Осінній краєвид...🍂 Знаний київський маляр-пейзажист Сергій Світославський (1857-1931).🎨

Гарний краєвид і твоя пісня
🎧🎵🎵🎵🎧 - Я не хочу про це говорити - Род Стюарт

#історія #події
Свіча пам'яті, що освітлює правду: Відкриття Меморіалу Голодомору в Києві 🕯️🌾💔
Історія України пронизана болем і трагедіями, однією з найглибших серед яких є Голодомор 1932-1933 років. Пам'ять про мільйони невинних жертв, знищених радянським тоталітарним режимом, є священною. І саме 24 листопада 2012 року у Києві відбулася подія, яка назавжди закарбувала цю пам'ять у камені – було завершено будівництво та урочисто відкрито другу чергу Національного музею "Меморіал пам'яті жертв Голодоморів в Україні" у його сучасному вигляді.

📍 Місце скорботи та правди

Розташований на Печерських пагорбах, звідки відкривається краєвид на Дніпро та лівобережну частину міста, Меморіал став не просто архітектурним ансамблем. Це – місце національної пам'яті, скорботи та утвердження правди про геноцид українського народу.
Центральним елементом меморіалу є "Свіча пам'яті" — велична вежа у формі палаючої свічки, що пронизує небо. Вона символізує душі загиблих і незгасну пам'ять про них. Навколо "Свічі" розташовані скульптурні композиції, що розповідають моторошні історії жертв, серед яких особливо зворушлива — скульптура дівчинки з колосками.

🕯️ Біль і єднання

Відкриття другої черги відбулося під час заходів до 79-х роковин Голодомору. Ця подія зібрала найвищих представників держави, іноземних дипломатів, духовенство та сотні українців, які прийшли вклонитися пам'яті невинних. Меморіал став важливим кроком у національному усвідомленні трагедії, утвердженні її як акту геноциду, а також у зміцненні ідентичності українського народу.

Сьогодні Музей Голодомору є не лише місцем вшанування, але й потужним просвітницьким центром, який розповідає правду про злочини тоталітарного режиму мільйонам відвідувачів, нагадуючи світу: "Голодомор – це не просто історія, це попередження".

РАНКОВА ПРОБІЖКА КАЗКОВИМИ КРАЄВИДАМИ

ПОВІТРЯНА ПРОГУЛЯНКА ЧУДОВИМИ КРАЄВИДАМИ
#спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #brovarysport @brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news

КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ. Сходи на Замкову гору

У 1980-х ці сходи на Андріївський узвіз ще були дерев’яними — металеві з’явилися лише 1994-го. А краєвид майже не змінився: знайомі фасади, той самий дух.
#history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

Я люблю цю пісню та цей прекрасний краєвид, який дав нам Бог.

🛑 Чувак на пташиних правах по робочій візі працював кухарчиком у ресторані для білих панів, німецькою не говорить, громадянство латвійське, називає себе руссскім, додовбався до вродженого швейцарця, по корінню вихідця з братської Білорусі, який, говорить, мабуть, французькою чи італійською, на камеру обіцяє убити його, його дружину і його дитину, напав на них, отримав пиздюлів у відповідь, китайці, які від усього цього сховалися з дітьми в туалеті, викликали поліцію, чувак обосрався і побіг ховатися в кінець поїзда, був витягнутий за шкірку, на додачу від гігантського розуму став шантажувати потерпілого на 12 000 баксів, отримав кримінальну справу в Швейцарії, сто відсотків депортацію і заборону на в'їзд, і тут же влетіла кримінальна справа від Держбезпеки (!) Латвії за насильство на ґрунті національної ненависті, і, можливо, відправку в рідну говень - якщо він не знає латиської, то це майже напевно - і там можливість здохнути на СВО, на останні хвилини свого життя валяючись у гівні та власних кишках, згадуючи краєвиди швейцарських Альп на березі Женевського озера, із зарплатою у франках, вмочуючи шоколад у фондю і запиваючи його келихом Adank Flascher Pinot Noir Herrenacker Graubunden 2018 року.
Та ти, блть, тепер мій кумир, мужик!
Геній, су.ка.
Ну.
Аркадій Бабченко

https://t.me/Ukraineaboveallelse

#подорожі
Печерські пороги: дика краса Південного Бугу

На Вінниччині, де Південний Буг пробиває собі шлях між скелями, розкинулися Печерські пороги — каскад бурхливих водних терас, оточених смарагдовими пагорбами. Ці нерукотворні краєвиди здавна зачаровували мандрівників своєю дикою величчю.

Пороги бачили століття історії: від трипільських поселень, відкритих археологами в 1940-х, до часів, коли молдавський воєвода обрав ці землі за їхню красу. Для когось це — куточок для спокійних прогулянок, а для інших — справжній виклик, адже пороги давно стали улюбленим місцем для водних сплавів та екстремального відпочинку.

