Мирослав Манюк
Закріплено
🔥 Шановні поети, та любителі поезії! Стартує щомісячний поетичний конкурс від «Поетів Інтернету» у Телеграмі! 🔥

✍️ Ви надсилаєте свій вірш та робите вступний внесок від 100 грн.
🏆 Переможця обирають читачі своїми реакціями!
💰 Приз: 80% грошового фонду + грамота + персональний розбір вірша!
🇺🇦 20% йде на підтримку ЗСУ.

📅 Прийняття робіт: 2–9 число кожного місяця.
📅 Голосування: 10–31 число.
📅 Нагородження: 1 число.

Тема, розмір та стиль вірша – вільні! Один автор – один вірш.

Щоб стати учасником, ось посилання: https://t.me/PoetuInternety/9233/9491

Приєднуйтесь! Перемагайте!
Творіть та гроші заробляйте! ✨
🔥 Шановні поети, та любителі поезії! Стартує щомісячний поетичний конкурс від «Поетів Інтернету» у Телеграмі! 🔥 ✍️ Ви надсилаєте свій вірш та робите вступний внесок від 100 грн. 🏆 Переможця обирають читачі своїми реакціями! 💰 Приз: 80% грошового фонду + грамота + персональний розбір вірша! 🇺🇦 20% йде на підтримку ЗСУ. 📅 Прийняття робіт: 2–9 число кожного місяця. 📅 Голосування: 10–31 число. 📅 Нагородження: 1 число. Тема, розмір та стиль вірша – вільні! Один автор – один вірш. Щоб стати учасником, ось посилання: https://t.me/PoetuInternety/9233/9491 Приєднуйтесь! Перемагайте! Творіть та гроші заробляйте! ✨
Love
Like
3
312переглядів

  • БЕЗСМЕРТНЕ ТЕПЛО

    Не важливо, скільки мав багатства,
    І яку приніс з собою славу.
    Все зітре біг часу від юнацтва,
    Крім тепла, для інших на забаву.

    Не в словах — в очах палає правда,
    Не діла, а щирість силу має.
    Світ змінити може й тиха згадка,
    Що у серці крізь роки зростає.

    Світлі душі не лишають тіні,
    А вогонь, який не гасне шлаком.
    При одній, бодай маленькій зміні,
    Їхній погляд є надійним знаком.

    Ми не будем знати, що для кого —
    Наші вчинки стали берегами,
    Та якщо любов була для всього,
    Не зітре вже час сліди між нами.

    Лиш одне насправді по стандарту:
    Коли можна щось змінити в людях.
    Хоч і стисло, та на повну варто
    Жити так, щоб все кипіло в грудях.

    Мирослав Манюк
    22.05.2025
    БЕЗСМЕРТНЕ ТЕПЛО Не важливо, скільки мав багатства, І яку приніс з собою славу. Все зітре біг часу від юнацтва, Крім тепла, для інших на забаву. Не в словах — в очах палає правда, Не діла, а щирість силу має. Світ змінити може й тиха згадка, Що у серці крізь роки зростає. Світлі душі не лишають тіні, А вогонь, який не гасне шлаком. При одній, бодай маленькій зміні, Їхній погляд є надійним знаком. Ми не будем знати, що для кого — Наші вчинки стали берегами, Та якщо любов була для всього, Не зітре вже час сліди між нами. Лиш одне насправді по стандарту: Коли можна щось змінити в людях. Хоч і стисло, та на повну варто Жити так, щоб все кипіло в грудях. Мирослав Манюк 22.05.2025
    Like
    1
    66переглядів
  • БЕЗ ЗАЙВИХ СЛІВ

    Не спіши словами шум робити,
    Плани твої хай сидять у тиші.
    Мовчки треба трохи вчитись жити,
    Як живуть, наприклад, навіть миші.

