Мирослав Манюк
Закріплено
Друзі, хочу поділитися з вами новинкою 📚
Моя 4-та електронна збірка "Гармонія" вже готова 🌿
Ось вона: https://t.me/ManyukVirchi/830
У ній зібрано 100 моїх віршів — про світ, людей, тишу, глибину і, звісно, пошук внутрішньої рівноваги. Писав її серцем, добираючи кожен рядок, ніби ноту в пісні душі.

Дякую, що ви поруч 💬 Чекаю на ваші враження.
З повагою — Мирослав Манюк ✍️
#поезія #збіркаГармонія #ПоетиІнтернету
Друзі, хочу поділитися з вами новинкою 📚 Моя 4-та електронна збірка "Гармонія" вже готова 🌿 Ось вона: https://t.me/ManyukVirchi/830 У ній зібрано 100 моїх віршів — про світ, людей, тишу, глибину і, звісно, пошук внутрішньої рівноваги. Писав її серцем, добираючи кожен рядок, ніби ноту в пісні душі. Дякую, що ви поруч 💬 Чекаю на ваші враження. З повагою — Мирослав Манюк ✍️ #поезія #збіркаГармонія #ПоетиІнтернету
Like
2
738переглядів

  • ЖОВТЕНЬ 2025

    (рондель)

    Падає листя під ноги та знов
    Вітер шепоче свої молитви.
    Тягнеться жовтень уже до зими,
    Осінь крокує без зайвих розмов.

    Літо пропало, не було немов,
    Де пахло квітами, в сухість трави
    Падає листя під ноги та знов
    Вітер шепоче свої молитви.

    Час проминув, скоро свято покров,
    Холод закачує вже рукави,
    Сірий туман обіймає стави.
    Ніби слова з непотрібних розмов
    Падає листя під ноги вже знов.

    Мирослав Манюк
    05.11.2025

    #буревій_емоцій_красажовтня
    ЖОВТЕНЬ 2025 (рондель) Падає листя під ноги та знов Вітер шепоче свої молитви. Тягнеться жовтень уже до зими, Осінь крокує без зайвих розмов. Літо пропало, не було немов, Де пахло квітами, в сухість трави Падає листя під ноги та знов Вітер шепоче свої молитви. Час проминув, скоро свято покров, Холод закачує вже рукави, Сірий туман обіймає стави. Ніби слова з непотрібних розмов Падає листя під ноги вже знов. Мирослав Манюк 05.11.2025 #буревій_емоцій_красажовтня
    Like
    1
    0переглядів
  • ТИ – КОСМОС

    (рондель)

    Світ пізнав останній зорепад
    Та згоріла ще одна комета...
    В час, коли зникає вся планета,
    Ти для мене — космос і заряд.

    Я лечу крізь вічність, мов солдат,
    Є лиш я і ти, і ця ракета.
    Світ пізнав останній зорепад
    Та згоріла ще одна комета...

    Голос твій для мене як розряд,
    Тут життя летить мов естафета.
    На кінцеву знову без білета
    Я лечу багато днів підряд —
    Де пропав останній зорепад.

    Мирослав Манюк
    04.11.2025
    ТИ – КОСМОС (рондель) Світ пізнав останній зорепад Та згоріла ще одна комета... В час, коли зникає вся планета, Ти для мене — космос і заряд. Я лечу крізь вічність, мов солдат, Є лиш я і ти, і ця ракета. Світ пізнав останній зорепад Та згоріла ще одна комета... Голос твій для мене як розряд, Тут життя летить мов естафета. На кінцеву знову без білета Я лечу багато днів підряд — Де пропав останній зорепад. Мирослав Манюк 04.11.2025
    Like
    1
    51переглядів
  • 🔥 Шановні поети, та любителі поезії! Стартує щомісячний поетичний конкурс від «Поетів Інтернету» у Телеграмі! 🔥

    ✍️ Ви надсилаєте свій вірш та робите вступний внесок від 100 грн.
    🏆 Переможця обирають читачі своїми реакціями!

    💰 Призи:
    + грошова винагорода 80% від усього зібраного призового фонду
    + золота електронна грамота
    + персональний розбір вірша
    + декламація вірша
    + пісня на вірш
    + відеокліп на вірш
    + респект від спільноти

    📅 Прийняття робіт та голосування відбувається на протязі місяця.
    📅 Нагородження: 1 число кожного місяця.

    Тема, розмір та стиль вірша – вільні! Один автор – один вірш.

