#поезія А, знаєш, я думаю — переживемо цю зиму, що холодом дихає в груди. Наваримо чаю, відкриємо джему, і будем з вікна споглядати етюди. То білі, то сірі. Холодні й колючі. Часами ефектні, як віденський баль. Часами тужливі, до серця болючі, так схожі на п'єсу, що грає скрипаль... А, знаєш, я думаю може й осилимо короткі й безбарвні із клаптиків дні. Застелим шляхи аж до березня килимом сріблястим й ажурним, як взори на склі. І будем сопіти з котом коло печі, марудити в млості про перші квіткú. Сховавши під хустку натомлені плечі, змотаєм в клубочок прожиті рокú... А, знаєш, я думаю — переживемо. Людмила Галінська

Основним інтересом Сполучених Штатів є проведення переговорів про швидке припинення військових дій в Україні з метою стабілізації європейських економік, запобігання ненавмисній ескалації або розширенню війни, відновлення стратегічної стабільності з росією, а також забезпечення відновлення України після військових дій, щоб вона могла вижити як життєздатна держава, - цитата зі Стратегії національної безпеки США, яку Трамп підписав в листопаді 2025 року. 🤓 Оцінка ризиків для України від Стратегії Трампа-2025 (у порівнянні з Байденом-2022) Стратегія та публічні меседжі Трампа вже орієнтовані на якнайшвидше припинення війни, навіть ціною «болючих рішень» для України в його Стратегії наголос – на «стратегічній стабільності з росією», а не на її невідворотній поразці. Це створює ризик організованого тиску Вашингтона на Київ (і через Європу), щоб погодитися на угоду, яка законсервує частину окупації. Фактичний прецедент такого тиску ми вже бачимо в реальній політиці. Зниження фокусу США на довгостроковому стримуванні росії в Європі. Якщо Байденська Стратегія визначала рф як загрозу, яку треба системно стримувати, укріплюючи НАТО, то Трампівська Стратегія більше вказує про «повернення до стабільності з росією» й делегуванні більшої відповідальності Європі. Трампівська Стратегія визначає менше політичної волі у США до тривалого нарощування сил НАТО у Європі й до великих довгострокових пакетів допомоги Україні, прямо або опосередковано підштовхує Європу до самостійного забезпечення власної безпеки, зокрема через вимогу значно більшого оборонного бюджету й риторику щодо критики європейської політики. Для України це двояко: Плюс – Європа змушена нарешті серйозно озброюватися, що може означати більше зброї та виробництва для нас. Мінус – без жорсткого американського «хребта» в НАТО зростає ризик «втоми від України» й поглиблення поділів усередині ЄС щодо того, як саме закінчувати війну. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Мелоні вмовляла Зеленського піти на поступки і прийняти мирний план Трампа, — ЗМІ. Зустріч прем'єр-міністра Італії та президента України тривала 90 хвилин і під час неї обговорювали мирний план Трампа, а також імовірність того, що Зеленському доведеться піти на "болючі поступки" Зазначається, що коли президент України допустив можливість нових виборів, то це був скоріше виклик, ніж крок назад, і ця заява додає ще один рівень складності до стану переговорів. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

#дати #свята 🐾 Голос за безмовних: Міжнародний день захисту прав тварин. Сьогодні, 10 грудня, поруч із Днем прав людини, світ відзначає Міжнародний день захисту прав тварин (International Animal Rights Day). Це важлива дата, яка підкреслює, що етичні принципи справедливості та гуманності мають поширюватися і на наших менших, безмовних сусідів по планеті. 🦁 ⚖️ Спільна дата, спільна ідея День захисту прав тварин не випадково відзначається саме 10 грудня. Це було свідоме рішення, прийняте активістами: 1998 рік: Цей день був заснований активістами на 50-ту річницю прийняття Загальної декларації прав людини. Основний принцип: Спільна дата покликана підкреслити, що, якщо ми визнаємо універсальні права людей, то варто розширити наше поняття справедливості, включивши в нього права всіх живих істот, здатних відчувати біль, страх та радість. 📜 Декларація прав тварин Хоча немає єдиного глобального юридично зобов'язуючого документа, подібного до Декларації прав людини, активісти часто посилаються на Загальну декларацію прав тварин, яка була проголошена Міжнародною лігою прав тварин у Парижі у 1978 році. Цей документ включає такі основні положення: Рівність життя: Усі тварини мають рівне право на існування. Право на повагу: Кожна тварина має право на повагу. Людина як розумний вид не може присвоювати собі право винищувати інших тварин, безсоромно їх експлуатувати чи жорстоко з ними поводитися. Право на умови: Тварина, яку людина вибрала собі за компаньйона, має право на довге життя та догляд. Заборона болю: Будь-яке використання тварин, яке передбачає біль чи страждання, є несумісним з правами тварин. 🎯 Заклик до свідомості Цей день використовується для проведення просвітницьких акцій, демонстрацій та освітніх програм, спрямованих проти жорстокого поводження з тваринами у різних сферах: Промислове тваринництво (фабрики, скотобійні). Використання тварин у наукових експериментах та тестах (вівасекція). Використання хутра та шкіри. Експлуатація диких тварин у цирках, зоопарках та інших розвагах. Мета Міжнародного дня захисту прав тварин — не лише припинити страждання, а й змінити світогляд людей, заохочуючи їх до гуманного, етичного та відповідального ставлення до всіх живих істот. Це щоденна робота, яка починається з нашого вибору! 💚

