• Повертаюся з корпоративу 😂😂😂

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Повертаюся з корпоративу 😂😂😂 https://t.me/Ukraineaboveallelse
    1
    158переглядів 4Відтворень
  • Як відремонтувати в Ізраїлі квартиру дистанційно, якщо ви живете в Україні — і чому це вигідно
    Для багатьох власників нерухомості за кордоном ремонт квартири здається неможливим без особистої присутності. Особливо якщо ви живете в Україні, а квартира знаходиться в Ізраїлі. Проте на практиці дистанційний ремонт — це не виняток, а дедалі поширеніша модель, яка дозволяє зберегти час, гроші й контроль над результатом. Ми регулярно працюємо з клієнтами, які фізично перебувають в...
    3Kпереглядів
  • #вікторина
    #вікторина
    Якому видатному політику та державному діячу належать слова: "Хто в молодості не був радикалом у того немає серця, хто в зрілості не став консерватором — у того немає розуму"?
    ?
    ?
    ?
    ?
    1
    163переглядів
  • 116переглядів
  • 109переглядів
  • Пам’ятаєте колишню голову МСЕК Крупу? Після виходу з СІЗО вона задекларувала новий Porsche та значні суми готівки, – ЗМІ.
    У декларації зазначено:
    💵 У 2024 році автопарк її чоловіка поповнився новим Porsche Cayenne вартістю 6,78 млн грн, окрім вже наявного Cayenne 2019 року.
    💵 Загальні доходи ексголови МСЕК у 2024 році склали 2,02 млн грн, а її чоловіка – 5,21 млн грн.
    💵 На банківських рахунках зберігаються 3,88 млн грн, $230 тис., 52,1 тис. євро та 3,4 тис. польських злотих.
    💵 Також у власності сережки Dior за 700,7 тис. грн, годинник Rolex за 405 тис. грн і готівка: $93 тис. та 2 тис. євро.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Пам’ятаєте колишню голову МСЕК Крупу? Після виходу з СІЗО вона задекларувала новий Porsche та значні суми готівки, – ЗМІ. У декларації зазначено: 💵 У 2024 році автопарк її чоловіка поповнився новим Porsche Cayenne вартістю 6,78 млн грн, окрім вже наявного Cayenne 2019 року. 💵 Загальні доходи ексголови МСЕК у 2024 році склали 2,02 млн грн, а її чоловіка – 5,21 млн грн. 💵 На банківських рахунках зберігаються 3,88 млн грн, $230 тис., 52,1 тис. євро та 3,4 тис. польських злотих. 💵 Також у власності сережки Dior за 700,7 тис. грн, годинник Rolex за 405 тис. грн і готівка: $93 тис. та 2 тис. євро. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    497переглядів
  • #історія #факт
    Тиша перед бурею.
    У вересні 1914 року, коли німецька армія фон Клюка вже відчувала запах паризьких каштанів, доля Франції залежала від швидкості передачі інформації. У містечку Сезанн, через яке проходила лінія фронту, на поштовій станції залишилася Дезире Паппе — звичайна поштова працівниця. Поки всі цивільні тікали на південь, вона замкнулася в операційній залі.
    Коли німці увійшли в місто, вони першим ділом захопили вузли зв’язку. Проте Дезире встигла вивести з ладу основний апарат, зберігши при собі портативний пристрій та підключившись до таємної лінії, про яку не знали окупанти.

    🏚️ Шпигунство під страхом смерті

    Протягом кількох днів,
    перебуваючи в окупованому місті, Дезире Паппе спостерігала за пересуванням німецьких колон з вікна свого горища. Вона рахувала гармати, полки та напрямки руху. Щоночі, коли місто затихало, вона виходила в ефір.
    Її донесення йшли прямо до штабу генерала Галлієні. Саме завдяки її точним даним про «оголений фланг» 1-ї німецької армії, французьке командування наважилося на відчайдушний контрудар, відомий як «Диво на Марні». Вона передавала інформацію навіть тоді, коли німецький патруль виламав двері пошти. Дезире встигла сховати апарат у димоході та видала себе за прибиральницю, що залишилася доглядати за приміщенням.

