• Говорять у новинах, що трамп підписав статут «Ради миру».
    Доні говорить так: «Як тільки ця Рада буде повністю сформована, ми зможемо робити практично все, що захочемо. Ми робитимемо це разом з ООН».

    Згідно з проєктом статуту, з яким ознайомилося Reuters, Трамп очолюватиме Раду довічно, навіть у разі, якщо більше не обійматиме посаду президента США.
    Окрім США, статут організації підписали лідери:
    Азербайджану,
    Албанії,
    Аргентини,
    Бахрейну,
    Вірменії,
    Індонезії,
    Йорданії,
    Казахстану,
    Катару,
    Косово,
    Монголії,
    Марокко,
    ОАЕ,
    Пакистану,
    Парагваю,
    Саудівської Аравії, Туреччини,
    Угорщини,
    Узбекистану.

    Друзі, запевняю Вас у тому, що без лнр і днр цей проєкт буде мертвонародженим і ніяк не зможе повноцінно працювати.
    Ще треба, щоби в «Раду миру» вступили : Лапландія, Мордор, Північна Корея, Ліліпутія, Міжгалактичний союз, Океанія та Істазія із книги Оруела/Орвела «1984».
    Є ще деякі країни, які можна би було приєднати до крейзі-проектів, наприклад країна без турбот Лимонія із відомої всім пісні, та Абсурдія, Балбесія, Бовдурія і Дуремарія.

    У Мене відчуття, що Ми всі знаходимося в середині казки «КрейзіХаус 2026». Так цікаво, куди котиться цей світ?
    Надіюсь, що коту під хвіст. Впевнений, що це буде не найгірше місце, а точніше, найкраще.

    Всім бажаю гарного настрою, якнайскорішого Миру та Перемоги здорового глузду.

    П.С. Друзі, підкажіть, кому треба заплатити 1 млрд $, щоб особисто вступити в клуб «Рада миру»? Я хочу бачити роботу цирку з середини. З Мене клоун був би набагато краще.
    Говорять у новинах, що трамп підписав статут «Ради миру». Доні говорить так: «Як тільки ця Рада буде повністю сформована, ми зможемо робити практично все, що захочемо. Ми робитимемо це разом з ООН». Згідно з проєктом статуту, з яким ознайомилося Reuters, Трамп очолюватиме Раду довічно, навіть у разі, якщо більше не обійматиме посаду президента США. Окрім США, статут організації підписали лідери: Азербайджану, Албанії, Аргентини, Бахрейну, Вірменії, Індонезії, Йорданії, Казахстану, Катару, Косово, Монголії, Марокко, ОАЕ, Пакистану, Парагваю, Саудівської Аравії, Туреччини, Угорщини, Узбекистану. Друзі, запевняю Вас у тому, що без лнр і днр цей проєкт буде мертвонародженим і ніяк не зможе повноцінно працювати. Ще треба, щоби в «Раду миру» вступили : Лапландія, Мордор, Північна Корея, Ліліпутія, Міжгалактичний союз, Океанія та Істазія із книги Оруела/Орвела «1984». Є ще деякі країни, які можна би було приєднати до крейзі-проектів, наприклад країна без турбот Лимонія із відомої всім пісні, та Абсурдія, Балбесія, Бовдурія і Дуремарія. У Мене відчуття, що Ми всі знаходимося в середині казки «КрейзіХаус 2026». Так цікаво, куди котиться цей світ? Надіюсь, що коту під хвіст. Впевнений, що це буде не найгірше місце, а точніше, найкраще. Всім бажаю гарного настрою, якнайскорішого Миру та Перемоги здорового глузду. П.С. Друзі, підкажіть, кому треба заплатити 1 млрд $, щоб особисто вступити в клуб «Рада миру»? Я хочу бачити роботу цирку з середини. З Мене клоун був би набагато краще.
    700переглядів
  • ПРИКОРДОННИКАМ

    Ви першими взяли́ удар на себе,
    Ви першими зустріли ворогів,
    Та й дехто з вас в ту мить пішов на Небо,
    Бо знищити вас ворог там зумів.

