• #події
    💔 «Кришталева ніч» (1938): Пролог до Голокосту
    Події, що розгорнулися в Німеччині та Австрії в ніч з 9 на 10 листопада 1938 року, не були стихійним «народним гнівом», як їх намагалася подати нацистська пропаганда. Це була ретельно скоординована акція державного терору, спрямована проти єврейського населення, яка стала поворотним моментом на шляху до Катастрофи європейського єврейства – Голокосту.

    Привід та Реальна Сутність

    Формальним приводом для погромів стало вбивство німецького дипломата Ернста фон Рата в Парижі 7 листопада 1938 року єврейським підлітком Гершелем Грюншпаном. Цей інцидент нацистський міністр пропаганди Йозеф Геббельс використав для розпалювання антисемітської істерії.
    Увечері 9 листопада, під час зборів нацистських лідерів, Геббельс виголосив промову, що була сприйнята воєнізованими формуваннями НСДАП (СА, СС та Гітлер’юґенд) як прямий наказ до насильницьких дій. Погромникам було дозволено діяти, тоді як поліції та пожежним командам було наказано не втручатися та не гасити пожежі в синагогах.

    🔨 Масштаби Руйнування та Терору

    Наслідки тієї ночі були катастрофічними та шокуючими для багатьох. Вулиці німецьких міст були вкриті уламками розбитого скла з вітрин єврейських магазинів та синагог, що й дало погромам цинічну назву «Кришталева ніч» (Ніч розбитих вітрин).
    * Синагоги та Майно: Було спалено або зруйновано понад 1000 синагог та молитовних будинків, а також розгромлено й розграбовано понад 7500 єврейських підприємств і магазинів.
    * Жертви та Ув'язнення: Було вбито щонайменше 91 єврея, сотні було поранено. Проте найважливішим наслідком стали масові арешти. До 30 000 євреїв-чоловіків було заарештовано та відправлено до концентраційних таборів (Дахау, Бухенвальд, Заксенгаузен). Це був перший масовий арешт євреїв винятково на національній основі.
    * Фінансова Конфіскація: На єврейську громаду було накладено штраф у розмірі 1 мільярда рейхсмарок («податок на спокуту») за шкоду, завдану… самими погромниками.
    🚨 Символічний Початок Геноциду
    «Кришталева ніч» стала не просто черговою антиєврейською акцією, а рубіконом. Вона чітко засвідчила, що нацистський режим перейшов від політики правової дискримінації та економічного витіснення до відкритого фізичного насильства та ув'язнення. Після цього погрому життя євреїв у Рейху опинилося під прямою загрозою, і держава відкрито відмовилася від будь-якого захисту. Це був сигнал до прискореної еміграції та, що найстрашніше, символічний початок політики, яка за кілька років переросла у «Остаточне вирішення єврейського питання» – Голокост.
    Згадка про «Кришталеву ніч» як провісник Голокосту розкривається в документальному відео "Кришталева ніч " – перший провісник Голокосту, Одна історія.
    https://youtu.be/_gSH0DQqjYs?si=Pj5iqHFYXcBrpKCt
    #події 💔 «Кришталева ніч» (1938): Пролог до Голокосту Події, що розгорнулися в Німеччині та Австрії в ніч з 9 на 10 листопада 1938 року, не були стихійним «народним гнівом», як їх намагалася подати нацистська пропаганда. Це була ретельно скоординована акція державного терору, спрямована проти єврейського населення, яка стала поворотним моментом на шляху до Катастрофи європейського єврейства – Голокосту. Привід та Реальна Сутність Формальним приводом для погромів стало вбивство німецького дипломата Ернста фон Рата в Парижі 7 листопада 1938 року єврейським підлітком Гершелем Грюншпаном. Цей інцидент нацистський міністр пропаганди Йозеф Геббельс використав для розпалювання антисемітської істерії. Увечері 9 листопада, під час зборів нацистських лідерів, Геббельс виголосив промову, що була сприйнята воєнізованими формуваннями НСДАП (СА, СС та Гітлер’юґенд) як прямий наказ до насильницьких дій. Погромникам було дозволено діяти, тоді як поліції та пожежним командам було наказано не втручатися та не гасити пожежі в синагогах. 🔨 Масштаби Руйнування та Терору Наслідки тієї ночі були катастрофічними та шокуючими для багатьох. Вулиці німецьких міст були вкриті уламками розбитого скла з вітрин єврейських магазинів та синагог, що й дало погромам цинічну назву «Кришталева ніч» (Ніч розбитих вітрин). * Синагоги та Майно: Було спалено або зруйновано понад 1000 синагог та молитовних будинків, а також розгромлено й розграбовано понад 7500 єврейських підприємств і магазинів. * Жертви та Ув'язнення: Було вбито щонайменше 91 єврея, сотні було поранено. Проте найважливішим наслідком стали масові арешти. До 30 000 євреїв-чоловіків було заарештовано та відправлено до концентраційних таборів (Дахау, Бухенвальд, Заксенгаузен). Це був перший масовий арешт євреїв винятково на національній основі. * Фінансова Конфіскація: На єврейську громаду було накладено штраф у розмірі 1 мільярда рейхсмарок («податок на спокуту») за шкоду, завдану… самими погромниками. 🚨 Символічний Початок Геноциду «Кришталева ніч» стала не просто черговою антиєврейською акцією, а рубіконом. Вона чітко засвідчила, що нацистський режим перейшов від політики правової дискримінації та економічного витіснення до відкритого фізичного насильства та ув'язнення. Після цього погрому життя євреїв у Рейху опинилося під прямою загрозою, і держава відкрито відмовилася від будь-якого захисту. Це був сигнал до прискореної еміграції та, що найстрашніше, символічний початок політики, яка за кілька років переросла у «Остаточне вирішення єврейського питання» – Голокост. Згадка про «Кришталеву ніч» як провісник Голокосту розкривається в документальному відео "Кришталева ніч " – перший провісник Голокосту, Одна історія. https://youtu.be/_gSH0DQqjYs?si=Pj5iqHFYXcBrpKCt
    Like
    1
    290переглядів
  • СОБОР АРХІСТРАТИГА МИХАЇЛА

