Вирішила стати жінкою. Не, як раніше, а справжньою. Щоб світити і надихати. Я про це все в теорії знаю, вже й списочок склала. Треба тільки здійснити!

1. Магія ранку.
Встала о 5, щоб відчути цю магію ранку. Відчула. Вирішила більше так не вставати.

2. Пробіжка
На другому колі відкрилися очі. Два своїх і третє в лобі.

3. медитація
Прибігла додому, сіла на килимок, помедитувала. Зреклася суєти й тривоги, захропнула.

4. Привітайся зі світом
Відчинила вікно, що було сили крикнула: "Здрасті!"
Двірник тітка Валя аж мітлу впустила.
Будемо вважати, що світ мене почув.

5. Фейсфітнес.
Перетерла міжбрів'я, потягала себе за скальп, понадувала щоки. Відметелила старість.

6. Йога.
Що сказати? Поза собаки не схожа на собаку. Дельфін не схожий на дельфіна. Верблюд не схожий на верблюда. Брехня. Тільки труп схожий на труп. Труп сподобався.

7. Ранкові ритуали
Зробила гімнастику для очей. Гімнастику для шиї та гімнастику для ніг.
Розігнала лімфу. Продавила енергетичні точки.
Намазала кутикулу.
Пішла у ванну, прийняла душ. Звісно, контрастний.
Довго скрабувалася, потім намазалася молочком з олією арогана. Зробила легкий антицелюлітний масаж усіх проблемних зон, тобто себе.
На обличчя поклала омолоджувальну маску.
Помила волосся безсульфатним шампунем, прополоскала ополіскувачем, нанесла протеїнову маску. Змила, нанесла термозахист, висушила, розчесала, нанесла олію для кінчиків волосся.
Впала без сил.
Полежала, пішла снідати.

8. Корисний сніданок
Приготувала жири, білки, вуглеводи. Смузі та пчхіа.
Сервірувала все красиво, поставила квіточку у вазочку.
Нап'ялила сукню.
Тому що вайб і все таке.
Інакше в жіночому тілі їжа не засвоюється.
Помедитувала на ковбасу, зітхнула, випила смузі з селери під Реквієм Моцарта (духовне наповнення дуже важливе).
Виколупала чіа із зубів, випила каву з молоком. Без кави і без молока. Цикорій із білою рідиною з вівсянки.
Посадила на сукню жирну пляму.

9. Афірмації
Довго доводила собі в дзеркалі, що я щаслива, успішна і наповнена. Сперечалася. Сварилася. Полізла битися з цією дурепою.

10. Мотивування свого чоловіка.
Промотивувала чоловіка. Наздогнала, ще раз промотивувала. Потім він утік, закрився у ванній. Не знаю тепер, чи буде толк.

11. Щоденник подяки. Відкрила щоденник, поставила собі п'ять і розписалася.

12. Турбота про світ.
Розсортувала сміття. Дістала дещо потрібне.

13. Саморозвиток.
Прочитала десять сторінок художньої книжки, нонфікшн і професійної. Добре зайшов податковий кодекс, одразу три в одному.

14. Культурний розвиток
В обід відвідала виставку. Зайшла там у кав'ярню, з'їла боул із кіноа та руколою. На десерт був карамелізований гарбуз і відрижка від незвичної їжі.

15. Хобі
Після виставки пішла на полденс. Несподівано поламала жердину і вивихнула щиколотку. Доведеться переключитися на бісероплетіння.

16. Вечірні ритуали
Прийняла ванну з морською сіллю та олією лаванди. Запалила свічку з ароматом пачулі. Лежала, потіла, посилала в космос позитив. Ледь не здохла від смороду.

Увечері відчуваю - змінилася. Стала цією самою надихаючою. Наповненою кіноа і руколою жінкою.
Яку всі жадають і кричать: Де ти?
Де ти?
Де ти, Шатиркіна?
Голосніше за всіх кричав мій начальник Святослав, телефоном. - Чому на роботу не з'явилася?!
Я йому відповідаю.
- Не можу я, Святославе Ігоровичу, я народжуюся.
- Народжуєш?! - кричить. - У сенсі, Шатиркіна?!
- Не народжую, а народжуюся. Як жінка. Щоб світити й надихати.
- Слухай, Шатиркіна, - каже. - ти мені мізки не пудри. Щоб завтра на роботу. Я тобі зараз файли скину, заповни терміново.
- Я не можу, - відповідаю. - мені ще карту бажань робити, масаж гуаша й інсайти лов...
- Шатиркіна, не біси мене. А то я зараз приїду і сам тобі гуаша зроблю...
- Ви, - кажу, - Святослав Ігорович, на низьких вібраціях перебуваєте. Вам треба біополе почистити.