    Кордони неньки вірно захищали,
    Але зненацька ворог появивсь,
    Та цьо́го ви, звичайно, не чекали,
    Й там прикордонник із життям простивсь.

    Вели́ до нас всю техніку убивці,
    Кордон Вкраїни не́люд перетнув,
    І ненька застогна́ла від паршивців,
    Бо на святиню мо́рдор посягнув.

    Одразу закривавилась Вкраїна,
    А біль і плач роздався за кордон,
    Не впали ви, ні ненька на коліна,
    Усюди став на захист легіон.

    Ви першими зустріли на кордоні
    Навалу вбивць, рашистськую орду,
    Були́ вони за ненькою в пого́ні,
    Й з собою не́сла по́гань ця біду.

    Своє́ життя за неньку там відда́ли,
    Ввірвався ворог до вкраїнських стін,
    Війну оті потво́ри розв’язали.
    Низький всім прикордонникам уклін.

    30.04.2022 р.

    © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    ID: 946521

    ПРИКОРДОННИКАМ Ви першими взяли́ удар на себе, Ви першими зустріли ворогів, Та й дехто з вас в ту мить пішов на Небо, Бо знищити вас ворог там зумів. Кордони неньки вірно захищали, Але зненацька ворог появивсь, Та цьо́го ви, звичайно, не чекали, Й там прикордонник із життям простивсь. Вели́ до нас всю техніку убивці, Кордон Вкраїни не́люд перетнув, І ненька застогна́ла від паршивців, Бо на святиню мо́рдор посягнув. Одразу закривавилась Вкраїна, А біль і плач роздався за кордон, Не впали ви, ні ненька на коліна, Усюди став на захист легіон. Ви першими зустріли на кордоні Навалу вбивць, рашистськую орду, Були́ вони за ненькою в пого́ні, Й з собою не́сла по́гань ця біду. Своє́ життя за неньку там відда́ли, Ввірвався ворог до вкраїнських стін, Війну оті потво́ри розв’язали. Низький всім прикордонникам уклін. 30.04.2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 946521
    257переглядів
  • ОРДИНСЬКА МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

    Задумав ворог йти до нас в мандрівку,
    Пройтись парадом по святій землі́,
    Узяв у ру́ки зброю й вибухівку,
    Здійняв у небо іншу на крилі.

    Російськомовні МАРІУПОЛЬ й ХАРКІВ
    Взяли́сь стирати із лиця землі́,
    Ще й МИКОЛАЇВ їм припав до ва́рґів*,
    Його «цілують» кляті москалі.

    І до вподоби тій орді́ ОДЕСА,
    В якої сво́ї зви́чаї й життя,
    Їм захотілось са́ме то́го пле́са –
    Ординець там побачив майбуття́.

    Перлину сте́пу взяв він у облогу,
    Бо там побачив сухопутний шлях,
    Це за ХЕРСОН посіяло тривогу.
    Та й там орду стираєм в пух і прах.

    Рашист ступає ще й до ЗАПОРІЖЖЯ,
    І топче не́люд золоті́ поля́.
    Везе́ орда укра́дене там збіжжя,
    Яке вроди́ла ця свята́ земля.

    Не полишає ця потво́ра й СУ́МИ,
    «Цілує» не́люд з зброї СУ́МСЬКИЙ край,
    І звістку відправляє до дурду́ми,
    Бо ті наказ відда́ли: «Спопеляй!».

    Входи́ла погань з півночі в ЧЕРНІГІВ,
    Все нищила на сво́єму шляху́,
    Туди багато бу́ло їх набі́гів.
    І далі грузне та орда́ в гріху́.

    Не міг лиши́ти ворог і ЧЕРКАСИ,
    Бо в нього план – всіх зни́щити-уби́ть.
    Летіли скрізь ворожії фуга́си**.
    Ординська мрія – все живе згуби́ть.

    І за ДНІПРО мерзота ця взяла́ся,
    Ракети-подарунки шлють туди,
    Вже думали, що мрія їх збула́ся,
    І малювали далі всі ходи́.