    🏅 Скромність після грози

    Коли французькі війська відбили Сезанн, офіцери були вражені: критично важлива інформація надходила не від кадрових розвідників, а від молодої жінки, яка не мала жодної військової підготовки. У 1915 році вона була нагороджена Військовим хрестом (Croix de Guerre) — рідкісна відзнака для цивільної жінки того часу.

    Її історія — це не легенда про міфічну телефоністку, а протокольно підтверджений факт того, як одна людина з телеграфним ключем у руках може зупинити цілу армію. Дезире Паппе прожила тихе життя, рідко згадуючи про ті дні, коли її пальці на клавішах апарату карбували ритм майбутньої перемоги. 🕊️
    #історія #факт Тиша перед бурею. У вересні 1914 року, коли німецька армія фон Клюка вже відчувала запах паризьких каштанів, доля Франції залежала від швидкості передачі інформації. У містечку Сезанн, через яке проходила лінія фронту, на поштовій станції залишилася Дезире Паппе — звичайна поштова працівниця. Поки всі цивільні тікали на південь, вона замкнулася в операційній залі. Коли німці увійшли в місто, вони першим ділом захопили вузли зв’язку. Проте Дезире встигла вивести з ладу основний апарат, зберігши при собі портативний пристрій та підключившись до таємної лінії, про яку не знали окупанти. 🏚️ Шпигунство під страхом смерті Протягом кількох днів, перебуваючи в окупованому місті, Дезире Паппе спостерігала за пересуванням німецьких колон з вікна свого горища. Вона рахувала гармати, полки та напрямки руху. Щоночі, коли місто затихало, вона виходила в ефір. Її донесення йшли прямо до штабу генерала Галлієні. Саме завдяки її точним даним про «оголений фланг» 1-ї німецької армії, французьке командування наважилося на відчайдушний контрудар, відомий як «Диво на Марні». Вона передавала інформацію навіть тоді, коли німецький патруль виламав двері пошти. Дезире встигла сховати апарат у димоході та видала себе за прибиральницю, що залишилася доглядати за приміщенням. 🏅 Скромність після грози Коли французькі війська відбили Сезанн, офіцери були вражені: критично важлива інформація надходила не від кадрових розвідників, а від молодої жінки, яка не мала жодної військової підготовки. У 1915 році вона була нагороджена Військовим хрестом (Croix de Guerre) — рідкісна відзнака для цивільної жінки того часу. Її історія — це не легенда про міфічну телефоністку, а протокольно підтверджений факт того, як одна людина з телеграфним ключем у руках може зупинити цілу армію. Дезире Паппе прожила тихе життя, рідко згадуючи про ті дні, коли її пальці на клавішах апарату карбували ритм майбутньої перемоги. 🕊️
    3
    805переглядів
  • #історія #факт
    🌿 Втеча від дзеркал.
    Єлизавета Баварська, яку світ знав під пестливим іменем Сісі, була найкрасивішою жінкою Європи свого часу. Але за фасадом ідеальної зовнішності, на підтримку якої вона витрачала по три години щодня (лише на розчісування волосся), ховалася жінка, що глибоко зневажала свій статус. Її приватна історія — це хроніка безперервної втечі. Сісі ненавиділа Відень, називаючи палац Гофбург «золотою кліткою», і проводила в подорожах до 250 днів на рік.
    Маловідомим є той факт, що імператриця мала таємний «щоденник душі» — сотні віршів, написаних у стилі Генріха Гейне, де вона нещадно висміювала австрійський двір та власну роль «племінної кобили» імперії. Вона заповідала опублікувати ці рукописи лише через 60 років після своєї смерті, а кошти від видання спрямувати на допомогу політичним біженцям.

