Всіх з новим роком🎉❤️😋 Якщо ви раптом не знаєте, що подивитись ось вам моя #добірка_фільмів для гарного вечора Немовля на пронулянці 1994 Не так щоб зимова, але є вайб "сам вдома" й комедії допомогають розслабитися. Єфект метелика 2004 Для любителів трийлер, фантастика. На перший погляд, все ясно як день. Але у ньому є посил, що заставляє задуматись. Роги 2013 Для любителів жахів, драми. Якщо хочите піти в роздуми, то це може стати поштовхом. Матриця часу 2017 Як один вибір змінює не лише ваше життя. Але й думки про Вас, у оточення. Діліться в коментах, що ви таке цікавенька дивитесь/ улюблені фільми? #добіркафільмів #щоподивитись #містика #жахи #трийлер #драма #подорожучасі #фільмиукраїнською #фільминавечір

Художник-модерніст, живописець, графік, педагог, один із лідерів покоління шістдесятників Віктор Іванович Зарецький народився 8 лютого 1925 року в м. Білопіллі Сумської області в родині з козацькими коренями — рід Зарецьких, за переказами, був серед засновників Білопілля в XVII столітті. Через політичні переслідування після 1917 року родина переїхала на Донбас, де Віктор провів дитинство в робітничих селищах Горлівки та Сталіно (нині Донецьк). У 1943 році мобілізований до Червоної армії (служив у запасній дивізії, участі в боях не брав через глухоту на одне вухо). Демобілізований у 1945 році, жив під Тулою, де приватно навчався у живописця Миколи Орехова. У 1946 році вступив до Київської художньої школи. З 1947 по 1953 рік навчався в Київському державному художньому інституті (нині НАОМА) у Костянтина Єлеви, Михайла Шаронова та Сергія Григор'єва. Був стипендіатом сталінської та репінської премій. Зарецький працював у станковому та монументальному живописі, книжковій графіці. Його спадщина — близько 1000 олійних полотен і малюнків. З 1953 по 1957 рік викладав у Київському художньому інституті. З 1963 року — голова клубу «Современник», лідер шістдесятників. У 1970-х роках співпрацював з дитячими журналами «Малятко» і «Барвінок». З 1978 року вів власну студію (понад 200 учнів, серед них: Арсен Савадов, Ада Рибачук, Ольга Кравченко, Микола Шкарапута). Розробив систему «Роздуми біля полотна» (опубліковано в 1993 році). Член Спілки радянських художників України з 1956 року. Посмертно - Лауреат Шевченківської премії (1994). Помер 23 серпня 1990 року в с. Конча-Озерна Київської області.

#дати #свята ⏳ День мандрівника у часі: Гра з хроносом і фантазією. 8 грудня у світі неофіційно відзначається веселе і креативне свято — День мандрівника у часі (англ. Pretend to be a Time Traveler Day). Це неофіційна дата, яка не має жодного історичного чи релігійного підґрунтя, але ідеально підходить для тих, хто любить наукову фантастику, філософські роздуми та нестандартні розваги. 🚀 Суть свята Мета цього дня проста і водночас захоплива: на одну добу прикинутися, що ви мандрівник у часі, який щойно прибув у нашу епоху (тобто у 2025 рік) з далекого минулого чи ще більш далекого майбутнього. Це свято є виключно ігровим та заохочує людей: Креативність: Створити власний образ «мандрівника» — звідки він прибув, яка його місія, і що його найбільше дивує у сучасному світі. 👽 Соціальну гру: Спробувати «пояснити» сучасні технології, одяг чи соціальні звичаї очима людини з іншого часу. Уявіть, як середньовічний лицар пояснює смартфон, або як турист із 3025 року оцінює наші автомобілі! 🚗 Спілкування: Кинути виклик друзям та колегам, розмовляючи з ними «загадками» або використовуючи неіснуючий сленг. Чому саме 8 грудня? Точне походження цієї дати невідоме, але вона отримала поширення в інтернеті та серед фанатів наукової фантастики. Можливо, це пов'язано з тим, що середина грудня є періодом, коли вже завершилися великі осінні свята, але ще не почалася різдвяна метушня, і люди шукають легких та оригінальних способів розважитися. У цей день популярно: Переглядати класичні фільми про подорожі в часі («Назад у майбутнє», «Термінатор», «Доктор Хто»). 📺 Публікувати в соцмережах загадкові пости або «звіти» про своє перебування у 2025 році. Одягатися у футуристичний або навпаки, історичний одяг. Це свято — чудовий привід ненадовго вийти за рамки буденності та замислитися над філософськими питаннями про час, долю та неминучість прогресу. Час — це ілюзія, і 8 грудня ми можемо вдавати, що знаємо про це трохи більше, ніж інші! 😉

