• Русня заявляє, що це відео було на телефоні вбитого українського воїна. Нібито тут знято знущання українців над своїми ж побратимами.
    Але варто було тільки включити цей "шедевр" мосфільму, як нудота підступила до горла, ніби дивимось на фото відтиснутої будівлі МНС у Бердянську.
    Метушня без конкретики, закриті балаклавами обличчя, жодного звуку передової на фоні, і, звичайно ж, акцент і вимова.
    Як кацапня не намагається прогресувати у знанні української мови, але будь-який українець із півслова почує цю фальш.
    Ось від цього "нємає" наприкінці відео кров із вух пішла.
    Знімайте краще свої ялинки або видосики з віртуальним пукіним 😂
    Відео про українців у вас ніколи не вийдуть) ні через 4 роки війни, ні через 104 😂
    Майорам двійка за подібні незграбні іпсо)

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Русня заявляє, що це відео було на телефоні вбитого українського воїна. Нібито тут знято знущання українців над своїми ж побратимами. Але варто було тільки включити цей "шедевр" мосфільму, як нудота підступила до горла, ніби дивимось на фото відтиснутої будівлі МНС у Бердянську. Метушня без конкретики, закриті балаклавами обличчя, жодного звуку передової на фоні, і, звичайно ж, акцент і вимова. Як кацапня не намагається прогресувати у знанні української мови, але будь-який українець із півслова почує цю фальш. Ось від цього "нємає" наприкінці відео кров із вух пішла. Знімайте краще свої ялинки або видосики з віртуальним пукіним 😂 Відео про українців у вас ніколи не вийдуть) ні через 4 роки війни, ні через 104 😂 Майорам двійка за подібні незграбні іпсо) https://t.me/Ukraineaboveallelse
    25views 2Plays
  • #поезія
    Іду в дитинство...хто іде зі мною?
    Де старий хлів ,де з вишнями садки,
    Де старші люди з простені старої,
    Тряпки робили й ткали килимки...

    Піду туди, де полем спіле жито,
    Де карасями повняться ставки,
    Де цілий день могли ми просидіти,
    Й дивитись як пливуть хмарок клубки.

    Піду в дитинство, де весна,калюжі,
    Де лише сміх дитячий по селі,
    Піду туди, бо захотілось, дуууже,
    Там де млинці з шкварками на столі.

    Чому ви стали, ну ходімо прошу,
    Як хочете, а я собі піду,
    Туди ,де були модними галоши,
    І років сорок нашому пальту.

    Піду туди, де цілий день весною
    Ми босяком промокші по дощі
    Зібралися селянською юрбою
    Трясем дерева й ловимо хрущі.

    Піду туди, де пахне сухе сіно,
    Хтось вже сміється, каже - це слова,
    А я пішла, бо хочу туди сиииильно
    Де ранком пахне скошена трава.

    Невже лиш я? невже таких немає?
    Хто хоче повернутися туди?
    Де мама в пічку дрова підкладає,
    А з печі пахнуть сушені гриби...

    Де замість часів півень кукурікав,
    І всіх хозяйок з ранечку будив,
    Де на горищі з трав сушились ліки,
    Ну хто признайтесь чай такий не пив?

    Піду туди, підуууу, хоч на хвилину,
    Дитинства друзів поверну там всіх,
    Мої думки... хіба ж я в тому винна?
    Невже осудить хтось? і скаже, гріх.

    Вернусь туди, де я мала дитина,
    Там де корів прив'язують за пліт,
    Піду туди... Бо хочу дуже сииильно,
    Бо просто не була там сорок літ.😊

    Валентина Федорчук

    Дорога в дитинство
    #поезія Іду в дитинство...хто іде зі мною? Де старий хлів ,де з вишнями садки, Де старші люди з простені старої, Тряпки робили й ткали килимки... Піду туди, де полем спіле жито, Де карасями повняться ставки, Де цілий день могли ми просидіти, Й дивитись як пливуть хмарок клубки. Піду в дитинство, де весна,калюжі, Де лише сміх дитячий по селі, Піду туди, бо захотілось, дуууже, Там де млинці з шкварками на столі. Чому ви стали, ну ходімо прошу, Як хочете, а я собі піду, Туди ,де були модними галоши, І років сорок нашому пальту. Піду туди, де цілий день весною Ми босяком промокші по дощі Зібралися селянською юрбою Трясем дерева й ловимо хрущі. Піду туди, де пахне сухе сіно, Хтось вже сміється, каже - це слова, А я пішла, бо хочу туди сиииильно Де ранком пахне скошена трава. Невже лиш я? невже таких немає? Хто хоче повернутися туди? Де мама в пічку дрова підкладає, А з печі пахнуть сушені гриби... Де замість часів півень кукурікав, І всіх хозяйок з ранечку будив, Де на горищі з трав сушились ліки, Ну хто признайтесь чай такий не пив? Піду туди, підуууу, хоч на хвилину, Дитинства друзів поверну там всіх, Мої думки... хіба ж я в тому винна? Невже осудить хтось? і скаже, гріх. Вернусь туди, де я мала дитина, Там де корів прив'язують за пліт, Піду туди... Бо хочу дуже сииильно, Бо просто не була там сорок літ.😊 Валентина Федорчук Дорога в дитинство
    20views
  • Багатство української МОВи.
    Наша мова має кущ з 309 споріднених зі словом "МОВа" слів, утворених з кореня «МОВ».
    Наша мова побудована системно, бо у ній є кущі слів з однокореневою основою, які творять відгалуження, що є логічно побудованими причинно-наслідковими ланцюжками.
    Українська мова є системною, бо з однокореневих слів утворені мережива слів поєднаних спільним сенсом.

