• https://youtu.be/0tLEXeYhCyE?si=DOVQxy1p5RtaEpOZ
    https://youtu.be/0tLEXeYhCyE?si=DOVQxy1p5RtaEpOZ
    319переглядів 1 Поширень
  • https://youtu.be/7xo96wlg9Dc?si=SCSx98QGTUYyqFQY
    https://youtu.be/7xo96wlg9Dc?si=SCSx98QGTUYyqFQY
    331переглядів 1 Поширень
  • https://youtu.be/ThhWv531E1k?si=ef4k6tiKnjuVGDHV
    https://youtu.be/ThhWv531E1k?si=ef4k6tiKnjuVGDHV
    347переглядів 1 Поширень
  • Днями хакери зламали базу Netflix та злили в Інтернет величезну кількість інформації про 5 сезон "Дивних див". Було злито понад 90 сторінок конфіденційних даних щодо сюжету.

    Звісно, платформа почала швидко працювати та видаляти зайве, але фанати вже обговорюють чутки та поширюють власні теорії. Прямих спойлерів в медіа наразі не знайти, бо юристи Netflix такого не люблять. До того ж актори та знімальна група провели цілий рік на зніманнях і відзняли 650 годин матеріалу, і це була б неповага до всієї команди. Але десь ці сторінки, напевно, гуляють, бо все, шо потрапляє в Інтернет, залишається в Інтернеті.

    Очікується, що перша частина п'ятого сезону дебютує у жовтні 2025 року, тоді як друга — у листопаді. Сезон міститиме 8 серій.

    #Коло_Кіно #Новини_серіалів #Netflix
    Днями хакери зламали базу Netflix та злили в Інтернет величезну кількість інформації про 5 сезон "Дивних див". Було злито понад 90 сторінок конфіденційних даних щодо сюжету. Звісно, платформа почала швидко працювати та видаляти зайве, але фанати вже обговорюють чутки та поширюють власні теорії. Прямих спойлерів в медіа наразі не знайти, бо юристи Netflix такого не люблять. До того ж актори та знімальна група провели цілий рік на зніманнях і відзняли 650 годин матеріалу, і це була б неповага до всієї команди. Але десь ці сторінки, напевно, гуляють, бо все, шо потрапляє в Інтернет, залишається в Інтернеті. Очікується, що перша частина п'ятого сезону дебютує у жовтні 2025 року, тоді як друга — у листопаді. Сезон міститиме 8 серій. #Коло_Кіно #Новини_серіалів #Netflix
    3
    653переглядів
  • Замовлення наклейок Тернопіль за посиланням - https://oldorcs.com/services/sticker

    Наклейки, етикетки та стікери є ефективним інструментом реклами. Вони можуть допомогти компаніям підвищити рівень впізнаваності бренду, збільшити кількість клієнтів і стимулювати продажі.

    Студія професійного друку OLDORCS надає послуги: створення наклейок, створення наліпок, створення стікерів та багато інших послуг друку, дизайну та реклами.

    ❗ І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес!

    📞 Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030.

    #тернопіль #україна #oldorcs #наклейки #етикетки #стікери #друк
    #файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua
    Замовлення наклейок Тернопіль за посиланням - https://oldorcs.com/services/sticker Наклейки, етикетки та стікери є ефективним інструментом реклами. Вони можуть допомогти компаніям підвищити рівень впізнаваності бренду, збільшити кількість клієнтів і стимулювати продажі. Студія професійного друку OLDORCS надає послуги: створення наклейок, створення наліпок, створення стікерів та багато інших послуг друку, дизайну та реклами. ❗ І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес! 📞 Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030. #тернопіль #україна #oldorcs #наклейки #етикетки #стікери #друк #файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua
    1
    1коментарів 2Kпереглядів 16Відтворень
  • МАВКА - ЦЕ СВЯТО, А КИЛИНА - ТО СІРІ БУДНІ

    25 лютого - День народження Лесі Українки

    «... Мавка - для дурних, Килина - для «розумних». Бо Мавка - це мрія, це коротке сонце в сірому житті, Мавка - це свято, великдень душі. А Килина - це сірі будні, це сало з часником, це повна макітра вареників і жодної зірки над головою.
    «Життя» любить килин, а мавок убиває.
    Бо Мавка за день проживе більше, як Килина за 100 років. Бо Мавка - це обрій, світанок, а Килина - як пшоно, висипане курам під ноги.
    Життя більшості людей - це одна опасиста Килина, а Мавка їм ненависна, бо все зове до чогось непевного, нездійсненного, завжди ошукає, залишить у дурнях. А дурнями не бояться бути лише мудрі. Дурні ж хочуть бути мудрими - тому тримаються за Килину, як чорт за грішного душу.
    Одне слово, драма-феєрія Лесі це драма людського життя: трагедія журавля в небі і гопак свиней на оборі."

