🧠 Міжнародна команда дослідників, очолювана науковцями зі Стенфордського університету, встановила, що старіння людського організму не є рівномірним процесом. 📝За даними, зібраними у ході масштабного молекулярного аналізу, існують два вікові періоди, коли тіло зазнає особливо стрімких змін — у середньому віці 44 та 60 років. «Ми не просто поступово змінюємося з часом — відбуваються кардинальні молекулярні зсуви», — пояснив генетик Майкл Снайдер. У рамках дослідження вчені відстежували понад 135 тисяч біомолекулярних змін у 108 дорослих, які протягом кількох років регулярно здавали зразки тканин, рідин і мікробіому. 🧬На першому піку — у середині 40-х — зафіксовано значні зміни у метаболізмі ліпідів, кофеїну, алкоголю, а також у системах, пов’язаних із серцем, шкірою та м’язами. Пік на початку 60-х включав стрибки в метаболізмі вуглеводів, функціонуванні нирок, імунній регуляції. Ці дані можуть пояснити, чому ризик багатьох вікових захворювань — зокрема Альцгеймера та серцево-судинних хвороб — зростає не поступово, а після певного порогу. #досліження #наука #старіння

Українські підлітки вирушили на Олімпіаду геніїв у США (https://bigkyiv.com.ua/ukrayinski-pidlitky-vyrushyly-na-olimpiadu-geniyiv-u-ssha/) 33 учні МАН з 11 областей представлятимуть Україну на Genius Olympiad Global – найбільшому конкурсі екологічних проєктів для школярів. 📌 Де і коли? 📍 Рочестер, США 📅 9–13 червня 🔬 Категорії змагань: наука, бізнес, робототехніка, мистецтво, музика, програмування, короткометражний фільм, промова #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

💬 На перший погляд, вісім секунд здаються дрібницею. Але саме за цей короткий час, за словами експертів, можна активізувати потужний механізм зниження стресу. 🧠Психологиня з мадридського центру Psicolink Аурора Вальєхо пояснює: "Обійми тривалістю понад вісім секунд стимулюють вивільнення окситоцину (гормону, що знижує рівень кортизолу) та сприяють відчуттю спокою і зменшують стрес майже миттєво". 🫂 Цей простий жест фахівці називають "правилом восьми секунд". Кортизол, також відомий як гормон стресу, виробляється наднирковими залозами у відповідь на фізичну або емоційну напругу. Він допомагає організму мобілізуватись у кризових ситуаціях, але його хронічно високий рівень може мати негативні наслідки. Серед яких: збільшення ваги, порушення сну, проблеми з травленням, ослаблення імунної системи, дратівливість, тривожність і депресія. 📝Найвищий рівень кортизолу спостерігається зранку, між 6:00 і 8:00, приблизно через 30–45 хвилин після пробудження, і знижується до ночі, що допомагає тілу розслабитися. ♥️🙌🏻 Обійми — не єдиний спосіб нормалізувати гормональний фон. Як зазначає психологиня Пілар Ґерра: "Зниженню кортизолу також сприяє контакт очима, щира розмова, фізична активність, релаксаційні практики (зокрема майндфулнес) і психотерапія". Цікаво, що на рівень кортизолу може впливати навіть закоханість. "Коли ми відчуваємо зв’язок із кимось, хто викликає в нас відчуття безпеки, кортизол знижується, а ми почуваємось щасливішими. Так трапляється незалежно від типу стосунків. Але якщо зв’язок сприймається як загроза чи емоційний ризик, рівень кортизолу підвищується", – пояснює Вальєхо. #дослідження #наука #факт

