Мирослав Манюк
Закріплено
Друзі, хочу поділитися з вами новинкою 📚
Моя 4-та електронна збірка "Гармонія" вже готова 🌿
Ось вона: https://t.me/ManyukVirchi/830
У ній зібрано 100 моїх віршів — про світ, людей, тишу, глибину і, звісно, пошук внутрішньої рівноваги. Писав її серцем, добираючи кожен рядок, ніби ноту в пісні душі.

Дякую, що ви поруч 💬 Чекаю на ваші враження.
З повагою — Мирослав Манюк ✍️
#поезія #збіркаГармонія #ПоетиІнтернету
Друзі, хочу поділитися з вами новинкою 📚 Моя 4-та електронна збірка "Гармонія" вже готова 🌿 Ось вона: https://t.me/ManyukVirchi/830 У ній зібрано 100 моїх віршів — про світ, людей, тишу, глибину і, звісно, пошук внутрішньої рівноваги. Писав її серцем, добираючи кожен рядок, ніби ноту в пісні душі. Дякую, що ви поруч 💬 Чекаю на ваші враження. З повагою — Мирослав Манюк ✍️ #поезія #збіркаГармонія #ПоетиІнтернету
Like
2
554переглядів

  • ТРАУРНИЙ РОНДЕЛЬ

    Скорбно схиляються люди в містах,
    Траурним дзвоном озветься село...
    Сонце спиняється, як не було,
    Знову ця темрява, знову цей жах...

    Вітер не зсушить сльозу на очах,
    Плачуть у чорному вдови давно.
    Скорбно схиляються люди в містах,
    Траурним дзвоном озветься село...

    Славу не стерти — вона у віршах,
    Всі імена мають своє число.
    Пам'ять відкриє своє джерело
    Навіть коли попри траурний шлях
    Скорбно схиляються люди в містах.

    Мирослав Манюк
    17.09.2025
    ТРАУРНИЙ РОНДЕЛЬ Скорбно схиляються люди в містах, Траурним дзвоном озветься село... Сонце спиняється, як не було, Знову ця темрява, знову цей жах... Вітер не зсушить сльозу на очах, Плачуть у чорному вдови давно. Скорбно схиляються люди в містах, Траурним дзвоном озветься село... Славу не стерти — вона у віршах, Всі імена мають своє число. Пам'ять відкриє своє джерело Навіть коли попри траурний шлях Скорбно схиляються люди в містах. Мирослав Манюк 17.09.2025
    Like
    1
    20переглядів
  • ЗНАК ВІДВАГИ

    (рондель)

    Гордий дух зростає у бою,
    В полі грім і полум'я горить,
    Крок за кроком ворог вже біжить,
    Бо ступив на землю не свою.

    Біль і ніч спинити я молю,
    Куля знову мимо просвистить,
    Гордий дух зростає у бою,
    В полі грім і полум'я горить.

    Пам'ять буде жити в цім краю,
    Сонце й далі може тут світить,
    Серце пам'ятає кожну мить.
    Знак відваги сяє у строю,
    Гордий дух зростає у бою.

    Мирослав Манюк
    16.09.2025
    ЗНАК ВІДВАГИ (рондель) Гордий дух зростає у бою, В полі грім і полум'я горить, Крок за кроком ворог вже біжить, Бо ступив на землю не свою. Біль і ніч спинити я молю, Куля знову мимо просвистить, Гордий дух зростає у бою, В полі грім і полум'я горить. Пам'ять буде жити в цім краю, Сонце й далі може тут світить, Серце пам'ятає кожну мить. Знак відваги сяє у строю, Гордий дух зростає у бою. Мирослав Манюк 16.09.2025
    Like
    1
    46переглядів
  • КУРС ЖИТТЯ

    (рондель)

    Чіткий шлях життя я собі прокладу,
    В життя, де не буде ні горя, ні сліз,
    Від зайвих порад відвернусь навідріз
    І з кручі життєвої я не впаду.

    Поради зростають, як квіти в саду,
    Складаю, мов речі, всі їх до валіз.
    Чіткий шлях життя я собі прокладу,
    В життя, де не буде ні горя, ні сліз.

    Вогонь у думках не накличе біду,
    Життя наче гірки: то вверх, а то вниз
    І сила моя — не щоденний каприз.
    Я сильний, сміливий, усім доведу:
    Чіткий шлях життя я собі прокладу.