    Щоб стати учасником, потрібно приєднатися до спільноти, ось посилання: https://t.me/ R1ou4seew4kyNWUy
    Умови участі – у гілці «КОНКУРС»

    Приєднуйтесь! Перемагайте!
    Творіть та гроші заробляйте! ✨
    🔥 Шановні поети, та любителі поезії! Стартує щомісячний поетичний конкурс від «Поетів Інтернету» у Телеграмі! 🔥 ✍️ Ви надсилаєте свій вірш та робите вступний внесок від 100 грн. 🏆 Переможця обирають читачі своїми реакціями! 💰 Призи: + грошова винагорода 80% від усього зібраного призового фонду + золота електронна грамота + персональний розбір вірша + декламація вірша + пісня на вірш + відеокліп на вірш + респект від спільноти 📅 Прийняття робіт та голосування відбувається на протязі місяця. 📅 Нагородження: 1 число кожного місяця. Тема, розмір та стиль вірша – вільні! Один автор – один вірш. Щоб стати учасником, потрібно приєднатися до спільноти, ось посилання: https://t.me/+R1ou4seew4kyNWUy Умови участі – у гілці «КОНКУРС» Приєднуйтесь! Перемагайте! Творіть та гроші заробляйте! ✨
    Like
    1
    153переглядів
  • ТІНІ БРЕХНІ

    (рондель)

    З-під багна підіймаються тіні брехні,
    Що роками гойдали народ у пітьмі,
    Та закінчився бал, винуваті самі,
    Їхні сховані лиця горять у вині.

    Вже на обрії — санкцій суворі вогні,
    Не сховається злочин у темній імлі.
    З-під багна підіймаються тіні брехні,
    Що роками гойдали народ у пітьмі.

    Ти ж молись, щоб не втрапить у пастку різні,
    Де за кривду — розплата та осуд у ЗМІ.
    Той, хто зрадив вітчизну, згниє у тюрмі,
    Бо кінець неминучий коли у війні
    З-під багна підіймаються тіні брехні.

    Мирослав Манюк
    31.10.2025
    ТІНІ БРЕХНІ (рондель) З-під багна підіймаються тіні брехні, Що роками гойдали народ у пітьмі, Та закінчився бал, винуваті самі, Їхні сховані лиця горять у вині. Вже на обрії — санкцій суворі вогні, Не сховається злочин у темній імлі. З-під багна підіймаються тіні брехні, Що роками гойдали народ у пітьмі. Ти ж молись, щоб не втрапить у пастку різні, Де за кривду — розплата та осуд у ЗМІ. Той, хто зрадив вітчизну, згниє у тюрмі, Бо кінець неминучий коли у війні З-під багна підіймаються тіні брехні. Мирослав Манюк 31.10.2025
    Like
    1
    48переглядів
  • ПЕНСІЯ

    (рондель)

    Сонце вмирає у місті старім,
    Тінню ковтає віконний косяк.
    Дні — мов рахунки без решти і так
    Гасне надія у світі малім.

    Тихо приходить тривога у дім,
    Де лиш шпалери та чорний баняк.
    Сонце вмирає у місті старім,
    Тінню ковтає віконний косяк.

    Жінка в халаті рахує між тим
    Пенсію свою: до гривні — п'ятак...
    Холод і голод не підуть ніяк...
    Сльози не видно у світлі тьмянім —
    Сонце вмирає у місті старім...

    Мирослав Манюк
    29.10.2025
    ПЕНСІЯ (рондель) Сонце вмирає у місті старім, Тінню ковтає віконний косяк. Дні — мов рахунки без решти і так Гасне надія у світі малім. Тихо приходить тривога у дім, Де лиш шпалери та чорний баняк. Сонце вмирає у місті старім, Тінню ковтає віконний косяк. Жінка в халаті рахує між тим Пенсію свою: до гривні — п'ятак... Холод і голод не підуть ніяк... Сльози не видно у світлі тьмянім — Сонце вмирає у місті старім... Мирослав Манюк 29.10.2025
    Like
    2
    103переглядів
  • МИТЬ МОМЕНТУ

    (рондель)

    Мить промайне, залишаючи світ,
    Серцем співаю і думка ясна,
    Тиша озветься у вирі одна,
    Буду плекати я цей самоцвіт.

    Доля залишить невидимий слід,
    Ніби ті вихлопи із двигуна.
    Мить промайне, залишаючи світ,
    Серцем співаю і думка ясна.

    Кожен новий незабутній привіт
    Згадкою збудить нові імена.
    Щастя приходить, коли ціль значна,
    Дасть суперсилу на вічний політ.
    Мить промайне, залишаючи світ.

    Автори: Мирослав Манюк
    Вадим Альошин

    24.09.2025 – 23.10.2025
    МИТЬ МОМЕНТУ (рондель) Мить промайне, залишаючи світ, Серцем співаю і думка ясна, Тиша озветься у вирі одна, Буду плекати я цей самоцвіт. Доля залишить невидимий слід, Ніби ті вихлопи із двигуна. Мить промайне, залишаючи світ, Серцем співаю і думка ясна. Кожен новий незабутній привіт Згадкою збудить нові імена. Щастя приходить, коли ціль значна, Дасть суперсилу на вічний політ. Мить промайне, залишаючи світ. Автори: Мирослав Манюк Вадим Альошин 24.09.2025 – 23.10.2025
    Like
    1
    106переглядів
  • СИЛА НАДІЇ

    У тінях тривог завмирає душа,
    І в сутінках вже непомітні вогні.
    Та крок — і стихають кошмари нічні,
    Зникає у темряві чорна межа.

