• ❓Як знайти дитину. Алгоритм дій, якщо вашу чи знайому вам дитину депортували до рф чи незаконно перемістили у межах ТОТ.
    Якщо депортація вже сталась з вашою чи іншою дитиною, вам слід зібрати якомога більше інформації про депортовану дитину та обставини таких подій.
    1⃣ Вам необхідно зібрати ПІБ дитини, дату народження, місце народження та проживання дитини; обставини незаконного переміщення;
    якщо відомо – дані про поточне місце перебування дитини та останнє відоме місце її знаходження; особливі прикмети, які має дитина (особливості тіла, шрами, родимки тощо); ПІБ, місце проживання, контакти батьків тощо.
    2⃣ Потім необхідно повідомити про цей факт Національне інформаційне бюро України (НІБ), за номером 1648, або ж в чат-бот Telegram чи Viber, за номером: 380442878165, або ж заповнити форму на їх сайті за посиланням 👇
    https://childrenofwar.gov.ua/ya-rozshukuyu-ditinu/
    3⃣ Якщо вам стало відомо про це в окупації, а ви виїхали, повідомити у поліцію за номером 102 або прийти до відділку.
    4⃣ Також слід заповнити форму «Моя дитина зникла» 👇
    https://legalclinics.in.ua/docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfrVFSbSO...
    Щоб зменшити ризики депортації чи примусового переміщення — не відправляйте вашу дитину у російські «табори» чи на екскурсії до РФ, бо звідти її можуть не повернути.
    ✅ Підписатися 👇
    https://t.me/pochuta_media
    ✍🏻 Бот зворотнього зв’язку 👇
    @pochuta_bot

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ❓Як знайти дитину. Алгоритм дій, якщо вашу чи знайому вам дитину депортували до рф чи незаконно перемістили у межах ТОТ. Якщо депортація вже сталась з вашою чи іншою дитиною, вам слід зібрати якомога більше інформації про депортовану дитину та обставини таких подій. 1⃣ Вам необхідно зібрати ПІБ дитини, дату народження, місце народження та проживання дитини; обставини незаконного переміщення; якщо відомо – дані про поточне місце перебування дитини та останнє відоме місце її знаходження; особливі прикмети, які має дитина (особливості тіла, шрами, родимки тощо); ПІБ, місце проживання, контакти батьків тощо. 2⃣ Потім необхідно повідомити про цей факт Національне інформаційне бюро України (НІБ), за номером 1648, або ж в чат-бот Telegram чи Viber, за номером: 380442878165, або ж заповнити форму на їх сайті за посиланням 👇 https://childrenofwar.gov.ua/ya-rozshukuyu-ditinu/ 3⃣ Якщо вам стало відомо про це в окупації, а ви виїхали, повідомити у поліцію за номером 102 або прийти до відділку. 4⃣ Також слід заповнити форму «Моя дитина зникла» 👇 https://legalclinics.in.ua/docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfrVFSbSOyA2qRRTo2M4W8h14mstwYEyMpK7V184cDAjqulOw/viewform?pli=1. Щоб зменшити ризики депортації чи примусового переміщення — не відправляйте вашу дитину у російські «табори» чи на екскурсії до РФ, бо звідти її можуть не повернути. ✅ Підписатися 👇 https://t.me/pochuta_media ✍🏻 Бот зворотнього зв’язку 👇 @pochuta_bot https://t.me/Ukraineaboveallelse
    112views
  • #дати #свята
    🙏 Святиня Пустелі та Народні Звичаї: День Преподобного Сави Освяченого.
    5 грудня (за новоюліанським календарем) православна церква вшановує пам'ять Преподобного Сави Освяченого — одного з найвизначніших діячів раннього християнського чернецтва, засновника кількох монастирів і автора першого Єрусалимського статуту. Цей день також відомий у народі як Савин день або Савки.

    Життя в Ім'я Чернецтва

    Сава народився у 439 році в Каппадокії (Мала Азія). З юних років він виявив глибоке прагнення до аскетичного життя і вже у 17 років став ченцем. Його духовний шлях привів його до Юдейської пустелі, яка на той час була центром християнського аскетизму.
    Головним подвигом преподобного Сави стало заснування Великої Лаври (монастиря Мар Саба) поблизу Єрусалима у 484 році. Цей монастир став однією з найвпливовіших обителей Східної Церкви, зберігаючи традиції та устав (правила чернечого життя), розроблені самим Савою. Він також відігравав важливу роль у боротьбі з єресями свого часу, захищаючи чистоту православного віровчення.
    Його життєвий шлях, сповнений чудес, молитви та служіння, зробив його прикладом для наслідування для всіх, хто прагне духовного вдосконалення.

    Народні Традиції та Заборони

    В українській традиції Савин день стоїть поруч зі святами Варвари та Миколая і часто вважається початком зимового циклу "жіночих свят". Існували особливі звичаї та прикмети, пов'язані з цим днем:
    Заборона на роботу: Вважалося, що на Савин день, як і на Варварин, жінкам суворо заборонялося виконувати важку роботу, а також прясти, шити чи ткати. Ця заборона символізувала повагу до свята та була пов’язана з необхідністю духовного відпочинку.

    Прикмети: Люди вірили, що за погодою 5 грудня можна передбачити погоду на найближчі свята:
    "Якщо на Саву вітер, то бути холодному і сніжному Різдву."
    Сані та Зимовий Шлях: В деяких регіонах існувала приказка: "Сава сани гострить, бо Миколай вже в дорозі", що символізувало початок справжньої зими та очікування свята Миколая.

