• 14 жовтня 1954 року народився Микола Кунцевич. Він був одним із наймолодших українських політв'язнів СРСР, дисидентом, отримав три судових вироки і відбув 12 із 14 років ув'язнення.

    Микола Кунцевич народився у Києві. Закінчив естрадно-циркове училище, працював у цирку, потім став ведучим програм, читав український гумор і сам писав вірші та байки.

    У травні 1974 року Микола Кунцевич прочитав дві свої байки «Горила» і «Ворона» біля пам’ятника Тарасу Шевченку в Києві.

    Через деякий час його заарештували і згодом засудили до 5 років позбавлення волі за «злісне хуліганство». Тоді ж, за словами Миколи Кунцевича, в Лук'янівському СІЗО він потрапив до однієї камери із режисером Сергієм Параджановим.

    Другий вирок і покарання на термін у 4,5 роки Микола Кунцевич отримав після того, як у 1981 році його вірші прозвучали в ефірі Радіо Свобода.

    Тоді почалися обшуки, і в деяких київських вишах знайшли самвидав, заборонені тексти Кунцевича.

    У 1984 році Миколу Кунцевича судили втретє – «за розповсюдження антидержавних матеріалів серед засуджених», бо під час відбування другого терміну покарання на одному з концертів зачитав уривок поеми Євгена Євтушенка «Братская ГЕС».

    Микола Кунцевич стверджував, що його адвокатом на цьому процесі був ❗️Віктор Медведчук. Кунцевич розповідав, що, як і у випадку із Василем Стусом, Медведчук просив збільшити висунутий прокурором термін у 3 роки ув'язнення ще на 1 рік 9 місяців та 19 днів із попереднього терміну. Тому, казав Кунцевич, вирок його переписали, а термін ув'язнення подовжили.

    У 1987 році Микола Кунцевич долучився до Української Гельсінської спілки. Цього ж року він був звільнений із ув'язнення за амністією, як і багато інших політв'язнів.

    У 1989 році Кунцевич став членом Народного руху України та Всеукраїнського товариства репресованих.

    Також Микола Кунцевич займався культурно-просвітницькою роботою. Він став художнім керівником гастрольно-концертного об'єднання «Рухконцерт», очолював оргкомітет фестивалів «Дзвін», «Українське сузір'я» та «Коріння наше в Україні». Учасник Євромайдану. Більше 60 разів виступав з віршами зі сцени Майдану. 21.02.2014 контужений в сутичці з "Беркутом", частково втратив зір.

    🕯Помер 12 березня 2021 року, похований 16 березня 2021 року на Байковому кладовищі.

    14 жовтня 1954 року народився Микола Кунцевич. Він був одним із наймолодших українських політв'язнів СРСР, дисидентом, отримав три судових вироки і відбув 12 із 14 років ув'язнення. Микола Кунцевич народився у Києві. Закінчив естрадно-циркове училище, працював у цирку, потім став ведучим програм, читав український гумор і сам писав вірші та байки. У травні 1974 року Микола Кунцевич прочитав дві свої байки «Горила» і «Ворона» біля пам’ятника Тарасу Шевченку в Києві. Через деякий час його заарештували і згодом засудили до 5 років позбавлення волі за «злісне хуліганство». Тоді ж, за словами Миколи Кунцевича, в Лук'янівському СІЗО він потрапив до однієї камери із режисером Сергієм Параджановим. Другий вирок і покарання на термін у 4,5 роки Микола Кунцевич отримав після того, як у 1981 році його вірші прозвучали в ефірі Радіо Свобода. Тоді почалися обшуки, і в деяких київських вишах знайшли самвидав, заборонені тексти Кунцевича. У 1984 році Миколу Кунцевича судили втретє – «за розповсюдження антидержавних матеріалів серед засуджених», бо під час відбування другого терміну покарання на одному з концертів зачитав уривок поеми Євгена Євтушенка «Братская ГЕС». Микола Кунцевич стверджував, що його адвокатом на цьому процесі був ❗️Віктор Медведчук. Кунцевич розповідав, що, як і у випадку із Василем Стусом, Медведчук просив збільшити висунутий прокурором термін у 3 роки ув'язнення ще на 1 рік 9 місяців та 19 днів із попереднього терміну. Тому, казав Кунцевич, вирок його переписали, а термін ув'язнення подовжили. У 1987 році Микола Кунцевич долучився до Української Гельсінської спілки. Цього ж року він був звільнений із ув'язнення за амністією, як і багато інших політв'язнів. У 1989 році Кунцевич став членом Народного руху України та Всеукраїнського товариства репресованих. Також Микола Кунцевич займався культурно-просвітницькою роботою. Він став художнім керівником гастрольно-концертного об'єднання «Рухконцерт», очолював оргкомітет фестивалів «Дзвін», «Українське сузір'я» та «Коріння наше в Україні». Учасник Євромайдану. Більше 60 разів виступав з віршами зі сцени Майдану. 21.02.2014 контужений в сутичці з "Беркутом", частково втратив зір. 🕯Помер 12 березня 2021 року, похований 16 березня 2021 року на Байковому кладовищі.
    306views
  • #особистості
    «З Дмитра Павличка почалося в Українi те, що пiзнiше дiстало назву «дисидентство».

