ПРО ШАХОВОГО КОРОЛЯ (казка для дітей та дорослих) Жив у шаховому царстві шаховий король, І гадав, що грає в ньому найзначнішу роль. Вихвалявся, що як вийде він на поле бою, В поєдинку всі фігури затьмарить собою. Якось той король пихатий вирушив в похід, На чужині свого носа пхав куди не слід. Натерпілися чужинці лиха від хвалька. - Маєм ми його провчити й дати копняка! Щоб все вирішити спільно – скликали нараду. - Хто із вас, панове шахи, дасть слушну пораду? Вийшов посеред громади молодий козак. Хоч він був фігура скромна – всього лиш пішак. - Нехай цей король пихатий, що прийшов з війною, В справедливому двобою стрінеться зі мною! І якщо мені, простому пішаку, програє, Хай з великою ганьбою додому вертає! Не шкодуючи дотепів, вмить листа уклали І з несхибною стрілою в стан чужий послали. З тріском та стріла прошила полотно намету І влучила королю в мисочку з шербетом. Прочитав король листа, хвацько здибив вуса: - Та я того пішака зовсім не боюся! Проти мене він пігмей і хробак нікчемний, І мечем моїм могутнім буде убієнний! Та забув хвалько про те, що нерівні сили, Що у кучерях його срібляться сивини, Що давно в його руці не дзвеніла зброя, Що хибка його хода і постава квола. Як зійшовся з козаком у стрімкому герці - Жодних сумнівів не мав у своєму серці. Та клинок його меча шабля розтрощила, І відвага козака дух його зломила. Шах і мат, тобі, королю! – козак засміявся, Ти даремно на все царство міццю вихвалявся. Під коліном в горобця – і те більше сили! Твоє місце не в боях, а в пухкій перині! Хто іде до нас з мечем – на щиті вертає. В закривавлених полях соняхом зростає! Для своїх сурми відхід й хутко забирайся, Та на нашу шахівницю більше не вертайся! Цяя казочка проста, та натяки має. Хто із вас такий меткий – нехай розгадає! ©️ Наталія і Настя Шешунови https://youtu.be/CBmAzk6qvNw?si=Tk2U4DKOcPv7DDkx

ПРО ШАХОВОГО КОРОЛЯ (казка для дітей та дорослих) Жив у шаховому царстві шаховий король, І гадав, що грає в ньому найзначнішу роль. Вихвалявся, що як вийде він на поле бою, В поєдинку всі фігури затьмарить собою. Якось той король пихатий вирушив в похід, На чужині свого носа пхав куди не слід. Натерпілися чужинці лиха від хвалька. - Маєм ми його провчити й дати копняка! Щоб все вирішити спільно – скликали нараду. - Хто із вас, панове шахи, дасть слушну пораду? Вийшов посеред громади молодий козак. Хоч він був фігура скромна – всього лиш пішак. - Нехай цей король пихатий, що прийшов з війною, В справедливому двобою стрінеться зі мною! І якщо мені, простому пішаку, програє, Хай з великою ганьбою додому вертає! Не шкодуючи дотепів, вмить листа уклали І з несхибною стрілою в стан чужий послали. З тріском та стріла прошила полотно намету І влучила королю в мисочку з шербетом. Прочитав король листа, хвацько здибив вуса: - Та я того пішака зовсім не боюся! Проти мене він пігмей і хробак нікчемний, І мечем моїм могутнім буде убієнний! Та забув хвалько про те, що нерівні сили, Що у кучерях його срібляться сивини, Що давно в його руці не дзвеніла зброя, Що хибка його хода і постава квола. Як зійшовся з козаком у стрімкому герці - Жодних сумнівів не мав у своєму серці. Та клинок його меча шабля розтрощила, І відвага козака дух його зломила. Шах і мат, тобі, королю! – козак засміявся, Ти даремно на все царство міццю вихвалявся. Під коліном в горобця – і те більше сили! Твоє місце не в боях, а в пухкій перині! Хто іде до нас з мечем – на щиті вертає. В закривавлених полях соняхом зростає! Для своїх сурми відхід й хутко забирайся, Та на нашу шахівницю більше не вертайся! Цяя казочка проста, та натяки має. Хто із вас такий меткий – нехай розгадає! ©️ Наталія і Настя Шешунови https://youtu.be/CBmAzk6qvNw?si=Tk2U4DKOcPv7DDkx