    Савин день це час, коли віряни звертаються до святого з молитвами про духовне зцілення, захист від бід та зміцнення віри.
    #дати #свята 🙏 Святиня Пустелі та Народні Звичаї: День Преподобного Сави Освяченого. 5 грудня (за новоюліанським календарем) православна церква вшановує пам'ять Преподобного Сави Освяченого — одного з найвизначніших діячів раннього християнського чернецтва, засновника кількох монастирів і автора першого Єрусалимського статуту. Цей день також відомий у народі як Савин день або Савки. Життя в Ім'я Чернецтва Сава народився у 439 році в Каппадокії (Мала Азія). З юних років він виявив глибоке прагнення до аскетичного життя і вже у 17 років став ченцем. Його духовний шлях привів його до Юдейської пустелі, яка на той час була центром християнського аскетизму. Головним подвигом преподобного Сави стало заснування Великої Лаври (монастиря Мар Саба) поблизу Єрусалима у 484 році. Цей монастир став однією з найвпливовіших обителей Східної Церкви, зберігаючи традиції та устав (правила чернечого життя), розроблені самим Савою. Він також відігравав важливу роль у боротьбі з єресями свого часу, захищаючи чистоту православного віровчення. Його життєвий шлях, сповнений чудес, молитви та служіння, зробив його прикладом для наслідування для всіх, хто прагне духовного вдосконалення. Народні Традиції та Заборони В українській традиції Савин день стоїть поруч зі святами Варвари та Миколая і часто вважається початком зимового циклу "жіночих свят". Існували особливі звичаї та прикмети, пов'язані з цим днем: Заборона на роботу: Вважалося, що на Савин день, як і на Варварин, жінкам суворо заборонялося виконувати важку роботу, а також прясти, шити чи ткати. Ця заборона символізувала повагу до свята та була пов’язана з необхідністю духовного відпочинку. Прикмети: Люди вірили, що за погодою 5 грудня можна передбачити погоду на найближчі свята: "Якщо на Саву вітер, то бути холодному і сніжному Різдву." Сані та Зимовий Шлях: В деяких регіонах існувала приказка: "Сава сани гострить, бо Миколай вже в дорозі", що символізувало початок справжньої зими та очікування свята Миколая. Савин день це час, коли віряни звертаються до святого з молитвами про духовне зцілення, захист від бід та зміцнення віри.
    Like
    1
    168views
  • День великомучениці Варвари

    Що це за день?
    Щороку 4 (17) грудня християни у всьому світі, у тому числі і в Україні святкують День великомучениці Варвари. Це суто жіноче свято, в цей день жінки випрошують у Варвари щастя та долі. З давніх-давен вважається, що День великомучениці Варвари відкриває пору зимових холодів та морозів. Недарма це свято ще називають зимовою Варварою. Наші пращури намагалися не виходити на вулицю без потреби, а жінки займалися домашніми справами окрім ткацтва та прядіння. За новоюліанським календарем День великомучениці Варвари тепер відзначається 4 грудня.

    Як виникла ідея відзначати День великомучениці Варвари
    Свято має дуже давню та трагічну історію. Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства.


    Дівчина-язичниця, що стала християнкою
    Варвара походила зі знатного язичницького роду Малої Азії. Дівчинка рано втратила матір, тому батько, на ім’я Діоскор дуже ретельно ставився до виховання дочки. Він ховав її від сторонніх поглядів, оскільки Варвара мала надзвичайну вроду, а він хотів вберегти її.

    Для цього він звів вежу, яку вона не могла залишати. Спостерігаючи за величчю та красою навколишнього світу з маленьких вікон своєї вежі, дівчина почала задумуватися про те, хто є творцем цієї дивовижної природи.

    Згодом до неї почали свататися знатні парубки та чоловіки, та вона всім відповідала відмовою, а батькові сказала, що взагалі не збирається заміж. Щоб змінити погляди доньки, довелося відпускати її на вулицю, де вона і познайомилася з християнами, які розповіли їй про єдиного Бога. В глибокій таємниці вона прийняла хрещення якраз у час, коли відбувалися сильні гоніння християн.

    Катування та страта
    Діоскор часто залишав домівку та відправлявся в подорожі у справах. Під час тривалої відсутності батька, коли в помісті велося будівництво, Варвара наказала будівельникам створити у новому будинку третє вікно. Це вікно вона вирішила присвятити Пресвятій Трійці.

    Коли батько дізнався, що його донька прийняла християнство, він не на жарт розлютився і відразу відвів її на суд місцевого правителя. Діоскор привселюдно заявив, що зрікається своєї дочки, оскільки вона зреклася давніх язичницьких звичаїв та перестала поклонятися богам і прийняла християнство. Правитель міста довго вмовляв дівчину підкоритися батьківській волі, та вона продовжувала твердо відстоювати свою думку.

    Після цього почалися катування: побиття воловими жилами та розтирання ран грубою тканиною-волосяницею. Через деякий час всі рани святої зникли, та катування і тортури не припинилися. Під кінець Варварі відрубав голову власний батько.

    Мощі великомучениці
    Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до осередку православної віри – Константинополя. В 12 столітті княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія стала дружиною Київського князя Святополка Михайла Ізяславича. Під час переїзду до Києва вона взяла із собою мощі відомої великомучениці.

    На початку 20 століття найбільша кількість мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині.

    День великомучениці Варвари в історії
    30617 грудня
    Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства.
    600?
    Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до Константинополя.
    XII ст.
    Княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія, під час переїзду до Києва взяла із собою мощі великомучениці.
    XX ст.на початку
    Мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині.
    Прикмети та повір’я
    Існує безліч прикмет, які складалися нашими пращурами з давніх-давен та дійшли до наших днів.

    Вважалося, що якщо 17 грудня на День великомучениці Варвари зберігається тепло, то рік буде урожайним, особливо вродить льон.
    Інтенсивне та яскраве сяйво на заході свідкує про ясну та сонячну погоду.
    Сильні морози, які починаються в цей день, будуть довготривалими.
    Якщо дим, що виходить з димоходу, стелиться низом, значить незабаром потепління.
    На Варварин день холод та мороз – значить дороги будуть вкриті льодом.
    На вулиці хмарно? Значить буде сніг. На небі ні хмаринки? Треба готуватися до морозів.
    Обряди та традиції
    Ще з часів Русі День великомучениці Варвари святкували виключно жінки. Вранці вони йшли до церкви, де молилися святій, та ставили свічки біля її образу. Свята Варвара є захисницею заміжніх жінок, їхнього особистого щастя.

