Що потрібно знати про пігментацію? ✨
Здоровʼя |
2025-04-06 14:13:29
Мова
Українська
English
Наука
ВІДКРИТТЯ СТОЛІТТЯ (особисто для мене)
Той випадок, коли спочатку ржеш від «помилки» журналістів, а потім усвідомлюєш власну освітню неповноцінність🥹😊
Читаю – «Митники зупинили контрабанду зубів мамутів», ну ладно, думаю, описка, буває, але далі – «На київській митниці виявили спробу контрабанди зубів мамутів під виглядом художніх заготовок».
В голові тихенько починає визрівати якась незрозуміла підозра…🤔🫣
Зрештою всяку надію вбили експерти Національного науково-природничого музею, які «підтвердили, що це корінні зуби двох різних мамутів, які жили в період плейстоцену, від 305 до 130 тисяч років тому».🧐
Ну і на додачу молодь ткнула носом у власну неосвіченість, заявивши, що справді таке написання (мамут) всіх оцих до цього часу відомих нам мамонтів є дійсно правильним, бо мамонти – то від русні. Шо, знову???🤪
Довелось лізти в мережу.🥸
❓Ну і вгадайте, хто справді винен у тому, що для нашого вуха звичне слово «мамонт»? Зараз ризикую відхопити хейта від занадто «об’єктивних», але так таки так - і тут не обійшлось без московитів.🤷
Справа у тому, що до 1960 року українські науковці користувалися номеном «мамут». Вважають, що звукова форма «мамут» в українській мові з’явилася через посередництво польської та західноєвропейських мов. Тобто точно не зі сходу.
Власне загальновизнаним науковим написом на латині це звучить як Mammuthus. Таку назву вперше використав британський натураліст Джошуа Брукс, який у 1828 році таким чином назвав скам’янілості, що виставляв на продаж.
❗️Але що цікаво!
Вивчення етимології цього слова (мамут) тим не менш повертає нас на схід, а точніше – до Сибіру.
Первісно воно навіть до московитської говірки прийшло у формі «мамут» або «мамот» — так вперше його відзначають на рубежі XVI–XVII століть, як раз у період активного освоєння Сибіру. В такому вигляді слово було запозичене і до світових західних мов (англійське mammoth, німецьке Mammut і навіть науково-латинське mammuthus). Тобто можна помітити, що в українську мову воно повернулось у західноєвропейській формі.
❓Але московити що, на смітнику себе знайшли, щоб запозичувати слово з мови якогось колонізованого народу (без різниці, мансі вони, чи якути)?
Тим більш, що у московитському лексиконі є таке чудове (на їх думку) старе чоловіче ім’я - Мамонт (Мамант)! Ним ще наприкінці ХІХ століття хрестили хлопчиків (до прикладу так звали відомого театрального актора Мамонта Дальського, а також купецьку родину Мамонтових).
Справа у тому, що це ім'я грецького походження (а що у них взагалі є своє?), так звали одного із християнських мучеників. (а ми ж знаємо – московити такі мученики, такі мученики).🤡
Але повернемось, ні не до науки, яка вже тут наука – до теми. Виявляється саме під впливом фактично «православія» «мамот» отримав вставне -н-, якого немає в європейських мовах - туди це слово явно потрапило раніше, ніж «мамути» зблизилися з «мамонтами».
Та все ж московські мамонти наздогнали таки українських мамутів. В радянську добу, особливо в період активного зросійщення у 1960–1990х рр., коли у працях послідовників радянської ідеології слово «мамут» почали вживати як синонім або взагалі вилучати. Перша україномовна праця, в якій у назві вжито слово «мамонт», датована 1960 роком (Гарутт В. Є., Перовська С.Г. «Знахідка черепа мамонта в Запорізькій області»).
Тож вочевидь навіть мамути сьогодні сміються над тирадою про «мижадіннарод».🤣
А я тепер сиджу і думаю, як мені з цим жити, а ще як згадаєш, скільки ж у нас ще отого, московитського…🤔
