#історія #події Грудень 1917-го: Як у Харкові створили більшовицький «дублікат» України. 25 грудня 1917 року (за новим стилем) у Харкові відбулася подія, яка стала класичним прикладом гібридної війни минулого століття. Більшовики, зазнавши політичної поразки в Києві, організували власний з’їзд і проголосили створення Української Народної Республіки Рад (УНРР). Це не було актом самовизначення українців, а чітко спланованою операцією з москви 🎭. 📍 Навіщо більшовикам потрібен був цей з’їзд? У Києві вже діяла законна Українська Центральна Рада, яка проголосила незалежність УНР. Ленін і Троцький не могли просто піти війною на іншу республіку без формального приводу. Тому в Харкові було створено «паралельний» уряд. Це дозволило радянській росії стверджувати, що вона не окупує Україну, а лише «надає допомогу братньому уряду» у його боротьбі з «буржуазною» Центральною Радою. 📜 Маніпуляція назвою Більшовики свідомо обрали назву, майже ідентичну законній УНР (Українська Народна Республіка), лише додавши слово «Рад». Це створювало плутанину в тогочасному інформаційному просторі та дозволяло легітимізувати присутність російських військ Антонова-Овсієнка на українських землях 🛰️. ⚔️ Початок великої трагедії Харківський з’їзд став юридичною ширмою для першої радянсько-української війни. Саме з Харкова на Київ рушили загони «червоних казаків» та російських більшовиків, що призвело до запеклих боїв, трагедії під Крутами та першої тривалої окупації України більшовицьким режимом. Цей день нагадує нам, як важливо розрізняти справжню державність і маріонеткові утворення, створені агресором для прикриття своїх загарбницьких планів 🇺🇦⚖️.

#дати #свята Гроссмейстери переговорів: День дипломатичної служби України. ​22 грудня 1917 року в розпал буремних подій Української революції було зроблено крок, що визначив суб’єктність нашої держави на світовій арені. Урядом УНР було засновано Генеральне секретарство міжнародних справ. Саме ця дата стала фундаментом, на якому сьогодні стоїть сучасна українська дипломатія. Це свято людей, чия зброя — слово, інтелект та витримка. 🇺🇦. ​Українська дипломатична школа пройшла шлях від перших делегацій у Бересті до потужного голосу в ООН, ЄС та НАТО. Сьогодні наші дипломати — це «другий фронт». Поки воїни тримають позиції на полі бою, дипломатичний корпус виборює міжнародну підтримку, зброю, санкції проти агресора та наближає наше майбутнє в європейській родині. Це робота без вихідних, у постійних перельотах, за зачиненими дверима кабінетів, де вирішується доля мільйонів. 🤝 ​Бути українським дипломатом сьогодні — це мистецтво переконувати скептиків і об’єднувати світ навколо цінностей свободи. Це професія, яка вимагає не лише бездоганного знання протоколу та мов, а й залізних нервів. Адже за кожним підписаним меморандумом чи успішним самітом стоять місяці виснажливої підготовки та філігранна гра на шахівниці світової політики. 🌍 ​Сьогодні ми дякуємо всім, хто тримає цей інтелектуальний щит України. Ваша праця часто залишається невидимою для широкого загалу, але її результати відчуває кожен громадянин. Бажаємо нашим дипломатам лише переможних переговорів, міцних союзів та головного успіху — визнання України процвітаючим і мирним центром Європи. Слава українським дипломатам! 🥂

За його словами, нині в проєкті з пошуку, вивчення та перекладу архівних документів вже відпрацювали чи ще продовжують роботу українські науковці із залученням місцевих фахівців у Стамбулі, Софії, Стокгольмі, Вільнюсі, Варшаві та Кракові. Укладання збірки документів, віднайдених в османських та європейських архівах, триває. Всі документи перекладаються безпосередньо з оригіналів, що дозволяє уникнути помилок, характерних для попередніх перекладів через польську, німецьку чи російську мови. Протокол про співробітництво між Державною архівною службою України та Дирекцією державних архівів при Президентові Турецької Республіки вступив у дію 28 січня 2021 року. Як повідомляв Укрінформ, раніше українські дипломати віднайшли в Османському архіві унікальні документи - оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору, що не збереглися в Україні. Укладення цього договору означало фактичне визнання УНР як незалежної держави. Наприкінці 2020 року факсимільна автентична копія, знята з оригіналу Брест-Литовського мирного договору в Османському архіві в Стамбулі, була передана в Україну.