    Кожне слово — витік для наснаги,
    Кожен звук — це дірка у мембрані.
    Заздрість тягне сумнів без поваги,
    А мета всихає в цьому стані.

    Спокій — щит, який тримає сутність,
    Жалуй тишу, мов ту чисту воду.
    Не кричи, що тут твоя присутність,
    Краще видай всім свою роботу.

    Коли дія замість слів говорить,
    Не потрібно зайвих тих анонсів.
    Плідна праця і без слів все творить,
    А хвальба, це зброя для альфонсів.

    Плід мовчання — вчинок, не порожність,
    Твій здобуток та твоя повага.
    Справжня сила мати цю спроможність
    У мовчанні, що веде до блага.

    Мирослав Манюк
    21.05.2025
    БЕЗ ЗАЙВИХ СЛІВ Не спіши словами шум робити, Плани твої хай сидять у тиші. Мовчки треба трохи вчитись жити, Як живуть, наприклад, навіть миші. Кожне слово — витік для наснаги, Кожен звук — це дірка у мембрані. Заздрість тягне сумнів без поваги, А мета всихає в цьому стані. Спокій — щит, який тримає сутність, Жалуй тишу, мов ту чисту воду. Не кричи, що тут твоя присутність, Краще видай всім свою роботу. Коли дія замість слів говорить, Не потрібно зайвих тих анонсів. Плідна праця і без слів все творить, А хвальба, це зброя для альфонсів. Плід мовчання — вчинок, не порожність, Твій здобуток та твоя повага. Справжня сила мати цю спроможність У мовчанні, що веде до блага. Мирослав Манюк 21.05.2025
    Like
    1
    237переглядів
  • АКРОВІРШ

    Сльози стирає проміння невинно,
    Люди шепочуть про щастя у сні,
    Образ з минулого тисне невпинно,
    Вічно палають у грудях вогні,
    Ангели мовчки ведуть безупинно.

    Серце не хоче прощати війну,
    Попіл злітає у небо птахами,
    Леза тримають надію одну,
    Ехо кричить, розриває словами.
    Тихо надія повзе в глибину,
    Епос написаний буде віршами.
    Наче трава, що росте на весні,
    Ім'я героя зростає в війні.

    Вічна ця битва у наших думках...

    Стільки є слів, що сплелись у серцях,
    Експортом треба вивозити їх.
    Розчарування було ніби гріх,
    Ціль обирали ми разом в думках.
    Якось зростали в присягах своїх...
    Хтось здогадався, що є у рядках?

    Мирослав Манюк
    20.05.2025.
    АКРОВІРШ Сльози стирає проміння невинно, Люди шепочуть про щастя у сні, Образ з минулого тисне невпинно, Вічно палають у грудях вогні, Ангели мовчки ведуть безупинно. Серце не хоче прощати війну, Попіл злітає у небо птахами, Леза тримають надію одну, Ехо кричить, розриває словами. Тихо надія повзе в глибину, Епос написаний буде віршами. Наче трава, що росте на весні, Ім'я героя зростає в війні. Вічна ця битва у наших думках... Стільки є слів, що сплелись у серцях, Експортом треба вивозити їх. Розчарування було ніби гріх, Ціль обирали ми разом в думках. Якось зростали в присягах своїх... Хтось здогадався, що є у рядках? Мирослав Манюк 20.05.2025.
    Like
    1
    428переглядів
  • БІГ ДУМОК

    (сонет)

    У тебе є свій шлях, своя мета,
    І кожен день – це виклик і урок.
    Хтось йде крізь терни своїх помилок,
    А правда поруч і вона проста.

    В одних земля тверда, бо є пісок,
    А другім зовсім ніби як пуста.
    Та не завадить навіть пустка та,
    Якщо хтось зробить свій найперший крок.

    Ти бачиш блиск, не бачиш як дійти,
    Не знаєш де сьогодні будеш ти,
    І так постійно все біжать думки...