#Дванадесяті_свята ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО Після захоплення Єрусалима у 70-му році імп. Титом все місто і зокрема Гріб Господній і місце розп'яття було зруйноване і засипане. 326 р. імп. Костянтин Великий вирішив знайти втрачену святиню - Хрест Господній. Разом з матір'ю, царицею Оленою, він вирушив у похід на Святу Землю. Розкопки проводили поруч з Голгофою, адже в юдеїв був звичай закопувати знаряддя страти поруч з місцем її здійснення. І, так, у землі знайшли 3 хрести, цвяхи і дошку, що була прибита над головою розп'ятого Спасителя. Але потрібно було віднайти істинний хрест. У віднайденні хреста цариці допомагав єрусалимський Патр. Макарій. До Патріарха привели смертельно хвору жінку, він підніс свою молитву до Бога і через доторкання до істинного хреста жінка зцілилася. Цариця забажала, щоби й ін. люди могли побачити Животворче Древо та вклонитися йому. Тому Патр. Макарій став на підвищенні і почав воздвигати на всі боки хрест, а люди виголошували «Господи, помилуй!». Зараз частина Хреста Господнього спочиває в ковчезі у вівтарі грецького храму Воскресіння в Єрусалимі. Часточка Хреста Господнього також перебуває у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва. Святиня вкладена у срібний хрест, яким кожного богослужіння Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет благословляє присутніх у храмі вірян. Напередодні свята, за Всенічним бдінням (на ранній), звершується винесення хреста для поклоніння. З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 вересня. ----------- ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО Це свято вважається одним із найголовніших у східній християнській традиції. В першій половині IV століття в Єрусалимі мати імператора Костянтина Великого цариця Олена знайшла хрест, на якому було розіп'ято Ісуса Христа. Вона організувала розкопки, під час яких було знайдено печеру Гробу Господнього, а неподалік від неї - три хрести. Диво допомогло дізнатися, на якому саме був розіп'ятий Син Божий. До хреста доторкнулася хвора жінка, яка одразу вилікувалася. #Що_не_можна_робити_в_цей_день • Не варто починати важливі справи, цей день вважається несприятливим. • Церква забороняє лихословити, сваритися, вживати алкоголь. • Не варто укладати шлюб, вінчатися. #Народні_прикмети_і_традиції_на_14_вересня Серед наших предків існувало чимало прикмет: • дивилися, який сьогодні день: прийшло різке похолодання - чекайте на ранню весну; • вранці заморозки - зима прийде рано, погода тепла і ясна - не варто ще чекати на холоди; • дме північний вітер - наступне літо буде спекотним, а ось західний - до поганої погоди; • вже не видно перелітніх птахів - взимку будуть тріскучі морози; • журавлі тільки почали летіти на південь, не поспішаючи, і сильно кричать - осінь буде теплою. З відривного календаря "Український народний календар" за 14 вересня. -----------

#Дванадесяті_свята ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО Після захоплення Єрусалима у 70-му році імп. Титом все місто і зокрема Гріб Господній і місце розп'яття було зруйноване і засипане. 326 р. імп. Костянтин Великий вирішив знайти втрачену святиню - Хрест Господній. Разом з матір'ю, царицею Оленою, він вирушив у похід на Святу Землю. Розкопки проводили поруч з Голгофою, адже в юдеїв був звичай закопувати знаряддя страти поруч з місцем її здійснення. І, так, у землі знайшли 3 хрести, цвяхи і дошку, що була прибита над головою розп'ятого Спасителя. Але потрібно було віднайти істинний хрест. У віднайденні хреста цариці допомагав єрусалимський Патр. Макарій. До Патріарха привели смертельно хвору жінку, він підніс свою молитву до Бога і через доторкання до істинного хреста жінка зцілилася. Цариця забажала, щоби й ін. люди могли побачити Животворче Древо та вклонитися йому. Тому Патр. Макарій став на підвищенні і почав воздвигати на всі боки хрест, а люди виголошували «Господи, помилуй!». Зараз частина Хреста Господнього спочиває в ковчезі у вівтарі грецького храму Воскресіння в Єрусалимі. Часточка Хреста Господнього також перебуває у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва. Святиня вкладена у срібний хрест, яким кожного богослужіння Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет благословляє присутніх у храмі вірян. Напередодні свята, за Всенічним бдінням (на ранній), звершується винесення хреста для поклоніння. З відривного календаря "З вірою в душі" за 14 вересня. ----------- ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО Це свято вважається одним із найголовніших у східній християнській традиції. В першій половині IV століття в Єрусалимі мати імператора Костянтина Великого цариця Олена знайшла хрест, на якому було розіп'ято Ісуса Христа. Вона організувала розкопки, під час яких було знайдено печеру Гробу Господнього, а неподалік від неї - три хрести. Диво допомогло дізнатися, на якому саме був розіп'ятий Син Божий. До хреста доторкнулася хвора жінка, яка одразу вилікувалася. #Що_не_можна_робити_в_цей_день • Не варто починати важливі справи, цей день вважається несприятливим. • Церква забороняє лихословити, сваритися, вживати алкоголь. • Не варто укладати шлюб, вінчатися. #Народні_прикмети_і_традиції_на_14_вересня Серед наших предків існувало чимало прикмет: • дивилися, який сьогодні день: прийшло різке похолодання - чекайте на ранню весну; • вранці заморозки - зима прийде рано, погода тепла і ясна - не варто ще чекати на холоди; • дме північний вітер - наступне літо буде спекотним, а ось західний - до поганої погоди; • вже не видно перелітніх птахів - взимку будуть тріскучі морози; • журавлі тільки почали летіти на південь, не поспішаючи, і сильно кричать - осінь буде теплою. З відривного календаря "Український народний календар" за 14 вересня. -----------

