• Врятоване з-під руїн кошеня знайшло свій дім у поліцейської🐈‍⬛

    Налякане кошеня знайшли серед уламків і диму в складському приміщенні у Деснянському районі.

    Слідча, яка документувала воєнний злочин російських окупантів, взяла його до себе.

    У ветеринара з'ясувалося, що кішка абсолютно здорова, їй приблизно 4–5 місяців. Уже дорогою додому тваринка почала муркотіти та довірливо притулилася до своєї нової господарки.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    Врятоване з-під руїн кошеня знайшло свій дім у поліцейської🐈‍⬛ Налякане кошеня знайшли серед уламків і диму в складському приміщенні у Деснянському районі. Слідча, яка документувала воєнний злочин російських окупантів, взяла його до себе. У ветеринара з'ясувалося, що кішка абсолютно здорова, їй приблизно 4–5 місяців. Уже дорогою додому тваринка почала муркотіти та довірливо притулилася до своєї нової господарки. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    192переглядів
  • 🥰 Мі-мі-мі контент, на який ми всі сьогодні заслужили! Рятувальники у Києві дістали з-під завалів складських приміщень трьох кошеняток 🐾

    У ДСНС говорять, що залюбки віддадуть тваринок у добрі руки, аби не поміщати до притулку. Наразі розшукуються добрі люди, які будуть готові піклуватися про маленьких гарнюнь, що пережили ворожу атаку ❤️

    Відео: ДСНС Києва
    🥰 Мі-мі-мі контент, на який ми всі сьогодні заслужили! Рятувальники у Києві дістали з-під завалів складських приміщень трьох кошеняток 🐾 У ДСНС говорять, що залюбки віддадуть тваринок у добрі руки, аби не поміщати до притулку. Наразі розшукуються добрі люди, які будуть готові піклуватися про маленьких гарнюнь, що пережили ворожу атаку ❤️ Відео: ДСНС Києва
    44переглядів 0Відтворень
  • #архів
    Морпіх США годує осиротілого кошеня, Корейська війна.
    1953 рік.
    #архів Морпіх США годує осиротілого кошеня, Корейська війна. 1953 рік.
    Like
    1
    98переглядів
  • #цікаве
    🤭 Американець врятував дитинча скунса, і той став поводитися як кошеня.
    Звірятко ще не вміє атакувати смородом, і тому з ним можна безпечно гратися.
    #цікаве 🤭 Американець врятував дитинча скунса, і той став поводитися як кошеня. Звірятко ще не вміє атакувати смородом, і тому з ним можна безпечно гратися.
    Love
    1
    585переглядів 23Відтворень
  • Навіть на передовій українські захисники знаходять час і сили, щоб піклуватися про безпритульних тварин.

    Ці чотирилапі друзі, відчуваючи тепло та турботу, обживаються поруч із військовими, які годують і дбають про них.

