У румунській мові слово „tată” означає „батько“. На перший погляд — звичайне слово. Але придивімося ближче: воно випадає з класичного латинського ряду і несподівано виявляє глибоку спорідненість із українською, болгарською, грецькою, циганською — і навіть з мовами далеких народів.

🔹 Tată ≠ Pater

• У латинській мові слово "батько" — це pater.

• В усіх романських мовах, похідних від латини, це видно:

  • ісп. padre, італ. padre, фр. père.

• І тільки румунське tată порушує цю закономірність.

• Це не фонетичне відгалуження pater, а окреме слово з іншого кореня.

🔹 Tată = тато, тата, татко

У цьому слові румунська раптом звучить дуже по-українськи:

• укр. тато, татко, тата
• болг. тате
• серб. тата
• рос. тятя (архаїчне)
• грецьк. τάτα (táta)
• ромська (циганська): dad / tat
• навіть в англійській: dad, daddy, tata — дитяча форма.

Це вказує на прамовну основу, яка поширена від Карпат до Балкан і далі до Близького Сходу, навіть Індії.

🔹 Мовна спадщина спільного простору

Те, що румунська зберегла саме цю форму, а не латинську, є свідченням:

• живого впливу місцевих мов (дако-фракійської, слов’янських),

• спільного лінгвістичного простору з Україною та Болгарією.

Українське „тато“ і румунське „tată“ — не просто схожість, а знак спорідненості.

Це важливо, бо часто підкреслюють лише латинську природу румунської, ігноруючи її слов’янський, дакський, балканський субстрат, а також сусідство з українською культурою.

🔸 Tată як мовний міст

Слово „tată” — маленьке, але промовисте свідчення:

• що українська і румунська мають не лише спільний кордон, а й спільну душу, втілену в мові;

• що між „тато“ і „tată“ не існує кордонів;

• що Карпати — не бар'єр, а міст між мовами, що пам’ятають своє дитинство.

🔹 Спільний „тато“ України та Румунії: 7000 років слову, 7000 років єдності

Слово „tată“ не просто родич українському „тато“ — це мовний артефакт, що пам’ятає часи, коли Карпати, Поділля, Молдова й Трансільванія були не межами, а єдиним простором життя, мови та культури.

У цій давній єдності важливу роль відіграє культура Трипілля-Кукутень, одна з найзагадковіших і найрозвиненіших культур неоліту в Європі.

🌀 Трипілля — Кукутень: коли не було кордонів

Близько 5500—2750 років до н.е., на території сучасної Центральної України, Молдови та Румунії розцвіла цивілізація, яку сьогодні ми називаємо за українською традицією Трипільською, а за румунською — Кукутень.

Це була єдина культура, із спільними архітектурними формами, орнаментами, релігійними символами, стилем життя — і, найімовірніше, спільною мовною основою.
Трипільці й кукутенці не ділили світ на "Україну" і "Румунію" — вони жили в одному космогонічному просторі, де кожне селище будувалося за сакральними моделями, а слова мали глибоке зв’язок із природою і родом.

👶 „Tată“ — слово, старше за держави

Цілком можливо, що слово на кшталт „tata“, „tete“, „atta“, — у значенні "батько" — вже тоді існувало в дитячій лексиці трипільсько-кукутенських родин.
Ці слова могли передаватися тисячоліттями, виживаючи великі мовні зсуви — від праіндоєвропейської до фракійської, дакської, праслов’янської, і далі до сучасних мов.

І саме тому сьогодні українська дитина каже „тато“, а румунська — „tată“, і в обох це звучить як щось рідне, споконвічне, незалежно від політичних кордонів.

🔸 Не політика, а пам’ять

У часи, коли межі держав змінювались, а народи перемішувались, одне з небагатьох, що зберігалося — це слова. І серед них слово „тат“, „тато“, „tată“ — як архетип, що несе тепло, близькість і глибоку історичну тяглість.

Це — спільний символ, який об’єднує українців, румунів, болгар, ромів, греків, і ще далі — до індійських мов, де „tāta“ теж означає батька.

Слово „tată“ — не просто румунське слово. Це — живий уламок трипільсько-кукутенської єдності, мовна пам’ять про спільне коріння, що тягнеться через п’ять тисяч років історії.
У цьому слові б’ється серце простору без кордонів, де діти бігали між хатами, прикрашеними спіралями, і шепотіли: тато прийшов.

Це — наша спільна лінгвістична молитва, наш міст у глибину часу, де Україна й Румунія ще не мали назв, але вже мали спільного тата