🚀 Вітаємо! З вами полковник Саманта Картер та доктор Деніел Джексон. Сьогодні поговоримо про те, що завжди захоплювало уяву людства: телепортацію. Чи справді можливо переміщуватися миттєво з місця на місце — не в науковій фантастиці, а в реальному житті? 🌌 У реальному світі поняття телепортації вже існує — але трохи не так, як ми уявляємо. 🔬 Квантова телепортація — це явище, яке дійсно підтверджене експериментами. Вчені навчилися передавати квантовий стан однієї частинки на іншу, яка може бути далеко від першої. Але! Ніяке фізичне тіло при цьому не переміщається. Передається тільки інформація про стан частинки, а не сама частинка. Простіше кажучи: – Не людина, – Не корабель, – А тільки "паспорт" квантового стану переїжджає на інший кінець лабораторії. 🧠 Що потрібно для телепортації людини? – Ідеальна карта кожного атома вашого тіла (усе-усе, навіть ваше останнє волосся). – Здатність зчитати її без руйнування (що поки що неможливо). – І машина, яка змогла б заново "зібрати" вас із точністю до квантового стану. На сьогодні — це технологічно недосяжно. Та й етичні питання дуже гострі: чи будете ви тією ж самою людиною після "складання"? 🤔 🎯 Тож чи можлива телепортація зараз? — Ні. Але чи неможлива взагалі? — Наука має чудову рису: вона постійно рухає межі того, що вважалося фантастикою. До нових відкриттів — ваші Саманта та Деніел 🚀🧬✨ #fan_art #супер_факт #супер_порада

#поезія Натуга на руках, від втоми чорних, здувала жили, ніби мотузки. Каміння клацало зубами в жорнах, жувало жовті зерна на друзки. І сіялось не борошно, а мука… При тьмяному мигтінні каганця жіночі ніжні материнські руки тягли за ручку камінь без кінця. Журливо мліли очі сумивиті, і борошно, мов біла кров, лилось… Це все було в двадцятому столітті, що грозами над нами пронеслось. Ми часто чуєм радісну зловтіху у голосі ворожому, чужім, що заглядали кривда й люте лихо у наш — для щастя виведений — дім. Хай сатаніють виродки од крику — нас не знобить од їхньої хули: нам жорна ті із кам’яного віку на танках варвари з Європи привезли. І то для них таки й була наука, коли — у всього світу на виду, — немов у жорнах, дужі наші руки перемололи варварську орду. Народе мій! Титане непоборний, що небо підпирає голубе! Твій гордий подвиг не принизять жорна — вони лиш возвеличують тебе. Дарма біситься злість ворожа, чорна — нічим не очорнить твоєї боротьби!.. Цілую руки, що крутили жорна у переддень космічної доби. Василь Симоненко

#твариниМорський леопард: Тюлень, який думає, що він тигр 🙂 У холодних водах Антарктики плаває справжній морський бандит – морський леопард. Цей тюлень із плямистою шубкою і посмішкою, яка більше нагадує хижий оскал, явно переплутав себе з великою кішкою. І, чесно кажучи, ми його за це не засуджуємо – він виглядає так, ніби щойно записався на курси "Як бути грізним хижаком за три уроки". Хто такий морський леопард? Морський леопард (Hydrurga leptonyx) – це не просто тюлень, а справжній король антарктичних морів. Довжиною до 3,5 метрів і вагою, яка може змагатися з невеликим автомобілем, він виглядає як персонаж, що втік із голлівудського блокбастера про морських монстрів. Його назва походить від плямистої шкури, яка нагадує леопардову, але не сподівайтеся, що він ніжно муркотітиме, якщо його погладити. Чому він такий крутий? Морський леопард – це не той тюлень, який цілими днями гріється на крижині, співаючи пісеньки про рибку. Цей хлопець – справжній мисливець. Його меню включає пінгвінів, інших тюленів і навіть кальмарів, якщо настрій дозволяє. Завдяки гострим зубам і щелепам, які відкриваються ширше, ніж у вашого дядька на сімейному застіллі, він може впоратися з будь-якою здобиччю. А ще він плаває зі швидкістю, яка змусила б Майкла Фелпса замислитися про завершення кар’єри. Морський леопард може пірнати на глибину до 300 метрів і затримувати дихання на 15 хвилин. Спробуйте затримати дихання хоча б на хвилину – і ви зрозумієте, чому він такий бос. Легенди про характер Морські леопарди мають репутацію одинаків. Вони не люблять тусовок на крижинах і вважають за краще полювати соло. Але не думайте, що вони якісь там зануди. Є історії, коли морський леопард "допомагав" дайверам, підштовхуючи до них пінгвінів, ніби кажучи: "На, тримай, я сьогодні щедрий!" Чи то він ділився обідом, чи то просто тролив – наука ще не дійшла згоди. Чому ми їх любимо? Морський леопард – це приклад того, як природа може створити щось одночасно миле і страхітливе. З одного боку, він виглядає як великий плюшевий тюлень, якому хочеться дати обіймашки. З іншого – краще не чіпати його без запрошення, бо обіймашки можуть закінчитися не так, як ви планували. Тож наступного разу, коли будете дивитися документальний фільм про Антарктику, придивіться до цього плямистого красеня. Морський леопард – це нагадування, що навіть у найхолодніших куточках планети є місце для харизми, стилю і трішки морського нахабства.