    В житті буває, кожен день горить,
    Не всі шляхи ведуть в потрібну мить,
    Де ти колись шукав свої роки.

    Мирослав Манюк
    19.05.2025
    БІГ ДУМОК (сонет) У тебе є свій шлях, своя мета, І кожен день – це виклик і урок. Хтось йде крізь терни своїх помилок, А правда поруч і вона проста. В одних земля тверда, бо є пісок, А другім зовсім ніби як пуста. Та не завадить навіть пустка та, Якщо хтось зробить свій найперший крок. Ти бачиш блиск, не бачиш як дійти, Не знаєш де сьогодні будеш ти, І так постійно все біжать думки... В житті буває, кожен день горить, Не всі шляхи ведуть в потрібну мить, Де ти колись шукав свої роки. Мирослав Манюк 19.05.2025
    Like
    1
    167переглядів
  • ВОГОНЬ ДУШІ

    Буває — серце стомлено мовчить,
    І світ здається сірим аж до сліз.
    Вогонь в душі повільно вже горить,
    І тінь приходить як на серці зріз.

    Та хтось приходить, світло принесе,
    Торкнеться поглядом твого нутра.
    І раптом жар всередині спасе,
    І знов живе душа вже для добра.

    Хтось кликав знов до подвигів вперед,
    Іти гуртом із прапором в руках.
    Вони були прості, мов із газет,
    Та в їх словах зникав душевний прах.

    Свій борг не сплатиш хутко до кінця,
    Бо як збагнеш, де був в житті пролом?
    Та тільки знай: стають живі серця,
    Коли навколо хтось стає теплом.

    І сам, колись один серед пітьми,
    Ти станеш світлом ясним для чужих.
    Хай буде серце вдячне між людьми,
    Палким вогнем, що не згасає в них.

    Мирослав Манюк
    18.05.2025
    ВОГОНЬ ДУШІ Буває — серце стомлено мовчить, І світ здається сірим аж до сліз. Вогонь в душі повільно вже горить, І тінь приходить як на серці зріз. Та хтось приходить, світло принесе, Торкнеться поглядом твого нутра. І раптом жар всередині спасе, І знов живе душа вже для добра. Хтось кликав знов до подвигів вперед, Іти гуртом із прапором в руках. Вони були прості, мов із газет, Та в їх словах зникав душевний прах. Свій борг не сплатиш хутко до кінця, Бо як збагнеш, де був в житті пролом? Та тільки знай: стають живі серця, Коли навколо хтось стає теплом. І сам, колись один серед пітьми, Ти станеш світлом ясним для чужих. Хай буде серце вдячне між людьми, Палким вогнем, що не згасає в них. Мирослав Манюк 18.05.2025
    Like
    2
    137переглядів
  • КАРМА

    Не глузуй з людей, які в нещасті,
    Не топчи слабкого за спиною,
    Бо життя по колу ходить часто,
    Тож колись зустрінешся з собою.

    Не кради, бо у двійні заплатиш,
    І не кидай друзів у потребі.
    Те, що ти знеціниш, потім втратиш,
    Й не повернеш те, що буде треба.

    Не бреши собі — брехня зростає,
    Так руйнуєш правду свою всюди.
    Хто себе не чує, той втрачає
    Те життя, яке цінують люди.

    Не лишай любов — вона не вічна,
    Та її ж бо серце зберігає
    І як згасне — буде вже не звична,
    Бо чужа душа її не знає.

    Що посієш, те й пожнеш у часі,
    Справи наші йдуть слідом за нами.
    Не прощає світ гордині й фальші:
    Бумеранг вернеться із роками.

