• я не відчуваю, що сьогодні Новий рік, я не маю новорічного настрою..., але я щиро бажаю кожному відзнайти своє щастя, своє натхнення ...
    я щиро бажаю, щоб в кожного з нас збувалися мрії та ми не покидали віру в себе, віру в ПЕРЕМОГУ!
    Слава Україні!
    Героям Слава🫡
    я не відчуваю, що сьогодні Новий рік, я не маю новорічного настрою..., але я щиро бажаю кожному відзнайти своє щастя, своє натхнення ... я щиро бажаю, щоб в кожного з нас збувалися мрії та ми не покидали віру в себе, віру в ПЕРЕМОГУ! Слава Україні! Героям Слава🫡
    Love
    Like
    7
    593views
  • 102views
  • Він плив уже третій день. Вітер гнав хвилі назустріч його маленькому човну, а місяць часом визирав із-за хмар, освітлюючи дорогу вперед. Він не знав точно, куди прямує, але був упевнений: десь там, за горизонтом, чекає острів, про який шепотіли старі легенди.

    Ще хлопчиком він чув ці історії: про землю, де ростуть незнані плоди, де живуть істоти, не схожі на жодних, кого бачив світ, і де заховані таємниці, які можуть змінити долю кожного, хто їх знайде. Люди сміялися з цих розповідей, але він вірив.

    На четвертий день туман огорнув море. Вода навколо стала тиха, мов скло, і здавалося, що навіть вітер зник. Він тримав руку на стерні, вдивляючись у сіру безодню. Аж раптом… він побачив це.

    Серед туману виринали обриси землі – високі скелі, зарослі виноградними лозами, і темні хащі, що спускалися до самої води. Серце мандрівника закалатало. Це був не просто острів. Це була його відповідь.

    Він узявся за весла й поплив уперед, не знаючи, що чекає його там. Але хіба справжній мандрівник боїться невідомого?

    Він плив уже третій день. Вітер гнав хвилі назустріч його маленькому човну, а місяць часом визирав із-за хмар, освітлюючи дорогу вперед. Він не знав точно, куди прямує, але був упевнений: десь там, за горизонтом, чекає острів, про який шепотіли старі легенди. Ще хлопчиком він чув ці історії: про землю, де ростуть незнані плоди, де живуть істоти, не схожі на жодних, кого бачив світ, і де заховані таємниці, які можуть змінити долю кожного, хто їх знайде. Люди сміялися з цих розповідей, але він вірив. На четвертий день туман огорнув море. Вода навколо стала тиха, мов скло, і здавалося, що навіть вітер зник. Він тримав руку на стерні, вдивляючись у сіру безодню. Аж раптом… він побачив це. Серед туману виринали обриси землі – високі скелі, зарослі виноградними лозами, і темні хащі, що спускалися до самої води. Серце мандрівника закалатало. Це був не просто острів. Це була його відповідь. Він узявся за весла й поплив уперед, не знаючи, що чекає його там. Але хіба справжній мандрівник боїться невідомого?
    Like
    Love
    3
    568views
  • Вітаю з днем народження
    Вітаю з днем народження
    Love
    1
    115views
  • Броварський міський центр підготовки населення до нацспротиву випустив перших курсантів.

    На початку поточного року було створено Центр, а вже в кінці квітня завершено перший базовий курс підготовки населення до нацспротиву.

    Нагадаємо, що курс був розрахований на 45 годин та тривав 4 тижні. Понад 30 учасників курсу здобули навички з 7 напрямів: вогнева підготовка, тактична підготовка, тактична медицина, мінна безпека, основи застосування БПЛА, орієнтування на місцевості, життєдіяльність в умовах військового стану. Навчання в Центрі безкоштовні.

