• ✨ Відроджена краса традицій ✨
    Цей стрічковий нашийний ґердан з підвісами я відтворила за зразком з книги Олени Федорчук «Українські народні прикраси із бісеру».

    📍 Оригінал прикраси — з першої половини ХХ століття, село Пійло, Калуський район, Івано-Франківська область. Зберігається в Музеї етнографії та художнього промислу.

    📏 Ширина разом із підвісами — 4 см
    📏 Довжина бісерного полотна — 29 см (підійде на шию з обхватом 29+ см)

    ❤️ Плетіння виконане з любов’ю, щоб прикраса знову ожила на чиїйсь шиї

    #ґердан #українськіприкраси #бісер #етностиль #українськийбісер #українськийодяг #SubbotinA #етнобісер #гердан #пійло #традиціїживо #ґерданізбісеру
    #стрічковийґердан
    #силянказбісеру #кривулькаізбісеру #кривулька #криза #вишиванка #вишивка #традиційнаприкраса
    ✨ Відроджена краса традицій ✨ Цей стрічковий нашийний ґердан з підвісами я відтворила за зразком з книги Олени Федорчук «Українські народні прикраси із бісеру». 📍 Оригінал прикраси — з першої половини ХХ століття, село Пійло, Калуський район, Івано-Франківська область. Зберігається в Музеї етнографії та художнього промислу. 📏 Ширина разом із підвісами — 4 см 📏 Довжина бісерного полотна — 29 см (підійде на шию з обхватом 29+ см) ❤️ Плетіння виконане з любов’ю, щоб прикраса знову ожила на чиїйсь шиї #ґердан #українськіприкраси #бісер #етностиль #українськийбісер #українськийодяг #SubbotinA #етнобісер #гердан #пійло #традиціїживо #ґерданізбісеру #стрічковийґердан #силянказбісеру #кривулькаізбісеру #кривулька #криза #вишиванка #вишивка #традиційнаприкраса
    Love
    2
    133переглядів 15Відтворень
  • терапія через слово...

    🕊️ "Є ті, хто не вчать тебе світити — вони просто торкаються душі, і вона загоряється 🔥
    Вони— не вчителі, не рятівники. Вони — ключ до твого джерела"

    Нам не добре з тими, хто нас вражає.
    І навіть не з тими, хто викликає захоплення чи пристрасть.
    А з тими, поруч з ким нам добре бути собою, де ми відкриті, щирі, вільні.

    Бо є такі люди, поруч із якими
    не потрібно бути кращою версією себе.
    Достатньо просто бути.
    Це ті, з ким
    – опускаються плечі,
    – дихання стає глибшим,
    а у серці на мить стихає вічна тривога.

    З точки зору нейропсихології, саме в такому стані
    активуються дзеркальні нейрони, система емпатії,
    і мозок починає реагувати на світло, яке запалює в нас інший.

    Це не просто емоції — це настрій тіла.
    Не просто слова — а невимовну тишу, в якій ми починаємо неспішно себе впізнавати.
    Це внутрішній стан щастя коли хочеться обіймати весь світ.

    📍І тоді щось змінюється.
    Ти вже не граєш роль.
    Ти не вибираєш маску.

    Ти просто живеш у власному світлі, бо тобі допомогли його побачити і відчути.

    Це більше, ніж любов.
    Це — трансформація.

    Бо найважливіший поворот стається тоді, коли ми поруч із кимось раптом усвідомлюємо:
    "Я собі подобаюсь".

    І ця людина стає дзеркалом, в якому ти бачиш не лише очі. А своє світло, своє право бути, свою живу істинність.

    Саме так зцілюються старі програми:
    🔹 ті, що змушували заслуговувати,
    🔹 ті, що вчили терпіти,
    🔹 ті, що наказували мовчати, коли боляче.

    Бо в цьому світлі, у цьому просторі безпеки, з нас ніби спадає стара шкіра.

    І тіло починає жити.
    Пам’ять — очищатись.
    А Душа — повертатись додому.
    📍Так працює інтеграція:
    через присутність, яка не вимагає, а приймає, через погляд, що не судить, а бачить.

    І тоді народжується нова якість любові:
    та, де ти вже не шукаєш, хто полюбить…
    а сама(м) стаєш простором, де починаєш себе любити, і віддавати любов.
    💫 Істинна близькість — це коли торкаються тебе не руками, а присутністю.
    І ти розквітаєш без слів.