    Цей день є головний зі свят на честь святих ангелів. Він присвячений архістратигу Михаїлу, начальнику воїнства небесного.

    За стародавніми переказами, сатана, колись світліший од усіх духів небесних і тому названий Люцифером, впав у самолюбство, гордість і злобу і спокусив багато ін. духів. Архангел Михаїл зібрав військо благочестивих ангелів, які вчинили змієві війну. І змій воював і його ангели, та не втримались. І вже не знайшлось їм місця на небі. І спинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його ангели були скинені (Апокал, 10, 7-9). Ангели прославляють Пресвяту Тройцю і слідкують за кожною людиною. Про це свідчить Святе Писання.

    Патріарх Яків бачив Бога і ангелів (Буття, 28, 12-15). Ангел Божий охороняв полки синів ізраїльських під час їх походу з Єгипту (Вихід, 14, 19). У псалмі 90 мовиться: «Тебе зло не спіткає, і до намету твого удар не наблизиться, бо Своїм Ангелам Він наказав про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!».

    Ап. Павло у посланні до євреїв говорить: «Чи не всі вони духи службові, що їх посилають на службу до тих, що має спасіння спадкувати» (Євр. 1, 14).

    І Сам Ісус Христос сказав до смиренних віруючих: «Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих: кажу бо Я вам, що їхні Ангели повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі».

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 8 листопада.
    -----------

    СОБОР АРХІСТРАТИГА МИХАЇЛА

    8 листопада за новоюліанським календарем відзначається - свято Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних.

    До архангела Михаїла звертаються з молитвами про зцілення, оскільки він вважається переможцем злих духів, що насилають хвороби, Архангел Михаїл також с покровителем моряків, військових, поліцейських.

    І заступником столиці України здавна був архангел Михаїл. Його зображено як на прапорі, так і на печатці Києва. Пер ший відомий історикам герб Києва належить до кінця XV ст., а прапор - до другої чверті XVII ст. 3 1995 року за рішенням Київміськради архангел Михаїл вважається покровителем міста.

    Він символізує світлі сили, які готові захищати Київ від бід, і зображується на його гербі.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 8 листопада.
    ------------
    СОБОР АРХІСТРАТИГА МИХАЇЛА Цей день є головний зі свят на честь святих ангелів. Він присвячений архістратигу Михаїлу, начальнику воїнства небесного. За стародавніми переказами, сатана, колись світліший од усіх духів небесних і тому названий Люцифером, впав у самолюбство, гордість і злобу і спокусив багато ін. духів. Архангел Михаїл зібрав військо благочестивих ангелів, які вчинили змієві війну. І змій воював і його ангели, та не втримались. І вже не знайшлось їм місця на небі. І спинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його ангели були скинені (Апокал, 10, 7-9). Ангели прославляють Пресвяту Тройцю і слідкують за кожною людиною. Про це свідчить Святе Писання. Патріарх Яків бачив Бога і ангелів (Буття, 28, 12-15). Ангел Божий охороняв полки синів ізраїльських під час їх походу з Єгипту (Вихід, 14, 19). У псалмі 90 мовиться: «Тебе зло не спіткає, і до намету твого удар не наблизиться, бо Своїм Ангелам Він наказав про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!». Ап. Павло у посланні до євреїв говорить: «Чи не всі вони духи службові, що їх посилають на службу до тих, що має спасіння спадкувати» (Євр. 1, 14). І Сам Ісус Христос сказав до смиренних віруючих: «Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих: кажу бо Я вам, що їхні Ангели повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі». З відривного календаря "З вірою в душі" за 8 листопада. ----------- СОБОР АРХІСТРАТИГА МИХАЇЛА 8 листопада за новоюліанським календарем відзначається - свято Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних. До архангела Михаїла звертаються з молитвами про зцілення, оскільки він вважається переможцем злих духів, що насилають хвороби, Архангел Михаїл також с покровителем моряків, військових, поліцейських. І заступником столиці України здавна був архангел Михаїл. Його зображено як на прапорі, так і на печатці Києва. Пер ший відомий історикам герб Києва належить до кінця XV ст., а прапор - до другої чверті XVII ст. 3 1995 року за рішенням Київміськради архангел Михаїл вважається покровителем міста. Він символізує світлі сили, які готові захищати Київ від бід, і зображується на його гербі. З відривного календаря "Український народний календар" за 8 листопада. ------------
    205переглядів
  • СОБОР АРХІСТРАТИГА МИХАЇЛА

