#їжак #квіти

Не проїхав і 10 км": в армії РФ скаржаться на танки-їжаки, які передчасно виходять із ладу. Фото



Дар'я Дурова

War

9.11.2025 01:33

2 хвилини

23,5 т.
Занадто громіздкі захисні й маскувальні конструкції, як на російських танках-їжаках Т-80БВМ і Т-72Б3М, негативно впливають на машини. Окупанти скаржаться, що гігантські надбудови ламають їхню військову техніку.

На це звернув увагу портал Defense Express. Він посилається на інтерв'ю одного з російських інформаційних ресурсів, у якому загарбник розповів про ненадійність танків-їжаків.

Танкіст ЗС РФ переконався в цьому на власному досвіді. Він розповів, що надмірний "їжачий" або ж "мангальний" захист не завжди доцільний, адже може важити занадто багато.

Якщо ходова такі навантаження витримує, то трансмісія – ні. "В іншій роті зробили "цар-мангал" із тросів – так він і 10 км не проїхав, як відмовила одна бортова... Навантаження дуже велике на вузли, і вони реально в рази швидше виходять із ладу", – відзначає ворог.

Водночас якщо робити такі конструкції від башти, а не від корпусу, то це негативно впливає вже на роботу башти танка.висновок що ЗСУ правильно робе

Тамую подих. Жовтень править світом.
У літо бабине вплітає кольори.
Так пахне чаєм з чебрецевим квітом
у тихі передзимні вечори...
Моя пора. Моя любов одвічна.
Ці павутинки, що летять до Бога.
Оця пастель із золота, магічна
і купа листя, що прибилось до порога...
І шурхіт трав. І пізні чорнобривці.
І тихий сум каштанів під ногами.
Ці їжаки, мов яблучні мисливці,
що цуплять осінь. І жоржини мами...
Усе моє. І Жовтень кароокий.
Сумні дощі із божої ряднини.
І навіть кіт, рудий та одинокий,
що носа тре і мріє про родину...
Ця пектораль вишневих падолистів,
малих шпаків останні переспіви.
І куці хмари, білі та імлисті,
що чешуть ранкам посивілі гриви...
Тамую подих.
Жовтень править світом...

🍁🍂🍁Людмила Галінська

#поезія

Вчора літо... нині осінь...
Завтра сніг вже полетить.
Білочка грибочки носить:
– Де ж би всіх їх посушить?

Розкладає сироїжки
На пеньочки лісові.
У дуплі уже горішки,
Шишечки ще на сосні.

Жолудів цілу торбинку
Назбирала з білченям,
Заглядала під ялинку:
– Ох, грибочків скільки там!

І здорові, і міцненькі
Чарівні боровики.
А які ж вони смачненькі! –
Це підтвердять їжаки.

Незабаром завітає
Чарівниченька зима.
Гриби білка повиймає,
Бо ж збирала недарма.

Оксана Козак

#поезія
Тамую подих. Жовтень править світом.
У літо бабине вплітає кольори.
Так пахне чаєм з чебрецевим квітом
у тихі передзимні вечори...
Моя пора. Моя любов одвічна.
Ці павутинки, що летять до Бога.
Оця пастель із золота, магічна
і купа листя, що прибилось до порога...
І шурхіт трав. І пізні чорнобривці.
І тихий сум каштанів під ногами.
Ці їжаки, мов яблучні мисливці,
що цуплять осінь. І жоржини мами...
Усе моє. І Жовтень кароокий.
Сумні дощі із божої ряднини.
І навіть кіт, рудий та одинокий,
що носа тре і мріє про родину...
Ця пектораль вишневих падолистів,
малих шпаків останні переспіви.
І куці хмари, білі та імлисті,
що чешуть ранкам посивілі гриви...

Тамую подих.
Жовтень править світом...

Людмила Галінська

#поезія
Живу в цій осені... Ковтаю, мов піґулки,
холодні ранки з клаптями туману.
Варю какао. Тісто мну на булки.
І перечитую роман про Роксоляну...

Люблю цю осінь... Ще одну з історій.
Гірку, мов кава і терпкý, як терен,
зашпортану в димú та тихі зорі,
між стиглих слив і гарбузових зерен...

Живу в цій осені... В одвічнім жовтім храмі,
де їжаки крадуть грушки з-під носа.
Де літо бабине задобрює дарами,
і листя крутить в тòнку папіросу...

Люблю цю осінь... Більше, ніж торішню.
Кладу поклони золотим багрянцям.
І прòщення прошу за долю грішну,
ховаючи сльоту в кишеню ранця...


Людмила Галінська

#поезія
Прядуть дощі стару, як всесвіт, казку,
розхитують серпневі перевесла.
Лишіть МЕНІ маленьку літа частку,
щоби я тут, у осені, не змерзла.
Лишіть мені хоч яблучко рапате,
стареньку грушу, тупіт їжаків.
Сивий полин і соняшник цибатий
і пару сірих безтурботних горобців.
Дощі, дощі... Mереживо осіннє...
Змивають літо, чистять вітражі.
І чути скрипку, як душі спасіння,
на вереснево-літній тятиві.
Лишіть мені настурції й жоржини,
сливові очі пізніх вечорів.
Ну, і коралі. Ті, що горобині
шляхетний серпень літом почепив.
Я понесу у осінь жовтооку
оті дари із літа. Без журби...
І маю втіху, що не одинока.
Бо маю дощ. І осінь. То - скарби.


Людмила Галінська

Фотографуватись не любить) їжак звісно нікому не належить, але все-таки не дарма кажуть що тварина схожа на свого господаря...

Їжак-нацист, а кажете нацистів нема))

❗️Українці, максимальна увага до тривог! рф сильно й точково битиме по найбільших містах України десь до 24-25 червня, до саміту НАТО, – експерт НІСД Їжак.
Голова ЦПД також наголосив, що росія планує продовжувати терор наших міст ройовими атаками дронів.