    Не оминули не́люди й ПОЛТАВУ,
    Напевно хочуть лікувальних вод.
    Й звітують, що зробили сво́ю справу,
    І що вдало́сь зроби́ть без перешкод.

    КІРОВОГРАДСЬКУ область не минули –
    Стратегія у ворога така.
    Жорстокістю все людство сколихнули,
    Ще й бомбардують навіть з літака.

    І ВІННИЦЯ тако́ж біди зазнала,
    Відчула «поцілунки» і вона.
    Від них і ця красуня застогна́ла,
    Та час прийде́ і ворог наш скона́.

    Ну, а ЖИТОМИР він гати́в щоразу,
    Там «цілував» ракетами усе,
    Не змінював упи́р свого́ наказу.
    Він думав, що усе тут рознесе́.

    Їм полюбилось славне місто РІВНЕ,
    Побачили АЕС неподалік.
    Це місто за́вжди людне і чарі́вне.
    Летіли подарунки і в цей бік.

    Гатили і по ЛУЦЬКУ ті ординці,
    Там бачили вони для се́бе ціль,
    Такі вони рашистські ті злочинці,
    Які несу́ть страждання, горе й біль.

    Та ще й ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ став більмом на оці,
    Дали́ ординці їм «вітання» знак,
    Аеродром стояв у тім потоці,
    У здобич так поцілився корша́к***.

    Не міг минути ворог і ТЕРНОПІЛЬ,
    Тому́ й туди ракети запускав,
    Він думав, що із нього зро́бить по́піл,
    То й так прицільно курс туди він брав.

    Від бульбаші́в цілують місто ЛЕВА,
    Воно ж для них – бандерівське більмо́,
    Нацистське ще й коріння всьо́го древа.
    Таке чудовисько потворне це шельмо́.****

    Вітання слали ще й до СТАНІСЛАВА,
    І в Чорний ліс в ДЕЛЯТИН загляда.
    Про них росте недо́бра всюди слава.
    Спільноті світовій все обрида́.

    Лякати брався мо́рдор й БУКОВИНУ,
    І ЗАКАРПАТТЯ трішечки лякав,
    Й не визнає рашист свою́ провину –
    Бандеру і нацистів він шукав.

    Та ціллю залишається столиця,
    До неї ворог рвався звідусіль.
    Для нього – непідступна ця фортеця,
    Тому́ скида́ ракети, як в коші́ль.*****

    30.04.2022 р.

    ВА́РҐИ* – ГУ́БИ. Діалектна галицько-подільська назва.
    ФУГАСИ** – розривний снаряд.
    КОРШАК*** – один з видів соколоподібніх птахів.
    ШЕ́ЛЬМА**** – хитра й підступна в своїх учинках людина.
    КОШІ́ЛЬ***** – те саме, що й КОШИК.

    © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    ОРДИНСЬКА МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ Задумав ворог йти до нас в мандрівку, Пройтись парадом по святій землі́, Узяв у ру́ки зброю й вибухівку, Здійняв у небо іншу на крилі. Російськомовні МАРІУПОЛЬ й ХАРКІВ Взяли́сь стирати із лиця землі́, Ще й МИКОЛАЇВ їм припав до ва́рґів*, Його «цілують» кляті москалі. І до вподоби тій орді́ ОДЕСА, В якої сво́ї зви́чаї й життя, Їм захотілось са́ме то́го пле́са – Ординець там побачив майбуття́. Перлину сте́пу взяв він у облогу, Бо там побачив сухопутний шлях, Це за ХЕРСОН посіяло тривогу. Та й там орду стираєм в пух і прах. Рашист ступає ще й до ЗАПОРІЖЖЯ, І топче не́люд золоті́ поля́. Везе́ орда укра́дене там збіжжя, Яке вроди́ла ця свята́ земля. Не полишає ця потво́ра й СУ́МИ, «Цілує» не́люд з зброї СУ́МСЬКИЙ край, І звістку відправляє до дурду́ми, Бо ті наказ відда́ли: «Спопеляй!». Входи́ла погань з півночі в ЧЕРНІГІВ, Все нищила на сво́єму шляху́, Туди багато бу́ло їх набі́гів. І далі грузне та орда́ в гріху́. Не міг лиши́ти ворог і ЧЕРКАСИ, Бо в нього план – всіх зни́щити-уби́ть. Летіли скрізь ворожії фуга́си**. Ординська мрія – все живе згуби́ть. І за ДНІПРО мерзота ця взяла́ся, Ракети-подарунки шлють туди, Вже думали, що мрія їх збула́ся, І малювали далі всі ходи́. Не оминули не́люди й ПОЛТАВУ, Напевно хочуть лікувальних вод. Й звітують, що зробили сво́ю справу, І що вдало́сь зроби́ть без перешкод. КІРОВОГРАДСЬКУ область не минули – Стратегія у ворога така. Жорстокістю все людство сколихнули, Ще й бомбардують навіть з літака. І ВІННИЦЯ тако́ж біди зазнала, Відчула «поцілунки» і вона. Від них і ця красуня застогна́ла, Та час прийде́ і ворог наш скона́. Ну, а ЖИТОМИР він гати́в щоразу, Там «цілував» ракетами усе, Не змінював упи́р свого́ наказу. Він думав, що усе тут рознесе́. Їм полюбилось славне місто РІВНЕ, Побачили АЕС неподалік. Це місто за́вжди людне і чарі́вне. Летіли подарунки і в цей бік. Гатили і по ЛУЦЬКУ ті ординці, Там бачили вони для се́бе ціль, Такі вони рашистські ті злочинці, Які несу́ть страждання, горе й біль. Та ще й ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ став більмом на оці, Дали́ ординці їм «вітання» знак, Аеродром стояв у тім потоці, У здобич так поцілився корша́к***. Не міг минути ворог і ТЕРНОПІЛЬ, Тому́ й туди ракети запускав, Він думав, що із нього зро́бить по́піл, То й так прицільно курс туди він брав. Від бульбаші́в цілують місто ЛЕВА, Воно ж для них – бандерівське більмо́, Нацистське ще й коріння всьо́го древа. Таке чудовисько потворне це шельмо́.**** Вітання слали ще й до СТАНІСЛАВА, І в Чорний ліс в ДЕЛЯТИН загляда. Про них росте недо́бра всюди слава. Спільноті світовій все обрида́. Лякати брався мо́рдор й БУКОВИНУ, І ЗАКАРПАТТЯ трішечки лякав, Й не визнає рашист свою́ провину – Бандеру і нацистів він шукав. Та ціллю залишається столиця, До неї ворог рвався звідусіль. Для нього – непідступна ця фортеця, Тому́ скида́ ракети, як в коші́ль.***** 30.04.2022 р. ВА́РҐИ* – ГУ́БИ. Діалектна галицько-подільська назва. ФУГАСИ** – розривний снаряд. КОРШАК*** – один з видів соколоподібніх птахів. ШЕ́ЛЬМА**** – хитра й підступна в своїх учинках людина. КОШІ́ЛЬ***** – те саме, що й КОШИК. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    1Kпереглядів
  • БАЦЬКА

    Чистим залиши́тись бульбашу́ не вийде,
    Адже час розпла́ти дуже скоро при́йде.
    Бацька не полізе в бункер на уралі,
    Бо маріонетку зовсім там «нє ждалі».

    У помийну яму бацька вліз по вуха,
    Думав, наче в танку, там буває глухо.
    Грузне у тій ямі вже тепер бульбашик,
    Не рятує ба́цьку недоро́бок-ра́шик.

    Бульбаша втягнули у війни тенети,
    Але ж він не знає карлика секрети.
    Здохнути прийде́ться ра́зом з юродивим,
    І Госпо́дь не буде до них милости́вим.

    Бацька «не воює», лиш дає плацдарми,
    Щоб людей вбивали рашистські жандарми,
    Доведе́ться бацьку за це відповісти,
    Бо вони з рашистом є рецидивісти.

    Бульбашеві мо́рдор віддає вказі́вки:
    Нищити вкраїнців і їхні домівки.
    Бацька ж є слухняним, орка не підводить –
    Через сво́ю землю рашистів проводить.

    На руках у бацька кров мого́ народу,
    І не дасть той карлик йому нагороду.
    Та Госпо́дь накаже бульбаша-скотину
    За святую землю, за кожну людину.

    31.03.2022 р.

    © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    ID: 947765
    БАЦЬКА Чистим залиши́тись бульбашу́ не вийде, Адже час розпла́ти дуже скоро при́йде. Бацька не полізе в бункер на уралі, Бо маріонетку зовсім там «нє ждалі». У помийну яму бацька вліз по вуха, Думав, наче в танку, там буває глухо. Грузне у тій ямі вже тепер бульбашик, Не рятує ба́цьку недоро́бок-ра́шик. Бульбаша втягнули у війни тенети, Але ж він не знає карлика секрети. Здохнути прийде́ться ра́зом з юродивим, І Госпо́дь не буде до них милости́вим. Бацька «не воює», лиш дає плацдарми, Щоб людей вбивали рашистські жандарми, Доведе́ться бацьку за це відповісти, Бо вони з рашистом є рецидивісти. Бульбашеві мо́рдор віддає вказі́вки: Нищити вкраїнців і їхні домівки. Бацька ж є слухняним, орка не підводить – Через сво́ю землю рашистів проводить. На руках у бацька кров мого́ народу, І не дасть той карлик йому нагороду. Та Госпо́дь накаже бульбаша-скотину За святую землю, за кожну людину. 31.03.2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 947765
    313переглядів
  • МОРДОРИ

    Прийшли загарбники-мордо́ри
    В країну світла і добра́,
    Знайшли доро́гу ці потво́ри.
    До нас ця погань дорбела́.

    До нас ввірва́лись на світанні,
    Ввірва́лись нелюди-кати,
    Ракети вл́учили в вітанні,
    Завда́ли болю-гіркоти́.

    Ніхто на це не сподівався,
    Ніхто у нас їх не чекав,
    В домівку мо́рдор увірвався –
    Його ніхто не зустрічав.

    Тривога, біль і знову втрати
    Від рук огидної орди.
    Яка ж убивць родила мати,
    І як насмілились прийти?

    Війною це не називають,
    Хоча вбивають всіх підряд,
    З лиця земл́і усе стирають,
    На кожнім кроці тілопад.

    Орда руйнує кладови́ща,
    Нацистів бачать навіть там.
    Летять снаряди, кулі свищуть,
    Вже не один спалили храм.

    Бандеру бачать й в немовляті,
    Яке у світ в цю мить прийшло,
    Рашисти, вбивці, орки кляті…
    Всі межі бидло перейшло.

    Ще й всім рашистам сповіщають,
    Яке життя на цій землі,
    Як ці потвори нас вбивають.
    Щоб поздихали москалі!

    А дехто й нюні розпускає
    В розмові з рідними людьми –
    Ніхто їх вдома не чекає.
    Хай ляжуть всі вони кістьми!

    Нічо́го в них нема святого,
    Й ніко́ли цьо́го не було́,
    В них за́вжди ру́ки до чужого,
    У них панує тільки зло.

    Тому́ загарбники ввірва́лись
    На нашу землю на зорі́.
    З життям ординці попрощались,
    Ще й інші здохнуть москалі.

    Ми сво́ю землю захищаєм,
    Молитва й зброя у руках,
    Рашистів в порох постираєм,
    Бо наша кров на їх руках.

    29.03.2022 р.

    © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    ID: 947698
    МОРДОРИ Прийшли загарбники-мордо́ри В країну світла і добра́, Знайшли доро́гу ці потво́ри. До нас ця погань дорбела́. До нас ввірва́лись на світанні, Ввірва́лись нелюди-кати, Ракети вл́учили в вітанні, Завда́ли болю-гіркоти́. Ніхто на це не сподівався, Ніхто у нас їх не чекав, В домівку мо́рдор увірвався – Його ніхто не зустрічав. Тривога, біль і знову втрати Від рук огидної орди. Яка ж убивць родила мати, І як насмілились прийти? Війною це не називають, Хоча вбивають всіх підряд, З лиця земл́і усе стирають, На кожнім кроці тілопад. Орда руйнує кладови́ща, Нацистів бачать навіть там. Летять снаряди, кулі свищуть, Вже не один спалили храм. Бандеру бачать й в немовляті, Яке у світ в цю мить прийшло, Рашисти, вбивці, орки кляті… Всі межі бидло перейшло. Ще й всім рашистам сповіщають, Яке життя на цій землі, Як ці потвори нас вбивають. Щоб поздихали москалі! А дехто й нюні розпускає В розмові з рідними людьми – Ніхто їх вдома не чекає. Хай ляжуть всі вони кістьми! Нічо́го в них нема святого, Й ніко́ли цьо́го не було́, В них за́вжди ру́ки до чужого, У них панує тільки зло. Тому́ загарбники ввірва́лись На нашу землю на зорі́. З життям ординці попрощались, Ще й інші здохнуть москалі. Ми сво́ю землю захищаєм, Молитва й зброя у руках, Рашистів в порох постираєм, Бо наша кров на їх руках. 29.03.2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 947698
    442переглядів
  • ВОРОЖІ ПТАХИ

    Ворожі птахи́ підняли́ся у небо,
    Ширя́ють вони, та небажані нам,
    Бо нам, українцям, ті гості не треба.
    Їм зе́рен і хліба ніко́ли не дам!

    У небі над нами вони всі кружляють,
    Їх безліч потвор над землею у нас,
    Ще й бомби на наші домівки скида́ють,
    Нам мо́рдори роблять біду защора́з.

    Непрохані гості, ми їх не чекали,
    Хай згинуть вони, як на сонці роса,
    Бо совісті чистої зроду не мали,
    Та й їх не чекають давно Небеса.

    Їх крила відпа́дуть, вони поздихають
    За злочини, вбивства, за звірства такі.
    Мордорів-потво́р люди всі проклинають,
    Як рі́ки, течуть у нас сльо́зи гіркі.

    В залізних птаха́х цих – диявола діти,
    Що здатні вбивати і нищити все.
    Дай Бог, щоб востаннє зуміли злетіти,
    Й політ хай за обрій усіх віднесе́!

    Ворожі птахи́ над землею Вкраїни,
    Ганебний політ свій здійсни́ли вони,
    Госпо́дь їм запла́тить за вбивства й руїни,
    За кожную бомбу із рук сатани.

    29.03.2022 р.

    © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    ID: 944102

    ВОРОЖІ ПТАХИ Ворожі птахи́ підняли́ся у небо, Ширя́ють вони, та небажані нам, Бо нам, українцям, ті гості не треба. Їм зе́рен і хліба ніко́ли не дам! У небі над нами вони всі кружляють, Їх безліч потвор над землею у нас, Ще й бомби на наші домівки скида́ють, Нам мо́рдори роблять біду защора́з. Непрохані гості, ми їх не чекали, Хай згинуть вони, як на сонці роса, Бо совісті чистої зроду не мали, Та й їх не чекають давно Небеса. Їх крила відпа́дуть, вони поздихають За злочини, вбивства, за звірства такі. Мордорів-потво́р люди всі проклинають, Як рі́ки, течуть у нас сльо́зи гіркі. В залізних птаха́х цих – диявола діти, Що здатні вбивати і нищити все. Дай Бог, щоб востаннє зуміли злетіти, Й політ хай за обрій усіх віднесе́! Ворожі птахи́ над землею Вкраїни, Ганебний політ свій здійсни́ли вони, Госпо́дь їм запла́тить за вбивства й руїни, За кожную бомбу із рук сатани. 29.03.2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 944102
    348переглядів
  • хуйло закликав «хєроїв есвео» не боятися здохнути, оскільки в цьому, бач, сила рузького духа 😏
    Заклику ставимо вподобайку 🍺

