Друзі! Сьогодні презентую вам пілотну серію з нового комедійно-пізнавального шоу "Школа пана Волохана". Його ведучий - інструктор по виживанню, він же острівний барон бігфут пан Волохан.
Хто такий пан Волохан, спитаєте ви? У кожній серії ви знайдете нові відповіді про його особистість...
Кажуть, що пан Волохан не ходить по Хортиці - Хортиця підлаштовує стежки під його кроки.
Волохан не шукає слідів - сліди шукають, де б їм з’явитися, щоб не розчарувати Хортицького імператора.
Коли Волохан каже “тиша” - вітер переходить на шепіт, а Дніпро робить вигляд, що “взагалі не плескав”.
Коли він розпалює багаття, вогонь спершу питає: “Можна?”
А коли він каже “не засмічуй острів” - пакети самі летять в урну, бо їм соромно...

#Волохан #Хортиця #Запоріжжя #ШколаПанаВолохана #НормЧиСтрьом #Екологія #Заповідник #ДімАктора #АнтонЖадько #Січеград #ТворчаСтудіяСічеград #shorts #панволохан #хортицькийбігфут #запоріжжя #січеград #творчастудіясічеград #антонжадько #париж #хортиця #comedyshortsandnewshorts #comedy #запорізькиййеті #вебсеріал #запоріжжя #українськийсеріал #українськийютуб

https://www.youtube.com/shorts/SUw7awo0cn4

#історія #події
Кіотський протокол: Коли світ вперше спробував «вимкнути обігрівач» планети 🌍🌡️
16 лютого 2005 року увійшло в історію як день, коли екологія нарешті стала великою світовою політикою. Саме тоді набув чинності Кіотський протокол — перша глобальна угода, яка зобов’язала розвинені країни не просто «співчувати» природі, а реально скорочувати викиди парникових газів. 📉

Велика гра за чисте повітря

Протокол був підписаний у японському місті Кіото ще в 1997-му, але шлях до його реалізації зайняв вісім років. Чому так довго? Бо це була не просто екологічна хартія, а потужний економічний інструмент. Документ запровадив те, що раніше здавалося фантастикою — ринок квот на викиди. Країни, які не використовували свій ліміт «брудного повітря», могли продавати його тим, хто перевищував норми. 💰🏭

Україна та «зелені» мільярди

Для нашої країни Кіотський протокол став шансом на масштабну модернізацію. Оскільки після розпаду СРСР українська промисловість значно скоротилася, у нас з'явився величезний надлишок квот. У 2009–2010 роках Україна продала частину своїх одиниць установленої кількості (ОУК) Японії та Іспанії, отримавши сотні мільйонів євро. Ці кошти мали йти виключно на «зелені» проєкти: утеплення шкіл, лікарень та оновлення рухомого складу метрополітену. 🚉🏢

Чи спрацювало це?

Кіотський протокол часто критикують. Мовляв, найбільші забруднювачі (на кшталт США, які так і не ратифікували його, або Китаю, який вважався країною, що розвивається) не мали жорстких обмежень. Проте саме цей документ створив прецедент: людство вперше визнало, що клімат — це спільна відповідальність, а за забруднення атмосфери треба платити реальною валютою. 💸🌬️

Сьогодні, коли ми обговорюємо Паризьку угоду чи «зелений перехід» Європи, ми маємо пам'ятати, що все починалося саме тоді, 16 лютого 2005-го. Це був перший крок у довгій спробі людства навчитися жити так, щоб не спалити власний дім. 🏡🔥

#дати
Всесвітній день боротьби з раком легенів: Коли кожен подих має значення 🫁🛡️
1 лютого медична спільнота та громадські організації об’єднуються, щоб нагадати: легені — це орган, який ми часто сприймаємо як належне, поки він не починає давати збій. Рак легенів залишається одним із найпідступніших і найпоширеніших онкологічних захворювань у світі, але сучасна медицина каже чітко: це не вирок, якщо діяти вчасно.

Підступність без симптомів

Головна проблема цього захворювання в тому, що на ранніх стадіях воно поводиться вкрай тихо. Легені не мають больових рецепторів, тому хвороба може розвиватися роками, не викликаючи болю. Коли з’являється задишка або кашель, процес часто вже перебуває в розпалі. Саме тому 1 лютого — це день не про страх, а про обізнаність. 🔍🩺

Головні факти та міфи

Не лише курці: Хоча тютюнопаління є головним чинником ризику (близько 80% випадків), хвороба може вразити й тих, хто ніколи не тримав сигарету. Пасивне куріння, погана екологія та робота з токсичними речовинами — теж у списку ворогів.
Рання діагностика — це ключ: Низькодозова комп'ютерна томографія (КТ) здатна виявити зміни на етапі, коли лікування є найбільш ефективним. Звичайна флюорографія, на жаль, не завжди бачить мікроскопічні пухлини. 🎞️🔬
Вплив росії: Війна додала нових факторів ризику. Пожежі на нафтобазах, руйнування промислових об'єктів та пил від вибухів у містах, які атакує росія, — усе це осідає в легенях мільйонів людей, створюючи міну уповільненої дії для здоров'я нації. 🏚️💨

Що ми можемо зробити сьогодні?