🍺 Йо, народ! Це я, Пітер Гріфін. Найкращий експерт з усього, що пов'язано з пивом. Сьогодні я розповім вам кілька важливих, науково доведених фактів про це прекрасне золоте диво. Лише чиста правда і трошки пінки! 😎🍻 1. Пиво - один із найстаріших напоїв у світі 🍺
 Його почали варити ще в Месопотамії понад 7 тисяч років тому. Тобто люди пили пиво раніше, ніж винайшли колесо. Пріоритети, скажімо так. 2. Є "пивний рекорд" у космосі 🚀
 На борту МКС пиво офіційно не дозволено, але все одно були експерименти: як хміль поводиться в невагомості. Я вже мрію про бар на Марсі. 3. У Середньовіччі пиво було безпечніше за воду 🏰
 Серйозно! Через відсутність нормальної санітарії вода могла вбити, а пиво - ні. Тому всі пили пиво, навіть діти. Моє серце середньовічного селянина плаче від щастя. 4. Піна важлива! 🧼
 Це не просто прикраса - піна захищає пиво від окиснення і зберігає смак. Тож якщо у твоєму бокалі нема пінки - вимагай це виправити негайно! 5. Німеччина має пивний закон старший за США 🇩🇪
 У 1516 році там ухвалили "Райнхайтсгебот" - закон про чистоту пива. Він діяв ще до того, як Христофор Колумб знайшов Америку. Німці просто знали, що пиво - це серйозна справа. 6. Є пиво з вмістом алкоголю понад 60% 💥
 Називається "The Strength of Armageddon" чи щось таке. Як на мене це вже точно перебір… хоча хто я такий, щоб засуджувати 7. Пиво офіційно рятує серце (якщо пити розумно) ❤🍻
 Дослідження кажуть, що одна-дві пляшки на день можуть знижувати ризик інфаркту. Але треба вміти зупинитися... Хоча я працюю над цим. 🎯 Отакі от справи. Пиво - це не просто напій. Це історія, наука і трошки магії в кожній пляшці. Тож підіймай свій кухоль і пам'ятай: ти не просто п'єш - ти підтримуєш тисячолітню традицію! З любов'ю до хмелю, Пітер Гріфін 🍺🤟 #fan_art #супер_факт #супер_порада

14.17 (відбій - 14.51) - попри сирени в Харкові триває життя... бізнес, культура, наука...

#цікаве Сьогодні Міжнародний день поцілунку! Від ніжних торкань губами до пристрасних проявів почуттів – поцілунок залишається універсальною мовою любові, якою володіють усі культури світу. Це не просто жест, а ціла наука: за одну хвилину поцілунку ми обмінюємося 9 мл води, 0.7 мг білка та 42 тисячами мікробів! 🙂 Поцілунок задіює близько 30 лицьових м'язів, що сприяє збереженню молодості та пружності шкіри. Найдовший поцілунок у світі тривав 58 годин 35 хвилин – рекорд встановлено в Таїланді у 2013 році У середньовічній Італії чоловік, який поцілував дівчину на публіці, мав одружитися з нею Не соромтеся сьогодні дарувати поцілунки — це не лише приємно, а й корисно для здоров'я та настрою! 😄

Ой, люди добрі, то не я ледачий, то природа така! Сонце нема – і робити нічого не хочеться. Вітер свище – та хоч у льох тікай. Дощ хлюпає – то вже ніби сам Господь каже: «Сиди вдома та не висовуйся!» А як ще й грім загримить – то самопочуття, як після хорошої гулянки… Я, Омелько Кайдаш, знаю одне – погода точно впливає на настрій! Он устанеш вранці – як сонце світить, то й жити хочеться. А як похмуро та вітер аж свистить, то й на двір виходити не хочеться. І наука підтверджує – не тільки мені так здається! ☁️ Сіре небо, хмарність і дощ = менше енергії, сонливість, зниження настрою Як сонечко є – так і настрій є. А нема сонця – мозок працює в режимі «ну його все». То воно й не дивно, бо сонце допомагає виробляти серотонін – той самий гормон радості. Як його бракує, то й руки опускаються, і з ліжка вилазити не хочеться. 🔸 «Ой, що ж воно мене так хилить у сон?» – та то мелатонін підскочив! Він за сон відповідає, і без сонця його стає більше, ніж треба. 🔸 Люди й так восени та взимку стають такі, наче їм кожного ранку доводиться витягувати себе з багна. Це називається сезонний афективний розлад, хоча я б назвав простіше – «зима прийшла». 🌡 Різкі перепади тиску = головний біль, слабкість, проблеми з концентрацією Якщо відчуваєте, що голова гуде, а сил – як у старого воза, то це не випадковість. То атмосферний тиск стрибає, а за ним – і наш організм. 🔸 Як тиск падає (перед дощем або грозою) – судини розширюються, мозок отримує менше кисню, і все, пиши пропало: болить голова, паморочиться, сил нема навіть на сварку. 🔸 Як тиск росте (сонячна, суха погода) – судини звужуються, серце починає бити тривогу, а руки-ноги як ватяні. 🔸 Особливо «ловлять» ці стрибки ті, у кого проблеми з тиском або серцем – таким і без зміни погоди важко. 🌬 Сильний вітер = дратівливість, стрес, підвищена тривожність Тільки вітер завиє – і настрій, як у Кайдашихи після доброго скандалу. І це не випадковість! 🔸 Кортизол (гормон стресу) зростає, бо мозок думає, що таке завивання – то загроза, і запускає тривожність. 🔸 Вітер створює низькочастотні коливання, які наші вуха не чують, але мозок чує! І він реагує панікою, навіть якщо ви просто йдете по вулиці. 🔸 А ще вітер насичує повітря позитивними іонами, які… роблять людей дратівливими і схильними до мігрені. 🌩 Гроза, блискавка і вологість = головний біль, напруженість, безсоння Якщо відчуваєте, що перед грозою «щось не так», то це не забобони, а наука. 🔸 У повітрі з’являється більше позитивних іонів, які буквально висмоктують енергію з людини. 🔸 Різка зміна вологості – і у чутливих людей починає розколюватися голова. 🔸 А блискавка виробляє озон, через що після грози так легко дихається (ну хоч якась користь). 🔥 Спека, задуха = втома, агресія, погана концентрація Люди в спеку не працюють – не тому що ліниві, а тому що організм каже «я пас». 🔸 Зневоднення – основний ворог влітку. Через нього з’являється втома, запаморочення, слабкість. 🔸 Судини розширюються, серце гупає швидше, а від цього ще більше хилить у сон. 🔸 Доведено, що спека робить людей злішими – бо мозок починає працювати повільніше, а всі навколо дратують швидше. ❄️ Мороз, холод = загальмованість, низька енергія Холод – це не просто «ох і дубар!», а справжній виклик для організму. 🔸 Щоб зберегти тепло, організм уповільнює обмін речовин, тому взимку всі ходять повільно, їдять багато, а думають мало. 🔸 Кровообіг стає слабшим, мозок отримує менше кисню – от і маємо постійну сонливість. 🔸 Але є плюс – мороз стимулює вироблення норадреналіну, який допомагає прокинутися (от чому після морозного повітря відчувається бадьорість). «То що я вам скажу, люди добрі. Якщо ви себе погано почуваєте – подивіться у вікно. Може, то не лінь і не старість, а просто вітер не той, тиск стрибнув чи сонечко образилося. Ну, а я, мабуть, полежу – погода сьогодні якась не така…» 😏🌦 Ваш Омелько. #fan_art #супер_факт #супер_порада