👀ВИ ЧУЛИ ПРО 5-HTP? Один крок від «гарного настрою» до реанімації 😱 Чому популярний БАД 5-HTP може бути смертельно небезпечним? 🧠Що таке 5-HTP простими словами? 5-HTP (5-гідрокситриптофан) — це речовина, яку отримують з рослини Griffonia simplicifolia. Вона є «півфабрикатом» для серотоніну — того самого гормону щастя й гарного настрою. ✔️Наш організм зазвичай робить серотонін з їжі (з амінокислоти триптофану) — повільно і з багатьма «гальмами», щоб не було надлишку. А 5-HTP цих гальм майже не має: потрапив у кров → відразу став серотоніном. І зупинити цей процес вже неможливо 🚨 ⚠️У чому головна небезпека? Якщо людина вже приймає антидепресанти (особливо СІЗЗС — сертралін, есциталопрам, флуоксетин тощо), які й так підвищують рівень серотоніну, а зверху ще додає 5-HTP — мозок може «захлинутися» серотоніном. 📌Це називається серотоніновий синдром. Симптоми: 🔥дуже висока температура 💓серце б’ється як скажене 🪨м’язи стають твердими як камінь 😵сплутаність свідомості, судоми 🫣У важких випадках — кома і смерть. Була жінка, яка за порадою нутриціолога додала 5-HTP до своїх антидепресантів — і опинилася в реанімації. На жаль, таких історій стає все більше. ❌Чому так відбувається? Бо багато коучів і «нутрі-спеціалістів» прочитали пару статей в інтернеті і вже радять усім підряд «природний антидепресант». Але вони не знають основ фармакології і не питають, які ліки людина вже приймає. ✅Що робити замість цього? 🔴Ніколи не додавайте 5-HTP (і будь-які серотонінові БАДи), якщо приймаєте антидепресанти, триптани від мігрені чи деякі знеболювальні — без узгодження з лікарем! 🔴Робота з настроєм і тривогою — це завжди про аналізи, біохімію і індивідуальний підхід, а не про «чарівну пігулку для щастя». ❤️Бережіть себе і не довіряйте своє здоров’я випадковим порадам з інтернету ✏️В інтернеті,як на заборі : написано ▪️▪️▪️ , а там дрова 🤫

🎭Енеїда без обмежень: у Києві відбулася прем’єра від Театру ветеранів У Молодому театрі показали експериментальну музично-пластичну виставу «Енеїда» від Театру ветеранів — проєкту, що поєднує мистецтво й терапію для військових. Постановка за мотивами Котляревського створювалася понад рік. Усі ролі виконують ветерани, військові та медики з бойовим досвідом, зокрема з ампутаціями та важкими пораненнями. Для багатьох участь у проєкті стала шляхом повернення до публічного життя та переосмислення пережитого. «Це вистава про шлях з фронту до сцени, з болю до відновлення», — Ахтем Сеітаблаєв, художній керівник. Проєкт має на меті створення всеукраїнської мережі ветеранських театрів, де мистецтво стає способом зцілення та відновлення внутрішньої сили. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

#історія #особистості 🕊️ Співець Туги і Волі: Олександр Олесь, Поет Національного Відродження. 5 грудня 1878 року народився Олександр Олесь (справжнє ім'я — Олександр Іванович Кандиба, 1878–1944) — один із найвидатніших українських поетів-ліриків та драматургів початку XX століття. Його творчість, пронизана символізмом і глибоким романтизмом, стала голосом національної туги та прагнення до свободи. Життєвий Шлях та Початок Творчості Олександр Кандиба народився на Сумщині. Освіту здобув у Києві та Харкові, де навчався у ветеринарному інституті. Його літературний псевдонім, Олесь, став відомим широкій публіці після виходу першої збірки. Він дебютував у 1907 році з поетичною збіркою "З журбою радість обнялась", яка одразу викликала фурор. Його поезія стала справжнім відкриттям завдяки її мелодійності, емоційній відкритості та філософській глибині. Олесь швидко став ключовою фігурою в українському модернізмі, поруч із Лесею Українкою та Миколою Вороним. Естетика Символізму та Драма Національної Ідеї Олесь був майстром символічної та пейзажної лірики. Його вірші часто поєднували особисті переживання з масштабними, вічними темами: природа як джерело натхнення, нерозділене кохання та, головне, ідея національного відродження. У період Української революції (1917–1920) його поезія набула публіцистичного та патріотичного звучання. Він активно виступав на підтримку УНР, розуміючи історичну вагу моменту. Його драматичні твори, зокрема "По дорозі в Казку" (1910), через символічні образи досліджували проблему національного лідера та шляхи нації до ідеалу. Трагедія Еміграції та "Закордонний цикл" Після поразки Визвольних змагань у 1919 році Олександр Олесь був змушений емігрувати. Він оселився спочатку у Відні, а потім у Празі. Цей період став найтрагічнішим у його житті. За кордоном він створив свій "Закордонний цикл" поезій, де домінували мотиви туги за Батьківщиною, болю та розпачу через її поневолення. У віршах він виступав як свідок і скорботний співець долі українських емігрантів. У Празі він залишався активним культурним діячем, зберігаючи вогонь української культури в умовах вигнання. Олександр Олесь помер 22 липня 1944 року в Празі. Його прах був перепохований на Байковому кладовищі в Києві у 2017 році, що стало символом повернення одного з найтонших і найліричніших голосів українського народу додому.

