• Умань отримала 20 млн грн від туристичного збору 🇮🇱

    Цього року Умань заробила 20 мільйонів гривень завдяки туристичному збору під час паломництва хасидів. Ці кошти планують спрямувати на підтримку військових, охорону здоров’я, освіту та благоустрій міста.
    Умань отримала 20 млн грн від туристичного збору 🇮🇱 Цього року Умань заробила 20 мільйонів гривень завдяки туристичному збору під час паломництва хасидів. Ці кошти планують спрямувати на підтримку військових, охорону здоров’я, освіту та благоустрій міста.
    82переглядів 0Відтворень
  • «Слава Україні»: хасиди, які приїхали в Умань на юдейський Новий рік – Рош га-Шана, епічно перебили місцеву журналістку😂
    «Слава Україні»: хасиди, які приїхали в Умань на юдейський Новий рік – Рош га-Шана, епічно перебили місцеву журналістку😂
    191переглядів 6Відтворень
  • 📹 Рош га-Шана в умовах війни: показуємо як Умань приймає десятки тисяч паломників

    В Умані очікують понад 30 тис. паломників, які приїдуть на Новий рік до могили рабина Нахмана. Святкування розпочнеться 22 вересня.

    У місті посилені заходи безпеки: на блокпостах працюють інспектори з українських аеропортів, діє безкоштовна ізраїльська лікарня. Працівники української поліції співпрацюють із колегами з Ізраїлю.

    МЗС закликало врахувати ризики воєнного стану, але самі паломники заявляють, що звикли до обстрілів.

    Рош га-Шана – єврейський Новий рік, який триває два дні й символізує початок нового року за юдейським календарем. Для хасидів це час духовного оновлення.
    📹 Рош га-Шана в умовах війни: показуємо як Умань приймає десятки тисяч паломників В Умані очікують понад 30 тис. паломників, які приїдуть на Новий рік до могили рабина Нахмана. Святкування розпочнеться 22 вересня. У місті посилені заходи безпеки: на блокпостах працюють інспектори з українських аеропортів, діє безкоштовна ізраїльська лікарня. Працівники української поліції співпрацюють із колегами з Ізраїлю. МЗС закликало врахувати ризики воєнного стану, але самі паломники заявляють, що звикли до обстрілів. Рош га-Шана – єврейський Новий рік, який триває два дні й символізує початок нового року за юдейським календарем. Для хасидів це час духовного оновлення.
    Wow
    1
    309переглядів 3Відтворень
  • ❗Затримується ряд поїздів через атаку на залізничну інфраструктуру.
    Upd ❕В УЗ уточнили, що низка поїздів відправились в обʼїзд пошкодженої ділянки, що спричинить затримки цих рейсів до 7 годин
    Вже відправились в обʼїзд та надолужують затримку такі рейси:
    - №75 Київ - Кривий Ріг
    - №791 Кременчуг - Київ
    - №85 Запоріжжя - Львів
    - №79 Дніпро - Львів
    - №51 Запоріжжя - Одеса
    - №119 Дніпро - Хелм
    - №37 Запоріжжя - Київ
    - №31 Запоріжжя - Перемишль
    - №121 Херсон - Краматорськ
    - №59 Харків - Одеса
    - №65/165 Харків - Черкаси, Умань.
    Низка рейсів ще очікує відновлення інфраструктури та затримується, мовиться про рейси:
    - №76 Кривий Ріг - Київ
    - №102 Краматорськ - Херсон
    - №38 Київ - Запоріжжя
    - №80 Львів - Дніпро
    - №120 Хелм - Дніпро
    - №86 Львів - Запоріжжя
    - №54 Одеса - Дніпро,
    - №254 Одеса - Кривий Ріг
    - №8 Одеса - Харків.
    ❗Затримується ряд поїздів через атаку на залізничну інфраструктуру. Upd ❕В УЗ уточнили, що низка поїздів відправились в обʼїзд пошкодженої ділянки, що спричинить затримки цих рейсів до 7 годин Вже відправились в обʼїзд та надолужують затримку такі рейси: - №75 Київ - Кривий Ріг - №791 Кременчуг - Київ - №85 Запоріжжя - Львів - №79 Дніпро - Львів - №51 Запоріжжя - Одеса - №119 Дніпро - Хелм - №37 Запоріжжя - Київ - №31 Запоріжжя - Перемишль - №121 Херсон - Краматорськ - №59 Харків - Одеса - №65/165 Харків - Черкаси, Умань. Низка рейсів ще очікує відновлення інфраструктури та затримується, мовиться про рейси: - №76 Кривий Ріг - Київ - №102 Краматорськ - Херсон - №38 Київ - Запоріжжя - №80 Львів - Дніпро - №120 Хелм - Дніпро - №86 Львів - Запоріжжя - №54 Одеса - Дніпро, - №254 Одеса - Кривий Ріг - №8 Одеса - Харків.
    269переглядів
  • НАновини‼️: Євреї з України: від Умані до Білого міста. Єгуда Магідович — перший архітектор Тель-Авіва

