Мирослав Манюк
Закріплено
🔥 Шановні поети, та любителі поезії! Стартує щомісячний поетичний конкурс від «Поетів Інтернету» у Телеграмі! 🔥

✍️ Ви надсилаєте свій вірш та робите вступний внесок від 100 грн.
🏆 Переможця обирають читачі своїми реакціями!
💰 Приз: 80% грошового фонду + грамота + персональний розбір вірша!
🇺🇦 20% йде на підтримку ЗСУ.

📅 Прийняття робіт: 2–9 число кожного місяця.
📅 Голосування: 10–31 число.
📅 Нагородження: 1 число.

Тема, розмір та стиль вірша – вільні! Один автор – один вірш.

Щоб стати учасником, ось посилання: https://t.me/PoetuInternety/9233/9491

Приєднуйтесь! Перемагайте!
Творіть та гроші заробляйте! ✨
🔥 Шановні поети, та любителі поезії! Стартує щомісячний поетичний конкурс від «Поетів Інтернету» у Телеграмі! 🔥 ✍️ Ви надсилаєте свій вірш та робите вступний внесок від 100 грн. 🏆 Переможця обирають читачі своїми реакціями! 💰 Приз: 80% грошового фонду + грамота + персональний розбір вірша! 🇺🇦 20% йде на підтримку ЗСУ. 📅 Прийняття робіт: 2–9 число кожного місяця. 📅 Голосування: 10–31 число. 📅 Нагородження: 1 число. Тема, розмір та стиль вірша – вільні! Один автор – один вірш. Щоб стати учасником, ось посилання: https://t.me/PoetuInternety/9233/9491 Приєднуйтесь! Перемагайте! Творіть та гроші заробляйте! ✨
Love
Like
3
328переглядів

  • СПРАВЖНЄ ІМ’Я

    Як назвати те, що не тримаєш,
    Як у слово вкласти цілий світ?
    Наша суть — це те, що добре знаєш,
    Не сховати спільний заповіт.

    Бірка — тільки як міраж для зору,
    Мить спокійна попри все життя.
    Скільки правди полетіло вгору,
    А було то спалене сміття.

    Всі ми ширше назв і формул віку,
    Людська доля — ніби океан.
    Тільки ім'я дано чоловіку
    Для того, щоб знати де чий клан.

    Світ у серці, не в обгортці слова,
    І в душі безмежні всі світи.
    Все, що справжнє — тихе і чудове,
    Не сховати імені сліди.

    Хай живе терен веселих років,
    Де ім'я не знищить глибини,
    Де відчути можна без пророків
    Хто не має межі та стіни.

    Мирослав Манюк
    31.05.2025
    СПРАВЖНЄ ІМ’Я Як назвати те, що не тримаєш, Як у слово вкласти цілий світ? Наша суть — це те, що добре знаєш, Не сховати спільний заповіт. Бірка — тільки як міраж для зору, Мить спокійна попри все життя. Скільки правди полетіло вгору, А було то спалене сміття. Всі ми ширше назв і формул віку, Людська доля — ніби океан. Тільки ім'я дано чоловіку Для того, щоб знати де чий клан. Світ у серці, не в обгортці слова, І в душі безмежні всі світи. Все, що справжнє — тихе і чудове, Не сховати імені сліди. Хай живе терен веселих років, Де ім'я не знищить глибини, Де відчути можна без пророків Хто не має межі та стіни. Мирослав Манюк 31.05.2025
    Like
    3
    87переглядів
  • ВІРШІ ЄДНОСТІ

    Сотні голосів зійшлися в місті,
    В слові народилася душа,
    Не лякали їх погані вісті,
    Світло не загасло у вірша.

    Серед ночі небо розривали,
    Та не стихли вірші на вустах.
    Навіть діти слово підіймали,
    Міць надії в юних голосах.

    Кожен вірш, це зброя, що не згине,
    Всіх єднала сила голосів.
    І слова летіли в світлі днини,
    Мов крилатий вир палких віршів.

    Там, у центрі міста, знов і знову
    Все текли рядки, мов вічний струм.
    Не скорити нашу горду мову,
    Бо вона — єднання наших дум.

    Ті вірші вплітали шлях в майбутнє,
    Все звучало як один акорд.
    Сто поетів, вільні і могутні,
    Встановили світовий рекорд!