    Василь Стус

    Лист до сина, 1982 р.

    За 40 років насправді Мавок стало значно більше. Утім, Килини теж зустрічаються.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 25 лютого.
    -----------
    МАВКА - ЦЕ СВЯТО, А КИЛИНА - ТО СІРІ БУДНІ 25 лютого - День народження Лесі Українки «... Мавка - для дурних, Килина - для «розумних». Бо Мавка - це мрія, це коротке сонце в сірому житті, Мавка - це свято, великдень душі. А Килина - це сірі будні, це сало з часником, це повна макітра вареників і жодної зірки над головою. «Життя» любить килин, а мавок убиває. Бо Мавка за день проживе більше, як Килина за 100 років. Бо Мавка - це обрій, світанок, а Килина - як пшоно, висипане курам під ноги. Життя більшості людей - це одна опасиста Килина, а Мавка їм ненависна, бо все зове до чогось непевного, нездійсненного, завжди ошукає, залишить у дурнях. А дурнями не бояться бути лише мудрі. Дурні ж хочуть бути мудрими - тому тримаються за Килину, як чорт за грішного душу. Одне слово, драма-феєрія Лесі це драма людського життя: трагедія журавля в небі і гопак свиней на оборі." Василь Стус Лист до сина, 1982 р. За 40 років насправді Мавок стало значно більше. Утім, Килини теж зустрічаються. З відривного календаря "Український народний календар" за 25 лютого. -----------
    822переглядів
  • МАВКА - ЦЕ СВЯТО, А КИЛИНА - ТО СІРІ БУДНІ

    25 лютого - День народження Лесі Українки

    «... Мавка - для дурних, Килина - для «розумних». Бо Мавка - це мрія, це коротке сонце в сірому житті, Мавка - це свято, великдень душі. А Килина - це сірі будні, це сало з часником, це повна макітра вареників і жодної зірки над головою.
    «Життя» любить килин, а мавок убиває.
    Бо Мавка за день проживе більше, як Килина за 100 років. Бо Мавка - це обрій, світанок, а Килина - як пшоно, висипане курам під ноги.
    Життя більшості людей - це одна опасиста Килина, а Мавка їм ненависна, бо все зове до чогось непевного, нездійсненного, завжди ошукає, залишить у дурнях. А дурнями не бояться бути лише мудрі. Дурні ж хочуть бути мудрими - тому тримаються за Килину, як чорт за грішного душу.
    Одне слово, драма-феєрія Лесі це драма людського життя: трагедія журавля в небі і гопак свиней на оборі."

    Василь Стус

    Лист до сина, 1982 р.

    За 40 років насправді Мавок стало значно більше. Утім, Килини теж зустрічаються.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 25 лютого.
    -----------
    302переглядів
  • Чудовий виступ вихованців «Strong Family Brovary» на «Кубку України-2025» з воркауту
    #StrongFamilyBrovary #спорт_sports @sports #Brovary_sport #Броварський_спорт @Brovarysport https://brovaryregion.in.ua/?p=40961
    Чудовий виступ вихованців «Strong Family Brovary» на «Кубку України-2025» з воркауту #StrongFamilyBrovary #спорт_sports @sports #Brovary_sport #Броварський_спорт @Brovarysport https://brovaryregion.in.ua/?p=40961
    BROVARYREGION.IN.UA
    Чудовий виступ вихованців «Strong Family Brovary» на «Кубку України-2025» з воркауту
    У Київському Палаці спорту 22 лютого пройшов національний спортивний фестиваль «Sport Unity Ukraine», який об’єднав вісім видів спорту. У програмі заходу пройшли різноманітні змагання, фітнес-челенджі, майстер-класи, спортивні конференції та встановлення рекордів. Серед них відбувся «Кубок України
    954переглядів
  • Це було немов навіть у найглибшому тому Ніщо,
    Навіть у центрі цього цілковитого розпаду,
    Там причаїлася сутність без пам'яті,
    Те, що вціліло від минулого, яке згинуло та було поховано,
    Воно приречене зусілля і біль поновити,
    Відродившись у іншому світі зневіреному.

    It was as though even in this Nought's profound,
    Even in this ultimate dissolution's core,
    There lurked an unremembering entity,
    Survivor of a slain and buried past
    Condemned to resume the effort and the pang,
    Reviving in another frustrate world.