    …Бо насправді ми шукаємо не кохання до себе в іншому,
    а ту присутність, яка пробуджує наше власне тепло і з ким стає затишно бути собою.
    Ту глибоку зустріч, після якої ми самі собі стаємо рідними.

    📍Ці зустрічі — не випадкові.
    Ті, хто запалює в тобі світло,
    відкриває твоє справжнє дихання, розблоковує ніжність
    і повертає тебе — собі ж —
    це не просто люди.

    Це " СВІТЛОНОСЦІ "у твоєму житті.✨

    Не вчителі. Не герої. Не ідеали.

    Вони — як портали.
    Через них ти входиш у себе.

    Така зустріч — це завжди переломний момент у житті.

    Вона не обіцяє «назавжди».
    Але вона залишається з тобою назавжди,
    бо після неї —
    ти вже не та (той), що була(в) до того.

    Бережи таких.
    І дякуй їм.
    Мовчки,
    поглядом,
    дотиком,
    серцем.

    Бо в цьому — справжнє диво.

    Тебе пробудили — щоб ти міг жити і відчувати .
    Цінуй і бережи таких людей поряд і подякуй, що вони є в твоєму житті .✨
    Не кожному випадає такий шанс зустрічі 🩷🌹

    Залиш і мені зворотній зв'язок ,якщо зустрів таку людину, чи мрієш зустріти,постав лайк,смайлик, залиш коментар🩷 це надихає мене творити більше цікавого контенту 🙌

    Вірші і музика автор:
    Olga Felis © (Felis_Auriel)

    #глибокітексти #нейропсихологія
    #selflovejourney #усвідомленість
    #бутисобою #вразливість_це_сила
    #світловсерединінас #transformwithlove
    #психотерапіясловом #любов_що_зцілює
    #тілоякхрам #дозвольсобібутирядом #психологіядуші
    #чутливість_сила
    #любовдовсередини
    #душевналірика
    #житиусвідомлено
    #жінка_світло
    #силавніжності
    #свідомийшлях
    #всерединімир
    #моватіла
    #життяякмедитація
    #дотикдуші
    #серцедлясвітла
    #глибокісенси
    #емоційнезцілення
    терапія через слово... 🕊️ "Є ті, хто не вчать тебе світити — вони просто торкаються душі, і вона загоряється 🔥 Вони— не вчителі, не рятівники. Вони — ключ до твого джерела" Нам не добре з тими, хто нас вражає. І навіть не з тими, хто викликає захоплення чи пристрасть. А з тими, поруч з ким нам добре бути собою, де ми відкриті, щирі, вільні. ⠀ Бо є такі люди, поруч із якими не потрібно бути кращою версією себе. Достатньо просто бути. Це ті, з ким – опускаються плечі, – дихання стає глибшим, а у серці на мить стихає вічна тривога. ⠀ З точки зору нейропсихології, саме в такому стані активуються дзеркальні нейрони, система емпатії, і мозок починає реагувати на світло, яке запалює в нас інший. ⠀ Це не просто емоції — це настрій тіла. Не просто слова — а невимовну тишу, в якій ми починаємо неспішно себе впізнавати. Це внутрішній стан щастя коли хочеться обіймати весь світ. ⠀ 📍І тоді щось змінюється. Ти вже не граєш роль. Ти не вибираєш маску. ⠀ Ти просто живеш у власному світлі, бо тобі допомогли його побачити і відчути. ⠀ Це більше, ніж любов. Це — трансформація. ⠀ Бо найважливіший поворот стається тоді, коли ми поруч із кимось раптом усвідомлюємо: "Я собі подобаюсь". ⠀ І ця людина стає дзеркалом, в якому ти бачиш не лише очі. А своє світло, своє право бути, свою живу істинність. ⠀ Саме так зцілюються старі програми: 🔹 ті, що змушували заслуговувати, 🔹 ті, що вчили терпіти, 🔹 ті, що наказували мовчати, коли боляче. ⠀ Бо в цьому світлі, у цьому просторі безпеки, з нас ніби спадає стара шкіра. ⠀ І тіло починає жити. Пам’ять — очищатись. А Душа — повертатись додому. 📍Так працює інтеграція: через присутність, яка не вимагає, а приймає, через погляд, що не судить, а бачить. ⠀ І тоді народжується нова якість любові: та, де ти вже не шукаєш, хто полюбить… а сама(м) стаєш простором, де починаєш себе любити, і віддавати любов. 💫 Істинна близькість — це коли торкаються тебе не руками, а присутністю. І ти розквітаєш без слів. …Бо насправді ми шукаємо не кохання до себе в іншому, а ту присутність, яка пробуджує наше власне тепло і з ким стає затишно бути собою. Ту глибоку зустріч, після якої ми самі собі стаємо рідними. 📍Ці зустрічі — не випадкові. Ті, хто запалює в тобі світло, відкриває твоє справжнє дихання, розблоковує ніжність і повертає тебе — собі ж — це не просто люди. ⠀ Це " СВІТЛОНОСЦІ "у твоєму житті.✨ ⠀ Не вчителі. Не герої. Не ідеали. ⠀ Вони — як портали. Через них ти входиш у себе. ⠀ Така зустріч — це завжди переломний момент у житті. ⠀ Вона не обіцяє «назавжди». Але вона залишається з тобою назавжди, бо після неї — ти вже не та (той), що була(в) до того. ⠀ Бережи таких. І дякуй їм. Мовчки, поглядом, дотиком, серцем. ⠀ Бо в цьому — справжнє диво. ⠀ Тебе пробудили — щоб ти міг жити і відчувати . Цінуй і бережи таких людей поряд і подякуй, що вони є в твоєму житті .✨ Не кожному випадає такий шанс зустрічі 🩷🌹 Залиш і мені зворотній зв'язок ,якщо зустрів таку людину, чи мрієш зустріти,постав лайк,смайлик, залиш коментар🩷 це надихає мене творити більше цікавого контенту 🙌 Вірші і музика автор: Olga Felis © (Felis_Auriel) #глибокітексти #нейропсихологія #selflovejourney #усвідомленість #бутисобою #вразливість_це_сила #світловсерединінас #transformwithlove #психотерапіясловом #любов_що_зцілює #тілоякхрам #дозвольсобібутирядом #психологіядуші #чутливість_сила #любовдовсередини #душевналірика #житиусвідомлено #жінка_світло #силавніжності #свідомийшлях #всерединімир #моватіла #життяякмедитація #дотикдуші #серцедлясвітла #глибокісенси #емоційнезцілення
    57переглядів 3Відтворень