    Мирослав Манюк
    30.05.2025

    Вірш написаний з нагоди Міжнародного Фестивалю РІДхрамПОЕЗІЇ, який проходив з 10:00 25 травня до 10:20 26 травня 2025-го у якому взяли участь понад 100 поетів та поетес з усієї України, і які встановили світовий рекорд з читання поезії.
    ВІРШІ ЄДНОСТІ Сотні голосів зійшлися в місті, В слові народилася душа, Не лякали їх погані вісті, Світло не загасло у вірша. Серед ночі небо розривали, Та не стихли вірші на вустах. Навіть діти слово підіймали, Міць надії в юних голосах. Кожен вірш, це зброя, що не згине, Всіх єднала сила голосів. І слова летіли в світлі днини, Мов крилатий вир палких віршів. Там, у центрі міста, знов і знову Все текли рядки, мов вічний струм. Не скорити нашу горду мову, Бо вона — єднання наших дум. Ті вірші вплітали шлях в майбутнє, Все звучало як один акорд. Сто поетів, вільні і могутні, Встановили світовий рекорд! Мирослав Манюк 30.05.2025 Вірш написаний з нагоди Міжнародного Фестивалю РІДхрамПОЕЗІЇ, який проходив з 10:00 25 травня до 10:20 26 травня 2025-го у якому взяли участь понад 100 поетів та поетес з усієї України, і які встановили світовий рекорд з читання поезії.
    Like
    1
    210переглядів
  • ГОЛОС ПОКОЛІНЬ

    Старі кажуть: мудрий той, хто сивий
    І тому повчають молодих.
    Їхній досвід ніби як важливий,
    Наче правду знає кожен з них.

    Та приходить день, коли зникають
    Всі ілюзії дитячих літ,
    Молоді тоді самі пізнають
    Цей великий та жорстокий світ.

    Часто мало правди у тім слові,
    Що дається з вуст прожитих днів.
    Все пізнаєш в часі, в справжній мові,
    І збагнеш важливість кращих слів.

    Але світ і далі під тріскуче
    Слово старших знову далі йде.
    Молоді ростуть собі рішуче,
    Ну, а старість тихо смерті жде.

    Сміх і мудрість, голос покоління,
    Із віків лунає їхній спів.
    Тільки правда буде без сумління
    У того, хто без гріха прожив.

    Мирослав Манюк
    29.05.2025
    ГОЛОС ПОКОЛІНЬ Старі кажуть: мудрий той, хто сивий І тому повчають молодих. Їхній досвід ніби як важливий, Наче правду знає кожен з них. Та приходить день, коли зникають Всі ілюзії дитячих літ, Молоді тоді самі пізнають Цей великий та жорстокий світ. Часто мало правди у тім слові, Що дається з вуст прожитих днів. Все пізнаєш в часі, в справжній мові, І збагнеш важливість кращих слів. Але світ і далі під тріскуче Слово старших знову далі йде. Молоді ростуть собі рішуче, Ну, а старість тихо смерті жде. Сміх і мудрість, голос покоління, Із віків лунає їхній спів. Тільки правда буде без сумління У того, хто без гріха прожив. Мирослав Манюк 29.05.2025
    Like
    2
    650переглядів
  • https://youtu.be/0QuL8mK9HCo
    https://youtu.be/0QuL8mK9HCo
    Like
    2
    39переглядів
  • СЕРЦЕ І РОЗУМ

    Думка добра ходить серед ночі,
    Серце світить де уми при купі
    Ніжно разом тчуть слова охоче
    У єднанні, та в одній шкарлупі.

    Ширший розум лине з-під основи,
    Там, де любить серце за повагу.
    Сила мислі — це і є підкови,
    Що дарують спокій і відвагу.

    Де великі душі, там присутнє
    Те чуття, що все людське тримає.
    Кожен крок, це спалах у майбутнє,
    Що веде в життя і не згасає.

    Тож відкрийте серце для зізнання,
    Щоби стало все завжди загальним.
    Бо велике в нас живе кохання
    Лиш тоді, коли стає реальним.

    Серце й розум — дві могутні сили,
    Їх єднання сяє між суспільством.
    В цьому світі можна мати крила
    І злетіти навіть над насильством.

    Мирослав Манюк
    28.05.2025
    СЕРЦЕ І РОЗУМ Думка добра ходить серед ночі, Серце світить де уми при купі Ніжно разом тчуть слова охоче У єднанні, та в одній шкарлупі. Ширший розум лине з-під основи, Там, де любить серце за повагу. Сила мислі — це і є підкови, Що дарують спокій і відвагу. Де великі душі, там присутнє Те чуття, що все людське тримає. Кожен крок, це спалах у майбутнє, Що веде в життя і не згасає. Тож відкрийте серце для зізнання, Щоби стало все завжди загальним. Бо велике в нас живе кохання Лиш тоді, коли стає реальним. Серце й розум — дві могутні сили, Їх єднання сяє між суспільством. В цьому світі можна мати крила І злетіти навіть над насильством. Мирослав Манюк 28.05.2025
    Like
    1
    278переглядів
  • КРИЛА ЛЮБОВІ

    Подбай про серце, змивши бруд і сум,
    Воно зросте, мов квітка у росі.
    Любов не жде від світу теплих дум,
    Вона палає тихо у душі.

