народного руху України, президентом Республіканської асоціації україністів, головним редактором журналу «Сучасність», а в грудні 1992 очолює Міністерство культури України. Також працює на посаді академіка-секретаря Відділення літератури, мови, мистецтвознавства НАН України, у 1997 році стає співголовою Головної редакції Енциклопедії сучасної України, тривалий час очолює Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

    За останні тридцять років написав та видав у світ близько двох десятків книг, присвячених українському світу літератури, мистецтва, культури, де знайшлося місце і класикам, і сучасним письменникам. А в 2015-му побачила світ книга «Донецька рана України», де аналізуються не лише розвиток української культури на теренах Донеччини, а й політичні, психологічні та історичні причини та маніпуляції місцевим населенням з боку радянської влади та їхніх наступників, які призвели до окупації.

    🕯Помер 22 лютого 2022 року в 90-річному віці в Києві.
    #особистості 26 липня 1931 року в селі Миколаївка біля Волновахи в селянській родині народився Іван Дзюба, в майбутньому – відомий літературознавець та громадський діяч, дисидент і політик, Герой України. У два роки пережив голодомор. Згадував, як бабуся терла кору, щоб прогодувати родину, і що мама, яка працювала санітаркою в лікарні, розповідала вдома, як до них привозили виснажених голодом людей. Голод змусив родину Дзюб переїхати із Миколаївки в сусіднє робітниче селище Новотроїцьке, а звідти – в Оленівські Кар'єри (тепер Докучаєвськ). Закінчив російськомовну середню школу № 1, до 17 років розмовляв переважно російською, а в графі «національність» до середини 1950-х писав «русский». Перелом стався під час навчання в Донецькому (тоді – Сталінському) педагогічному інституті, куди вступив на російську філологію. Там відчув штучність в намаганні принизити українську мову і культуру – і відкрив для себе Україну. Пропрацювавши кілька років в Донецькому педінституті, вступає до аспірантури Інституту літератури ім. Тараса Шевченка АН України і переїжджає до Києва. У столиці стає одним із активних учасників Клубу творчої молоді. КТМівці збурюють столицю, провівши кілька літературних вечорів, серед яких – вечір Василя Симоненка, несанкціоноване вшанування пам’яті Лесі Українки, збори з нагоди перепоховання Тараса Шевченка. 4 вересня 1965 року на прем’єрі фільму «Тіні забутих предків» вийшов на сцену і заявив про арешти творчої молоді, які прокотилися Україною. Присутній у залі В’ячеслав Чорновіл схопився з місця і вигукнув «Хто протестує проти політичних арештів – встаньте!». У тому ж 1965 році написав фундаментальну роботу «Інтернаціоналізм чи русифікація?», у якій, спираючись на «канонічні» твори Леніна, Маркса та Енгельса, цитуючи партійні постанови та інші офіційні джерела, викривав згубну політику партії щодо національного питання. Примірники книги відіслав до Першого секретаря ЦК Компартії Петра Шелеста, голови Ради міністрів УРСР Володимира Щербицького, до ЦК Компартії в Москву і навіть до головного редактора журналу «Новый мир» Олександра Твардовського. Після марних спроб «перевиховати» автора, була скликана спеціальна комісія, яка визнала «Інтернаціоналізм чи русифікація?» ідейно шкідливим твором. Дзюбу виключають зі Спілки письменників України, а 13 січня 1972 року під час візиту до Івана та Льолі Світличних, його затримують, щодня викликаючи на допити. Рік постійних допитів і перебування в слідчому ізоляторі КГБ вплинули на Івана Дзюбу. Він погоджується на публічне каяття та визнання своєї «вини» в обмін на помилування. Утім, прогнувшись раз перед Системою, не став їй прислужувати, продовжуючи в своїх працях (коли його дозволили публікувати) розвінчувати імперські міфи та відстоювати право українців та інших народів на власну ідентичність, підриваючи радянські постулати «прогресивного значення» приєднання їх до Росії. Наприкінці 1980-х років знову повертається в активне громадське і політичне життя України, стає одним із співзасновників Народного руху України, президентом Республіканської асоціації україністів, головним редактором журналу «Сучасність», а в грудні 1992 очолює Міністерство культури України. Також працює на посаді академіка-секретаря Відділення літератури, мови, мистецтвознавства НАН України, у 1997 році стає співголовою Головної редакції Енциклопедії сучасної України, тривалий час очолює Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. За останні тридцять років написав та видав у світ близько двох десятків книг, присвячених українському світу літератури, мистецтва, культури, де знайшлося місце і класикам, і сучасним письменникам. А в 2015-му побачила світ книга «Донецька рана України», де аналізуються не лише розвиток української культури на теренах Донеччини, а й політичні, психологічні та історичні причини та маніпуляції місцевим населенням з боку радянської влади та їхніх наступників, які призвели до окупації. 🕯Помер 22 лютого 2022 року в 90-річному віці в Києві.
    814переглядів
  • 🚀Багатоповерхівка у Дарницькому районі постраждала внаслідок масованої атаки ворога

    Вибуховою хвилею у будинку пошкоджені фасад, балкони та скління.

