• Мій колір планети — жовтий. Там завше два сонця і осінь.
Там тепло, погідно, без снігу. І янголи ходять босі...
Там птасі співають оди про літо в шовкòвих травах,
І гноми в брунатних кашкетах на ранок всім варять каву...
А ще, в бурштинòвих квітах, жуки тягнуть арфам струни,
І плавно вальсують бабки, а квіти там вічно юні...
Там листя в обіймах вітру шепоче казки на вушко,
І кожна поважна дама під вечір знов Попелюшка...
Я з тої планети, де диво — звичайна буденна справа,
Де груші під колір сонця, а в гривах конéй — заграва.
Там всесвіт без зла та болю, в настурціях кожна стежина...
Я родом з тієї планети... Затрималась тут за провини...
• Людмила Галінська •
• Мій колір планети — жовтий. Там завше два сонця і осінь.
Там тепло, погідно, без снігу. І янголи ходять босі...
Там птасі співають оди про літо в шовкòвих травах,
І гноми в брунатних кашкетах на ранок всім варять каву...
А ще, в бурштинòвих квітах, жуки тягнуть арфам струни,
І плавно вальсують бабки, а квіти там вічно юні...
Там листя в обіймах вітру шепоче казки на вушко,
І кожна поважна дама під вечір знов Попелюшка...
Я з тої планети, де диво — звичайна буденна справа,
Де груші під колір сонця, а в гривах конéй — заграва.
Там всесвіт без зла та болю, в настурціях кожна стежина...
Я родом з тієї планети... Затрималась тут за провини...
• Людмила Галінська •
Українська
English
