#історія #події 1943: Останній подих Краківського гетто. ​13 березня 1943 року нацистська окупаційна машина розпочала фінальний етап ліквідації єврейського гетто в Кракові. Ця подія стала однією з найчорніших сторінок Голокосту на теренах Польщі, символом системного знищення цілого міського пласта культури та тисяч людських доль. 🕍🔚 ​Гетто в районі Подгуже було створене ще у 1941 році, загнавши понад 15 тисяч євреїв у простір, де раніше мешкало лише 3 тисячі осіб. До березня 1943-го там залишалося близько 8 тисяч людей, яких нацисти вважали «придатними до праці», та ще кілька тисяч тих, хто переховувався нелегально. ​Хроніка трагедії: ​Поділ на зони: Гетто було розділене на частину «А» (працездатні) та «Б» (діти, хворі, літні люди). 13 березня штурмовики СС під командуванням Амона Гьота почали «зачистку». Частину «Б» ліквідували з особливою жорстокістю: людей розстрілювали прямо на вулицях або у власних ліжках. 🥀 ​Марш до Плашува: Тих, кого визнали корисними для економіки Рейху, пішим маршем погнали до примусового трудового табору Плашув, розташованого неподалік. Решту — відправили ешелонами до камер смерті Аушвіц-Біркенау. 🚂💨 ​Опір та відчай: Попри безнадійність ситуації, у гетто діяли підпільні групи, які намагалися чинити спротив або допомагати людям втекти через каналізацію. Проте технічна перевага ворога була абсолютною. ​Історична пам'ять та список Шиндлера: Саме події 13 березня у Кракові лягли в основу кульмінаційних сцен фільму Стівена Спілберга «Список Шиндлера». Німецький промисловець Оскар Шиндлер, спостерігаючи за жахом ліквідації гетто, остаточно переконався в необхідності рятувати своїх робітників, ризикуючи власним життям. 💼🛡️ ​Сьогодні на площі Героїв Гетто у Кракові встановлено незвичайний пам'ятник — 70 порожніх металевих стільців. Вони символізують меблі та речі, які залишалися на вулицях після того, як тисячі людей назавжди покинули свої оселі того фатального березневого дня. 🪑🕯️ ​Ліквідація Краківського гетто — це нагадування про те, до чого призводить ідеологія ненависті, і водночас про цінність кожної врятованої душі в епіцентрі пекла.

#дати #свята 6 березня Європа та світ відзначають Європейський день пам’яті праведників. Ця дата з’явилася в календарі не так давно — у 2012 році за ініціативи Європейського Парламенту. Вона покликана вшанувати тих, хто чинив опір тоталітарним режимам та геноцидам у XX столітті. Чому це важливо саме зараз? Універсальність подвигу. Поняття «праведник» вийшло за межі лише Голокосту. Сьогодні ми згадуємо всіх, хто рятував людей під час геноциду в Руанді, Сребрениці, Камбоджі, або протистояв радянському та нацистському терору. 🚫🛡️ Український контекст. Україна посідає одне з перших місць у світі за кількістю Праведників народів світу. Тисячі наших земляків, ризикуючи розстрілом усієї родини, переховували сусідів, підробляли документи та ділилися останньою хлібиною. Це історія про те, що навіть в окупації можна залишатися вільною людиною. 🇺🇦✨ Спадщина Габріеля Ніссіма. Ініціатором свята став італійський філософ Габріель Ніссім, який заснував сад «Гардзанті» в Мілані. Він вірив, що пам’ять про добро є найкращим щепленням від повторення жахів минулого. 🌳📜 Сьогоднішній день — це не про скорботу, а про тихий героїзм. Це нагадування про те, що одна людина, яка відмовилася виконувати злочинний наказ або просто відчинила двері потребуючому, здатна змінити хід історії. Адже, як каже відома мудрість: «Хто рятує одне життя, той рятує цілий світ». 🤝❤️ Бути людиною — це щоденний вибір. Історія праведників доводить, що цей вибір можливий навіть тоді, коли навколо панує темрява. 🕯️

🚀Вдарили авіабомбою по Білопіллю на Сумщині та знищили пам'ятник жертвам Голокосту — головний рабин України Це сталося невдовзі після Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту. Внаслідок обстрілу загинув 35-річний чоловік, ще 11 людей поранені Окрім меморіалу, пошкоджено навколишні житлові будинки та історичну будівлю колишнього єврейського гетто. На жаль тих, хто пережили Голокост, але не пережили агресію Росії, багато… Як і інших людей, які просто мирно жили собі у своїй країні, — додав головний рабин Моше Реувен Асман. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

