#дати #свята
День пророка Авакума за православним календарем відзначається 2 грудня (15 грудня за старим стилем). Це день пам'яті одного з дванадцяти "малих" пророків Старого Завіту, який жив у VII столітті до нашої ери. ✝️

📜 Хто такий Пророк Авакум

Пророк Авакум — автор однієї з біблійних книг, яка носить його ім'я. Його пророцтва стосувалися майбутнього Вавилонського полону та руйнування Єрусалимського храму. Його ім'я означає "обійми" або "охоплений".
* Головний меседж: У своїй книзі Авакум підіймав філософські питання про те, чому Бог допускає зло і несправедливість. Його знаменитий вислів: "Праведний своєю вірою житиме" (Авак. 2:4) згодом став наріжним каменем богослов'я Реформації (використовувався Мартіном Лютером).

❄️ Народні Традиції

У народному календарі день Авакума був пов'язаний з настанням справжньої зими та сімейним затишком.
* Сон та Діти: Цей день традиційно вважався сприятливим для захисту від нічних жахів і неспокійного сну. Існувало повір'я, що в день Авакума можна "заговорити" недуги та безсоння. Матері молилися до пророка, просячи про спокійний сон для своїх дітей. 😴
* Заметіль і Вовки: День Авакума часто асоціювався з появою сильних морозів та заметілей. Люди казали: "На Авакума багато снігу — бути доброму врожаю". Також вірили, що в цей день вовки збираються у зграї, стаючи особливо небезпечними.
* Свято для дівчат: У деяких регіонах цей день був пов'язаний з дівочими гуляннями та ворожінням, оскільки він передував великим зимовим святам, таким як Катерини (7 грудня) та Андрія (13 грудня).

Таким чином, День пророка Авакума поєднує глибоку біблійну мудрість із зимовими народними віруваннями, зосередженими навколо теми сну, порядку та природи, що готується до зими.

ЗІ СВЯТОМ АНДРІЯ ПЕРШОЗВАНОГО

30 листопада за новим церковним календарем відзначають день святого мученика, який віддав своє життя за віру в Христа, - апостола Андрія Першозваного. Своє ім'я - Першозваний - він отримав тому, що його першого Ісус Христос покликав до себе в учні.

Хоч апостол Андрій є християнським святим, однак традиції святкування мають дохристиянський характер: заклинання, ворожіння на майбутнє. В давні часи цей день носив назву «Калита». Вважалося це свято суто парубоцьким, тому в Андріївську ніч (у ніч проти Андрія) хлопцям дозволяли бешкетувати, робити різні збитки. Дівчата ж збиралися і ворожили на долю.

Головна гра вечора називалася «Калита». Саме таку назву носив обрядовий корж, який готувався з білого борошна. Тісто дівчата місили по черзі: від старшої до молодшої. Корж був солодким, з медом, а зверху його обов'язково оздоблювали родзинками або сухими вишнями. Посередині обов'язково була дірка, через яку протягували стрічку.

Потім корж високо підвішували посередині хати. Хлопці у стрибку повинні були дістати корж зубами і відкусити шматок. Такі були забави. Ну і, звісно ж, фаворитами цього вечора були Андрії.

З відривного календаря "Український народний календар" за 30 листопада.
-------------

ЗІ СВЯТОМ АНДРІЯ ПЕРШОЗВАНОГО

30 листопада за новим церковним календарем відзначають день святого мученика, який віддав своє життя за віру в Христа, - апостола Андрія Першозваного. Своє ім'я - Першозваний - він отримав тому, що його першого Ісус Христос покликав до себе в учні.

Хоч апостол Андрій є християнським святим, однак традиції святкування мають дохристиянський характер: заклинання, ворожіння на майбутнє. В давні часи цей день носив назву «Калита». Вважалося це свято суто парубоцьким, тому в Андріївську ніч (у ніч проти Андрія) хлопцям дозволяли бешкетувати, робити різні збитки. Дівчата ж збиралися і ворожили на долю.

Головна гра вечора називалася «Калита». Саме таку назву носив обрядовий корж, який готувався з білого борошна. Тісто дівчата місили по черзі: від старшої до молодшої. Корж був солодким, з медом, а зверху його обов'язково оздоблювали родзинками або сухими вишнями. Посередині обов'язково була дірка, через яку протягували стрічку.

Потім корж високо підвішували посередині хати. Хлопці у стрибку повинні були дістати корж зубами і відкусити шматок. Такі були забави. Ну і, звісно ж, фаворитами цього вечора були Андрії.