    Цей день є головний зі свят на честь святих ангелів. Він присвячений архістратигу Михаїлу, начальнику воїнства небесного.

    За стародавніми переказами, сатана, колись світліший од усіх духів небесних і тому названий Люцифером, впав у самолюбство, гордість і злобу і спокусив багато ін. духів. Архангел Михаїл зібрав військо благочестивих ангелів, які вчинили змієві війну. І змій воював і його ангели, та не втримались. І вже не знайшлось їм місця на небі. І спинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його ангели були скинені (Апокал, 10, 7-9). Ангели прославляють Пресвяту Тройцю і слідкують за кожною людиною. Про це свідчить Святе Писання.

    Патріарх Яків бачив Бога і ангелів (Буття, 28, 12-15). Ангел Божий охороняв полки синів ізраїльських під час їх походу з Єгипту (Вихід, 14, 19). У псалмі 90 мовиться: «Тебе зло не спіткає, і до намету твого удар не наблизиться, бо Своїм Ангелам Він наказав про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!».

    Ап. Павло у посланні до євреїв говорить: «Чи не всі вони духи службові, що їх посилають на службу до тих, що має спасіння спадкувати» (Євр. 1, 14).

    І Сам Ісус Христос сказав до смиренних віруючих: «Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих: кажу бо Я вам, що їхні Ангели повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі».

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 8 листопада.
    -----------

    СОБОР АРХІСТРАТИГА МИХАЇЛА

    8 листопада за новоюліанським календарем відзначається - свято Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних.

    До архангела Михаїла звертаються з молитвами про зцілення, оскільки він вважається переможцем злих духів, що насилають хвороби, Архангел Михаїл також с покровителем моряків, військових, поліцейських.

    І заступником столиці України здавна був архангел Михаїл. Його зображено як на прапорі, так і на печатці Києва. Пер ший відомий історикам герб Києва належить до кінця XV ст., а прапор - до другої чверті XVII ст. 3 1995 року за рішенням Київміськради архангел Михаїл вважається покровителем міста.

    Він символізує світлі сили, які готові захищати Київ від бід, і зображується на його гербі.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 8 листопада.
    ------------
    СОБОР АРХІСТРАТИГА МИХАЇЛА Цей день є головний зі свят на честь святих ангелів. Він присвячений архістратигу Михаїлу, начальнику воїнства небесного. За стародавніми переказами, сатана, колись світліший од усіх духів небесних і тому названий Люцифером, впав у самолюбство, гордість і злобу і спокусив багато ін. духів. Архангел Михаїл зібрав військо благочестивих ангелів, які вчинили змієві війну. І змій воював і його ангели, та не втримались. І вже не знайшлось їм місця на небі. І спинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його ангели були скинені (Апокал, 10, 7-9). Ангели прославляють Пресвяту Тройцю і слідкують за кожною людиною. Про це свідчить Святе Писання. Патріарх Яків бачив Бога і ангелів (Буття, 28, 12-15). Ангел Божий охороняв полки синів ізраїльських під час їх походу з Єгипту (Вихід, 14, 19). У псалмі 90 мовиться: «Тебе зло не спіткає, і до намету твого удар не наблизиться, бо Своїм Ангелам Він наказав про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!». Ап. Павло у посланні до євреїв говорить: «Чи не всі вони духи службові, що їх посилають на службу до тих, що має спасіння спадкувати» (Євр. 1, 14). І Сам Ісус Христос сказав до смиренних віруючих: «Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих: кажу бо Я вам, що їхні Ангели повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі». З відривного календаря "З вірою в душі" за 8 листопада. ----------- СОБОР АРХІСТРАТИГА МИХАЇЛА 8 листопада за новоюліанським календарем відзначається - свято Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних. До архангела Михаїла звертаються з молитвами про зцілення, оскільки він вважається переможцем злих духів, що насилають хвороби, Архангел Михаїл також с покровителем моряків, військових, поліцейських. І заступником столиці України здавна був архангел Михаїл. Його зображено як на прапорі, так і на печатці Києва. Пер ший відомий історикам герб Києва належить до кінця XV ст., а прапор - до другої чверті XVII ст. 3 1995 року за рішенням Київміськради архангел Михаїл вважається покровителем міста. Він символізує світлі сили, які готові захищати Київ від бід, і зображується на його гербі. З відривного календаря "Український народний календар" за 8 листопада. ------------
    Like
    Love
    2
    331переглядів 1 Поширень
  • #події
    Підписання Балфурської декларації: Ключовий момент у історії Близького Сходу (1917).
    Балфурська декларація є одним з найважливіших документів XX століття, який суттєво вплинув на геополітику Близького Сходу. Цей публічний заява, видана британським урядом під час Першої світової війни, висловила підтримку створенню "національного дому" для єврейського народу в Палестині. Підписана 2 листопада 1917 року, вона стала каталізатором для сіоністського руху та заклала основу для майбутнього конфлікту в регіоні.