    Автори: Мирослав Манюк
    Tvoreys @Tvoreys

    11.09.2025 – 14.09.2025
    КУРС ЖИТТЯ (рондель) Чіткий шлях життя я собі прокладу, В життя, де не буде ні горя, ні сліз, Від зайвих порад відвернусь навідріз І з кручі життєвої я не впаду. Поради зростають, як квіти в саду, Складаю, мов речі, всі їх до валіз. Чіткий шлях життя я собі прокладу, В життя, де не буде ні горя, ні сліз. Вогонь у думках не накличе біду, Життя наче гірки: то вверх, а то вниз І сила моя — не щоденний каприз. Я сильний, сміливий, усім доведу: Чіткий шлях життя я собі прокладу. Автори: Мирослав Манюк Tvoreys @Tvoreys 11.09.2025 – 14.09.2025
    Like
    1
    49переглядів
  • СИЛА МОВЧАННЯ

    Не кричіть — глухі не чують вас,
    Чуйте тільки серця поклик свій.
    Хай мовчання цей тримає стрій,
    Краще це за масовість гримас.

    Не спиняйте течію цих мас,
    Грійте душу плетивом із мрій.
    Не кричіть — глухі не чують вас,
    Чуйте тільки серця поклик свій.

    Той, хто чує, має слів запас,
    Зможе відстояти кожен бій.
    Попри негаразди зайвих дій
    Знає те, яким є цінним час.
    Не кричіть — глухі не чують вас.

    Автори: Мирослав Манюк
    Євген Волощенко

    14.09.2025
    СИЛА МОВЧАННЯ Не кричіть — глухі не чують вас, Чуйте тільки серця поклик свій. Хай мовчання цей тримає стрій, Краще це за масовість гримас. Не спиняйте течію цих мас, Грійте душу плетивом із мрій. Не кричіть — глухі не чують вас, Чуйте тільки серця поклик свій. Той, хто чує, має слів запас, Зможе відстояти кожен бій. Попри негаразди зайвих дій Знає те, яким є цінним час. Не кричіть — глухі не чують вас. Автори: Мирослав Манюк Євген Волощенко 14.09.2025
    Like
    1
    51переглядів
  • НЕ ЗГАСНИ

    (рондель)

    Не згасни серед крику і загроз,
    Коли душа розхитана, як міст.
    Нехай у серці збережеться хист —
    Твій теплий вогник, а не злий мороз.

    Коли ж лютує буревій погроз
    І тисне світ уже у повний зріст,
    Не згасни серед крику і загроз,
    Коли душа розхитана, як міст.

    Хай злоба рветься та кипить психоз,
    Ти не дозволь їм свій ламати зміст.
    Життя — гора, а ти тут альпініст.
    Тримайся, навіть коли шквал із гроз,
    Не згасни серед крику і загроз.

    Мирослав Манюк
    13.09.2025
    НЕ ЗГАСНИ (рондель) Не згасни серед крику і загроз, Коли душа розхитана, як міст. Нехай у серці збережеться хист — Твій теплий вогник, а не злий мороз. Коли ж лютує буревій погроз І тисне світ уже у повний зріст, Не згасни серед крику і загроз, Коли душа розхитана, як міст. Хай злоба рветься та кипить психоз, Ти не дозволь їм свій ламати зміст. Життя — гора, а ти тут альпініст. Тримайся, навіть коли шквал із гроз, Не згасни серед крику і загроз. Мирослав Манюк 13.09.2025
    Like
    1
    89переглядів
  • ПОДОРОЖ ДО СЛОВА

    (рондель)

    Мов вітрило, душа у поезію йде,
    У притишену гавань римованих мрій.
    Де зникає постійно життя перегній
    І ця подорож знову до слова веде.

    Я шукав між людьми, та знайшов хтозна-де
    Свою Музу й відразу віддався я їй.
    Мов вітрило, душа у поезію йде,
    У притишену гавань римованих мрій.

    Тут не треба змагатись, хто кращу знайде
    Непідступну ту риму у думі своїй.
    Мені слово — опора, для рими я свій.
    Не дарма вже натхнення у гавані жде,
    Мов вітрило, душа у поезію йде.

    Мирослав Манюк
    12.09.2025
    ПОДОРОЖ ДО СЛОВА (рондель) Мов вітрило, душа у поезію йде, У притишену гавань римованих мрій. Де зникає постійно життя перегній І ця подорож знову до слова веде. Я шукав між людьми, та знайшов хтозна-де Свою Музу й відразу віддався я їй. Мов вітрило, душа у поезію йде, У притишену гавань римованих мрій. Тут не треба змагатись, хто кращу знайде Непідступну ту риму у думі своїй. Мені слово — опора, для рими я свій. Не дарма вже натхнення у гавані жде, Мов вітрило, душа у поезію йде. Мирослав Манюк 12.09.2025
    Like
    1
    158переглядів
  • ВТОРГНЕННЯ

    (рондель)

    Вривається ворог, як зла сарана,
    І тиша над лісом тремтить під крилом,
    Поляки ще спали своїм мирним сном,
    Коли зазирнула й до них ця війна.

    Зловісна в ефіри летить новина,
    Затьмарює обрій нічним полотном:
    Вривається ворог, як зла сарана,
    І тиша над лісом тремтить під крилом.

