ЦИКЛ СТАТЕЙ ПРО ДЕКОЛОНІЗАЦІЮ УКРАЇНИ
В Україні зараз відбувається війна, війна світла з темрявою, війна за найменшу справедливість, за принципи людяності.
Окремі наукові терміни позначають, що саме відбувається зараз на українській території: ґеноцид українського народу та корінних народів України, екоцид українських земель, водойм, тварин та рослин, доміцид/домогубство - росіяни руйнують та відбирають наш дім.
росія воює за приєднання держави, якої давно немає - УРСР, про створення неоколонії, та нібито проти фашизму, якого немає в Україні.
Тому для збереження України важливо саме зараз визначити та впровадити національні принципи антиколоніальної політики, щоб не створити неосовок.
Саме зараз важливо віднайти національні традиції, та максимально співпрацювати з корінними народами, які зуміли зберегти їхні автентичні традиції.
Адже сама політика є частиною культури, інакше це те ж саме насильство.
Я вважаю, що на противагу депозиту пам'яті про голодомор потрібно створити також більш позитивний депозит пам'яті про культуру. Так як депозит пам'яті про голодомор може слугувати також негативну роль у цій війні, так як українці, згадуючи ті страшні події, та несучи ті події у своїй генетичній пам'яті закцентовують увагу та переживають той травматичний досвід підросійського колоніального минулого знову і знову, що може бути використано агресором для тиску через пережитий біль.
Я вважаю, що потрібно витягнути з архіву пам'яті досвід бунтарів, про яких ми знаємо з українських легенд, історії та використати цей досвід боротьби зараз, щоб віднайти бунтарів сучасності таким чином, щоб дати їм захист та . Адже ми не вберегли двох яскравих бунтарів: Ірина Фаріон, та Андрій Парубій, - що були автентичними, цілісними особистостями, сучасними українцями.
Тому маємо бути більш обачними і зробити все необхідне, щоб зберегти своє.
Написано без застосування ШІ 05.06.2026 (с)
використано глосарій Минуле\майбутнє мистецтво