    Історичний фон

    Перша світова війна (1914–1918) була періодом глобальних змін, коли Османська імперія, яка контролювала Палестину протягом століть, опинилася на межі розпаду. Британія, як одна з провідних держав Антанти, шукала способи послабити Османську імперію та забезпечити свої стратегічні інтереси в регіоні, включаючи контроль над Суецьким каналом і нафтовими шляхами. У цей час сіоністський рух, очолюваний такими фігурами, як Теодор Герцль, активно лобіював ідею створення єврейської держави для подолання антисемітизму в Європі.
    Британський уряд бачив у сіоністах потенційних союзників. З одного боку, підтримка єврейської спільноти могла забезпечити лояльність впливових єврейських груп у США та Росії, які були важливими для воєнних зусиль. З іншого боку, це відповідало імперським амбіціям Британії щодо поділу османських територій. Водночас, Британія вже мала суперечливі обіцянки: у 1915–1916 роках через Хусейн-МакМахонську кореспонденцію вона обіцяла арабським лідерам незалежність в обмін на повстання проти османів, а у 1916 році уклала угоду Сайкса-Піко з Францією про поділ Близького Сходу.

    Процес створення та підписання декларації

    Ідея декларації виникла в колах британського кабінету, зокрема завдяки зусиллям сіоністських лідерів, таких як Хаїм Вейцман, який був впливовим хіміком і мав зв'язки в уряді. Вейцман переконував британських політиків, що підтримка сіонізму допоможе у війні. Документ був підготовлений у Міністерстві закордонних справ Великої Британії під керівництвом Артура Джеймса Балфура, який обіймав посаду міністра закордонних справ у кабінеті Девіда Ллойд Джорджа.

    Декларація була оформлена як лист від Балфура до лорда Лайонела Волтера Ротшильда, видатного члена британської єврейської спільноти та банкіра. Ротшильд був обраний як адресат, оскільки він був представником сіоністського руху в Британії. Лист був підписаний 2 листопада 1917 року і опублікований у пресі 9 листопада. Цей крок був частиною ширшої дипломатичної стратегії, але він не був формальним договором, а радше заявою намірів.

    #Зміст декларації

    Текст декларації був стислим, але доленосним. У листі Балфур писав:

    "Його Величності уряд з прихильністю ставиться до встановлення в Палестині національного дому для єврейського народу і докладатиме всіх зусиль для сприяння досягненню цієї мети, причому ясно розуміється, що нічого не повинно бути зроблено, що могло б завдати шкоди громадянським і релігійним правам неєврейських громад, які існують в Палестині, або правам і політичному статусу євреїв у будь-якій іншій країні."
    Ця формулювання була компромісним: вона підтримувала сіоністські прагнення, але з застереженнями щодо прав арабського населення Палестини, яке становило переважну більшість.

    Реакції на декларацію

    Декларація викликала неоднозначні реакції. У сіоністських колах вона була сприйнята як історична перемога – "хартія" для майбутньої держави. Хаїм Вейцман назвав її "Магна Картою єврейського народу". Однак не всі євреї підтримували її: деякі антисіоністи, як Едвін Монтєфьоре, вважали, що це загрожує асиміляції євреїв у Європі.

    Арабський світ відреагував негативно, вважаючи це зрадою британських обіцянок незалежності. Османська імперія та арабські лідери, такі як емір Фейсал, висловлювали протест, але під час війни їхній голос був обмеженим. Франція та США схвалили декларацію, що посилило її міжнародну вагу.

