Блоги

Огляд блогів

Спільноти

Огляд спільнот Вподобані спільноти Мої спільноти

Клуби

Огляд клубів Мої клуби

Події

Огляд подій Мої події

Більше

Популярні Дописи Розробникам
Мирослав Манюк
Мирослав Манюк
Мирослав Манюк

Мирослав Манюк

@MiroslavManiuk

Інформація
Мирослав — адміністратор поетичної групи «Поети Інтернету»

Вітаю! Мене звати Мирослав, мені 41 рік, і поезія — це не просто захоплення, це мій спосіб бачити світ і ділитися ним з іншими.

📝 Пишу вірші, експериментую з формами та ритмами. Для мене вірш — це більше ніж набір рим, це можливість відчути найпотаємніше й передати це словом.

📚 Добре розбираюся в поезії, від класики до сучасних авторів, і завжди радий поділитися своїми знаннями чи порадити щось цікаве для прочитання.

💻 Керую поетичними групами «Поети Інтернету» в Телеграмі https://t.me/PoetuInternety та Фейсбуці https://www.facebook.com/groups/851213602920307 — це місце, де кожен може знайти натхнення, поділитися своїми творами та отримати конструктивний відгук.

🌟 Вважаю, що поезія — це не лише слова на папері, а живий діалог між автором і читачем. Радію, коли в нашій спільноті народжуються нові таланти, а старі шедеври знаходять нове звучання.

🎤 Люблю обговорювати вірші, аналізувати їх глибину та допомагати авторам розкрити свій потенціал.

Ласкаво прошу до нашої поетичної спільноти! Нехай слово буде нашим мостом до сердець одне одного. ✍️✨
385 Дописи
330 Фото
44 Відео
Поет у Дім
Освіта Тракторист у ПТУ - 214
Рік випуску 2000
Чоловік
У шлюбі
Дата народження 03/07/1983
Фото Дивитись всі
Інформація про освіту
Школа
Школа
Клас
А
Рік випуску
1998
Закріплено
Мирослав Манюк додає фото
2025-08-06 14:12:19 ·
Друзі, хочу поділитися з вами новинкою 📚
Моя 4-та електронна збірка "Гармонія" вже готова 🌿
Ось вона: https://t.me/ManyukVirchi/830
У ній зібрано 100 моїх віршів — про світ, людей, тишу, глибину і, звісно, пошук внутрішньої рівноваги. Писав її серцем, добираючи кожен рядок, ніби ноту в пісні душі.

Дякую, що ви поруч 💬 Чекаю на ваші враження.
З повагою — Мирослав Манюк ✍️
#поезія #збіркаГармонія #ПоетиІнтернету
Друзі, хочу поділитися з вами новинкою 📚 Моя 4-та електронна збірка "Гармонія" вже готова 🌿 Ось вона: https://t.me/ManyukVirchi/830 У ній зібрано 100 моїх віршів — про світ, людей, тишу, глибину і, звісно, пошук внутрішньої рівноваги. Писав її серцем, добираючи кожен рядок, ніби ноту в пісні душі. Дякую, що ви поруч 💬 Чекаю на ваші враження. З повагою — Мирослав Манюк ✍️ #поезія #збіркаГармонія #ПоетиІнтернету
2
1Kпереглядів
Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!

  • Мирослав Манюк додає відео Загальне
    2026-05-04 13:42:45 ·
    6переглядів 1Відтворень
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-05-04 10:30:44 ·
    ДОСВІД

    Спочатку шукав я простого рятунку,
    Хотів обійти всі падіння, і втрати,
    Та шлях повертав до важкої фортуни.

    Здавалось, достатньо чужої поради,
    Щоб швидко дістатись омріяних верхів,
    Та кроки вгрузали у власних завадах.

    Я бачив довкола відчинені двері,
    Де інші сміялись з високої брами,
    Та серце сприймало це надто відверто.

    Бо кожен підйом не робив нові рамки,
    Лише додавав нерозгадані межі
    І сумнів ходив за моїми слідами.

