Мирослав Манюк
Закріплено
Друзі, хочу поділитися з вами новинкою 📚
Моя 4-та електронна збірка "Гармонія" вже готова 🌿
Ось вона: https://t.me/ManyukVirchi/830
У ній зібрано 100 моїх віршів — про світ, людей, тишу, глибину і, звісно, пошук внутрішньої рівноваги. Писав її серцем, добираючи кожен рядок, ніби ноту в пісні душі.

Дякую, що ви поруч 💬 Чекаю на ваші враження.
З повагою — Мирослав Манюк ✍️
#поезія #збіркаГармонія #ПоетиІнтернету
Друзі, хочу поділитися з вами новинкою 📚 Моя 4-та електронна збірка "Гармонія" вже готова 🌿 Ось вона: https://t.me/ManyukVirchi/830 У ній зібрано 100 моїх віршів — про світ, людей, тишу, глибину і, звісно, пошук внутрішньої рівноваги. Писав її серцем, добираючи кожен рядок, ніби ноту в пісні душі. Дякую, що ви поруч 💬 Чекаю на ваші враження. З повагою — Мирослав Манюк ✍️ #поезія #збіркаГармонія #ПоетиІнтернету
Like
2
1Kпереглядів

  • Телеграм: https://t.me/ManyukVirchi
    Телеграм: https://t.me/ManyukVirchi
    31переглядів 3Відтворень
  • МЕЖА БУТТЯ

    Тремтить на межах стиснуте повітря,
    Творіння ждуть незримого довічно,
    У грудях влади клекотить століття.

    Долоні часу знов стискають вічність,
    Вага ухвал гуде в кістках каміння,
    Зерно буття колише ріки зміни
    І кличе вир у темне пекло двічі.

    Опіка довга берегла як свічка,
    Давала подих, простір для заміни,
    Та сумнів точить крицю на відмінно,
    А осад в серці не багаторічний.

    Питання тут єдине крізь століття:
    Закрити всі створіння на довічно,
    Чи обірвати доступ до повітря?

    Мирослав Манюк
    28.02.2026
    #сонет_симетрон
    МЕЖА БУТТЯ Тремтить на межах стиснуте повітря, Творіння ждуть незримого довічно, У грудях влади клекотить століття. Долоні часу знов стискають вічність, Вага ухвал гуде в кістках каміння, Зерно буття колише ріки зміни І кличе вир у темне пекло двічі. Опіка довга берегла як свічка, Давала подих, простір для заміни, Та сумнів точить крицю на відмінно, А осад в серці не багаторічний. Питання тут єдине крізь століття: Закрити всі створіння на довічно, Чи обірвати доступ до повітря? Мирослав Манюк 28.02.2026 #сонет_симетрон
    Like
    1
    29переглядів
  • СУВОРІ ВИМОГИ

    Поміж тіней ростуть непомітні дороги,
    У долонях тремтять нерозгадані карти,
    Попід шкірою сплять потаємні кошмари,
    За плечима лишилися рідні пороги.

    У хвилини глухі визрівають тривоги,
    Перед прірвою серце рахує удари,
    Непомітно душа розгортає всі чари
    І з глибин виринають суворі вимоги.

    У пожежі цих рішень з'являються хмари,
    З-понад попелу мрій виглядають примари,
    Попід масками зникли прохання до Бога.

    У прозорості дій прийде знов допомога,
    Стоїмо перед світом сьогодні не марно,
    І з дрібних вибирань проростуть екземпляри.