    Українські слова з коренем «МОВ». Слово – функція: МОВити.
    1. МОВ «ніби, як; (вставне слово) мовляв, ніби»
    2. МОВа
    3. МОВби
    4. МОВбито
    5. МОВець
    6. МОВити «говорити, сказати;
    7. МОВитися
    8. мо́вка «мовний зворот, вираз»
    9. МОВки́ня «промовець жінка»
    10. МОВкнути
    11. МОВлений
    12. МОВлення
    13. МОВли́вий
    14. МОВляв «нібито; так би мовити»
    15. МОВлянин «мовець»
    16. МОВляти «говорити, казати, розповідати»
    17. МОВлячий «той, що говорить, каже, розповідає»
    18. МОВний «пов’язаний з мовою; [балакучий]»
    19. МОВник «мовознавець; викладач мови»
    20. МОВни́ця «трибуна; граматика»
    21. мо́вність «балакучість»
    22. МОВознавець
    23. МОВознавство
    24. МОВознавчий
    25. МОВолюбець
    26. МОВонька
    27. МОВотворення
    28. МОВотворець
    29. МОВотворчий
    30. МОВотворчість
    31. МОВчазли́вий
    32. МОВчазли́вість
    33. МОВчазли́во
    34. МОВчазний.
    35. МОВчазник
    36. МОВчазність
    37. МОВчазно
    38. МОВча́к
    39. МОВча́льник
    40. МОВча́н
    41. МОВча́нка
    42. МОВча́ння
    43. МОВчати
    44. МОВчки
    45. МОВчком
    46. МОВчкуватий
    47. МОВчо́к
    48. МОВчу́н
    49. МОВчу́нка
    50. МОВчу́ня
    51. МОВчу́щий
    52. багатоМОВно
    53. багатоМОВний
    54. багатоМОВність
    55. безМОВний
    56. безМОВність
    57. безмо́в'я «безмовність, мовчання»
    58. безмо́вий «німий»
    59. безМОВно
    60. безуМОВний
    61. безуМОВність
    62. безуМОВно
    63. вМОВити
    64. вМОВлений
    65. вМОВляти
    66. вгаМОВаний
    67. вгаМОВувати
    68. вгаМуВати
    69. велеМОВний
    70. велеМОВність
    71. велеМОВно
    72. вимі́вка «вимова; додаткова умова; відмовка»
    73. виМОВа «вимовляння; [домовленість; додаткова нагорода за умовою; докір; відмовка]»
    74. виМОВити
    75. виМОВитися
    76. ви́МОВка «відмовка»
    77. ви́МОВки «умовна плата за наречену, данина її сім’ї»
    78. виМОВлений
    79. виМОВляння
    80. виМОВля́ти «казати, говорити; виговорювати; випрошувати, домовлятися про платню; [дорікати; виправдовуватися]»
    81. виМОВлятися
    82. виМОВний «пов’язаний з вимовою; виразний; докірливий»
    83. вимо́внина «частина майна, виділювана з загальних умов контракту»
    84. виМОВність
    85. виМОВно
    86. виМОВчати
    87. відМОВа
    88. відМОВити
    89. відМОВитися
    90. відМОВка
    91. відМОВлений
    92. відМОВлення
    93. відМОВлено
    94. відМОВляння
    95. відМОВляти
    96. відМОВлятися
    97. відМОВний
    98. відМОВник «той, хто відмовився»
    99. відМОВниця
    100. відМОВно
    101. відМОВчатися
    102. відМОВчування
    103. відМОВчуватися
    104. велеМОВний
    105. велеМОВність
    106. велеМОВно
    107. домо́ва «умова, угода»
    108. домо́вини «обрядовий договір між батьками перед весіллям дітей»
    109. доМОВити
    110. доМОВитися
    111. доМОВлений
    112. доМОВленість доМОВленості
    113. доМОВля́нка «умова, договір, контракт»
    114. доМОВля́ти «умовлятися; дорікати»
    115. доМОВляти
    116. доМОВлятися
    117. домо́вний «домовлений»
    118. зМОВа
    119. зМОВини «заручини; угода»
    120. зМОВити «справити заручини; сказати; замовити»
    121. зМОВитися
    122. зМОВка «змова; розмова»
    123. зМОВкати
    124. зМОВкнути
    125. зМОВкти
    126. зМОВленник «змовник»
    127. зМОВляння
    128. зМОВляти
    129. зМОВляти
    130. зМОВлятися
    131. зМОВник
    132. зМОВництво
    133. зМОВницький
    134. зМОВниця
    135. зМОВчати
    136. зМОВчувати
    137. заМОВа «замовлення, заклинання»
    138. заМОВець
    139. замо́вини «замова, заклинання»
    140. заМОВи́тель «клієнт, замовник»
    141. замо́вка «замова»
    142. заМОВля́ти «робити замовлення; заклинати, заговорювати»
    143. замо́вний «який замовляється»
    144. замо́вни́й «заговорений»
    145. замо́вник «той, хто замовляє»
    146. замо́вщик «знахар, заклинач»
    147. заМОВити
    148. заМОВкати
    149. заМОВклий
    150. заМОВкнути
    151. заМОВлений
    152. заМОВлення
    153. заМОВлено
    154. заМОВляння
    155. заМОВляти
    156. заМОВлятися
    157. заМОВний
    158. заМОВник
    159. заМОВниця
    160. заМОВчаний
    161. заМОВчання
    162. заМОВчати
    163. заМОВчуваний
    164. заМОВчування
    165. заМОВчувати
    166. заМОВчуватися
    167. зуМОВити «викликати, стати причиною»
    168. зуМОВлений
    169. зуМОВлено
    170. зуМОВленість
    171. зуМОВлювати
    172. зуМОВлюватися
    173. зуМОВляти
