Мирослав Манюк
Закріплено
Друзі, хочу поділитися з вами новинкою
Моя 4-та електронна збірка "Гармонія" вже готова
Ось вона: https://t.me/ManyukVirchi/830
У ній зібрано 100 моїх віршів — про світ, людей, тишу, глибину і, звісно, пошук внутрішньої рівноваги. Писав її серцем, добираючи кожен рядок, ніби ноту в пісні душі.

Дякую, що ви поруч Чекаю на ваші враження.
З повагою — Мирослав Манюк
#поезія #збіркаГармонія #ПоетиІнтернету
Друзі, хочу поділитися з вами новинкою 📚 Моя 4-та електронна збірка "Гармонія" вже готова 🌿 Ось вона: https://t.me/ManyukVirchi/830 У ній зібрано 100 моїх віршів — про світ, людей, тишу, глибину і, звісно, пошук внутрішньої рівноваги. Писав її серцем, добираючи кожен рядок, ніби ноту в пісні душі. Дякую, що ви поруч 💬 Чекаю на ваші враження. З повагою — Мирослав Манюк ✍️ #поезія #збіркаГармонія #ПоетиІнтернету
2
1Kпереглядів

  • ЛЮДИ СВІТЛА

    Є такі люди, що світлу дорогу
    Створюють часто на серці людини,
    Світло несуть у життя погодинно.

    Їхня присутність знімає тривогу,
    Добрі слова розцвітають мов квіти,
    Щедрі серця відчувають привітність.

    Є такі люди, що ніби циклоном
    Вихри добра подають естетично.
    Навіть в умовах важких, драматичних,
    Теплий слід миру лишають шаблонно.

    Можна добро штампувати мов клонів
    І дарувати любов можна вічно.
    Скільки віддав — відновляється вдвічі,
    Так бумеранг повертає в долоні.

    Мирослав Манюк
    11.03.2026
    #перевернутий_сонет
    ЛЮДИ СВІТЛА Є такі люди, що світлу дорогу Створюють часто на серці людини, Світло несуть у життя погодинно. Їхня присутність знімає тривогу, Добрі слова розцвітають мов квіти, Щедрі серця відчувають привітність. Є такі люди, що ніби циклоном Вихри добра подають естетично. Навіть в умовах важких, драматичних, Теплий слід миру лишають шаблонно. Можна добро штампувати мов клонів І дарувати любов можна вічно. Скільки віддав — відновляється вдвічі, Так бумеранг повертає в долоні. Мирослав Манюк 11.03.2026 #перевернутий_сонет
    1
    28переглядів
  • ПУЛЬС

    Пульсує світ, немов у ритмі джазу,
    Строкато грає на акордах долі.
    Таїть минуле у собі недолік,
    Тримаючи думки у путах часу.

    Майбутнім жити, це також не вихід,
    Воно засліплює туманом очі.
    Лиш мить дарує курс на світлу точку.
    Іди до неї крізь життєві вихри.

    Немає тягаря майбутніх суджень,
    Лише тепер, лише ось тут і зараз.
    Болючі спогади — розмита хмара.
    Немає гостроти старих припущень.

    Цінуй тепер життя, яке ти маєш,
    Про щастя дбай, що серце обіймає.

    Автори: Мирослав Манюк
    Роман Фещак

    21.02.2026 – 10.03.2026
    #шекспірівський_сонет
    ПУЛЬС Пульсує світ, немов у ритмі джазу, Строкато грає на акордах долі. Таїть минуле у собі недолік, Тримаючи думки у путах часу. Майбутнім жити, це також не вихід, Воно засліплює туманом очі. Лиш мить дарує курс на світлу точку. Іди до неї крізь життєві вихри. Немає тягаря майбутніх суджень, Лише тепер, лише ось тут і зараз. Болючі спогади — розмита хмара. Немає гостроти старих припущень. Цінуй тепер життя, яке ти маєш, Про щастя дбай, що серце обіймає. Автори: Мирослав Манюк Роман Фещак 21.02.2026 – 10.03.2026 #шекспірівський_сонет
    1
    34переглядів
  • Телеграм: https://t.me/ManyukVirchi
    Телеграм: https://t.me/ManyukVirchi
    1
    62переглядів 1Відтворень
  • Вийшов 13-й МузАльбом пісень на мої вірші.
    https://youtu.be/n520Y0cvqxw
    Вийшов 13-й МузАльбом пісень на мої вірші. https://youtu.be/n520Y0cvqxw
    1
    24переглядів
  • НЕЗЛАМНА МРІЯ

