• #історія #особистості
    🎬 Майстер візуальних світів: Народження Рідлі Скотта (1937).
    Сьогодні, 30 листопада, ми святкуємо день народження одного з найвпливовіших та найвідоміших кінорежисерів сучасності – сера Рідлі Скотта. Цей британський маестро, якому сьогодні виповнюється 86 років, подарував світовому кінематографу незліченну кількість культових фільмів, що змінили жанри та вплинули на цілі покоління кінематографістів та глядачів.

    Від реклами до блокбастерів 🎥

    Рідлі Скотт народився у 1937 році в Північному Шильдсі, Англія. Свою кар'єру він починав у рекламній індустрії, знявши тисячі рекламних роликів, що дозволило йому досконало опанувати візуальну мову та режисерську майстерність. Цей досвід став фундаментом для його унікального, візуально насиченого стилю.
    Його дебют у повнометражному кіно відбувся у 1977 році з фільмом «Дуелянти», який отримав нагороду за найкращий дебют на Каннському кінофестивалі.

    Творець культових франшиз ✨

    Справжня слава прийшла до Скотта з його наступними роботами, які стали візитівками наукової фантастики та кіно в цілому:
    «Чужий» (Alien, 1979): Цей фільм не просто започаткував одну з найуспішніших науково-фантастичних горор-франшиз, а й переосмислив жанр, створивши незабутню атмосферу космічного жаху та представивши культового ксеноморфа.
    «Той, що біжить по лезу» (Blade Runner, 1982): Незважаючи на змішані відгуки під час виходу, цей неонуарний науково-фантастичний фільм згодом став справжнім культовим шедевром, визначивши естетику кіберпанку та поставивши глибокі філософські питання про людство та штучний інтелект.

    Різноманітність жанрів та незмінна якість 🌟

    Протягом своєї кар'єри Рідлі Скотт працював у найрізноманітніших жанрах, демонструючи дивовижну здатність створювати епічні та візуально вражаючі картини:
    «Тельма і Луїза» (Thelma & Louise, 1991): Феміністичний роуд-муві, що став культурним феноменом.
    «Гладіатор» (Gladiator, 2000): Епічна історична драма, яка отримала п'ять премій «Оскар», включаючи «Найкращий фільм».
    «Чорний яструб вниз» (Black Hawk Down, 2001): Напружений військовий фільм.
    «Марсіанин» (The Martian, 2015): Науково-фантастична драма, що поєднує виживання та гумор.