    174. зуМОВно
    175. коломова
    176. легкомовно
    177. мі́вний «балакучий»
    178. наМОВа «підмова; наклеп; умова, згода»
    179. намо́ви́на «підмова, умовляння»
    180. на́мо́вка «підмова; умова, згода»
    181. наМОВити
    182. наМОВитися
    183. наМОВлений
    184. наМОВлення
    185. наМОВлено
    186. наМОВляння
    187. наМОВляти «зводити наклеп; умовляти»
    188. наМОВлятися «домовлятися»
    189. наМОВник «підмовник»
    190. наМОВчатися
    191. неМОВ
    192. неМОВби
    193. неМОВбито
    194. неМОВля
    195. неМОВлятко
    196. неМОВляточко
    197. неМОВлящий
    198. неМОВчний
    199. неМОВчно
    200. невгаМОВаний
    201. невгаМОВний
    202. невгаМОВність
    203. невгаМОВно
    204. невимо́вний
    205. невідмо́вний «неспростовний; незаперечний»
    206. недомі́вний «який має погану вимову»
    207. недомо́ва «недорікуватий, заїка»
    208. недомо́вка
    209. недомо́влий «недорікуватий; нечіткий, незрозумілий»
    210. немі́вний «неговіркий, мовчазний»
    211. немо́ва «неговірка людина»
    212. неМОВли́й ««неговірка людина»
    213. неМОВля́
    214. неМОВля́чий «той, хто не говорить; німий»
    215. неМОВля́щий «той, хто не говорить; німий»
    216. немо́вний «неговіркий; мовчазний, лаконічний»
    217. неумо́вний «німий»
    218. обмівни́й «наклепницький»
    219. обмівни́к «наклепник»
    220. обмо́ва «наклеп»
    221. обмо́вка «помилка на слові»
    222. обМОВля́ти «ганити, гудити; оббріхувати»
    223. обМОВля́тися «проговорюватися»
    224. обмо́вник «наклепник»
    225. обуМОВити
    226. обуМОВлено
    227. обуМОВлювати
    228. обуМОВлення
    229. омі́вка «наклеп»
    230. омо́ва «обговорення; наклеп»
    231. передМОВа
    232. передуМОВа
    233. перемо́ва «переманювання; поговір; переказ; переконування»
    234. перемо́ви «переговори; розмови»
    235. переМОВини «розмови» перемо́вити «обмінятися словами; переманути»
    236. переМОВлення
    237. перемовля́тися «обмінюватися словами; [сперечатися]»
    238. ПИШНОМО́ВНИЙ, пишномовно, пишномовність, пишномовство (1. Який відзначається багатослівністю. 2. Якому властиво вживати надмірно вишукані, високомовні, витіюваті слова, фрази і т. ін.)
    239. післяМОВа
    240. підмо́ва «підбурювання»
    241. підМОВити
    242. підМОВляти «підбурювати; умовляти»
    243. підмо́вник
    244. помі́вка «приказка; розмова»
    245. помо́ва «плітки»
    246. помо́вка «приказка; [розмова]»
    247. помовля́ти «умовляти, намовляти»
    248. прамо́ва «мова-основа»
    249. при́мі́вка «замовляння; приказка»
    250. примі́вник «знахар, що лікує замовлянням»
    251. приМОВа «знахарське замовляння; [поговір; поголоска; згадка; натяк; приказка]»
    252. приМОВити
    253. приМОВитися
    254. приМОВка «приказка»
    255. приМОВкати
    256. приМОВклий
    257. приМОВкнути
    258. примо́вля «приказка»
    259. приМОВляння
    260. приМОВляти «приговорювати; заговорювати; закликати; [домовлятися]»
    261. приМОВлятися «вступати в розмову; клопотатися»
    262. приМОВчати
    263. приМОВчувати
    264. промі́вка «мова, мовлення»
    265. промівни́к «чарівник, знахар»
    266. промо́ва «публічний виступ;
    267. проМОВець «доповідач; [захисник, заступник Нед]»
    268. промо́вистий «виразний, красномовний»
    269. проМОВка «приказка, примовка, [розмова; вимова]»
    270. проМОВляти
    271. проМОВля́тися «проговорюватися; прориватися»
    272. промо́вний «красномовний»
    273. промо́вницький «ораторський»
    274. розМОВа
    275. розМОВини «розмови, балачки»
    276. розМОВитися «поговорити»
    277. розМОВляти
    278. розМОВний
    279. розМОВник «підручник; учасник бесіди»
    280. розМОВниця
    281. розМОВність
    282. розМОВонька
    283. розМОВочка
    284. співрозМОВник
    285. угаМОВувати
    286. угаМО́Ваний угаМуВати
    287. уМОВа
    288. уМОВивід
    289. умо́вина «умова»
    290. уМОВини «умови; [огляд, розглядини Нед]»
    291. уМОВити
    292. уМОВитися
    293. уМОВка «договір, умова; [обумовлення Нед]» (заст.)
    294. уМОВкати
    295. уМОВкнути
    296. уМОВлений
    297. уМОВляння
    298. уМОВляти
    299. уМОВлятися
    300. уМОВний
    301. уМОВність
    302. уМОВно
    303. уМОВчання
    304. уМОВчати
    305. уМОВчування
    306. уМОВчувати
    307. чароМОВно
    308. ШИРОКОМО́ВНИЙ, широкомовлення, широкомовність, широкомовно. (Який містить багато слів; багатослівний; Який містить у собі численні й різноманітні обіцянки.
    309. щироМОВно

