🤬🤬🤬❌✍️7 квітня 1944 р. була прийнята директива нквд ссср № 130 про виселення сімей оунівців до Красноярського краю, в Іркутську, Омську та Новосибірську області. ✅ℹ️ 🗣️Після вигнання нацистів, на західноукраїнських землях знову розпочалася «радянізація», що супроводжувалась масовими репресіями проти «ворогів народу», арештами, вбивствами, депортаціями Депортації місцевого населення у віддалені регіони ссср розпочалися ще з 1939 року. Від жовтня-листопада 1939 року по липень 1941-го із Заходу України було переселено близько 1 млн осіб. У листі до Папи Римського від 7 листопада 1941 року митрополит Андрей Шептицький наголошував, що військами нквд загалом було вислано до Сибіру, заарештовано або страчено 200 тисяч українців із Львівської єпархії, а всі втрати українців у Галичині сягали 400 тисяч. До віддалених районів росії висилалися також поляки та євреї. Переселенські акції стали ефективним засобом для примирення населення з ідеологічними та політичними цілями совєцького тоталітарного режиму. Депортаційна політика радянської влади на західноукраїнських землях стосувалася, насамперед, членів ОУН та воїнів УПА, їхніх сімей, а також осіб, що підтримували український національно-визвольний рух. 7 квітня 1944 року вийшла директива нквд ссср № 130 про виселення сімей оунівців (19 тисяч осіб) до Красноярського краю, в Іркутську, Омську та Новосибірську області. На підставі цієї директиви нарком внутрішніх справ усср Василь Рясний підготував інструкцію-вказівку про порядок проведення виселення сімей активних учасників націоналістичного підпілля, що була терміново поширена по всіх районних відділах унквд-умдб західних областей усср. Відтак у кожному районі були складені списки сімей учасників національно-визвольної боротьби, яких потрібно виселити. До списків включали усе чоловіче населення віком від 15 років. Лише у Львівській області на виконання цієї директиви у жовтні 1944 року були підготовлені списки на виселення 10 517 осіб. Вже через рік у віддалених регіонах ссср було близько 2 млн 230 тисяч 500 спецпоселенців, серед яких – 20 800 оунівців. Спецпереселенців використовували як дешеву робочу силу на лісоповалах та в інших трудомістких процесах. Сім’ї, які не мали працездатних осіб, потерпали від злиднів. За спецпереселенцями було встановлено агентурно-оперативний нагляд, а на великих залізничних станціях – оперативні заслони. За втечу з місця поселення термін заслання замінювався ув’язненням у виправно-трудових таборах. Масові депортації тривали до смерті сталіна в березні 1953 року, однак ще до 1956 року для депортованих існували правові обмеження. 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 Історія України🔱

Всім привіт) #добірка_книг для гарних вихідних (або що мені дуже сподобалося з останнього прочитаного) Не та сестр К. Дуглас Про двох сестер, Ташу та Еліс, чиї життя кардинально відрізняються, але одна трагічна подія ставить під сумнів усе, що вони знали одна про одну. Хранителі книги Дж.Брукс Пригодницька та інтелектуальна драма, в центрі якої — доля реального середньовічного манускрипту, відомого як Сараєвська Агада. Яу люди різних віросповідань (євреї, мусульмани, християни), ризикуючи життям, рятували цей манускрипт протягом п’ятисот років. Перші 15 життів Гаррі Оґеста К. Норс Фантастичний трилер про людину, яка приречена проживати власне життя знову і знову. Кожного разу, коли він помирає, він народжується знову в тому самому місці, у той самий час, маючи повну пам'ять про всі свої попередні життя. Що з цього читали? Як вам? #добіркакниг #щопочитати #трийлер #фантастика #подорожучасі #пригоди #історичнийроман #українськоюмовою #книгиукраїнською #сучасналітература