Чекап: Якщо ви перебуваєте в групі ризику (вік 50+, стаж куріння або робота на шкідливому виробництві), заплануйте візит до лікаря.
Чисте повітря: Відмова від куріння та використання очищувачів повітря вдома — це інвестиція в довголіття.
Підтримка: Цей день також про солідарність із тими, хто вже бореться з хворобою, та про фінансування наукових досліджень, які шукають нові методи лікування.

Легені — це наше дерево життя всередині грудної клітки. Бережіть їх, щоб мати сили дихати на повні груди в день нашої перемоги. 🕊️🇺🇦

#дати #свята
Екологічна освіта: Як навчити людство не знищити свій дім 🌱
Всесвітній день екологічної освіти, що відзначається 26 січня, бере свій початок у 1975 році. Саме тоді в Белграді під егідою ООН відбувся міжнародний семінар, де було прийнято "Белградську хартію". Цей документ став своєрідним маніфестом, що визначив головну мету: навчити людей розуміти взаємозв'язок між економікою, політикою та екологією. 🌏

Це не про "суботники", а про мислення

Багато хто помилково вважає екологічну освіту нудними лекціями про те, що не можна смітити в лісі. Насправді це набагато глибший процес. Йдеться про формування екологічного інтелекту. Це здатність розуміти, як покупка звичайної пластикової пляшки в Києві може вплинути на рівень мікропластику в Світовому океані або як надмірне споживання енергії прискорює танення льодовиків. 🧊

Чому це критично важливо сьогодні?

Світ зіткнувся з викликами, які вже неможливо ігнорувати:
Зміна клімату: Ми вже не "попереджаємо" про неї, ми в ній живемо. 🌡️
Втрата біорізноманіття: Види зникають швидше, ніж ми встигаємо їх описувати.
Ресурсний голод: Людство споживає більше, ніж планета здатна відновити за рік.
Україна: Екологія під час війни
Для нас цей день набув трагічного, але надважливого змісту. Сьогодні екологічна освіта в Україні — це також знання про екоцид, спричинений агресією росії. Підрив Каховської ГЕС, мінування територій, забруднення ґрунтів хімікатами від вибухів — це виклики, з якими не стикалася жодна сучасна європейська країна. Нам доведеться вчити нові покоління не просто берегти природу, а буквально відновлювати її з попелу. 🕯️

Що може зробити кожен?

Екологічна освіта починається не з підручника, а з побутових звичок:
Сортування: Це мінімальна гігієна сучасної людини. ♻️
Свідоме споживання: Купувати менше, але кращої якості.
Енергоефективність: Кожна збережена кіловат-година — це крок до незалежності та чистого повітря.
Сьогоднішній день — це нагадування, що планета у нас всього одна, і вона не має "запасної копії" на хмарному сховищі. 💻🚫

#історія #особистості
⛪️ 17 ГРУДНЯ 1936: ПАПА ФРАНЦИСК — ПЕРШИЙ З ПІВДЕННОЇ ПРИЗМИ ТА ГОЛОС «БІДНОЇ ЦЕРКВИ».
Сьогодні свій 89-й день народження святкує 266-й Папа Римський Франциск. Його обрання у 2013 році стало історичною подією, що зламала багатовікові традиції Ватикану та принесла в Католицьку церкву дух оновлення та простоти.

Від хіміка-технолога до престолу святого Петра

Хорхе Маріо Бергольйо народився в Буенос-Айресі, Аргентина, в родині італійських емігрантів. Перш ніж обрати духовний шлях, він здобув диплом хіміка-технолога і навіть працював викидайлом у нічному клубі, щоб оплачувати навчання.
Він став першим в історії Папою:
з Нового Світу (Америки);
єзуїтом (членом Товариства Ісуса);
який обрав ім'я Франциск на честь святого Франциска Ассізького — покровителя бідних і природи.

З перших днів свого понтифікату Франциск здивував світ своєю скромністю. Він відмовився від розкішних папських апартаментів на користь невеликої квартири в готелі Ватикану, замінив золотий хрест на залізний і часто користується звичайним економ-класом у подорожах.

Ключові напрямки його діяльності:
Екологія: У своїй енцикліці Laudato si' він закликав людство до «екологічного навернення» та захисту спільного дому — планети Земля.
Соціальна справедливість: Він постійно наголошує на правах мігрантів, бідних та відкинутих суспільством верств населення.
Діалог: Франциск активно шукає порозуміння з іншими християнськими конфесіями та релігіями.