  • У Сінгапурі триває чемпіонат світу з водних видів спорту і продовжуються змагання з плавання. У ранкову сесію вівторка, 29 липня, на турнірі відбулися чотири кваліфікаційні старти.
    Україна була представлена у двох дисциплінах: чоловічих 50 м брасом і 200 м батерфляєм. Одразу двоє "синьо-жовтих" плавців — Володимир Лісовець та Степан Бабенко — стартували на 50-метрівці брасом. Степан Бабенко вихованець відділення плавання ДЮСШ управління освіти і науки БМР (тренер Любов Шаповал), нині – КОСФК (тренери ЗТУ Віктор Турчин та ЗТУ Людмила Слівінська) і КЗ КОР ЦОП,
    Степан фінішував в запливі з результатом 27.39с, показавши в підсумку 26 результат. До 1/2 фіналу потраплять кращих 16 результатів. Так що змагання для броварського плавця на цьому завершилися.
    #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    У Сінгапурі триває чемпіонат світу з водних видів спорту і продовжуються змагання з плавання. У ранкову сесію вівторка, 29 липня, на турнірі відбулися чотири кваліфікаційні старти. Україна була представлена у двох дисциплінах: чоловічих 50 м брасом і 200 м батерфляєм. Одразу двоє "синьо-жовтих" плавців — Володимир Лісовець та Степан Бабенко — стартували на 50-метрівці брасом. Степан Бабенко вихованець відділення плавання ДЮСШ управління освіти і науки БМР (тренер Любов Шаповал), нині – КОСФК (тренери ЗТУ Віктор Турчин та ЗТУ Людмила Слівінська) і КЗ КОР ЦОП, Степан фінішував в запливі з результатом 27.39с, показавши в підсумку 26 результат. До 1/2 фіналу потраплять кращих 16 результатів. Так що змагання для броварського плавця на цьому завершилися. #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    69переглядів
  • ОБЕРІГ ЛЮБОВІ

    Моє серденько, кохана, тремтить, мов краплина весняна,
    Сонце схилилось до обрію, тиша лягає на плечі.
    Як тобі бути з думками моїми, прокинувшись рано?
    Вірю, що ніжність твоя — це не вітер, не зрада і втеча.