Ти можеш жити довше, якщо п'єш каву... у правильний час 🙃 В інтернеті повно суперечливих порад про каву: – не можна пити натщесерце (можна!), – не можна з молоком (можна!), – а далі — безкінечні «не можна» від диванних дієтологів. Давай краще подивимось на те, що каже наука. Спокійно, без істерик. Поясню доступно. 🔬 Почнімо з фактів У кавовому зерні — понад тисяча сполук. Як вони всі впливають на організм — не так важливо. Важливіше — як кава діє загалом. 🧠 Провести експеримент «п’ю каву до кінця життя» неможливо — ніхто на таке не підпишеться. Тому дослідники (під керівництвом Сюань Вана) пішли іншим шляхом: вони опитали десятки тисяч людей, хто скільки і коли п’є каву — і спостерігали за ними багато років. ✅ Результат: Люди, які п’ють каву до обіду, живуть довше, ніж ті, хто п’є її увесь день, і навіть довше, ніж ті, хто не п’є кави взагалі. 📌 І не важливо, скільки — одна, дві чи чотири чашки. Головне — до обіду. 🤔 Але є нюанс Це було когортне спостереження. Тобто — не прямий доказ, а кореляція. Вчені враховували і куріння, і дохід, і тривалість сну, і ще багато факторів. Але завжди може бути щось, що залишилося поза увагою. 👆 Тому сказати на 100%, що саме кава зранку — причина довголіття, не можна. Але можна сказати точно: кава зранку — не шкодить, а може бути навіть корисною. Що ще треба знати? ☝️ По-перше: Ти звикаєш до кави. Якщо ти завзятий кавоман — кофеїн на тебе вже майже не діє. Якщо й здається, що діє — це твоя віра, а не біохімія. Але! На сон кава може впливати, навіть якщо «не штирить». ✌️ По-друге: Кава ввечері — не твій друг. Кофеїн може триматися в крові до 10 годин. Пий каву до обіду — так спиш краще, і живеш довше 😉 🤟 По-третє: За нормами EFSA, безпечна доза кофеїну — до 400 мг на день. Це приблизно 4 чашки. Не більше — і все буде ок. ☕ Висновок? Пий каву. Зранку. Помірно. І дякуй реальності за ще один привід тішитись життю.

#музеї 📜 🐾 Зоологічний музей КНУ — один із найдавніших «живих» скарбів країни! Заснований ще у 1834 році, цей музей — не просто вітрина з експонатами, а справжній портал у світ природи: понад 5 000 унікальних об’єктів, від яскравих метеликів до кістяків китів і зубрів, що колись бродили українськими землями кожного виду 🐋🦋 🔍 Що всередині: ✔️Нові вітрини з оновленою експозицією ✔️ Морські раковини, корали й зразки морської флори ✔️Скелети сталевих гігантів — китів і зубрів ✔️ Давні ссавці, рептилії та комахи — тисячолітня історія живої природи Це місце, де наука стає пригодою: можна торкнутись минулого, вчитись через дослідження й просто захопитися красою життя. 📍 Де? вул. Володимирська, 60 — серце Києва, але з душею природи.

#культура #бібліотеки 📖✨ Національна бібліотека ім. Вернадського — скарбниця української науки 📍 Адреса: просп. Голосіївський, 3, Київ. 🏛️ Це найбільша бібліотека України та одна з найбільших у світі! Її фонди налічують понад 15 мільйонів одиниць зберігання, серед яких — рідкісні книги, стародруки, рукописи, картографія, музичні записи. 🗿 Архітектурно бібліотека — яскравий приклад пізнього модернізму. Величезна бетонна споруда із високою баштою стала впізнаваним символом Голосіївського району. Відкрили її у 1989 році як головну наукову бібліотеку держави. 🔎 Тут зберігають унікальні архіви українських вчених, цінні стародруки, колекції інкунабул. Спеціалізовані зали дають доступ до наукових видань, а каталогізація дозволяє знайти потрібний матеріал за лічені хвилини. 📚 Цікаво: саме тут зберігається депозитний фонд ООН в Україні. 💡 НБУВ — це не просто книгосховище, а живий простір знань, де наука зустрічається з історією, а кожен відвідувач відчуває себе частиною великої культурної спадщини. ❤️✨

#тварини 🦏 Північні білі носороги колись вільно жили в Центральній Африці. Але браконьєри майже повністю знищили їх у дикій природі. Сьогодні на планеті залишилося лише дві самки, і обидві мешкають під цілодобовою охороною в заповіднику в Кенії. Самців більше немає. Наука намагається врятувати вид — але часу дуже мало.