    Хотілось втекти від тривог і пожежі,
    Сховатись в готових чужих результатах,
    Де менше вагань і безпечна мережа.

    Та досвід не виріс для цих атестатів,
    Хотів він події, відмови й натуги,
    Щоб правда лишилась не в мертвих цитатах.

    Я вибрав свій шлях і щоденну потужність,
    Де щастя постійно до побуту личить,
    Де тіло не звикло стояти в напрузі

    І справи тепер не лякають, а кличуть.

    Мирослав Манюк
    04.05.2026
    ДОСВІД Спочатку шукав я простого рятунку, Хотів обійти всі падіння, і втрати, Та шлях повертав до важкої фортуни. Здавалось, достатньо чужої поради, Щоб швидко дістатись омріяних верхів, Та кроки вгрузали у власних завадах. Я бачив довкола відчинені двері, Де інші сміялись з високої брами, Та серце сприймало це надто відверто. Бо кожен підйом не робив нові рамки, Лише додавав нерозгадані межі І сумнів ходив за моїми слідами. Хотілось втекти від тривог і пожежі, Сховатись в готових чужих результатах, Де менше вагань і безпечна мережа. Та досвід не виріс для цих атестатів, Хотів він події, відмови й натуги, Щоб правда лишилась не в мертвих цитатах. Я вибрав свій шлях і щоденну потужність, Де щастя постійно до побуту личить, Де тіло не звикло стояти в напрузі І справи тепер не лякають, а кличуть. Мирослав Манюк 04.05.2026
    1
    19переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-05-03 14:37:13 ·
    ЗНАКИ ВІЙНИ

    Каска лежала в порожній кімнаті,
    Пам'ять тримала глухі перехрестя,
    Стіни збирали холодні печатки.

    Чоботи міряли тиск інтересів,
    Сходи лишали прямі інтервали,
    Кроки шукали звичайну адресу.

    Прапори різали зір під завалом,
    Барви лишали сліди під очима,
    Люди ховали біду на привалах.

    Мапи до бою вели побратимів,
    Долі звертали убік без узгоджень,
    Шрами зростали уже за режимом.

    Грубий метал поспішав до пригоди,
    Ставив осколок короткі поділи,
    Куля лишала завершену згоду.

    Після удару пропав дух довіри,
    Люди лічили всі двері й пороги,
    Вчора змішалося з попелом сірим.

    Сон виникав тільки з сутінком строго,
    Навіть проміння ішло обережно,
    Світло ховалося тут від тривоги.

    Мир залишався в далекій мережі.

    Мирослав Манюк
    03.05.2026
    ЗНАКИ ВІЙНИ Каска лежала в порожній кімнаті, Пам'ять тримала глухі перехрестя, Стіни збирали холодні печатки. Чоботи міряли тиск інтересів, Сходи лишали прямі інтервали, Кроки шукали звичайну адресу. Прапори різали зір під завалом, Барви лишали сліди під очима, Люди ховали біду на привалах. Мапи до бою вели побратимів, Долі звертали убік без узгоджень, Шрами зростали уже за режимом. Грубий метал поспішав до пригоди, Ставив осколок короткі поділи, Куля лишала завершену згоду. Після удару пропав дух довіри, Люди лічили всі двері й пороги, Вчора змішалося з попелом сірим. Сон виникав тільки з сутінком строго, Навіть проміння ішло обережно, Світло ховалося тут від тривоги. Мир залишався в далекій мережі. Мирослав Манюк 03.05.2026
    1
    30переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-05-02 16:53:06 ·
    БРИЗ

    Сіль на скронях, крок повільно тоне,
    День тримає подих на фіналі,
    Слід людський в піску уже солоний.

    Губи знають присмаки банальні,
    Хвиля змиє зайві всі розмови,
    День стоїть на темнім п'єдесталі.

    Вітер носить давні забобони,
    Хтось ішов і не вернувся зовсім,
    Хвиля закликала до розмови.

    Пінний край стирав каміння зовні,
    Небо низько вгнулося над морем,
    Хтось ішов і не вернувся в постіль.