    Кошеня, що солодко заснуло просто в наплічнику військового — це нагадування про те, що ми боремося за життя.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    Навіть на передовій українські захисники знаходять час і сили, щоб піклуватися про безпритульних тварин. Ці чотирилапі друзі, відчуваючи тепло та турботу, обживаються поруч із військовими, які годують і дбають про них. Кошеня, що солодко заснуло просто в наплічнику військового — це нагадування про те, що ми боремося за життя. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    89переглядів 1Відтворень
  • 🐾 Під завалами у Лапаївці на Львівщині знайшли живим ще одне кошеня. Маленьке диво серед руїн…
    ❤️‍🩹 Воно вижило. І вже черга з людей стоїть, аби забрати його собі - пригорнути, дати дім і тепло
    🐾 Під завалами у Лапаївці на Львівщині знайшли живим ще одне кошеня. Маленьке диво серед руїн… ❤️‍🩹 Воно вижило. І вже черга з людей стоїть, аби забрати його собі - пригорнути, дати дім і тепло
    136переглядів 5Відтворень
  • Макарона привіла кошенят.
    Макарона привіла кошенят.
    Love
    1
    178переглядів
  • Макарона привіла кошенят.
    Макарона привіла кошенят.
    169переглядів
  • #притчі
    Щасливий хвіст
    Одного разу старий кіт зустрів молоде кошеня. Бігаючи по колу, кошеня намагалося наздогнати свій власний хвіст. Старий кіт стояв мовчки, спостерігаючи за діями кошеня. А воно, не припиняючи ні на мить, бігало за своїм хвостом.
    — Ти женешся за своїм хвостом? — Навіщо? — запитав старий кіт.
    — Мені сказали, що в моєму хвості — моє щастя, — відповіло кошеня, — тому я і ловлю його, своє щастя. Тільки ніяк спіймати не можу.
    Старий кіт, закатив очі, посміхнувся так, як це міг зробити тільки бувалий кіт, та сказав:
    — Колись я був молодий і, так само як і ти намагався «впіймати щастя за хвіст», бо свято вірив в правдивість сказаного мені. Ти не уявляєш, скільки днів я пробігав за своїм хвостом. Я забув, що таке їжа, вода, все бігав і бігав за своїм хвостом. Я падав, але знову вставав і гнався за своїм щастям. Але настав той момент в моєму житті, коли я вже втратив надію, та кинувши це заняття пішов геть. І ти знаєш, що трапилось?
    — Що? — широко відкривши очі, запитало кошеня.
    — Мій хвіст поплентався за мною. Він завжди зі мною, а значить і щастя теж завжди зі мною. Куди я — туди і моє щастя!…
    #притчі Щасливий хвіст Одного разу старий кіт зустрів молоде кошеня. Бігаючи по колу, кошеня намагалося наздогнати свій власний хвіст. Старий кіт стояв мовчки, спостерігаючи за діями кошеня. А воно, не припиняючи ні на мить, бігало за своїм хвостом. — Ти женешся за своїм хвостом? — Навіщо? — запитав старий кіт. — Мені сказали, що в моєму хвості — моє щастя, — відповіло кошеня, — тому я і ловлю його, своє щастя. Тільки ніяк спіймати не можу. Старий кіт, закатив очі, посміхнувся так, як це міг зробити тільки бувалий кіт, та сказав: — Колись я був молодий і, так само як і ти намагався «впіймати щастя за хвіст», бо свято вірив в правдивість сказаного мені. Ти не уявляєш, скільки днів я пробігав за своїм хвостом. Я забув, що таке їжа, вода, все бігав і бігав за своїм хвостом. Я падав, але знову вставав і гнався за своїм щастям. Але настав той момент в моєму житті, коли я вже втратив надію, та кинувши це заняття пішов геть. І ти знаєш, що трапилось? — Що? — широко відкривши очі, запитало кошеня. — Мій хвіст поплентався за мною. Він завжди зі мною, а значить і щастя теж завжди зі мною. Куди я — туди і моє щастя!…
    Like
    Love
    2
    193переглядів
  • Коли 11 вересня 2001 року американський програміст Грейді Курпасі почув новини про літаки, що врізалися у вежі Всесвітнього торгового центру, він облишив усі свої справи та вирушив пішки з нью-йоркського району Квінз до Нижнього Мангеттену. Саме в цій частині міста, що опинилася в епіцентрі атак, мала перебувати його кохана Хісон.

    Вона вижила, але той день і ті пошуки змінили долю 29-річного Грейді — він вирішив завершити кар'єру програміста та вступив до Корпусу морської піхоти. Став офіцером, служив в Іраку та Афганістані, був поранений, отримав "Пурпурове серце".

    Після двадцяти років служіння американському народові, у вересні 2021-го капітан Курпасі вийшов у відставку. І, здавалося, мав повернутися до цивільного життя.

    Але незабаром світ сколихнули новини про повномасштабне вторгнення Росії до України. І Грейді Курпасі вирішив, що його вміння будуть корисними на українській землі. У березні 2022-го року він вже бився з росіянами в Ірпені. А у квітні під час завдання на Херсонщині потрапив під російський обстріл. Останнього бійця, що бачив його живим, росіяни взяли в полон.

    Понад рік доля Курпасі залишалася невідомою. Навесні 2023-го про його історію дізналася американка Меган Моббс (її батько Кіт Келлог за президента Трампа стане спецпосланцем США з питань України).

