• Якщо вам сподобався серіал "Дюна: пророцтво" то у нас для вас є гарні новини, серіал продовжено на другий сезон 🤩

    HBO оголосили про другий сезон після того, як кількість переглядів зробила 1-й сезон серіалу одним з найбільших хітів року - 15 мільйонів переглядів дебютного епізоду. Нічогенькі цифри, еге ж?

    Діліться у коментарях як вам такі новини? Чи плануєте дивитись новий сезон? Чи може першоджерело у вигляді книг вас зацікавило більше?

    #sci_fi_не_нудно
    Якщо вам сподобався серіал "Дюна: пророцтво" то у нас для вас є гарні новини, серіал продовжено на другий сезон 🤩 HBO оголосили про другий сезон після того, як кількість переглядів зробила 1-й сезон серіалу одним з найбільших хітів року - 15 мільйонів переглядів дебютного епізоду. Нічогенькі цифри, еге ж? Діліться у коментарях як вам такі новини? Чи плануєте дивитись новий сезон? Чи може першоджерело у вигляді книг вас зацікавило більше? #sci_fi_не_нудно
    Like
    Love
    Wow
    8
    2Kviews 1 Shares
  • 147views 3Plays
  • ❗️ Вчора в Чорному морі вантажне судно під турецьким прапором, що прямувало з українського порту до Туреччини, зазнало атаки безпілотника-камікадзе, – Clash
    За останні кілька тижнів це вже четвертий випадок нападу на судна, пов’язані з Туреччиною, у Чорному морі.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ❗️ Вчора в Чорному морі вантажне судно під турецьким прапором, що прямувало з українського порту до Туреччини, зазнало атаки безпілотника-камікадзе, – Clash За останні кілька тижнів це вже четвертий випадок нападу на судна, пов’язані з Туреччиною, у Чорному морі. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    64views 0Plays
  • КАЗКОВІ КРАЄВИДИ
    КАЗКОВІ КРАЄВИДИ
    245views 8Plays
  • "танкù" на мою думку це вже класика!🎵🔥🇺🇦
    "танкù" на мою думку це вже класика!🎵🔥🇺🇦
    Like
    Love
    3
    600views
  • 99views
  • Всесвітній день обізнаності про мієлодиспластичний синдром
    Всесвітній день обізнаності про мієлодиспластичний синдром (MDS World Awareness Day) – це щорічний захід, метою якого є підвищення обізнаності про мієлодиспластичні синдроми (МДС), групу захворювань кісткового мозку, що спричиняють його недостатність. Цей день, що відзначається 25 жовтня, об’єднує світову спільноту пацієнтів, пацієнтські групи та професіоналів, щоб підтримати людей, які живуть з мієлодиспластичним синдромом.

    Основний метод діагностики мієлодиспластичного синдрому – дослідження крові. При МДС можливе зниження як одного показника, так і сукупності. Діагноз ставлять тільки при стійкій (не менше півроку) цитопенії, якщо не знайдені інші причини. Якщо виникає підозра на мієлодиспластичний синдром, роблять трепанобіопсію і пункцію кісткового мозку. Отриманий біоматеріал піддають гістологічному і цитологічному дослідженню

    Значення події
    Основними цілями Всесвітній день обізнаності про мієлодиспластичний синдром є:

    Підвищення обізнаності. Висвітлюючи проблеми та досвід людей, які живуть з мієлодиспластичним синдромом, цей день має на меті проінформувати громадськість про цей стан та його наслідки.
    Сприяти підтримці. Життя з мієлодиспластичним синдромом може бути складним як фізично, так і емоційно. Цей день є платформою для згуртування підтримки постраждалих людей, забезпечуючи їм доступ до необхідних ресурсів та догляду.
    Об’єднуючи пацієнтів, осіб, які доглядають за ними, медичних працівників та адвокатів, Всесвітній день розповсюдження інформації про мієлодиспластичний синдром сприяє зміцненню почуття спільноти, гарантуючи, що ніхто не повинен стикатися з проблемами цієї хвороби наодинці.
    Всесвітній день обізнаності про мієлодиспластичний синдром Всесвітній день обізнаності про мієлодиспластичний синдром (MDS World Awareness Day) – це щорічний захід, метою якого є підвищення обізнаності про мієлодиспластичні синдроми (МДС), групу захворювань кісткового мозку, що спричиняють його недостатність. Цей день, що відзначається 25 жовтня, об’єднує світову спільноту пацієнтів, пацієнтські групи та професіоналів, щоб підтримати людей, які живуть з мієлодиспластичним синдромом. Основний метод діагностики мієлодиспластичного синдрому – дослідження крові. При МДС можливе зниження як одного показника, так і сукупності. Діагноз ставлять тільки при стійкій (не менше півроку) цитопенії, якщо не знайдені інші причини. Якщо виникає підозра на мієлодиспластичний синдром, роблять трепанобіопсію і пункцію кісткового мозку. Отриманий біоматеріал піддають гістологічному і цитологічному дослідженню Значення події Основними цілями Всесвітній день обізнаності про мієлодиспластичний синдром є: Підвищення обізнаності. Висвітлюючи проблеми та досвід людей, які живуть з мієлодиспластичним синдромом, цей день має на меті проінформувати громадськість про цей стан та його наслідки. Сприяти підтримці. Життя з мієлодиспластичним синдромом може бути складним як фізично, так і емоційно. Цей день є платформою для згуртування підтримки постраждалих людей, забезпечуючи їм доступ до необхідних ресурсів та догляду. Об’єднуючи пацієнтів, осіб, які доглядають за ними, медичних працівників та адвокатів, Всесвітній день розповсюдження інформації про мієлодиспластичний синдром сприяє зміцненню почуття спільноти, гарантуючи, що ніхто не повинен стикатися з проблемами цієї хвороби наодинці.
    420views
  • 10 українців, які були мільйонерами ще до більшовиків — і будували Україну, а не палаци. Насправді ці люди були великими не через багатство — а через те, як ним розпорядились.

