Війна в Україні спричинила зростання захворюваності тварин на сказ

Через заборону на полювання, кількість тварин значно збільшилася, що, за словами фахівця ДУ «Київський міський ЦКПХ МОЗ України» Андрія Косінова, веде до поширення сказу серед них.

💬«Це може призвести до того, що багато тварин захворіють на сказ. Ми вже спостерігаємо цю тенденцію у статистиці».

Родина капібар переїхала до зимової оселі: у КиївЗоо облаштували все необхідне. Там є басейн, сіновал та гральні зони
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

#поезія
Ще пахне сіно. Ще рояться оси.
Ще у дуплянках солодко медам.
А вже вночі навшпиньки ходить осінь
і полум’я жоржин задмухує садам.

Ліна Костенко

Про що говорять в селі?🌙🪿
Наприклад…..про Чорта Лісового
Кажуть, що як Бог творив світ, то залишилося трохи глини. Із тієї глини він ліпив людей, звірів, птахів…
А що лишилося—кинув до лісу.
А ліс…
Ліс не проста штука. Ліс те забрав, обгорнув мохами, обвішав павутинням, і ожило воно. Не ангел, не людина, не звір. А щось інше. Лісове. Хитре. Підступне. Отак і з’явився Лісовий чорт.
Не такий він, щоб шкоди великої робити, але й добра від нього не чекай. Хитрий, як лис, і верткий, як вуж. Любить сховатися у вільшаниках чи в очереті, сидить тихо, доки хтось не підійде ближче. А як підійде—то він вже і в снопах сіно переверта, і хмиз підкидає так, щоб коні сахнулися, або ж заведе мандрівника так далеко, що й назад дороги не знайти.
Кажуть, у нього очі, як жар, а волосся — наче висушений бур’ян. Росте він, від сили лісу— чим дужче ліс густіє, тим більший стає. Любить самотніх пастухів дурити, а ще полюбляє за вівцями приглядати. От лежить собі у високій траві, за овечками стежить, і тільки господар трохи розслабився—він уже вівцю в кущі загнав або кудись завів.
А наймиліші йому— то ті, хто забуває про ліс. Не шанують дерева, ламлять гілки, чи вогонь не там палять — от тим він найбільше шкодить. Бо ліс для нього — то дім…

#поезія
Ще пахне сіно. Ще рояться оси.
Ще у дуплянках солодко медам.
А вже вночі навшпиньки ходить осінь
і полум’я жоржин задмухує садам.

Ліна Костенко

#музика #кіно
🎵Український гурт Latexfauna записав офіційний саундтрек до історичного пригодницького екшену «Троє».
Композиція під назвою «Буревій» вже доступна для прослуховування, а разом із нею презентовано муд-відео, у якому поєднано кадри з фільму та живе виконання пісні. Пісня створена спеціально для стрічки, прем’єра якої відбудеться 21 серпня 2025 року, напередодні Дня Незалежності України. Як повідомляє Film.ua Distribution, «Буревій» із фольковими мотивами, акустичним звучанням та легким кантрі-відтінком «ідеально передає атмосферу стрічки».

Фільм «Троє» режисера Івана Кравчишина розповідає про події війни за незалежність України 1917–1921 років. За сюжетом, двоє махновців намагаються пограбувати конвой, що перевозить гроші, але все йде не за планом — і в результаті вони разом із червоноармійським полоненим опиняються у втечі. Відчайдухи з ворогів перетворюються на побратимів, об’єднаних спільною метою — боротися проти червоної навали.

У головних ролях — Артемій Єгоров, Роман Ясіновський, Євген Піднебесний (для якого це дебют), а також Аліна Коваленко.
https://youtu.be/qKN8GJ9lY40

#парки
Зарваницький регіональний ландшафтний парк розкинувся неподалік від села Зарваниця — знаного духовного центру, куди з року в рік прямують тисячі паломників. І саме тут, поміж лісами, луками, сінокосами та водами річки Стрипа, зберігається унікальний баланс між природою й людиною.