Інформація про жінку, яка нібито замерзла у власній квартирі, не відповідає дійсності, — КМДА За висновком судово-медичної експертизи, причиною смерті 88-річної киянки стала серцева недостатність, спричинена хронічною ішемічною хворобою серця. Раніше ЗМІ та Telegram-канали писали про те, що жінка, яка пережила Голокост, замерзла у квартирі у Києві (https://t.me/+wnjg-EjbFDNmZjJi). Тіло виявили 13 січня, коли в будинку прорвало труби. Квартира загиблої була сухою, окрім труби в кухні. На цей момент вона була вже мертва декілька днів. Сусіди одразу не били на сполох, адже літня жінка часто не відчиняла двері й просто ігнорувала тих, хто до неї приходив. Проте сусіди до останнього залишали їй під дверима пакети з продуктами. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

😢Замерзла насмерть киянка, яка пережила Голокост, – «Нова газета. Європа». Обставини смерті Євгенії Безфамільної стали відомі лише після прориву водопровідної труби, що призвело до затоплення всього будинку. Прорив був саме в її квартирі. Житло перетворилося на суцільний каток. На фото – стурбовані сусіди, які чекали поліцію. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

Щороку 27 січня світ вшановує пам’ять жертв Голокосту. Цю дату встановила Генеральна Асамблея ООН у 2005 році. Голокост був організований нацистською Німеччиною на чолі з Адольфом Гітлером і мав на меті знищення євреїв Європи. У межах так званого «остаточного розв’язання єврейського питання» нацисти створили понад 40 тисяч гетто і концтаборів, зокрема Аушвіц, Треблінку та Дахау, де людей утримували в нелюдських умовах і масово вбивали. Жертвами нацистської політики стали близько 6 мільйонів євреїв, з них 1,5 мільйона - з території сучасної України. В Україні одним із наймасовіших місць розстрілів став Бабин Яр у Києві, де у вересні 1941 року загинули понад 33 тисячі євреїв. Під час наступу союзників у 1944–1945 роках було звільнено нацистські табори смерті, що відкрило світові масштаби злочинів. Після війни частину нацистських злочинців засудили, а геноцид було визнано злочином за міжнародним правом. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

🕯 27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Сьогодні ми разом з усім світом схиляємо голову перед мільйонами жертв нацистського терору. Ця дата стала символом нелюдської жорстокості та водночас надії: саме цього дня у 1945 році бійці 1-го Українського фронту визволили в’язнів Аушвіц-Біркенау – справжнього табору смерті. Внесок українців у розгром нацизму є беззаперечним. Водночас історія знову поставила нас перед обличчям абсолютного зла. Сьогодні воїни Сил оборони борються проти нацистів сучасності — росіян. Рашизм запозичив у Третього Рейху найгірше: ідеологію катування та масові вбивства за національною ознакою. А в ці дні додалася нова практика, до якої не вдавався жодний режим в історії – намагання змучити українців через масштабні знеструмлення та холод у домівках. Тож ми не просто тримаємо оборону — ми захищаємо право людини на життя та гідне існування. Наш обов’язок – зупинити агресора, чия темрява насправді не має меж. Пам’ятаємо і ведемо нашу боротьбу! #Історія #Голокост #НіколиЗнову https://t.me/Ukraineaboveallelse

#дати ​Пам’ять, що рятує майбутнє: Чому 27 січня — це день "Ніколи знову". ​Дата була обрана не випадково: саме 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту увійшли до брами найбільшого нацистського табору смерті — Аушвіц-Біркенау, що став символом промислового вбивства людей. Коли солдати відчинили ворота, світ здригнувся від масштабу злочину, який неможливо було осягнути людським розумом. 🚫⛓️ ​Голокост (або Шоа) забрав життя близько 6 мільйонів євреїв, серед яких 1,5 мільйона були дітьми. Для України ця трагедія має глибокий і болючий слід, адже саме на наших землях відбувався "Голокост від куль" — масові розстріли в Бабиному Яру та тисячах інших ярів по всій країні. Ми згадуємо не лише жертв, а й Праведників народів світу — тих відважних українців та представників інших націй, які, ризикуючи власним життям, переховували євреїв від нацистського терору. 🇺🇦✡️ ​Цей день — суворе нагадування про те, до чого призводить ненависть, ксенофобія та мовчання суспільства. Сьогодні, коли агресія та ідеології переваги знову піднімають голову, пам’ять про жертв Аушвіца стає нашим моральним щитом. Ми кажемо "Ніколи знову" не як гасло, а як обіцянку боротися за людську гідність кожного дня. 🕊️🌍

