Мирослав Манюк

Закріплено

додає фото

2025-08-06 14:12:19 ·

Друзі, хочу поділитися з вами новинкою
Моя 4-та електронна збірка "Гармонія" вже готова
Ось вона: https://t.me/ManyukVirchi/830
У ній зібрано 100 моїх віршів — про світ, людей, тишу, глибину і, звісно, пошук внутрішньої рівноваги. Писав її серцем, добираючи кожен рядок, ніби ноту в пісні душі.

Дякую, що ви поруч Чекаю на ваші враження.
З повагою — Мирослав Манюк
#поезія #збіркаГармонія #ПоетиІнтернету

Друзі, хочу поділитися з вами новинкою 📚 Моя 4-та електронна збірка "Гармонія" вже готова 🌿 Ось вона: https://t.me/ManyukVirchi/830 У ній зібрано 100 моїх віршів — про світ, людей, тишу, глибину і, звісно, пошук внутрішньої рівноваги. Писав її серцем, добираючи кожен рядок, ніби ноту в пісні душі. Дякую, що ви поруч 💬 Чекаю на ваші враження. З повагою — Мирослав Манюк ✍️ #поезія #збіркаГармонія #ПоетиІнтернету

1Kпереглядів

Мирослав Манюк додає фото

2026-03-18 18:09:09 ·

КОПТЕР

Вибір народжений серцем і глуздом,
Хлопець охоче ступає до строю.
Погляд у матері вже без ілюзій —
Син не вагається йти за метою.

Вчиться і служить із небом в союзі,
Шлях прокладається впливом героя.
Сотні мішеней зникають в окрузі,
Ворог відходить від "Коптера" зброї.

Поле гуде під металом і пилом,
Рани та біль не зламають завзяття,
Завжди підтримують тут побратими.

Раза чотири прощався із тилом,
Каже: "На фронті усі мої браття.
Іншого вибору доля не прийме."

Мирослав Манюк
18.03.2026
#сонет

КОПТЕР Вибір народжений серцем і глуздом, Хлопець охоче ступає до строю. Погляд у матері вже без ілюзій — Син не вагається йти за метою. Вчиться і служить із небом в союзі, Шлях прокладається впливом героя. Сотні мішеней зникають в окрузі, Ворог відходить від "Коптера" зброї. Поле гуде під металом і пилом, Рани та біль не зламають завзяття, Завжди підтримують тут побратими. Раза чотири прощався із тилом, Каже: "На фронті усі мої браття. Іншого вибору доля не прийме." Мирослав Манюк 18.03.2026 #сонет

2

26переглядів 1 Поширень

Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
Мирослав Манюк додає фото

2026-03-17 15:33:28 ·

ПРОЗРІННЯ

Вуста торкались неба і граніту,
Де час застиг у коконі терпіння.
Ми прагнемо знайти своє коріння
У дзеркалі старого лабіринту.

Блукаючи шляхами всього світу,
В глухих кутах встряємо в павутиння,
І крик душі в цю мить дає прозріння:
На повну смак життя мов пік зеніту!

Відчуй, як пульс вдаряє в скроні глухо,
Як вітер в'яже вузлики над вухом,
А плин життя штовхає у майбутнє.

В моменті кожнім диво де присутнє —
Це все твоє, якщо душі основа
В собі любов, мов скарб, знайти готова.

Автори: Мирослав Манюк
Ірина Морозова

16.03.2026 – 17.03.2026
#сонет

ПРОЗРІННЯ Вуста торкались неба і граніту, Де час застиг у коконі терпіння. Ми прагнемо знайти своє коріння У дзеркалі старого лабіринту. Блукаючи шляхами всього світу, В глухих кутах встряємо в павутиння, І крик душі в цю мить дає прозріння: На повну смак життя мов пік зеніту! Відчуй, як пульс вдаряє в скроні глухо, Як вітер в'яже вузлики над вухом, А плин життя штовхає у майбутнє. В моменті кожнім диво де присутнє — Це все твоє, якщо душі основа В собі любов, мов скарб, знайти готова. Автори: Мирослав Манюк Ірина Морозова 16.03.2026 – 17.03.2026 #сонет

29переглядів

Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
Мирослав Манюк додає фото

2026-03-16 17:34:39 ·

ВІРНІСТЬ

У час буремний, де усе циклічно,
Де гомін дум розхитує опору,
Багато масок ніби ходять поряд,
Та хтось тримає істину довічно.

Хтось не торгує совістю при свічці,
Не кроїть душу, щоби лізти вгору,
Іде крізь шум, попри ганьбу і спори
І не ховає свої добрі вічі.

У тих очах немає блиску злості.
Життя не буде сіпати волосся,
Бо слово й вчинок злиті у людині.

Немає там дешевої провини,
Бо честь не гнеться під вагу насильства,
Вона лиш там, де вірність у суспільстві.