    🏇 Вершник у тумані

    Серед небагатьох, хто бачив справжню Єлизавету, був британський офіцер Бей Міддлтон. Їхні стосунки, що розпочалися на ґрунті спільної пристрасті до небезпечного полювання на конях, стали головною темою пліток у Європі 1870-х років. Поки Франц Йосиф писав їй ніжні листи, благаючи повернутися додому, Сісі гасала полями Нортгемптоншира за чоловіком, який був молодший за неї на десять років і не мав жодного титулу, що відповідав би її рівню.
    Це не був звичайний роман. Для Сісі Міддлтон уособлював грубу, нестримну свободу. Коли придворні дами намагалися натякнути на непристойність такої близькості, вона просто одягала вуаль, яку не знімала на людях роками, і відмовлялася від будь-яких пояснень. Вона листувалася з ним мовою, позбавленою етикету, обговорюючи не політику, а швидкість коней та втому від життя.

    🥀 Кінець ілюзій

    Приватна трагедія Сісі полягала в тому, що навіть у своїх втечах вона не знаходила спокою. Її стосунки з Міддлтоном обірвалися, коли він вирішив одружитися — імператриця просто викреслила його зі свого життя, не пробачивши «зради» їхньої спільної самотності.

    Останні роки вона подорожувала інкогніто під іменем «графині Гогенембс», закриваючи обличчя чорною парасолькою. Коли в 1898 році італійський анархіст встромив загострений напилок у її груди на березі Женевського озера, вона спочатку навіть не зрозуміла, що сталося. Вона піднялася, пройшла кілька метрів і запитала: «Що він хотів?». Це було останнє питання жінки, яка все життя шукала відповідь на те, як бути собою, залишаючись символом чужої імперії. ⚓
    #історія #факт 🌿 Втеча від дзеркал. Єлизавета Баварська, яку світ знав під пестливим іменем Сісі, була найкрасивішою жінкою Європи свого часу. Але за фасадом ідеальної зовнішності, на підтримку якої вона витрачала по три години щодня (лише на розчісування волосся), ховалася жінка, що глибоко зневажала свій статус. Її приватна історія — це хроніка безперервної втечі. Сісі ненавиділа Відень, називаючи палац Гофбург «золотою кліткою», і проводила в подорожах до 250 днів на рік. Маловідомим є той факт, що імператриця мала таємний «щоденник душі» — сотні віршів, написаних у стилі Генріха Гейне, де вона нещадно висміювала австрійський двір та власну роль «племінної кобили» імперії. Вона заповідала опублікувати ці рукописи лише через 60 років після своєї смерті, а кошти від видання спрямувати на допомогу політичним біженцям. 🏇 Вершник у тумані Серед небагатьох, хто бачив справжню Єлизавету, був британський офіцер Бей Міддлтон. Їхні стосунки, що розпочалися на ґрунті спільної пристрасті до небезпечного полювання на конях, стали головною темою пліток у Європі 1870-х років. Поки Франц Йосиф писав їй ніжні листи, благаючи повернутися додому, Сісі гасала полями Нортгемптоншира за чоловіком, який був молодший за неї на десять років і не мав жодного титулу, що відповідав би її рівню. Це не був звичайний роман. Для Сісі Міддлтон уособлював грубу, нестримну свободу. Коли придворні дами намагалися натякнути на непристойність такої близькості, вона просто одягала вуаль, яку не знімала на людях роками, і відмовлялася від будь-яких пояснень. Вона листувалася з ним мовою, позбавленою етикету, обговорюючи не політику, а швидкість коней та втому від життя. 🥀 Кінець ілюзій Приватна трагедія Сісі полягала в тому, що навіть у своїх втечах вона не знаходила спокою. Її стосунки з Міддлтоном обірвалися, коли він вирішив одружитися — імператриця просто викреслила його зі свого життя, не пробачивши «зради» їхньої спільної самотності. Останні роки вона подорожувала інкогніто під іменем «графині Гогенембс», закриваючи обличчя чорною парасолькою. Коли в 1898 році італійський анархіст встромив загострений напилок у її груди на березі Женевського озера, вона спочатку навіть не зрозуміла, що сталося. Вона піднялася, пройшла кілька метрів і запитала: «Що він хотів?». Це було останнє питання жінки, яка все життя шукала відповідь на те, як бути собою, залишаючись символом чужої імперії. ⚓
    2
    457переглядів
  • МАГАТЕ ПРОДАЖНІ ШАКАЛИ, РОСІЙСЬКИЙ ЯДЕРНИЙ ТЕРОР НАЗИВАЮТЬ "МАСШТАБНА ВІЙСЬКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ".
    ❗️Кілька українських електричних підстанцій, життєво важливих для ядерної безпеки, постраждали від "масштабної військової діяльності".
    ЧАЕС втратила все зовнішнє електропостачання, а також постраждали лінії електропередач до інших АЕС.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    МАГАТЕ ПРОДАЖНІ ШАКАЛИ, РОСІЙСЬКИЙ ЯДЕРНИЙ ТЕРОР НАЗИВАЮТЬ "МАСШТАБНА ВІЙСЬКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ". ❗️Кілька українських електричних підстанцій, життєво важливих для ядерної безпеки, постраждали від "масштабної військової діяльності". ЧАЕС втратила все зовнішнє електропостачання, а також постраждали лінії електропередач до інших АЕС. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    138переглядів
  • #історія #музика
    The Rolling Stones: Архітектори рок-н-рольного бунту та вічної молодості.
    ​Якщо в музиці й існує символ непохитності, то це чотири зазубрені літери та знаменитий логотип із язиком. The Rolling Stones — це не просто гурт, це стихія, яка пронеслася крізь шість десятиліть, перетворивши сирий брудний блюз на найпотужнішу стадіонну машину в історії. 🎸

