#Цей_день_в_історії 24 лютого, рано вранці, російські ракети впали на нашу землю. Так сусідня росія під надуманим приводом і використовуючи ганебні політичні маніпуляції розпочала свій кривавий терор проти України й українців як нації. Насправді нічого нового... Уже впродовж кількох століть росія поводиться як терорист. #Українська_мілітарна_поезія Марко Боєслав 14.Χ.1942 Присвячую Головному Командирові УПА, генералові Тарасові Чупринці Був наказ: До походу! До зброї - Україна розп'ята в вогнях! Кожна хата родила героїв, Месник руку могутню підняв. Був наказ, як гаряче залізо - І слова стали чином живим! Боротьба стала чести девізом - Месть горіла завзяттям грізним! Залунав у просторах так гордо Віщий гомін хоробрих боїв - Рознеслись стогромним акордом По світах ідеали Твої! Ще момент і Твій голос владарно, Загримить на руїнах Кремля, І напише колонам ударним Пісню слави розкута земля! З відривного календаря "Український народний календар" за 24 лютого.

🇺🇦🏒Друга перемога юнацької збірної України з хокею на чемпіонаті світу! У третьому поєдинку на чемпіонаті світу в Дивізіоні 1А, що проходить в Секешфегерварі (Угорщина)🇭🇺, наша команда обіграла збірну Австрії. Україна U18 🇺🇦 — 🇦🇹 Австрія U18 — 6:3 (1:1, 5:1, 0:1) 🏒Шайби: 1:0 – Скороход (Косарев, Гапоненко – більш.), 02:34. 1:1 – Вашінг (П. Зінтшниг, Коларжик – більш.), 17:29. 2:1 – Воротеляк (Шибінський, Стасюк), 21:08. 3:1 – Ратушняк (Сухицький, Влащинський), 25:46, 3:2 – Шнабль (Гуцінгер – більш.), 27:10. 4:2 – Шибінський (Сухицький, Виставкін), 27:52. 5:2 – Оліферчук (Стасюк), 37:29. 6:2 – Кураєв (Кірєєв), 37:57. 6:3 – Бужек (Коларжик, Обергаузер), 48:05. У першому матчі чс українці з розгромним рахунком перемогли суперників з Угорщини — 7:1, а у другому поступились команді Данії — 1:5. #Хокей #Хокей_України #Хокей #Hockey #world_hockey #worldhockey #brovarysport @brovarysport #український_хокей ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

"Черемха цвіте". Художниця Надія Полуян-Внукова (Ромни)🌸🎨

#мистецтво Українська художниця Надія Внукова. ( м. Ромни. Сумська обл.)

#тварини Земляний вовк: невловний гурман пустель. Коли ви чуєте слово "вовк", уява малює грізного хижака, що виє на місяць і ганяє оленів. Але земляний вовк, або, як його ще називають, aardwolf (від африкаанс "земляний вовк"), — це зовсім інший персонаж. Цей пухнастий африканський дивак виглядає так, ніби природа вирішила схрестити лисицю, собаку і трохи гієни, а потім додала йому дієту, від якої здригнеться будь-який вовк-класик. Земляний вовк — це маленький родич гієн, який живе в саванах і пустелях Східної та Південної Африки. Його суперсила? Він абсолютний чемпіон із поїдання термітів! Уявіть собі: поки леви ганяють антилоп, а гепарди влаштовують спринтерські забіги, наш герой спокійнісінько чалапає по пустелі, вишукуючи термітники. За одну ніч він може з’їсти до 300 тисяч термітів. Це якби ви за вечір ум’яли три відра чіпсів — і навіть не попросили добавки. Але не думайте, що земляний вовк — це просто ходячий пилосос для комах. У нього є стиль! Його шерсть — пухнаста, пісочно-жовта, з модними чорними смугами, а хвіст нагадує пензлик художника. До того ж, він уміє видавати такі звуки, що сусідські гієни, мабуть, думають: "Та що ж ти там знову бурчиш?" А бурчить він, до речі, не просто так — це частина його чарівної тактики залицяння до обраниці. Так-так, земляні вовки — романтики, які живуть у моногамних парах. Уявіть собі вовка, який не лише приносить вечерю, а й допомагає виховувати малюків! Та є в нашого героя і свої "вовчі" проблеми. Зуби у нього, м’яко кажучи, не вражають — слабенькі, більше для краси, ніж для бою. Тому, коли справа доходить до захисту території, земляний вовк покладається на свою секретну зброю: пахучий сюрприз із залоз. Кажуть, що запах настільки "вишуканий", що навіть скунси заздрять. Тож, якщо ви колись опинитеся в африканській савані й побачите маленького пухнастика, який старанно "пилососить" термітник, не смійтеся. Це земляний вовк — скромний, але гордий гурман пустелі, який доводить, що не обов’язково бути грізним, щоб бути крутим. 🙂