З відривного календаря "Український народний календар" за 30 листопада.
-------------

#дати #свята
☦️ Небесний покровитель Києва: День святого апостола Андрія Первозванного.
Сьогодні, 30 листопада, православні та греко-католики України відзначають одне з великих церковних свят — День пам'яті святого апостола Андрія Первозванного. Це свято має особливе значення для українського народу, оскільки апостол Андрій традиційно вважається небесним покровителем та першим провісником християнства на наших землях.

Первозванний та Легенда про Київ 📜

Апостол Андрій, один із дванадцяти учнів Ісуса Христа, отримав своє прізвисько «Первозванний» тому, що був першим, кого покликав Спаситель. Згідно з літописною традицією, саме апостол Андрій під час своїх мандрів благословив Київські гори та провістив, що на них постане велике християнське місто. Ця легенда є глибоким символом причетності України до найдавніших християнських коренів.

Календарна реформа та нова дата 🗓️

Протягом століть це свято відзначали 13 грудня за старим (юліанським) календарем. Однак, після переходу Православної Церкви України (ПЦУ) та Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року, дата свята була зміщена.
Таким чином, 30 листопада стало новою, фіксованою датою вшанування пам'яті Андрія Первозванного в Україні. Цей крок символізує повернення української церкви до спільного світового календаря.

Культурне значення 🕯️

Хоча церковна традиція зосереджена на молитві та духовному вшануванні апостола, в народній культурі з цим святом традиційно пов'язані так звані Андріївські вечорниці — молодіжні зібрання з піснями та ворожінням.
Свято Андрія Первозванного сьогодні — це не лише данина традиції, але й нагадування про історичний вибір українського народу на користь християнської віри та європейської ідентичності. 🇺🇦

#свята
🔱 Велесова Ніч: Містичний Корінь Українського «Хеловіну»
Ніч з 31 жовтня на 1 листопада відома у західній культурі як Хеловін (переддень Дня всіх святих). Однак в українській традиції ця доба здавна має свій глибокий, містичний і цілком самобутній зміст, відомий як Велесова Ніч (або Вечір Володимира, що є менш поширеною назвою). Це свято, яке відзначалося в середовищі слов'янських неоязичників та популяризується сьогодні як автентичний український аналог іноземного Хеловіну.
Сенс Свята: Межа Світів 🌒
Велесова Ніч — це символічна межа, коли, за прадавніми віруваннями, Білобог (світле начало) передає свої повноваження Чорнобогу (темне начало), а Бог-покровитель знань, мудрості, багатства та потойбічного світу Велес (його іноді називають «Скотій Богом», що також має стосунок до багатства) відкриває ворота між світом живих (Яв) і світом мертвих (Нав).
Ця ніч була перехідною:
* Закінчувався час збору врожаю (кінець сільськогосподарського року).
* Починався час суворої Зими та володарювання духів.
* Вірили, що душі померлих предків спускаються на землю.
Традиції та Обряди — Пошана до Предків 🕯️
На відміну від сучасного Хеловіну, головна мета Велесової Ночі — не стільки налякати злих духів, скільки вшанувати добрих предків і очиститися від усього зайвого перед зимою.
* Поминальна Вечеря: Головною традицією було збирання сім'ї на спільну вечерю, під час якої згадували лише хороше про померлих родичів. На столі обов'язково лишали додаткові прибори та частину страв (наприклад, ложку куті) для душ предків, що завітали в гості.
* Свічка-Маяк: На підвіконнях запалювали свічки, щоб душі померлих родичів могли знайти шлях додому. Цей "маяк" мав притягнути духів-помічників, а не відлякати їх.
* Очищення та Захист: У будинку наводили чистоту, а для захисту від злих сил під порогом могли розсипати сіль або прикрашати оселю гілками горобини.
* Ворожіння та Мудрість: Ніч вважалася часом, коли сни були особливо пророчими, а бажання, загадані з чистим серцем, могли здійснитися завдяки благословенню Велеса та предків.

День художника України
Щорічно у другу неділю жовтня митці України святкують День художника.

Історія започаткування Дня художника України
Свято було затверджено Указом Президента в 1998 році. Ініціатором святкування стала Спілка художників України. Метою є підтримка представників мистецтва та нагадування про його роль у культурному розвитку людини.

Хто такий художник?
Художник – творчий фахівець, що працює у різних галузях образотворчого мистецтва. Це може бути не лише малювання картин, але й фотозйомка, скульптура, графіка, стріт-арт, кіно, декоративно-ужиткове мистецтво тощо.


Фахівці впевнені, що без споглядання художньої творчості неможливо виховати повноцінно розвиту особистість. Тому прямим обов’язком художника є донесення свого бачення краси, правдиве відтворення історичних подій, розвиток почуття прекрасного в людях і спонукання до думок над суттю буття.