    Мирослав Манюк
    27.02.2026
    #суцільний_сонет
    СУВОРІ ВИМОГИ Поміж тіней ростуть непомітні дороги, У долонях тремтять нерозгадані карти, Попід шкірою сплять потаємні кошмари, За плечима лишилися рідні пороги. У хвилини глухі визрівають тривоги, Перед прірвою серце рахує удари, Непомітно душа розгортає всі чари І з глибин виринають суворі вимоги. У пожежі цих рішень з'являються хмари, З-понад попелу мрій виглядають примари, Попід масками зникли прохання до Бога. У прозорості дій прийде знов допомога, Стоїмо перед світом сьогодні не марно, І з дрібних вибирань проростуть екземпляри. Мирослав Манюк 27.02.2026 #суцільний_сонет
    Like
    1
    34переглядів
  • 95переглядів 3Відтворень
  • ГАРТУВАННЯ

    В житті прокладаються різні дороги,
    В душі розгортаються світлі тривоги,
    В печі гартування проходить терпіння.

    В порі тренування дух зводиться вище,
    В собі зберігаючи світле горище,
    В путі не зникає надія спасіння.

    В добі, де хитаються темні причали,
    В грозі обриваються кволі основи.
    В пітьмі визрівають для битви умови,
    В крові оживає відвага тривала.

    В кінці ми знаходимо те, що шукали,
    В труді вже чекає опора готова,
    В житті найкоштовніше лагідне слово
    В собі зберегти, щоби нас пам'ятали.

    Мирослав Манюк
    26.02.2026
    #перевернутий_сонет
    ГАРТУВАННЯ В житті прокладаються різні дороги, В душі розгортаються світлі тривоги, В печі гартування проходить терпіння. В порі тренування дух зводиться вище, В собі зберігаючи світле горище, В путі не зникає надія спасіння. В добі, де хитаються темні причали, В грозі обриваються кволі основи. В пітьмі визрівають для битви умови, В крові оживає відвага тривала. В кінці ми знаходимо те, що шукали, В труді вже чекає опора готова, В житті найкоштовніше лагідне слово В собі зберегти, щоби нас пам'ятали. Мирослав Манюк 26.02.2026 #перевернутий_сонет
    Like
    1
    118переглядів
  • https://youtu.be/cLELo7ktsPE
    https://youtu.be/cLELo7ktsPE
    Like
    1
    17переглядів
  • СЯЙВО

    Знову палає вгорі діамантова гребля,
    Вечір шепоче зорі свої перші вітання.
    Серце шукає відбиток рожевого неба,
    Кроки самотні звучать у холоднім світанку.

    Тінь розчинялась, ховаючи свій темний гребінь,
    Світло народжувалось з невідомого танцю,
    Мрія плила по прозорості ніби як лебідь,
    Думи шукали дорогу до кращих інстанцій.

    Сила приводить у дію вже прес металевий,
    Тиск перетворює камінь на сяйво рожеве,
    Доля веде крізь буремні відтінки поволі.

    Я йду вперед, залишаючи страху уламки,
    Світло шукаю загублене у тиші ранку
    Й вірю: цей шлях відкриває дорогу до долі.

    Мирослав Манюк
    25.02.2026
    #сонет
    СЯЙВО Знову палає вгорі діамантова гребля, Вечір шепоче зорі свої перші вітання. Серце шукає відбиток рожевого неба, Кроки самотні звучать у холоднім світанку. Тінь розчинялась, ховаючи свій темний гребінь, Світло народжувалось з невідомого танцю, Мрія плила по прозорості ніби як лебідь, Думи шукали дорогу до кращих інстанцій. Сила приводить у дію вже прес металевий, Тиск перетворює камінь на сяйво рожеве, Доля веде крізь буремні відтінки поволі. Я йду вперед, залишаючи страху уламки, Світло шукаю загублене у тиші ранку Й вірю: цей шлях відкриває дорогу до долі. Мирослав Манюк 25.02.2026 #сонет
    Like
    1
    104переглядів
  • МАСКИ

    Став за пультом пан у залі слави,
    Лик міняє раз у раз постійно,
    Слово каже своє задля правди,
    Та міняє маски емоційні.

    То ридає, то сміється мрійно,
    То лютує на юрбу у залі,
    То лице стає іще спокійним,
    Наче маску знову поміняли.

    Зал мовчить, ковтає, що сказали,
    Вірить тону і чужому гриму,
    Автоматом ставить все на залік,
    Терпить фальш і знов приймає примус.