#історія #події 22 грудня 1917 року — дата, що стала фундаментом сучасної української дипломатії. Саме цього дня Володимир Винниченко та Олександр Шульгин підписали законопроєкт про створення Генерального секретарства міжнародних справ УНР. Світ нарешті почув голос молодої української держави на повну силу 🌍. Події розвивалися стрімко. Поки на теренах колишньої імперії панував хаос, Україна взяла курс на Європу. Олександр Шульгин, який очолив відомство, став першим міністром закордонних справ. Його завдання було майже неможливим: вибороти визнання України державами Антанти та Центральними державами в розпал Першої світової війни 🕊️. Це не була просто канцелярія. Це був штаб інтелектуальної еліти, яка формувала перші українські паспорти, встановлювала кордони та відправляла перші дипломатичні місії до Франції, Британії та Румунії. Саме зусилля цього відомства згодом призвели до підписання Берестейського миру — першого міжнародного договору, за яким Україну визнали суб’єктом міжнародного права 🤝. Сьогодні, коли українські дипломати щодня тримають зовнішньополітичний фронт, варто пам’ятати, що все починалося з відважного кроку 1917 року. Це була не просто "політика", це було ствердження права нації бути частиною цивілізованого світу 🇺🇦.

#історія #постаті 20 грудня 1886 року народився Кость Паньківський — людина, чиє життя стало втіленням боротьби за українську державність навіть тоді, коли вона здавалася втраченою. Видатний правник, політик та дипломат, він присвятив себе служінню Україні в найтемніші часи її історії. 🇺🇦💼 Вихований у родині відомого громадського діяча у Львові, Паньківський з юності став активним учасником національного руху. Його робота у львівській «Просвіті» була не просто просвітництвом, а розбудовою фундаменту майбутньої незалежності. Як фаховий адвокат, він неодноразово захищав українських патріотів у польських судах, ставши символом правового спротиву. 🏛️📜 Під час Другої світової війни Паньківський очолював Український крайовий комітет у Львові, намагаючись захистити інтереси українців в умовах окупації. Проте справжній історичний виклик чекав на нього після війни. У 1945 році він став головою уряду УНР у вигнанні. У цей критичний період він працював над консолідацією української еміграції та донесенням до світової спільноти правди про прагнення України до свободи. 🌍🗳️ Кость Паньківський був прихильником демократичного розвитку та єднання всіх національних сил. Його мемуари «Від держави до комітету» та «Роки німецької окупації» сьогодні є безцінним джерелом для істориків. Він залишив по собі спадок не лише як державний діяч, а й як інтелектуал, який вірив, що право і правда врешті-ресно переможуть силу зброї. 📖🖋️

#історія #події Грудень 1917 року став часом неймовірної політичної напруги у Києві. Поки Українська Центральна Рада намагалася розбудувати незалежну державу, більшовики з Петрограда прагнули встановити свій контроль над Україною через систему рад. Саме з цією метою 19 грудня (за новим стилем) у розкішній залі Купецького зібрання — де сьогодні звучить класика в Національній філармонії — розпочав роботу Перший Всеукраїнський з’їзд рад 🏛️. Більшовики розраховували на легку перемогу та планували оголосити про перехід усієї влади до себе, усунувши Центральну Раду. Проте вони припустилися стратегічної помилки: з’їзд виявився справді всеукраїнським, а не лише представництвом робітничих осередків. На заклик українських партій до Києва прибуло понад 2000 делегатів, більшість із яких складали селяни та військові, що підтримували ідею автономії та незалежності 🇺🇦. Замість того, щоб «скинути» українську владу, з’їзд перетворився на тріумф українського національного руху. Величезна більшість делегатів висловила повну довіру Центральній Раді та засудила ультиматум ленінського Раднаркому. Побачивши, що план провалився, більшовицька меншість (близько 120 осіб) залишила Київ і перебралася до Харкова, де згодом провела свій альтернативний з'їзд, що став початком агресії проти УНР ⚔️. Ця подія в будівлі сучасної філармонії є важливим уроком того, як демократичні інструменти та консолідація суспільства можуть зламати сценарії гібридного захоплення влади. Історія київського з’їзду рад — це історія про те, як Україна вкотре підтвердила своє право на самовизначення всупереч тиску ззовні 📜.