#історія #події 1943: Останній подих Краківського гетто. ​13 березня 1943 року нацистська окупаційна машина розпочала фінальний етап ліквідації єврейського гетто в Кракові. Ця подія стала однією з найчорніших сторінок Голокосту на теренах Польщі, символом системного знищення цілого міського пласта культури та тисяч людських доль. 🕍🔚 ​Гетто в районі Подгуже було створене ще у 1941 році, загнавши понад 15 тисяч євреїв у простір, де раніше мешкало лише 3 тисячі осіб. До березня 1943-го там залишалося близько 8 тисяч людей, яких нацисти вважали «придатними до праці», та ще кілька тисяч тих, хто переховувався нелегально. ​Хроніка трагедії: ​Поділ на зони: Гетто було розділене на частину «А» (працездатні) та «Б» (діти, хворі, літні люди). 13 березня штурмовики СС під командуванням Амона Гьота почали «зачистку». Частину «Б» ліквідували з особливою жорстокістю: людей розстрілювали прямо на вулицях або у власних ліжках. 🥀 ​Марш до Плашува: Тих, кого визнали корисними для економіки Рейху, пішим маршем погнали до примусового трудового табору Плашув, розташованого неподалік. Решту — відправили ешелонами до камер смерті Аушвіц-Біркенау. 🚂💨 ​Опір та відчай: Попри безнадійність ситуації, у гетто діяли підпільні групи, які намагалися чинити спротив або допомагати людям втекти через каналізацію. Проте технічна перевага ворога була абсолютною. ​Історична пам'ять та список Шиндлера: Саме події 13 березня у Кракові лягли в основу кульмінаційних сцен фільму Стівена Спілберга «Список Шиндлера». Німецький промисловець Оскар Шиндлер, спостерігаючи за жахом ліквідації гетто, остаточно переконався в необхідності рятувати своїх робітників, ризикуючи власним життям. 💼🛡️ ​Сьогодні на площі Героїв Гетто у Кракові встановлено незвичайний пам'ятник — 70 порожніх металевих стільців. Вони символізують меблі та речі, які залишалися на вулицях після того, як тисячі людей назавжди покинули свої оселі того фатального березневого дня. 🪑🕯️ ​Ліквідація Краківського гетто — це нагадування про те, до чого призводить ідеологія ненависті, і водночас про цінність кожної врятованої душі в епіцентрі пекла.

#історія #постаті Тарас Бульба-Боровець: Отаман, який не грав за чужими правилами. Якщо ви вважаєте, що УПА створили лише у 1942 році за рішенням ОУН(Б), то історія Тараса Бульби-Боровця змусить вас переглянути ці погляди. Сьогодні ми згадуємо людину, яка підняла прапор збройної боротьби за українську державність ще тоді, коли великі гравці Другої світової лише розставляли фігури на шахівниці. ⚔️🛡️ 1. Поліська Січ: Держава в лісах Народившись на Волині, Боровець із юнацтва був загартований у політичних баталіях (і навіть встиг побувати у польському концтаборі Береза Картузька). Коли у 1941 році німецько-радянська війна розірвала кордони, він не чекав наказів. Створена ним «Поліська Січ» стала унікальним явищем: на величезних територіях Полісся він фактично ліквідував радянську адміністрацію, не допустивши при цьому німецької. Це була справжня партизанська республіка, де діяли українські закони, а отаман Бульба був її визнаним лідером. 🌲🐎 2. Перша УПА та конфлікт з ОУН Саме Боровець першим використав назву Українська Повстанська Армія. Його концепція була чіткою: армія підпорядковується Уряду УНР у вигнанні, а не окремій партії. Це призвело до жорсткого ідеологічного клінчу з ОУН Степана Бандери. Бульба-Боровець був прихильником демократичного устрою майбутньої України та виступав проти партійного диктату. Ця суперечка згодом призвела до трагічного протистояння всередині визвольного руху, але вона ж підкреслює його відданість ідеї широкого національного фронту. 