Найвідоміші українські художники
Класика ХІХ — поч. ХХ ст.
Тарас Шевченко (1814–1861) — живописець і графік, майстер психологічного портрета й історичних сцен. «Катерина», офорти з «Живописної України».
Іван Айвазовський (1817–1900) — народжений у Криму мариніст світової слави. «Дев’ятий вал», «Чорне море».
Архип Куїнджі (1842–1910) — новатор світла й повітряної перспективи. «Місячна ніч на Дніпрі», «Березовий гай».
Сергій Васильківський (1854–1917) — поет степового пейзажу. «Козацький двір», «Український пейзаж».
Микола Пимоненко (1862–1912) — реаліст побутового жанру. «Святочне ворожіння», «Проводи рекрутів».
Олександр Мурашко (1875–1919) — яскравий колорист, з’єднав реалізм та модерн. «Дівчина в червоному капелюсі», «Карусель».
Олекса Новаківський (1872–1935) — львівський експресивний колорист. «Святий Юр», портрети.
Микола Самокиш (1860–1944) — баталіст і майстер анімалістики. Кінно-батальні сцени, ілюстрації до класики.
Український авангард
Казимир Малевич (1879–1935) — засновник супрематизму. «Чорний квадрат», «Біле на білому».
Олександра Екстер (1882–1949) — авангард, сценографія, кубофутуризм. Ескізи костюмів і декорацій.
Олександр Богомазов (1880–1930) — «київський сезаніст», теоретик і практик авангарду. «Пилярі», «Лісопилка».
Соня Делоне (Гончар) (1885–1979) — орфізм, дизайн і мода. Серії «Симультанності».
Давид Бурлюк (1882–1967) — «батько російського футуризму» з українським корінням. Футуристичні полотна, маніфести.
Георгій Нарбут (1886–1920) — графік і шрифтовик, творець стилю УНР. «Українська абетка», банкноти та герби УНР.
Федір та Василь Кричевські — живопис і дизайн. Василь — автор проєкту державного герба УНР, Федір — портрет і історичний жанр.
Народне мистецтво та неонаїв
Катерина Білокур (1900–1961) — квіткові композиції з ювелірною деталізацією. «Квіти за тином», «Півонії».
Марія Примаченко (1909–1997) — наїв, фантастичні «звірі» та казкові сюжети. «Звіриний світ» (численні варіації).
Ганна Собачко-Шостак (1883–1965) — декоративні розписи, витинанки, «квіткові» композиції.
ХХ століття (модернізм, соцреалізм і поза ним)
Тетяна Яблонська (1917–2005) — гуманістичний реалізм, пізній ліричний модерн. «Хліб», «Вечір. Стара Флоренція».
Віктор Зарецький (1925–1990) — декоративно-орнаментальні образи, вплив сецесії. «Світлана», жіночі портрети.
Микола Глущенко (1901–1977) — експресивний пейзажист, колорист. Карпати, міські краєвиди.
Ала Горська (1929–1970) — монументалістка й шістдесятниця, громадянська сміливість. Мозаїки, вітражі.
Сучасне українське мистецтво
Іван Марчук (нар. 1936) — автор техніки «пльонтанізм», один із найвідоміших сучасників. Серії «Голос моєї душі», пейзажі.
Анатолій Криволап (нар. 1946) — неоекспресіоніст, великі кольорові поля. Серія «Кінь. Вечір».
Олександр Ройтбурд (1961–2021) — постмодерн, іронія й міфології сучасності. «П’єта», інтерпретації класики.
Владислав Шерешевський (нар. 1964) — гротеск і соціальні алюзії.
Влада Ралко (нар. 1969) — гостра графіка і живопис про тіло, війну, повсякдення.
Нікіта Кадан (нар. 1982) — концептуаліст, робота з пам’яттю й простором.
Роман Минов (нар. 1983) — живопис і медіа, дослідження ідентичності.
Микита Шалений (нар. 1982) — мультимедіа, відеоарт і архівні наративи.

Ворожіння по анусу зафорсили в соцмережах - китаєць Чжуан Юньфей склав ціле вчення про правильне трактування анальних складок.
Він впевнений, що анус може розповісти про людину все — майбутнє, долю, історію кохання і навіть про його здоров'я.

Аномантія, разом з хіромантією і картомантією, є ще однією формою ворожіння, що досліджує різні способи тлумачення, кожен зі своїм унікальним підходом до розкриття таємниць і надання допомоги тим, хто шукає.

Нарешті нормальне ворожіння👻

#цікавинки #історія #ворожіння
https://youtu.be/-iPiLyy0JUU