    Висновок:
    Наша мова має кущ з 309 споріднених слів утворених з кореня «МОВ».
    Український словотвірний кущ слів з коренем «МОВ» є організованим, тобто семантично однорідним.

    Джерела:
    Тлумачний словник української мови АН УРСР (11 томів). - К «Наукова думка» (1970—1980)
    Словарь української мови / Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во АН УРСР, 1958.
    Етимологі́чний словни́к украї́нської мо́ви. Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 – 2012.
    Багатство української МОВи. Наша мова має кущ з 309 споріднених зі словом "МОВа" слів, утворених з кореня «МОВ». Наша мова побудована системно, бо у ній є кущі слів з однокореневою основою, які творять відгалуження, що є логічно побудованими причинно-наслідковими ланцюжками. Українська мова є системною, бо з однокореневих слів утворені мережива слів поєднаних спільним сенсом. Українські слова з коренем «МОВ». Слово – функція: МОВити. 1. МОВ «ніби, як; (вставне слово) мовляв, ніби» 2. МОВа 3. МОВби 4. МОВбито 5. МОВець 6. МОВити «говорити, сказати; 7. МОВитися 8. мо́вка «мовний зворот, вираз» 9. МОВки́ня «промовець жінка» 10. МОВкнути 11. МОВлений 12. МОВлення 13. МОВли́вий 14. МОВляв «нібито; так би мовити» 15. МОВлянин «мовець» 16. МОВляти «говорити, казати, розповідати» 17. МОВлячий «той, що говорить, каже, розповідає» 18. МОВний «пов’язаний з мовою; [балакучий]» 19. МОВник «мовознавець; викладач мови» 20. МОВни́ця «трибуна; граматика» 21. мо́вність «балакучість» 22. МОВознавець 23. МОВознавство 24. МОВознавчий 25. МОВолюбець 26. МОВонька 27. МОВотворення 28. МОВотворець 29. МОВотворчий 30. МОВотворчість 31. МОВчазли́вий 32. МОВчазли́вість 33. МОВчазли́во 34. МОВчазний. 35. МОВчазник 36. МОВчазність 37. МОВчазно 38. МОВча́к 39. МОВча́льник 40. МОВча́н 41. МОВча́нка 42. МОВча́ння 43. МОВчати 44. МОВчки 45. МОВчком 46. МОВчкуватий 47. МОВчо́к 48. МОВчу́н 49. МОВчу́нка 50. МОВчу́ня 51. МОВчу́щий 52. багатоМОВно 53. багатоМОВний 54. багатоМОВність 55. безМОВний 56. безМОВність 57. безмо́в'я «безмовність, мовчання» 58. безмо́вий «німий» 59. безМОВно 60. безуМОВний 61. безуМОВність 62. безуМОВно 63. вМОВити 64. вМОВлений 65. вМОВляти 66. вгаМОВаний 67. вгаМОВувати 68. вгаМуВати 69. велеМОВний 70. велеМОВність 71. велеМОВно 72. вимі́вка «вимова; додаткова умова; відмовка» 73. виМОВа «вимовляння; [домовленість; додаткова нагорода за умовою; докір; відмовка]» 74. виМОВити 75. виМОВитися 76. ви́МОВка «відмовка» 77. ви́МОВки «умовна плата за наречену, данина її сім’ї» 78. виМОВлений 79. виМОВляння 80. виМОВля́ти «казати, говорити; виговорювати; випрошувати, домовлятися про платню; [дорікати; виправдовуватися]» 81. виМОВлятися 82. виМОВний «пов’язаний з вимовою; виразний; докірливий» 83. вимо́внина «частина майна, виділювана з загальних умов контракту» 84. виМОВність 85. виМОВно 86. виМОВчати 87. відМОВа 88. відМОВити 89. відМОВитися 90. відМОВка 91. відМОВлений 92. відМОВлення 93. відМОВлено 94. відМОВляння 95. відМОВляти 96. відМОВлятися 97. відМОВний 98. відМОВник «той, хто відмовився» 99. відМОВниця 100. відМОВно 101. відМОВчатися 102. відМОВчування 103. відМОВчуватися 104. велеМОВний 105. велеМОВність 106. велеМОВно 107. домо́ва «умова, угода» 108. домо́вини «обрядовий договір між батьками перед весіллям дітей» 109. доМОВити 110. доМОВитися 111. доМОВлений 112. доМОВленість доМОВленості 113. доМОВля́нка «умова, договір, контракт» 114. доМОВля́ти «умовлятися; дорікати» 115. доМОВляти 116. доМОВлятися 117. домо́вний «домовлений» 118. зМОВа 119. зМОВини «заручини; угода» 120. зМОВити «справити заручини; сказати; замовити» 121. зМОВитися 122. зМОВка «змова; розмова» 123. зМОВкати 124. зМОВкнути 125. зМОВкти 126. зМОВленник «змовник» 127. зМОВляння 128. зМОВляти 129. зМОВляти 130. зМОВлятися 131. зМОВник 132. зМОВництво 133. зМОВницький 134. зМОВниця 135. зМОВчати 136. зМОВчувати 137. заМОВа «замовлення, заклинання» 138. заМОВець 139. замо́вини «замова, заклинання» 140. заМОВи́тель «клієнт, замовник» 141. замо́вка «замова» 142. заМОВля́ти «робити замовлення; заклинати, заговорювати» 143. замо́вний «який замовляється» 144. замо́вни́й «заговорений» 145. замо́вник «той, хто замовляє» 146. замо́вщик «знахар, заклинач» 147. заМОВити 148. заМОВкати 149. заМОВклий 150. заМОВкнути 151. заМОВлений 152. заМОВлення 153. заМОВлено 154. заМОВляння 155. заМОВляти 156. заМОВлятися 157. заМОВний 158. заМОВник 159. заМОВниця 160. заМОВчаний 161. заМОВчання 162. заМОВчати 163. заМОВчуваний 164. заМОВчування 165. заМОВчувати 166. заМОВчуватися 167. зуМОВити «викликати, стати причиною» 168. зуМОВлений 