• #поезія
    Весна сумна...Та квіти пахнуть Миром.
    Цвітуть під сонцем цій ві&ні назло.
    Та біль душі позначений пунктиром,
    Загоїть рану, щоб там не було.
    Весна сумна...Бо плаче Україна,
    Знесилена від страху і тривог.
    Матуся у молитві щохвилини,
    Щоби життя вберіг дитині Бог.
    Весна сумна...І посивіли скроні,
    На землю рідну вдерлася війна.
    Колишні мрії і думки в полоні,
    Та віра в Перемогу в нас одна.
    Весна сумна...Та квіти на сторожі.
    Вони, неначе Ангели добра.
    Уже не за горами дні погожі,
    Вже близько Миру радісна пора.


    Мар'яна Савчук
    #поезія Весна сумна...Та квіти пахнуть Миром. Цвітуть під сонцем цій ві&ні назло. Та біль душі позначений пунктиром, Загоїть рану, щоб там не було. Весна сумна...Бо плаче Україна, Знесилена від страху і тривог. Матуся у молитві щохвилини, Щоби життя вберіг дитині Бог. Весна сумна...І посивіли скроні, На землю рідну вдерлася війна. Колишні мрії і думки в полоні, Та віра в Перемогу в нас одна. Весна сумна...Та квіти на сторожі. Вони, неначе Ангели добра. Уже не за горами дні погожі, Вже близько Миру радісна пора. Мар'яна Савчук
    Like
    Love
    4
    195переглядів
  • #поезія
    30 січня народився Борис Гуменюк.
    Поет і військовий зник безвісти наприкінці грудня 2022 року.

    ***
    …Бачу сон….. Ромашкове поле
    у ромашках — квіткою ти
    А у нас тут поле бою
    А у нас тут блокпости...
    Слова візерунки долі
    Слід хреста на моїм плечі
    Три самотні зозулі в полі
    Кують не роки а мечі
    Ті мечі що кують зозулі
    Значать долю мою навхрест
    Нащо тіло — ловити кулі
    Нащо вмер — щоб знову воскрес
    Ніч ввійшла крізь броню в БеТееРі
    Ніч гірка як причасне вино
    Ніч розлилась як кров на папері
    Але в кожної ночі є дно
    Всесвіт цей народжений риком
    Щоб піднятися — мусиш впасти
    Ангели плачуть тихо
    Щоб його не проклясти
    ...Наш блокпост чимось схожий на церкву
    А окоп — мабуть на вівтар
    "Хочу сина твого у жертву"
    — Знову просить Старий Вівчар..

    ©️Борис Гуменюк

    Декламує Марія Гончар
    #поезія 30 січня народився Борис Гуменюк. Поет і військовий зник безвісти наприкінці грудня 2022 року. *** …Бачу сон….. Ромашкове поле у ромашках — квіткою ти А у нас тут поле бою А у нас тут блокпости... Слова візерунки долі Слід хреста на моїм плечі Три самотні зозулі в полі Кують не роки а мечі Ті мечі що кують зозулі Значать долю мою навхрест Нащо тіло — ловити кулі Нащо вмер — щоб знову воскрес Ніч ввійшла крізь броню в БеТееРі Ніч гірка як причасне вино Ніч розлилась як кров на папері Але в кожної ночі є дно Всесвіт цей народжений риком Щоб піднятися — мусиш впасти Ангели плачуть тихо Щоб його не проклясти ...Наш блокпост чимось схожий на церкву А окоп — мабуть на вівтар "Хочу сина твого у жертву" — Знову просить Старий Вівчар.. ©️Борис Гуменюк Декламує Марія Гончар
    312переглядів 30Відтворень
  • Мариночки, прийміть щирі вітання з Днем Ангела! Бажаю вам міцного здоров'я, щастя, добра, миру, Божої опіки та родинного тепла. Любіть, сподівайтеся, вірте і все, що задумали, обов'язково здійсниться. Нехай Ангели завжди вас оберігають!
    Мариночки, прийміть щирі вітання з Днем Ангела! Бажаю вам міцного здоров'я, щастя, добра, миру, Божої опіки та родинного тепла. Любіть, сподівайтеся, вірте і все, що задумали, обов'язково здійсниться. Нехай Ангели завжди вас оберігають!
    142переглядів
  • Мариночки, прийміть щирі вітання з Днем Ангела! Бажаю вам міцного здоров'я, щастя, добра, миру, Божої опіки та родинного тепла. Любіть, сподівайтеся, вірте і все, що задумали, обов'язково здійсниться. Нехай Ангели завжди вас оберігають!
    Мариночки, прийміть щирі вітання з Днем Ангела! Бажаю вам міцного здоров'я, щастя, добра, миру, Божої опіки та родинного тепла. Любіть, сподівайтеся, вірте і все, що задумали, обов'язково здійсниться. Нехай Ангели завжди вас оберігають!
    125переглядів
  • #поезія

    Шукати, через силу, позитиву.
    Триматися за осінь жовту, сиву.
    Торкатися незримою рукою
    Туману, що полинув над рікою.
    Боятися, лякатися, тремтіти?
    Потрібно вірити, надіятись, любити.
    І навіть в горі, навіть в цій війні
    Музику світла грати на струні.
    На струнах серця. А життя підкаже
    Хто переможе, хто навіки ляже.
    Хто перейде цей вічний Рубікон.
    Кому всміхнуться ангели з ікон.
    Потрібно жити, відчай відпустити.
    Цей день, цей сон, цю голубінь любити.
    А біль, а плач, а нервів паралІч
    Занурити в глибоку, темну ніч
    І там лишити. Ранок хай осяє
    І душу твою рвану залатає.
    І тіло в ранах гірких залікує,
    І твої сльози ніжно поцілує.
    А ти тримайсь за кущик навіть низький.
    А ти ступай на моріжечок слизький
    І стій, не падай. Клаптики землі
    У тебе під ногами й на "нулі".
    Поради, настанови - це слова.
    А там, де бій, де ґвалт, горить трава.
    Горить душа на полум'ї війни.
    Ідуть в вогонь чиїсь сини.