    Навіть у поважному віці Рідлі Скотт продовжує активно працювати, знімаючи нові фільми та залишаючись одним із найпродуктивніших та найшанованіших режисерів. Його візуальний стиль, увага до деталей та вміння створювати глибокі, запам'ятовуються світи, роблять його справжньою легендою кіно. 🎉
    #історія #особистості 🎬 Майстер візуальних світів: Народження Рідлі Скотта (1937). Сьогодні, 30 листопада, ми святкуємо день народження одного з найвпливовіших та найвідоміших кінорежисерів сучасності – сера Рідлі Скотта. Цей британський маестро, якому сьогодні виповнюється 86 років, подарував світовому кінематографу незліченну кількість культових фільмів, що змінили жанри та вплинули на цілі покоління кінематографістів та глядачів. Від реклами до блокбастерів 🎥 Рідлі Скотт народився у 1937 році в Північному Шильдсі, Англія. Свою кар'єру він починав у рекламній індустрії, знявши тисячі рекламних роликів, що дозволило йому досконало опанувати візуальну мову та режисерську майстерність. Цей досвід став фундаментом для його унікального, візуально насиченого стилю. Його дебют у повнометражному кіно відбувся у 1977 році з фільмом «Дуелянти», який отримав нагороду за найкращий дебют на Каннському кінофестивалі. Творець культових франшиз ✨ Справжня слава прийшла до Скотта з його наступними роботами, які стали візитівками наукової фантастики та кіно в цілому: «Чужий» (Alien, 1979): Цей фільм не просто започаткував одну з найуспішніших науково-фантастичних горор-франшиз, а й переосмислив жанр, створивши незабутню атмосферу космічного жаху та представивши культового ксеноморфа. «Той, що біжить по лезу» (Blade Runner, 1982): Незважаючи на змішані відгуки під час виходу, цей неонуарний науково-фантастичний фільм згодом став справжнім культовим шедевром, визначивши естетику кіберпанку та поставивши глибокі філософські питання про людство та штучний інтелект. Різноманітність жанрів та незмінна якість 🌟 Протягом своєї кар'єри Рідлі Скотт працював у найрізноманітніших жанрах, демонструючи дивовижну здатність створювати епічні та візуально вражаючі картини: «Тельма і Луїза» (Thelma & Louise, 1991): Феміністичний роуд-муві, що став культурним феноменом. «Гладіатор» (Gladiator, 2000): Епічна історична драма, яка отримала п'ять премій «Оскар», включаючи «Найкращий фільм». «Чорний яструб вниз» (Black Hawk Down, 2001): Напружений військовий фільм. «Марсіанин» (The Martian, 2015): Науково-фантастична драма, що поєднує виживання та гумор. Навіть у поважному віці Рідлі Скотт продовжує активно працювати, знімаючи нові фільми та залишаючись одним із найпродуктивніших та найшанованіших режисерів. Його візуальний стиль, увага до деталей та вміння створювати глибокі, запам'ятовуються світи, роблять його справжньою легендою кіно. 🎉
    Like
    1
    406views
  • ОДА ВІДКРИТІЙ ДУШІ

    Моя́ ти душе, чом бо ти відкрита?
    Для тебе де замо́к той відшукать,
    Щоб тільки той зумів його відкрити,
    Хто ранить би не міг і ображать.

    Моя́ ти душе, як з тобою бути?
    Ти ж добра і відкрита для усіх,
    Та й кожного умієш ти почути,
    Й багато хто залізти в те́бе зміг.

    Моя́ ти душе, як нам далі жити?
    В свої́ обі́йми геть усіх бере́ш,
    Стараєшся усім ти догодити,
    Але себе від них не бережеш.

    Моя́ ти душе, як тебе вблагати,
    Щоб ти крізь сито просівала всіх,
    Бо ти не знаєш, що від них чекати.
    Де той замо́к, аби тебе беріг?

    Моя́ ти душе, світла і наївна,
    Ти прагнеш вірить навіть у пітьмі,
    Твоя́ любов безмежна і чарівна,
    Та й зранена лишаєшся в собі́.

    Моя́ ти душе, будь ти обережна,
    Не кожен гість прихо́дить із теплом,
    Ти ж – квітка ніжна, і крихка й безмежна,
    Тебе сховати треба під крилом.

    Моя́ ти душе, вчися розпізнати
    Де щирість, а де – тінь чужих думок,
    Щоб не дала́ себе ти обірвати,
    Щоб не зламав тебе чужий урок.

    Моя́ ти душе, вчися ти міцніти,
    Бо в то́бі джерело живе й ясне́,
    Ти можеш світ любов’ю освітити,
    Воно не стихне й навіть не засне.

    Моя́ ти душе світла й непогасна,
    Ти – храм любові, вічний оберіг,
    Лишайся і надалі ти прекрасна,
    До тебе нечисть хай не зна доріг.

    Моя́ ти душе, сяй і не вагайся,
    Ти – океан, ти – вогнище тепла,
    Ти вчися берегтись і не здавайся,
    Бо сила тво́я в скринечці добра́.

    Моя́ ти душе, ти ростеш крилато,
    Ти вмієш біль у силу обернуть,
    І навіть бурі не зламають свято,
    Зумій себе у захист огорну́ть.

    Моя́ ти душе, вдягнена у шати,
    Ти ключ тримаєш в серці золотім,
    Його не зможе зрадник відшукати,
    Бо ти вже знаєш хто є справжнім, ким.

    Моя́ ти душе, я за тебе дбаю,
    Ти – скарб є мій, мій тихий оберіг,
    Й замо́к для тебе, люба, відшукаю,
    Щоб зранити цей світ тебе не зміг.

    26.11.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2025
    ID: 1052211

    ОДА ВІДКРИТІЙ ДУШІ Моя́ ти душе, чом бо ти відкрита? Для тебе де замо́к той відшукать, Щоб тільки той зумів його відкрити, Хто ранить би не міг і ображать. Моя́ ти душе, як з тобою бути? Ти ж добра і відкрита для усіх, Та й кожного умієш ти почути, Й багато хто залізти в те́бе зміг. Моя́ ти душе, як нам далі жити? В свої́ обі́йми геть усіх бере́ш, Стараєшся усім ти догодити, Але себе від них не бережеш. Моя́ ти душе, як тебе вблагати, Щоб ти крізь сито просівала всіх, Бо ти не знаєш, що від них чекати. Де той замо́к, аби тебе беріг? Моя́ ти душе, світла і наївна, Ти прагнеш вірить навіть у пітьмі, Твоя́ любов безмежна і чарівна, Та й зранена лишаєшся в собі́. Моя́ ти душе, будь ти обережна, Не кожен гість прихо́дить із теплом, Ти ж – квітка ніжна, і крихка й безмежна, Тебе сховати треба під крилом. Моя́ ти душе, вчися розпізнати Де щирість, а де – тінь чужих думок, Щоб не дала́ себе ти обірвати, Щоб не зламав тебе чужий урок. Моя́ ти душе, вчися ти міцніти, Бо в то́бі джерело живе й ясне́, Ти можеш світ любов’ю освітити, Воно не стихне й навіть не засне. Моя́ ти душе світла й непогасна, Ти – храм любові, вічний оберіг, Лишайся і надалі ти прекрасна, До тебе нечисть хай не зна доріг. Моя́ ти душе, сяй і не вагайся, Ти – океан, ти – вогнище тепла, Ти вчися берегтись і не здавайся, Бо сила тво́я в скринечці добра́. Моя́ ти душе, ти ростеш крилато, Ти вмієш біль у силу обернуть, І навіть бурі не зламають свято, Зумій себе у захист огорну́ть. Моя́ ти душе, вдягнена у шати, Ти ключ тримаєш в серці золотім, Його не зможе зрадник відшукати, Бо ти вже знаєш хто є справжнім, ким. Моя́ ти душе, я за тебе дбаю, Ти – скарб є мій, мій тихий оберіг, Й замо́к для тебе, люба, відшукаю, Щоб зранити цей світ тебе не зміг. 26.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2025 ID: 1052211
    156views
  • #поезія
    Я Вам пишу. І вкотре душу грію
    од споминів про Ваше королівство.
    Я не забула Вас. Та, нині вже не млію.
    Мені чужий Ваш храм із лицемірства.
    Чого ж пишу? Сама собі мерзенна.
    Клялася, що і слова Вам не кину...
    А нині осінь — благодать благословенна!
    І я пишу, мов листя па́де, без упину...
    Скажу, як є — чуття вдалось замкнути
    у потаємний сховок, попід шкіру.
    Я вже не та. Не п'ю на ніч отруту.
    І не молюсь на Ваш портрет допіру.
    Лиш взір очей, буває ще, натрапить
    на одиноку квітку поміж саду.
    І я замру... Та то лиш серце марить,
    шукаючи у осені розради...

    Я Вам пишу. І, вкотре без адреси.
    У Вашім королівстві дощ та мряка.
    Навряд чи маєм спільні інтереси,
    хіба, лиш осінь і вітрисько-розбишака...
    Я не зроню за Вами ні сльозинки.
    Оттак і знайте. Маю теж свій гонор.
    Ви не знайшли собі в мені родзинки
    І одспівали щастя мідним дзвоном...
    Я Вам пишу. Співаю. Нарікаю...
    Жбурляю, наче листя, дивні фрази.
    В старий комод з відразою ховаю
    оте писання і свої образи...
    Простіть мені. А я ж бо і не мушу.
    В мені ця осінь розбудила згадку.
    Не вітер то холодить вмерлу душу,
    то тільки Ви. А так, усе в порядку...

    Я Вам пишу...

    Людмила Галінська
    #поезія Я Вам пишу. І вкотре душу грію од споминів про Ваше королівство. Я не забула Вас. Та, нині вже не млію. Мені чужий Ваш храм із лицемірства. Чого ж пишу? Сама собі мерзенна. Клялася, що і слова Вам не кину... А нині осінь — благодать благословенна! І я пишу, мов листя па́де, без упину... Скажу, як є — чуття вдалось замкнути у потаємний сховок, попід шкіру. Я вже не та. Не п'ю на ніч отруту. І не молюсь на Ваш портрет допіру. Лиш взір очей, буває ще, натрапить на одиноку квітку поміж саду. І я замру... Та то лиш серце марить, шукаючи у осені розради... Я Вам пишу. І, вкотре без адреси. У Вашім королівстві дощ та мряка. Навряд чи маєм спільні інтереси, хіба, лиш осінь і вітрисько-розбишака... Я не зроню за Вами ні сльозинки. Оттак і знайте. Маю теж свій гонор. Ви не знайшли собі в мені родзинки І одспівали щастя мідним дзвоном... Я Вам пишу. Співаю. Нарікаю... Жбурляю, наче листя, дивні фрази. В старий комод з відразою ховаю оте писання і свої образи... Простіть мені. А я ж бо і не мушу. В мені ця осінь розбудила згадку. Не вітер то холодить вмерлу душу, то тільки Ви. А так, усе в порядку... Я Вам пишу... Людмила Галінська
    Like
    Love
    2
    256views
  • #поезія
    Обійми мене сильно-сильно!
    (аби жоден чужий не вдерся)
    Щоб тепло від твоїх обіймів
    дотягнулось до мого серця…
    Обійми мене так, неначе
    обіймаєш мене востаннє
    і навпомацки, мов незрячий,
    закарбовуєш все напам’ять.
    Обійми, боячись зламати,
    так бентежно, неначе квітку…
    Так, немов обіймає мати
    немовля, що прийшло до світу.
    Так, немов обіймає батько
    до вінця ведучи царівну!
    Щоб обійми такі у згадках
    були трепетні і наївні..
    І солодкі, як спілі сливи!
    І нехай би тобі здалося,
    ніби жив дотепер мотивом,
    щоб вдихнути моє волосся…
    Обійми мене ніжно-ніжно –
    аби я відчувала волю
    дременути від тебе спішно!
    (та обрала – таки з тобою…)
    І якщо ти далеко звідси,
    але прагнеш до мене дуже –
    обійми мене через відстань,
    а по тому – її подужай.
    А по тому прийди і просто
    обійми, не злякавши кроком…
    Я вплітаю в своє волосся
    твою силу на довгі роки.

