#Наша_нематеріальна_спадщина РАДИВИЛІВСЬКІ ГОЛУБЦІ Радивилівські голубці з млинцями нещодавно стали частиною нематеріальної культурної спадщини України. І хоч голубці в кожному регіоні готують посвоєму і всі вони неповторні, можна спробувати й такі. Рецепт належить жінці, яка у молоді роки була у наймах у заможних людей і принесла його у свою родину. У той час голубці із млинцями готувалися тільки на великі свята: Великдень, Різдво чи Храмове свято. Для фаршу потрібні свинина або м'ясо курки, чи індика. Млинці готують як на молоці і яйцях, так і на воді. Також їх печуть із гречаного борошна, не солодкі, а присолені. Зараз у тісто дода-ють сік буряка і мелену зелень, що надає їм особливого забарвлення. Качан капусти вибирають із тонким листям без прожилок. Листя пропарюють і ділять навпіл. У фарш додають цибулю і моркву, сіль, перець тощо. Далі на листок кладуть млинець, на нього — фарш і щільно закручують рулетиком. На дно глиняного посуду чи чавунця шарами викладають картопляні кружальця, листя капусти, змащуючи їх свинячим жиром. Заливають підсоленою водою. Колись готували голубці в печі, тепер запікають у духовці чи тушкують. Подавали страву до столу зі сметаною і зеленню або смаженими шкварками. Зараз кожна господиня робить голубці по-своєму, додаючи томатний, вершковий, грибний, пряний чи сирний соус. Однак томатно-сметанний соус є найпопулярнішим. Такі голубці смачні та соковиті. З відривного календаря "Український народний календар" за 16 грудня. ----------- https://youtu.be/ZuSctG32F9g?si=Q-LqlzrCtfWnAhBC

#Наша_нематеріальна_спадщина РАДИВИЛІВСЬКІ ГОЛУБЦІ Радивилівські голубці з млинцями нещодавно стали частиною нематеріальної культурної спадщини України. І хоч голубці в кожному регіоні готують посвоєму і всі вони неповторні, можна спробувати й такі. Рецепт належить жінці, яка у молоді роки була у наймах у заможних людей і принесла його у свою родину. У той час голубці із млинцями готувалися тільки на великі свята: Великдень, Різдво чи Храмове свято. Для фаршу потрібні свинина або м'ясо курки, чи індика. Млинці готують як на молоці і яйцях, так і на воді. Також їх печуть із гречаного борошна, не солодкі, а присолені. Зараз у тісто дода-ють сік буряка і мелену зелень, що надає їм особливого забарвлення. Качан капусти вибирають із тонким листям без прожилок. Листя пропарюють і ділять навпіл. У фарш додають цибулю і моркву, сіль, перець тощо. Далі на листок кладуть млинець, на нього — фарш і щільно закручують рулетиком. На дно глиняного посуду чи чавунця шарами викладають картопляні кружальця, листя капусти, змащуючи їх свинячим жиром. Заливають підсоленою водою. Колись готували голубці в печі, тепер запікають у духовці чи тушкують. Подавали страву до столу зі сметаною і зеленню або смаженими шкварками. Зараз кожна господиня робить голубці по-своєму, додаючи томатний, вершковий, грибний, пряний чи сирний соус. Однак томатно-сметанний соус є найпопулярнішим. Такі голубці смачні та соковиті. З відривного календаря "Український народний календар" за 16 грудня. ----------- https://youtu.be/ZuSctG32F9g?si=Q-LqlzrCtfWnAhBC