    У рубриці «Євреї з України» — Єгуда Магідович (21 січня 1886, Умань, Україна — 5 січня 1961, Тель-Авів, Ізраїль).

    У середині XIX століття в Умані жила родина капелюшника Беньяміна-Цві Магідовича. Його майстерня пахла парою, пресованим фетром і свіжими стрічками — саме там, у 1886 році, народився хлопчик на ім’я Лейб, якого пізніше весь Тель-Авів знав як Єгуду Магідовича. Мати, Рахіль Садова, була хранителькою дому, а батько — майстром, у якого замовляли капелюхи і чиновники, і молоді франти. Навчання в хедері в маленькому містечку було природним початком для єврейського хлопчика того часу. Але Лейб, окрім молитов і П’ятикнижжя, тягнувся до малюнків і незвичайних форм. Згодом ця пристрасть приведе його у 1903 році в Одесу.

    Це була Одеська художня школа (училище) з архітектурним відділенням. Але життя в місті було неспокійним. Погроми, революційні мітинги та вуличні перестрілки змушували єврейські громади самоорганізовуватися. Магідович не стояв осторонь — брав участь в єврейській самообороні, і деякі джерела навіть називають його окружним командиром одного з таких загонів.

    В Одесі він не просто креслив фасади — Магідович проєктував будинки, що несли в собі відлуння італійських вілл і французьких курортних особняків, адаптованих до одеського клімату та звичок. Після закінчення училища та переїзду до Києва він працював техніком — помічником архітектора та інженера. Цей досвід дозволив йому оволодіти практичними навичками проєктування та будівництва, що згодом стало ключовим у його роботі над плануванням перших кварталів і будівель Тель-Авіва, а також у створенні архітектурного обличчя Білого міста.

    У 1919 році, на тлі хаосу Громадянської війни, Магідович опинився серед пасажирів легендарного пароплава «Руслан» — символу Третьої алії, «Мейфлауера сіонізму». Він прибув не з порожніми руками — в багажі лежали сотні одеських проєктів, які він встиг врятувати з архівів. Це були плани вілл у стилі італійської та французької Рив’єри, перероблені «на одеський лад» і вже переосмислені по-єврейськи. Ці проєкти швидко втілилися на вулицях Монтефіорі, Нахлат Беньямін і в нових кварталах.

    У 1920 році його призначили першим головним архітектором Тель-Авіва. Саме він заклав архітектурні принципи, що згодом принесли місту статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні Біле місто — це не просто архітектурний ансамбль, а культурний символ Ізраїлю, в якому й досі можна впізнати почерк уродженця української Умані.