    Тінь лягала та робила зморшки,
    Сіль пекла відкриту давню сутність,
    Небо стало ближчим, ніж комора.

    Там, де хвилі душу не відпустять,
    Кожен крок стає важким і чесним,
    Сіль пече відкрито і по суті.

    Мовчки йшов до марень безбережних,
    Не шукав я виправдань на ризик,
    Кожен крок ставав важким, належним

    І лишився тільки шепіт бризу.

    Мирослав Манюк
    02.05.2026
    БРИЗ Сіль на скронях, крок повільно тоне, День тримає подих на фіналі, Слід людський в піску уже солоний. Губи знають присмаки банальні, Хвиля змиє зайві всі розмови, День стоїть на темнім п'єдесталі. Вітер носить давні забобони, Хтось ішов і не вернувся зовсім, Хвиля закликала до розмови. Пінний край стирав каміння зовні, Небо низько вгнулося над морем, Хтось ішов і не вернувся в постіль. Тінь лягала та робила зморшки, Сіль пекла відкриту давню сутність, Небо стало ближчим, ніж комора. Там, де хвилі душу не відпустять, Кожен крок стає важким і чесним, Сіль пече відкрито і по суті. Мовчки йшов до марень безбережних, Не шукав я виправдань на ризик, Кожен крок ставав важким, належним І лишився тільки шепіт бризу. Мирослав Манюк 02.05.2026
    59переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає відео Загальне
    2026-05-02 12:28:41 ·
    1
    65переглядів 5Відтворень
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-05-02 06:43:23 ·
    🔥 Шановні поети, та любителі поезії! Стартує щомісячний поетичний конкурс від «Поетів Інтернету» у Телеграмі! 🔥

    ✍️ Ви надсилаєте свій вірш та робите вступний внесок від 100 грн.
    🏆 Переможця обирають читачі своїми реакціями!

    💰 Призи:
    + грошова винагорода 80% від усього зібраного призового фонду
    + золота електронна грамота
    + персональний розбір вірша
    + декламація вірша
    + пісня на вірш
    + відеокліп на вірш
    + респект від спільноти

    📅 Прийняття робіт та голосування відбуваються упродовж місяця.
    📅 Нагородження: 1 число кожного місяця.

    Тема, розмір та стиль вірша — вільні! Один автор — один вірш.

    Щоб стати учасником, потрібно приєднатися до спільноти, ось посилання:
    https://t.me/ uRUk2v1P_IJjOTVi
    Умови участі – у гілці «КОНКУРС»

    Приєднуйтесь! Перемагайте!
    Творіть та гроші заробляйте! ✨
    🔥 Шановні поети, та любителі поезії! Стартує щомісячний поетичний конкурс від «Поетів Інтернету» у Телеграмі! 🔥 ✍️ Ви надсилаєте свій вірш та робите вступний внесок від 100 грн. 🏆 Переможця обирають читачі своїми реакціями! 💰 Призи: + грошова винагорода 80% від усього зібраного призового фонду + золота електронна грамота + персональний розбір вірша + декламація вірша + пісня на вірш + відеокліп на вірш + респект від спільноти 📅 Прийняття робіт та голосування відбуваються упродовж місяця. 📅 Нагородження: 1 число кожного місяця. Тема, розмір та стиль вірша — вільні! Один автор — один вірш. Щоб стати учасником, потрібно приєднатися до спільноти, ось посилання: https://t.me/+uRUk2v1P_IJjOTVi Умови участі – у гілці «КОНКУРС» Приєднуйтесь! Перемагайте! Творіть та гроші заробляйте! ✨
    60переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-05-01 17:53:22 ·
    БАЛАДА ЗОВНІШНЬОГО ЖИТТЯ

    І діти більшають з глибокими очима,
    Що ні про що не знають, потім помирають,
    І люди всі ідуть дорогами своїми.

    Плоди солодкі також з кислих визрівають
    І падають вночі, немов ті мертві птахи,
    І так лежать чуть-чуть, а потім загнивають.