У знаковому експерименті вчені вперше безпосередньо виміряли температуру атомів у «теплої щільної матерії», перевернувши чотири десятиліття теорії та переосмисливши межі того, наскільки гарячими можуть бути тверді тіла, не розпадаючись. Дослідження, проведене дослідниками з Національної прискорювальної лабораторії SLAC та Університету Невади в Ріно, показує, що такі матеріали, як золото, можуть витримувати екстремальні температури при достатньо швидкому нагріванні. Дослідження пропонує метод вимірювання температури в такій гарячій матерії, як ядра планет і термоядерні реактори, системах, де температура завжди була найскладнішою змінною для визначення. «У нас є хороші методи вимірювання густини та тиску в цих системах, але не температури», — сказав Боб Наглер, науковий співробітник SLAC. «У цих дослідженнях температури завжди є оцінками з величезними похибками, що дійсно стримує наші теоретичні моделі. Це проблема, яка існує вже багато років». Золото порушує правила Щоб вирішити цю проблему, дослідники розробили новий метод, який дозволяє уникнути непрямих моделей. На приладі «Матерія в екстремальних умовах» (MEC) SLAC вони використали лазер для перегріву зразка золота товщиною всього в нанометри. Після цього виник спалах надяскравого рентгенівського випромінювання. Коли атоми вібрували від тепла, рентгенівські промені розсіювалися, змінюючи частоту таким чином, що безпосередньо виявляла їхню температуру. «Нарешті, ми безпосередньо та однозначно провели пряме вимірювання, продемонструвавши метод, який можна застосовувати в усій галузі», – сказав Том Вайт, доцент кафедри фізики в Університеті Невади, Ріно. Ці цифри шокували команду. Золото, яке зазвичай плавиться за температури близько 1337 кельвінів, досягло вражаючих 19 000 кельвінів, зберігаючи при цьому свою тверду кристалічну структуру. Це в 14 разів більше, ніж його температура плавлення, і значно перевищує теоретичний поріг, при якому тверді речовини повинні розпадатися. «Ми були здивовані, виявивши набагато вищу температуру в цих перегрітих твердих тілах, ніж спочатку очікували, що спростовує давню теорію 1980-х років», — сказав Вайт. «Це не було нашою початковою метою, але саме в цьому полягає наука — відкриття нових речей, про існування яких ви не знали». Наслідки для науки про термоядерний синтез Це відкриття також ставить під сумнів давнє припущення, відоме як катастрофа ентропії, ідею про те, що існує жорстка верхня межа того, наскільки далеко можна просунути тверду речовину, перш ніж вона раптово розплавиться або випарується. на фото Дослідники SLAC нагріли золото лазером, а потім використали рентгенівські промені для вимірювання швидкості та температури атомів. Лабораторія ядерних прискорювачів SLAC #interesting

#технології Вчені зі Швеції та Китаю вперше відновили слух у дорослих людей, глухих від народження. Це прорив, якого медицина чекала десятиліттями: - Лікарі ввели здорові копії гена OTOF прямо у вуха 10 пацієнтам. - Усі вони повністю позбулись глибокої глухоти й отримали нормальний слух. - Поріг чутності знизився з 106 до 52 децибел — у два рази! - Слух почав відновлюватись уже протягом першого місяця і зберігався мінімум пів року. - Один із пацієнтів, 24-річний чоловік, уперше за все життя почув звук — раніше вважалося, що це неможливо. Наука переписує правила гри.

#тварини Шимпанзе, наука і зонд: знайомство з технікою у стилі приматів. У січні 2025-го в Габоні камери зафіксували цікаву поведінку шимпанзе: вона використала палицю як зонд, щоб дослідити об'єктив відеокамери. Не пальцем же тицяти, зрештою. 🔹 Дослідження було ретельним: спочатку шерудила всередині камери, а потім обнюхала і навіть спробувала на смак той кінець палиці, яким "працювала". 🔹 Тримала зонд у лівій руці, причому цікавим захопленням — точність і обережність, як у досвідченого техніка. Висновки? 1. Шимпанзе — ще ті експериментатори. 2. Цікавість — рушій еволюції. 3. Іноді, щоб щось зрозуміти, достатньо палиці. Або розуму.