    Важливо - всі інструктори мають великий бойовий досвід. Саме за цим безцінним досвідом приходять цивільні.
    @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    Броварський міський центр підготовки населення до нацспротиву випустив перших курсантів. На початку поточного року було створено Центр, а вже в кінці квітня завершено перший базовий курс підготовки населення до нацспротиву. Нагадаємо, що курс був розрахований на 45 годин та тривав 4 тижні. Понад 30 учасників курсу здобули навички з 7 напрямів: вогнева підготовка, тактична підготовка, тактична медицина, мінна безпека, основи застосування БПЛА, орієнтування на місцевості, життєдіяльність в умовах військового стану. Навчання в Центрі безкоштовні. Важливо - всі інструктори мають великий бойовий досвід. Саме за цим безцінним досвідом приходять цивільні. @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    518views
  • https://youtu.be/ZARkRMEfOXk?si=yaF1qctyWJuaC7Tp
    https://youtu.be/ZARkRMEfOXk?si=yaF1qctyWJuaC7Tp
    167views
  • Колись давно, коли Чорне море вирувало під ударами вітрів, жив-був козак на ймення Сивобров. Був він не простим козаком, а морським – піратом, що боронив українські землі від бусурман і нечистих купців.

    Мав Сивобров корабель – «Чайку-Стрімку», що летіла по хвилях, наче сокіл у небі. А ще мав він шаблю булатну та серце відважне. Разом зі своїми побратимами він ганявся за чужинськими галерами, визволяв бранців і вертав додому награбоване добро.

    Якось почув він про страшного яничара Османа-Бая, що грабував села на березі й силоміць забирав людей у неволю. От козак вирішив покласти цьому край.

    Уночі, коли місяць вкрив море сріблом, «Чайка-Стрімка» тихо підкралася до ворога. Сивобров із козаками перелізли на галеру й почали бій. Блиснули шаблі, загриміли постріли. Яничар Осман-Бай був дужий, та Сивоброва не здолав. Одним ударом шаблі козак вибив ворожу зброю, а другим – звільнив усіх бранців.

    На ранок «Чайка-Стрімка» поверталася додому з перемогою. Народ зустрічав Сивоброва як героя. А він лише посміхався у вуса та мовив:

    – Поки вільний вітер над морем гуляє, доти й козак правду боронитиме!

    І знову рушив у море, бо завжди там, де кривда, потрібні відважні серця.
    Колись давно, коли Чорне море вирувало під ударами вітрів, жив-був козак на ймення Сивобров. Був він не простим козаком, а морським – піратом, що боронив українські землі від бусурман і нечистих купців. Мав Сивобров корабель – «Чайку-Стрімку», що летіла по хвилях, наче сокіл у небі. А ще мав він шаблю булатну та серце відважне. Разом зі своїми побратимами він ганявся за чужинськими галерами, визволяв бранців і вертав додому награбоване добро. Якось почув він про страшного яничара Османа-Бая, що грабував села на березі й силоміць забирав людей у неволю. От козак вирішив покласти цьому край. Уночі, коли місяць вкрив море сріблом, «Чайка-Стрімка» тихо підкралася до ворога. Сивобров із козаками перелізли на галеру й почали бій. Блиснули шаблі, загриміли постріли. Яничар Осман-Бай був дужий, та Сивоброва не здолав. Одним ударом шаблі козак вибив ворожу зброю, а другим – звільнив усіх бранців. На ранок «Чайка-Стрімка» поверталася додому з перемогою. Народ зустрічав Сивоброва як героя. А він лише посміхався у вуса та мовив: – Поки вільний вітер над морем гуляє, доти й козак правду боронитиме! І знову рушив у море, бо завжди там, де кривда, потрібні відважні серця.
    Like
    3
    558views
  • 198views 1 Shares
  • Вітаю з днем народження
    Вітаю з днем народження
    Like
    2
    196views
  • ​​ Валуєвський циркуляр: як московія вчергове намагалась знищити українську мову.

    30 липня 1863 року міністр внутрішніх справ Петро Валуєв зі схвалення імператора Олександра II розіслав до цензурних комітетів Києва, Москви і Санкт-Петербурга секретний лист, яким заборонив видання будь-яких книг і підручників українською: релігійних, навчальних і освітніх книг. Публікація художньої ("изящной") літератури дозволялася.