«Уряд РФ використовує єврейську громаду для виправдання війни проти України» — рабин Гольдшмідт, колишній головний рабин Москви; на жаль, лідери єврейської громади в Росії змушені підтримувати цей наратив Рабин Пінхас Гольдшмідт, колишній головний рабин Москви, відмовився підтримати війну проти України, був змушений покинути Росію і згодом оголошений там «іноземним агентом». У інтерв’ю ізраїльському виданню Israel Hayom він формулює це прямо, без пом’якшень: «Уряд використовує єврейську громаду в політичних цілях. Останніми роками в Росії просувається теорія про повернення неонацизму в Україну та до країн Балтії, так що війну в російському наративі подають як продовження війни проти нацистської Німеччини. На жаль, лідери єврейської громади в Росії підтримують цю історію — вони використовують громаду в пропагандистських цілях». За словами рабина, така конструкція дозволяє представити війну не як сучасний політичний конфлікт, а як нібито морально виправдане продовження «історичної боротьби». Пам’ять про Другу світову війну та Голокост стає частиною риторичного інструментарію, а не предметом чесної історичної розмови. Гольдшмідт підкреслює: із приходом Путіна до влади в 2000 році втручання держави в життя єврейської громади стало нормою. Влада вирішувала, хто може бути головним рабином, а хто ні, і вигнала з країни десятки рабинів. Він пов’язує це з поверненням логіки силових структур і ідеології закритої держави: «З приходом Путіна влада повертається до спадкоємців КДБ, і ненависть до чужинців і Заходу стає невід’ємною частиною особистості людей, що виросли в цьому суспільстві». Особливе місце в інтерв’ю займає тема антисемітизму як інструменту самозахисту російської влади в кризові моменти. Гольдшмідт підкреслює, що це не теоретичне побоювання, а історично підтверджений механізм. «Страх полягає в тому, що коли уряд у Росії почувається під загрозою, він використовує антисемітизм для самозахисту. Ми бачили це раніше — у кінці царської епохи уряд говорив: «Не сердьтеся на царя, сердьтеся на євреїв», і це призвело до погромів. Це також відбувалося в кінці сталінської епохи». За його словами, нинішня риторика та міжнародна ізоляція держави створюють умови, у яких подібний сценарій знову стає можливим. Гольдшмідт безпосередньо пов’язує загострення напруги з ізоляцією Росії після початку війни проти України: «Сьогодні Росія перебуває в ізоляції. Путін думав, що переможе в Україні за три дні, а наступного місяця ми будемо відзначати чотири роки війни — довше, ніж війна між Росією і нацистською Німеччиною. Він ізолював себе від Заходу». Ця ізоляція, підкреслює рабин, прямо впливає на становище євреїв у країні. Під сумнів ставиться їхня лояльність державі, зростає антисемітизм, офіційно бути євреєм стає складніше. За його оцінкою, з початку війни країну вже залишили близько 100 тисяч євреїв, і абсолютна більшість із них не розглядає можливості повернення. Майбутнє єврейського життя в Росії, на його думку, виглядає без ілюзій: скорочення громад, втрата ресурсів і самотність. Люди все рідше пожертвують на синагоги та громадські центри, тому що розуміють — там немає довгострокового майбутнього. Галахічне питання Чи має право єврейська громада зберігати лояльність до держави, якщо ця лояльність вимагає публічної мовчанки або підтримки дій, пов’язаних з насильством, брехнею та спотворенням історичної пам’яті? Де проходить межа між דינא דמלכותא דינא — обов’язком дотримуватися законів держави — і забороною לא תעמוד על דם רעך — не бути байдужим до пролитої крові та несправедливості? Чи є примусова мовчанка допустимою формою самозбереження у ситуації, коли держава використовує єврейську громаду для виправдання війни та пропаганди — або ж це вже סיוע לדבר עבירה, сприяння гріху? Це питання особливо гостро звучить у контексті трьох клятв галута (שלוש השבועות): не повставати проти народів силою, не пришвидшувати кінець вигнання і водночас визнання того, що народи світу не повинні надмірно пригнічувати Ізраїль. Якщо ця межа порушується, постає ключове питання: чи зберігає принцип лояльності свою обов’язкову силу, коли остання межа перейдена? Підсумок Інтерв’ю Пінхаса Гольдшмідта в Israel Hayom — це не політичний маніфест і не публіцистика. Це спроба зафіксувати момент, коли єврейська громада в Росії опинилася між історичною пам’яттю та сучасною пропагандою, між страхом і лояльністю, між минулим і невизначеним майбутнім. Повний матеріал — тут: https://news.nikk.co.il/uk/uryad-rf-vikoristovuie-ievrejsku-gromadu/ ❓ Як ви вважаєте: чи існує в галахі момент, після якого мовчання перестає бути нейтральним і стає співучастю? НАновини‼️ — новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Тести The Guardian виявили, що модель GPT-5.2 цитує онлайн-енциклопедію Grokipedia від компанії xAI. ШІ використовував дані Grokipedia для відповідей на теми, пов’язані з урядом Ірану та судовими процесами щодо Голокосту. Grokipedia раніше потрапляла в скандали через посилання на неонацистські форуми та «проблемні» ресурси. https://channeltech.space/ai/gpt-5-2-openai-cites-grokipedia-report/