Мирослав Манюк
16.03.2026
#сонет

ВІРНІСТЬ У час буремний, де усе циклічно, Де гомін дум розхитує опору, Багато масок ніби ходять поряд, Та хтось тримає істину довічно. Хтось не торгує совістю при свічці, Не кроїть душу, щоби лізти вгору, Іде крізь шум, попри ганьбу і спори І не ховає свої добрі вічі. У тих очах немає блиску злості. Життя не буде сіпати волосся, Бо слово й вчинок злиті у людині. Немає там дешевої провини, Бо честь не гнеться під вагу насильства, Вона лиш там, де вірність у суспільстві. Мирослав Манюк 16.03.2026 #сонет

1

46переглядів

Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
Мирослав Манюк додає фото

2026-03-15 15:54:27 ·

ЖИВИЙ

Блисне світло й знову повна пустка,
В полі димно, люта м'ята в'яне…
Тихий грім свідомість не пропустить
Повз смертельну рану...

Темний ранок вже несе багрянець,
Пахне смертю і поріг і стеля…
Сіль і хліб на смак доволі пряні,
Ніби пил в пустелі...

Чую спів і скрегіт по металу,
Бачу синь і густоту прозору.
Дотик був, якого бракувало –
Це торкались зорі…

Я за мить відчув усе корисне.
Ще живий... допоки світло блисне...

Мирослав Манюк
15.03.2026
#кульгавий_сонет

ЖИВИЙ Блисне світло й знову повна пустка, В полі димно, люта м'ята в'яне… Тихий грім свідомість не пропустить Повз смертельну рану... Темний ранок вже несе багрянець, Пахне смертю і поріг і стеля… Сіль і хліб на смак доволі пряні, Ніби пил в пустелі... Чую спів і скрегіт по металу, Бачу синь і густоту прозору. Дотик був, якого бракувало – Це торкались зорі… Я за мить відчув усе корисне. Ще живий... допоки світло блисне... Мирослав Манюк 15.03.2026 #кульгавий_сонет

125переглядів

Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
Мирослав Манюк додає фото

2026-03-14 15:12:49 ·

ЛІНІЇ

На шкірі карта ліній вниз і в гору,
Де час лишив геометричний поруб.

Він креслить дні на всій поверхні тіла,
Мов чорна нитка у руках кравчині
І кожен рух стає тонким та милим,
А тиск буття лягає на ключиці.

Там лінії доходять аж до ліктів,
А пам'ять йде крізь всі шари матерій.
І подих входить в тіло, наче ліки,
Та вчить терпіти у гортані терпкість.

Цей злам не є останньою межею,
Бо форма знов тримається за стрижень.
І простір дасть уже нові сюжети,
Де тіло все інакше аж до стрижки.

Мирослав Манюк
14.03.2026
#перевернутий_сонет

ЛІНІЇ На шкірі карта ліній вниз і в гору, Де час лишив геометричний поруб. Він креслить дні на всій поверхні тіла, Мов чорна нитка у руках кравчині І кожен рух стає тонким та милим, А тиск буття лягає на ключиці. Там лінії доходять аж до ліктів, А пам'ять йде крізь всі шари матерій. І подих входить в тіло, наче ліки, Та вчить терпіти у гортані терпкість. Цей злам не є останньою межею, Бо форма знов тримається за стрижень. І простір дасть уже нові сюжети, Де тіло все інакше аж до стрижки. Мирослав Манюк 14.03.2026 #перевернутий_сонет

1

128переглядів

Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
Мирослав Манюк додає фото

2026-03-13 16:10:00 ·

ІСНУВАННЯ

Поміж наших історій росте існування,
Непомітно між днями мелькають моменти,
А з посіяних днів виростає саванна.

Понад спогадом давнім спливають фрагменти,
А роки, мов човни, розпливаються в танці
І тривога колишня туманом розтане,
Бо у серці зернина надії в проценті.

Та раптово доходить хвилина до центру,
Де минуле стоїть нерухомим питанням
І здається, що час заблукав не в останнє,
Та крізь темряву досвід дає компоненти.

І тоді розумієш — життя бездоганне,
Що велике роками не зрушить моменти,
Бо в коротких хвилинах живе існування.

Мирослав Манюк
13.03.2026
#сонет_симетрон

ІСНУВАННЯ Поміж наших історій росте існування, Непомітно між днями мелькають моменти, А з посіяних днів виростає саванна. Понад спогадом давнім спливають фрагменти, А роки, мов човни, розпливаються в танці І тривога колишня туманом розтане, Бо у серці зернина надії в проценті. Та раптово доходить хвилина до центру, Де минуле стоїть нерухомим питанням І здається, що час заблукав не в останнє, Та крізь темряву досвід дає компоненти. І тоді розумієш — життя бездоганне, Що велике роками не зрушить моменти, Бо в коротких хвилинах живе існування. Мирослав Манюк 13.03.2026 #сонет_симетрон

1

140переглядів

Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
Мирослав Манюк додає відео Загальне

2026-03-13 07:34:06 ·

Телеграм: https://t.me/ManyukVirchi

Телеграм: https://t.me/ManyukVirchi

1

91переглядів 2Відтворень

Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
Мирослав Манюк додає фото

2026-03-12 17:38:40 ·

ДВОБІЙ

Колись я відкрився усесвіту й став сам собою,
Тоді із мовчання поволі з'явились промови.
Вони із душі вимивали старі всі тривоги,
Коли я боявся зостатись на світі з юрбою.