Папа і Україна

Понтифікат Франциска припав на час важких випробувань для України. Папа неодноразово закликав до миру, ініціював масштабні гуманітарні акції (наприклад, «Папа для України») та брав участь у процесах звільнення полонених. Хоча його дипломатична позиція іноді викликає дискусії в українському суспільстві, він залишається важливою фігурою світового рівня, яка постійно згадує про «мученицьку Україну» у своїх молитвах та промовах.

Франциск став справжнім «Папою жестів», показуючи, що церква має бути не замкненою фортецею, а «польовим шпиталем» для зраненого людства.

Всесвітній день хворого на бронхіальну астму
Щорічно 11 грудня відзначається Всесвітній день хворого на бронхіальну астму. Ця подія не є офіційною. World Asthma Day – офіційно встановлена подія відзначається у травні.

Історія заснування Всесвітнього дня хворого на бронхіальну астму
Відповідний день засновано у 1998 році за ініціативи Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я та приурочено до Всесвітньої наради з профілактики та боротьби з астмою, яка проходила в Барселоні.


Бронхіальна астма
Бронхіальна астма – це хронічна хвороба, яка характеризується нападами задухи та хрипами різного ступеню частоти й важкості. Найчастіше захворювання фіксують у дітей та молоді. Статистика говорить, що 10% дітей страждають на астму, хворих дорослих менше – 5%. Екологія дуже сильно впливає на захворюваність бронхіальною астмою, саме тому відсоток хворих серед жителів сільської місцевості нижче, ніж у жителів міста майже на півтора відсотка.

Мета заснування події
Всесвітній день хворого на бронхіальну астму створений задля підвищення освіченості пацієнтів, медичного персоналу та суспільства загалом, покращення медичної допомоги хворим та привернення уваги до цієї хронічної хвороби.

До речі, в Україні діє програма «Доступні ліки» на певні медичні ліки для хворих на бронхіальну астму, за якою можна отримати потрібні медикаментозні засоби безкоштовно чи за невелику плату.

👁Що найбільше впливає на #самопочуття ?👁

#Недосип , #харчування , #стрес чи #екологія ?
Якщо чесно — все одразу.

🤦‍♂️Але є дещо, що об’єднує ці фактори: ми не можемо їх повністю контролювати.

🔴Стрес не зникне.
🔴Екологія не покращиться — ґрунт виснажений, продукти втрачають мінерали та вітаміни ще до того, як потрапляють на тарілку.
🔴Ритм життя — не сповільниться.

🤬На жаль…

🫰Зате ми можемо адаптувати себе, а не світ навколо.

Але адаптувати — без шкоди, без «заїдання» солодким, без нескінченної кави і без таблеток «від усього».

Тіло вміє відновлюватися само, якщо йому трохи допомогти: сон, харчування, мікрофлора, баланс мінералів, дихання — все це можна перебудувати.

✏️Навіть якщо ви їсте «чисто» і стараєтеся, тіло все одно недоотримує те, з чого будуються гормони, енергія, шкіра і нервова система.

💡Раціон — це не просто їжа.

✔️Це щоденний спосіб підтримувати внутрішню рівновагу. Кожен прийом їжі — як маленький сигнал: «я обираю відновлення».

😳Але сучасний ритм, фастфуд, кава замість сніданку, солодке — все це робить організм хронічно втомленим.

📉Коли не вистачає нутрієнтів, тіло не справляється навіть із базовими завданнями:
🔴гірше працює детоксикація печінки,
🔴падає рівень енергії,
🔴страждає засвоєння,
🔴зростає запалення,
🔴настрій стрибає, бо не вистачає магнію, вітамінів групи B і жирних кислот.

💪Тіло здатне відновлюватися. Але йому потрібне паливо, а не просто калорії.

📌Білки, жири, мінерали, вітаміни, ферменти, чиста вода, відпочинок — ось справжні адаптогени.

❌Ми говоримо «НІ» нестачі вітамінів, мінералів і сумнівним добавкам!

Ми не можемо усунути зовнішні фактори,
але можемо зробити тіло стійким, а психіку — спокійною.

🥰І починається все не з таблетки, а з тарілки.

Всесвітній день екологічної освіти
Всесвітній день екологічної освіти (World Environmental Education Day) відзначають 14 жовтня, починаючи з 1991 року.

Всесвітній день екологічної освіти – це всесвітнє свято, яке підкреслює важливість екологічної освіти та роль, яку вона відіграє у формуванні сталого майбутнього. Цей день покликаний підвищити обізнаність про екологічні проблеми та сприяти їх вирішенню як на місцевому, так і на глобальному рівнях.