📜⚖️ 3. Проти двох диктатур одночасно Боровець був одним із перших, хто зрозумів: для України і гітлер, і сталін — це два обличчя одного й того самого зла. Коли німці почали вимагати від «Поліської Січі» каральних акцій проти цивільного населення або євреїв, отаман відповів категоричною відмовою і розпустив армію, щоб знову піти у підпілля, але вже проти нацистів. Його відомий лист до німецької адміністрації — це взірець дипломатичної зухвалості та національної гідності. 🛡️🚫 4. Концтабір Заксенгаузен та еміграція За свою непокірність Боровець опинився у тому самому «бункері Целленбау» концтабору Заксенгаузен, де сидів і Степан Бандера. Після війни, опинившись в еміграції в Канаді, він не полишив громадської діяльності, видаючи часописи та пишучи мемуари «Армія без держави». Його життя — це приклад того, що навіть у найтемніші часи можна зберігати вірність присязі та здоровому глузду, не піддаючись на радикальний екстремізм. 🇨🇦📖 Тарас Бульба-Боровець залишається для нас символом «третього шляху» української історії — шляху демократичного, волелюбного та безкомпромісного щодо будь-яких імперських зазіхань, чи то з заходу, чи то зі сходу. Поки в росії намагаються зобразити українських повстанців однобоко, постать Боровця руйнує ці міфи своєю складністю та чесністю. ⚔️🇺🇦

І «Новий Єрусалим» в Україні: як скандал Трампа з Карлсоном через Іран доїхав до «Третього храму», «Аль-Акси» та Z-російської антисемітської пропаганди 5 березня 2026 року президент США Дональд Трамп публічно посварився з Такером Карлсоном і фактично вивів його за межі руху MAGA. Приводом стала війна навколо Ірану та участь США в ударах, які Карлсон назвав «абсолютно огидними і злими». Але далі Карлсон пішов ще далі. Карлсон заявив, що США воюють не за свої інтереси, а тому що «Ізраїль хотів, щоб це сталося». У своєму проєкті він сформулював це максимально жорстко — у дусі старих конспірологічних сюжетів на кшталт «Протоколів сіонських мудреців»: «Це сталося тому, що Ізраїль хотів, щоб це сталося. Це війна Ізраїлю. Це не війна США. Важко це казати, але рішення тут ухвалили не США. Його ухвалив Біньямін Нетаньягу». Ці слова майже одразу почала активно цитувати й поширювати російська та Z-російська пропаганда, де подібні тези давно використовують як частину антизахідної та антисемітської риторики. Відповідь Дональда Трампа була жорсткою і показовою. Він відповів Карлсону не аргументами щодо Ірану, а ударом по статусу: «Такер збився з шляху. Я давно це зрозумів, і він не MAGA. MAGA рятує нашу країну. MAGA робить нашу країну знову великою. MAGA — це “Америка передусім”, а Такер — ніщо з цього». Таким чином Трамп позначив межу допустимої критики: справа не в самій війні, а в належності до руху. Але далі суперечка почала рухатися в зовсім інший бік. У своїх подальших виступах Карлсон почав говорити вже не лише про політику США, а й про релігійні мотиви війни. Він заявив, що Ізраїль нібито прагне зруйнувати мечеть «Аль-Акса» і побудувати на її місці Третій Храм. Як «доказ» він навів нашивки із символікою Храму, які, за його словами, можна побачити у деяких солдатів ЦАХАЛ. Далі пролунала ще одна версія — що рух Хабад нібито роками просуває ідею будівництва Третього Храму. Фактично мова пішла про класичний антисемітський сюжет — про те, що євреї нібито стоять за глобальними подіями. І саме тут ця історія несподівано перетинається з іншою пропагандистською лінією. У російському Z-інформаційному просторі вже давно поширюється схожий міф: нібито євреї збираються побудувати «Новий Єрусалим» — причому не на Близькому Сході, а на території України. На такі заяви 6 березня 2026 року відповів головний рабин України Моше Асман (посланник ХАБАДу). Він переказав «нову вау-версію», яка зараз циркулює в логіці Карлсона: нібито «євреї — точніше Хабад — розв’язали цю