#історія #події Фінансова незалежність як фундамент держави: як у 1917 році народжувалася гривня 🏦. У буремному 1917 році, коли український рух виборов право на власну державу, постало критичне питання: як забезпечити її життєдіяльність без власної валюти? 18 грудня 1917 року стало точкою відліку для української фінансової системи — саме тоді Генеральний Секретаріат УНР ухвалив закон про створення Головної скарбниці та Державного банку 🏛️. Це був не просто адміністративний крок, а справжній акт економічного суверенітету. Першим директором банку став Володимир Ігнатович, а вже за кілька днів світ побачили перші українські гроші — державні кредитні білети номіналом 100 карбованців. Цікаво, що на перших банкнотах написи було зроблено чотирма мовами: українською, польською, російською та єврейською (ідиш), що підкреслювало демократичність молодої республіки 📜. Особливу увагу приділили дизайну: над оформленням купюр працювали видатні художники, зокрема Георгій Нарбут. Саме на цих перших грошах з’явився Тризуб — стародавній знак князя Володимира, який згодом став офіційним державним гербом України 🔱. Незважаючи на воєнний стан та величезну інфляцію, створення власного банку дозволило УНР фінансувати армію, державний апарат та почати процес визнання української валюти на міжнародному рівні. Сьогодні, маючи стабільну національну валюту, ми маємо пам'ятати, що її шлях почався понад століття тому з відважного рішення політиків та економістів, які вірили у вільну Україну 🇺🇦.

#історія #події 📜 17 ГРУДНЯ 1917: ПОЧАТОК БІЛЬШОВИЦЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УНР. Подія, що відбулася 17 (за новим стилем 30) грудня 1917 року, стала переломною точкою в історії української державності, перетворивши політичне суперництво між Києвом та Петроградом на відкрите військове протистояння. Суть і передумови Ультиматуму Після Жовтневого перевороту в Росії (листопад 1917 р.) та проголошення III Універсалом Центральної Ради утворення Української Народної Республіки (УНР), більшовицький уряд на чолі з В. Леніним опинився перед складним вибором. Він не міг ігнорувати проголошення незалежності, але й не хотів втрачати контроль над стратегічно важливою Україною. Більшовики вирішили скористатися тактикою «визнання-провокації», втіленою у документі, що відомий як «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради». Головні пункти Ультиматуму: Формальне визнання: Раднарком (більшовицький уряд) на словах визнав УНР та її право на повне самовизначення, аж до відокремлення. Звинувачення: Більшовики звинуватили Центральну Раду у «двозначній, ворожій політиці» щодо радянської влади, прикриваючись антибільшовицькими настроями військових частин. Головна вимога (Ультиматум): Негайно припинити роззброєння частин Червоної гвардії та більшовизованих солдатів у своїх частинах (особливо на Південно-Західному фронті), що дислокувалися на території України. Свобода пересування: Вимагалося надати безперешкодний пропуск більшовицьких військ через територію України на Південний фронт для боротьби з білогвардійцями, зокрема з генералом Каледіним. Наслідки відмови: У разі відмови Раднарком погрожував вважати Центральну Раду в стані відкритої війни проти радянської Росії. Реакція Центральної Ради Ультиматум був продиктований не бажанням мирного співіснування, а прагненням забезпечити більшовикам плацдарм для встановлення влади в Україні. Він вимагав від УНР, по суті, добровільно відмовитися від суверенітету на своїй території та дозволити більшовицьким силам зміцнити позиції. Український уряд — Генеральний Секретаріат — рішуче відкинув ультиматум. Відповідь УНР: 18 (31) грудня 1917 року Центральна Рада офіційно відповіла на Ультиматум. Відмова від роззброєння: Відкинуто вимогу не роззброювати ворожі частини. Генеральний Секретаріат підкреслив, що його дії спрямовані на захист власної території від анархії та підтримку порядку. Звинувачення більшовикам: У відповіді зазначено, що саме більшовицькі війська самі порушують територію УНР та провокують конфлікти, а тому УНР має право захищатися. Декларація війни: Відмова виконати ультимативні вимоги була негайно використана Раднаркомом. Вже наступного дня, 18 грудня (31 грудня) 1917 року, більшовицькі війська, які вже були сконцентровані на кордоні та всередині України, почали відкриту агресію. Наслідки 17 грудня 1917 року фактично поклало край нетривкому миру та ілюзіям щодо можливості мирного співіснування з більшовицькою Росією. Початок Війни: Розпочалася перша українсько-радянська війна (1917–1918). Більшовицькі війська під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка почали наступ на Харків, який став першою столицею маріонеткового радянського уряду України. Проголошення Незалежності: Агресія більшовиків остаточно переконала керівництво УНР у необхідності повного відокремлення. Це стало однією з головних причин для проголошення IV Універсалом Центральної Ради (січень 1918 р.) повної державної незалежності УНР. Окупація: Менш ніж за місяць після ультиматуму, у січні 1918 року, більшовицькі війська захопили Київ. Цей документ став цинічним прикладом того, як формальне «визнання» права на самовизначення було використано як юридичний привід для військової агресії та встановлення контролю над сусідньою державою.