Тепер перед тишею часто стою у двобої
І вже розумію, куди повертають дороги:
Вони через правду приводять людину до Бога.
Тепер не ховаюся більше від себе герої.

Колись підіймалися з серця забуті вимоги,
Вони наче хвилі, що бились об берег вологий,
Тоді я приймав знов цей виклик і брався за зброю.

Тепер я дивлюся у себе спокійно, без бою.
І ось розсипаються хутко важкі діалоги,
А моє натхнення береться вже до епілогів.

Мирослав Манюк
12.03.2026
#суцільний_сонет

ДВОБІЙ Колись я відкрився усесвіту й став сам собою, Тоді із мовчання поволі з'явились промови. Вони із душі вимивали старі всі тривоги, Коли я боявся зостатись на світі з юрбою. Тепер перед тишею часто стою у двобої І вже розумію, куди повертають дороги: Вони через правду приводять людину до Бога. Тепер не ховаюся більше від себе герої. Колись підіймалися з серця забуті вимоги, Вони наче хвилі, що бились об берег вологий, Тоді я приймав знов цей виклик і брався за зброю. Тепер я дивлюся у себе спокійно, без бою. І ось розсипаються хутко важкі діалоги, А моє натхнення береться вже до епілогів. Мирослав Манюк 12.03.2026 #суцільний_сонет

1

118переглядів

Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
Мирослав Манюк додає фото

2026-03-11 17:20:38 ·

ЛЮДИ СВІТЛА

Є такі люди, що світлу дорогу
Створюють часто на серці людини,
Світло несуть у життя погодинно.

Їхня присутність знімає тривогу,
Добрі слова розцвітають мов квіти,
Щедрі серця відчувають привітність.

Є такі люди, що ніби циклоном
Вихри добра подають естетично.
Навіть в умовах важких, драматичних,
Теплий слід миру лишають шаблонно.

Можна добро штампувати мов клонів
І дарувати любов можна вічно.
Скільки віддав — відновляється вдвічі,
Так бумеранг повертає в долоні.

Мирослав Манюк
11.03.2026
#перевернутий_сонет

ЛЮДИ СВІТЛА Є такі люди, що світлу дорогу Створюють часто на серці людини, Світло несуть у життя погодинно. Їхня присутність знімає тривогу, Добрі слова розцвітають мов квіти, Щедрі серця відчувають привітність. Є такі люди, що ніби циклоном Вихри добра подають естетично. Навіть в умовах важких, драматичних, Теплий слід миру лишають шаблонно. Можна добро штампувати мов клонів І дарувати любов можна вічно. Скільки віддав — відновляється вдвічі, Так бумеранг повертає в долоні. Мирослав Манюк 11.03.2026 #перевернутий_сонет

1

118переглядів

Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
Мирослав Манюк додає фото

2026-03-10 16:42:01 ·

ПУЛЬС

Пульсує світ, немов у ритмі джазу,
Строкато грає на акордах долі.
Таїть минуле у собі недолік,
Тримаючи думки у путах часу.

Майбутнім жити, це також не вихід,
Воно засліплює туманом очі.
Лиш мить дарує курс на світлу точку.
Іди до неї крізь життєві вихри.

Немає тягаря майбутніх суджень,
Лише тепер, лише ось тут і зараз.
Болючі спогади — розмита хмара.
Немає гостроти старих припущень.

Цінуй тепер життя, яке ти маєш,
Про щастя дбай, що серце обіймає.

Автори: Мирослав Манюк
Роман Фещак

21.02.2026 – 10.03.2026
#шекспірівський_сонет

ПУЛЬС Пульсує світ, немов у ритмі джазу, Строкато грає на акордах долі. Таїть минуле у собі недолік, Тримаючи думки у путах часу. Майбутнім жити, це також не вихід, Воно засліплює туманом очі. Лиш мить дарує курс на світлу точку. Іди до неї крізь життєві вихри. Немає тягаря майбутніх суджень, Лише тепер, лише ось тут і зараз. Болючі спогади — розмита хмара. Немає гостроти старих припущень. Цінуй тепер життя, яке ти маєш, Про щастя дбай, що серце обіймає. Автори: Мирослав Манюк Роман Фещак 21.02.2026 – 10.03.2026 #шекспірівський_сонет

1

159переглядів

Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!

Більше дописів

Приєднатися

Мова

Мирослав Манюк