    Тільки правда може зняти маски
    Та прибрати фальш і злі гримаси.

    Мирослав Манюк
    24.02.2026
    #спенсеревський_сонет
    МАСКИ Став за пультом пан у залі слави, Лик міняє раз у раз постійно, Слово каже своє задля правди, Та міняє маски емоційні. То ридає, то сміється мрійно, То лютує на юрбу у залі, То лице стає іще спокійним, Наче маску знову поміняли. Зал мовчить, ковтає, що сказали, Вірить тону і чужому гриму, Автоматом ставить все на залік, Терпить фальш і знов приймає примус. Тільки правда може зняти маски Та прибрати фальш і злі гримаси. Мирослав Манюк 24.02.2026 #спенсеревський_сонет
    Like
    1
    68переглядів
  • КОМА

    Я довго був чужим у власній комі,
    Ловив у звуках невідомий щебет,
    Та голос втоми ріс десь біля неба
    І тиснув серце шепіт вуст знайомих.

    З хвальби я зводив свій єдиний гомін,
    Ховав вагання десь в собі між ребер,
    Та тріск гучний лунав, ламалась гребля
    І я тоді хапав життя за комір.

    Аж раптом тиша стала мов притулок,
    Де хвиля страху втратила причину.
    Збагнув тоді я: все несправжнім було.

    На небі буде схвалено цей вчинок.
    Бо світ живе насправді трохи тупо
    І Бог не зробить попуск для людини.

    Мирослав Манюк
    23.02.2026
    #петрарківський_сонет
    КОМА Я довго був чужим у власній комі, Ловив у звуках невідомий щебет, Та голос втоми ріс десь біля неба І тиснув серце шепіт вуст знайомих. З хвальби я зводив свій єдиний гомін, Ховав вагання десь в собі між ребер, Та тріск гучний лунав, ламалась гребля І я тоді хапав життя за комір. Аж раптом тиша стала мов притулок, Де хвиля страху втратила причину. Збагнув тоді я: все несправжнім було. На небі буде схвалено цей вчинок. Бо світ живе насправді трохи тупо І Бог не зробить попуск для людини. Мирослав Манюк 23.02.2026 #петрарківський_сонет
    Like
    1
    119переглядів
  • ОПЛАТА ЗА ЩАСТЯ

    Тече життя крізь цілі та ідеї:
    То лунко-дзвінко, то і не розчути.
    Усе навколо сумно та буденно,
    Коли не владен над своїм маршрутом.

    Багатство ллється в радості та в скруті
    Та чи заповнить будь-яку шпарину?
    Ті сили, що з'являються в напрузі,
    В підкоренні жаданого нестримні.

    Любов та щастя мають різну риму,
    Та спільна їхня пісня незрівнянна.
    Вони не бачать меж, якщо є примус,
    То боротьбу вестимуть за буяння.

    Щасливим бути — ось людська оплата,
    Із нею легше шлях до мрій долати.

    Автори: Мирослав Манюк
    Оксана Приходченко
    @oksana_prykhodchenko

    09.02.2026 – 21.02.2026
    #спенсеревський_сонет
    ОПЛАТА ЗА ЩАСТЯ Тече життя крізь цілі та ідеї: То лунко-дзвінко, то і не розчути. Усе навколо сумно та буденно, Коли не владен над своїм маршрутом. Багатство ллється в радості та в скруті Та чи заповнить будь-яку шпарину? Ті сили, що з'являються в напрузі, В підкоренні жаданого нестримні. Любов та щастя мають різну риму, Та спільна їхня пісня незрівнянна. Вони не бачать меж, якщо є примус, То боротьбу вестимуть за буяння. Щасливим бути — ось людська оплата, Із нею легше шлях до мрій долати. Автори: Мирослав Манюк Оксана Приходченко @oksana_prykhodchenko 09.02.2026 – 21.02.2026 #спенсеревський_сонет
    Like
    1
    133переглядів
Більше дописів