    Серце моє не з каміння, а з мальви, що квітне і в'ється,
    В кожнім ударі — надія, молитва — у кожнім мовчанні.
    Глянь, як воно у долонях твоїх вже беззахисно б'ється,
    Кволе, мов спогад дитинства, і чисте, мов перше кохання.

    Ти його ніжно тримаєш і світ завмирає довкола,
    Тільки достатньо єдиного руху і все розлетиться.
    Будь же мені милосердна, не здавлюй його, ясночола,
    Не загаси його світло — воно ще тобі знадобиться.

    Бачиш, пульсує це серце на пальцях, як у господині?
    Це не метафора — серце живе, воно вірить в основу.
    Мов на долоні Всевишнього — в твоїх руках воно нині,
    Не розбивай його, мила, бо друге не виросте знову.

    Вірш цей немов оберіг, як звичайна, розмінна монета,
    Щоб ти згадала любов мою в мить, коли сум закрадеться.
    Ніжно прошу тебе: ти бережи цей дарунок поета,
    Тільки не зрадь, бо тоді серце знову моє розіб'ється.

    Мирослав Манюк
    29.07.2025
    ОБЕРІГ ЛЮБОВІ Моє серденько, кохана, тремтить, мов краплина весняна, Сонце схилилось до обрію, тиша лягає на плечі. Як тобі бути з думками моїми, прокинувшись рано? Вірю, що ніжність твоя — це не вітер, не зрада і втеча. Серце моє не з каміння, а з мальви, що квітне і в'ється, В кожнім ударі — надія, молитва — у кожнім мовчанні. Глянь, як воно у долонях твоїх вже беззахисно б'ється, Кволе, мов спогад дитинства, і чисте, мов перше кохання. Ти його ніжно тримаєш і світ завмирає довкола, Тільки достатньо єдиного руху і все розлетиться. Будь же мені милосердна, не здавлюй його, ясночола, Не загаси його світло — воно ще тобі знадобиться. Бачиш, пульсує це серце на пальцях, як у господині? Це не метафора — серце живе, воно вірить в основу. Мов на долоні Всевишнього — в твоїх руках воно нині, Не розбивай його, мила, бо друге не виросте знову. Вірш цей немов оберіг, як звичайна, розмінна монета, Щоб ти згадала любов мою в мить, коли сум закрадеться. Ніжно прошу тебе: ти бережи цей дарунок поета, Тільки не зрадь, бо тоді серце знову моє розіб'ється. Мирослав Манюк 29.07.2025
    Like
    1
    93переглядів
  • #думки
    Мабуть, я дивна…
    Бо люблю ясність... Люблю розуміти, на чому стою, хто ким є у цій грі і за що грає. Мені важливо, щоб люди говорили прямо - чого хочуть, що відчувають, на що розраховують.
    Щоб не прикидалися друзями... Не прикидалися любов’ю...
    Я уникаю токсичних зв’язків і ситуацій, які мене руйнують... Обираю гірку правду замість солодкої брехні... Віддаю перевагу прямим словам, а не натякам.
    Не люблю, коли хтось грається мною, коли я - серйозно...
    Мене ранить брехня, зламані обіцянки, зневага і втрата мого часу.

    Зате я безмежно ціную щирість...
    #думки Мабуть, я дивна… Бо люблю ясність... Люблю розуміти, на чому стою, хто ким є у цій грі і за що грає. Мені важливо, щоб люди говорили прямо - чого хочуть, що відчувають, на що розраховують. Щоб не прикидалися друзями... Не прикидалися любов’ю... Я уникаю токсичних зв’язків і ситуацій, які мене руйнують... Обираю гірку правду замість солодкої брехні... Віддаю перевагу прямим словам, а не натякам. Не люблю, коли хтось грається мною, коли я - серйозно... Мене ранить брехня, зламані обіцянки, зневага і втрата мого часу. Зате я безмежно ціную щирість...
    Like
    2
    50переглядів
  • #Наші_традиції

    ЯК ЗІБРАТИ МАКОВІЙЧИКА

    Основним елементом святкового букета є стигла головка маку - символ родючості. За народними традиціями, маковійчики збирали із 17 видів квітів та трав.

