Акведук Камарес Акведук був побудований на початку 16 століття під час правління Османської імперії і, ймовірно, зведений на руїнах римського та візантійського акведуків. Так стверджував французький мандрівник Белон, який відвідав Кавалу в 1547 році, через 20 років після завершення будівництва. Будівництво проекту фінансувалося Ібрагімом Пашею і тривало близько 10 років. Акведук зроблений з місцевого граніту довжиною 270 метрів і висотою 25 метрів. Це був найбільший і найкрасивіший акведук того часу, який поєднує в собі безліч типів арок, таких як гострі, напівкруглі тощо. Вода брала свій початок з джерела, яке розташоване на висоті 400 метрів і відоме як Мана ту Неро або Тріа Карагація або Субасі. Таким чином вода текла по довгому маршруту довжиною 6,5 км, проходячи через п'ять водних мостів, які були побудовані для підтримки наземного трубопроводу. Потім вода проходила через район Су-йол (su-yol), щоб нарешті досягти Акведука, по якому вода подавалася на півострів Панагія. Таким чином, Акведук допоміг місту водопостачанням, яке почало розвиватися і стало одним з найважливіших міст Османської імперії. Джерело https://psahno.com/uk/places/akveduk-kamares #кавала #акведук #греція #історіякавали #історичнімісця #цікавімісця #кудипітивкавалі #щоподивитисявкавалі #море #пляж #відпочинок #туризм #подорож #островигреції #давнягреція

#поезія Ми? Магістралями літніми, стиглими Мчу окрилена, кава "to go". Вітер теплий роздмухує ризики, Що не встигну до тебе в полон. На кордонах, на відстані дотиків Ми не маємо часу та сил. Залиши щось про мене в рукописах Серед променів сонця та хвиль, Що бурхливо на берег з-за обрію Нам виносять обійми до ніг. Я лечу, пломенію, закохуюсь, Хоч не буде ніякого "ми". І не буде вина надвечір'ями, Шоколаду гіркого на двох. Інший вимір. Ми пізно зустрілися. Ми живемо, на жаль, лише в борг. Почуття - у клубочки меланжеві, На емоціях - марення шви. Кава, сонце, ми все передбачили... Хоч немає ніякого "ми"? 02.07.2023 Олеся Репа

#поезія Красуня леді в сукні золотій, Крокує тихо й впевнено у часі. Та кожен бачить щось своє у ній, Байдужий чи закоханий наразі. Осінню пору люблять не усі, Хтось бачить сірість й непогоду Хтось розмаїття листяні, Яскраву неповторну вроду. У осені свої принади є Тепленькі светри, чай з лимоном. Шарлотка ароматом віддає Відвари трав та кава з кардамоном. Та хоч повітря вже холодне й бунтівне, Та сонце зігріває ще обличчя. Ми вгору підкидаємо те листя золоте, Лиш цінностей зростають протиріччя. Яскрава леді в сукні золотій, Крокує тихо й впевнено у часі. Та демонструє танець у красі своїй, Кружляє так зворушливо у вальсі. Тетяна Хандрусь

Хай ця смачна кава збадьорить і покращить настрій з самого ранку і до пізньої нічки! Чудового дня!

#поезія #проза Легко писати злі вірші — так багато відтінків у негативу. Так безмежно простору для вигадливої творчості й витончених образ. А ти напиши щось добре і позитивне — скажуть: «попса». Любов нецікава у своїй потужній одноманітності. Але тільки любов, тільки любов врятує... Тільки любов стане ковчегом, який триматиметься на плаву навіть підточений шашелями — не шкода своєї плоті, якщо комусь треба дрібку для того, щоб жити — вистачить запасів її щедрот на кожен прийдешній день. Ти жадаєш любові як хворий булімією, хоче поспіхом хапати яскраві смаки глутамату, і запихати до рота, поки не полізе назад — їжа з чужого холодильника не наситить. Крадене тепло стане жаром, обпікаючи руки, але не розморозить нутро. Без осердя з магми любові сльози застигнуть ожеледдю і стануть власним саркофагом відчуження від справді живих. Тільки любов квітне і шириться, виринаючи трояндою з анахати сліпучим шестикрилим серафимом! Серафимом, що випалить всі нарости, папіломи й бородавки на втомленій твоїй душі. Тільки любов, сестро, тільки любов! Вгамує паводок претензій, що робить лице зморшкуватим від довгого ковзання брудної води, яка лишає розчерки лез. Порізи претензій заживуть, шрами лишаться. Але не болітимуть, сестро, вже не болітимуть! Любов зробить штучне дихання і запустить заклякле у темряві серце. Тільки любов, сестро, тільки любов! Іляна Лисиця

#поезія Не шарпай, Жовтню, мою душу. І так пошарпана уся... Я схожа на осінню грушу Така ж солодка та стара. Я схожа на листок ожини Така ж колюча і крихка. На грона стиглої калини Гірчить вона. І я гіркА... Не шарпай, Жовтню, моє серце. Воно і так давно твоє. Я ніби чорна кава з перцем. Яка вже є... Яка вже є... Людмила Галінська

#поезія Щоранку збираєш себе докупи, Неначе ложку цукру до чаю чи кави, А потім згадуєш, що кави не буде: З води – лиш роси на гіллі октавами. З тепла – лиш осердя гарячих згадок, Чи про любов, чи про спокій у тиші вулиць. Й тумани садом, не вибухи – опади градом, І дихаєш осінню, джаз крізь осоння цмулиш. Вечірні закутки відтіняються полинами, Нема загрози заснути і не прокинутись. Калюжі брудом, не ламаним брухтом, лякають, І місто сопе уночі ліниво-дрімотними ритмами. І от тепер у тривогах доступна розкіш: Горнятко гаряче плюс цукор, який ти і не вживаєш. Сьогодні виявилось, що усе максимально просто: Дожити до ранку і випити свою каву. 26.10.2025 Олеся Репа На вірш автора надихнула картина Т.Гущиної "Моя ранкова кава"

Раптова, рвучка, суперечлива? Це ж все про мене!:) Схотілося мені оладків. Якихось там… З кандібобером. Згадую, що в мене в холодильнику ще лежить добрячий такий кавалок капусти?:) О! Саме те! Зараз я ту капусточку накришу? Пережамкаю ручечками? Натіліпаю з нею тіста? Та й чудових оладків насмажу?:) Сунуся в напрямку кухні!:) Та будь-яка справа з чого починається?:) З перекуру!:) Поки йшла до тамбуру по цигарку, натрапила очами на миску яблук… Думка біжить собі далі!:) - Може ж яблучних оладок натіліпати?:) Повертаюся з перекуру, Ірина Олександрова цікавиться, що я збираюся робити?:) Чує про оладки!:) Замріяно видихує: - З цибулею?:))) В котрий раз всі попередні плани були хуткенько скасовані!:) Й сьогодні в нашому меню оладки цибуляні!:) Ви там що та як?

Кава дійсно запускає мій день.

🕯 На фронті загинув Володимир Салюк — один із легендарних «Кіборгів» Донецького аеропорту Ветеран АТО з початку повномасштабного вторгнення знову став до лав захисників — служив у 33-й ОМБр на Донецькому напрямку. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня, нагрудного знака «За оборону Донецького аеропорту» та медалі «122 окремий аеромобільний батальйон». Володимиру було лише 38 років. 🕯 Світла пам’ять Герою… #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни