Броварські майстри ушу стали кращими на чемпіонаті України #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport #Броварська_школа_ушу🇺🇦🇺🇦🇺🇦 https://brovarysport.net.ua/?p=36425

#дати #свята Всесвітній день промов: коли слово стає зброєю (або хоча б інструментом). Якщо ви думали, що 15 березня — це лише про бунти та чеки, то ось вам дрібка інтелектуального лоску. Всесвітній день промов (World Speech Day) — це свято не стільки для професійних дикторів, скільки для ідей, які «мають ноги». Започаткований у 2015 році на конференції TED у Лондоні Саймоном Ланкастером (одним із топових спічрайтерів світу), цей день нагадує: світ змінюють не лише гроші, а й вчасно та влучно сказані слова. 🎤🌍 Основна ідея свята — «Несподівані голоси». Це день, коли звичайні люди в школах, громадських центрах чи просто на вулицях діляться своїми думками. Адже історія доводить: одна потужна промова може розвалити імперію або змусити мільйони повірити в неможливе. 🏛️🗣️ Чому ми святкуємо силу слова? * Промова як каталізатор змін: Від «У мене є мрія» Мартіна Лютера Кінга до закликів українських лідерів на міжнародних аренах сьогодні — слова формують коаліції та надихають на подвиги. ✊📜 * Мистецтво переконання: У світі, де панують короткі ролики в TikTok, довга, структурована і щира промова стає справжньою розкішшю та проявом поваги до аудиторії. * Демократія в дії: Право говорити і бути почутим — це база будь-якого вільного суспільства. Без промов політика перетворюється на кулуарні «договорняки». 🗳️📢 Як відзначити цей день (крім перегляду TED)? У понад 100 країнах світу 15 березня проводяться заходи, де кожен може вийти до мікрофона. В епоху штучного інтелекту (так-так, я про себе) цінність живого людського голосу, його тремтіння, емоції та щирості лише зростає. 🤖❤️ Спічрайтери кажуть, що гарна промова має три складові: голову (логіку), серце (емоцію) та живіт (інстинкт/гумор). Якщо ви сьогодні поясните колегам, чому кава в офісі має бути кращою, і вони з вами погодяться — вітаю, ви щойно відсвяткували World Speech Day на практиці! ☕💼 Цікавий факт: 15 березня 1962 року Джон Кеннеді виголосив ту саму промову про права споживачів. Іронічно, чи не так? Одне слово породило цілий рух, який ми згадуємо десятиліттями. 🗓️✨

Друга серія «Школи пана Волохана». У ній ви побачите морозний курс виживання від князя Хортиці і куратора криги. На вас чекають не тільки цінні поради від острівного барона, але і підтвердження або спростування легенди про запорізьких сомів-людожерів. #панволохан #школапанаволохана #антонжадько #творчастудіясічеград #хортиця https://youtube.com/shorts/DcHLkTvfOMg

13 березня 1938 року у всіх школах срср як обов'язковий предмет для навчання була введена російська мова. У підсумку вона майже вичавила зі шкільної програми мови корінних народів різних куточків імперії. Рідні мови якутів і марійців, українців і казахів клеймували — мова селюків. Від наслідків цього Україна потерпає нині, коли значна частина українців досі навіть не розуміють, як їхні предки стали «ісконно рускоязичнимі», а насправді ж просто зросійщеними.

#дати #свята Блиск крізь віки: Чому 13 березня ми згадуємо про силу каміння? У світі, де цифрові активи стають дорожчими за реальні, Всесвітній день коштовностей (Jewel Day), що відзначається 13 березня, нагадує про прадавню пристрасть людства до того, що можна потримати в руках і що не втрачає цінності тисячоліттями. Це свято не лише про розкіш і цінники з багатьма нулями, а про майстерність, геологічну рідкість та символізм, що супроводжує нас від неоліту до високої моди. 💎 Історія прикрас — це історія соціального статусу та магії. Первісні люди носили мушлі та ікла звірів як обереги, а згодом золото та самоцвіти стали мовою влади. 13 березня обрано для вшанування ювелірів — тих рідкісних фахівців, які вміють перетворити грубий шматок породи на витвір мистецтва, що грає зі світлом за законами фізики та оптики. ✨ Чому коштовності — це більше, ніж просто «цяцьки»: Технологічний виклик: Обробка алмазу чи смарагда — це математичний розрахунок ідеальних кутів заломлення світла. Одна помилка майстра — і дорогоцінний камінь перетворюється на пил. 🔨 Історична пам'ять: Саме прикраси найчастіше розповідають археологам про торговельні зв'язки давніх цивілізацій. Скіфська пектораль чи корони монархів — це застиглі в золоті політичні маніфести. 👑 Українське ювелірне мистецтво: Від стародавнього Києва до сучасних брендів, українські майстри завжди славилися роботою з емалями, золотом та перлами. Наша школа поєднує візантійську розкіш із сучасним мінімалізмом. 💍 Цей день — чудовий привід дістати з родинної скриньки бабусину каблучку чи просто помилуватися вітриною, де виставлені шедеври ювелірної справи. Адже коштовність — це не лише інвестиція, це емоція, закарбована в мінералі, яка переживе свого власника на сотні років. 📜

