Та все ж я чимось зайнята?

Телефоном клацала, ще день був?:)

Вже ночер?:)

А я світлинами тільки зібралася ділитися?:)

Вже й тої моєї лавашевої запіханки майже не залишилося, а я світлинами з нею ніяк не похвалюся!:)

Згадую, як я вдосконалювала технологію її приготування?:)

Починала з того, що розкладала лаваші на столі.

Ретельно по всьому периметру розподіляла начинку.

Зкручувала рулетами.

Й потім вже в декові заливала сумішшю яєць та чогось на кшталт сметани чи кефіру!:)

Наступний крок - листи лавашу складала в деко. Й вже там накладала начінку!:)

Шарами, авжеж!:)

Якось лаваш мені дістався драний!:) Й я ті дірки шматтям лавашу закладала?:)

Остаточний варіант!:)

Замороджений лаваш я ламаю. Й також організовую шари!:)

Яйця та сметана в мене вже змішана з начинкою!:)

Цікаво, ще якісь вдосконалення можливі?:)

Для лінивих?:)

Чи вже нічого нового я не придумаю:)

❗️Люди з психічними розладами та інвалідністю утримуються в Тернопільському ТЦК, — омбудсмен Лубінець

Що цікаво, під час візиту, наглядач за мобілізованими перебував у стані алкогольного сп’яніння.

За результатами втручання з ТЦК вдалося звільнити п’ятьох людей.

На Донбасі той чубушник ріс у кожному першому взятому дворі?

Заввишки з мене? Не вищий!

Запах обожнювала?

На Полтавщині весною 2015 садила саме такий набір рослин, який в мене в Ясинуватій був!:)

Чубушник в обов’язковому варіанті!:)

Й що???

По-перше, він виявився іншого сорту!:)

По-друге, він пізній!:)

По-третє, він взагалі не пахне!:)

По-четверте, я минулого року перестала його стригти?:) Бо мені цікаво, скільки він ще ростиме?:) Цьогоріч ця дурррра вже вимахала метрів на 4-5!:) Й зупинятися, схоже, не планує?:))) Ще й з виноградом затоваришував!:) Позаплелися, як рідні!:)

Є в мене ще один чубушник.

Махровий.

Чемний хлопчик, не лізе вгору, як переляканий?:)

Алееее!:)

Але він також не пахняє!:)))

А ще новини?:)

Сунуся з їдлом та водою в напрямку курей?:)

Повз свій сантехнічний квітник?:)

Там осоти - вже мені по пуп!!!

Мокреці - вищі за мої коліна!!! Ви бачили такі мокреці? От й я не бачила!!!:)

Коли десь там, в цих ххххащах, щось видніється???

Ммммммати Ввввасилева!!!

Та в мене ж там троянди перші вже квітнуть!!!

То я й полізла троянди роздивлятися в мокрі після вчорашньої зливи хащі!:)

Труселя мокрі!:) Я вже мовчу про калоші, ноги, панталони!:)

Й ще розквітнув перший з дзвоників! Скупчений? Чи як його прізвище?:)

Та й взагалі!

Багато чого росте й квітне!:)

Краще за все, бурʼяни!!!:)

Та колись я до них таки дістануся!!!

Ви там як?

✨✨…

А щастя - це

коли чуже не потрібно та те, як у

інших - не цікаво...

❗️ Титулований клуб хоче одночасно оформити трансфери Ваната та Циганкова

👀 Турецький «Трабзонспор» цікавиться українським нападником каталонської «Жирони» Владиславом Ванатом, повідомляє журналіст Ебубекір Джан.

🔥 Цікаво, що, за інформацією джерела, клуб Суперліги, який за свою історію виграв 28 трофеїв, також претендує й на іншого українця з «Жирони», вінгера Віктора Циганкова. «Трабзонспор» може підписати обох гравців одночасно.

📊 В сезоні 2025/26 Владислав Ванат провів 29 матчів у складі «Жирони», відзначившись 10 забитими м'ячами та 2 гольовими передачею. На рахунку Віктора Циганкова 34 поєдинки, 7 голів та 5 асистів у цій кампанії.

#Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @всіх @топові прихильники

ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Цього разу в книзі "Урус-Шайтан" мова йдеться про нашого Івана Сірка, який пішов в похід на війну з турками і визволяти наших полонених і найголовніше, щоби не дати туркам з Іваном Виговським перемогти москалів і об'єднати Україну з Польщею, як він тоді це вважав. І йому це вдалося. Частина турецьких воїнів на чолі мурзи Тахтара була змушена покинути Україну, щоби прийти на допомогу туркам, щоби не дати Івану Сіркові захопити фортецю Арркеман. І тут під час вирішальної битви між Іваном Сірка і мурзою Тахтарем, мурза запитав в Сірка, чому він зрадив свого гетьмана, невже він не розуміє, що таким чином допомагає москалям окуповувати Україну? Відповідь Івана Сірка дала мені зрозуміти істинної причини його дій і вчинку. Він сказав, що для нього найголовніше, щоби Україна була вільною і не від кого не залежала, і він не за Польщу, не за Туреччину і не за Московією. Його діло, це боротися за людей які потрапили в полон і боротися за те, щоби саме українці панували на своїй землі. Усе дуже просто, Іван Сірко був просто воїном і що таке дипломатія, і як це було важливо, щоби об'єднуватися на деякий час спільно проти найбільшого ворога, він цього не розумів. Тому, ця книга саме про те, яким він був, цей Іван Сірко, і чому до його вчинків і дій - не все так просто... Ця книга саме про те, як все це відбулося, і про те, як москалям завдяки необачному вчинку Івана Сірка вдалося окупувати Україну. Звісно, в цій книзі з'являються інші герої, любовна лінія, то ж книга буде цікавою для всіх. І цю книгу також можна читати як окремо, не читаючи попередних книг. Ну це як кому, хто хоче, то може купувати й попередні книги з серії "Нескорені". Просто цю книгу можна ще читати як окрему, бо в ній є інші герої і вона саме про похід Івана Сірка до Туреччини, під час війни України проти Московії, в цей час, коли Україні була дуже потрібна підтримка Івана Сірка, який навпаки роз'єднав українців, а не об'єднав. В кінці книги вже знову з'являються герої з попередніх книг. Хто вже читав цю книгу, то знає, чим закінчилася вся ця історія з Азізою. Мені дуже сподобалося, як діяла ця розумна дівчина. Так що від чергової книги з серії "Нескорені", я знову отримала величезне задоволення, за це я дуже вдячна Вам, пане Василю!💙💛
https://folio.com.ua/authors/kras-vasil

Книга "І знов я влізаю в танк..." Оксани Забужко дуже легко і зрозуміло читається. Я була рада тому, бо трішечки побоювалася, що стиль тексту буде такий самий, як у книзі "Музей покинутих секретів". Але книга настільки мені сподобалася, що я від неї просто в захваті. Особливо запам'яталося думки пані Оксани Забужко про її спостереження в якому році почалася вся ця російська пропаганда і яка соціальна верств суспільства має схильність вірити всій цій пропаганди. Вона показала на прикладі цих сучасних мажорів, які в ніщо вважають інших людей, які люблять дивитися на людей зверху вниз, які люблять принижувати людей, які готові накинутися на людей, які по іншому думають. Саме такі люди голосували за януковича та зґвалтували дівчину, кинули на смітник, підспалили і кинули помирати. Була така історія, якщо пригадуєте. Тож пані Оксана важає, що саме така соціальна верств населення готова вірити російської пропаганди, голосувати за популістів і які кажуть "Какая разниця". Таку книгу мені буде дуже цікаво далі читати. То ж ще раз дуже дякую Вам, тьотю Лесю, за книгу "І знов я влізаю в танк...".

02.11.2025 року.
---------

Книгу "І знову я влізаю в танк..." Оксани Забужко я з такою увагою читала, як ніколи в житті. Все, як вона думає, що бачить, постерігає за подіями в Україні та українській культури, як все це змінилося за останні роки за час російсько-української війни, викликає в мене таку співзвучніть моїм баченням і спостереженням. Читала і розумію, що ми українці унікальний народ. Нас багато віків гнобили і принижували, хотіли знищити, як народ. Але ми не здалися, ми не лягли тим, хто був сильніший за нас. Ми боролися, і не дали наступним нащадкам забути, хто ми є, звідки, і яка мова є для нас рідною. Саме завдяки цьому, ми і вистояли перед агресивної політики "рф", бо ми не хотіли повертатися туди, де ми були до 1991 року. Головне, щоби ми не забули, за що ми зараз боремося.

01.06.2026 року.