    #наболотахвсестабільно
    #раша
    #оркостан
    #раісявперде
    #орки
    #мордор
    #хуйлуша
    хуйло закликав «хєроїв есвео» не боятися здохнути, оскільки в цьому, бач, сила рузького духа 😏 Заклику ставимо вподобайку 🍺 #наболотахвсестабільно #раша #оркостан #раісявперде #орки #мордор #хуйлуша
    2
    1Kпереглядів 39Відтворень 1 Поширень
  • 🥾 Мене звати Фродо Беґінс. Я трохи походив у своєму житті — від затишного Гобітону аж до самісінького Мордорського краю. Тому знаю не з чуток, скільки можна пройти за день, якщо дуже треба. А скільки — якщо просто йдеш… з хлібом у торбі й без Темного Владики за плечима.

    У середньому людина може пройти 20–25 км на день у комфортних умовах — це приблизно 5–6 годин ходи з відпочинками. Але старі мандрівники — погоничі, прочани, поштарі — могли йти по 30–40 км щодня, а військові за маршем — до 50 км! Все залежало від рельєфу, ваги ноші, взуття (у нас, гобітів, було його трішечки менше 😄) і звісно — мотивації.

    У давнину доріг було мало, але мандрівників багато. Люди прокладали стежки, тримали темп, запам’ятовували водойми та затінки. Їхні ноги знали шлях краще за будь-яку карту 🗺️

    🌄 Тож коли наступного разу вирішите пройтись пішки — знайте: старі ноги можуть більше, ніж здається. Іноді крок вперед — це вже пригода.

    З повагою до стежок — ваш Фродо. 👣

    #fan_art #супер_порада #супер_факт
    🥾 Мене звати Фродо Беґінс. Я трохи походив у своєму житті — від затишного Гобітону аж до самісінького Мордорського краю. Тому знаю не з чуток, скільки можна пройти за день, якщо дуже треба. А скільки — якщо просто йдеш… з хлібом у торбі й без Темного Владики за плечима. У середньому людина може пройти 20–25 км на день у комфортних умовах — це приблизно 5–6 годин ходи з відпочинками. Але старі мандрівники — погоничі, прочани, поштарі — могли йти по 30–40 км щодня, а військові за маршем — до 50 км! Все залежало від рельєфу, ваги ноші, взуття (у нас, гобітів, було його трішечки менше 😄) і звісно — мотивації. У давнину доріг було мало, але мандрівників багато. Люди прокладали стежки, тримали темп, запам’ятовували водойми та затінки. Їхні ноги знали шлях краще за будь-яку карту 🗺️ 🌄 Тож коли наступного разу вирішите пройтись пішки — знайте: старі ноги можуть більше, ніж здається. Іноді крок вперед — це вже пригода. З повагою до стежок — ваш Фродо. 👣 #fan_art #супер_порада #супер_факт
    12
    1Kпереглядів 1 Поширень
  • Сьогодні пройшли бойове хрещення.
    Всі атаки відбили. Дані користувачів у повній безпеці.
    Вгадайте звідки були атаки? Звісно, з Мордору.
    Це ще раз доводить, що орки прагнуть знищити все українське. І це ще раз доводить необхідність прикладати більше зусиль для збереження нашої національної ідентичності. Тож ми мусимо активно працювати над розвитком українських продуктів та сервісів, створювати більше українського контенту. Чим більше нас, чим більше українського навколо, тим міцнішим стає наш національний дух, і тим складніше знищити нашу ідентичність.
    Сьогодні пройшли бойове хрещення. Всі атаки відбили. Дані користувачів у повній безпеці. Вгадайте звідки були атаки? Звісно, з Мордору. Це ще раз доводить, що орки прагнуть знищити все українське. І це ще раз доводить необхідність прикладати більше зусиль для збереження нашої національної ідентичності. Тож ми мусимо активно працювати над розвитком українських продуктів та сервісів, створювати більше українського контенту. Чим більше нас, чим більше українського навколо, тим міцнішим стає наш національний дух, і тим складніше знищити нашу ідентичність.
    12
    4Kпереглядів