    Молоді неодружені дівчата також часто звертаються до великомучениці з проханням послати хорошого нареченого та вдалого майбутнього подружнього життя.

    Однак свята є не тільки покровителькою представників прекрасної статі. Вона також опікується чоловіками, які працюють під землею: шахтарями, геологами тощо.

    Що можна в цей день, а чого не слід робити?
    4 грудня розпочиналася активна підготовка до Дня Миколая Чудотворця та різдвяних свят. Жінки прибирали у своїх будинках, готували всілякі смаколики, вишивали. Вишивки, зроблені в цей день, вважалися святими.

    Однак суворо заборонялося в цей день прясти та ткати. Існувало повір’я – якщо жінка не послухається та почне прясти в цей день, то може постраждати від власного веретена.

    Молоді дівчата на цей день ворожили. Для цього брали вишневі гілочки та ставили їх у воду. Якщо на Різдво на гілках з’являться бруньки чи листочки, то наступного року вони зустрінуть свого нареченого та навіть вийдуть заміж.

    Що просити у святої Варвари?
    Жінки вважали, що саме в цей день можуть випросити щастя та добробуту, як для себе, так і для своїх родичів. Є цілий перелік прохань, з якими в цей день можна звертатися до великомучениці Варвари:

    Здоров’я для членів сім’ї.
    Захист від упереджень та наклепів свекрухи.
    Прохання про вагітність та зцілення від безпліддя.
    Щастя та доброї долі для дітей.
    Особливої уваги заслуговують молитви вагітних жінок. В цей день вони можуть просити собі безнапасних пологів, а також молити про здоров’я майбутньої дитини.

    Заговори на день Варвари
    У день великомучениці Варвари кожна жінка може здійснити змову на щастя. Для цього знадобиться талісман з агатовим каменем. Агат треба ретельно промити та міцно затиснути в руці. Потім руку з каменем прикладається до уст та промовляється сама змова: «Будь ласка, завжди мене захищай, в труднощах допомагай, щастям наповняй». Після цього замовлений талісман замовниця має завжди носити як талісман. Якщо з часом агат втратив свій блиск та потемнів, треба взяти новий талісман та його заговорити.

    Чому важливий цей день?
    День великомучениці Варвари святкується у всьому православному світі, проте вважається святом жіночим. Жінки мають можливість звертатися до святої з проханнями про просте жіноче щастя. Віряни вважають, що Варвара обов’язково допоможе, якщо мати віру та дотримуватися всіх традицій свята.
    День великомучениці Варвари Що це за день? Щороку 4 (17) грудня християни у всьому світі, у тому числі і в Україні святкують День великомучениці Варвари. Це суто жіноче свято, в цей день жінки випрошують у Варвари щастя та долі. З давніх-давен вважається, що День великомучениці Варвари відкриває пору зимових холодів та морозів. Недарма це свято ще називають зимовою Варварою. Наші пращури намагалися не виходити на вулицю без потреби, а жінки займалися домашніми справами окрім ткацтва та прядіння. За новоюліанським календарем День великомучениці Варвари тепер відзначається 4 грудня. Як виникла ідея відзначати День великомучениці Варвари Свято має дуже давню та трагічну історію. Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства. Дівчина-язичниця, що стала християнкою Варвара походила зі знатного язичницького роду Малої Азії. Дівчинка рано втратила матір, тому батько, на ім’я Діоскор дуже ретельно ставився до виховання дочки. Він ховав її від сторонніх поглядів, оскільки Варвара мала надзвичайну вроду, а він хотів вберегти її. Для цього він звів вежу, яку вона не могла залишати. Спостерігаючи за величчю та красою навколишнього світу з маленьких вікон своєї вежі, дівчина почала задумуватися про те, хто є творцем цієї дивовижної природи. Згодом до неї почали свататися знатні парубки та чоловіки, та вона всім відповідала відмовою, а батькові сказала, що взагалі не збирається заміж. Щоб змінити погляди доньки, довелося відпускати її на вулицю, де вона і познайомилася з християнами, які розповіли їй про єдиного Бога. В глибокій таємниці вона прийняла хрещення якраз у час, коли відбувалися сильні гоніння християн. Катування та страта Діоскор часто залишав домівку та відправлявся в подорожі у справах. Під час тривалої відсутності батька, коли в помісті велося будівництво, Варвара наказала будівельникам створити у новому будинку третє вікно. Це вікно вона вирішила присвятити Пресвятій Трійці. Коли батько дізнався, що його донька прийняла християнство, він не на жарт розлютився і відразу відвів її на суд місцевого правителя. Діоскор привселюдно заявив, що зрікається своєї дочки, оскільки вона зреклася давніх язичницьких звичаїв та перестала поклонятися богам і прийняла християнство. Правитель міста довго вмовляв дівчину підкоритися батьківській волі, та вона продовжувала твердо відстоювати свою думку. Після цього почалися катування: побиття воловими жилами та розтирання ран грубою тканиною-волосяницею. Через деякий час всі рани святої зникли, та катування і тортури не припинилися. Під кінець Варварі відрубав голову власний батько. Мощі великомучениці Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до осередку православної віри – Константинополя. В 12 столітті княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія стала дружиною Київського князя Святополка Михайла Ізяславича. Під час переїзду до Києва вона взяла із собою мощі відомої великомучениці. На початку 20 століття найбільша кількість мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині. День великомучениці Варвари в історії 30617 грудня Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства. 600? Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до Константинополя. XII ст. Княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія, під час переїзду до Києва взяла із собою мощі великомучениці. XX ст.на початку Мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині. Прикмети та повір’я Існує безліч прикмет, які складалися нашими пращурами з давніх-давен та дійшли до наших днів. Вважалося, що якщо 17 грудня на День великомучениці Варвари зберігається тепло, то рік буде урожайним, особливо вродить льон. Інтенсивне та яскраве сяйво на заході свідкує про ясну та сонячну погоду. Сильні морози, які починаються в цей день, будуть довготривалими. Якщо дим, що виходить з димоходу, стелиться низом, значить незабаром потепління. На Варварин день холод та мороз – значить дороги будуть вкриті льодом. На вулиці хмарно? Значить буде сніг. На небі ні хмаринки? Треба готуватися до морозів. Обряди та традиції Ще з часів Русі День великомучениці Варвари святкували виключно жінки. Вранці вони йшли до церкви, де молилися святій, та ставили свічки біля її образу. Свята Варвара є захисницею заміжніх жінок, їхнього особистого щастя. Молоді неодружені дівчата також часто звертаються до великомучениці з проханням послати хорошого нареченого та вдалого майбутнього подружнього життя. Однак свята є не тільки покровителькою представників прекрасної статі. Вона також опікується чоловіками, які працюють під землею: шахтарями, геологами тощо. Що можна в цей день, а чого не слід робити? 4 грудня розпочиналася активна підготовка до Дня Миколая Чудотворця та різдвяних свят. Жінки прибирали у своїх будинках, готували всілякі смаколики, вишивали. Вишивки, зроблені в цей день, вважалися святими. Однак суворо заборонялося в цей день прясти та ткати. Існувало повір’я – якщо жінка не послухається та почне прясти в цей день, то може постраждати від власного веретена. Молоді дівчата на цей день ворожили. Для цього брали вишневі гілочки та ставили їх у воду. Якщо на Різдво на гілках з’являться бруньки чи листочки, то наступного року вони зустрінуть свого нареченого та навіть вийдуть заміж. Що просити у святої Варвари? Жінки вважали, що саме в цей день можуть випросити щастя та добробуту, як для себе, так і для своїх родичів. Є цілий перелік прохань, з якими в цей день можна звертатися до великомучениці Варвари: Здоров’я для членів сім’ї. Захист від упереджень та наклепів свекрухи. Прохання про вагітність та зцілення від безпліддя. Щастя та доброї долі для дітей. Особливої уваги заслуговують молитви вагітних жінок. В цей день вони можуть просити собі безнапасних пологів, а також молити про здоров’я майбутньої дитини. Заговори на день Варвари У день великомучениці Варвари кожна жінка може здійснити змову на щастя. Для цього знадобиться талісман з агатовим каменем. Агат треба ретельно промити та міцно затиснути в руці. Потім руку з каменем прикладається до уст та промовляється сама змова: «Будь ласка, завжди мене захищай, в труднощах допомагай, щастям наповняй». Після цього замовлений талісман замовниця має завжди носити як талісман. Якщо з часом агат втратив свій блиск та потемнів, треба взяти новий талісман та його заговорити. Чому важливий цей день? День великомучениці Варвари святкується у всьому православному світі, проте вважається святом жіночим. Жінки мають можливість звертатися до святої з проханнями про просте жіноче щастя. Віряни вважають, що Варвара обов’язково допоможе, якщо мати віру та дотримуватися всіх традицій свята.
    379views
  • День світової тиші і німоти
    3 грудня відзначається День світової тиші й німоти. Цього дня треба намагатися говорити мало, молитися, замислюватися над сенсом життя та оцінювати свої вчинки. Цю дату обрано не випадково, бо за християнським календарем вона вважається днем преподобного Івана Мовчальника. З ним пов’язано багато прикмет, які допоможуть зберегти у домі спокій та добрі відносини між членами родини.