    Нехай твоя любов перед усім,
    Не просить все, не прагне взяти щось.
    Хай буде щирим сяйвом попри грім,
    Що ніжно світить щиро на когось.

    Щоранку вір у власні крила, знай,
    Що в світі ти як місяць між зірок
    І не пускай долоні вниз, тримай
    Усмішку й віру в кожен денний крок.

    Негоди долі стануть вмить ключем,
    Відкриють вікна кращої весни.
    І кожен день ти будеш без проблем
    Вбивати в темні сторони клини.

    Хай твій політ триває так завжди,
    Хай ніжно лине в небо щирий шлях.
    Любов жива, у неї є плоди,
    Її не зрадь ні в справі, ні в словах.

    Мирослав Манюк
    27.05.2025
    КРИЛА ЛЮБОВІ Подбай про серце, змивши бруд і сум, Воно зросте, мов квітка у росі. Любов не жде від світу теплих дум, Вона палає тихо у душі. Нехай твоя любов перед усім, Не просить все, не прагне взяти щось. Хай буде щирим сяйвом попри грім, Що ніжно світить щиро на когось. Щоранку вір у власні крила, знай, Що в світі ти як місяць між зірок І не пускай долоні вниз, тримай Усмішку й віру в кожен денний крок. Негоди долі стануть вмить ключем, Відкриють вікна кращої весни. І кожен день ти будеш без проблем Вбивати в темні сторони клини. Хай твій політ триває так завжди, Хай ніжно лине в небо щирий шлях. Любов жива, у неї є плоди, Її не зрадь ні в справі, ні в словах. Мирослав Манюк 27.05.2025
    Like
    2
    175переглядів
  • ШЛІФУЙ СВІЙ ШЛЯХ

    Хтось поранив знову твої сни,
    Наче порох вітер тут розніс.
    Не вагайся, хай ідуть вони,
    Щоб лишити слід, який заріс.

    Від шліфовки світ стає ясним,
    Ти шліфуєш серце в пустоту.
    Не доказуй свої дії всім,
    Бо не знати їм твою мету.

    Їхня драма не живе завжди,
    Ти зміцнієш, станеш ще тривкий.
    Хай ті рани зроблять лиш сліди,
    Що приводять на твій шлях новий.

    Ти зростеш творінням своїх слів,
    Бо не згасне сила у душі.
    Від шліфовки згине пил років
    І засяють світлом аркуші.

    Не чекай подяки від чужих,
    А шліфуй єдиний власний світ.
    І тоді величчям справ своїх
    Ти побачиш — згине їхній слід.

    Мирослав Манюк
    26.05.2025
    ШЛІФУЙ СВІЙ ШЛЯХ Хтось поранив знову твої сни, Наче порох вітер тут розніс. Не вагайся, хай ідуть вони, Щоб лишити слід, який заріс. Від шліфовки світ стає ясним, Ти шліфуєш серце в пустоту. Не доказуй свої дії всім, Бо не знати їм твою мету. Їхня драма не живе завжди, Ти зміцнієш, станеш ще тривкий. Хай ті рани зроблять лиш сліди, Що приводять на твій шлях новий. Ти зростеш творінням своїх слів, Бо не згасне сила у душі. Від шліфовки згине пил років І засяють світлом аркуші. Не чекай подяки від чужих, А шліфуй єдиний власний світ. І тоді величчям справ своїх Ти побачиш — згине їхній слід. Мирослав Манюк 26.05.2025
    Like
    2
    256переглядів
  • СВІТ ДО ВІЙНИ

    В той день, коли війни були тільки в кіно,
    Ми радились під небом в милих картинах,
    Ходили у гості, будували майно
    І смерть не стояла в ранкових новинах.

    Ми вірили, що зло не власне над нами,
    Що свою країну не втрутим до краху.
    Тепер кожен ранок мов сцена із драми,
    Та мріється знов про отой світ без страху.

    Ми тішились щиро, бо не знали війни,
    Тривожні сирени не вили з порога.
    Тепер всі гадають з якої сторони
    Скінчиться війна та прийде перемога.