169. зуМОВлено 170. зуМОВленість 171. зуМОВлювати 172. зуМОВлюватися 173. зуМОВляти 174. зуМОВно 175. коломова 176. легкомовно 177. мі́вний «балакучий» 178. наМОВа «підмова; наклеп; умова, згода» 179. намо́ви́на «підмова, умовляння» 180. на́мо́вка «підмова; умова, згода» 181. наМОВити 182. наМОВитися 183. наМОВлений 184. наМОВлення 185. наМОВлено 186. наМОВляння 187. наМОВляти «зводити наклеп; умовляти» 188. наМОВлятися «домовлятися» 189. наМОВник «підмовник» 190. наМОВчатися 191. неМОВ 192. неМОВби 193. неМОВбито 194. неМОВля 195. неМОВлятко 196. неМОВляточко 197. неМОВлящий 198. неМОВчний 199. неМОВчно 200. невгаМОВаний 201. невгаМОВний 202. невгаМОВність 203. невгаМОВно 204. невимо́вний 205. невідмо́вний «неспростовний; незаперечний» 206. недомі́вний «який має погану вимову» 207. недомо́ва «недорікуватий, заїка» 208. недомо́вка 209. недомо́влий «недорікуватий; нечіткий, незрозумілий» 210. немі́вний «неговіркий, мовчазний» 211. немо́ва «неговірка людина» 212. неМОВли́й ««неговірка людина» 213. неМОВля́ 214. неМОВля́чий «той, хто не говорить; німий» 215. неМОВля́щий «той, хто не говорить; німий» 216. немо́вний «неговіркий; мовчазний, лаконічний» 217. неумо́вний «німий» 218. обмівни́й «наклепницький» 219. обмівни́к «наклепник» 220. обмо́ва «наклеп» 221. обмо́вка «помилка на слові» 222. обМОВля́ти «ганити, гудити; оббріхувати» 223. обМОВля́тися «проговорюватися» 224. обмо́вник «наклепник» 225. обуМОВити 226. обуМОВлено 227. обуМОВлювати 228. обуМОВлення 229. омі́вка «наклеп» 230. омо́ва «обговорення; наклеп» 231. передМОВа 232. передуМОВа 233. перемо́ва «переманювання; поговір; переказ; переконування» 234. перемо́ви «переговори; розмови» 235. переМОВини «розмови» перемо́вити «обмінятися словами; переманути» 236. переМОВлення 237. перемовля́тися «обмінюватися словами; [сперечатися]» 238. ПИШНОМО́ВНИЙ, пишномовно, пишномовність, пишномовство (1. Який відзначається багатослівністю. 2. Якому властиво вживати надмірно вишукані, високомовні, витіюваті слова, фрази і т. ін.) 239. післяМОВа 240. підмо́ва «підбурювання» 241. підМОВити 242. підМОВляти «підбурювати; умовляти» 243. підмо́вник 244. помі́вка «приказка; розмова» 245. помо́ва «плітки» 246. помо́вка «приказка; [розмова]» 247. помовля́ти «умовляти, намовляти» 248. прамо́ва «мова-основа» 249. при́мі́вка «замовляння; приказка» 250. примі́вник «знахар, що лікує замовлянням» 251. приМОВа «знахарське замовляння; [поговір; поголоска; згадка; натяк; приказка]» 252. приМОВити 253. приМОВитися 254. приМОВка «приказка» 255. приМОВкати 256. приМОВклий 257. приМОВкнути 258. примо́вля «приказка» 259. приМОВляння 260. приМОВляти «приговорювати; заговорювати; закликати; [домовлятися]» 261. приМОВлятися «вступати в розмову; клопотатися» 262. приМОВчати 263. приМОВчувати 264. промі́вка «мова, мовлення» 265. промівни́к «чарівник, знахар» 266. промо́ва «публічний виступ; 267. проМОВець «доповідач; [захисник, заступник Нед]» 268. промо́вистий «виразний, красномовний» 269. проМОВка «приказка, примовка, [розмова; вимова]» 270. проМОВляти 271. проМОВля́тися «проговорюватися; прориватися» 272. промо́вний «красномовний» 273. промо́вницький «ораторський» 274. розМОВа 275. розМОВини «розмови, балачки» 276. розМОВитися «поговорити» 277. розМОВляти 278. розМОВний 279. розМОВник «підручник; учасник бесіди» 280. розМОВниця 281. розМОВність 282. розМОВонька 283. розМОВочка 284. співрозМОВник 285. угаМОВувати 286. угаМО́Ваний угаМуВати 287. уМОВа 288. уМОВивід 289. умо́вина «умова» 290. уМОВини «умови; [огляд, розглядини Нед]» 291. уМОВити 292. уМОВитися 293. уМОВка «договір, умова; [обумовлення Нед]» (заст.) 294. уМОВкати 295. уМОВкнути 296. уМОВлений 297. уМОВляння 298. уМОВляти 299. уМОВлятися 300. уМОВний 301. уМОВність 302. уМОВно 303. уМОВчання 304. уМОВчати 305. уМОВчування 306. уМОВчувати 307. чароМОВно 308. ШИРОКОМО́ВНИЙ, широкомовлення, широкомовність, широкомовно. (Який містить багато слів; багатослівний; Який містить у собі численні й різноманітні обіцянки. 309. щироМОВно Висновок: Наша мова має кущ з 309 споріднених слів утворених з кореня «МОВ». Український словотвірний кущ слів з коренем «МОВ» є організованим, тобто семантично однорідним. Джерела: Тлумачний словник української мови АН УРСР (11 томів). - К «Наукова думка» (1970—1980) Словарь української мови / Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во АН УРСР, 1958. Етимологі́чний словни́к украї́нської мо́ви. Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 – 2012.
    65views
  • ✨ «Важко знайти слова, коли справді є, що сказати»
    💬 Еріх Марія Ремарк