    Світла мрія зростає крізь тіні догани,
    Витанцьовує гучно, дощами дзюркоче,
    Серце вірить у подих незламної ночі
    І щоранку руйнує мерзенні омани.

    Вітер креслить стежки до зірок під дощами,
    Небо знає про шлях той, що дощ не намочить.
    Де зіллються думки в поетичний струмочок
    І всотаються в душу, як в берег піщаний.

    Хай невдачі, мов листя осіннє, шурхочуть,
    Ще зарано в нотатнику ставити прочерк.
    Мої сумніви — пил, який топчуть містяни.

    Хоч попереду шлях мене жде окаянний,
    Я прийму усе те, що фортуна пророчить.
    Світла мрія не вмре, тінь мене не зурочить.

    Автори: Мирослав Манюк
    В’ячеслав Сарафінчан

    27.02.2026 – 07.03.2026
    #суцільний_сонет
    НЕЗЛАМНА МРІЯ Світла мрія зростає крізь тіні догани, Витанцьовує гучно, дощами дзюркоче, Серце вірить у подих незламної ночі І щоранку руйнує мерзенні омани. Вітер креслить стежки до зірок під дощами, Небо знає про шлях той, що дощ не намочить. Де зіллються думки в поетичний струмочок І всотаються в душу, як в берег піщаний. Хай невдачі, мов листя осіннє, шурхочуть, Ще зарано в нотатнику ставити прочерк. Мої сумніви — пил, який топчуть містяни. Хоч попереду шлях мене жде окаянний, Я прийму усе те, що фортуна пророчить. Світла мрія не вмре, тінь мене не зурочить. Автори: Мирослав Манюк В’ячеслав Сарафінчан 27.02.2026 – 07.03.2026 #суцільний_сонет
    1
    38переглядів
  • ДИВНИЙ СОН КОТА

    Рижий кіт заснув і ось вже сниться
    Як він під водою ловить рибу,
    А вона і зверху є, і знизу...
    Це не сон, а дивна небилиця.

    Де була земля – тепер водиця,
    А клубок зелений замість призу.
    Він, мабуть, упав із неба різко
    І в воді з ним хтозна-що твориться.

    Чути спів з-під водних декорацій,
    Бульки йдуть уверх собі велично.
    Рибки кличуть, щоби з ними гратись.

    У кота розгуба на обличчі.
    Він хотів би їх усіх спіймати...
    Та клубочок до розваги кличе.

    Мирослав Манюк
    Малюнок: Раміна Солнцева
    08.03.2026
    #петрарківський_сонет
    ДИВНИЙ СОН КОТА Рижий кіт заснув і ось вже сниться Як він під водою ловить рибу, А вона і зверху є, і знизу... Це не сон, а дивна небилиця. Де була земля – тепер водиця, А клубок зелений замість призу. Він, мабуть, упав із неба різко І в воді з ним хтозна-що твориться. Чути спів з-під водних декорацій, Бульки йдуть уверх собі велично. Рибки кличуть, щоби з ними гратись. У кота розгуба на обличчі. Він хотів би їх усіх спіймати... Та клубочок до розваги кличе. Мирослав Манюк Малюнок: Раміна Солнцева 08.03.2026 #петрарківський_сонет
    1
    30переглядів
  • Телеграм: https://t.me/ManyukVirchi
    Телеграм: https://t.me/ManyukVirchi
    89переглядів 5Відтворень
  • ВАЛІЗА

    Тягар минулих днів рука тримає,
    Там тиша і душа є під затвором.
    Вузька стежина ніби з дивних творів
    Пороги спогадів перетинає.