А він трубку кинув. І файли електронкою надіслав. Довелося заповнювати до пізньої ночі. Потім одразу в позу трупа впала й відрубалася.
Без медитацій і подяк.
Завтра на роботу, а то звільнять.
А я на руколі довго не протримаюся.
Мабуть, народження справжньої жінки доведеться відкласти.
Поживу ще звичайною.
🖍️Дарья Ісаченко
🎨Ірина Бабіченко

"Одні книжки треба смакувати, інші – просто ковтати, і лише декотрі слід пережовувати й добре перетравлювати" (Конелія Функе. "Чорнильне серце").

Розум — штука підступна. Його наче не видно, але без нього тебе видно одразу.

Кажуть, що розум можна розвивати. Але тоді чому не всі це роблять? Бо це не завжди приємно. Розвивати розум — це як лізти під шкіру собі самому: боляче, незручно, часом огидно. А ще й не факт, що допоможе. Бо, як не крути, але в дурного й проблем менше. Він собі сидить, рже з TikTok’у, їсть що хоче, спить як ведмідь, і не париться, що світ котиться до біса. І я його не зневажаю — просто заздрю.

Розум — це прокляття для тих, хто ним користується. Бо як тільки мозок розігнався — починаєш бачити те, що не хочеш бачити: фальш, маніпуляції, дірки в аргументах, дешеву показуху, прірву між «бути» й «здаватися». І вже не вдасться відмахнутись. Розум — як очі, які вже не можна закрити назад.

І тут починається інше пекло. Бо тупість — вона не завжди байдужа. Вона часто агресивна. Вона завжди гуртом. Вона не терпить того, хто вибивається. І щойно розум починає звучати, з’являється рефлекторне бажання його втоптати. В багно. В примітивізм. У знецінення, насмішку, публічне висміювання. Бо невігластво глибоко всередині розуміє, що воно — нижче. І саме тому його злить сам факт чийогось інакшого мислення. Воно не витримує дзеркала. А розум — це дзеркало. Не криве, не ласкаве. Просто правдиве.

Але чим більше живеш — тим більше бачиш: розум не дається при народженні. Він витягується з болота досвіду. Його не підкладають під подушку, його виточують роками — книгами, спостереженням, помилками, соромом. Так, сором — страшенно недооцінений двигун еволюції. Тупий не соромиться. Він впевнений, що знає все. А от якщо тобі стає соромно — значить, ти вже не там. Ти зрушив. І це початок.

Колись я думав,що розум — це про знання. Тепер знаю: ні, це про сумнів. Про те, що ти не ковтаєш усе, що тобі дають. Про вміння сказати «я не знаю» і не згоріти зсередини від сорому. Про те, що іноді краще тримати язик за зубами й слухати.

І ще. Розум — це не диплом. Не посада. Не кількість нулів на рахунку. Не статус у соцмережі. Не бренд годинника. І точно не вміння виголошувати пафосні тости.
Розум — це здатність бачити суть. Розум — це коли ти серед натовпу не втрачаєш себе. Це коли тобі не треба вдавати, бо ти вмієш мислити.
Це коли інтуїція підказує, куди не лізти, навіть якщо там престиж і лайки.
Це коли тобі соромно за себе вчорашнього — і ти дякуєш за цей сором.

А що розвиває розум найкраще? Не кросворди й не шахи. А люди, які ставлять незручні запитання. Книжки, які тримають тебе за горло. І ситуації, які вивертають усе навиворіт. Бо розум не росте в теплиці. Він росте там, де холодно, темно й боляче. Але зате — по-справжньому.

Титульна сторінка залікової книжки студентки УВПІ Олени Шовгенової (Олена Теліга).

УВПІ — Український вищий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова в Празі.

🩸Про Ширлі Джексон, світових горористок і перевертесс, ретелінги, монструозну плоть і чимало інших ласощів —

➡️У подкасті «Коли ми говоримо про книжки»

https://youtu.be/J_uAAkNW0Ic?si=W-vD5uG_KJwOmXVO

#новини
Користувач 16 днів працював із ChatGPT над дитячою книжкою — і повірив, що бот самостійно «писав» 700 сторінок.

Він навіть запитав у сабредіті, як завантажити готовий файл. Спільнота швидко пояснила, що жодної книжки ChatGPT не створював — він просто вів розмову.

Класика нейромереж.