    Обов'язкові квіти та різнотрав'я мали важливе значення.

    • Соняшник, наприклад, був символом надії, сонця, подяки та тепла.

    • М'яту додавали для душевного спокою та умиротворення.

    • Калинові гілки уособлювали любов, ніжність та жіночу красу.

    • Для згоди у сім'ї у спасівський букет вплітали ласкавець, а полин вважали за символ примирення.

    • Рута, за повір'ям, додавалася до квіткової композиції для здоров'я, а колосся вівса - для великого достатку та щедрого врожаю.

    • Серед обов'язкових елементів слід виділити також: буркун - символ довіри, спокою та затишку; материнку - «щоб у роду не було переводу»; календулу, що, за легендами, може захищати від хвороб; чорнобривці - символ сім'ї, єдності та батьківської хати.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 30 липня.
    ----------
    #Наші_традиції ЯК ЗІБРАТИ МАКОВІЙЧИКА Основним елементом святкового букета є стигла головка маку - символ родючості. За народними традиціями, маковійчики збирали із 17 видів квітів та трав. Обов'язкові квіти та різнотрав'я мали важливе значення. • Соняшник, наприклад, був символом надії, сонця, подяки та тепла. • М'яту додавали для душевного спокою та умиротворення. • Калинові гілки уособлювали любов, ніжність та жіночу красу. • Для згоди у сім'ї у спасівський букет вплітали ласкавець, а полин вважали за символ примирення. • Рута, за повір'ям, додавалася до квіткової композиції для здоров'я, а колосся вівса - для великого достатку та щедрого врожаю. • Серед обов'язкових елементів слід виділити також: буркун - символ довіри, спокою та затишку; материнку - «щоб у роду не було переводу»; календулу, що, за легендами, може захищати від хвороб; чорнобривці - символ сім'ї, єдності та батьківської хати. З відривного календаря "Український народний календар" за 30 липня. ----------
    47переглядів
  • ГАРМОНІЯ

    Світло єдиного дня запалало навколо безмежно,
    Мов би заграви весни, що торкаються серця вустами.
    Скільки не дай, не згорить ця жаринка добра так бентежно,
    Серце, що щастям живе, не боїться зимової драми.

    Руки простерті в пітьмі відгук знайдуть у небі далеко,
    Вогнище згасне в грозі, та зостанеться іскра у слові.
    Навіть коли ворожба у повітрі дає небезпеку —
    Добрість надії завжди виростає у крихтах любові.

    Щастя, мов стиглий гранат, розділи зерна — кожному стане,
    Сонце ж не менше дає, в час коли нас по черзі торкає.
    Вогник у слові живе, у веселощах та у пошані,
    В згадці, що в серці сидить, світлячком по природі літає.

    Щастя не просить відплат, витрачає себе обережно,
    Прагне лише тих широт, де відкрито для нього серденько.
    Сотні сердець заіскрять від одного заряду безмежно.
    Радість, мов полум'я, знов виростає доволі швиденько.

    Доки на світі є той люд, котрий не боїться любові,
    Доти не гасне свіча наша навіть у чорну годину.
    Промінь, що з серця іде, він долає похмурість у слові,
    І повертає нам все єство, що із нас робить людину.

    Мирослав Манюк
    30.07.2025
    ГАРМОНІЯ Світло єдиного дня запалало навколо безмежно, Мов би заграви весни, що торкаються серця вустами. Скільки не дай, не згорить ця жаринка добра так бентежно, Серце, що щастям живе, не боїться зимової драми. Руки простерті в пітьмі відгук знайдуть у небі далеко, Вогнище згасне в грозі, та зостанеться іскра у слові. Навіть коли ворожба у повітрі дає небезпеку — Добрість надії завжди виростає у крихтах любові. Щастя, мов стиглий гранат, розділи зерна — кожному стане, Сонце ж не менше дає, в час коли нас по черзі торкає. Вогник у слові живе, у веселощах та у пошані, В згадці, що в серці сидить, світлячком по природі літає. Щастя не просить відплат, витрачає себе обережно, Прагне лише тих широт, де відкрито для нього серденько. Сотні сердець заіскрять від одного заряду безмежно. Радість, мов полум'я, знов виростає доволі швиденько. Доки на світі є той люд, котрий не боїться любові, Доти не гасне свіча наша навіть у чорну годину. Промінь, що з серця іде, він долає похмурість у слові, І повертає нам все єство, що із нас робить людину. Мирослав Манюк 30.07.2025
    Like
    1
    82переглядів
  • #Наші_традиції

    ЯК ЗІБРАТИ МАКОВІЙЧИКА

    Основним елементом святкового букета є стигла головка маку - символ родючості. За народними традиціями, маковійчики збирали із 17 видів квітів та трав.