"Повертайтеся, вас ждуть"...❤️ Художниця Надія Полуян-Внукова (Ромни).🌸🎨

#вікторина Я не тебе люблю, о ні, Моя хистка лілеє, Не оченька твої ясні, Не личенько блідеє. Не голос твій, що, мов дзвінок, Мою бентежить душу, І не твій хід, що кождий крок Відчути серцем мушу. Не ті уста, з котрих вже я Не вчую слова ласки, Не вид, в котрім душа твоя Виднієсь вся без маски. Не стать твою, не скромний стрій, Котрим вона вповита, Не гармонійний вигляд твій, Мов пісня сумовита. Я не тебе люблю, о ні, Люблю я власну мрію, Що там у серденьку на дні Відмалечку лелію.

#мистецтво Художниця НАДІЯ ПОЛУЯН - ВНУКОВА ( 1968) (Ромни Сумська область) Після закінчення середньої школи, у 1983 році, вона працювала дизайнером на фабриці гардинного мережива, розробляючи нові візерунки для картин, які використовуються у виробництві. У 1989 році закінчила курси підвищення кваліфікації конструкторів при Київському технологічному інституті легкої промисловості. Член Національної спілки художників України. (Харків)

Пост подяки Анни Іванівної Бабич Анна Бабич — у Kiev City Ukranian. Дякуємо волонтерам Тарас Волонтер та його друзям, що можемо додати піщинку допомоги Героям-військовим. Тарас Ярош завжди відмічає наш скромний внесок чудовими та смачними подарунками. Храни вас Боже, Українці! https://www.facebook.com/photo?fbid=3853168588257292&set=a.1613855008855339

#історія 3 березня 1866 року в Києві розпочала свою діяльність перша міська публічна бібліотека, яка згодом стала відомою як Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого. Ця подія стала важливим кроком у розвитку культурного та інтелектуального життя міста, адже поява публічної бібліотеки зробила знання більш доступними для широкого загалу. На початковому етапі свого існування бібліотека розміщувалася у відносно скромних умовах — у п’яти кімнатах триповерхової будівлі Дворянського зібрання. Ця споруда розташовувалася на перетині Хрещатика та Хрещатицької площі, у самому серці Києва. Сьогодні на цьому історичному місці стоїть Будинок профспілок, що є одним із символів Майдану Незалежності — центральної площі столиці України. Заснування бібліотеки відбувалося в епоху, коли освіта та просвітництво набували дедалі більшого значення в Російській імперії, частиною якої на той час була Україна. Ініціатива створення публічного закладу для читання належала місцевій інтелігенції та прогресивним діячам, які прагнули сприяти поширенню знань серед киян. З перших днів бібліотека стала осередком, де збиралися люди, зацікавлені в літературі, науці та мистецтві. З часом фонд бібліотеки значно розширився, а її значення для української культури лише зросло. Перетворившись на Національну бібліотеку України імені Ярослава Мудрого, вона стала однією з найбільших книгозбірень країни, зберігаючи унікальні рукописи, стародруки та цінні видання, що відображають багатовікову історію українського народу. Сьогодні цей заклад є не лише бібліотекою, а й важливим науково-дослідним центром, який продовжує відігравати ключову роль у збереженні та популяризації культурної спадщини України.