P.S. Тьотю Лесю, ще раз щиро дякую Вам за цю книгу, яку Ви мені подарували ще тоді, як ще була жива моя бабуся! Я дійсно отримала від цієї книги величезне задоволення, коли я її читала. Це ніби ковток свіжого повітря, коли наші полонені вже на волі і вони повернулися додому. Ця книга остаточно вселила мені віру в те, що все буде добре, і ми обов'язково Переможемо!✌️ Слава Україні!🇺🇦 Героям Слава!💙💛

Рф хоче щоб чекістами 21 століття були ЗСУшники .
Ось такими відео тренують підсвідомість бусифікованих просто неадекватних чи сліпо заряджених на насильство військових а також рузкагаварящих зсушників (чию рузззкасть сильно зачіпає те що в країні під назвою Україна якісь там Українці хочуть будувати державу без ворожого язіка) . Мені от цікаво за яку державу чи ідею воюють вони , бо виходить воюємо ми за абсолютно різні України. В їхній Україні мабуть не буде ні Куті ,ні Вишиванок ,ні Мови , ні народних пісень нічого такого .
Мабуть було великою помилкою що ми дозволили ліквідували Добробати і запхали їх в ЗСУ, тепер пішли наслідки.
...
Якщо хтось з вас вважає що мій заголовок це абсурд , згадайте як рашисти у розмовах про Голодомор 1932-1933 років не раз апелювали що серед чекістів було багато Українців і взагалі це Українці самі себе знищували, саме так вони викручуються у своїй брехні і їм плювати що накази йшли з Москви, їм достатньо щоб хочаб один чекіст мав Українське чи Єврейське походження і все вони себе "відбілили" по крайній мірі в очах сірих мас обділених критичним мисленням.
Сила московитів була завжди лише у 3х векторах .
1.Вони ніколи не здаються у своїй брехні.
2.Вони вміють назбирати довкола себе дегенератів і їхніми руками наближувати до реальності свою безсовісну брехню.
3.Вони компенсують своє невміння воювати у вмінні чинити найжорстокіші геноциди.
...
Тож якщо жодні структури не займуться цими персонажами на відео , то через пів року можна чекати на вулицях неоЧекістів які знищать все що хоч на йоту буде нагадувати Україну. А кремлядські путіноїди будуть шарпати за ниточки , дивитися на це все крізь монітори і будуть розказувати світу про те як оцей новий "український" народ повстав проти "нацистів" у вишиванках і прісаєденілся к брацкім рабсіянам .

Колись українську вишиванку вишивали… на все життя.

Її не купували “на свято”.
Не вдягали один раз для фото.
І точно не сприймали просто як одяг.

Для наших предків вишиванка була майже особистою історією людини, зашитою в тканину.

У різних регіонах України сорочки можна було “читати”, як паспорт.

За орнаментом, кольорами й технікою люди розуміли:
▪️ звідки людина;
▪️ заміжня вона чи ні;
▪️ до якого роду належить;
▪️ а іноді навіть — чим займається її сім’я.

Наприклад, на Полтавщині любили ніжну вишивку “білим по білому”.
На Гуцульщині — яскраві кольори й складну геометрію.
А знамениті борщівські сорочки Тернопільщини часто вишивали чорними нитками.

За однією з легенд, так символічно вшановували пам’ять загиблих після трагічних подій минулого.

Кожен символ щось означав.

🌾 Колоски — добробут.
🌳 Дерево життя — зв’язок поколінь.
♦️ Ромб — родючість і продовження роду.
☀️ Сонце — силу й життя.
🌊 Хвилясті лінії — воду та плин часу.

Наші предки вірили:
вишивка може захищати людину.

Саме тому орнаменти часто розміщували біля шиї, на рукавах і грудях — там, де людина вважалася найбільш вразливою.

Цікаво, що День вишиванки — зовсім молоде свято.

Його започаткували у 2006 році студенти Чернівецького університету. Ідея була дуже проста:
одного дня просто прийти на навчання у вишиванках.

Ніхто тоді не міг уявити, що через кілька років це стане міжнародним святом, яке відзначатимуть українці по всьому світу — від Києва до Нью-Йорка, від Львова до Торонто.

І вже 21 травня 2026 року Всесвітній день вишиванки святкуватиме свій 20-річний ювілей.

Сьогодні українську вишивку використовують навіть світові модні бренди.
Її елементи з’являлися у колекціях Valentino, Gucci та Dolce & Gabbana, а Vogue називав вишиванку одним із головних модних символів сучасності.

Але для українців її цінність — не в моді.

Бо вишиванка давно стала чимось значно більшим, ніж просто сорочка.

Це пам’ять.
Це зв’язок поколінь.
Це історія, яку українці пронесли крізь століття.

І, мабуть, саме тому для мільйонів українців вишиванка сьогодні — це не просто одяг, а відчуття дому, навіть якщо ти далеко від нього.

Я хочу більше розповісти про спорт. Мені цікаво отримати відгуки.