Вітаю, дорогі друзі! Це я, Роксолана, і сьогодні я хочу розповісти вам про гарем — місце, про яке існує багато міфів і фантазій. Дозвольте мені поділитися реальними фактами, які, можливо, здивують вас. Отже, почнемо! 😊 1. Гарем: заборонений і священний простір Слово "гарем" з арабської перекладається як "священне місце" або "заборонене". Це була жіноча половина дому, куди зазвичай не мали доступу чоловіки, окрім самого султана і євнухів, які прислуговували там. Уявіть собі — ціла закрита держава всередині палацу. 2. Найбільший гарем в історії Гарем султанів Османської імперії існував понад п’ятсот років і був найбільшим у світі. У палаці Топкапи в Стамбулі одночасно проживало до тисячі жінок — від наложниць до прислуги. І кожна мала своє місце в складній ієрархії. 3. Життя у гаремі залежало від статусу Положення кожної наложниці залежало від її наближеності до султана. Якщо жінка не привертала його уваги, вона займалася буденними справами й часто виконувала роль прислуги. Але якщо султан виділяв її й вона народжувала йому спадкоємця, її статус злітав до рівня улюбленої дружини, разом із щедрими подарунками у вигляді коштовностей і навіть палаців. 4. Гарем як велике місто Гарем був більше, ніж просто домівкою для жінок султана. Тут жили не лише наложниці, а й родичі правителя, прислуга та євнухи. У такій "великій родині" не обходилося без інтриг і суперництва, адже всі прагнули стати ближчими до султана. 5. Місце навчання і мистецтва Гарем був схожий на освітній заклад. Жінки навчалися мов, етикету, красномовству, грі на музичних інструментах і навіть управлінню. Сюди запрошували вчителів, художників та музикантів. Листи султанських дружин свідчать, що вони були надзвичайно освіченими. 📚 6. Вплив європейських стереотипів У Європі часто вважали жінок гарему нещасними невільницями. Але жінки Сходу сприймали це по-іншому. Для них бути обраною до гарему означало честь і впевненість у майбутньому, адже султан забезпечував їхнє життя навіть після виходу з гарему. 7. Гарем і бюрократія Гарем мав складну ієрархію та бюрократичну структуру. Тут були різні "посади", включаючи берегиню друку, скарбника і навіть начальницю винного льоху. Усе працювало за чіткими правилами. 8. Графік правителя Життя у гаремі було розплановане до дрібниць, навіть у спальній кімнаті султана. П’ятничні ночі, наприклад, за законом, він мав проводити з однією з офіційних дружин. І якщо він нехтував цим обов’язком, дружина могла навіть подати на нього в суд! 9. Вихід із гарему Якщо жінка залишала гарем після 10 років, вона отримувала щедру "вихідну допомогу" — коштовності, тканини та інші цінні речі. Султан забезпечував її навіть після того, як вона залишала палац. 10. Долі, які могли бути різними Деякі жінки в гаремі могли провести все життя, так і не побачивши султана, бо, як би це не звучало, він просто не мав часу на всіх. Гарем — це не лише місце для краси й інтриг. Це був цілий світ зі своїми правилами, мистецтвом і навіть можливостями. Сподіваюся, моя історія відкрила для вас новий погляд на це загадкове місце. З любов’ю, Гюррем Султан 💛✨ #fan_art #супер_факт #супер_порада

🗣Що дратує український бізнес найбільше? Мінекономіки провело масштабне опитування підприємців. Результати — без прикрас: • Податки — №1 серед скарг. Бізнес хоче зрозумілої та прогнозованої фіскальної політики. • Війна — обстріли, зруйнована інфраструктура та невизначеність бʼють по плануванню. • Корупція — досі у топі барʼєрів, з якими стикаються компанії. • Адміністративний тиск — перевірки, дозволи, бюрократія. • Відсутність кваліфікованих кадрів — особливо у виробництві та технологіях. • Доступ до фінансування — дорогі кредити, обмежені програми підтримки. Мінекономіки обіцяє врахувати ці проблеми в новій економічній стратегії. Бізнес чекає не обіцянок — рішень. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

В українській армії наразі панує баланс героїзму і дебілізму, — екскомбриг 53-ї бригади Купол 📍Підготовка мобілізованих провалена — інструктори не мають бойового досвіду, навчання застаріле. 📍Війна перейшла у позиційну фазу, і ЗСУ просто «варяться у власному соку» без реального стратегічного прориву. 📍Військо виснажене. Людей на фронті фізично не вистачає — є бригади, де в наявності лише 30–50% особового складу. 📍Нові корпуси — фікція. На папері їх 10, реально боєздатними є лише 2–3. Решта недоукомплектовані, без техніки і досвіду. 📍Командири нових формувань часто призначаються «по блату», з нехтуванням бойовим досвідом і здоровим глуздом. 📍Соледар втратили через те, що замість бойових підрозділів на нуль кидали необстріляних мобілізованих — їх «перемелювали» за кілька днів. 📍У багатьох бригадах досі панує радянська бюрократія, роздуті штаби і показуха замість реальної бойової ефективності. 📍Основна проблема не в кількості людей, а в тому, що бракує вольових, розумних, ініціативних командирів. 📍Виживають не завдяки системі, а всупереч їй. Багато перемог — це ініціатива окремих підрозділів і командирів на місцях. 📍В армії панує страх і замовчування. Якщо говориш правду — тебе прибирають. 📍У нас усе тримається на людях. Не на системі, не на штабах, не на планах. А на людях. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news