    #Савітрі #Шрі_Ауробіндо #книга_перша #пісня_перша #1_1_6
    Це було немов навіть у найглибшому тому Ніщо, Навіть у центрі цього цілковитого розпаду, Там причаїлася сутність без пам'яті, Те, що вціліло від минулого, яке згинуло та було поховано, Воно приречене зусілля і біль поновити, Відродившись у іншому світі зневіреному. It was as though even in this Nought's profound, Even in this ultimate dissolution's core, There lurked an unremembering entity, Survivor of a slain and buried past Condemned to resume the effort and the pang, Reviving in another frustrate world. #Савітрі #Шрі_Ауробіндо #книга_перша #пісня_перша #1_1_6
    542переглядів
  • Сьогодні, 25 лютого, 47 років виповнюється героїчному генералу Дмитру Марченку, який керував обороною незламного Миколаєва!

    Дмитро Марченко народився у Вознесенську на Миколаївщині. «У цих краях він орієнтується без мапи, – каже генерал Сергій Кривонос, колишній командувач Сил спеціальних операцій. – Він на півдні розуміється краще, ніж ми у власній кишені».

    Війну Марченко зустрів у Києві. Друзі з півдня завалили його відео, на яких колони росіян наближаються до Херсона. «Готовий виїхати на південь, не можу просто спостерігати», – написав Марченко заступнику главкома Євгену Масюку. Після розмови з головнокомандувачем Валерієм Залужним той відповів: «Їдь швидше, бо вони вже заходять у Херсон».

    У свій 44‑й день народження, Марчелло дістався Миколаєва. Місто було охоплене панікою. У центрі міста генерал побачив, як чоловік знімає з будинку жовто‑блакитний прапор.

    «Що ти робиш?» – спитав він, вийшовши з машини. «Так вони вже Херсон взяли, завтра тут будуть!» – відповів містянин. «Ми будемо битися, – відповів Марченко. – Припини!»

    Страх поширився не лише серед цивільних. «У перші ночі з Миколаєва виїжджали колони з технікою та силовими структурами, – розказує Марченко. – Одного з таких керівників бійці повернули до міста. Я сказав йому: «Наступного разу будеш визнаний зрадником та розстріляний за законом воєнного часу». Аби зупинити втечу, Марченко наказав на ніч розводити міст через Південний Буг, за яким лежить дорога на Одесу. «Доки я тут, місто ніхто здавати не буде», – заявив він.

    Передові загони росіян зайшли в Херсон та збиралися атакувати Миколаїв. За ним відкривалися два важливих напрямки – на Одесу та Південноукраїнську АЕС.

    Росіяни наступали двома угрупованнями. «Близько 2000 машин – танків, БТР тощо – та відповідна кількість особового складу рушили з Херсона на Миколаїв, – пригадує генерал. – Інша група – 1200–1300 одиниць техніки – почала обхід».

    Марченко поділив місто та його околиці на зони. Оборона кожної була закріплена за конкретним військовим підрозділом. Усі наявні екскаватори були «мобілізовані» рити окопи.

    Спочатку захисникам Миколаєва бракувало координації. Марченко мало не загинув від «дружнього» вогню.

    На початку березня росіяни почали обходити Миколаїв з півночі та впритул наблизилися до рідного міста Марченка – Вознесенська. Це вже була загроза оточення та виходу до АЕС: від Вознесенська до Південноукраїнська 27 км.

    Вознесенськ обороняли бійці 80‑ї окремої десантно‑штурмової бригади ЗСУ. Вони підірвали міст через річку Мертвовод, унеможлививши подальший рух колон ворога. Колони з танків та БТР, що рухалися дорогами, немов у себе вдома, були розшматовані українською артилерією.

    А 4 березня до аеропорту Кульбакине у передмісті Миколаєва вдерся передовий загін росіян. Марченка здивувало, що на такий важливий об’єкт росіяни відрядили лише кілька танків та БТР із групою піхоти. Він вирішив, що мета атаки – змусити його перекинути до аеропорту найбільш боєздатні частини ЗСУ та послабити оборону на інших ділянках.

    Відбивати Кульбакине генерал відправив патрульних поліцейських, озброєних РПГ радянського зразка та американськими Javeline. «Це не патрульні, це хижаки, – говорив Марченко. Атаку на інший аеропорт – Баловне, розташований у 13 км на північ від міста, – відбив зведений загін тих самих патрульних, Територіальної оборони та спецназу.

    Марченко не страждає на зіркову хворобу. «Головну роль відіграють солдати в окопах, я лише адміністратор»

    Коли спілкуєшся з мешканцями Миколаєва, одразу стає зрозуміло, хто є головним героєм міста.