    ​Початок: Антиподи The Beatles

    ​На початку 60-х, коли "четвірка з Ліверпуля" підкорювала світ у чистих костюмах та з ідеальними зачісками, "Стоунз" з'явилися як їхня повна протилежність. Менеджер Ендрю Луг Олдем навмисно створив образ "поганих хлопців". Якщо батьки хотіли, щоб їхні сини були схожі на Пола Маккартні, то The Rolling Stones були тими, з ким вони забороняли своїм донькам ходити на побачення.
    ​Мік Джаггер та Кіт Річардс, друзі дитинства, які випадково зустрілися на залізничній платформі з платівками Чака Беррі та Мадді Вотерса, принесли в британську поп-музику небезпеку, сексуальність та первісний драйв американського блюзу.

    ​Золота епоха: Від світової слави до вигнання

    ​Період з 1968 по 1972 роки вважається вершиною їхньої творчості. Саме тоді вийшла "велика четвірка" альбомів, які змінили рок назавжди:
    ​Beggars Banquet
    ​Let It Bleed
    ​Sticky Fingers
    ​Exile on Main St.
    ​Це був час, коли гурт балансував на межі геніальності та самознищення. Пісні на кшталт "Sympathy for the Devil" та "Gimme Shelter" стали саундтреком до соціальних потрясінь кінця 60-х: війни у В'єтнамі, розпаду ілюзій хіпі та загального відчуття тривоги.