    Ірина Рубець
    #поезія Обійми мене сильно-сильно! (аби жоден чужий не вдерся) Щоб тепло від твоїх обіймів дотягнулось до мого серця… Обійми мене так, неначе обіймаєш мене востаннє і навпомацки, мов незрячий, закарбовуєш все напам’ять. Обійми, боячись зламати, так бентежно, неначе квітку… Так, немов обіймає мати немовля, що прийшло до світу. Так, немов обіймає батько до вінця ведучи царівну! Щоб обійми такі у згадках були трепетні і наївні.. І солодкі, як спілі сливи! І нехай би тобі здалося, ніби жив дотепер мотивом, щоб вдихнути моє волосся… Обійми мене ніжно-ніжно – аби я відчувала волю дременути від тебе спішно! (та обрала – таки з тобою…) І якщо ти далеко звідси, але прагнеш до мене дуже – обійми мене через відстань, а по тому – її подужай. А по тому прийди і просто обійми, не злякавши кроком… Я вплітаю в своє волосся твою силу на довгі роки. Ірина Рубець
    Like
    Love
    2
    262views
  • Порошенко записав відеоролик, де передає військовим від себе РЕБи, куплені за гроші з держбюджету
    Нардеп Порошенко знову опинився у центрі скандалу. У мережі з'явилося відео, де він урочисто передає військовим системи РЕБ. Однак, як виявилось, ці вони були придбані не за гроші самого політика, а за кошти державного бюджету.
    "Витрачати власні кошти Порошенко звик хіба що на рекламу себе на бордах, де розповідає, як пожертвував «трильйони мільйонів» на ЗСУ. Любить «гетьман» піаритися на інших темах: наприклад, як мало не особисто заасфальтував вулицю в містечку у Вінницькій області. Про те, що це зроблено за рахунок бюджету. здебільшого за чужий рахунок.
    Те саме стосується і нібито допомоги ЗСУ. Спочатку ГОшки Порошенко збирають донати з людей, потім за ці донати купують техніку для армії, а Петро з Мариною її вручають під об'єктиви камер.
    Ще більше цинізму цієї історії додає те, що Порошенко є офіційним мільярдером. Він входить до трійки олігархів. Він – найбагатший депутат у Європі: заробляє більше, ніж усі євродепутати разом. А їх у Європарламенті – 750. І якщо він і дарує мільйони доларів, то лише своїм синам-уклоністам, які ховаються від військової служби у Лондоні"
    , - пише військовий "Сталкер".
    Порошенко записав відеоролик, де передає військовим від себе РЕБи, куплені за гроші з держбюджету Нардеп Порошенко знову опинився у центрі скандалу. У мережі з'явилося відео, де він урочисто передає військовим системи РЕБ. Однак, як виявилось, ці вони були придбані не за гроші самого політика, а за кошти державного бюджету. "Витрачати власні кошти Порошенко звик хіба що на рекламу себе на бордах, де розповідає, як пожертвував «трильйони мільйонів» на ЗСУ. Любить «гетьман» піаритися на інших темах: наприклад, як мало не особисто заасфальтував вулицю в містечку у Вінницькій області. Про те, що це зроблено за рахунок бюджету. здебільшого за чужий рахунок. Те саме стосується і нібито допомоги ЗСУ. Спочатку ГОшки Порошенко збирають донати з людей, потім за ці донати купують техніку для армії, а Петро з Мариною її вручають під об'єктиви камер. Ще більше цинізму цієї історії додає те, що Порошенко є офіційним мільярдером. Він входить до трійки олігархів. Він – найбагатший депутат у Європі: заробляє більше, ніж усі євродепутати разом. А їх у Європарламенті – 750. І якщо він і дарує мільйони доларів, то лише своїм синам-уклоністам, які ховаються від військової служби у Лондоні" , - пише військовий "Сталкер".
    482views
  • #думки
    Не навʼязуйся і не привʼязуйся...
    Не навʼязуйся — бо тоді втрачаєш гідність. Не привʼязуйся — бо тоді втрачаєш свободу. Живи з Богом у серці — і твої звʼязки з людьми будуть світлими, чистими і вільними. Хто твій — залишиться. Хто чужий — відійде. І в обох випадках це буде на благо твоєї душі…..
    #думки Не навʼязуйся і не привʼязуйся... Не навʼязуйся — бо тоді втрачаєш гідність. Не привʼязуйся — бо тоді втрачаєш свободу. Живи з Богом у серці — і твої звʼязки з людьми будуть світлими, чистими і вільними. Хто твій — залишиться. Хто чужий — відійде. І в обох випадках це буде на благо твоєї душі…..
    181views
  • А ось люди з сайту itc вже встигли подивитись новий серіал по франшизі «Чужий» і зробити огляд на цей sci-fi горрор, тож давайте ознайомлюватись, що воно за звір такий і чи варто приділяти увагу цій історії 🙃

    #sci_fi_не_нудно
    А ось люди з сайту itc вже встигли подивитись новий серіал по франшизі «Чужий» і зробити огляд на цей sci-fi горрор, тож давайте ознайомлюватись, що воно за звір такий і чи варто приділяти увагу цій історії 🙃 #sci_fi_не_нудно
    ITC.UA
    Рецензія на серіал “Чужий: Земля” / Alien: Earth
    З 12 серпня по 23 вересня на платформах FX на Hulu та Disney+ транслювався науково-фантасти
    Like
    Love
    2
    820views
  • ПРО ШАХОВОГО КОРОЛЯ
    (казка для дітей та дорослих)

    Жив у шаховому царстві шаховий король,
    І гадав, що грає в ньому найзначнішу роль.
    Вихвалявся, що як вийде він на поле бою,
    В поєдинку всі фігури затьмарить собою.

    Якось той король пихатий вирушив в похід,
    На чужині свого носа пхав куди не слід.
    Натерпілися чужинці лиха від хвалька.
    - Маєм ми його провчити й дати копняка!

    Щоб все вирішити спільно – скликали нараду.
    - Хто із вас, панове шахи, дасть слушну пораду?
    Вийшов посеред громади молодий козак.
    Хоч він був фігура скромна – всього лиш пішак.

    - Нехай цей король пихатий, що прийшов з війною,
    В справедливому двобою стрінеться зі мною!
    І якщо мені, простому пішаку, програє,
    Хай з великою ганьбою додому вертає!

    Не шкодуючи дотепів, вмить листа уклали
    І з несхибною стрілою в стан чужий послали.
    З тріском та стріла прошила полотно намету
    І влучила королю в мисочку з шербетом.

    Прочитав король листа, хвацько здибив вуса:
    - Та я того пішака зовсім не боюся!
    Проти мене він пігмей і хробак нікчемний,
    І мечем моїм могутнім буде убієнний!

    Та забув хвалько про те, що нерівні сили,
    Що у кучерях його срібляться сивини,
    Що давно в його руці не дзвеніла зброя,
    Що хибка його хода і постава квола.

    Як зійшовся з козаком у стрімкому герці -
    Жодних сумнівів не мав у своєму серці.
    Та клинок його меча шабля розтрощила,
    І відвага козака дух його зломила.

    Шах і мат, тобі, королю! – козак засміявся,
    Ти даремно на все царство міццю вихвалявся.
    Під коліном в горобця – і те більше сили!
    Твоє місце не в боях, а в пухкій перині!

    Хто іде до нас з мечем – на щиті вертає.
    В закривавлених полях соняхом зростає!
    Для своїх сурми відхід й хутко забирайся,
    Та на нашу шахівницю більше не вертайся!

    Цяя казочка проста, та натяки має.
    Хто із вас такий меткий – нехай розгадає!