#поезія Іду в дитинство...хто іде зі мною? Де старий хлів ,де з вишнями садки, Де старші люди з простені старої, Тряпки робили й ткали килимки... Піду туди, де полем спіле жито, Де карасями повняться ставки, Де цілий день могли ми просидіти, Й дивитись як пливуть хмарок клубки. Піду в дитинство, де весна,калюжі, Де лише сміх дитячий по селі, Піду туди, бо захотілось, дуууже, Там де млинці з шкварками на столі. Чому ви стали, ну ходімо прошу, Як хочете, а я собі піду, Туди ,де були модними галоши, І років сорок нашому пальту. Піду туди, де цілий день весною Ми босяком промокші по дощі Зібралися селянською юрбою Трясем дерева й ловимо хрущі. Піду туди, де пахне сухе сіно, Хтось вже сміється, каже - це слова, А я пішла, бо хочу туди сиииильно Де ранком пахне скошена трава. Невже лиш я? невже таких немає? Хто хоче повернутися туди? Де мама в пічку дрова підкладає, А з печі пахнуть сушені гриби... Де замість часів півень кукурікав, І всіх хозяйок з ранечку будив, Де на горищі з трав сушились ліки, Ну хто признайтесь чай такий не пив? Піду туди, підуууу, хоч на хвилину, Дитинства друзів поверну там всіх, Мої думки... хіба ж я в тому винна? Невже осудить хтось? і скаже, гріх. Вернусь туди, де я мала дитина, Там де корів прив'язують за пліт, Піду туди... Бо хочу дуже сииильно, Бо просто не була там сорок літ.😊 Валентина Федорчук Дорога в дитинство

Закусочні млинці з 3-ма начинками

#їжа #млинці #мед #ягоди #малина #полуниця

Найголовна подія дня! Онук мій Савко сьогодні святкує День народження!!! Люблю та дуже скучаю!!! Зненацька напеклися (чи насмажилися?) млинці. Про головне в рецепті я забула!:) Двері кухні шваброю не підперла!:) Тому якісної світлини не вийшло!:) Ви там як?

Воїн із Рівненщини загинув внаслідок травм, отриманих після скиду хімічної речовини з російського FPV-дрона. У Млинівській селищній раді повідомили, що 12 листопада 2025 року помер солдат Василь Біганський, 1978 року народження, житель села Перевередів. Він служив стрільцем стрілецького батальйону та виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

Арочний міст з водоспадами Недалеко від міста Трікала знаходяться три поселення Палеокарія (Ано, Като і Месі) і чудове місце з арочним мостом і подвійним водоспадом. Водоспади знаходяться в долині Портаїко, в ущелині з дивовижною дикою красою і з вражаючим і зачаровуючим пейзажем. Арочний міст розташований в скелястій протоці, в 500 метрах від Като Палеокарії. Поруч з мостом знаходяться дві греблі, що створили два невеликих штучних водоспади, які надають цьому місцю особливого колориту. Недалеко знаходиться традиційний водяний млин Палеокарія. Лісовий пейзаж серед гір з пишною рослинністю створює мальовничу атмосферу. Можна прогулятися по красивому лісу або піднятися по кам'яній дорозі на вершину гори Гропа, яка починається від Ано Палеокарія. Джерело https://psahno.com/uk/places/arocnyi-most-s-vodopadami #трікала #греція #історичнімісця #цікавімісця #відпочинок #туризм #подорож #арковийміст #водоспад #водоспадигреції #давнягреція

#поезія Приходь до мене Осене на чай, Я напечу тобі млинців із медом, Укрию плечі старим картатим пледом. Лишися на хвилиночку бодай. Кружляє листя. Ллють сірі дощі. Вороння каркає- набридливі музики. Он, геть промокли твої любі черевики. Холодна цівка стікає по плащі. А в моїй хаті пахнуть спориші. Ми будем листя у гербарій сортувати. Брунатним лаком каштани малювати. Підкинемо цурпалки до печí. Надворі вітер. Холод пробирає. А в хаті затишно і мурчик на печі. Я казку почитаю для душі. Хай теплий вогник радісно палає. Оксана Лесик-Падучак

Євген Мазур ✍️ 13 жовтня 1923 року народився Сікорський Михайло Іванович — український історик, етнограф, музейник, Герой України (2005). ▪️ У 1951 році очолив Переяславський музей, який перетворив на Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». ▪️ Заснував понад 25 музеїв, серед них: Музей хліба, Музей козацької слави, Музей народної архітектури та побуту. ▪️ Врятував десятки церков, хат та млинів від затоплення під час будівництва Канівського водосховища. ▪️ Завдяки його праці Переяслав став відомим як «місто музеїв». 📢 Його слова: «Влада веліла мовчати про українське. А я збирав і показував людям. Бо якщо мовчиш — тебе вже нема.» 📌 Михайло Сікорський усе життя боровся за збереження української пам’яті й культури, рятуючи те, що москва намагалася стерти. 🇺🇦 Пам’ятаємо. Поширюймо. Спротив