    Що не можна роботи у День світової тиші і німоти
    Сваритися
    Співати пісень
    Голосно розмовляти
    Давати будь-які обіцянки
    Вважається, що подружжя, яке посварилося на день тиші, буде з’ясовувати стосунки протягом усього року. А ось ті, хто за весь день не промовить жодного слова, отримає от святого Івана Мовчальника благословення на вдачу.


    Для тих, хто не вірить у прикмети, мовчання теж має великий сенс. Адже воно допомагає зупинити хаос думок, які постійно кружляють у голові, побачити наявні проблеми з іншого боку та знайти найкращий спосіб їх усунення.
    День світової тиші і німоти 3 грудня відзначається День світової тиші й німоти. Цього дня треба намагатися говорити мало, молитися, замислюватися над сенсом життя та оцінювати свої вчинки. Цю дату обрано не випадково, бо за християнським календарем вона вважається днем преподобного Івана Мовчальника. З ним пов’язано багато прикмет, які допоможуть зберегти у домі спокій та добрі відносини між членами родини. Що не можна роботи у День світової тиші і німоти Сваритися Співати пісень Голосно розмовляти Давати будь-які обіцянки Вважається, що подружжя, яке посварилося на день тиші, буде з’ясовувати стосунки протягом усього року. А ось ті, хто за весь день не промовить жодного слова, отримає от святого Івана Мовчальника благословення на вдачу. Для тих, хто не вірить у прикмети, мовчання теж має великий сенс. Адже воно допомагає зупинити хаос думок, які постійно кружляють у голові, побачити наявні проблеми з іншого боку та знайти найкращий спосіб їх усунення.
    Like
    1
    96views
  • "Я чекаю тебе на смерканні"
    у єдвабному блиску одеж.
    У Багдаді, в Перу, в Самарканді,
    у Варшаві і в Києві теж.
    Я — розпечений розпач, кришинка,
    море щастя, і смутку, і сліз.
    Я — цариця, я — жриця, я — жінка,
    я чекаю завжди і скрізь.
    Завмираю, надіюсь, холону,
    вірю в чудо, в прикмети і сни.
    З полювання, заслання, полону —
    з того світу, з нізвідки, з війни.