🇺🇦⚔️6 серпня 1914 року у Львові було створено легіон Українських січових стрільців, який став першим українським національним бойовим підрозділом після битви під Полтавою в червні 1709 р. До появи Українських січових стрільців спричинила Перша світова війна. Уже в перший її день, 1 серпня 1914 р. лідери трьох найбільших галицьких партій утворили Головну Українську Раду, яка, зокрема, поставила перед австрійським командуванням питання про організацію в австрійській армії окремого українського формування, що мало стати зародком української національної армії. 6 серпня 1914 р. у львівській газеті «Діло» з'явилося звернення Головної Української Ради «до всього українського народу», в якому закликали добровольців записуватися Українські Січові стрільці (УСС). На заклик Головної Української Ради відгукнулося 28 000 добровольців, але австрійський уряд, не впевнений у лояльності українських частин, дав дозвіл лише на 2,5 тисячі. Ядро легіону становили члени довоєнного січового, сокольського і пластового руху. Узимку 1914-15 рр. сотні УСС у складі 130 бригади боронили карпатські переходи: їм припала тоді розвідча й охоронна служба. Першим успіхом легіону УСС була перемога на горі Маківці 29 квітня — 3 травня 1915. Далі він визначався в боях під Болеховом, Галичем, Завадовом і Семиківцями. У лютому 1918 р. легіон УСС, який лишався у складі австрійської окупаційної армії, вирушив у похід на Україну. Стрільці розташувалися на Херсонщині і були приписані до групи архікнязя Вільгельма Габсбурґа (полковника Василя Вишиваного). Пізніше «усусуси» були переведені на Буковину, брали участь у боях із поляками за Львів, але вже не могли вплинути на ситуацію. Водночас у листопаді 1917 р. в Києві навколо Євгена Коновальця з українців, які тікали з російської армії та російського полону, сформувався Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців (СС), який згодом розгорнувся в полк СС, а далі в корпус і групу СС, що були однією з найкращих формацій української армії. «Усусуси» зіграли важливу роль в подіях Української революції 1917-21 років.

Шопінг XIX-XX ст 🛒 | Де кияни купували продукти? Кияни завжди знали, де найкраще скупитися. Базари й магазини були важливою частиною маршрутів, а іноді й головною. Тож показуємо як це було 👇🏻 🛒 Бессарабка Колись тут було кладовище, яке закрили і територію засипали землею, утворивши площу 🤨 Потім утворився стихійний базар, який через хаос та антисанітарію перебудували у критий ринок 🛒 Єврейський базар Розташовувався на місці нинішньої Галицької площі. Починалось усе з дозволу влади створити базар під назвою «Галицький», але його закрили, і на тому місці згодом збудували київський цирк 🎪 🛒 Сінний базар Припускають, що торгівля тут велась ще за часів Київської Русі. Спершу тут продавали сіно, пізніше базар розрісся і продавали все. Поруч стояла церква, тож кияни часто поєднували похід до храму з покупками на базарі 🛒 🛒 Житній ринок Найстаріший ринок Києва, назва якого походить від основного товару — жита, але продавали все. Раніше річкою розділявся навпіл. Довго торгували просто неба, проте після пожежі ринок впорядкований капітальними спорудами. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

#архів Шопінг XIX-XX ст 🛒 | Де кияни купували продукти? Кияни завжди знали, де найкраще скупитися. Базари й магазини були важливою частиною маршрутів, а іноді й головною. Тож показуємо як це було 👇🏻 🛒 Бессарабка Колись тут було кладовище, яке закрили і територію засипали землею, утворивши площу 🤨 Потім утворився стихійний базар, який через хаос та антисанітарію перебудували у критий ринок 🛒 Єврейський базар Розташовувався на місці нинішньої Галицької площі. Починалось усе з дозволу влади створити базар під назвою «Галицький», але його закрили, і на тому місці згодом збудували київський цирк 🎪 🛒 Сінний базар Припускають, що торгівля тут велась ще за часів Київської Русі. Спершу тут продавали сіно, пізніше базар розрісся і продавали все. Поруч стояла церква, тож кияни часто поєднували похід до храму з покупками на базарі 🛒 🛒 Житній ринок Найстаріший ринок Києва, назва якого походить від основного товару — жита, але продавали все. Раніше річкою розділявся навпіл. Довго торгували просто неба, проте після пожежі ринок впорядкований капітальними спорудами.