    Г.Потопляк.
    #поезія Шукати, через силу, позитиву. Триматися за осінь жовту, сиву. Торкатися незримою рукою Туману, що полинув над рікою. Боятися, лякатися, тремтіти? Потрібно вірити, надіятись, любити. І навіть в горі, навіть в цій війні Музику світла грати на струні. На струнах серця. А життя підкаже Хто переможе, хто навіки ляже. Хто перейде цей вічний Рубікон. Кому всміхнуться ангели з ікон. Потрібно жити, відчай відпустити. Цей день, цей сон, цю голубінь любити. А біль, а плач, а нервів паралІч Занурити в глибоку, темну ніч І там лишити. Ранок хай осяє І душу твою рвану залатає. І тіло в ранах гірких залікує, І твої сльози ніжно поцілує. А ти тримайсь за кущик навіть низький. А ти ступай на моріжечок слизький І стій, не падай. Клаптики землі У тебе під ногами й на "нулі". Поради, настанови - це слова. А там, де бій, де ґвалт, горить трава. Горить душа на полум'ї війни. Ідуть в вогонь чиїсь сини. Г.Потопляк.
    1Kпереглядів
  • #ангели пам'яті👼🇺🇦
    https://youtube.com/shorts/SdSt00bgOlw
    #ангели пам'яті👼🇺🇦 https://youtube.com/shorts/SdSt00bgOlw
    Like
    1
    219переглядів
  • #поезія
    Весна сумна...Та квіти пахнуть Миром.
    Цвітуть під сонцем цій війні назло.
    Та біль душі позначений пунктиром,
    Загоїть рану, щоб там не було.

    Весна сумна...Бо плаче Україна,
    Знесилена від страху і тривог.
    Матуся у молитві щохвилини,
    Щоби життя вберіг дитині Бог.

    Весна сумна...І посивіли скроні,
    На землю рідну вдерлася війна.
    Колишні мрії і думки в полоні,
    Та віра в Перемогу в нас одна.

    Весна сумна...Та квіти на сторожі.
    Вони, неначе Ангели добра.
    Уже не за горами дні погожі,
    Вже близько Миру радісна пора.

    Мар'яна Савчук
    #поезія Весна сумна...Та квіти пахнуть Миром. Цвітуть під сонцем цій війні назло. Та біль душі позначений пунктиром, Загоїть рану, щоб там не було. Весна сумна...Бо плаче Україна, Знесилена від страху і тривог. Матуся у молитві щохвилини, Щоби життя вберіг дитині Бог. Весна сумна...І посивіли скроні, На землю рідну вдерлася війна. Колишні мрії і думки в полоні, Та віра в Перемогу в нас одна. Весна сумна...Та квіти на сторожі. Вони, неначе Ангели добра. Уже не за горами дні погожі, Вже близько Миру радісна пора. Мар'яна Савчук
    272переглядів
  • ДАРУНОК НЕБА

    Промінчик у світ цей прийшов таким:
    Кругом новий світ, незнайоме щось.
    Планета Земля – це твій новий дім.
    Ось перший подих — життя почалось.

    Вона ще не знає, як доля значна,
    Для неї цей світ – мов тепла весна.
    Поруч заплаче молода мати –
    Радості сліз не може стримати.

    Нехай усі дні будуть прозорі,
    Нехай обійме вся радість земна!
    Як сонце у небі доля ясна,
    І сяяти, щоб як нічні зорі.

    Будуть її на ручках тримати,
    А по ночах колискову співати.
    Як вона цінна, не знає вона:
    Ангели щастя принесли сповна.

    Маленьке життя – дарунок з неба,
    Усмішка її — як світанку тепло.
    Вона – це сонце, що гріє, як треба,
    Як світло, яке на небі жило.

    Мирослав Манюк
    09.02.2025
    ДАРУНОК НЕБА Промінчик у світ цей прийшов таким: Кругом новий світ, незнайоме щось. Планета Земля – це твій новий дім. Ось перший подих — життя почалось. Вона ще не знає, як доля значна, Для неї цей світ – мов тепла весна. Поруч заплаче молода мати – Радості сліз не може стримати. Нехай усі дні будуть прозорі, Нехай обійме вся радість земна! Як сонце у небі доля ясна, І сяяти, щоб як нічні зорі. Будуть її на ручках тримати, А по ночах колискову співати. Як вона цінна, не знає вона: Ангели щастя принесли сповна. Маленьке життя – дарунок з неба, Усмішка її — як світанку тепло. Вона – це сонце, що гріє, як треба, Як світло, яке на небі жило. Мирослав Манюк 09.02.2025
    Like
    3
    231переглядів