    За тих, хто в горі, і за тих, хто в морі,
    хто не злякався в ці часи суворі,
    хто бій прийняв, хто впав на полі бою,
    хто Україну затулив собою.
    Не забуваємо жодного з імен —
    хай буде їхній рід благословен.
    Ліна КОСТЕНКО
    "Я чекаю тебе на смерканні" у єдвабному блиску одеж. У Багдаді, в Перу, в Самарканді, у Варшаві і в Києві теж. Я — розпечений розпач, кришинка, море щастя, і смутку, і сліз. Я — цариця, я — жриця, я — жінка, я чекаю завжди і скрізь. Завмираю, надіюсь, холону, вірю в чудо, в прикмети і сни. З полювання, заслання, полону — з того світу, з нізвідки, з війни. ⸻ За тих, хто в горі, і за тих, хто в морі, хто не злякався в ці часи суворі, хто бій прийняв, хто впав на полі бою, хто Україну затулив собою. Не забуваємо жодного з імен — хай буде їхній рід благословен. Ліна КОСТЕНКО
    260views
  • ‼️УВАГА! ЗНИК ХЛОПЕЦЬ!

    Поліція Київщини розшукує неповнолітнього Данила Терещука, 15 років, з м. Фастів.
    28 вересня близько 23:30 він вийшов з дому і не повернувся.

    Прикмети: зріст ~170 см, щільної статури, волосся русяве коротке.
    Одяг: чорні спортивні штани, темна куртка.

    👉 Якщо володієте будь-якою інформацією про місцеперебування хлопця — телефонуйте 102 або за номером +380933034986.
    ‼️УВАГА! ЗНИК ХЛОПЕЦЬ! Поліція Київщини розшукує неповнолітнього Данила Терещука, 15 років, з м. Фастів. 28 вересня близько 23:30 він вийшов з дому і не повернувся. Прикмети: зріст ~170 см, щільної статури, волосся русяве коротке. Одяг: чорні спортивні штани, темна куртка. 👉 Якщо володієте будь-якою інформацією про місцеперебування хлопця — телефонуйте 102 або за номером +380933034986.
    453views
  • Подання анкети може пришвидшити ідентифікацію зниклої безвісти особи

    Реальний приклад ідентифікації особи без проведення молекулярно-генетичної експертизи

    У січні 2025 року родина військовослужбовця, який зник безвісти під час виконання бойового завдання на Сході України, отримала офіційне сповіщення про його зникнення. Для близьких цей момент став початком пошуку відповіді на найболючіше питання – що сталося з їхнім рідним.

    Дружина зниклого діяла відповідно до встановленого алгоритму. Вона одразу звернулася до поліції, де за даним фактом розпочато кримінальне провадження, а військовослужбовця офіційно оголошено у розшук.

    Наступним кроком стало подання спеціальної анкети про зниклу особу до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артура Добросердова через сервіс Єдине вікно для громадян МВС.

    В анкеті дружина детально описала зовнішність чоловіка та обставини його зникнення. Особливу увагу вона звернула на прикмети, що могли допомогти в ідентифікації: завантажено фотографію татуювання на шиї – зображення "Демона жовто-блакитного кольору, який у руці тримає тризуб". Цей факт згодом став вирішальним.

    Минуло кілька місяців невідомості. 19 серпня 2025 року відповідно до Порядку передачі та репатріації тіл (останків) до Чернігова передано тіла загиблих Воїнів. Судово-медичні експерти та слідчі поліції Чернігівської області провели їх огляд, під час якого фіксували всі можливі особливі прикмети – будову тіл, зовнішність, залишки одягу, особисті речі, а також татуювання.

    Зафіксовані татуювання в рамках налагодженої співпраці з Головним слідчим управлінням Національної поліції України передані також до Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріату Уповноваженого). При опрацюванні інформації нами виявлено ідентичність одного із зафіксованих татуювань із тим, що подане раніше в анкеті дружиною. Цей збіг дав підстави негайно поінформувати про це слідчих поліції та скомунікувати їх з родиною.
    Дружину запросили прибути до Чернігова для проведення слідчої дії – пред’явлення для впізнання.
    У присутності правоохоронців вона підтвердила особу чоловіка за комплексом ознак: риси обличчя, волосся, будову голови та головне – зазначене татуювання на шиї.
    Таким чином, завдяки анкеті, поданій завчасно, вдалося значно пришвидшити процедуру ідентифікації.

    📷 Зображення оприлюднено за згодою дружини загиблого Север’янової Тетяни. Висловлюємо їй щирі співчуття.


    ❤️ Підписатися|Facebook
    Подання анкети може пришвидшити ідентифікацію зниклої безвісти особи Реальний приклад ідентифікації особи без проведення молекулярно-генетичної експертизи У січні 2025 року родина військовослужбовця, який зник безвісти під час виконання бойового завдання на Сході України, отримала офіційне сповіщення про його зникнення. Для близьких цей момент став початком пошуку відповіді на найболючіше питання – що сталося з їхнім рідним. Дружина зниклого діяла відповідно до встановленого алгоритму. Вона одразу звернулася до поліції, де за даним фактом розпочато кримінальне провадження, а військовослужбовця офіційно оголошено у розшук. Наступним кроком стало подання спеціальної анкети про зниклу особу до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артура Добросердова через сервіс Єдине вікно для громадян МВС. В анкеті дружина детально описала зовнішність чоловіка та обставини його зникнення. Особливу увагу вона звернула на прикмети, що могли допомогти в ідентифікації: завантажено фотографію татуювання на шиї – зображення "Демона жовто-блакитного кольору, який у руці тримає тризуб". Цей факт згодом став вирішальним. Минуло кілька місяців невідомості. 19 серпня 2025 року відповідно до Порядку передачі та репатріації тіл (останків) до Чернігова передано тіла загиблих Воїнів. Судово-медичні експерти та слідчі поліції Чернігівської області провели їх огляд, під час якого фіксували всі можливі особливі прикмети – будову тіл, зовнішність, залишки одягу, особисті речі, а також татуювання. Зафіксовані татуювання в рамках налагодженої співпраці з Головним слідчим управлінням Національної поліції України передані також до Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріату Уповноваженого). При опрацюванні інформації нами виявлено ідентичність одного із зафіксованих татуювань із тим, що подане раніше в анкеті дружиною. Цей збіг дав підстави негайно поінформувати про це слідчих поліції та скомунікувати їх з родиною. Дружину запросили прибути до Чернігова для проведення слідчої дії – пред’явлення для впізнання. У присутності правоохоронців вона підтвердила особу чоловіка за комплексом ознак: риси обличчя, волосся, будову голови та головне – зазначене татуювання на шиї. Таким чином, завдяки анкеті, поданій завчасно, вдалося значно пришвидшити процедуру ідентифікації. 📷 Зображення оприлюднено за згодою дружини загиблого Север’янової Тетяни. Висловлюємо їй щирі співчуття. ❤️ Підписатися|Facebook
    421views
  • #Дванадесяті_свята

    ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

    Після захоплення Єрусалима у 70-му році імп. Титом все місто і зокрема Гріб Господній і місце розп'яття було зруйноване і засипане. 326 р. імп. Костянтин Великий вирішив знайти втрачену святиню - Хрест Господній. Разом з матір'ю, царицею Оленою, він вирушив у похід на Святу Землю.