    Ворожий, гарячий, був шум двигуна,
    Який порушає кордони цілком,
    Європу хвилює підступним шляхом.
    Бо натовське небо здригнулось сповна,
    Коли влетів ворог, як зла сарана.

    Мирослав Манюк
    11.09.2025
    ВТОРГНЕННЯ (рондель) Вривається ворог, як зла сарана, І тиша над лісом тремтить під крилом, Поляки ще спали своїм мирним сном, Коли зазирнула й до них ця війна. Зловісна в ефіри летить новина, Затьмарює обрій нічним полотном: Вривається ворог, як зла сарана, І тиша над лісом тремтить під крилом. Ворожий, гарячий, був шум двигуна, Який порушає кордони цілком, Європу хвилює підступним шляхом. Бо натовське небо здригнулось сповна, Коли влетів ворог, як зла сарана. Мирослав Манюк 11.09.2025
    Like
    1
    118переглядів
  • ЗНОВ КРІЗЬ ПІТЬМУ

    (рондель)

    Все відкривається знов крізь пітьму,
    Шлях мій веде у вогні перешкод.
    Світ нехай зрадить у вирі негод,
    Я не віддам перемогу йому.

    Вірність тримаю я слову, тому
    Мрію не знищить чужий антипод.
    Все відкривається знов крізь пітьму,
    Шлях мій веде у вогні перешкод.

    Все подолаю і темінь саму,
    Духом здіймаюсь, не роблячи шкод,
    Мрії вже кличуть до кращих висот.
    Знову долати цей шлях одному,
    Все відкривається знов крізь пітьму.

    Мирослав Манюк
    10.09.2025
    ЗНОВ КРІЗЬ ПІТЬМУ (рондель) Все відкривається знов крізь пітьму, Шлях мій веде у вогні перешкод. Світ нехай зрадить у вирі негод, Я не віддам перемогу йому. Вірність тримаю я слову, тому Мрію не знищить чужий антипод. Все відкривається знов крізь пітьму, Шлях мій веде у вогні перешкод. Все подолаю і темінь саму, Духом здіймаюсь, не роблячи шкод, Мрії вже кличуть до кращих висот. Знову долати цей шлях одному, Все відкривається знов крізь пітьму. Мирослав Манюк 10.09.2025
    Like
    1
    144переглядів
  • ЧОРНІ КОНІ

    (рондель)

    Чорні коні мчали через поле,
    Вітер гнав табун попри негоду,
    Слід копит мутив в калюжах воду,
    Ніч таке не бачила ніколи.

    Місяць був тим свідком мимоволі,
    Сяйво ледь світило в цю погоду.
    Чорні коні мчали через поле,
    Вітер гнав табун попри негоду.

    На шляху мелькали суходоли,
    Страх й відвага гнали цю породу
    Через степ, від заходу до сходу.
    Щоб позбутися лихої долі
    Чорні коні мчали через поле.

    Мирослав Манюк
    07.09.2025
    ЧОРНІ КОНІ (рондель) Чорні коні мчали через поле, Вітер гнав табун попри негоду, Слід копит мутив в калюжах воду, Ніч таке не бачила ніколи. Місяць був тим свідком мимоволі, Сяйво ледь світило в цю погоду. Чорні коні мчали через поле, Вітер гнав табун попри негоду. На шляху мелькали суходоли, Страх й відвага гнали цю породу Через степ, від заходу до сходу. Щоб позбутися лихої долі Чорні коні мчали через поле. Мирослав Манюк 07.09.2025
    Like
    1
    151переглядів
  • МАРСАЛА

    (рондель)

    Ніжно в келиху грає Марсала,
    Солодить та п'янить без зупину,
    Розбавляє щоденну рутину,
    Своїм кольором хутко і вдало.

    Вогонь в серці блукає тривало.
    Все тому, що уже дві години
    Ніжно в келиху грає Марсала,
    Солодить та п'янить без зупину.

    Сонце в склі із відтінками грало,
    Смак вина всю доповнив картину,
    Вечоріє з хвилини в хвилину...
    А допоки ще ніч не настала,
    Ніжно в келиху грає Марсала.

    Мирослав Манюк
    05.09.2025
    МАРСАЛА (рондель) Ніжно в келиху грає Марсала, Солодить та п'янить без зупину, Розбавляє щоденну рутину, Своїм кольором хутко і вдало. Вогонь в серці блукає тривало. Все тому, що уже дві години Ніжно в келиху грає Марсала, Солодить та п'янить без зупину. Сонце в склі із відтінками грало, Смак вина всю доповнив картину, Вечоріє з хвилини в хвилину... А допоки ще ніч не настала, Ніжно в келиху грає Марсала. Мирослав Манюк 05.09.2025
    Like
    1
    96переглядів
Більше дописів