    Наслідки та спадщина

    Балфурська декларація стала основою для британського мандату на Палестину, наданого Лігою Націй у 1922 році. Вона стимулювала єврейську імміграцію до Палестини, що призвело до зростання напруженості між євреями та арабами. У 1930-х роках це вилилося в арабське повстання, а згодом – у створення держави Ізраїль у 1948 році та арабо-ізраїльський конфлікт.

    Сьогодні декларація залишається суперечливою: для ізраїльтян – символом визнання їхнього права на державу, для палестинців – початком колоніалізму та витіснення. У 2017 році, до 100-річчя, британський уряд відмовився вибачатися за документ, але визнав його неоднозначність.
    Балфурська декларація ілюструє, як імперська дипломатія може формувати долі народів на десятиліття вперед, підкреслюючи важливість історичного контексту в розумінні сучасних конфліктів.
    #події Підписання Балфурської декларації: Ключовий момент у історії Близького Сходу (1917). Балфурська декларація є одним з найважливіших документів XX століття, який суттєво вплинув на геополітику Близького Сходу. Цей публічний заява, видана британським урядом під час Першої світової війни, висловила підтримку створенню "національного дому" для єврейського народу в Палестині. Підписана 2 листопада 1917 року, вона стала каталізатором для сіоністського руху та заклала основу для майбутнього конфлікту в регіоні. Історичний фон Перша світова війна (1914–1918) була періодом глобальних змін, коли Османська імперія, яка контролювала Палестину протягом століть, опинилася на межі розпаду. Британія, як одна з провідних держав Антанти, шукала способи послабити Османську імперію та забезпечити свої стратегічні інтереси в регіоні, включаючи контроль над Суецьким каналом і нафтовими шляхами. У цей час сіоністський рух, очолюваний такими фігурами, як Теодор Герцль, активно лобіював ідею створення єврейської держави для подолання антисемітизму в Європі. Британський уряд бачив у сіоністах потенційних союзників. З одного боку, підтримка єврейської спільноти могла забезпечити лояльність впливових єврейських груп у США та Росії, які були важливими для воєнних зусиль. З іншого боку, це відповідало імперським амбіціям Британії щодо поділу османських територій. Водночас, Британія вже мала суперечливі обіцянки: у 1915–1916 роках через Хусейн-МакМахонську кореспонденцію вона обіцяла арабським лідерам незалежність в обмін на повстання проти османів, а у 1916 році уклала угоду Сайкса-Піко з Францією про поділ Близького Сходу. Процес створення та підписання декларації Ідея декларації виникла в колах британського кабінету, зокрема завдяки зусиллям сіоністських лідерів, таких як Хаїм Вейцман, який був впливовим хіміком і мав зв'язки в уряді. Вейцман переконував британських політиків, що підтримка сіонізму допоможе у війні. Документ був підготовлений у Міністерстві закордонних справ Великої Британії під керівництвом Артура Джеймса Балфура, який обіймав посаду міністра закордонних справ у кабінеті Девіда Ллойд Джорджа. Декларація була оформлена як лист від Балфура до лорда Лайонела Волтера Ротшильда, видатного члена британської єврейської спільноти та банкіра. Ротшильд був обраний як адресат, оскільки він був представником сіоністського руху в Британії. Лист був підписаний 2 листопада 1917 року і опублікований у пресі 9 листопада. Цей крок був частиною ширшої дипломатичної стратегії, але він не був формальним договором, а радше заявою намірів. #Зміст декларації Текст декларації був стислим, але доленосним. У листі Балфур писав: "Його Величності уряд з прихильністю ставиться до встановлення в Палестині національного дому для єврейського народу і докладатиме всіх зусиль для сприяння досягненню цієї мети, причому ясно розуміється, що нічого не повинно бути зроблено, що могло б завдати шкоди громадянським і релігійним правам неєврейських громад, які існують в Палестині, або правам і політичному статусу євреїв у будь-якій іншій країні." Ця формулювання була компромісним: вона підтримувала сіоністські прагнення, але з застереженнями щодо прав арабського населення Палестини, яке становило переважну більшість. Реакції на декларацію Декларація викликала неоднозначні реакції. У сіоністських колах вона була сприйнята як історична перемога – "хартія" для майбутньої держави. Хаїм Вейцман назвав її "Магна Картою єврейського народу". Однак не всі євреї підтримували її: деякі антисіоністи, як Едвін Монтєфьоре, вважали, що це загрожує асиміляції євреїв у Європі. Арабський світ відреагував негативно, вважаючи це зрадою британських обіцянок незалежності. Османська імперія та арабські лідери, такі як емір Фейсал, висловлювали протест, але під час війни їхній голос був обмеженим. Франція та США схвалили декларацію, що посилило її міжнародну вагу. Наслідки та спадщина Балфурська декларація стала основою для британського мандату на Палестину, наданого Лігою Націй у 1922 році. Вона стимулювала єврейську імміграцію до Палестини, що призвело до зростання напруженості між євреями та арабами. У 1930-х роках це вилилося в арабське повстання, а згодом – у створення держави Ізраїль у 1948 році та арабо-ізраїльський конфлікт. Сьогодні декларація залишається суперечливою: для ізраїльтян – символом визнання їхнього права на державу, для палестинців – початком колоніалізму та витіснення. У 2017 році, до 100-річчя, британський уряд відмовився вибачатися за документ, але визнав його неоднозначність. Балфурська декларація ілюструє, як імперська дипломатія може формувати долі народів на десятиліття вперед, підкреслюючи важливість історичного контексту в розумінні сучасних конфліктів.
    Like
    1
    615переглядів
  • #події
    У 1938 році близько 17 тисяч польських євреїв було заарештовано у Третьому Рейху і депортовано до польського кордону. Проте польський уряд відмовився їх прийняти. Внаслідок цього тисячі біженців змушені були залишитися у таборі між двома країнами — без даху над головою, без захисту і з надією на порятунок, котрий не приходив.Ця трагедія — страшний нагад про те, як держави можуть відмовитися від своїх громадян у моменти найбільшої кризи. Це урок історії, який варто пам’ятати, щоб не допустити більше подібного.
    #події У 1938 році близько 17 тисяч польських євреїв було заарештовано у Третьому Рейху і депортовано до польського кордону. Проте польський уряд відмовився їх прийняти. Внаслідок цього тисячі біженців змушені були залишитися у таборі між двома країнами — без даху над головою, без захисту і з надією на порятунок, котрий не приходив.Ця трагедія — страшний нагад про те, як держави можуть відмовитися від своїх громадян у моменти найбільшої кризи. Це урок історії, який варто пам’ятати, щоб не допустити більше подібного.
    Sad
    1
    221переглядів
  • ПРОРОКА ОСІЇ