До 150 р. закладу створять парфуми із запахом Чернівецького університету👃🏻

Згідно із задумом розробників, парфуми мають передати дух університету. Щоби створити унікальний аромат, магістри спершу опитали студентів – з чим у них асоціюється навчальний заклад.

Здебільшого опитані згадували старі книжки, скошений газон навколо університету та австрійську архітектуру. Ці образи лягли в основу формул – кожну вивіряли вручну, змішуючи десятки компонентів.

Парфумів із запахом ЧНУ буде 2: чоловічі та жіночі💞

#Чернівці

#поезія
Збиралося Щастя у гості до Жінки,
спитало у Долі:
- Що вкласти в рюкзак?..
- В рюкзак?... Та тих подарунків
й бажань в неї стільки,
Що що не візьмеш - то усе буде так!
Візьми трохи вільного часу для неї,
Мандрівки цікаві в кишеньку вклади,
Добав моря синього, свіжі ідеї...
І викинь надумані вічні страхи...
Закохані погляди, щирі обличчя,
Книжки, мелодрами про все
і про всіх,
Мрії, як зорі, яскраві і чисті,
Літом - щоб райдуга,
взимку - щоб сніг...
І платтячко чорне...
Ох, платтячко чорне!..
Коротке, вечірнє, будь ласка, вклади!
Кохання взаємне, і слово не горде,
Й весільну каблучку - не забудь, загорни...
Ще добру роботу,
Колег нефальшивих,
І подруг, з якими, щоб горе -
як сміх!..
Здоров'я вклади:
Для всієї родини...
Ще дітям - удачу...
І миру - для всіх!
Ой, була б забула, - цукерок!
Хоч трішки!..
А з ліків - коньяк й шоколадний велюр...
І, як ото в казці -
Три чудо-горішки!...
Та, певно, вже принц на коні -
черезчур...
Збиралося Щастя...
Рюкзак за плечима,
А в тім рюкзакові -
Дарунків без мір!..
Та раптом...
Нещастя його перестріло,
Рюкзак відібрало, дарунки -
в смітник...
Ну що ж тут поробиш...
Порожні кишені...
Та Щастя до Жінки все ж в гості прийшло!..
...Вона його стріла, усміхнена, мила,
У ситцевій сукні:
- Заходь! Ти чого?..
...Так довго те Щастя своє виглядала!
З далеких доріг, з невідомих тривог...
Без всяких дарунків
Любила, приймала
І чаєм з любистку вгощала його...

Галина Левкович

🍧 Новий колагеновий суперфуд: чому желе знову в моді

Желе — це не лише спогад з дитинства, а й низькокалорійний десерт із високим вмістом колагену та білка, який ідеально підходить для літа.

За словами нутриціологині Лаури Паради, авторки книжки "Чому ми їмо так, як їмо", сплеск інтересу до желе стався не випадково: "Його довго вважали "дитячим" або лікарняним десертом. Але зростання популярності білка й колагену повернуло желе в тренди".

Желе — це білкова речовина тваринного походження, отримана шляхом часткового гідролізу колагену, що міститься в кістках, шкірі, сухожиллях і хрящах. За консистенцією воно майже без смаку, прозоре, м’яке й дуже легко засвоюється. У складі до 90% білка, але без кількох амінокислот, тож желе не є повноцінним джерелом білків, а лише корисним доповненням до раціону. Зокрема, це хороший варіант для десерту після їжі, а не заміна повноцінного прийманню їжі.

Існує і рослинна альтернатива, яка має назву агар-агар (добувають із червоних водоростей). Він містить менше білка, зате багатий на клітковину, мінерали (йод, магній, кальцій, калій) і допомагає травленню. Ідеальний варіант для веганів або тих, хто прагне збалансованого харчування.

Желатин в листах — найчистіший варіант. Її можна поєднувати з натуральними інгредієнтами: свіжими соками, шматочками фруктів, кокосом, насінням чіа, кефіром, какао чи рослинним молоком. Усі варіації залежать лише від фантазії і жодна з них не буде помилкою. Хто б міг подумати, що найапетитніший і найкорисніший літній десерт — це саме те желе, яке так любили в дитинстві.

#їжа #десерт #харчування #дослідження #колаген

Вирішила стати жінкою. Не, як раніше, а справжньою. Щоб світити і надихати. Я про це все в теорії знаю, вже й списочок склала. Треба тільки здійснити!

1. Магія ранку.
Встала о 5, щоб відчути цю магію ранку. Відчула. Вирішила більше так не вставати.

2. Пробіжка
На другому колі відкрилися очі. Два своїх і третє в лобі.

3. медитація
Прибігла додому, сіла на килимок, помедитувала. Зреклася суєти й тривоги, захропнула.