    І я, попри біль трепетливий та страх,
    На помацки йду в обіймах туману,
    На поклик чуттів, слідами обману,
    Стежками, дорогами в мареннях, снах.

    Хоч гріх намагається душу схилить,
    Неначе стискає в облуднім ярмі,
    Та розум знаходить ідеї нові,
    Коли настає невідомості мить.

    І серце заб'ється в нерівний набат,
    Як туга з небес грозою спадає.
    Коли вже здається, що шляху немає,
    Надія стає порятунком без втрат.

    У дії народиться дух бойовий,
    Де сумнів слабкий, а надія міцна,
    Нарешті впаде у вагання стіна
    І голос в душі зазвучить як новий.

    Автори: Мирослав Манюк
    Ю.С.

    16.10.2025 – 19.10.2025
    СИЛА НАДІЇ У тінях тривог завмирає душа, І в сутінках вже непомітні вогні. Та крок — і стихають кошмари нічні, Зникає у темряві чорна межа. І я, попри біль трепетливий та страх, На помацки йду в обіймах туману, На поклик чуттів, слідами обману, Стежками, дорогами в мареннях, снах. Хоч гріх намагається душу схилить, Неначе стискає в облуднім ярмі, Та розум знаходить ідеї нові, Коли настає невідомості мить. І серце заб'ється в нерівний набат, Як туга з небес грозою спадає. Коли вже здається, що шляху немає, Надія стає порятунком без втрат. У дії народиться дух бойовий, Де сумнів слабкий, а надія міцна, Нарешті впаде у вагання стіна І голос в душі зазвучить як новий. Автори: Мирослав Манюк Ю.С. 16.10.2025 – 19.10.2025
    Like
    1
    179переглядів
  • БЕЗВОДНА

    (рондель)

    Колись річка співала пісні чарівні,
    Вітер гучно пірнав поміж хвилі згори,
    В ній ховала веселка свої кольори,
    Небо на ніч топило багряні вогні.

    Та пропав цей потік у сухій площині,
    Берегами шугає відлуння Мари.
    Колись річка співала пісні чарівні,
    Вітер гучно пірнав поміж хвилі згори.

    А тепер тільки ґрунт на минулому дні,
    Вже забуті слова, що тобі говорив.
    Час стирає сліди до сумної пори.
    Тож ніколи не бути там більше мені,
    Де водойма співала пісні чарівні.

    Автори: Мирослав Манюк
    Вадим Ксьондз

    19.09.2025 – 17.10.2025
    БЕЗВОДНА (рондель) Колись річка співала пісні чарівні, Вітер гучно пірнав поміж хвилі згори, В ній ховала веселка свої кольори, Небо на ніч топило багряні вогні. Та пропав цей потік у сухій площині, Берегами шугає відлуння Мари. Колись річка співала пісні чарівні, Вітер гучно пірнав поміж хвилі згори. А тепер тільки ґрунт на минулому дні, Вже забуті слова, що тобі говорив. Час стирає сліди до сумної пори. Тож ніколи не бути там більше мені, Де водойма співала пісні чарівні. Автори: Мирослав Манюк Вадим Ксьондз 19.09.2025 – 17.10.2025
    Like
    2
    158переглядів
  • ПРО ІВАНА ДРАЧА

    (рондель)

    Його рядки палали, наче жар,
    Вони як промінь, що проймає серце,
    Там сила правди, і душа озветься,
    Його слова — це мовний екземпляр.

    Він кликав вгору, роздавав свій дар,
    Де думка різала аж по реберця.
    Його рядки палали, наче жар,
    Вони як промінь, що проймає серце.

    Зі слів ліпив він рими, мов гончар,
    Де світло проти мороку ведеться.
    Він йшов вперед та розбивав люстерця,
    В яких, здолавши смуток і кошмар,
    Його рядки палали, наче жар.

    ✍️ Мирослав Манюк
    13.10.2025
    ПРО ІВАНА ДРАЧА (рондель) Його рядки палали, наче жар, Вони як промінь, що проймає серце, Там сила правди, і душа озветься, Його слова — це мовний екземпляр. Він кликав вгору, роздавав свій дар, Де думка різала аж по реберця. Його рядки палали, наче жар, Вони як промінь, що проймає серце. Зі слів ліпив він рими, мов гончар, Де світло проти мороку ведеться. Він йшов вперед та розбивав люстерця, В яких, здолавши смуток і кошмар, Його рядки палали, наче жар. ✍️ Мирослав Манюк 13.10.2025
    Like
    1
    92переглядів
  • Телеграм:
    https://t.me/ R1ou4seew4kyNWUy
    Телеграм: https://t.me/+R1ou4seew4kyNWUy
    168переглядів 6Відтворень
Більше дописів