    Марченко у 2023 знову був в Миколаєві. Координував співпрацю між військовими та цивільними, керував партизанами на Херсонщині. Проти нього досі відкрита нікчемна політично вмотивована справа, перевзутою 24.02.2022 владою, серед якої купа колишніх антимайданівців та відвертих малоросів, більшість з цієї падалі (Татаров, Смірнов, Трухін, Баканов та ін.), + і вся опзж, мають опинитися за гратами. А слава героїчного Марчелло буде жити вічно!

    Сьогодні, 25 лютого, 47 років виповнюється героїчному генералу Дмитру Марченку, який керував обороною незламного Миколаєва! Дмитро Марченко народився у Вознесенську на Миколаївщині. «У цих краях він орієнтується без мапи, – каже генерал Сергій Кривонос, колишній командувач Сил спеціальних операцій. – Він на півдні розуміється краще, ніж ми у власній кишені». Війну Марченко зустрів у Києві. Друзі з півдня завалили його відео, на яких колони росіян наближаються до Херсона. «Готовий виїхати на південь, не можу просто спостерігати», – написав Марченко заступнику главкома Євгену Масюку. Після розмови з головнокомандувачем Валерієм Залужним той відповів: «Їдь швидше, бо вони вже заходять у Херсон». У свій 44‑й день народження, Марчелло дістався Миколаєва. Місто було охоплене панікою. У центрі міста генерал побачив, як чоловік знімає з будинку жовто‑блакитний прапор. «Що ти робиш?» – спитав він, вийшовши з машини. «Так вони вже Херсон взяли, завтра тут будуть!» – відповів містянин. «Ми будемо битися, – відповів Марченко. – Припини!» Страх поширився не лише серед цивільних. «У перші ночі з Миколаєва виїжджали колони з технікою та силовими структурами, – розказує Марченко. – Одного з таких керівників бійці повернули до міста. Я сказав йому: «Наступного разу будеш визнаний зрадником та розстріляний за законом воєнного часу». Аби зупинити втечу, Марченко наказав на ніч розводити міст через Південний Буг, за яким лежить дорога на Одесу. «Доки я тут, місто ніхто здавати не буде», – заявив він. Передові загони росіян зайшли в Херсон та збиралися атакувати Миколаїв. За ним відкривалися два важливих напрямки – на Одесу та Південноукраїнську АЕС. Росіяни наступали двома угрупованнями. «Близько 2000 машин – танків, БТР тощо – та відповідна кількість особового складу рушили з Херсона на Миколаїв, – пригадує генерал. – Інша група – 1200–1300 одиниць техніки – почала обхід». Марченко поділив місто та його околиці на зони. Оборона кожної була закріплена за конкретним військовим підрозділом. Усі наявні екскаватори були «мобілізовані» рити окопи. Спочатку захисникам Миколаєва бракувало координації. Марченко мало не загинув від «дружнього» вогню. На початку березня росіяни почали обходити Миколаїв з півночі та впритул наблизилися до рідного міста Марченка – Вознесенська. Це вже була загроза оточення та виходу до АЕС: від Вознесенська до Південноукраїнська 27 км. Вознесенськ обороняли бійці 80‑ї окремої десантно‑штурмової бригади ЗСУ. Вони підірвали міст через річку Мертвовод, унеможлививши подальший рух колон ворога. Колони з танків та БТР, що рухалися дорогами, немов у себе вдома, були розшматовані українською артилерією. А 4 березня до аеропорту Кульбакине у передмісті Миколаєва вдерся передовий загін росіян. Марченка здивувало, що на такий важливий об’єкт росіяни відрядили лише кілька танків та БТР із групою піхоти. Він вирішив, що мета атаки – змусити його перекинути до аеропорту найбільш боєздатні частини ЗСУ та послабити оборону на інших ділянках. Відбивати Кульбакине генерал відправив патрульних поліцейських, озброєних РПГ радянського зразка та американськими Javeline. «Це не патрульні, це хижаки, – говорив Марченко. Атаку на інший аеропорт – Баловне, розташований у 13 км на північ від міста, – відбив зведений загін тих самих патрульних, Територіальної оборони та спецназу. Марченко не страждає на зіркову хворобу. «Головну роль відіграють солдати в окопах, я лише адміністратор» Коли спілкуєшся з мешканцями Миколаєва, одразу стає зрозуміло, хто є головним героєм міста. Марченко у 2023 знову був в Миколаєві. Координував співпрацю між військовими та цивільними, керував партизанами на Херсонщині. Проти нього досі відкрита нікчемна політично вмотивована справа, перевзутою 24.02.2022 владою, серед якої купа колишніх антимайданівців та відвертих малоросів, більшість з цієї падалі (Татаров, Смірнов, Трухін, Баканов та ін.), + і вся опзж, мають опинитися за гратами. А слава героїчного Марчелло буде жити вічно!
    1
    485переглядів