У сучасному світі, де інформаційний потік величезний, а вимоги до дітей постійно зростають, особливо актуальними стають методики, спрямовані на розвиток інтелектуальних здібностей і підвищення ефективності навчання. Однією з таких методик є нейрогімнастика – комплекс вправ, що стимулюють роботу головного мозку та розвивають міжпівкульну взаємодію. Гімнастика для мозку: що це таке? У педагогіці гімнастика для мозку також відома як кінезіологічні вправи. Кінезіологія (від грецького «кінезис» – рух і «логос» – знання) – це прикладна наука, що допомагає розвивати інтелектуальні здібності за допомогою виконання певних завдань. Простими словами, це комплекс вправ, які допомагають «розбудити» мозок, покращити його роботу та підвищити ефективність навчання. Історія нейрогімнастики налічує кілька десятиліть. Вона сприяє збалансованому розвитку обох півкуль головного мозку. Напрям виник у 60-х роках XX століття, тому його можна вважати відносно молодою наукою. Спочатку методику розробили для людей з особливими потребами, але згодом її ефективність була доведена і для дітей та дорослих, які прагнуть покращити когнітивні навички. Переваги нейрогімнастики ✅ Простота і доступність Нейрогімнастика включає низку простих вправ, які легко виконувати щодня. Тренування можна проводити в будь-який час і в будь-якому місці: вдома, у школі чи навіть на вулиці. Для цього не потрібне спеціальне обладнання чи підготовка. ✅ Комплексний вплив Вправи спрямовані на посилення взаємодії півкуль мозку. Завдяки певним рухам розвивається не лише інтелектуальний потенціал, а й творчі здібності, увага, пам’ять, мислення та координація рухів. ✅ Різнобічний розвиток Нейрогімнастика допомагає вирішити багато конкретних завдань: 👍посилює міжпівкульну взаємодію; 👍покращує когнітивні навички; 👍розвиває творчий потенціал, комунікативні здібності та емоційний інтелект. Користь нейрогімнастики ☝️ ✔️ Стимулює розвиток пам’яті та мислення ✔️ Допомагає отримати енергію для навчання ✔️ Зменшує втому та покращує концентрацію ✔️ Розвиває моторику (дрібну та загальну) ✔️ Позитивно впливає на навички письма і читання ✔️ Збільшує продуктивність у навчанні #розвитокдітей #раннійрозвиток

#тварини Якщо ви не знали, то наука, що вивчає восьминогів та інших головоногих молюсків, називається теутологія. Восьминоги (Octopoda) - найвідоміший і один із загонів головоногих молюсків, що найбільш вивчаються. Восьминогів багато зоопсихологів вважають найрозумнішими серед усіх безхребетних за багатьма показниками. Вони піддаються дресирування, мають гарну пам'ять, розрізняють геометричні фігури — маленький квадрат відрізняють від більшого, прямокутник, поставлений вертикально, від прямокутника, поставленого горизонтально, відрізняють коло від квадрата, ромб від трикутника. Восьминіжки впізнають людей, звикають до тих, хто їх годує. Якщо проводити з восьминогом достатньо часу, він стає ручним. Прекрасно навчаються. Однак про рівень розумності восьминогів точаться дискусії. Незважаючи на їхній інтелект, мало що відомо про те, як вони сприймають біль, особливо психологічний. Деякі дослідники вважають, що восьминоги можуть відчувати психологічний біль багато в чому так само, як і ссавці. Але це поки що не точно.

#космос #наука #цікавинки #що_подивитись https://youtu.be/BEmLZFJIlCY