    ​Секрет довголіття: Культурний код

    ​Чому вони досі збирають стадіони, коли їхнім учасникам вже за 80? Відповідь криється у двох речах:
    ​Гітарне взаєморозуміння: Кіт Річардс створив унікальний стиль гри (використовуючи відкритий стрій Open G), який став фундаментом "брудного" року.
    ​Незгасна енергія Джаггера: Мік Джаггер залишається одним із найкращих фронтменів в історії, чиї рухи на сцені стали легендою та предметом для наслідування.
    ​Навіть після смерті незамінного барабанщика Чарлі Воттса у 2021 році, гурт не зупинився. Їхній останній альбом Hackney Diamonds (2023) довів, що "Стоунз" досі здатні видавати свіжий, зухвалий звук, який не пахне нафталіном.
    ​"Рок-н-рол — це музика для ніг, а не для голови. Але якщо вона потрапляє в голову, це теж непогано." — Кіт Річардс.

    ​The Rolling Stones навчили світ, що старіти можна красиво, залишаючись при цьому вірним своєму внутрішньому бунтарю. Вони — живий доказ того, що каміння, яке котиться, справді не обростає мохом.

    https://youtu.be/peYy53RP9KY?si=V7sdTBuVgDK9vFpI
    #історія #музика The Rolling Stones: Архітектори рок-н-рольного бунту та вічної молодості. ​Якщо в музиці й існує символ непохитності, то це чотири зазубрені літери та знаменитий логотип із язиком. The Rolling Stones — це не просто гурт, це стихія, яка пронеслася крізь шість десятиліть, перетворивши сирий брудний блюз на найпотужнішу стадіонну машину в історії. 🎸 ​Початок: Антиподи The Beatles ​На початку 60-х, коли "четвірка з Ліверпуля" підкорювала світ у чистих костюмах та з ідеальними зачісками, "Стоунз" з'явилися як їхня повна протилежність. Менеджер Ендрю Луг Олдем навмисно створив образ "поганих хлопців". Якщо батьки хотіли, щоб їхні сини були схожі на Пола Маккартні, то The Rolling Stones були тими, з ким вони забороняли своїм донькам ходити на побачення. ​Мік Джаггер та Кіт Річардс, друзі дитинства, які випадково зустрілися на залізничній платформі з платівками Чака Беррі та Мадді Вотерса, принесли в британську поп-музику небезпеку, сексуальність та первісний драйв американського блюзу. ​Золота епоха: Від світової слави до вигнання ​Період з 1968 по 1972 роки вважається вершиною їхньої творчості. Саме тоді вийшла "велика четвірка" альбомів, які змінили рок назавжди: ​Beggars Banquet ​Let It Bleed ​Sticky Fingers ​Exile on Main St. ​Це був час, коли гурт балансував на межі геніальності та самознищення. Пісні на кшталт "Sympathy for the Devil" та "Gimme Shelter" стали саундтреком до соціальних потрясінь кінця 60-х: війни у В'єтнамі, розпаду ілюзій хіпі та загального відчуття тривоги. ​Секрет довголіття: Культурний код ​Чому вони досі збирають стадіони, коли їхнім учасникам вже за 80? Відповідь криється у двох речах: ​Гітарне взаєморозуміння: Кіт Річардс створив унікальний стиль гри (використовуючи відкритий стрій Open G), який став фундаментом "брудного" року. ​Незгасна енергія Джаггера: Мік Джаггер залишається одним із найкращих фронтменів в історії, чиї рухи на сцені стали легендою та предметом для наслідування. ​Навіть після смерті незамінного барабанщика Чарлі Воттса у 2021 році, гурт не зупинився. Їхній останній альбом Hackney Diamonds (2023) довів, що "Стоунз" досі здатні видавати свіжий, зухвалий звук, який не пахне нафталіном. ​"Рок-н-рол — це музика для ніг, а не для голови. Але якщо вона потрапляє в голову, це теж непогано." — Кіт Річардс. ​The Rolling Stones навчили світ, що старіти можна красиво, залишаючись при цьому вірним своєму внутрішньому бунтарю. Вони — живий доказ того, що каміння, яке котиться, справді не обростає мохом. https://youtu.be/peYy53RP9KY?si=V7sdTBuVgDK9vFpI
    1
    1Kпереглядів