Площа парку — понад 280 гектарів, але справа не в цифрах. Його цінність — у старовинних культурних та духовних пам’ятках, які вціліли і продовжують жити. Створений ще у 1994 році, парк досі виконує свою головну місію — охороняє природу та пам’ять, водночас залишаючись відкритим для людей.

Місцева природа не зруйнована господарською діяльністю — вона жива, дика, справжня. Зарваницький парк — це про збереження. Але не лише природне — це ще й про збереження нашого зв’язку з землею, з традиціями, з собою. Це те місце, куди хочеться повернутися — не заради фото, а заради внутрішнього спокою, якого так бракує в шумному світі.

Шопінг XIX-XX ст 🛒 | Де кияни купували продукти?

Кияни завжди знали, де найкраще скупитися. Базари й магазини були важливою частиною маршрутів, а іноді й головною. Тож показуємо як це було 👇🏻

🛒 Бессарабка
Колись тут було кладовище, яке закрили і територію засипали землею, утворивши площу 🤨
Потім утворився стихійний базар, який через хаос та антисанітарію перебудували у критий ринок

🛒 Єврейський базар
Розташовувався на місці нинішньої Галицької площі. Починалось усе з дозволу влади створити базар під назвою «Галицький», але його закрили, і на тому місці згодом збудували київський цирк 🎪


🛒 Сінний базар
Припускають, що торгівля тут велась ще за часів Київської Русі.
Спершу тут продавали сіно, пізніше базар розрісся і продавали все. Поруч стояла церква, тож кияни часто поєднували похід до храму з покупками на базарі 🛒

🛒 Житній ринок
Найстаріший ринок Києва, назва якого походить від основного товару — жита, але продавали все. Раніше річкою розділявся навпіл. Довго торгували просто неба, проте після пожежі ринок впорядкований капітальними спорудами.
#history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

#архів
Шопінг XIX-XX ст 🛒 | Де кияни купували продукти?
Кияни завжди знали, де найкраще скупитися. Базари й магазини були важливою частиною маршрутів, а іноді й головною. Тож показуємо як це було 👇🏻

🛒 Бессарабка
Колись тут було кладовище, яке закрили і територію засипали землею, утворивши площу 🤨
Потім утворився стихійний базар, який через хаос та антисанітарію перебудували у критий ринок

🛒 Єврейський базар
Розташовувався на місці нинішньої Галицької площі. Починалось усе з дозволу влади створити базар під назвою «Галицький», але його закрили, і на тому місці згодом збудували київський цирк 🎪


🛒 Сінний базар
Припускають, що торгівля тут велась ще за часів Київської Русі.
Спершу тут продавали сіно, пізніше базар розрісся і продавали все. Поруч стояла церква, тож кияни часто поєднували похід до храму з покупками на базарі 🛒

🛒 Житній ринок
Найстаріший ринок Києва, назва якого походить від основного товару — жита, але продавали все. Раніше річкою розділявся навпіл. Довго торгували просто неба, проте після пожежі ринок впорядкований капітальними спорудами.

Знайшлося.

- Куди ти? Куди ти збираєш валізи?
Сопеш, наче спека тобі не рідня.
У тебе ще є кілька днів тої візи.
Чекай! Пане Липню, спини-но коня!
Давай побалакаєм тут, серед поля,
де грицики квітнуть і пахне буркун.
Де вітер у дзвоників шарпає льолі
і всоте за день репетує цвіркун.
Давай посидúм там, де трави високі,
де літо сховалось спочити від нас.
У тебе вже, Липню, і зморшки глибокі...
Ти схожий на діда. То час. То все час.
Летить уперед і живих не жаліє.
І трави -- вже сіно... Посохли за мить.
А пахне ж то як! Серце плаче і мліє.
Не плач, любий Липню.Не плачеш? Гримить...
У тебе ще часу -- малесенька жменька.
То ж квітни і пахни на втіху джмелям.
А я збережу весь твій світ у кишеньці.
І, може, листами колись передам...

Людмила Галінська