Немає сенсу мені замовляти пальник-плиту, якщо газові балони пошта всеодно не доставить. У місті вчора ніде вже не було ні плит, ні балонів, а на ринку навіть клеїли аркуші паперу на вікна з текстом, що балонів немає

Лише доба вчора минула, як немає газу. Воду подають за графіком, на 2 години світла додому я не встигла - заряджалася в укритті, а була б вдома - могла б духовкою скористатись (вона на електро). У місті вже працюють над відновленням (див2 слайд).
#Шостка

КОЛИ МОЛЮСЯ Я ДО БОГА

Коли молюся я до Бога,
Молитва тиха як зоря,
То голосно, якщо тривога,
Горить в мені і не згоря.

Вона як полум'я любові
Холодну душу зігріва,
Зніма журбу тамує болі,
Гріхом залишені бува.

Моя молитва — то не відчай,
Перед сльозою самоти,
Вона мене у вічність кличе
Із справ земних і суєти.

Коли буваю я свавільним
Чи просто гордим у житті,
Вона, молитва ця, всерівно,
Не дасть зійти мені з путі.

Моя молитва в час осінній,
Коли на скронях сивина,
Жива надія на спасіння
Одним одна, одним одна.

Нехай звучить вона не довго,
Всього два слова і не більш,
Та всеодно єднає з Богом,
Приносить мир душі моїй.

©️ о. Олексій Філюк

З книги "365 християнських пісень на кожен Божий день".

https://youtu.be/bf7oZSce6HQ?si=C8hTfvX9IQ9j4yOY

КОЛИ МОЛЮСЯ Я ДО БОГА

Коли молюся я до Бога,
Молитва тиха як зоря,
То голосно, якщо тривога,
Горить в мені і не згоря.

Вона як полум'я любові
Холодну душу зігріва,
Зніма журбу тамує болі,
Гріхом залишені бува.

Моя молитва — то не відчай,
Перед сльозою самоти,
Вона мене у вічність кличе
Із справ земних і суєти.

Коли буваю я свавільним
Чи просто гордим у житті,
Вона, молитва ця, всерівно,
Не дасть зійти мені з путі.

Моя молитва в час осінній,
Коли на скронях сивина,
Жива надія на спасіння
Одним одна, одним одна.

Нехай звучить вона не довго,
Всього два слова і не більш,
Та всеодно єднає з Богом,
Приносить мир душі моїй.

©️ о. Олексій Філюк

З книги "365 християнських пісень на кожен Божий день".

https://youtu.be/bf7oZSce6HQ?si=C8hTfvX9IQ9j4yOY

#поезія
А знаєш, я люблю тебе любити
І байдуже, що ти за сотні миль.
Почувши голос, знову хочу жити,
Так затишно, важлива кожна мить.

Тут зовсім інший світ, тут ворог лютий,
Суцільний ад, мов пекло на землі
Та в спогадах моїх той запах рути,
Який шукали разом навесні.

У тій весні, яка нас повінчала,
В якій кохання наше розцвіло.
Мабуть, всього життя було б замало
Для нас, моє серденько, всеодно.

Та й те життя, що було відібрала
І весни наші вкрала та війна.
Її ми не хотіли, не чекали
Та не питала нас тоді вона.

Думками знову лину на край світу,
В твоїх обіймах ближче до весни.
Нехай мине зима і прийде літо,
Зуміємо орду перемогти.

А знаєш, я люблю тебе любити
І навіть, коли нерви на межі,
Тобою себе зцілюю, щоб жити,
Аби прогнати ворога з землі.

І буде Україна наша вільна,
І знову нам співатимуть пташки,
Про вірність лебедину, що зуміла,
Здолати пекло і перемогти.

Ти не сумуй, молись за Батьківщину
І мати мою рідну доглядай.
Живи, кохай і віру ту єдину,
Тримай у серці міцно, не втрачай.

Приїду, обійму, щоби зігріти
І тихо так на вушко розкажу,
Що все життя люблю тебе любити,
Свою кохану, рідну, чарівну..