    Хочете дізнатися більше історій про людей, які пов’язали Україну та Ізраїль? Читайте на сайті:
    https://nikk.agency/uk/ieguda-magidovich-2/

    #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine
    НАновини‼️: Євреї з України: від Умані до Білого міста. Єгуда Магідович — перший архітектор Тель-Авіва У рубриці «Євреї з України» — Єгуда Магідович (21 січня 1886, Умань, Україна — 5 січня 1961, Тель-Авів, Ізраїль). У середині XIX століття в Умані жила родина капелюшника Беньяміна-Цві Магідовича. Його майстерня пахла парою, пресованим фетром і свіжими стрічками — саме там, у 1886 році, народився хлопчик на ім’я Лейб, якого пізніше весь Тель-Авів знав як Єгуду Магідовича. Мати, Рахіль Садова, була хранителькою дому, а батько — майстром, у якого замовляли капелюхи і чиновники, і молоді франти. Навчання в хедері в маленькому містечку було природним початком для єврейського хлопчика того часу. Але Лейб, окрім молитов і П’ятикнижжя, тягнувся до малюнків і незвичайних форм. Згодом ця пристрасть приведе його у 1903 році в Одесу. Це була Одеська художня школа (училище) з архітектурним відділенням. Але життя в місті було неспокійним. Погроми, революційні мітинги та вуличні перестрілки змушували єврейські громади самоорганізовуватися. Магідович не стояв осторонь — брав участь в єврейській самообороні, і деякі джерела навіть називають його окружним командиром одного з таких загонів. В Одесі він не просто креслив фасади — Магідович проєктував будинки, що несли в собі відлуння італійських вілл і французьких курортних особняків, адаптованих до одеського клімату та звичок. Після закінчення училища та переїзду до Києва він працював техніком — помічником архітектора та інженера. Цей досвід дозволив йому оволодіти практичними навичками проєктування та будівництва, що згодом стало ключовим у його роботі над плануванням перших кварталів і будівель Тель-Авіва, а також у створенні архітектурного обличчя Білого міста. У 1919 році, на тлі хаосу Громадянської війни, Магідович опинився серед пасажирів легендарного пароплава «Руслан» — символу Третьої алії, «Мейфлауера сіонізму». Він прибув не з порожніми руками — в багажі лежали сотні одеських проєктів, які він встиг врятувати з архівів. Це були плани вілл у стилі італійської та французької Рив’єри, перероблені «на одеський лад» і вже переосмислені по-єврейськи. Ці проєкти швидко втілилися на вулицях Монтефіорі, Нахлат Беньямін і в нових кварталах. У 1920 році його призначили першим головним архітектором Тель-Авіва. Саме він заклав архітектурні принципи, що згодом принесли місту статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні Біле місто — це не просто архітектурний ансамбль, а культурний символ Ізраїлю, в якому й досі можна впізнати почерк уродженця української Умані. Хочете дізнатися більше історій про людей, які пов’язали Україну та Ізраїль? Читайте на сайті: https://nikk.agency/uk/ieguda-magidovich-2/ #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine
    NIKK.AGENCY
    Євреї з України: від Умані до Білого міста Єгуда Магідович - перший архітектор Тель-Авіва - Новости Израиля НАновости
    Першим головним архітектором Тель-Авіва — міста, якому судилося стати однією з найвпливовіших столиць світу, — був уродженець Умані Єгуда Магидович. Від дитинства в сім'ї уманського капелюшника та навчання в Одесі до легендарного рейсу «Руслан» та сотень будівель у Білому місті – його історія відображає унікальний зв'язок України та Ізраїлю. - НАНовини Новини Ізраїлю
    2Kпереглядів
  • Мандруємо Україною...💙💛 Київський художник Віталій Дубчак. "Умань, Софіївка"🎨
    Мандруємо Україною...💙💛 Київський художник Віталій Дубчак. "Умань, Софіївка"🎨
    Like
    1
    172переглядів
  • Харківський художник Юрій Клапоух. "Полудень на луках"🌞🎨