    Мирослав Манюк
    17.05.2025
    КАРМА Не глузуй з людей, які в нещасті, Не топчи слабкого за спиною, Бо життя по колу ходить часто, Тож колись зустрінешся з собою. Не кради, бо у двійні заплатиш, І не кидай друзів у потребі. Те, що ти знеціниш, потім втратиш, Й не повернеш те, що буде треба. Не бреши собі — брехня зростає, Так руйнуєш правду свою всюди. Хто себе не чує, той втрачає Те життя, яке цінують люди. Не лишай любов — вона не вічна, Та її ж бо серце зберігає І як згасне — буде вже не звична, Бо чужа душа її не знає. Що посієш, те й пожнеш у часі, Справи наші йдуть слідом за нами. Не прощає світ гордині й фальші: Бумеранг вернеться із роками. Мирослав Манюк 17.05.2025
    Like
    1
    158переглядів
  • САРКАЗМ

    Світ завжди буває неприємний,
    Зуби скалить, ніби хиже бидло.
    Та сильніші ті, кому даремно
    Сміх зі зла робити не набридло.

    Так сміються в нашій Україні
    Над ганебним ворогом герої.
    Сміх не слабкість, а броня від тіні,
    Що тримає силу і без зброї.

    Що боліло, стане вже здоровим,
    Гострий жарт притупить навіть лезо.
    Не сумуй, злітай над всім суворим,
    Доки сміх ще є, живи тверезо.

    Хай шипами світ тебе штовхає,
    Ти в обличчя тільки йому смійся.
    Серце, що жартує — не вмирає,
    А на німоту ти не надійся.

    Бо сміється той, хто жив у горі
    І у кого більш його не буде.
    Відчай тоне в жарті, як у морі,
    Так сміються тільки наші люди.

    Мирослав Манюк
    16.05.2025
    САРКАЗМ Світ завжди буває неприємний, Зуби скалить, ніби хиже бидло. Та сильніші ті, кому даремно Сміх зі зла робити не набридло. Так сміються в нашій Україні Над ганебним ворогом герої. Сміх не слабкість, а броня від тіні, Що тримає силу і без зброї. Що боліло, стане вже здоровим, Гострий жарт притупить навіть лезо. Не сумуй, злітай над всім суворим, Доки сміх ще є, живи тверезо. Хай шипами світ тебе штовхає, Ти в обличчя тільки йому смійся. Серце, що жартує — не вмирає, А на німоту ти не надійся. Бо сміється той, хто жив у горі І у кого більш його не буде. Відчай тоне в жарті, як у морі, Так сміються тільки наші люди. Мирослав Манюк 16.05.2025
    Like
    1
    112переглядів
  • ВОГОНЬ ЖИТТЯ

    Не життя, якщо нема вогню,
    Коли дні спливають без слідів.
    Хто себе віддав сьогодні дню,
    Не даремно він цей день прожив.

    Не роками міряється шлях,
    А вогнем сердечним у душі.
    Ця лічба іде не на словах,
    А життям, сліди де не чужі.

    Хто горів — насправді був живим,
    Хто терпів — пізнав ціну добру.
    Мертвий дух назавжди буде тим,
    Хто програв в житті важливу гру.

    Не дихання — дія збадьорить,
    Сенс життя, робити більший рух.
    І лиш той, сердечно хто горить,
    Справді має тільки світлий дух.

    Не тримайся тіні й пустоти,
    Світ чекає — вийди з забуття.
    Хто живе з душею, щоб рости,
    Той пізнає весь вогонь життя.

    Мирослав Манюк
    15.05.2025
    ВОГОНЬ ЖИТТЯ Не життя, якщо нема вогню, Коли дні спливають без слідів. Хто себе віддав сьогодні дню, Не даремно він цей день прожив. Не роками міряється шлях, А вогнем сердечним у душі. Ця лічба іде не на словах, А життям, сліди де не чужі. Хто горів — насправді був живим, Хто терпів — пізнав ціну добру. Мертвий дух назавжди буде тим, Хто програв в житті важливу гру. Не дихання — дія збадьорить, Сенс життя, робити більший рух. І лиш той, сердечно хто горить, Справді має тільки світлий дух. Не тримайся тіні й пустоти, Світ чекає — вийди з забуття. Хто живе з душею, щоб рости, Той пізнає весь вогонь життя. Мирослав Манюк 15.05.2025
    Like
    1
    207переглядів
  • ІНША ПРАВДА

    Хто звикає до фальшивих текстів,
    Не впізнає істину відразу.
    Щирість була створена для тестів,
    Щоб вписатись у красиву фразу.