    Обов'язкові квіти та різнотрав'я мали важливе значення.

    • Соняшник, наприклад, був символом надії, сонця, подяки та тепла.

    • М'яту додавали для душевного спокою та умиротворення.

    • Калинові гілки уособлювали любов, ніжність та жіночу красу.

    • Для згоди у сім'ї у спасівський букет вплітали ласкавець, а полин вважали за символ примирення.

    • Рута, за повір'ям, додавалася до квіткової композиції для здоров'я, а колосся вівса - для великого достатку та щедрого врожаю.

    • Серед обов'язкових елементів слід виділити також: буркун - символ довіри, спокою та затишку; материнку - «щоб у роду не було переводу»; календулу, що, за легендами, може захищати від хвороб; чорнобривці - символ сім'ї, єдності та батьківської хати.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 30 липня.
    ----------
    #Наші_традиції ЯК ЗІБРАТИ МАКОВІЙЧИКА Основним елементом святкового букета є стигла головка маку - символ родючості. За народними традиціями, маковійчики збирали із 17 видів квітів та трав. Обов'язкові квіти та різнотрав'я мали важливе значення. • Соняшник, наприклад, був символом надії, сонця, подяки та тепла. • М'яту додавали для душевного спокою та умиротворення. • Калинові гілки уособлювали любов, ніжність та жіночу красу. • Для згоди у сім'ї у спасівський букет вплітали ласкавець, а полин вважали за символ примирення. • Рута, за повір'ям, додавалася до квіткової композиції для здоров'я, а колосся вівса - для великого достатку та щедрого врожаю. • Серед обов'язкових елементів слід виділити також: буркун - символ довіри, спокою та затишку; материнку - «щоб у роду не було переводу»; календулу, що, за легендами, може захищати від хвороб; чорнобривці - символ сім'ї, єдності та батьківської хати. З відривного календаря "Український народний календар" за 30 липня. ----------
    40переглядів
  • 🌸🌸🌸🌺 #Цінність_бути_жінкою 🌺🌸🌸🌸

    Це ніжна казка про внутрішню силу, яку носить у собі кожна дівчинка, кожна жінка. ⚡⚡⚡
    Про сад, що росте в душі. Про #любов, яка лікує.
    Про те, як не загубити себе у гучному світі,
    а залишитися живою, світлою, собою.

    #Мультфільм створено для того, щоб торкнутися серця —
    маленької дівчинки і великої жінки,
    нагадати про красу, гідність і цінність бути Жінкою.✨

    🕊️ Цей мультфільм — мов теплий дотик до душі.
    Подивіться його з дочкою, мамою, бабусею…
    або просто — з собою.

    У кожній із нас живе дівчинка,
    яка колись повірила, що бути ніжною — небезпечно.
    Що плакати — слабкість, а світ потребує лише сили.
    Але правда інша: твоя ніжність — і є твоя сила.

    🕊️ Цей мультфільм — не просто казка.
    Це світле нагадування, що бути Жінкою — це бути джерелом
    життя, тепла, зцілення.

    📽️ Подивись і напиши у коментарі:
    Що для тебе — бути Жінкою?
    Одним словом. Або усім серцем.
    Залиши 💬, якщо відчулося близько.
    Постав 💗, якщо зрезонувало.
    І надішли комусь, хто має це побачити.

    Бо такі речі — не просто дивляться. Ними дихають.