    Прор. Осія (бл. 784— після 722 до Р. Х.) жив і пророкував в Ізраїльському царстві перед його руйнуванням. Це був період духовного занепаду ізраїльського народу, посилення ідолопоклонства і моральної розбещеності. Прор. Осія викривав вади сучасників, які євреї перейняли від сусідніх народів (ассірійців). Передбачав Осія і прийдешні лиха. Відомо, що він одружився з блудницею Гомерь. Пророк з нею формально розлучився, але продовжував її жаліти і любити. Ця особиста драма показала пророкові, як важка духовна зрада ізраїльського народу своєму Богові, Який уклав з ним Завіт на Синайській горі - а євреї цей союз з Богом порушили, осквернили - впали в духовну розпусту. Тому Господь передбачає через пророка те, що євреї будуть знехтувані, а язичники будуть покликані в Царство Боже.

    Викриває пророк і священників, які віру в Бога звели до бездушних обрядів. І закликає тих, хто ще здатен слухати його проповідь: «Отже, пізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа; як ранкова зоря - явлення Його, і Він прийде до нас, як дощ, як пізній дощ зросить землю». От що цінне Богові в людських вчинках: «Бо Я милости хочу, а не жертви, і Боговідання більше, ніж всепалення» (Ос. 6:3,6).

    Бачачи прийдешнє знищення Ізраїльського царства, пророк напружує зусилля, щоб пробудити почуття покаяння. Але він бачить і те, що після лих, наприкінці часів станеться повне оновлення народу Божого, коли всі лиха й сама смерть будуть знищені.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 17 жовтня.
    -----------
    ПРОРОКА ОСІЇ Прор. Осія (бл. 784— після 722 до Р. Х.) жив і пророкував в Ізраїльському царстві перед його руйнуванням. Це був період духовного занепаду ізраїльського народу, посилення ідолопоклонства і моральної розбещеності. Прор. Осія викривав вади сучасників, які євреї перейняли від сусідніх народів (ассірійців). Передбачав Осія і прийдешні лиха. Відомо, що він одружився з блудницею Гомерь. Пророк з нею формально розлучився, але продовжував її жаліти і любити. Ця особиста драма показала пророкові, як важка духовна зрада ізраїльського народу своєму Богові, Який уклав з ним Завіт на Синайській горі - а євреї цей союз з Богом порушили, осквернили - впали в духовну розпусту. Тому Господь передбачає через пророка те, що євреї будуть знехтувані, а язичники будуть покликані в Царство Боже. Викриває пророк і священників, які віру в Бога звели до бездушних обрядів. І закликає тих, хто ще здатен слухати його проповідь: «Отже, пізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа; як ранкова зоря - явлення Його, і Він прийде до нас, як дощ, як пізній дощ зросить землю». От що цінне Богові в людських вчинках: «Бо Я милости хочу, а не жертви, і Боговідання більше, ніж всепалення» (Ос. 6:3,6). Бачачи прийдешнє знищення Ізраїльського царства, пророк напружує зусилля, щоб пробудити почуття покаяння. Але він бачить і те, що після лих, наприкінці часів станеться повне оновлення народу Божого, коли всі лиха й сама смерть будуть знищені. З відривного календаря "З вірою в душі" за 17 жовтня. -----------
    432переглядів
  • ПРОРОКА ОСІЇ