    Стара валіза спокій зберігає,
    Де кожна риса складена як творчість.
    Шукає виходу душа проворна,
    Але замок надійно замикає.

    Чужа земля стає тепер заслоном,
    Я мушу пхати душу у валізу,
    Яка для неї є надійним домом.

    Ключі іржаві, мрії та вагони...
    Усе застигло під важким залізом
    На перехрестях в просторі чужому.

    Мирослав Манюк
    07.03.2026
    #петрарківський_сонет
    ВАЛІЗА Тягар минулих днів рука тримає, Там тиша і душа є під затвором. Вузька стежина ніби з дивних творів Пороги спогадів перетинає. Стара валіза спокій зберігає, Де кожна риса складена як творчість. Шукає виходу душа проворна, Але замок надійно замикає. Чужа земля стає тепер заслоном, Я мушу пхати душу у валізу, Яка для неї є надійним домом. Ключі іржаві, мрії та вагони... Усе застигло під важким залізом На перехрестях в просторі чужому. Мирослав Манюк 07.03.2026 #петрарківський_сонет
    1
    81переглядів
  • БЛАГІСТЬ

    Несподівано серце відчує причастя,
    Порівняє турботу батьків для малечі,
    Бо й суворі душею повірять в предтечу,
    Якщо раптом в житті у них з'явиться щастя.

    Незбагненно душа у мовчанні попросить
    Відновити життєві, добротні посіви,
    Бо в молитві людській проростає насіння,
    А небесна рука прибере кущ зарослий.

    Невблаганно життя відкриває дороги
    Через терни та сум, через спалене пекло,
    Та в долонях небес тихне вся небезпека
    І зростає душа, наче простір здоровий.

    Непохитно з небес сходить благість дорослим
    І дарує Господь більше, ніж ми попросим.

    Мирослав Манюк
    06.03.2026
    #шекспірівський_сонет
    БЛАГІСТЬ Несподівано серце відчує причастя, Порівняє турботу батьків для малечі, Бо й суворі душею повірять в предтечу, Якщо раптом в житті у них з'явиться щастя. Незбагненно душа у мовчанні попросить Відновити життєві, добротні посіви, Бо в молитві людській проростає насіння, А небесна рука прибере кущ зарослий. Невблаганно життя відкриває дороги Через терни та сум, через спалене пекло, Та в долонях небес тихне вся небезпека І зростає душа, наче простір здоровий. Непохитно з небес сходить благість дорослим І дарує Господь більше, ніж ми попросим. Мирослав Манюк 06.03.2026 #шекспірівський_сонет
    1
    90переглядів
  • ЧЕКАННЯ

    Надія у вікнах горить над війною,
    Жінки бережуть обіцянку молитись.
    Хоч вітер гойдає тривогу імлою,
    Та вірять: судилось живими зустрітись.

    В тилу і на фронті зростає відвага,
    Дитя притискає матуся до себе
    І тихо в молитві росте рівновага,
    Бо віра над страхом підноситься в небо.

    Та раптом руйнується ціла система,
    Коли щось трапляється, ойкає серце...
    Та щось відганяє погане і темне
    І віра приходить, що він повернеться.

    І буде надія у вікнах палати,
    Допоки заступники прийдуть до хати.

    Мирослав Манюк
    05.03.2026
    #шекспірівський_сонет
    ЧЕКАННЯ Надія у вікнах горить над війною, Жінки бережуть обіцянку молитись. Хоч вітер гойдає тривогу імлою, Та вірять: судилось живими зустрітись. В тилу і на фронті зростає відвага, Дитя притискає матуся до себе І тихо в молитві росте рівновага, Бо віра над страхом підноситься в небо. Та раптом руйнується ціла система, Коли щось трапляється, ойкає серце... Та щось відганяє погане і темне І віра приходить, що він повернеться. І буде надія у вікнах палати, Допоки заступники прийдуть до хати. Мирослав Манюк 05.03.2026 #шекспірівський_сонет
    1
    76переглядів
Більше дописів