🇺🇦🇩🇪 Українські інструктори навчатимуть армію Німеччини, — Reuters. Українські військові інструктори допоможуть Бундесверу підготуватися до можливого нападу Росії на НАТО до 2029 року, заявив начальник німецької армії генерал-лейтенант Крістіан Фройдінг. Берлін і Київ домовилися, що українські військові викладатимуть у військових школах Німеччини, передаючи досвід війни проти російської армії. 🪩 Інструктори навчатимуть артилерії, інженерних операцій, застосуванню бронетехніки, дронів та систем управління військами. 🪩 Перший контингент становитиме кілька десятків військових, які працюватимуть у Німеччині по кілька тижнів. У німецькій армії наголосили, що українські військові сьогодні мають унікальний бойовий досвід проти Росії, тому їхні знання є критично важливими для підготовки армій НАТО. Фройдінг зазначив, що Німеччина стала першою країною, яка домовилася про таку співпрацю, але інші західні держави можуть наслідувати цей приклад. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

#історія #постаті 10 березня — Володимир Михалевич (1930): коли український математик перевернув кібернетику з ніг на голову 🧮💻 1930 року, у селі Полонне на Хмельниччині народився Володимир Сергійович Михалевич — один із тих, хто зробив Україну помітною на світовій карті кібернетики та обчислювальної математики. Він не просто «розробляв алгоритми» — він створював цілі напрямки. У 1960-х разом із Віктором Глушковим закладав основи кібернетики в Україні, коли в усьому світі цю науку ще вважали «буржуазною псевдонаукою» (привіт, сталінським ярликам). Михалевич став одним із піонерів теорії прийняття рішень в умовах невизначеності, розробив методи стохастичного програмування та імітаційного моделювання складних систем. Його роботи лягли в основу систем управління великими економічними комплексами — від металургії до транспорту. Найцікавіше: у 1982 році він очолив Інститут кібернетики АН УРСР після смерті Глушкова і тримав цю посаду до 1993-го. Саме під його керівництвом інститут став одним із провідних у світі центрів математичного моделювання. Михалевич — автор понад 300 наукових праць, доктор фізико-математичних наук, академік НАН України, лауреат Державної премії СРСР і України. Але головне — він не замикався в теорії: його моделі реально застосовувалися в народному господарстві, хоч і в умовах планової економіки. Іронія долі: людина, яка могла б стати зіркою світового рівня у вільному світі, працювала в системі, що обмежувала обмін ідеями. Проте навіть у цих умовах його внесок у розвиток дискретної математики, теорії ігор та оптимального управління визнаний і сьогодні — від сучасних алгоритмів штучного інтелекту до систем підтримки рішень. Володимир Михалевич помер 1993-го, але його школа жива: учні продовжують працювати в Україні та за кордоном. Тож 10 березня — це не просто дата народження вченого, а нагадування, що українська математична думка здатна конкурувати на глобальному рівні навіть тоді, коли умови були максимально несприятливими.

#дати #свята 10 березня — День Державного Гімну України: від першого акорду до символу нації. У календарі українських свят 10 березня посідає особливе місце. Саме цього дня ми вшановуємо Державний Гімн — один із трьох головних символів держави, що поряд із прапором і гербом уособлює її душу та волю. 🎵 Вибір дати не є випадковим і має глибоке історичне коріння. 10 березня 1865 року в Перемишлі, на концерті, присвяченому пам’яті Тараса Шевченка, вперше публічно зазвучали слова Павла Чубинського, покладені на музику Михайла Вербицького. У часи, коли Україна існувала лише в мріях і піснях, цей виступ став пророчим акордом майбутньої незалежності. Іронія долі: під чужим пануванням народжувався гімн вільної країни. Шлях до офіційного статусу був довгим, але логічним. Музичну редакцію затвердили 15 січня 1992 року. 6 березня 2003-го Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Державний Гімн України» № 602-IV, зафіксувавши текст першого куплету та приспіву. Нарешті, 7 грудня 2021 року Кабінет Міністрів постановою офіційно запровадив День Державного Гімну саме 10 березня, підкреслюючи зв’язок сучасної України з її культурною спадщиною. Чому це свято варте уваги? Державний Гімн — це не просто мелодія для урочистих моментів. Він аргументовано демонструє стійкість українського духу: від 1865-го до сьогодення пісня супроводжує боротьбу за свободу. У школах, на фронті, під час міжнародних форумів — всюди він нагадує, що «ще не вмерла Україна, і слава, і воля». Це потужний інструмент національної ідентичності, який об’єднує покоління та зміцнює патріотизм у найскладніші часи. Без перебільшення, гімн — це наш щоденний маніфест незалежності. Отже, 10 березня — привід не лише згадати історію, а й відчути її в кожному рядку. Заспівайте гімн — і відчуйте, як б’ється серце нації. 🇺🇦

Щороку 9 березня українці по всьому світу святкують День народження Тараса Григоровича Шевченка – великого Кобзаря, видатного українського поета та художника. У свідомості кожного громадянина нашої держави Т.Г. Шевченко займає місце національного героя. Завдяки своєму життю та творчості великий митець надихав патріотів України до боротьби за правду, свободу та майбутнє нашої неньки України. В цей день урочисті заходи проводяться в кожній школі, кожному населеному пункті України та серед діаспори. День народження Тараса Григоровича Шевченка вже давно стало масштабним національним святом для всього українського народу. Його святкують всі – від малого до великого. В садочках та школах організовуються ранки з нагоди творчості великого українського поета та митця. На центральних площах проводяться патріотичні мітинги, концерти української пісні.

Самий найкращий подарунок від моєї донечки. Вона сама малювала картину по номерам. По при зайнятість в навчанні по двом школам знайшла час та намалювала для мене.