    Причиною появи Валуєвського циркуляру вважають Січневе повстання 1863 року, в якому до поляків, литовців і білорусів приєдналася і частина українців.

    Іншою причиною називають переклади на українську мову чотирьох Євангелій, надіслані на розгляд Синоду для отримання дозволу на друк відставним інспектором Ніжинського ліцею Пилипом Морачевським.

    Сам Валуєв мотивував свої дії тим, що
    📝"приверженцы малороссийской народности обратили свои виды на массу непросвещенную, и те из них, которые стремятся к осуществлению своих политических замыслов, принялись, под предлогом распространения грамотности и просвещения, за издание книг для первоначального чтения, букварей, грамматик, географий и т. п.

    В числе подобных деятелей находилось множество лиц, о преступных действиях которых производилось следственное дело в особой комиссии".

    "Киевский генерал-губернатор находит опасным и вредным выпуск в свет рассматриваемого ныне духовною цензурой перевода на малороссийский язык Нового Завета", - додав у циркулярі Валуєв і постановив:

    📝"пропуск же книг на малороссийском языке как духовного содержания, так учебных и вообще назначаемых для первоначального чтения народа, пристановить".

    "Никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может", - зазначалося в документі.

    Дію Валуєвського циркуляру було розширено так званим Емським указом імператора Олександра ІІ (1876 рік), який практично повністю забороняв видання і ввезення на територію імперії книг українською мовою.

    Заборону скасували лише в 1905 році, коли Російська академія наук визнала, що українська мова є самостійною і окремою від російської.

    Тепер в сучасному світі у хворій голові путіна та десятків мільйонів російських імперіалістів все знову заграло новими фарбами. Знову загострення агресивного імперіалізму та заперечення існування України та всього українського.

    Але Україна, українська мова та культура, були, є і будуть.

    ​​ Валуєвський циркуляр: як московія вчергове намагалась знищити українську мову. 30 липня 1863 року міністр внутрішніх справ Петро Валуєв зі схвалення імператора Олександра II розіслав до цензурних комітетів Києва, Москви і Санкт-Петербурга секретний лист, яким заборонив видання будь-яких книг і підручників українською: релігійних, навчальних і освітніх книг. Публікація художньої ("изящной") літератури дозволялася. Причиною появи Валуєвського циркуляру вважають Січневе повстання 1863 року, в якому до поляків, литовців і білорусів приєдналася і частина українців. Іншою причиною називають переклади на українську мову чотирьох Євангелій, надіслані на розгляд Синоду для отримання дозволу на друк відставним інспектором Ніжинського ліцею Пилипом Морачевським. Сам Валуєв мотивував свої дії тим, що 📝"приверженцы малороссийской народности обратили свои виды на массу непросвещенную, и те из них, которые стремятся к осуществлению своих политических замыслов, принялись, под предлогом распространения грамотности и просвещения, за издание книг для первоначального чтения, букварей, грамматик, географий и т. п. В числе подобных деятелей находилось множество лиц, о преступных действиях которых производилось следственное дело в особой комиссии". "Киевский генерал-губернатор находит опасным и вредным выпуск в свет рассматриваемого ныне духовною цензурой перевода на малороссийский язык Нового Завета", - додав у циркулярі Валуєв і постановив: 📝"пропуск же книг на малороссийском языке как духовного содержания, так учебных и вообще назначаемых для первоначального чтения народа, пристановить". "Никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может", - зазначалося в документі. Дію Валуєвського циркуляру було розширено так званим Емським указом імператора Олександра ІІ (1876 рік), який практично повністю забороняв видання і ввезення на територію імперії книг українською мовою. Заборону скасували лише в 1905 році, коли Російська академія наук визнала, що українська мова є самостійною і окремою від російської. Тепер в сучасному світі у хворій голові путіна та десятків мільйонів російських імперіалістів все знову заграло новими фарбами. Знову загострення агресивного імперіалізму та заперечення існування України та всього українського. Але Україна, українська мова та культура, були, є і будуть.
    783views