    ©️ Наталія і Настя Шешунови
    https://youtu.be/CBmAzk6qvNw?si=Tk2U4DKOcPv7DDkx
    ПРО ШАХОВОГО КОРОЛЯ (казка для дітей та дорослих) Жив у шаховому царстві шаховий король, І гадав, що грає в ньому найзначнішу роль. Вихвалявся, що як вийде він на поле бою, В поєдинку всі фігури затьмарить собою. Якось той король пихатий вирушив в похід, На чужині свого носа пхав куди не слід. Натерпілися чужинці лиха від хвалька. - Маєм ми його провчити й дати копняка! Щоб все вирішити спільно – скликали нараду. - Хто із вас, панове шахи, дасть слушну пораду? Вийшов посеред громади молодий козак. Хоч він був фігура скромна – всього лиш пішак. - Нехай цей король пихатий, що прийшов з війною, В справедливому двобою стрінеться зі мною! І якщо мені, простому пішаку, програє, Хай з великою ганьбою додому вертає! Не шкодуючи дотепів, вмить листа уклали І з несхибною стрілою в стан чужий послали. З тріском та стріла прошила полотно намету І влучила королю в мисочку з шербетом. Прочитав король листа, хвацько здибив вуса: - Та я того пішака зовсім не боюся! Проти мене він пігмей і хробак нікчемний, І мечем моїм могутнім буде убієнний! Та забув хвалько про те, що нерівні сили, Що у кучерях його срібляться сивини, Що давно в його руці не дзвеніла зброя, Що хибка його хода і постава квола. Як зійшовся з козаком у стрімкому герці - Жодних сумнівів не мав у своєму серці. Та клинок його меча шабля розтрощила, І відвага козака дух його зломила. Шах і мат, тобі, королю! – козак засміявся, Ти даремно на все царство міццю вихвалявся. Під коліном в горобця – і те більше сили! Твоє місце не в боях, а в пухкій перині! Хто іде до нас з мечем – на щиті вертає. В закривавлених полях соняхом зростає! Для своїх сурми відхід й хутко забирайся, Та на нашу шахівницю більше не вертайся! Цяя казочка проста, та натяки має. Хто із вас такий меткий – нехай розгадає! ©️ Наталія і Настя Шешунови https://youtu.be/CBmAzk6qvNw?si=Tk2U4DKOcPv7DDkx
    YOUTU.BE
    Балада про шахового короля
    Автори балади - Наталія та Настя Шешунови.Це авторська балада, створена у стилі старовинної української поезії. У творі використано метафоричні образи битви ...
    Like
    1
    954views
  • ПРО ШАХОВОГО КОРОЛЯ
    (казка для дітей та дорослих)

    Жив у шаховому царстві шаховий король,
    І гадав, що грає в ньому найзначнішу роль.
    Вихвалявся, що як вийде він на поле бою,
    В поєдинку всі фігури затьмарить собою.

    Якось той король пихатий вирушив в похід,
    На чужині свого носа пхав куди не слід.
    Натерпілися чужинці лиха від хвалька.
    - Маєм ми його провчити й дати копняка!

    Щоб все вирішити спільно – скликали нараду.
    - Хто із вас, панове шахи, дасть слушну пораду?
    Вийшов посеред громади молодий козак.
    Хоч він був фігура скромна – всього лиш пішак.

    - Нехай цей король пихатий, що прийшов з війною,
    В справедливому двобою стрінеться зі мною!
    І якщо мені, простому пішаку, програє,
    Хай з великою ганьбою додому вертає!

    Не шкодуючи дотепів, вмить листа уклали
    І з несхибною стрілою в стан чужий послали.
    З тріском та стріла прошила полотно намету
    І влучила королю в мисочку з шербетом.

    Прочитав король листа, хвацько здибив вуса:
    - Та я того пішака зовсім не боюся!
    Проти мене він пігмей і хробак нікчемний,
    І мечем моїм могутнім буде убієнний!

    Та забув хвалько про те, що нерівні сили,
    Що у кучерях його срібляться сивини,
    Що давно в його руці не дзвеніла зброя,
    Що хибка його хода і постава квола.

    Як зійшовся з козаком у стрімкому герці -
    Жодних сумнівів не мав у своєму серці.
    Та клинок його меча шабля розтрощила,
    І відвага козака дух його зломила.

    Шах і мат, тобі, королю! – козак засміявся,
    Ти даремно на все царство міццю вихвалявся.
    Під коліном в горобця – і те більше сили!
    Твоє місце не в боях, а в пухкій перині!

    Хто іде до нас з мечем – на щиті вертає.
    В закривавлених полях соняхом зростає!
    Для своїх сурми відхід й хутко забирайся,
    Та на нашу шахівницю більше не вертайся!

    Цяя казочка проста, та натяки має.
    Хто із вас такий меткий – нехай розгадає!