#історія #особистості ✝️ Костянтин Богачевський (1884): Митрополит Української Греко-Католицької Церкви у США. Konstantyn Bohachevsky (16 грудня 1884 — 6 січня 1961) — видатний український церковний діяч, перший митрополит Філадельфійський Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) у США. Його життя та діяльність були присвячені збереженню української духовної спадщини та організації церковного життя в умовах еміграції. 🇺🇦 Життя і служіння Костянтин Богачевський народився в селі Манастиричани (нині Івано-Франківська область). Він навчався у Римі, де здобув докторські ступені з богослов'я та філософії. У 1909 році він був висвячений на священника і розпочав служіння в Галичині. Після Першої світової війни Богачевський брав активну участь у дипломатичній роботі, виконуючи функції радника місії УНР на Паризькій мирній конференції, де боровся за визнання української державності. Апостольський екзарх у США У 1924 році Папа Римський Пій XI призначив Богачевського Апостольським екзархом для українців-греко-католиків у США. У той час українська еміграція в США була значною, але церковна організація була складною. Владика Костянтин присвятив себе розбудові структур УГКЦ: Він здійснив об'єднання українських громад, попри протидію латинського духовенства, яке намагалося асимілювати греко-католиків. Значну увагу приділяв розвитку українознавства, засновуючи школи та освітні установи. За його активного сприяння був заснований український католицький коледж у Стемфорді, який став важливою освітньою базою. Перший Митрополит Кульмінацією його діяльності стало створення Філадельфійської митрополії. У 1958 році, Папа Іван XXIII підвищив український екзархат у США до статусу митрополії, і Костянтин Богачевський став першим Митрополитом Філадельфійським. Він також ініціював будівництво Катедрального собору Непорочного Зачаття у Філадельфії, який став духовним центром української діаспори. 🇺🇸 Спадщина Митрополит Костянтин Богачевський керував УГКЦ в США протягом 37 років, фактично створивши церковну інфраструктуру, яка слугувала не лише духовним, а й національно-культурним центром для українських емігрантів. Його діяльність мала вирішальне значення для збереження української ідентичності та традицій за океаном.

Солом’яні шасі й саморобні бомби. Як в УНР зʼявилась своя військова авіація — з чого складався парк літаків і хто тримав штурвал 14 грудня, 20:27 2605 poster Передплатити Україна Події Солом’яні шасі й саморобні бомби. Як в УНР зʼявилась своя військова авіація — з чого складався парк літаків і хто тримав штурвал 14 грудня, 20:27 2605 NV Преміум Поділитися: Літак Nieuport 17, який використовувався у Летунському відділі Української Галицької армії та Повітряному флоті УНР. На передньому плані підстаршина Володимир Пилипець, 1920-ті роки (Фото: DR) Літак Nieuport 17, який використовувався у Летунському відділі Української Галицької армії та Повітряному флоті УНР. На передньому плані підстаршина Володимир Пилипець, 1920-ті роки (Фото: DR) Автор: Ростислав Камеристий-Брайтенбюхер 13 грудня 1917 року Центральна Рада Української народної республіки заявила свої права на небо України. Цей день офіційно вважається датою створення вітчизняного Повітряного флоту. У 1917 році в армії Української народної республіки офіційно зʼявилася своя військова авіація. Командувати цією амбітною, але наразі малою армадою, призначили підполковника, бойового авіатора Віктора Павленка. Йому дісталося надскладне завдання — зібрати з уламків царської армії боєздатні крила для молодої республіки.На той час Петроград лихоманило від революцій і політичних інтриг. А на південних українських землях перебувало понад 50% усієї фронтової авіації Російської імперії: 43 авіазагони, зведені у сім дивізіонів, прикривали небо від Полісся до гирла Дунаю. Ці землі стали гігантською тиловою базою, яка обслуговувала апетити двох стратегічних фронтів імперії — Південно-Західного та Румунського