    Мирослав Манюк
    24.05.2025

    Вірш написаний під впливом від пісні
    STASYA x ХАС – В той день

    #натхненнотреком
    СВІТ ДО ВІЙНИ В той день, коли війни були тільки в кіно, Ми радились під небом в милих картинах, Ходили у гості, будували майно І смерть не стояла в ранкових новинах. Ми вірили, що зло не власне над нами, Що свою країну не втрутим до краху. Тепер кожен ранок мов сцена із драми, Та мріється знов про отой світ без страху. Ми тішились щиро, бо не знали війни, Тривожні сирени не вили з порога. Тепер всі гадають з якої сторони Скінчиться війна та прийде перемога. Мирослав Манюк 24.05.2025 Вірш написаний під впливом від пісні STASYA x ХАС – В той день #натхненнотреком
    Stasya - В той день
    Like
    1
    285переглядів
  • БАГАТСТВО В СЕРЦІ

    Не шукай в сусіда зайвий гріш,
    Бо не знати, чим платив він сам.
    У житті багато прикрих ніш,
    А ще більше на дорозі ям.

    Хто цінує хліб і тихий плин,
    Той багатший за царів усіх.
    Щастя не приходить на поклін,
    А росте в подяці та без лих.

    Бог не дасть в житті важкого теж,
    Та дарує з віри, не на зло.
    Не чекай багатств чужих без меж,
    А приймай життя як чисте скло.

    Мить одна згасає ніби тінь,
    Все впаде далеко в темний світ.
    Той багатий, хто у власних скринь
    Бачить світло, а не темінь літ.

    Те, що маєш, зберігай щодня,
    Не дивися, в кого кращий вік.
    Не настигне зайва метушня,
    Як зростаєш ти із року в рік.

    Мирослав Манюк
    23.05.2025
    БАГАТСТВО В СЕРЦІ Не шукай в сусіда зайвий гріш, Бо не знати, чим платив він сам. У житті багато прикрих ніш, А ще більше на дорозі ям. Хто цінує хліб і тихий плин, Той багатший за царів усіх. Щастя не приходить на поклін, А росте в подяці та без лих. Бог не дасть в житті важкого теж, Та дарує з віри, не на зло. Не чекай багатств чужих без меж, А приймай життя як чисте скло. Мить одна згасає ніби тінь, Все впаде далеко в темний світ. Той багатий, хто у власних скринь Бачить світло, а не темінь літ. Те, що маєш, зберігай щодня, Не дивися, в кого кращий вік. Не настигне зайва метушня, Як зростаєш ти із року в рік. Мирослав Манюк 23.05.2025
    Like
    1
    200переглядів
  • БЕЗСМЕРТНЕ ТЕПЛО

    Не важливо, скільки мав багатства,
    І яку приніс з собою славу.
    Все зітре біг часу від юнацтва,
    Крім тепла, для інших на забаву.

    Не в словах — в очах палає правда,
    Не діла, а щирість силу має.
    Світ змінити може й тиха згадка,
    Що у серці крізь роки зростає.

    Світлі душі не лишають тіні,
    А вогонь, який не гасне шлаком.
    При одній, бодай маленькій зміні,
    Їхній погляд є надійним знаком.

    Ми не будем знати, що для кого —
    Наші вчинки стали берегами,
    Та якщо любов була для всього,
    Не зітре вже час сліди між нами.

    Лиш одне насправді по стандарту:
    Коли можна щось змінити в людях.
    Хоч і стисло, та на повну варто
    Жити так, щоб все кипіло в грудях.

    Мирослав Манюк
    22.05.2025
    БЕЗСМЕРТНЕ ТЕПЛО Не важливо, скільки мав багатства, І яку приніс з собою славу. Все зітре біг часу від юнацтва, Крім тепла, для інших на забаву. Не в словах — в очах палає правда, Не діла, а щирість силу має. Світ змінити може й тиха згадка, Що у серці крізь роки зростає. Світлі душі не лишають тіні, А вогонь, який не гасне шлаком. При одній, бодай маленькій зміні, Їхній погляд є надійним знаком. Ми не будем знати, що для кого — Наші вчинки стали берегами, Та якщо любов була для всього, Не зітре вже час сліди між нами. Лиш одне насправді по стандарту: Коли можна щось змінити в людях. Хоч і стисло, та на повну варто Жити так, щоб все кипіло в грудях. Мирослав Манюк 22.05.2025
    Like
    1
    1коментарів 132переглядів
Більше дописів