    ©️ Наталія і Настя Шешунови
    https://youtu.be/CBmAzk6qvNw?si=Tk2U4DKOcPv7DDkx
    ПРО ШАХОВОГО КОРОЛЯ (казка для дітей та дорослих) Жив у шаховому царстві шаховий король, І гадав, що грає в ньому найзначнішу роль. Вихвалявся, що як вийде він на поле бою, В поєдинку всі фігури затьмарить собою. Якось той король пихатий вирушив в похід, На чужині свого носа пхав куди не слід. Натерпілися чужинці лиха від хвалька. - Маєм ми його провчити й дати копняка! Щоб все вирішити спільно – скликали нараду. - Хто із вас, панове шахи, дасть слушну пораду? Вийшов посеред громади молодий козак. Хоч він був фігура скромна – всього лиш пішак. - Нехай цей король пихатий, що прийшов з війною, В справедливому двобою стрінеться зі мною! І якщо мені, простому пішаку, програє, Хай з великою ганьбою додому вертає! Не шкодуючи дотепів, вмить листа уклали І з несхибною стрілою в стан чужий послали. З тріском та стріла прошила полотно намету І влучила королю в мисочку з шербетом. Прочитав король листа, хвацько здибив вуса: - Та я того пішака зовсім не боюся! Проти мене він пігмей і хробак нікчемний, І мечем моїм могутнім буде убієнний! Та забув хвалько про те, що нерівні сили, Що у кучерях його срібляться сивини, Що давно в його руці не дзвеніла зброя, Що хибка його хода і постава квола. Як зійшовся з козаком у стрімкому герці - Жодних сумнівів не мав у своєму серці. Та клинок його меча шабля розтрощила, І відвага козака дух його зломила. Шах і мат, тобі, королю! – козак засміявся, Ти даремно на все царство міццю вихвалявся. Під коліном в горобця – і те більше сили! Твоє місце не в боях, а в пухкій перині! Хто іде до нас з мечем – на щиті вертає. В закривавлених полях соняхом зростає! Для своїх сурми відхід й хутко забирайся, Та на нашу шахівницю більше не вертайся! Цяя казочка проста, та натяки має. Хто із вас такий меткий – нехай розгадає! ©️ Наталія і Настя Шешунови https://youtu.be/CBmAzk6qvNw?si=Tk2U4DKOcPv7DDkx
    YOUTU.BE
    Балада про шахового короля
    Автори балади - Наталія та Настя Шешунови.Це авторська балада, створена у стилі старовинної української поезії. У творі використано метафоричні образи битви ...
    889views
  • ЗНОВ КРІЗЬ ПІТЬМУ

    (рондель)

    Все відкривається знов крізь пітьму,
    Шлях мій веде у вогні перешкод.
    Світ нехай зрадить у вирі негод,
    Я не віддам перемогу йому.

    Вірність тримаю я слову, тому
    Мрію не знищить чужий антипод.
    Все відкривається знов крізь пітьму,
    Шлях мій веде у вогні перешкод.

    Все подолаю і темінь саму,
    Духом здіймаюсь, не роблячи шкод,
    Мрії вже кличуть до кращих висот.
    Знову долати цей шлях одному,
    Все відкривається знов крізь пітьму.

    Мирослав Манюк
    10.09.2025
    ЗНОВ КРІЗЬ ПІТЬМУ (рондель) Все відкривається знов крізь пітьму, Шлях мій веде у вогні перешкод. Світ нехай зрадить у вирі негод, Я не віддам перемогу йому. Вірність тримаю я слову, тому Мрію не знищить чужий антипод. Все відкривається знов крізь пітьму, Шлях мій веде у вогні перешкод. Все подолаю і темінь саму, Духом здіймаюсь, не роблячи шкод, Мрії вже кличуть до кращих висот. Знову долати цей шлях одному, Все відкривається знов крізь пітьму. Мирослав Манюк 10.09.2025
    Like
    1
    362views
More Results