війну, щоб відбудувати Третій храм у Єрусалимі». «Антиукраїнця та антисеміта Такера Карсена», — сказав він. І додав: «то, швидше за все, через поребрик (Росію) закидається думка вже давно, що євреї хочуть тут, в Україні, відбудувати Новий Єрусалим». По суті Асман пов’язав нинішню хвилю з давно відомим механізмом антисемітської пропаганди: одну й ту саму ненависть можна «упаковувати» у різні версії. Сьогодні — «Третій храм». Завтра — «Новий Єрусалим в Україні». Післязавтра — «винні євреї, які то їдуть, то приїжджають». Версії можуть суперечити одна одній, але мета завжди одна — звинуватити і розпалити ненависть. Окремо варто нагадати, хто такий сам Карлсон. Такер Свонсон Макнір Карлсон — американський телеведучий і політичний коментатор, відомий ультраконсервативними поглядами, просуванням теорій змови, антивакцинаторськими тезами та виступами проти абортів, фемінізму, ЛГБТ і мігрантів. Найбільшу популярність він здобув як ведучий шоу Tucker Carlson Tonight на Fox News. Пізніше його публічна лінія дедалі більше зміщувалася в бік міжнародних політичних скандалів — зокрема інтерв’ю з путіним та президентом Ірану Масудом Пезешкіаном. Детальніше: https://nikk.ua/uk/novij-ierusalim-v-ukraini-yak/ #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine НАновости‼️: новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтесь, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Шлях із Києва до Хайфи: Марк Голенков — вихованець київського дитячого футболу, герой перемоги «Маккабі» Хайфа U19 над «Барселоною» в Юнацькій лізі УЄФА Майже чотири роки тому, з початком путінської повномасштабної агресії проти України, до Ізраїлю з Києва приїхав 13-річний підліток Марк Голенков. Репатріант. Воротар. Хлопець, який до того жив звичайним життям дитини в українському футбольному середовищі, де тренування — головна подія дня. Потім у Київ прийшла війна. Російські ракети, вибухи, сирени, ночі без сну, відчуття, що звичний світ руйнується просто на очах. Дитячий футбол, плани, мрії — усе це в один момент опинилося поруч з іншими словами: укриття, тривога, евакуація, від’їзд. А потім — переїзд. Ізраїль. Хайфа. А потім минуло чотири роки — і прізвище Голенков раптом зазвучало так, як зазвичай звучать імена людей, які в один момент роблять «неможливе». Не в кіно. Не в переказі. У реальному матчі плей-оф, де в тебе є одна спроба — і все. І цього справді не чекав ніхто. «Маккабі» Хайфа U19, яка сенсаційно вийшла до 1/16 фіналу Юнацької ліги УЄФА, в драматичному матчі вибила з турніру «Барселону». Поєдинок відбувся 4 лютого 2026 року на стадіоні «Дьїрмот» у місті Дьйор (Угорщина), де «Маккабі» був номінальним господарем поля. Основний час завершився з рахунком 2:2, а в серії післяматчевих пенальті ізраїльська команда перемогла 3:1. Ключовий факт цього вечора звучить просто: воротар Марк Голенков відбив три післяматчеві 11-метрові удари поспіль. Три поспіль. Проти «Барселони». У плей-оф європейського турніру. Ще вчора можна було сказати: «так, він із Києва, так, переїхав». Сьогодні українська частина його біографії виглядає вже не фоном, а фундаментом. Марк Голенков почав займатися футболом у Києві, в дитячо-юнацькій школі клубу «Зірка». З раннього віку він обрав позицію воротаря й швидко почав вирізнятися серед однолітків. У жовтні 2015 року, у віці семи років, Голенков узяв участь у II Міжнародному турнірі з мініфутболу «Дитячі мрії» на Закарпатті у складі «Зірки» (Київ). За підсумками змагань Марка визнали найкращим воротарем турніру, а його команда здобула бронзові медалі. У 2017 році «Зірка» (Київ) перемогла на міжнародному турнірі Brașov Indoor Cup з футзалу, і Голенков знову отримав індивідуальну нагороду найкращого воротаря — цього разу у віці дев’яти років. Згодом він перейшов до системи підготовки «Динамо» (Київ). До осені 2021 року Марк виступав за команду «Динамо» U14 в Еліт-лізі ДЮФЛУ, регулярно виходив у стартовому складі, грав «на нуль» у важливих матчах і став основним воротарем своєї вікової групи, зокрема й у принципових поєдинках проти академії «Шахтаря». Для ізраїльської аудиторії ця перемога чіпляє ще й тому, що це дуже впізнавана біографія для сотень тисяч людей. Євреї з України за останні роки пройшли шлях, який важко описати однією фразою: тривожні збори, переїзд, нова школа, нова мова, нове коло друзів, нове відчуття дому. І майже завжди — спроба не загубити себе дорогою. У таких історіях спорт часто стає не «хобі», а рятівним колом. Він дає структуру, розклад, зрозумілі правила: ось тренер, ось команда, ось твоя роль. Ти можеш бути розгубленим у побуті, але на полі знову розумієш, хто ти є. Тому історія Голенкова — це не просто «талановитий воротар». Це приклад того, як підліток з України, вихований у київській футбольній культурі, знайшов в Ізраїлі новий шлях і не розчинився в переїзді. Навпаки — вийшов на рівень, де його прізвище почули далеко за межами країни. Є ще одна деталь, дуже ізраїльська: Хайфа — місто, де репатріація завжди була частиною повітря. Тут звикли, що людина може приїхати з іншого світу й за кілька років стати «своєю». Не за паспортом — за вчинками. В Ізраїлі його молодіжна траєкторія виглядає так: Hapoel Beer Sheva (2022–2023) Maccabi Haifa (з 2023 року) З 15 років Марк живе сам у спортивному інтернаті «Маккабі» Хайфа. Це означає дисципліну й режим не «за бажанням», а як єдиний спосіб витримати конкуренцію. Ще один важливий факт: він підписав продовження контракту на три роки й фігурує як гравець молодіжної команди «Маккабі» Хайфа та юнацької збірної Ізраїлю. Для 17-річного воротаря це не формальність, а чіткий сигнал — клуб бачить у ньому проєкт, у який готовий інвестувати. А тепер — один вечір, про який заговорила вся Європа. Юнацька ліга УЄФА. «Маккабі» Хайфа — «Барселона». Серія пенальті — і воротар, який не зламався. Це історія не лише про футбол. Це історія про українське дитинство, війну, репатріацію, Хайфу і момент, коли ти витримав тиск — і став ім’ям. Ця історія ще пишеться. Бо коли в Хайфі з’являється воротар, який бере три пенальті поспіль проти «Барселони», — це вже не лише про футбол. Це про шлях. І про витримку. Повна версія — тут: https://nikk.agency/uk/shlyah-z-kiieva-do-hajfi/ НАновости‼️ – новини Ізраїлю Важно❓ Поділіться ❗️ і підписуйтесь, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #МаркГоленков #МаккабіХайфа #футбол #Хайфа

Олійникова відмовиться від спільного фото і рукостискання з угоркою Бондар на турнірі WTA 250 🎤 Українська тенісистка Олександра Олійникова (92) відмовиться від спільного фото та рукостискання з угоркою Анною Бондар (74), з якою зустрінеться у другому колі на турнірі WTA 250 у Клуж-Напоці 🎾 Анна Бондар брала участь у виставковому турнірі "Трофеї Північної Пальміри" в грудні 2022 року – турнірі, організованому в Росії як демонстративне ігнорування міжнародних санкцій і обмежень, накладених на країну-агресора. Цей турнір було профінансовано коштами компанії Газпром, одного з ключових фінансових стовпів російської військової машини. Це ті самі гроші, за які Росія вбиває і калічить українських жінок і дітей. Це ті самі гроші, якими знищують наших батьків, братів і чоловіків, які на своїй землі захищають свої сім'ї, міста і села. Вона нагадала, що рішення Бондар про участь у турнірі в РФ було ухвалене після того, як світ дізнався про масові злочини російської армії в Бучі, Ірпені та Ізюмі, а також після визволення Херсона, де було