    І завжди віє вітер з півночі на захід,
    Ми чуємо й говоримо багато тексту.
    І втома є, і втіха нам дарує захист.

    Біжать і вулиці крізь трави та аптеки,
    Багато є дерев, ставків та смолоскипів,
    Страшні дерева є і висохлі смереки...

    Для чого все стоїть? і не одного типу?
    Чому їх безліч так несхожих між собою?
    Що змінює цей сміх і плач стереотипний?

    І що дає все це, що нам здається грою,
    Коли ми вже зайшли у велич та самотність
    Й мандруючи самі, не будемо з метою?

    І що дає нам те, що бачили ми модне?
    І все ж багато хто говорить: «Добрий вечір!»,
    Те слово, що стікає з нього сенс народний

    Немов важкий той мед зі стільника безпечний.


    Гуґо фон Гофмансталь

    Переклад: Мирослав Манюк

    #переклад
    БАЛАДА ЗОВНІШНЬОГО ЖИТТЯ І діти більшають з глибокими очима, Що ні про що не знають, потім помирають, І люди всі ідуть дорогами своїми. Плоди солодкі також з кислих визрівають І падають вночі, немов ті мертві птахи, І так лежать чуть-чуть, а потім загнивають. І завжди віє вітер з півночі на захід, Ми чуємо й говоримо багато тексту. І втома є, і втіха нам дарує захист. Біжать і вулиці крізь трави та аптеки, Багато є дерев, ставків та смолоскипів, Страшні дерева є і висохлі смереки... Для чого все стоїть? і не одного типу? Чому їх безліч так несхожих між собою? Що змінює цей сміх і плач стереотипний? І що дає все це, що нам здається грою, Коли ми вже зайшли у велич та самотність Й мандруючи самі, не будемо з метою? І що дає нам те, що бачили ми модне? І все ж багато хто говорить: «Добрий вечір!», Те слово, що стікає з нього сенс народний Немов важкий той мед зі стільника безпечний. Гуґо фон Гофмансталь Переклад: Мирослав Манюк #переклад
    1
    82переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-04-28 11:35:31 ·
    БОРДО

    В склянці бордове вирує поволі,
    Спогади входять у темні тераси,
    В'язнути хочуть в своєму болоті.

    Погляд шукає забуті контрасти,
    В пам'яті днів осідає тривога,
    Нерви тримають наплив біомаси.

    Стилем Бордо повертається вогник,
    Думка заходить у закуток темний,
    Тягнеться вгору тривога та вогкість.

    Там, де мовчання збирає тотеми,
    Тіні лишаються з правом на втечу,
    Серце тримає порушені темпи.

    Свічка горіла у вікнах надвечір,
    Люди мовчали, дивилися прямо,
    Хтось не прийшов на цю зустріч, до речі.

    Пам'ять верталась повільно й так само
    Кожен ковток додавав ще вагання,
    Густо стояла провина тривало.

    Час не стирав ці хвилини останні,
    В келиху довго темніла причина,
    Після лишилось сухе розставання.

    Ніби вино — це безмовна людина.

    Мирослав Манюк
    28.04.2026
    БОРДО В склянці бордове вирує поволі, Спогади входять у темні тераси, В'язнути хочуть в своєму болоті. Погляд шукає забуті контрасти, В пам'яті днів осідає тривога, Нерви тримають наплив біомаси. Стилем Бордо повертається вогник, Думка заходить у закуток темний, Тягнеться вгору тривога та вогкість. Там, де мовчання збирає тотеми, Тіні лишаються з правом на втечу, Серце тримає порушені темпи. Свічка горіла у вікнах надвечір, Люди мовчали, дивилися прямо, Хтось не прийшов на цю зустріч, до речі. Пам'ять верталась повільно й так само Кожен ковток додавав ще вагання, Густо стояла провина тривало. Час не стирав ці хвилини останні, В келиху довго темніла причина, Після лишилось сухе розставання. Ніби вино — це безмовна людина. Мирослав Манюк 28.04.2026
    1
    88переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-04-27 13:35:48 ·
    БАЛЯНДРАСИ

    Люди носять шум пустий у собі,
    Сміх порожній підіймає пафос,
    Довгі зводи множать по погоді.