Значення екологічної освіти
Екологічна освіта має вирішальне значення в сучасному світі, де планета стикається з численними викликами, від зміни клімату до вирубки лісів. Вона спрямована на поліпшення відносин між людиною і природою, підкреслюючи їхню взаємозалежність. Розуміючи та вирішуючи екологічні проблеми, ми можемо працювати на шляху до сталого майбутнього, де процвітають і люди, і природа.

Історія створення Всесвітнього дня екологічної освіти
14 жовтня – це офіційна дата цього дня, але в деяких організаціях його відзначають також 26 січня та 12 травня.

Питання щодо охорони довкілля було розглянуто ще у 1972 році на Стокгольмській конференції. Тоді й була прийнята рекомендація щодо створення міжнародної програми з екологічної освіти у рамках захисту довкілля. Ця конференція підкреслила потребу в загальних принципах і стандартах для збереження і поліпшення навколишнього середовища.

Згодом, у жовтні 1977 року, у Тбілісі, Грузія, відбулася Міжурядова конференція ООН з екологічної освіти. Кульмінацією цієї конференції стала “Тбіліська декларація”, яка окреслила фундаментальні вимоги до екологічної освіти.

Мережа Всесвітнього конгресу екологічної освіти (WEEC), глобальна спільнота екологічних педагогів, була в авангарді просування цього дня. Вони розпочали кампанії, закликаючи Організацію Об’єднаних Націй та інші провідні установи визнати і відзначати Всесвітній день екологічної освіти щорічно 14 жовтня. Ця дата знаменує собою саме річницю Тбіліської конференції 1977 року, яка стала важливою віхою в історії екологічної освіти.

Також була проведена ще одна конференція ООН в 1992 році у Ріо-де-Жанейро. Учасники дійшли таких рішень:

Усі природні ресурси потрібно зберегти для майбутніх поколінь.
У підростаючого покоління потрібно формувати екологічну культуру.
Людина несе відповідальність за збереження довкілля.
Проведені конференції визначили способи впровадження екологічної освіти. Однопредметна модель передбачає введення окремого предмету – екологія. Багатопредметна – це коли усі предмети інтегруються з екологією. Також пропонується змішаний спосіб викладання, що поєднує два попередні.

Святкування та заходи
Всесвітній день екологічної освіти відзначається різноманітними подіями та заходами по всьому світу. Школи, парки, центри екологічної освіти, державні установи, асоціації та музеї організовують спеціальні заходи, щоб підкреслити важливість освітніх дій. Ці заходи мають на меті:

Розвивати міждисциплінарні навички.
Розглянути складність глобальних викликів.
Вплинути на сприйняття взаємовідносин між людиною і довкіллям.
Сприяти формуванню екологічно дружнього ставлення та поведінки.
Беручи участь у заходях цього дня, люди можуть глибше зрозуміти проблеми довкілля, дізнатися про сталі практики та надихнутися на дії. Незалежно від того, чи відвідуєте ви семінари, чи берете участь у громадських толоках, чи просто робите екологічний вибір у повсякденному житті, кожне зусилля має значення.

Хоча з часу проведення першої конференції з екологічної освіти було досягнуто багато чого, попереду ще довгий шлях. Оскільки глобальні виклики посилюються, потреба в екологічній освіті стає ще більш нагальною. Всесвітній день екологічної освіти нагадує про нашу колективну відповідальність за захист нашої планети та забезпечення майбутнього для всіх. А першочерговими кроками до формування екологічної культури та екологічної свідомості у суспільстві є екологічна освіта, навчання та відповідальність кожної людини.

Всесвітній день екологічної освіти – це не просто день освіти, це заклик до дії. Він закликає нас до самоосвіти, підвищення обізнаності та спільної роботи задля більш зеленого та безпечного майбутнього.

Цього літа, через три роки після завершення трилогії Світ Юрського періоду, легендарна франшиза повертається з новою епічною історією - "Світ Юрського періоду: Відродження".

Через п'ять років після подій "Домініону" екологія планети виявилася здебільшого несприятливою для динозаврів. Ті, що вижили, тепер існують в ізольованому екваторіальному середовищі, де колись працював Парк Юрського періоду. Три найколосальніші істоти цієї тропічної біосфери зберігають ключ до ліків, які принесуть людству чудодійну користь. Тому була зібрана надсекретна місія з вилучення генетичного матеріалу трьох наймасивніших динозаврів у світі, яку очолила експертка з таємних операцій Зора Беннетт (Скарлетт Йоганссон).

Окрім пані Йоганссон, у фільмі знімаються Джонатан Бейлі, Мануель Гарсіа-Рульфо, Магершала Алі, Руперт Френд, Ед Скрейн тощо.

Епічна пригода вийде на екрани 3 липня 2025 року.

#Коло_Кіно #Анонси_кіно