виявлено масові поховання, катівні та задокументовано численні випадки тортур і сексуального насильства з боку російських військових 🤬 Поїхати в грудні 2022 року на турнір у Росію і прийняти оплату з коштів Газпрому – з моральної точки зору це те саме, що поїхати грати турнір у нацистську Німеччину в 1941 році й отримати винагороду ювелірними прикрасами євреїв, знищених у таборах смерті Освенцим і Треблінка. Те саме зло – тільки 80 років потому. #tennis #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Щороку 27 січня світ вшановує пам’ять жертв Голокосту. Цю дату встановила Генеральна Асамблея ООН у 2005 році. Голокост був організований нацистською Німеччиною на чолі з Адольфом Гітлером і мав на меті знищення євреїв Європи. У межах так званого «остаточного розв’язання єврейського питання» нацисти створили понад 40 тисяч гетто і концтаборів, зокрема Аушвіц, Треблінку та Дахау, де людей утримували в нелюдських умовах і масово вбивали. Жертвами нацистської політики стали близько 6 мільйонів євреїв, з них 1,5 мільйона - з території сучасної України. В Україні одним із наймасовіших місць розстрілів став Бабин Яр у Києві, де у вересні 1941 року загинули понад 33 тисячі євреїв. Під час наступу союзників у 1944–1945 роках було звільнено нацистські табори смерті, що відкрило світові масштаби злочинів. Після війни частину нацистських злочинців засудили, а геноцид було визнано злочином за міжнародним правом. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

#дати ​Пам’ять, що рятує майбутнє: Чому 27 січня — це день "Ніколи знову". ​Дата була обрана не випадково: саме 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту увійшли до брами найбільшого нацистського табору смерті — Аушвіц-Біркенау, що став символом промислового вбивства людей. Коли солдати відчинили ворота, світ здригнувся від масштабу злочину, який неможливо було осягнути людським розумом. 🚫⛓️ ​Голокост (або Шоа) забрав життя близько 6 мільйонів євреїв, серед яких 1,5 мільйона були дітьми. Для України ця трагедія має глибокий і болючий слід, адже саме на наших землях відбувався "Голокост від куль" — масові розстріли в Бабиному Яру та тисячах інших ярів по всій країні. Ми згадуємо не лише жертв, а й Праведників народів світу — тих відважних українців та представників інших націй, які, ризикуючи власним життям, переховували євреїв від нацистського терору. 🇺🇦✡️ ​Цей день — суворе нагадування про те, до чого призводить ненависть, ксенофобія та мовчання суспільства. Сьогодні, коли агресія та ідеології переваги знову піднімають голову, пам’ять про жертв Аушвіца стає нашим моральним щитом. Ми кажемо "Ніколи знову" не як гасло, а як обіцянку боротися за людську гідність кожного дня. 🕊️🌍

«Уряд РФ використовує єврейську громаду для виправдання війни проти України» — рабин Гольдшмідт, колишній головний рабин Москви; на жаль, лідери єврейської громади в Росії змушені підтримувати цей наратив Рабин Пінхас Гольдшмідт, колишній головний рабин Москви, відмовився підтримати війну проти України, був змушений покинути Росію і згодом оголошений там «іноземним агентом». У інтерв’ю ізраїльському виданню Israel Hayom він формулює це прямо, без пом’якшень: «Уряд використовує єврейську громаду в політичних цілях. Останніми роками в Росії просувається теорія про повернення неонацизму в Україну та до країн Балтії, так що війну в російському наративі подають як продовження війни проти нацистської Німеччини. На жаль, лідери єврейської громади в Росії підтримують цю історію — вони використовують громаду в пропагандистських цілях». За словами рабина, така конструкція дозволяє представити війну не як сучасний політичний конфлікт, а як нібито морально виправдане продовження «історичної боротьби». Пам’ять про Другу світову війну та Голокост стає частиною риторичного інструментарію, а не предметом чесної історичної розмови. Гольдшмідт підкреслює: із приходом Путіна до влади в 2000 році втручання держави в життя єврейської громади стало нормою. Влада вирішувала, хто може бути головним рабином, а хто ні, і вигнала з країни десятки рабинів. Він пов’язує це з поверненням логіки силових структур і ідеології закритої держави: «З приходом Путіна влада повертається до спадкоємців КДБ, і ненависть до чужинців і Заходу стає невід’ємною частиною особистості людей, що виросли в цьому суспільстві». Особливе місце в інтерв’ю займає тема антисемітизму як інструменту самозахисту російської влади в кризові моменти. Гольдшмідт підкреслює, що це не теоретичне побоювання, а історично підтверджений механізм. «Страх полягає в тому, що коли уряд у Росії почувається під загрозою, він використовує антисемітизм для самозахисту. Ми бачили це раніше — у кінці царської епохи уряд говорив: «Не сердьтеся на царя, сердьтеся на євреїв», і це призвело до погромів. Це також відбувалося в кінці сталінської епохи». За його словами, нинішня риторика та міжнародна ізоляція держави створюють умови, у яких подібний сценарій знову стає можливим. Гольдшмідт безпосередньо пов’язує загострення напруги з ізоляцією Росії після початку війни проти України: «Сьогодні Росія перебуває в ізоляції. Путін думав, що переможе в Україні за три дні, а наступного місяця ми будемо відзначати чотири роки війни — довше, ніж війна між Росією і нацистською Німеччиною. Він ізолював себе від Заходу». Ця ізоляція, підкреслює рабин, прямо впливає на становище євреїв у країні. Під сумнів ставиться їхня лояльність державі, зростає антисемітизм, офіційно бути євреєм стає складніше. За його оцінкою, з початку війни країну вже залишили близько 100 тисяч євреїв, і абсолютна більшість із них не розглядає можливості повернення. Майбутнє єврейського життя в Росії, на його думку, виглядає без ілюзій: скорочення громад, втрата ресурсів і самотність. Люди все рідше пожертвують на синагоги та громадські центри, тому що розуміють — там немає довгострокового майбутнього. Галахічне питання Чи має право єврейська громада зберігати лояльність до держави, якщо ця лояльність вимагає публічної мовчанки або підтримки дій, пов’язаних з насильством, брехнею та спотворенням історичної пам’яті? Де проходить межа між דינא דמלכותא דינא — обов’язком дотримуватися законів держави — і забороною לא תעמוד על דם רעך — не бути байдужим до пролитої крові та несправедливості? Чи є примусова мовчанка допустимою формою самозбереження у ситуації, коли держава використовує єврейську громаду для виправдання війни та пропаганди — або ж це вже סיוע לדבר עבירה, сприяння гріху? Це питання особливо гостро звучить у контексті трьох клятв галута (שלוש השבועות): не повставати проти народів силою, не пришвидшувати кінець вигнання і водночас визнання того, що народи світу не повинні надмірно пригнічувати Ізраїль. Якщо ця межа порушується, постає ключове питання: чи зберігає принцип лояльності свою обов’язкову силу, коли остання межа перейдена? Підсумок Інтерв’ю Пінхаса Гольдшмідта в Israel Hayom — це не політичний маніфест і не публіцистика. Це спроба зафіксувати момент, коли єврейська громада в Росії опинилася між історичною пам’яттю та сучасною пропагандою, між страхом і лояльністю, між минулим і невизначеним майбутнім. Повний матеріал — тут: https://news.nikk.co.il/uk/uryad-rf-vikoristovuie-ievrejsku-gromadu/ ❓ Як ви вважаєте: чи існує в галахі момент, після якого мовчання перестає бути нейтральним і стає співучастю? НАновини‼️ — новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881