    Про митця: Юрій Клапоух народився 12 березня 1963 року в місті Умань Черкаської області. Після закінчення школи вступив до Харківського вищого військового авіаційного інженерного училища, яке закінчив із золотою медаллю. Змінивши кар'єру військового на пензель художника, він за понад 25 років творчої роботи став відомим митцем. 🎨🎨
    Творчість Юрія Олексійвича базується на найкращих традиціях реалістично-романтичного світового живопису. В його архіві багато творів різноманітних жанрів, але основним є жанр класичного реалістичного пейзажу та портрета, жанрові сцени з сільського життя...
    Харківський художник Юрій Клапоух. "Полудень на луках"🌞🎨 Про митця: Юрій Клапоух народився 12 березня 1963 року в місті Умань Черкаської області. Після закінчення школи вступив до Харківського вищого військового авіаційного інженерного училища, яке закінчив із золотою медаллю. Змінивши кар'єру військового на пензель художника, він за понад 25 років творчої роботи став відомим митцем. 🎨🎨 Творчість Юрія Олексійвича базується на найкращих традиціях реалістично-романтичного світового живопису. В його архіві багато творів різноманітних жанрів, але основним є жанр класичного реалістичного пейзажу та портрета, жанрові сцени з сільського життя...
    360переглядів
  • НАновини‼️: Ізраїль відвідала делегація української поліції на чолі із заступником Голови Національної поліції України

    Українська делегація на чолі з генералом Олександром Фацевичем 15 травня відвідала гору Мерон, щоб побачити, як Ізраїль забезпечує безпеку під час святкування Лаг ба-Омер.

    Українська делегація зустрілася з командувачем Північного округу поліції Ізраїлю генералом Меїром Еліяху, який особисто представив структуру охорони та логістику заходу.

    Отримані знання та підходи ізраїльської поліції будуть використані для охорони хасидів в Умані під час Рош га-Шана.

    Фацевич — бойовий генерал, учасник боїв за Іловайськ, Дебальцеве, Вуглегірськ, Лиман і командир операції зі звільнення Ірпеня у 2022 році.
    Він нагороджений: Орденом Богдана Хмельницького III ступеня (2022), Орденом «За мужність» III ступеня (2015).

    Делегація також відвідала управління поліції Тель-Авівського округу.

    Візит було організовано Департаментом зовнішніх зв’язків і міжнародного співробітництва поліції Ізраїлю за участі управління громадської безпеки.

    Поліція Ізраїлю (משטרת ישראל) повідомила про це 16 травня 2025 року.

    https://nikk.agency/uk/izrail-vidvidala/

    #нановини #насео #ізраїльукраїна #паломництво #умань #лагбаомер #національнаполіція #фацевич #безпека #новиниізраїлю #євреївукраїні
    НАновини‼️: Ізраїль відвідала делегація української поліції на чолі із заступником Голови Національної поліції України Українська делегація на чолі з генералом Олександром Фацевичем 15 травня відвідала гору Мерон, щоб побачити, як Ізраїль забезпечує безпеку під час святкування Лаг ба-Омер. Українська делегація зустрілася з командувачем Північного округу поліції Ізраїлю генералом Меїром Еліяху, який особисто представив структуру охорони та логістику заходу. Отримані знання та підходи ізраїльської поліції будуть використані для охорони хасидів в Умані під час Рош га-Шана. Фацевич — бойовий генерал, учасник боїв за Іловайськ, Дебальцеве, Вуглегірськ, Лиман і командир операції зі звільнення Ірпеня у 2022 році. Він нагороджений: Орденом Богдана Хмельницького III ступеня (2022), Орденом «За мужність» III ступеня (2015). Делегація також відвідала управління поліції Тель-Авівського округу. Візит було організовано Департаментом зовнішніх зв’язків і міжнародного співробітництва поліції Ізраїлю за участі управління громадської безпеки. Поліція Ізраїлю (משטרת ישראל) повідомила про це 16 травня 2025 року. https://nikk.agency/uk/izrail-vidvidala/ #нановини #насео #ізраїльукраїна #паломництво #умань #лагбаомер #національнаполіція #фацевич #безпека #новиниізраїлю #євреївукраїні
    NIKK.AGENCY
    Ізраїль відвідала делегація української поліції на чолі із заступником голови Національної поліції України - Новости Израиля НАновости
    15 травня четверо українських офіцерів поліції на чолі з Олександром Фацевичем завітали до гори Мерон, щоб вивчити роботу ізраїльських сил правопорядку перед святом Лаг ба-Омер. Поліція Ізраїлю офіційно підтвердила візит 16 травня — співпраця спрямована на підвищення безпеки хасидів в Умані на Рош ха-Шана.
    Like
    1
    5Kпереглядів
  • 🔱⚔️6 травня 1920 року закінчився Перший Зимовий похід. Таку назву отримав партизанський рейд Армії Української Народної Республіки під проводом Михайла Омеляновича-Павленка .