4. Привітайся зі світом
Відчинила вікно, що було сили крикнула: "Здрасті!"
Двірник тітка Валя аж мітлу впустила.
Будемо вважати, що світ мене почув.

5. Фейсфітнес.
Перетерла міжбрів'я, потягала себе за скальп, понадувала щоки. Відметелила старість.

6. Йога.
Що сказати? Поза собаки не схожа на собаку. Дельфін не схожий на дельфіна. Верблюд не схожий на верблюда. Брехня. Тільки труп схожий на труп. Труп сподобався.

7. Ранкові ритуали
Зробила гімнастику для очей. Гімнастику для шиї та гімнастику для ніг.
Розігнала лімфу. Продавила енергетичні точки.
Намазала кутикулу.
Пішла у ванну, прийняла душ. Звісно, контрастний.
Довго скрабувалася, потім намазалася молочком з олією арогана. Зробила легкий антицелюлітний масаж усіх проблемних зон, тобто себе.
На обличчя поклала омолоджувальну маску.
Помила волосся безсульфатним шампунем, прополоскала ополіскувачем, нанесла протеїнову маску. Змила, нанесла термозахист, висушила, розчесала, нанесла олію для кінчиків волосся.
Впала без сил.
Полежала, пішла снідати.

8. Корисний сніданок
Приготувала жири, білки, вуглеводи. Смузі та пчхіа.
Сервірувала все красиво, поставила квіточку у вазочку.
Нап'ялила сукню.
Тому що вайб і все таке.
Інакше в жіночому тілі їжа не засвоюється.
Помедитувала на ковбасу, зітхнула, випила смузі з селери під Реквієм Моцарта (духовне наповнення дуже важливе).
Виколупала чіа із зубів, випила каву з молоком. Без кави і без молока. Цикорій із білою рідиною з вівсянки.
Посадила на сукню жирну пляму.

9. Афірмації
Довго доводила собі в дзеркалі, що я щаслива, успішна і наповнена. Сперечалася. Сварилася. Полізла битися з цією дурепою.

10. Мотивування свого чоловіка.
Промотивувала чоловіка. Наздогнала, ще раз промотивувала. Потім він утік, закрився у ванній. Не знаю тепер, чи буде толк.

11. Щоденник подяки. Відкрила щоденник, поставила собі п'ять і розписалася.

12. Турбота про світ.
Розсортувала сміття. Дістала дещо потрібне.

13. Саморозвиток.
Прочитала десять сторінок художньої книжки, нонфікшн і професійної. Добре зайшов податковий кодекс, одразу три в одному.

14. Культурний розвиток
В обід відвідала виставку. Зайшла там у кав'ярню, з'їла боул із кіноа та руколою. На десерт був карамелізований гарбуз і відрижка від незвичної їжі.

15. Хобі
Після виставки пішла на полденс. Несподівано поламала жердину і вивихнула щиколотку. Доведеться переключитися на бісероплетіння.

16. Вечірні ритуали
Прийняла ванну з морською сіллю та олією лаванди. Запалила свічку з ароматом пачулі. Лежала, потіла, посилала в космос позитив. Ледь не здохла від смороду.

Увечері відчуваю - змінилася. Стала цією самою надихаючою. Наповненою кіноа і руколою жінкою.
Яку всі жадають і кричать: Де ти?
Де ти?
Де ти, Шатиркіна?
Голосніше за всіх кричав мій начальник Святослав, телефоном. - Чому на роботу не з'явилася?!
Я йому відповідаю.
- Не можу я, Святославе Ігоровичу, я народжуюся.
- Народжуєш?! - кричить. - У сенсі, Шатиркіна?!
- Не народжую, а народжуюся. Як жінка. Щоб світити й надихати.
- Слухай, Шатиркіна, - каже. - ти мені мізки не пудри. Щоб завтра на роботу. Я тобі зараз файли скину, заповни терміново.
- Я не можу, - відповідаю. - мені ще карту бажань робити, масаж гуаша й інсайти лов...
- Шатиркіна, не біси мене. А то я зараз приїду і сам тобі гуаша зроблю...
- Ви, - кажу, - Святослав Ігорович, на низьких вібраціях перебуваєте. Вам треба біополе почистити.

А він трубку кинув. І файли електронкою надіслав. Довелося заповнювати до пізньої ночі. Потім одразу в позу трупа впала й відрубалася.
Без медитацій і подяк.
Завтра на роботу, а то звільнять.
А я на руколі довго не протримаюся.
Мабуть, народження справжньої жінки доведеться відкласти.
Поживу ще звичайною.
©️Дарья Ісаченко