День художника України
Щорічно у другу неділю жовтня митці України святкують День художника.

Історія започаткування Дня художника України
Свято було затверджено Указом Президента в 1998 році. Ініціатором святкування стала Спілка художників України. Метою є підтримка представників мистецтва та нагадування про його роль у культурному розвитку людини.

Хто такий художник?
Художник – творчий фахівець, що працює у різних галузях образотворчого мистецтва. Це може бути не лише малювання картин, але й фотозйомка, скульптура, графіка, стріт-арт, кіно, декоративно-ужиткове мистецтво тощо.


Фахівці впевнені, що без споглядання художньої творчості неможливо виховати повноцінно розвиту особистість. Тому прямим обов’язком художника є донесення свого бачення краси, правдиве відтворення історичних подій, розвиток почуття прекрасного в людях і спонукання до думок над суттю буття.

Найвідоміші українські художники
Класика ХІХ — поч. ХХ ст.
Тарас Шевченко (1814–1861) — живописець і графік, майстер психологічного портрета й історичних сцен. «Катерина», офорти з «Живописної України».
Іван Айвазовський (1817–1900) — народжений у Криму мариніст світової слави. «Дев’ятий вал», «Чорне море».
Архип Куїнджі (1842–1910) — новатор світла й повітряної перспективи. «Місячна ніч на Дніпрі», «Березовий гай».
Сергій Васильківський (1854–1917) — поет степового пейзажу. «Козацький двір», «Український пейзаж».
Микола Пимоненко (1862–1912) — реаліст побутового жанру. «Святочне ворожіння», «Проводи рекрутів».
Олександр Мурашко (1875–1919) — яскравий колорист, з’єднав реалізм та модерн. «Дівчина в червоному капелюсі», «Карусель».
Олекса Новаківський (1872–1935) — львівський експресивний колорист. «Святий Юр», портрети.
Микола Самокиш (1860–1944) — баталіст і майстер анімалістики. Кінно-батальні сцени, ілюстрації до класики.
Український авангард
Казимир Малевич (1879–1935) — засновник супрематизму. «Чорний квадрат», «Біле на білому».
Олександра Екстер (1882–1949) — авангард, сценографія, кубофутуризм. Ескізи костюмів і декорацій.
Олександр Богомазов (1880–1930) — «київський сезаніст», теоретик і практик авангарду. «Пилярі», «Лісопилка».
Соня Делоне (Гончар) (1885–1979) — орфізм, дизайн і мода. Серії «Симультанності».
Давид Бурлюк (1882–1967) — «батько російського футуризму» з українським корінням. Футуристичні полотна, маніфести.
Георгій Нарбут (1886–1920) — графік і шрифтовик, творець стилю УНР. «Українська абетка», банкноти та герби УНР.
Федір та Василь Кричевські — живопис і дизайн. Василь — автор проєкту державного герба УНР, Федір — портрет і історичний жанр.
Народне мистецтво та неонаїв
Катерина Білокур (1900–1961) — квіткові композиції з ювелірною деталізацією. «Квіти за тином», «Півонії».
Марія Примаченко (1909–1997) — наїв, фантастичні «звірі» та казкові сюжети. «Звіриний світ» (численні варіації).
Ганна Собачко-Шостак (1883–1965) — декоративні розписи, витинанки, «квіткові» композиції.
ХХ століття (модернізм, соцреалізм і поза ним)
Тетяна Яблонська (1917–2005) — гуманістичний реалізм, пізній ліричний модерн. «Хліб», «Вечір. Стара Флоренція».
Віктор Зарецький (1925–1990) — декоративно-орнаментальні образи, вплив сецесії. «Світлана», жіночі портрети.
Микола Глущенко (1901–1977) — експресивний пейзажист, колорист. Карпати, міські краєвиди.
Ала Горська (1929–1970) — монументалістка й шістдесятниця, громадянська сміливість. Мозаїки, вітражі.
Сучасне українське мистецтво
Іван Марчук (нар. 1936) — автор техніки «пльонтанізм», один із найвідоміших сучасників. Серії «Голос моєї душі», пейзажі.
Анатолій Криволап (нар. 1946) — неоекспресіоніст, великі кольорові поля. Серія «Кінь. Вечір».
Олександр Ройтбурд (1961–2021) — постмодерн, іронія й міфології сучасності. «П’єта», інтерпретації класики.
Владислав Шерешевський (нар. 1964) — гротеск і соціальні алюзії.
Влада Ралко (нар. 1969) — гостра графіка і живопис про тіло, війну, повсякдення.
Нікіта Кадан (нар. 1982) — концептуаліст, робота з пам’яттю й простором.
Роман Минов (нар. 1983) — живопис і медіа, дослідження ідентичності.
Микита Шалений (нар. 1982) — мультимедіа, відеоарт і архівні наративи.