    Хтось готує пастку на усмішці,
    Кожен погляд, як гіпноз удава.
    Все здається грою як у книжці,
    Інша правда більше не цікава.

    Та коли зустрінеш справжнє серце,
    Що не просить — тільки повертає,
    Подивіться разом у люстерце,
    Там побачиш, хто тебе вражає.

    Сотні версій: і брехня, і фальші,
    Все, що знав, тепер тобі не личить.
    Обирай свої шляхи подальші
    Там, де зможеш розум запозичить.

    І тоді, вже маючи опору,
    Більш не будеш лаятись словесно.
    Те, що хтось не зміг підняти вгору,
    Ти піднімеш хутко і почесно.

    Мирослав Манюк
    14.05.2025
    ІНША ПРАВДА Хто звикає до фальшивих текстів, Не впізнає істину відразу. Щирість була створена для тестів, Щоб вписатись у красиву фразу. Хтось готує пастку на усмішці, Кожен погляд, як гіпноз удава. Все здається грою як у книжці, Інша правда більше не цікава. Та коли зустрінеш справжнє серце, Що не просить — тільки повертає, Подивіться разом у люстерце, Там побачиш, хто тебе вражає. Сотні версій: і брехня, і фальші, Все, що знав, тепер тобі не личить. Обирай свої шляхи подальші Там, де зможеш розум запозичить. І тоді, вже маючи опору, Більш не будеш лаятись словесно. Те, що хтось не зміг підняти вгору, Ти піднімеш хутко і почесно. Мирослав Манюк 14.05.2025
    Like
    Love
    3
    181переглядів
  • ЗАЛИШИ МИНУЛЕ

    Все, що сталось — часточка дороги,
    Навіть біль, що зранив тебе вчора.
    Кожен день — це виклик і уроки,
    А не вирок, сказаний з докора.

    Те, що ззаду, не неси на спині,
    Час не спиниш хутко та раптово.
    Саквояж з минулим, то каміння,
    Що не дасть зробити й крок частково.

    Все минає, навіть темні ночі,
    Навіть сльози, що пекли невчасно.
    Щось повільно, та зростати хоче
    Те, що змінить серце своєчасно.

    Не тягни, що вчора вже згоріло,
    Буде мало тобі завтра сили.
    Що хотіло зникнути, зотліло,
    Не буди в собі свої могили.

    Все важке залиш на цій дорозі,
    Не шкодуй нічого залишити.
    І як це зробити тобі в змозі,
    Далі буде трішки легше жити.

    Мирослав Манюк
    13.05.2025
    ЗАЛИШИ МИНУЛЕ Все, що сталось — часточка дороги, Навіть біль, що зранив тебе вчора. Кожен день — це виклик і уроки, А не вирок, сказаний з докора. Те, що ззаду, не неси на спині, Час не спиниш хутко та раптово. Саквояж з минулим, то каміння, Що не дасть зробити й крок частково. Все минає, навіть темні ночі, Навіть сльози, що пекли невчасно. Щось повільно, та зростати хоче Те, що змінить серце своєчасно. Не тягни, що вчора вже згоріло, Буде мало тобі завтра сили. Що хотіло зникнути, зотліло, Не буди в собі свої могили. Все важке залиш на цій дорозі, Не шкодуй нічого залишити. І як це зробити тобі в змозі, Далі буде трішки легше жити. Мирослав Манюк 13.05.2025
    Like
    1
    147переглядів
Більше дописів