    Кажуть довго — знову баляндраси,
    Час базікань так проходить даром.
    З думкою ж зростає слово разом.

    Ланці із розмов завжди стандартні:
    Голос лине крізь любі паркани,
    Зміст порожній буде не задарма.

    Звуки ранять як пісні із кантрі,
    Варто брати до уваги співи.
    Плин розмов буде тоді вакантним.

    Кожен дасть не більше, аніж півень.
    Суперечка множить мат на маті.
    Хтось повторить знову перший рівень.

    Баляндраси ріжуть по формату,
    Погляд думки губить спільний простір,
    Залишає слід словесних матриць.

    Шум зникає, коли люди просто
    Виходи знаходять у мовчанні,
    Роблять цей життєвий мовний розтин.

    Тож виходьте з теплих банних чанів.

    Мирослав Манюк
    27.04.2026
    БАЛЯНДРАСИ Люди носять шум пустий у собі, Сміх порожній підіймає пафос, Довгі зводи множать по погоді. Кажуть довго — знову баляндраси, Час базікань так проходить даром. З думкою ж зростає слово разом. Ланці із розмов завжди стандартні: Голос лине крізь любі паркани, Зміст порожній буде не задарма. Звуки ранять як пісні із кантрі, Варто брати до уваги співи. Плин розмов буде тоді вакантним. Кожен дасть не більше, аніж півень. Суперечка множить мат на маті. Хтось повторить знову перший рівень. Баляндраси ріжуть по формату, Погляд думки губить спільний простір, Залишає слід словесних матриць. Шум зникає, коли люди просто Виходи знаходять у мовчанні, Роблять цей життєвий мовний розтин. Тож виходьте з теплих банних чанів. Мирослав Манюк 27.04.2026
    1
    141переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Мирослав Манюк додає фото
    2026-04-26 16:18:59 ·
    АТОМ

    Свідомість тисне формулою думки,
    Де атом рветься в мисленні хаосу
    І схема валить зір, ламає руки.

    Немає центру, тільки ззовні осуд,
    Що прагне довго свій зв'язати вузол,
    Щоб люд спішив так, як на квіти оси.

    Хто має вік — нехай поголить вуса.
    Усе хитке, без кола та орбіти,
    А рух лишиться як умовна думка.

    Під шаром тиску виростає бітум,
    Та кожна спроба вичерпати сутність
    Ламає все уявлення арбітра.

    Втрачає атом цілісність по суті,
    Дрібніє зміст до гостроти надривів,
    Де факт нерівний, майже не присутній.

    Межа росте як паростки в малині
    І відстань більша в серці, де пустоти,
    Ніж та, що є у вимірі години.

    Байдужість людства скине всі умови,
    Вона не входить в жоден опис схеми,
    І атом шириться й надалі мовчки.

    Система сиплеться у власне демо.

    Мирослав Манюк
    26.04.2026
    АТОМ Свідомість тисне формулою думки, Де атом рветься в мисленні хаосу І схема валить зір, ламає руки. Немає центру, тільки ззовні осуд, Що прагне довго свій зв'язати вузол, Щоб люд спішив так, як на квіти оси. Хто має вік — нехай поголить вуса. Усе хитке, без кола та орбіти, А рух лишиться як умовна думка. Під шаром тиску виростає бітум, Та кожна спроба вичерпати сутність Ламає все уявлення арбітра. Втрачає атом цілісність по суті, Дрібніє зміст до гостроти надривів, Де факт нерівний, майже не присутній. Межа росте як паростки в малині І відстань більша в серці, де пустоти, Ніж та, що є у вимірі години. Байдужість людства скине всі умови, Вона не входить в жоден опис схеми, І атом шириться й надалі мовчки. Система сиплеться у власне демо. Мирослав Манюк 26.04.2026
    2
    167переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
Більше дописів