    🖼️ Ілюстрація: «Кава у затишному улюбленому кафе», Мілана Меленець, учениця Ізюмської художньої школи ім. С.І. Васильківського. Викладач Яна Міщенко.
    🎨 Малюнок створено у рамках участі у «39 щорічній виставці авторських робіт незалежних відомих художників та новачків» (Трір, Німеччина).
    ✨ «Важко знайти слова, коли справді є, що сказати» 💬 Еріх Марія Ремарк 🖼️ Ілюстрація: «Кава у затишному улюбленому кафе», Мілана Меленець, учениця Ізюмської художньої школи ім. С.І. Васильківського. Викладач Яна Міщенко. 🎨 Малюнок створено у рамках участі у «39 щорічній виставці авторських робіт незалежних відомих художників та новачків» (Трір, Німеччина).
    28views
  • ❗️🇸🇰 Я буду першим, хто виступить проти вступу України до ЄС, – прем'єр Словаччини Роберт Фіцо.
    Також він вчергове висловився проти репараційного кредиту для України за рахунок російських заморожених активів.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ❗️🇸🇰 Я буду першим, хто виступить проти вступу України до ЄС, – прем'єр Словаччини Роберт Фіцо. Також він вчергове висловився проти репараційного кредиту для України за рахунок російських заморожених активів. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    45views 1Plays
  • День Заменгофа