    Вона взяла цю історію близько до серця не лише через громадянство Курпасі: в 2009-му він був стипендіатом Фонду Пета Тіллмана так само, як і сама Моббс чотири роки по тому.

    Тому вона вирішила провести розслідування, щоб дізнатися долю капітана. І підключила до нього співробітників американського благодійного Фонду Везермана, яким керує Моббс.

    Фонд Везермана (The Weatherman Foundation) створили американці Елізабет Везерман і Ендрю Дункан. З початком повномасштабного вторгнення Росії вони сконцентрували роботу організації на допомозі українцям через гуманітарні програми. Станом на зараз йдеться вже про суму в 150 мільйонів доларів.

    Мета цієї статті — саме розповісти про роботу фонду.

    А історія Грейді Курпасі стала прикладом того, як Фонд слідує своєму принципу — виявляти прогалини та заповнювати їх.

    Станом на весну 2023 року Фонд розв'язував інші проблеми. Найбільш масштабним їхнім проєктом було створення логістичного центру на румунсько-українському кордоні, звідки більш ніж 70-ти гуманітарним організаціям в Україні доставили понад 10 000 палет допомоги.

    Однією зі співробітниць, що супроводжувала проєкти, доводила до бенефіціарів гуманітарну допомогу та просто їздила туди, "де складно і страшно", була Ірина Хорошаєва. Тепер її долучили до пошуків Курпасі.

    💬 "Ми починали як сліпі кошенята. Це просто була така унікальна справа, яку потрібно було взяти, зробити, закрити і забути", – згадує Хорошаєва.

    Одного дня пошуки привели її до дверей миколаївського моргу. Там лежали останки бійців, які після деокупації частини Херсонщини забрали з тієї самої ділянки, де прийняла останній бій група Курпасі.

    І серед них Ірина знайшла бронежилет з його позивним.

    Проте це була лише частина роботи. Далі потрібно було ідентифікувати рештки тіла — для цього провели кісткову ДНК-експертизу. Зв'язатися з родиною, яка за цей час отримала багато неправдивих повідомлень про долю Грейді. Зрештою репатріювати його.

    💬 "В якийсь момент вона [дружина] сказала, що знала: Грейді вже немає. Коли у вас є кохана людина, ви просто знаєте, що її більше немає. Але у них була 13-річна донька. У той час вона була ще зовсім маленька. Для цієї родини дуже важливо було знайти внутрішній спокій та мати змогу поставити крапку в цій історії", – розповідає Моббс, яка разом із рідними зустрічала труну з тілом Курпасі в нью-йоркському аеропорту.

    Проте виявилося, що це не поодинокий випадок. Що й іншим родинам іноземних бійців, які зникли безвісти або загинули в Україні, теж потрібна допомога. Так Фонд Везермана створив програму для їхньої підтримки.

    А Хорошаєва більше не займається гуманітарною допомогою — тепер на ній пошук, ідентифікація та репатріація тих, хто не народився в Україні, але віддав за неї своє життя.