#дати 🏴󠁧󠁢󠁳󠁣󠁴󠁿 Романтик Моря та Пригод: Життя і спадщина Роберта Луїса Стівенсона. 13 листопада 1850 року в Единбурзі, Шотландія, народився чоловік, чиї історії про піратів, пригоди та подвійну природу людини стали невід'ємною частиною світової літературної спадщини – Роберт Луїс Стівенсон (Robert Louis Stevenson). Незважаючи на постійну боротьбу з хворобами, він прожив життя, сповнене подорожей і творчості, залишивши по собі твори, які й досі захоплюють мільйони читачів. Життя всупереч недузі Стівенсон народився у сім'ї інженерів-будівельників маяків, і від нього очікували продовження сімейної справи. Однак слабке здоров'я (ймовірно, туберкульоз) та пристрасть до літератури змусили його обрати інший шлях. Він вивчав право, але ніколи не працював за фахом, присвятивши себе письменництву. 📚 Через хворобу Стівенсон постійно шукав тепліший клімат, що зробило його життя низкою тривалих подорожей. Саме ці мандри стали невичерпним джерелом натхнення для його пригодницьких романів та есе. Його романтичний образ письменника-мандрівника, який бореться з недугою, міцно закріпився в літературній історії. Шедеври світової класики Творчий доробок Стівенсона є надзвичайно різноманітним, але найбільшу славу йому принесли романи, які майстерно поєднують гострий сюжет, психологічну глибину та філософські роздуми: * «Острів скарбів» (Treasure Island, 1883). Цей пригодницький роман став еталоном піратської прози та подарував світові незабутнього персонажа – харизматичного і підступного пірата Джона Сільвера. * «Химерна історія доктора Джекіла і містера Гайда» (Strange Case of Dr Jekyll and Mr Hyde, 1886). Філософська повість, що досліджує природу зла та роздвоєння особистості. Вона стала класичним прикладом готичної літератури та глибоким психологічним дослідженням. * «Викрадений» (Kidnapped, 1886). Історико-пригодницький роман, що розповідає про події в Шотландії XVIII століття. Стівенсон також був чудовим поетом (особливо відома його збірка «Дитячий квітник віршів») та есеїстом, демонструючи глибоку інтелектуальну думку та витончений стиль. Останні роки на Самоа У пошуках ідеального клімату, Стівенсон зрештою оселився на острові Самоа (Тихий океан), де провів останні чотири роки життя. Він не лише продовжував активно писати, але й глибоко інтегрувався в життя місцевої громади, за що отримав шанобливе прізвисько «Тусітала» – Оповідач. Його ставлення до колоніальної політики та захист інтересів самоанців зробили його шанованою фігурою серед остров'ян. Роберт Луїс Стівенсон помер на Самоа у 1894 році. Його творчість, наповнена духом подорожей, романтикою свободи та глибоким розумінням людської природи, забезпечила йому вічне місце в пантеоні світових літературних геніїв. 🌟

НОСТАЛЬГІЯ Україну мені не забути І села, в якім зріс я в біді, Працьовитого, чесного люду... Там літа одцвіли молоді. Там убога, маленька хатина В землю вгрузла по самі шибки, Коло неї розлога калина, Що мене вже чекає роки. Так давно я її посадив, У штанцях полотняних хлопчина, І водою з криниці полив, Прив’язавши її до тичини. Виріс, виром життя закрутивсь, У чужих проживав я країнах, До добрих людей прихиливсь І не зрадив тебе, Україно. Ні, докорів нема, що забув я тебе, Втратив мову і вмерла надія! Боротьбі присвятив я себе, Та пройшли мої роки — старію. Дні отак в чужині доживаю, В чужині вже, напевно, умру, Вузлик землі з рідного краю З собою навік заберу. Сибір я пройшов у тортурах, У муках фашистські катівні, Життя промайнуло у бурях, На душі моїй роздуми гнівні. Пишна, червона калина Перед хатою й досі стоїть, Наче гарна в намисті дівчина, Все журна і мовчить. 1954 Григорій Сагайдак