    За останньою інформацією тут постраждали щонайменше п'ятеро людей, серед яких дитина.

    🇺🇦Репортаж журналістів «КС: новини Київ».
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    🚀Багатоповерхівка у Дарницькому районі постраждала внаслідок масованої атаки ворога Вибуховою хвилею у будинку пошкоджені фасад, балкони та скління. За останньою інформацією тут постраждали щонайменше п'ятеро людей, серед яких дитина. 🇺🇦Репортаж журналістів «КС: новини Київ». #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    179переглядів 7Відтворень
  • 😱 Land Rover збив 24-річну жінку з 5-річним сином на переході: мати померла в лікарні

    Смертельна ДТП сталась 1 квітня близько 19:00 на одній із вулиць в Вишгороді.

    52-річний водій Land Rover Discovery збив жінку, яка перетинала проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу разом зі своїм 5-річним сином.

    Внаслідок ДТП, 24-річна потерпіла та її дитина отримали численні травми і були госпіталізовані до лікарні. На жаль, жінка померла в реанімації, а хлопчик перебуває у важкому стані.
    #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал
    😱 Land Rover збив 24-річну жінку з 5-річним сином на переході: мати померла в лікарні Смертельна ДТП сталась 1 квітня близько 19:00 на одній із вулиць в Вишгороді. 52-річний водій Land Rover Discovery збив жінку, яка перетинала проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу разом зі своїм 5-річним сином. Внаслідок ДТП, 24-річна потерпіла та її дитина отримали численні травми і були госпіталізовані до лікарні. На жаль, жінка померла в реанімації, а хлопчик перебуває у важкому стані. #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал
    Sad
    1
    488переглядів 1 Поширень
  • Гель для душу Livesta, 330 мл в асортименті👇

    🍓 СОЛОДКА ПОЛУНИЦЯ
    🍒МИГДАЛЕВА ВИШНЯ


    ✅ м’яко очищає шкіру
    ✅ робить її сяючою, ніжною та гладенькою
    ✅ лишає на тілі приємний аромат

    Обирай який тобі довподоби та пиши для замовлення

    79 грн💰

    Тобі який замовити?
    Гель для душу Livesta, 330 мл в асортименті👇 🍓 СОЛОДКА ПОЛУНИЦЯ 🍒МИГДАЛЕВА ВИШНЯ ✅ м’яко очищає шкіру ✅ робить її сяючою, ніжною та гладенькою ✅ лишає на тілі приємний аромат Обирай який тобі довподоби та пиши для замовлення 79 грн💰 Тобі який замовити?
    Love
    1
    381переглядів
  • 263переглядів 13Відтворень
  • Ми єдині, ми сильні!
    Ми єдині, ми сильні!
    Like
    Love
    4
    869переглядів 66Відтворень 1 Поширень
  • https://youtu.be/rVrmIFXOfQQ?si=E-KJBUnJghx_H1ua
    https://youtu.be/rVrmIFXOfQQ?si=E-KJBUnJghx_H1ua
    111переглядів 1 Поширень
  • Like
    1
    63переглядів
  • Помер британський письменник Фредерік Форсайт, відомий романом-трилером "День шакала". Йому було 86 років.

    Форсайт видав понад 25 книг, зокрема "Одеський файл" та "Пси війни", і продав 75 мільйонів книг по всьому світу. Про це повідомляє Show 24 з посиланням на BBC.


    https://24tv.ua/show24/frederik-forsayt-pomer-shho-pro-nogo-vidomo_n2...
    Помер британський письменник Фредерік Форсайт, відомий романом-трилером "День шакала". Йому було 86 років. Форсайт видав понад 25 книг, зокрема "Одеський файл" та "Пси війни", і продав 75 мільйонів книг по всьому світу. Про це повідомляє Show 24 з посиланням на BBC. https://24tv.ua/show24/frederik-forsayt-pomer-shho-pro-nogo-vidomo_n2842859
    24TV.UA
    Помер письменник Фредерік Форсайт – автор відомого роману "День шакала"
    Помер британський письменник Фредерік Форсайт, відомий романом-трилером "День шакала". Йому було 86 років.
    Sad
    2
    230переглядів