    Детальніше — читайте у матеріалі нижче 👇

    📖 https://www.pravda.com.ua/articles/2025/09/29/8000301/
    Коли 11 вересня 2001 року американський програміст Грейді Курпасі почув новини про літаки, що врізалися у вежі Всесвітнього торгового центру, він облишив усі свої справи та вирушив пішки з нью-йоркського району Квінз до Нижнього Мангеттену. Саме в цій частині міста, що опинилася в епіцентрі атак, мала перебувати його кохана Хісон. Вона вижила, але той день і ті пошуки змінили долю 29-річного Грейді — він вирішив завершити кар'єру програміста та вступив до Корпусу морської піхоти. Став офіцером, служив в Іраку та Афганістані, був поранений, отримав "Пурпурове серце". Після двадцяти років служіння американському народові, у вересні 2021-го капітан Курпасі вийшов у відставку. І, здавалося, мав повернутися до цивільного життя. Але незабаром світ сколихнули новини про повномасштабне вторгнення Росії до України. І Грейді Курпасі вирішив, що його вміння будуть корисними на українській землі. У березні 2022-го року він вже бився з росіянами в Ірпені. А у квітні під час завдання на Херсонщині потрапив під російський обстріл. Останнього бійця, що бачив його живим, росіяни взяли в полон. Понад рік доля Курпасі залишалася невідомою. Навесні 2023-го про його історію дізналася американка Меган Моббс (її батько Кіт Келлог за президента Трампа стане спецпосланцем США з питань України). Вона взяла цю історію близько до серця не лише через громадянство Курпасі: в 2009-му він був стипендіатом Фонду Пета Тіллмана так само, як і сама Моббс чотири роки по тому. Тому вона вирішила провести розслідування, щоб дізнатися долю капітана. І підключила до нього співробітників американського благодійного Фонду Везермана, яким керує Моббс. Фонд Везермана (The Weatherman Foundation) створили американці Елізабет Везерман і Ендрю Дункан. З початком повномасштабного вторгнення Росії вони сконцентрували роботу організації на допомозі українцям через гуманітарні програми. Станом на зараз йдеться вже про суму в 150 мільйонів доларів. Мета цієї статті — саме розповісти про роботу фонду. А історія Грейді Курпасі стала прикладом того, як Фонд слідує своєму принципу — виявляти прогалини та заповнювати їх. Станом на весну 2023 року Фонд розв'язував інші проблеми. Найбільш масштабним їхнім проєктом було створення логістичного центру на румунсько-українському кордоні, звідки більш ніж 70-ти гуманітарним організаціям в Україні доставили понад 10 000 палет допомоги. Однією зі співробітниць, що супроводжувала проєкти, доводила до бенефіціарів гуманітарну допомогу та просто їздила туди, "де складно і страшно", була Ірина Хорошаєва. Тепер її долучили до пошуків Курпасі. 💬 "Ми починали як сліпі кошенята. Це просто була така унікальна справа, яку потрібно було взяти, зробити, закрити і забути", – згадує Хорошаєва. Одного дня пошуки привели її до дверей миколаївського моргу. Там лежали останки бійців, які після деокупації частини Херсонщини забрали з тієї самої ділянки, де прийняла останній бій група Курпасі. І серед них Ірина знайшла бронежилет з його позивним. Проте це була лише частина роботи. Далі потрібно було ідентифікувати рештки тіла — для цього провели кісткову ДНК-експертизу. Зв'язатися з родиною, яка за цей час отримала багато неправдивих повідомлень про долю Грейді. Зрештою репатріювати його. 💬 "В якийсь момент вона [дружина] сказала, що знала: Грейді вже немає. Коли у вас є кохана людина, ви просто знаєте, що її більше немає. Але у них була 13-річна донька. У той час вона була ще зовсім маленька. Для цієї родини дуже важливо було знайти внутрішній спокій та мати змогу поставити крапку в цій історії", – розповідає Моббс, яка разом із рідними зустрічала труну з тілом Курпасі в нью-йоркському аеропорту. Проте виявилося, що це не поодинокий випадок. Що й іншим родинам іноземних бійців, які зникли безвісти або загинули в Україні, теж потрібна допомога. Так Фонд Везермана створив програму для їхньої підтримки. А Хорошаєва більше не займається гуманітарною допомогою — тепер на ній пошук, ідентифікація та репатріація тих, хто не народився в Україні, але віддав за неї своє життя. Детальніше — читайте у матеріалі нижче 👇 📖 https://www.pravda.com.ua/articles/2025/09/29/8000301/
    WWW.PRAVDA.COM.UA
    Американська кров, пролита на українській землі. Як донька Кіта Келлога Меган Моббс повертає імена загиблим в Україні
    Фонд Везермана (The Weatherman Foundation) створили американці Елізабет Везерман і Ендрю Дункан. З початком повномасштабного вторгнення Росії вони сконцентрували його роботу на допомозі українцям через гуманітарні програми. Станом на зараз вже йдеться про суму в 150 мільйонів доларів. Саме розповідь про роботу фонду є метою цієї статті.
    562переглядів
Більше результатів