    1. Василь Симиренко – цукровий магнат і фанат Шевченка.
    Спонсорував “Кобзаря”, українську освіту, науку й навіть нелегальні українські школи. Мовчки давав гроші на все українське. Його називали “невидимим меценатом”.

    2. Євген Чикаленко – багатий аграрій, який фінансував усі ключові українські видання початку ХХ ст. Допомагав молодим письменникам, лікував Коцюбинського, утримував газету «Рада».

    3. Єлизавета Скоропадська-Милорадович – аристократка з українським серцем.
    Влаштовувала бали, а насправді – вогнища української ідеї. Провозила заборонені книжки й фінансувала Наукове товариство ім. Шевченка.

    4. Микола Терещенко – бізнесмен, який віддавав 80% прибутку на добрі справи.
    Збудував лікарні, школи, музеї, храми. Тільки в Київ вклав 5 млн рублів (сьогодні – десятки мільйонів $). Його девіз: “прагнення до суспільної користі”.

    5. Василь Тарновський (молодший) – зібрав унікальну колекцію козацьких реліквій і подарував її народу. Влаштовував культурні вечори в Качанівці, видавав твори Шевченка.

    6. Олексій Алчевський – перший мільйонер зі Сходу.
    Заснував Алчевськ, металургійні комбінати, а ще – бібліотеки, церкви, школи. Підтримував український рух фінансово, ідеологічно і всім серцем.

    7. Григорій Галаган – поміщик із людяністю.
    Заснував Колегію Галагана після втрати сина. Відкривав бібліотеки, фінансував книжки. Викупив кобзаря Остапа Вересая з кріпацтва.

    8. Володимир Леонтович – родич Симиренка, меценат письменників. Фінансував твори Кобилянської, Лесі Українки, Винниченка. Коцюбинському платив “зарплату”, щоб той міг не працювати, а писати.

    9. Іван Харитоненко – цукровий підприємець, який зробив з Сум квітуче місто. Збудував лікарні, школи, храми. Містяни самі звели йому памʼятник. Син створив один із перших художніх музеїв у Сумах.

    10. Богдан Ханенко – зібрав шедеври світу і подарував їх Україні. Разом із дружиною Варварою створили музей, що нині носить їхнє ім’я. Замість маєтків – національна колекція мистецтва.

    Українці здавна були працьовитими, щедрими і заможними. І в минулому часто – куди шляхетнішими.
    Адже вони вірили: якщо маєш багатство — маєш обов’язок.
    10 українців, які були мільйонерами ще до більшовиків — і будували Україну, а не палаци. Насправді ці люди були великими не через багатство — а через те, як ним розпорядились. 1. Василь Симиренко – цукровий магнат і фанат Шевченка. Спонсорував “Кобзаря”, українську освіту, науку й навіть нелегальні українські школи. Мовчки давав гроші на все українське. Його називали “невидимим меценатом”. 2. Євген Чикаленко – багатий аграрій, який фінансував усі ключові українські видання початку ХХ ст. Допомагав молодим письменникам, лікував Коцюбинського, утримував газету «Рада». 3. Єлизавета Скоропадська-Милорадович – аристократка з українським серцем. Влаштовувала бали, а насправді – вогнища української ідеї. Провозила заборонені книжки й фінансувала Наукове товариство ім. Шевченка. 4. Микола Терещенко – бізнесмен, який віддавав 80% прибутку на добрі справи. Збудував лікарні, школи, музеї, храми. Тільки в Київ вклав 5 млн рублів (сьогодні – десятки мільйонів $). Його девіз: “прагнення до суспільної користі”. 5. Василь Тарновський (молодший) – зібрав унікальну колекцію козацьких реліквій і подарував її народу. Влаштовував культурні вечори в Качанівці, видавав твори Шевченка. 6. Олексій Алчевський – перший мільйонер зі Сходу. Заснував Алчевськ, металургійні комбінати, а ще – бібліотеки, церкви, школи. Підтримував український рух фінансово, ідеологічно і всім серцем. 7. Григорій Галаган – поміщик із людяністю. Заснував Колегію Галагана після втрати сина. Відкривав бібліотеки, фінансував книжки. Викупив кобзаря Остапа Вересая з кріпацтва. 8. Володимир Леонтович – родич Симиренка, меценат письменників. Фінансував твори Кобилянської, Лесі Українки, Винниченка. Коцюбинському платив “зарплату”, щоб той міг не працювати, а писати. 9. Іван Харитоненко – цукровий підприємець, який зробив з Сум квітуче місто. Збудував лікарні, школи, храми. Містяни самі звели йому памʼятник. Син створив один із перших художніх музеїв у Сумах. 10. Богдан Ханенко – зібрав шедеври світу і подарував їх Україні. Разом із дружиною Варварою створили музей, що нині носить їхнє ім’я. Замість маєтків – національна колекція мистецтва. Українці здавна були працьовитими, щедрими і заможними. І в минулому часто – куди шляхетнішими. Адже вони вірили: якщо маєш багатство — маєш обов’язок.
    Love
    1
    1Kviews
  • Страсна пісня "Голгото".
    Виконує квартет "Баркарола".
    Керівник Галина Соколишин
    Love
    1
    484views
  • https://www.youtube.com/live/BOWq6ulXxG8?si=ymoPfSlKlG38tQFr
    https://www.youtube.com/live/BOWq6ulXxG8?si=ymoPfSlKlG38tQFr
    135views