«Ми живемо в історичний час, бо знаходимось у фінальному періоді 300-літньої боротьби за визволення від московського ярма. І коли ми усвідомлюємо, яке це ярмо, що це за імперія зла, то починаємо розуміти, наскільки важливим є достойно його прожити і допомогти зрозуміти це іншим», – вважає владика Іоан (Яременко), митрополит Черкаський і Чигиринський. Як голова Синодального управління військового духовенства він всебічно та глибоко розуміє всі реалії, виклики і проблеми капеланського служіння. Архієрей розповідає, в яких обставинах зароджувалось сучасне українське капеланство, згадує багато деталей, зокрема й про те, як на початку війни капеланів готували в Києві. «Гасло капеланів, на мою думку, це не лише «Бути поруч», а й «Бути разом» – зі своїми побратимами, в усіх їхніх проблемах, втратах, в радощах і в смутку… Зараз, під час війни, капелани беруть на себе частку того страшного болю, з яким стикаються наші воїни», – говорить владика Іоан. На його переконання, всім нам потрібно нині одне: «Стояти і триматися – бо Господь воює за нас. Навіть, коли бачимо, що власними силами не можемо подолати ворога. Але Бог подолає його». Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, очільник Синодального управління військового духовенства ПЦУ, поділиться своїми спогадами, роздумами і думками в 9-й заключній серії документального проєкту «Я капелан». Дивіться за посиланням на нашому YouTube-каналі: https://youtu.be/jnNN5b9qrj0?si=jrZ7Bzb_kwemBoiu

«Ми живемо в історичний час, бо знаходимось у фінальному періоді 300-літньої боротьби за визволення від московського ярма. І коли ми усвідомлюємо, яке це ярмо, що це за імперія зла, то починаємо розуміти, наскільки важливим є достойно його прожити і допомогти зрозуміти це іншим», – вважає владика Іоан (Яременко), митрополит Черкаський і Чигиринський. Як голова Синодального управління військового духовенства він всебічно та глибоко розуміє всі реалії, виклики і проблеми капеланського служіння. Архієрей розповідає, в яких обставинах зароджувалось сучасне українське капеланство, згадує багато деталей, зокрема й про те, як на початку війни капеланів готували в Києві. «Гасло капеланів, на мою думку, це не лише «Бути поруч», а й «Бути разом» – зі своїми побратимами, в усіх їхніх проблемах, втратах, в радощах і в смутку… Зараз, під час війни, капелани беруть на себе частку того страшного болю, з яким стикаються наші воїни», – говорить владика Іоан. На його переконання, всім нам потрібно нині одне: «Стояти і триматися – бо Господь воює за нас. Навіть, коли бачимо, що власними силами не можемо подолати ворога. Але Бог подолає його». Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, очільник Синодального управління військового духовенства ПЦУ, поділиться своїми спогадами, роздумами і думками в 9-й заключній серії документального проєкту «Я капелан». Дивіться за посиланням на нашому YouTube-каналі: https://youtu.be/jnNN5b9qrj0?si=jrZ7Bzb_kwemBoiu

СБУ повідомила про підозру рашисту на прізвисько «доктор зло», який катував українських полонених. Йдеться про Іллю Сорокіна – фельдшера медчастини виправної колонії № 10 управління виконання покарань по республіці Мордовія рф. Покидьок катував поранених українських воїнів, яких тримали в місцевій тюрмі. За свою жорстокість він отримав прізвисько «доктор зло». Під виглядом проведення «медогляду», рашист застосовував до полонених електрошокер, що призводило до їхньої непритомності або паралічу тіла. Також навмисно залишав поранених воїнів без знеболювальних та перев’язок. Служба безпеки повідомила Сорокіну про підозру за статтею «воєнні злочини, жорстоке поводження з військовополоненими». Оскільки нелюдь перебуває на території рф, тривають комплексні заходи, щоб знайти його та покарати. https://t.me/Ukraineaboveallelse