    Прор. Осія (бл. 784— після 722 до Р. Х.) жив і пророкував в Ізраїльському царстві перед його руйнуванням. Це був період духовного занепаду ізраїльського народу, посилення ідолопоклонства і моральної розбещеності. Прор. Осія викривав вади сучасників, які євреї перейняли від сусідніх народів (ассірійців). Передбачав Осія і прийдешні лиха. Відомо, що він одружився з блудницею Гомерь. Пророк з нею формально розлучився, але продовжував її жаліти і любити. Ця особиста драма показала пророкові, як важка духовна зрада ізраїльського народу своєму Богові, Який уклав з ним Завіт на Синайській горі - а євреї цей союз з Богом порушили, осквернили - впали в духовну розпусту. Тому Господь передбачає через пророка те, що євреї будуть знехтувані, а язичники будуть покликані в Царство Боже.

    Викриває пророк і священників, які віру в Бога звели до бездушних обрядів. І закликає тих, хто ще здатен слухати його проповідь: «Отже, пізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа; як ранкова зоря - явлення Його, і Він прийде до нас, як дощ, як пізній дощ зросить землю». От що цінне Богові в людських вчинках: «Бо Я милости хочу, а не жертви, і Боговідання більше, ніж всепалення» (Ос. 6:3,6).

    Бачачи прийдешнє знищення Ізраїльського царства, пророк напружує зусилля, щоб пробудити почуття покаяння. Але він бачить і те, що після лих, наприкінці часів станеться повне оновлення народу Божого, коли всі лиха й сама смерть будуть знищені.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 17 жовтня.
    -----------
    ПРОРОКА ОСІЇ Прор. Осія (бл. 784— після 722 до Р. Х.) жив і пророкував в Ізраїльському царстві перед його руйнуванням. Це був період духовного занепаду ізраїльського народу, посилення ідолопоклонства і моральної розбещеності. Прор. Осія викривав вади сучасників, які євреї перейняли від сусідніх народів (ассірійців). Передбачав Осія і прийдешні лиха. Відомо, що він одружився з блудницею Гомерь. Пророк з нею формально розлучився, але продовжував її жаліти і любити. Ця особиста драма показала пророкові, як важка духовна зрада ізраїльського народу своєму Богові, Який уклав з ним Завіт на Синайській горі - а євреї цей союз з Богом порушили, осквернили - впали в духовну розпусту. Тому Господь передбачає через пророка те, що євреї будуть знехтувані, а язичники будуть покликані в Царство Боже. Викриває пророк і священників, які віру в Бога звели до бездушних обрядів. І закликає тих, хто ще здатен слухати його проповідь: «Отже, пізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа; як ранкова зоря - явлення Його, і Він прийде до нас, як дощ, як пізній дощ зросить землю». От що цінне Богові в людських вчинках: «Бо Я милости хочу, а не жертви, і Боговідання більше, ніж всепалення» (Ос. 6:3,6). Бачачи прийдешнє знищення Ізраїльського царства, пророк напружує зусилля, щоб пробудити почуття покаяння. Але він бачить і те, що після лих, наприкінці часів станеться повне оновлення народу Божого, коли всі лиха й сама смерть будуть знищені. З відривного календаря "З вірою в душі" за 17 жовтня. -----------
    377переглядів
  • 💔 Сьогодні – 84-ті роковини трагедії Бабиного Яру. День пам’яті жертв масових розстрілів, здійснених нацистами під час Другої світової. 

    ▪️У вересні 1941, після окупації Києва нацистами, почалася масова депортація та знищення єврейського населення;
    ▪️Спочатку жертв вивозили за місто, а пізніше вирішили проводити страти прямо у Бабиному Яру (це урочище на північному заході Києва);
    ▪️Наймасовіші розстріли – 29-30 вересня 1941. Тоді було вбито 34 тисяч євреїв, мешканців Києва;
    ▪️Протягом окупації Києва (1941-1943), за різними даними, нацисти розстріляли від 70 до 200 тисяч людей;
    ▪️Серед жертв були жінки, діти та немовлята, літні люди і ті, хто намагався захистити їх. Вбивати також українців, ромів і представників інших національностей;
    ▪️Після війни Бабин Яр довго лишався забутим. Лише в 1960-х почалися спроби вшанувати пам'ять загиблих. У 1976 році там встановили пам'ятник;
    ▪️Справжнє визнання цієї трагедії почалося лише у 1990-х, коли Україна здобула незалежність.