    Розкопки проводили поруч з Голгофою, адже в юдеїв був звичай закопувати знаряддя страти поруч з місцем її здійснення. І, так, у землі знайшли 3 хрести, цвяхи і дошку, що була прибита над головою розп'ятого Спасителя. Але потрібно було віднайти істинний хрест. У віднайденні хреста цариці допомагав єрусалимський Патр. Макарій. До Патріарха привели смертельно хвору жінку, він підніс свою молитву до Бога і через доторкання до істинного хреста жінка зцілилася. Цариця забажала, щоби й ін. люди могли побачити Животворче Древо та вклонитися йому. Тому Патр. Макарій став на підвищенні і почав воздвигати на всі боки хрест, а люди виголошували «Господи, помилуй!».

    Зараз частина Хреста Господнього спочиває в ковчезі у вівтарі грецького храму Воскресіння в Єрусалимі. Часточка Хреста Господнього також перебуває у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва. Святиня вкладена у срібний хрест, яким кожного богослужіння Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет благословляє присутніх у храмі вірян.

    Напередодні свята, за Всенічним бдінням (на ранній), звершується винесення хреста для поклоніння.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 вересня.
    -----------

    ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

    Це свято вважається одним із найголовніших у східній християнській традиції. В першій половині IV століття в Єрусалимі мати імператора Костянтина Великого цариця Олена знайшла хрест, на якому було розіп'ято Ісуса Христа. Вона організувала розкопки, під час яких було знайдено печеру Гробу Господнього, а неподалік від неї - три хрести. Диво допомогло дізнатися, на якому саме був розіп'ятий Син Божий. До хреста доторкнулася хвора жінка, яка одразу вилікувалася.

    #Що_не_можна_робити_в_цей_день

    • Не варто починати важливі справи, цей день вважається несприятливим.
    • Церква забороняє лихословити, сваритися, вживати алкоголь.
    • Не варто укладати шлюб, вінчатися.

    #Народні_прикмети_і_традиції_на_14_вересня

    Серед наших предків існувало чимало прикмет:
    • дивилися, який сьогодні день: прийшло різке похолодання - чекайте на ранню весну;
    • вранці заморозки - зима прийде рано, погода тепла і ясна - не варто ще чекати на холоди;
    • дме північний вітер - наступне літо буде спекотним, а ось західний - до поганої погоди;
    • вже не видно перелітніх птахів - взимку будуть тріскучі морози;
    • журавлі тільки почали летіти на південь, не поспішаючи, і сильно кричать - осінь буде теплою.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 14 вересня.
    -----------
    #Дванадесяті_свята ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО Після захоплення Єрусалима у 70-му році імп. Титом все місто і зокрема Гріб Господній і місце розп'яття було зруйноване і засипане. 326 р. імп. Костянтин Великий вирішив знайти втрачену святиню - Хрест Господній. Разом з матір'ю, царицею Оленою, він вирушив у похід на Святу Землю. Розкопки проводили поруч з Голгофою, адже в юдеїв був звичай закопувати знаряддя страти поруч з місцем її здійснення. І, так, у землі знайшли 3 хрести, цвяхи і дошку, що була прибита над головою розп'ятого Спасителя. Але потрібно було віднайти істинний хрест. У віднайденні хреста цариці допомагав єрусалимський Патр. Макарій. До Патріарха привели смертельно хвору жінку, він підніс свою молитву до Бога і через доторкання до істинного хреста жінка зцілилася. Цариця забажала, щоби й ін. люди могли побачити Животворче Древо та вклонитися йому. Тому Патр. Макарій став на підвищенні і почав воздвигати на всі боки хрест, а люди виголошували «Господи, помилуй!». Зараз частина Хреста Господнього спочиває в ковчезі у вівтарі грецького храму Воскресіння в Єрусалимі. Часточка Хреста Господнього також перебуває у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва. Святиня вкладена у срібний хрест, яким кожного богослужіння Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет благословляє присутніх у храмі вірян. Напередодні свята, за Всенічним бдінням (на ранній), звершується винесення хреста для поклоніння. З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 вересня. ----------- ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО Це свято вважається одним із найголовніших у східній християнській традиції. В першій половині IV століття в Єрусалимі мати імператора Костянтина Великого цариця Олена знайшла хрест, на якому було розіп'ято Ісуса Христа. Вона організувала розкопки, під час яких було знайдено печеру Гробу Господнього, а неподалік від неї - три хрести. Диво допомогло дізнатися, на якому саме був розіп'ятий Син Божий. До хреста доторкнулася хвора жінка, яка одразу вилікувалася. #Що_не_можна_робити_в_цей_день • Не варто починати важливі справи, цей день вважається несприятливим. • Церква забороняє лихословити, сваритися, вживати алкоголь. • Не варто укладати шлюб, вінчатися. #Народні_прикмети_і_традиції_на_14_вересня Серед наших предків існувало чимало прикмет: • дивилися, який сьогодні день: прийшло різке похолодання - чекайте на ранню весну; • вранці заморозки - зима прийде рано, погода тепла і ясна - не варто ще чекати на холоди; • дме північний вітер - наступне літо буде спекотним, а ось західний - до поганої погоди; • вже не видно перелітніх птахів - взимку будуть тріскучі морози; • журавлі тільки почали летіти на південь, не поспішаючи, і сильно кричать - осінь буде теплою. З відривного календаря "Український народний календар" за 14 вересня. -----------
    1Kviews
  • #Дванадесяті_свята

    ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

    Після захоплення Єрусалима у 70-му році імп. Титом все місто і зокрема Гріб Господній і місце розп'яття було зруйноване і засипане. 326 р. імп. Костянтин Великий вирішив знайти втрачену святиню - Хрест Господній. Разом з матір'ю, царицею Оленою, він вирушив у похід на Святу Землю.