    День Заменгофа (Zamenhofa Tago) відзначають 15 грудня. Кожного року, коли світ починає готуватися до різдвяних та новорічних свят, есперанто-спільнота відзначає свій власний, особливий день, найпопулярніше свято в культурі есперанто. Цей день присвячений дню народження творця мови Людвіка Лазаря Заменгофа, але з часом він переріс у дещо більше — справжнє свято літератури та міжнародного порозуміння

    Історія виникнення свята День Заменгофа
    Людвік Заменгоф народився 15 грудня 1859 року.

    Коріння святкування Дня Заменгофа сягає ще XIX століття. Історики есперанто-руху простежують початки традиції до 17 грудня 1878 року. Саме тоді, на вечірці з нагоди свого 19-річчя, юний Людвік Заменгоф вперше представив друзям Lingwe uniwersala — ранню версію своєї міжнародної мови. Згодом, до 1887 року, цей проєкт еволюціонував у те, що ми сьогодні знаємо як есперанто, після публікації знаменитої «Unua Libro» (Першої книги).

    Значення та важливість свята День Заменгофа
    День Заменгофа відіграє критично важливу роль для збереження та розвитку культури есперанто. Це не просто вшанування пам’яті видатного лінгвіста, а потужний імпульс для літературного процесу.

    Офіційний статус Дня Заменгофа стимулює авторів писати, видавців — друкувати, а читачів — купувати нові твори. Це забезпечує безперервний розвиток мови, адже мова живе доти, доки нею творять культуру. Крім того, це нагода для спільноти відчути єдність, незалежно від кордонів та національностей, що повністю відповідає ідеалам самого Заменгофа.

    День Заменгофа — це яскравий приклад того, як ідея однієї людини може об’єднати мільйони. Це свято інтелекту, дружби та любові до слова.
    День Заменгофа День Заменгофа (Zamenhofa Tago) відзначають 15 грудня. Кожного року, коли світ починає готуватися до різдвяних та новорічних свят, есперанто-спільнота відзначає свій власний, особливий день, найпопулярніше свято в культурі есперанто. Цей день присвячений дню народження творця мови Людвіка Лазаря Заменгофа, але з часом він переріс у дещо більше — справжнє свято літератури та міжнародного порозуміння Історія виникнення свята День Заменгофа Людвік Заменгоф народився 15 грудня 1859 року. Коріння святкування Дня Заменгофа сягає ще XIX століття. Історики есперанто-руху простежують початки традиції до 17 грудня 1878 року. Саме тоді, на вечірці з нагоди свого 19-річчя, юний Людвік Заменгоф вперше представив друзям Lingwe uniwersala — ранню версію своєї міжнародної мови. Згодом, до 1887 року, цей проєкт еволюціонував у те, що ми сьогодні знаємо як есперанто, після публікації знаменитої «Unua Libro» (Першої книги). Значення та важливість свята День Заменгофа День Заменгофа відіграє критично важливу роль для збереження та розвитку культури есперанто. Це не просто вшанування пам’яті видатного лінгвіста, а потужний імпульс для літературного процесу. Офіційний статус Дня Заменгофа стимулює авторів писати, видавців — друкувати, а читачів — купувати нові твори. Це забезпечує безперервний розвиток мови, адже мова живе доти, доки нею творять культуру. Крім того, це нагода для спільноти відчути єдність, незалежно від кордонів та національностей, що повністю відповідає ідеалам самого Заменгофа. День Заменгофа — це яскравий приклад того, як ідея однієї людини може об’єднати мільйони. Це свято інтелекту, дружби та любові до слова.
    78views
  • ⚠️ За тиждень російська радіостанція «Судного дня» УВБ-76 передала 15 загадкових сигналів, – Express.
    В ефірі пролунали кодові слова: «перечница», «перенаем», «пабодолл», «спинобаз», «фригория», «опальный», «сноповый», «мюоносвод».
    Активізація радіостанції, яку пов’язують із періодами глобальних криз, викликала занепокоєння щодо можливої ескалації.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ⚠️ За тиждень російська радіостанція «Судного дня» УВБ-76 передала 15 загадкових сигналів, – Express. В ефірі пролунали кодові слова: «перечница», «перенаем», «пабодолл», «спинобаз», «фригория», «опальный», «сноповый», «мюоносвод». Активізація радіостанції, яку пов’язують із періодами глобальних криз, викликала занепокоєння щодо можливої ескалації. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    10views
  • #історія #події
    🗽 Свобода в Десяти Пунктах: Ратифікація Білля про права США.
    15 грудня 1791 року стало однією з найважливіших дат в історії американської демократії та світової юриспруденції. Цього дня було завершено процес ратифікації перших десяти поправок до Конституції Сполучених Штатів, відомих як «Білль про права» (Bill of Rights). 📜
    Цей документ набув чинності, гарантуючи громадянам США фундаментальні свободи та захист від потенційного зловживання владою федерального уряду.

    Передумови Створення

    Коли в 1787 році була прийнята Конституція США, багато «антифедералістів» (противників сильного центрального уряду) висловили серйозні застереження. Вони вважали, що новий документ недостатньо захищає особисті свободи громадян і дає уряду занадто багато повноважень.
    Щоб забезпечити підтримку Конституції, її прихильники (федералісти) пообіцяли доповнити її переліком конкретних прав. Цю місію взяв на себе Джеймс Медісон, якого часто називають «батьком Конституції» та «батьком Білля про права».

    Що Гарантує Білль про Права?

    Джеймс Медісон представив Конгресу 12 поправок, з яких штати ратифікували 10. Саме ці 10 поправок складають Білль про права:
    Поправка I: Гарантує свободу віросповідання, свободу слова, свободу преси, право на мирні збори та право звертатися до уряду з петиціями. (Мабуть, найвідоміша!)
    Поправка II: Захищає право народу зберігати та носити зброю для забезпечення безпеки вільної держави.
    Поправка IV: Забороняє необґрунтовані обшуки та арешти. Встановлює необхідність судового ордера, виданого на підставі достатніх доказів.
    Поправка V та VI: Гарантують належну правову процедуру, захист від самозвинувачення (право мовчати), право на швидкий і публічний суд присяжних, а також право на адвоката.
    Поправка VIII: Забороняє надмірні застави, надмірні штрафи та жорстокі й незвичайні покарання.
    Поправка IX та X: Уточнюють, що перелік конкретних прав у Конституції не означає, що інші права, не зазначені в ній, не існують (IX), і що повноваження, які не делеговані федеральному уряду, належать штатам або народу (X).

    Світове Значення

    Ратифікація Білля про права 15 грудня 1791 року стала потужним прецедентом у розвитку конституціоналізму. Це був один із перших в історії випадків, коли основні природні права людини були чітко закріплені в державному законодавстві та поставлені вище за повноваження уряду. Документ слугував і продовжує слугувати моделлю для захисту громадянських свобод у всьому світі. 🇺🇸⚖️🤝
    #історія #події 🗽 Свобода в Десяти Пунктах: Ратифікація Білля про права США. 15 грудня 1791 року стало однією з найважливіших дат в історії американської демократії та світової юриспруденції. Цього дня було завершено процес ратифікації перших десяти поправок до Конституції Сполучених Штатів, відомих як «Білль про права» (Bill of Rights). 📜 Цей документ набув чинності, гарантуючи громадянам США фундаментальні свободи та захист від потенційного зловживання владою федерального уряду. Передумови Створення Коли в 1787 році була прийнята Конституція США, багато «антифедералістів» (противників сильного центрального уряду) висловили серйозні застереження. Вони вважали, що новий документ недостатньо захищає особисті свободи громадян і дає уряду занадто багато повноважень. Щоб забезпечити підтримку Конституції, її прихильники (федералісти) пообіцяли доповнити її переліком конкретних прав. Цю місію взяв на себе Джеймс Медісон, якого часто називають «батьком Конституції» та «батьком Білля про права». Що Гарантує Білль про Права? Джеймс Медісон представив Конгресу 12 поправок, з яких штати ратифікували 10. Саме ці 10 поправок складають Білль про права: Поправка I: Гарантує свободу віросповідання, свободу слова, свободу преси, право на мирні збори та право звертатися до уряду з петиціями. (Мабуть, найвідоміша!) Поправка II: Захищає право народу зберігати та носити зброю для забезпечення безпеки вільної держави. Поправка IV: Забороняє необґрунтовані обшуки та арешти. Встановлює необхідність судового ордера, виданого на підставі достатніх доказів. Поправка V та VI: Гарантують належну правову процедуру, захист від самозвинувачення (право мовчати), право на швидкий і публічний суд присяжних, а також право на адвоката. Поправка VIII: Забороняє надмірні застави, надмірні штрафи та жорстокі й незвичайні покарання. Поправка IX та X: Уточнюють, що перелік конкретних прав у Конституції не означає, що інші права, не зазначені в ній, не існують (IX), і що повноваження, які не делеговані федеральному уряду, належать штатам або народу (X). Світове Значення Ратифікація Білля про права 15 грудня 1791 року стала потужним прецедентом у розвитку конституціоналізму. Це був один із перших в історії випадків, коли основні природні права людини були чітко закріплені в державному законодавстві та поставлені вище за повноваження уряду. Документ слугував і продовжує слугувати моделлю для захисту громадянських свобод у всьому світі. 🇺🇸⚖️🤝
    Like
    1
    89views
  • Дивишся такі ролики і згадуєш слова Верещук: «Будь-якими способами виїжджайте з окупації. Україна вас не покине»
    (УВАГА В РОЛИКУ ПРИСУТНЯ НЕНОРМАТИВНА ЛЕКСИКА, ЖІНКА ВЖЕ ПРОСТО НЕ МОЖЕ СТРИМУВАТИ ЕМОЦІЇ)
    Дивишся такі ролики і згадуєш слова Верещук: «Будь-якими способами виїжджайте з окупації. Україна вас не покине» (УВАГА В РОЛИКУ ПРИСУТНЯ НЕНОРМАТИВНА ЛЕКСИКА, ЖІНКА ВЖЕ ПРОСТО НЕ МОЖЕ СТРИМУВАТИ ЕМОЦІЇ)
    47views 0Plays
  • Росіяни посилили тиск, щоб мати "козирі" на перемовинах та надіслати сигнали США про "контроль ситуації" на полі бою

    Таку думку висловив військовий експерт та речник Української добровольчої армії Сергій Братчук. За його словами, жодної стратегічної цілі ворог не досяг:

    "Більше того, на певних ділянках фронту, зокрема, це Куп'янськ, Придніпровський напрямок, де у ворога взагалі нічого не виходить. Є і інші відтинки лінії бойового зіткнення, де наші контратакуючі дії, маневрена оборона сьогодні показала здатність демонструвати те, що порядок б'є кількість".
    Росіяни посилили тиск, щоб мати "козирі" на перемовинах та надіслати сигнали США про "контроль ситуації" на полі бою Таку думку висловив військовий експерт та речник Української добровольчої армії Сергій Братчук. За його словами, жодної стратегічної цілі ворог не досяг: "Більше того, на певних ділянках фронту, зокрема, це Куп'янськ, Придніпровський напрямок, де у ворога взагалі нічого не виходить. Є і інші відтинки лінії бойового зіткнення, де наші контратакуючі дії, маневрена оборона сьогодні показала здатність демонструвати те, що порядок б'є кількість".
    143views 1Plays
More Results