    Нацисти вбили десятки тисяч невинних людей, зруйнували їхні життя… Сьогодні жахи повторюються – вже руками росіян.
    #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України
    💔 Сьогодні – 84-ті роковини трагедії Бабиного Яру. День пам’яті жертв масових розстрілів, здійснених нацистами під час Другої світової.  ▪️У вересні 1941, після окупації Києва нацистами, почалася масова депортація та знищення єврейського населення; ▪️Спочатку жертв вивозили за місто, а пізніше вирішили проводити страти прямо у Бабиному Яру (це урочище на північному заході Києва); ▪️Наймасовіші розстріли – 29-30 вересня 1941. Тоді було вбито 34 тисяч євреїв, мешканців Києва; ▪️Протягом окупації Києва (1941-1943), за різними даними, нацисти розстріляли від 70 до 200 тисяч людей; ▪️Серед жертв були жінки, діти та немовлята, літні люди і ті, хто намагався захистити їх. Вбивати також українців, ромів і представників інших національностей; ▪️Після війни Бабин Яр довго лишався забутим. Лише в 1960-х почалися спроби вшанувати пам'ять загиблих. У 1976 році там встановили пам'ятник; ▪️Справжнє визнання цієї трагедії почалося лише у 1990-х, коли Україна здобула незалежність. Нацисти вбили десятки тисяч невинних людей, зруйнували їхні життя… Сьогодні жахи повторюються – вже руками росіян. #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України
    737переглядів 1Відтворень
  • Сьогодні – День пам’яті трагедії Бабиного Яру.
    29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли в Києві 34 тисячі євреїв. Загалом у Бабиному Яру протягом окупації вбили від 70 до 200 тисяч.
    Сьогодні – День пам’яті трагедії Бабиного Яру. 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли в Києві 34 тисячі євреїв. Загалом у Бабиному Яру протягом окупації вбили від 70 до 200 тисяч.
    Like
    1
    224переглядів 1Відтворень
  • 23 вересня 1919 року російські білогвардійці влаштували єврейський погром у Фастові.

    У місті загинуло близько 700 осіб. Цього ж дня Директорія УНР і уряд ЗУНР ухвалили рішення розпочати воєнні дії проти армії Антона Денікіна.

    До 22 вересня невелике містечко Київської губернії перебувало під контролем більшовиків. Після активного наступу білогвардійським частинам вдалося вибити їх за річку Ірпінь.

    Усіх євреїв міста оголосили посіпаками червоних і розпочали жорстокі погроми. Перші дві доби донські козаки та інші збройні формування громили базарні лавки та помешкання місцевих жителів. Командування не могло зупинити їх, бо продовжувались бойові дії на околицях.

    За 2 доби ситуація вийшла з-під контролю та розпочалась різня з масовими вбивствами. Вогонь від чисельних підпалів знищив усі будівлі, що належали євреям.

    Активну участь у погромі брали селяни з навколишніх сіл. Вони скуповували награбоване у денікінців і збирали те, що залишилось цінного від вбитих людей.

    Частини, які здійснили погром, намагались приховати його перед командуванням. Доповідали, що споруди знищенні через перестрілки з більшовиками. Але офіцери помітили, що вигоріли лише єврейські квартали, при цьому всі християнські будівлі були цілими.

    Після погрому частини бандитів і вбивць розформували, але вони ввійшли до інших формувань і продовжували подібну діяльність у Києві та інших містах в Україні.
    23 вересня 1919 року російські білогвардійці влаштували єврейський погром у Фастові. У місті загинуло близько 700 осіб. Цього ж дня Директорія УНР і уряд ЗУНР ухвалили рішення розпочати воєнні дії проти армії Антона Денікіна. До 22 вересня невелике містечко Київської губернії перебувало під контролем більшовиків. Після активного наступу білогвардійським частинам вдалося вибити їх за річку Ірпінь. Усіх євреїв міста оголосили посіпаками червоних і розпочали жорстокі погроми. Перші дві доби донські козаки та інші збройні формування громили базарні лавки та помешкання місцевих жителів. Командування не могло зупинити їх, бо продовжувались бойові дії на околицях. За 2 доби ситуація вийшла з-під контролю та розпочалась різня з масовими вбивствами. Вогонь від чисельних підпалів знищив усі будівлі, що належали євреям. Активну участь у погромі брали селяни з навколишніх сіл. Вони скуповували награбоване у денікінців і збирали те, що залишилось цінного від вбитих людей. Частини, які здійснили погром, намагались приховати його перед командуванням. Доповідали, що споруди знищенні через перестрілки з більшовиками. Але офіцери помітили, що вигоріли лише єврейські квартали, при цьому всі християнські будівлі були цілими. Після погрому частини бандитів і вбивць розформували, але вони ввійшли до інших формувань і продовжували подібну діяльність у Києві та інших містах в Україні.
    367переглядів
Більше результатів