НОВИНИ БРОВАРСЬКОЇ ГРОМАДИ Parents Picnic Club невпинно працює! Запрошуємо дітей від 6 років , підлітків та їхніх рідних - батьків, бабусь, дідусів та близьких людей - на теплу зустріч, де ми познайомимось з методом казкотерапії з психологами ГО «Українська асоціація психологічної підтримки», яка відбудеться 02 серпня 2025 року з 11:00 до 13:00. 📍 Місце проведення буде повідомлено після реєстрації. Казкова мандрівка: знайомство з казкотерапією Учасники дізнаються, як казки допомагають говорити про складні почуття та шукати вихід із непростих ситуацій, а також спробують створити власну історію й прожити її разом у безпечному колі. Захід поєднає гру, творчість і роздуми - аби кожен учасник відчув підтримку та знайшов у казці щось цінне для себе. Зустріч супроводжуватимуть фахівчині Українська асоціація психологічної підтримки Олена Лашко та Світлана Турчин. 📩 Реєстрація обов’язкова. https://forms.gle/XvtkCVQeG9MFpfw2A До зустрічі! 💛✨ @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary

Вночі в Х зарубились сенатор Грем та амбасадор FINLANDIA мєдвєдєв Почалось все з того, що мєдвєдєв дав свій коментар щодо скорочення Трампом термінів на роздуми путіну щодо миру, пригрозивши втягуванням США у війну. Грем відповів, заявивши що в рф дуже помиляються щодо намірів Трампа і скоро відчують це на собі. мєдвєдєв не дуже дипломатично натякнув, що Грема ніхто не питає його думку і війна буде продовжуватись.

#новий_розділ #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза Вітаю! Новий розділ Скарбів Мігеля Барбадоського вже на Аркуші. Щойно Дуарте зник у пошуках укриття, на мене накинувся високий, лисий здоровань із глибоким шрамом на голові. Він розмахував важким якірним ланцюгом і вигукував щось незрозумілою мені мовою. Я спробував захиститися шаблею, але він зумів вибити її з моїх рук. Відлуння металевого дзенькоту наче пройшло крізь усе тіло. Його обличчя перекосила єхидна посмішка. Відчуваючи свою перевагу в силі й габаритах, він замахнувся, щоби завдати нищівного удару. Я відчув страх, що змусив усі м'язи тремтіти. Він уже замахнувся, щоб завдати нищівного удару, і я відчайдушно шарив руками навколо. Пальці намацали важку довгу палицю, що лежала поруч. Ухилившись від ланцюга, я щосили вдарив супротивника по голові. Спершу здалося, що він навіть не відчув удару. З його грудей вирвалося якесь тваринне гарчання. Та я не зупинився. В голові крутилася лише одна думка: або я, або він. Після ще кількох ударів він звалився без тями. Я стояв, задихаючись, зі стислими зубами й болем у руках. На шканцях, поруч із Пронирою, я помітив Лоренцо. Він тримав мушкет і стріляв по нас. Фернандо, охоплений жагучим бажанням помсти, попри поранену руку, зумів пробитися до свого ворога. І ось капітани зійшлися у двобої, схрестивши шаблі. Треба віддати належне Пронирі. Він, на відміну від того ж Фонсеки, майже не поступався Фернандо у майстерності фехтування. А поранення ще погіршувало шанси мого товариша на перемогу. — Гадав, тебе вже давно згодували рибам на дні океану, — прошипів Пронира, завдаючи разючого удару, який Фернандо ледь устиг відбити. — Як бачиш, ти помилився. Та дуже серйозно! — Не хвилюйся, зараз усе виправимо, — прошипів Пронира, роблячи різкий випад, який Фернандо парирував у останню мить. — Не варто було тобі пхатись сюди. Ти ж знаєш, чим закінчують ті, хто йде проти мене. — Обійдусь якось без твоїх порад, — люто відрубав Фернандо. Пронира атакував люто, не даючи супернику ані перепочинку, ані часу на роздуми. Він ніби смакував поєдинок, наче відтягував мить, коли остаточно знищить супротивника. Фернандо, який спочатку стрімко кинувся в бій, тепер лише відбивався. Сили, здавалося, залишали його. Рухи ставали повільнішими, важчими. Він ледве ухилявся від ударів, а Пронира, відчувши слабкість, тільки посилював тиск Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/27 Приємного читання!!! Буду щиро радий коментарям! #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля

#поезія ...Що є приємнішим за ці години ранні! Гаряча кава... Роздуми про все... Вікно у тишу й щебет на світанні. Одне питання: «Що цей день несе?» Хай він дарує кожному натхнення, Хороші звістки, радість, щирий сміх. Хай світ оцей прекрасний, незбагненний, Буде прихильним й добрим для усіх! Оксана Сметанюк