Галина Крицун

Коли ви посварились, але вона всеодно вирішила приготувати тобі сніданок 😁

#поезія
Дощ змив усі болі, образи, жалі,
Усе, що роками ховав у імлі.
Молитви, що кликали ласку небес,
І шепіт надій, що розтанув без сліз.

Він стукав у вікна і гупав у скло,
Шукав хоч когось, хто б почув, всеодно.
Та люди минали, байдужі, мов лід,
У кожного клопіт, турботи, свій світ.

Ходити під зливою — що за дурня,
Якщо ще і блискавка ріже поля.
Стрибати в калюжі, вертітись у снах,
Коли ти застуджений, з вітром в грудях.

А дощ все лунає, все точить, іде —
Нехай твоє серце впізнає себе!

Андрій Буремний

Шо робить?

Не бачу функції відмовитися від 11 версії чи скіпнути. Якщо я відмовлюся від резервного копіювання воно всеодно 11 версію завантажить?

"Маша і ведмідь" "Три богатирі" ...
Це ж мультики "дитячі" так ви собі думаєте ?
А ось подивіться та послухайте. Можливо і "дійде" до тих кому й досих пір "какаяразница" ...
Тому не дивуйтесь, чому що ночі на наші Українські міста летять ракети та шахеди...Все починається з дитинства, і якщо вам тим кому "какаяразница"...Байдуже, навіть після всього що ви бачите на власні очі, та відчуваєте і біль і втрати і смерть...Але всеодно "какаяразница" як ті жаби на болоті "какаєтє" То чому оркам ті що прийшли вас знищити, їхнім орчицям з орчинятами, там на їхніх болотах повинно бути вас "жалко"? Вони ж також дивилися, те саме лайно що і ви ...І "им" тим більше какаяразница 🤬🤢🤮 на вас .
Для них це "руZZkaя Zeмля" ну бо так їх з дитинства запрограмували...А ви те саме робите зі своїми дітьми, бо різниці ви не бачите, вам блять "КАКАЯРАЗНИЦА "🤬🤬🤬
А тепер задайте питання собі(якщо ще взмозі це зробити) А що діється в головах ваших дітей? (яким ви показуєте це лайно) Як дитячому розуму те ЗРОЗУМІТИ? Якщо навіть ви того не взмозі усвідомити...МИ УКРАЇНЦІ .МИ ОКРЕМИЙ НАРОД.ОКРЕМИЙ ЄТНОС.ЗІ СВОЄЮ МОВОЮ. КУЛЬТУРОЮ.СВІТОГЛЯДОМ.МИ ІНШІ...!
Тож не дивуйтесь чому Київ горить...Чому Схід України сплюндровано і знищенно вщент міста та села...?
БО какаяразница - це ваш світогляд(парадигма "руZZkoго мира") який вкорінився в ваше життя.А все починалося з дитинства в СІМ'Ї...
ТОЖ КОЛИ БУДЕТЕ СИДІТИ ПІД ЗАВАЛАМИ ВАШИХ БУДИНКІВ(якщо виживете) ДОБРЕ ПОДУМАЙТЕ...А ЗА ЩО?
Можливо коли вас врятують рятівники...Вам стане НЕБАЙДУЖЕ!
❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗❗
Мій допис в FACEBOOK який забанили , із за скарг "какаяразница"(українців?)
Надіюсь що тут таких не має...Чи як?

#поезія
... Перш за все залишайся людиною...
В найскрутніші моменти життя...
Будь опорою, а не провиною...
Не призбільшуй у хаті сміття.

Не росхитуй того, що хитається...
Краще мудрістю те укріпи...
Заподіяне все повертається...
За шипи, то й одержиш шипи.

Божий світ має писане правило...
Що ізіллєш, те й сам будеш пить...
Сподіватись щоб хтось те розбавило...
Всеодно що є Бога смішить.

Сій добро...
Щоб на осінь вродилося...
Щоби мать, по труду, урожай...
Щоби боляче те не жалилося...
Чим свій слід засіваєш зважай.

Галина Момот

#ІринаВірна "Коли смуток затьмарює розум,
Критичне мислення залягає на дно...
Дно душі... у когось відчуття цього стає гострим.
А в мене включається режим #всеодно..."
#поезія #вірш #irina_virna
01.09.2024