    Це був єдиний варіант зберегти як саму армію та її дух у той час, як Головний Отаман Петлюра із штабом перебував у Варшавi, так і присутність української армії на окупованій території, що для населення мало неабияке значення. «Здивування росіян, що мостилися міцно засісти в повітах та губерніях на посадах різних губернаторів, ісправників, приставів тощо, можна порівняти хіба з тим, якби в наші часи, як уже мало хто вірить в чуда, з’явився б з-під землі мертвець і почав порядкувати в хаті. Та ще й як панувати! На своєму шляху Українська Армія буквально змітала все, що нагадувало російське панування. Мертвець воскрес і на «живих людей» напав жах, котрий неминуче гнав їх до якоїсь прірви, де вони мусили знайти собі смерть», - писав про похід один з його учасників, генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник.

    Ця військова кампанія почалася 6 грудня 1919 року і тривала шість місяців. За цей час українська армія подолала близько 3 тис. км Житомирською, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Миколаївською, Одеською, Вінницькою областями та провела понад 50 успішних боїв.

    Як відомо, після важких поразок у 1919 році у боях з московськими більшовиками і білогвардійцями Армія УНР на чолі з Головним Отаманом Симоном Петлюрою відійшла на захід в тодішню Волинську губернію, де під Новоград-Волинським опинилась у так званому «трикутнику смерті» - між поляками з північного заходу, більшовиками з північного сходу і білогвардійцями з півдня.

    4 грудня у селі Нова Чортория Петлюра зібрав військову нараду, на яку були запрошені командарм полковник Василь Тютюнник, начальник штабу полковник Євген Мєшковський, а також начальники п’яти збірних дивізій. На нараді обговорили можливість переходу до партизанської боротьби в тилах противника. Наступного дня командувачем Дієвої армії УНР став генерал-хорунжий Михайло Омелянович-Павленко, його заступником призначили отамана Юрія Тютюнника, а Симон Петлюра виїхав до Варшави для пошуку практичної допомоги з боку Польщі.

    6 грудня 1919 року Дієва Армія УНР вирушила в рейд по тилах противника, який історики згодом назвали Першим Зимовим походом. Тодішня українське військо, за різними оцінками, налічувало від 5 до 10 тис. осіб. За час походу Дієва Армія здійснила ряд успішних боїв і здобула декілька населених пунктів: 19 березня звільнено Умань, 5 квітня – Бобринець (Кіровоградська обл.), 16 квітня – Вознесенськ (Миколаївська обл.). Наприкінці квітня армія вирушила у Ананьїв та Балту (Одещина), де надала допомогу повсталим містянам у боротьбі з більшовиками.

    Закінчився Перший зимовий похід 6 травня 1920 року, коли частини Дієвої Армії УНР біля села Писарівка Ямпільського повіту (Вінницька обл.) зустрілись з 2-ю стрілецькою дивізією полковника Олександра Удовиченка, яка діяла у складі 6-ї польської армії. Того ж дня іншими підрозділами українсько-польського війська була звільнена Біла Церква, а наступного, 7 травня 1920 року, вони увійшли до Києва.