    Розкопки проводили поруч з Голгофою, адже в юдеїв був звичай закопувати знаряддя страти поруч з місцем її здійснення. І, так, у землі знайшли 3 хрести, цвяхи і дошку, що була прибита над головою розп'ятого Спасителя. Але потрібно було віднайти істинний хрест. У віднайденні хреста цариці допомагав єрусалимський Патр. Макарій. До Патріарха привели смертельно хвору жінку, він підніс свою молитву до Бога і через доторкання до істинного хреста жінка зцілилася. Цариця забажала, щоби й ін. люди могли побачити Животворче Древо та вклонитися йому. Тому Патр. Макарій став на підвищенні і почав воздвигати на всі боки хрест, а люди виголошували «Господи, помилуй!».

    Зараз частина Хреста Господнього спочиває в ковчезі у вівтарі грецького храму Воскресіння в Єрусалимі. Часточка Хреста Господнього також перебуває у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва. Святиня вкладена у срібний хрест, яким кожного богослужіння Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет благословляє присутніх у храмі вірян.

    Напередодні свята, за Всенічним бдінням (на ранній), звершується винесення хреста для поклоніння.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 вересня.
    -----------

    ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

    Це свято вважається одним із найголовніших у східній християнській традиції. В першій половині IV століття в Єрусалимі мати імператора Костянтина Великого цариця Олена знайшла хрест, на якому було розіп'ято Ісуса Христа. Вона організувала розкопки, під час яких було знайдено печеру Гробу Господнього, а неподалік від неї - три хрести. Диво допомогло дізнатися, на якому саме був розіп'ятий Син Божий. До хреста доторкнулася хвора жінка, яка одразу вилікувалася.

    #Що_не_можна_робити_в_цей_день

    • Не варто починати важливі справи, цей день вважається несприятливим.
    • Церква забороняє лихословити, сваритися, вживати алкоголь.
    • Не варто укладати шлюб, вінчатися.

    #Народні_прикмети_і_традиції_на_14_вересня

    Серед наших предків існувало чимало прикмет:
    • дивилися, який сьогодні день: прийшло різке похолодання - чекайте на ранню весну;
    • вранці заморозки - зима прийде рано, погода тепла і ясна - не варто ще чекати на холоди;
    • дме північний вітер - наступне літо буде спекотним, а ось західний - до поганої погоди;
    • вже не видно перелітніх птахів - взимку будуть тріскучі морози;
    • журавлі тільки почали летіти на південь, не поспішаючи, і сильно кричать - осінь буде теплою.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 14 вересня.
    -----------
    #Дванадесяті_свята ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО Після захоплення Єрусалима у 70-му році імп. Титом все місто і зокрема Гріб Господній і місце розп'яття було зруйноване і засипане. 326 р. імп. Костянтин Великий вирішив знайти втрачену святиню - Хрест Господній. Разом з матір'ю, царицею Оленою, він вирушив у похід на Святу Землю. Розкопки проводили поруч з Голгофою, адже в юдеїв був звичай закопувати знаряддя страти поруч з місцем її здійснення. І, так, у землі знайшли 3 хрести, цвяхи і дошку, що була прибита над головою розп'ятого Спасителя. Але потрібно було віднайти істинний хрест. У віднайденні хреста цариці допомагав єрусалимський Патр. Макарій. До Патріарха привели смертельно хвору жінку, він підніс свою молитву до Бога і через доторкання до істинного хреста жінка зцілилася. Цариця забажала, щоби й ін. люди могли побачити Животворче Древо та вклонитися йому. Тому Патр. Макарій став на підвищенні і почав воздвигати на всі боки хрест, а люди виголошували «Господи, помилуй!». Зараз частина Хреста Господнього спочиває в ковчезі у вівтарі грецького храму Воскресіння в Єрусалимі. Часточка Хреста Господнього також перебуває у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва. Святиня вкладена у срібний хрест, яким кожного богослужіння Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет благословляє присутніх у храмі вірян. Напередодні свята, за Всенічним бдінням (на ранній), звершується винесення хреста для поклоніння. З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 вересня. ----------- ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО Це свято вважається одним із найголовніших у східній християнській традиції. В першій половині IV століття в Єрусалимі мати імператора Костянтина Великого цариця Олена знайшла хрест, на якому було розіп'ято Ісуса Христа. Вона організувала розкопки, під час яких було знайдено печеру Гробу Господнього, а неподалік від неї - три хрести. Диво допомогло дізнатися, на якому саме був розіп'ятий Син Божий. До хреста доторкнулася хвора жінка, яка одразу вилікувалася. #Що_не_можна_робити_в_цей_день • Не варто починати важливі справи, цей день вважається несприятливим. • Церква забороняє лихословити, сваритися, вживати алкоголь. • Не варто укладати шлюб, вінчатися. #Народні_прикмети_і_традиції_на_14_вересня Серед наших предків існувало чимало прикмет: • дивилися, який сьогодні день: прийшло різке похолодання - чекайте на ранню весну; • вранці заморозки - зима прийде рано, погода тепла і ясна - не варто ще чекати на холоди; • дме північний вітер - наступне літо буде спекотним, а ось західний - до поганої погоди; • вже не видно перелітніх птахів - взимку будуть тріскучі морози; • журавлі тільки почали летіти на південь, не поспішаючи, і сильно кричать - осінь буде теплою. З відривного календаря "Український народний календар" за 14 вересня. -----------
    1Kviews
  • РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

    Вона народилась у галілейському м. Назареті від правв, батьків Іоакима та Ганни. По батькові Діва Марія походить з царського роду, по матері від архієрейського.

    Батьки Діви Марії дожили до глибокої старості, але не мали дітей. Вони часто молилися Богові і просили його, щоб дарував ім дитя. І при цьому дали обітницю: коли в них народиться дитя, то вони його посвятять на служіння Богові.

    Після довгих переживань і молитов це бажання здійснилося. У них народилась дочка, яку назвали Марією. Так назвав Ії ангел, який спові стив про її народження.

    На спомин Різдва Пресвятої Богородиці з давніх-давен встановлено Церквою свято. Згадка про це свято дійшла до нас з 4 ст., коли рівноап. цариця Олена побудувала храм в пам'ять про народження Матері Божої. У 6 ст. про святкування Різдва Богородиці згадує Григорій Двоєслов у своєму секрементарії. Йосиф Студит прославив Різдво Пресвятої Богородиці багатьма піснями, які і сьогодні співають в церквах у дні святкування Різдва Діви Марії: «З давніх-давен оспівуємо святе народження Твоє, шануємо благословенне зачаття Твоє, Богом обрана Невісто Діво».

    Святкуючи Різдво Пресвятої Богородиці, Церква і священники прославляють найвищий ступінь наближення божества до людей, його благодатне єднання з ними в образі Діви, народженої з благословення Божого. «Величаємо Тебе, Пресвята Діво, і шануємо Твоїх батьків, і всехвальне славимо народження Твоє», - співають величальну пісню Богородиці.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 8 вересня.
    -----------

    #Ближче_до_Бога

    РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

    Це важливе свято для кожного християнина, адже воно вшановує день, коли народилася Діва Марія, яка стала матір'ю Ісуса Христа.

    Різдво Пресвятої Богородиці, яке в народі ще називають Друга Пречиста, здавана вважалося суто жіночим днем. Безплідні жінки в давнину обов'язково готували обід, щоб Матір Божа помолилася за їхніх майбутніх дітей. Традиційно на столі стояли страви з риби, запечене м'ясо, борщ із птицею або свининою, вареники з сиром, голубці та пироги.

    Рано-вранці жінки намагалися прийти до водойми, щоб там умитися джерельною водою. Вважалося, якщо зробити це до схід сонця, краса збережеться до старості. А щоб діти мали міцне здоров'я, їх обливали на порозі холодною водою.

    У цей період господарі закінчували збирати урожай із грядок. А ще від свята Різдва Пресвятої Богородиці дозволялося засилати сватів до дівчат.

    #Народні_прикмети

    • Яке свято Різдва Пресвятої Богородиці, такою й осінь буде.
    • На небі з'явилася веселка - чекайте на теплу осінь.
    • Якщо в цей день гарна погода, то бабине літо буде прохолодним.
    • Багато павутиння - на морозну і малосніжну зиму.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 8 вересня.
    ----------
    РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Вона народилась у галілейському м. Назареті від правв, батьків Іоакима та Ганни. По батькові Діва Марія походить з царського роду, по матері від архієрейського. Батьки Діви Марії дожили до глибокої старості, але не мали дітей. Вони часто молилися Богові і просили його, щоб дарував ім дитя. І при цьому дали обітницю: коли в них народиться дитя, то вони його посвятять на служіння Богові. Після довгих переживань і молитов це бажання здійснилося. У них народилась дочка, яку назвали Марією. Так назвав Ії ангел, який спові стив про її народження. На спомин Різдва Пресвятої Богородиці з давніх-давен встановлено Церквою свято. Згадка про це свято дійшла до нас з 4 ст., коли рівноап. цариця Олена побудувала храм в пам'ять про народження Матері Божої. У 6 ст. про святкування Різдва Богородиці згадує Григорій Двоєслов у своєму секрементарії. Йосиф Студит прославив Різдво Пресвятої Богородиці багатьма піснями, які і сьогодні співають в церквах у дні святкування Різдва Діви Марії: «З давніх-давен оспівуємо святе народження Твоє, шануємо благословенне зачаття Твоє, Богом обрана Невісто Діво». Святкуючи Різдво Пресвятої Богородиці, Церква і священники прославляють найвищий ступінь наближення божества до людей, його благодатне єднання з ними в образі Діви, народженої з благословення Божого. «Величаємо Тебе, Пресвята Діво, і шануємо Твоїх батьків, і всехвальне славимо народження Твоє», - співають величальну пісню Богородиці. З відривного календаря "З вірою в душі" за 8 вересня. ----------- #Ближче_до_Бога РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ Це важливе свято для кожного християнина, адже воно вшановує день, коли народилася Діва Марія, яка стала матір'ю Ісуса Христа. Різдво Пресвятої Богородиці, яке в народі ще називають Друга Пречиста, здавана вважалося суто жіночим днем. Безплідні жінки в давнину обов'язково готували обід, щоб Матір Божа помолилася за їхніх майбутніх дітей. Традиційно на столі стояли страви з риби, запечене м'ясо, борщ із птицею або свининою, вареники з сиром, голубці та пироги. Рано-вранці жінки намагалися прийти до водойми, щоб там умитися джерельною водою. Вважалося, якщо зробити це до схід сонця, краса збережеться до старості. А щоб діти мали міцне здоров'я, їх обливали на порозі холодною водою. У цей період господарі закінчували збирати урожай із грядок. А ще від свята Різдва Пресвятої Богородиці дозволялося засилати сватів до дівчат. #Народні_прикмети • Яке свято Різдва Пресвятої Богородиці, такою й осінь буде. • На небі з'явилася веселка - чекайте на теплу осінь. • Якщо в цей день гарна погода, то бабине літо буде прохолодним. • Багато павутиння - на морозну і малосніжну зиму. З відривного календаря "Український народний календар" за 8 вересня. ----------
    2Kviews
More Results