    #жінкавсвітлісвоєїдуші
    #womanwithhealingenergy
    #цінністьбутижінкою🌸
    #feminineloveandpower
    #жіночасила🌿#натхнення
    #womenempowerwomen💫
    #світлоніжністьлюбов
    #divinefeminineenergy
    #жінкачаруєпоглядом
    #innerpeaceandbeauty
    #жінкавнутрішнясила
    #softpower💗#healing
    #усмішкащозцілює
    #womanspiritawakens
    #жіночийсадусерці
    #glowwithin✨#forever
    #inspiringfemininepath
    #ніжністьщозмінює
    #lovetouchesandsaves
    #женскаяэнергияжизни
    🌸🌸🌸🌺 #Цінність_бути_жінкою 🌺🌸🌸🌸 Це ніжна казка про внутрішню силу, яку носить у собі кожна дівчинка, кожна жінка. ⚡⚡⚡ Про сад, що росте в душі. Про #любов, яка лікує. Про те, як не загубити себе у гучному світі, а залишитися живою, світлою, собою. #Мультфільм створено для того, щоб торкнутися серця — маленької дівчинки і великої жінки, нагадати про красу, гідність і цінність бути Жінкою.✨ 🕊️ Цей мультфільм — мов теплий дотик до душі. Подивіться його з дочкою, мамою, бабусею… або просто — з собою. У кожній із нас живе дівчинка, яка колись повірила, що бути ніжною — небезпечно. Що плакати — слабкість, а світ потребує лише сили. Але правда інша: твоя ніжність — і є твоя сила. 🕊️ Цей мультфільм — не просто казка. Це світле нагадування, що бути Жінкою — це бути джерелом життя, тепла, зцілення. 📽️ Подивись і напиши у коментарі: Що для тебе — бути Жінкою? Одним словом. Або усім серцем. Залиши 💬, якщо відчулося близько. Постав 💗, якщо зрезонувало. І надішли комусь, хто має це побачити. Бо такі речі — не просто дивляться. Ними дихають. #жінкавсвітлісвоєїдуші #womanwithhealingenergy #цінністьбутижінкою🌸 #feminineloveandpower #жіночасила🌿#натхнення #womenempowerwomen💫 #світлоніжністьлюбов #divinefeminineenergy #жінкачаруєпоглядом #innerpeaceandbeauty #жінкавнутрішнясила #softpower💗#healing #усмішкащозцілює #womanspiritawakens #жіночийсадусерці #glowwithin✨#forever #inspiringfemininepath #ніжністьщозмінює #lovetouchesandsaves #женскаяэнергияжизни
    Like
    1
    383переглядів 8Відтворень
  • #поезія
    Що буде завтра? Завтра буде день.
    Яким він буде, ти не можеш знати,
    Бо доля мітко цілить у мішень
    І трохи злиться, якщо нарікати.

    Прокинувся, живий, то посміхнись
    Не кожному сьогодні пощастило,
    Від дум сумних ти відмахнись
    Бо в суму інше стало вже мірило.

    Як можеш, каву запашну звари,
    Як є вікно, то подивись на зорі
    Та кожну Божу мить живи, живи!
    І вір, що дні ясні замінять дні суворі.

    Що буде завтра? Звісно, що життя.
    Дарунок долі, треба розгортати...
    Стати щасливим - бути як дитя,
    З цікавістю листки перегортати.

    Сміятися чи плакати... любити!
    Ніколи не втрачати віру у добро,
    Чашу життя сміливо всю допити
    Печалі не давати ставити тавро.

    Бо завтра - точно сонце зійде...
    І буде далі знову сходити і знов...
    І морок сонце те ущент розіб'є.
    Що буде завтра? Звісно що, любов.

    ІРИНА ПРЯДКІНА
    #поезія Що буде завтра? Завтра буде день. Яким він буде, ти не можеш знати, Бо доля мітко цілить у мішень І трохи злиться, якщо нарікати. Прокинувся, живий, то посміхнись Не кожному сьогодні пощастило, Від дум сумних ти відмахнись Бо в суму інше стало вже мірило. Як можеш, каву запашну звари, Як є вікно, то подивись на зорі Та кожну Божу мить живи, живи! І вір, що дні ясні замінять дні суворі. Що буде завтра? Звісно, що життя. Дарунок долі, треба розгортати... Стати щасливим - бути як дитя, З цікавістю листки перегортати. Сміятися чи плакати... любити! Ніколи не втрачати віру у добро, Чашу життя сміливо всю допити Печалі не давати ставити тавро. Бо завтра - точно сонце зійде... І буде далі знову сходити і знов... І морок сонце те ущент розіб'є. Що буде завтра? Звісно що, любов. ІРИНА ПРЯДКІНА
    Like
    Love
    2
    104переглядів
Більше результатів