Varvar Publishing відкрив передзамовлення на 2 том «Мавпячого піку» 📝Жах повертається в гори. Корпоративний похід перетворився на криваву пастку. Загадкова мавпа нападає без попередження. Убивства не припиняються... і причина досі невідома. Та смерть приходить не лише ззовні. 🔪 Виснаження. Параноя. Зневіра. Після загибелі Цуджі починаються підозри. Колишні союзники — більше не друзі. Кожен може бути наступним. 🦧 Автор: Шінасака Коджі 🦧 Художник: Кумета Акіхіро 🦧 Формат: 140×200 мм 🦧 Кількість сторінок: 208 🦧 Обкладинка: м’яка + суперобкладинка 🦧 Том: 2 із 12 Орієнтовна дата виходу: жовтень 2025 Ціна передзамовлення: 210 грн Після релізу: 250 грн 🎁 Бонус: перші 100 передзамовлень отримають тематичний подарунок! Другий том гірського горору — зроби передзамовлення вже зараз!: https://varvarpublishing.com/product/mavpyachyj-pik-tom-2/

🗣️ Якщо ви постійно працюєте головою, мозок стає головним споживачем енергії. Але відпочивати ті, хто займається інтелектуальною працею, часто не вміють. Тривожність, нескінченний потік думок і плани не дають організму перезавантаження. У результаті навіть після вихідних чи короткої відпустки відчувається втома. Розумова праця виснажує не менше, ніж фізична. Тіло може лежати на дивані, але мозок паралельно прокручує ще один робочий тиждень, сценарії майбутніх зустрічей, листи, які не надіслані, і проблеми, які треба вирішити. Це не відпочинок. 📝 "Коли ти живеш із відчуттям, що твій мозок - це безперервний сервер, який обробляє тисячі задач, рішень, відповідей і питань - вітаю, ти не один. Робота розумом - виснажлива штука. І що найцікавіше - "відпочити" за стрічкою новин чи ввечері з ноутом на колінах - неможливо. Це просто зміна завантаження", - пояснює експерт. Фізична активність, хатні справи, творчість (ліплення, малювання, садівництво, в'язання, навіть прибирання чи миття посуду) можуть дати мозку шанс нарешті... помовчати. Якщо підсумувати, ефективним буде: ✅ Вимкнення аналізу: моменти, коли ти нічого не оцінюєш, а концентруєшся на природі, шумі та запахах навколо, на своєму диханні. ✅ Зміна середовища: Навіть пів години прогулянки в незвичному місці - це як перезавантаження системи. ✅ Хобі без користі: те, що не приносить ні грошей, ні результату, і не входить у ваш список обов'язкових "треба". ✅ Інформаційний детокс: день без новин, без балачок, без обговорення чужих проблем. І це не ізоляція, а справжній детокс. ✅ Фізичне навантаження: Це не про марафон чи похід у зал, а рух виключно для свого задоволення - ходьба (у парку), танці, плавання. #відпочинок #стрес #детокс #життя

22 липня 1616 року відбувся штурм і захоплення міста та фортеці Кафа (нині — Феодосія) в результаті морської десантної операції, проведеної запорозькими козаками під керівництвом гетьмана Петра Сагайдачного. У липні 1616 року Сагайдачний разом із шістьма тисячами козаків на 120—150 чайках вирушив у морський похід. На виході з Дніпра, в Дніпровсько-Бузькому лимані, козаки зустріли ескадру османських галер. Вони розгромили турецьку флотилію та захопили близько половини її суден. Аби ввести турків в оману, щодо своїх подальших дій, Сагайдачний наказав частині війська демонстративно повернутись на Січ із захопленою здобиччю. З рештою війська Сагайдачний близько тижня переховувся поблизу Очакова. Приспавши пильність турків, козаки продовжили свій похід. 22 липня 1616 року Сагайдачний разом із 4 тисячами козаків прибув до міста. Уночі козаки висадилися на берег і підійшли до воріт Кафи. Частина запорожців, що володіли турецькою, відволікли вартових, вказавши, що вони турецький підрозділ, який прямує на війну з Персією. Тим часом інші перекинули драбини на мури фортеці. Перебравшись через стіну, козаки вирізали вартових і відкрили ворота. Козаки раптовим нападом захопили міську цитадель і прийнялись грабувати місто та звільняти християнських невільників. Аби взяти якомога більше бранців на свої чайки, козаки викинули чималу частину захопленого добра, тим самим підтвердивши свою обітницю визволяти із неволі християн, яку давали перед своїми походами. В результаті проведення операції було визволено кілька тисяч невільників, яких галерами було вивезено на Дніпро. Повернення такої кількості полонених прислужилося всенародній славі Сагайдачного.