    Керівництво УНР розраховувало, що звільнення Правобережжя від більшовиків і білогвардійців дозволить зміцнити українську армію, що, в свою чергу, дасть змогу почати наступ на Лівобережжя. Однак, вже в червні 1920 року більшовицька армія прорвала фронт. Поляки відступили. Разом з ними Армія УНР теж була змушена з боями відійти до Галичини
    🔱⚔️6 травня 1920 року закінчився Перший Зимовий похід. Таку назву отримав партизанський рейд Армії Української Народної Республіки під проводом Михайла Омеляновича-Павленка . Це був єдиний варіант зберегти як саму армію та її дух у той час, як Головний Отаман Петлюра із штабом перебував у Варшавi, так і присутність української армії на окупованій території, що для населення мало неабияке значення. «Здивування росіян, що мостилися міцно засісти в повітах та губерніях на посадах різних губернаторів, ісправників, приставів тощо, можна порівняти хіба з тим, якби в наші часи, як уже мало хто вірить в чуда, з’явився б з-під землі мертвець і почав порядкувати в хаті. Та ще й як панувати! На своєму шляху Українська Армія буквально змітала все, що нагадувало російське панування. Мертвець воскрес і на «живих людей» напав жах, котрий неминуче гнав їх до якоїсь прірви, де вони мусили знайти собі смерть», - писав про похід один з його учасників, генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. Ця військова кампанія почалася 6 грудня 1919 року і тривала шість місяців. За цей час українська армія подолала близько 3 тис. км Житомирською, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Миколаївською, Одеською, Вінницькою областями та провела понад 50 успішних боїв. Як відомо, після важких поразок у 1919 році у боях з московськими більшовиками і білогвардійцями Армія УНР на чолі з Головним Отаманом Симоном Петлюрою відійшла на захід в тодішню Волинську губернію, де під Новоград-Волинським опинилась у так званому «трикутнику смерті» - між поляками з північного заходу, більшовиками з північного сходу і білогвардійцями з півдня. 4 грудня у селі Нова Чортория Петлюра зібрав військову нараду, на яку були запрошені командарм полковник Василь Тютюнник, начальник штабу полковник Євген Мєшковський, а також начальники п’яти збірних дивізій. На нараді обговорили можливість переходу до партизанської боротьби в тилах противника. Наступного дня командувачем Дієвої армії УНР став генерал-хорунжий Михайло Омелянович-Павленко, його заступником призначили отамана Юрія Тютюнника, а Симон Петлюра виїхав до Варшави для пошуку практичної допомоги з боку Польщі. 6 грудня 1919 року Дієва Армія УНР вирушила в рейд по тилах противника, який історики згодом назвали Першим Зимовим походом. Тодішня українське військо, за різними оцінками, налічувало від 5 до 10 тис. осіб. За час походу Дієва Армія здійснила ряд успішних боїв і здобула декілька населених пунктів: 19 березня звільнено Умань, 5 квітня – Бобринець (Кіровоградська обл.), 16 квітня – Вознесенськ (Миколаївська обл.). Наприкінці квітня армія вирушила у Ананьїв та Балту (Одещина), де надала допомогу повсталим містянам у боротьбі з більшовиками. Закінчився Перший зимовий похід 6 травня 1920 року, коли частини Дієвої Армії УНР біля села Писарівка Ямпільського повіту (Вінницька обл.) зустрілись з 2-ю стрілецькою дивізією полковника Олександра Удовиченка, яка діяла у складі 6-ї польської армії. Того ж дня іншими підрозділами українсько-польського війська була звільнена Біла Церква, а наступного, 7 травня 1920 року, вони увійшли до Києва. Керівництво УНР розраховувало, що звільнення Правобережжя від більшовиків і білогвардійців дозволить зміцнити українську армію, що, в свою чергу, дасть змогу почати наступ на Лівобережжя. Однак, вже в червні 1920 року більшовицька армія прорвала фронт. Поляки відступили. Разом з ними Армія УНР теж була змушена з боями відійти до Галичини
    Like
    Love
    3
    569переглядів
  • 🔞Уманьводоканал заявив, що готовий повернути власникам гумові пеніси, які дістали з каналізації комунальники 😁
    🔞Уманьводоканал заявив, що готовий повернути власникам гумові пеніси, які дістали з каналізації комунальники 😁
    404переглядів
Більше результатів