    Ким був поет, дипломат та громадсько-політичний діяч Дмитро Павличко? Про найвідоміший твір «Два кольори», повстанську діяльність у сотні УПА та роль Павличка в проголошенні незалежності України — розповідаємо в матеріалі.
    https://suspilne.media/286339-ludina-epoha-hto-takij-dmitro-pavlicko/
    Також дивіться уривок програми «Час поезії», де Василь Герасим'юк читає вірш Павличка «Молитва», а Мирослав Лаюк розповідає про славу поета: https://youtu.be/NENX_SSNR_I
    #особистості «З Дмитра Павличка почалося в Українi те, що пiзнiше дiстало назву «дисидентство». Ким був поет, дипломат та громадсько-політичний діяч Дмитро Павличко? Про найвідоміший твір «Два кольори», повстанську діяльність у сотні УПА та роль Павличка в проголошенні незалежності України — розповідаємо в матеріалі. https://suspilne.media/286339-ludina-epoha-hto-takij-dmitro-pavlicko/ Також дивіться уривок програми «Час поезії», де Василь Герасим'юк читає вірш Павличка «Молитва», а Мирослав Лаюк розповідає про славу поета: https://youtu.be/NENX_SSNR_I
    Like
    1
    211views
  • Уривок з вистави "Гуцулка Ксеня". У головній ролі Олексій Гнатковський
    Уривок з вистави "Гуцулка Ксеня". У головній ролі Олексій Гнатковський
    Love
    Like
    3
    613views 25Plays
  • Видавництво Lobster оголосило передпродаж на книгу «Ми -легіон (ми - Боб)»

    Це перша частина sci-fi серії книги «Бобіверс», всього серія налічує 3 книги та 2 аудоісторії (згідно з даними ресурсу Goodreads).

    Серія розповідає нам про програміста Боба, який трошки передчасно помер. І ось через століття у кріогенному сні він прокидається і дізнається, що його свідомість тепер штучний інтелект у кораблі, який відправили на місію пошуку нової придатної до життя планети, допоки не стало пізно.

    Передзамовити книгу, почитати уривок та дізнатись трошки більше про книгу можна тут: https://wearelegion.lobster.net.ua/?fbclid=PAZnRzaAM0pX5leHRuA2FlbQIx...

    #sci_fi_не_нудно
    Видавництво Lobster оголосило передпродаж на книгу «Ми -легіон (ми - Боб)» Це перша частина sci-fi серії книги «Бобіверс», всього серія налічує 3 книги та 2 аудоісторії (згідно з даними ресурсу Goodreads). Серія розповідає нам про програміста Боба, який трошки передчасно помер. І ось через століття у кріогенному сні він прокидається і дізнається, що його свідомість тепер штучний інтелект у кораблі, який відправили на місію пошуку нової придатної до життя планети, допоки не стало пізно. Передзамовити книгу, почитати уривок та дізнатись трошки більше про книгу можна тут: https://wearelegion.lobster.net.ua/?fbclid=PAZnRzaAM0pX5leHRuA2FlbQIxMQABp8I4zhGCgcDOsuHYzd98iXppkup4IA77lQ4DFYgAjpamx54h4bg95i8NVKL2_aem_lVf8UfbdNLY2Tt52HLsz4g #sci_fi_не_нудно
    Congratulation
    Love
    3
    526views 1 Shares
  • Настала осінь. В нашому саду
    Хороший урожай зібрали люди.
    Вже листя з яблунь облетіло все
    І шурхотить попід ногами всюди.
    Гуляли люди у саду,
    Ногами жовте листя підкидали.
    Рожеве яблуко на дереві вони
    Побачили, зраділи і зірвали.
    -------------------------------------------------------------------------------------
    Уривок з віршу:
    Тетяна Строкач
    ЯБЛУКО В ОСІННЬОМУ САДУ
    Настала осінь. В нашому саду Хороший урожай зібрали люди. Вже листя з яблунь облетіло все І шурхотить попід ногами всюди. Гуляли люди у саду, Ногами жовте листя підкидали. Рожеве яблуко на дереві вони Побачили, зраділи і зірвали. ------------------------------------------------------------------------------------- Уривок з віршу: Тетяна Строкач ЯБЛУКО В ОСІННЬОМУ САДУ
    334views
  • 😄 Раптом хто ще не читав! 😄
    Зустріч на Алясці. Автор: Василь Рибников
    https://www.cemaat.media/ua/article/zustrich-na-alyasci
    П.С. На цьому скриншоті наведено уривок. Повна версія за посиланням.
    😄 Раптом хто ще не читав! 😄 Зустріч на Алясці. Автор: Василь Рибников https://www.cemaat.media/ua/article/zustrich-na-alyasci П.С. На цьому скриншоті наведено уривок. Повна версія за посиланням.
    256views
  • #поезія
    Подовшав день.
    Полегшали ці тіні,
    вечірні тіні спогадів і хмар.
    І дика груша в білому цвітінні
    на ціле поле світить, як ліхтар.

    Уже в дітей порожевіли личка.
    Уже дощем надихалась рілля.
    І скрізь трава, травиченька, травичка!
    І сонце сипле квіти, як з бриля.

    Вже онде щось і сіють у долині.
    Вже долітає пісня з далини.
    Вже горлиця аврукає в бруслині,
    стоять в заплавах золоті лини.

    Тут коло нас така зелена балочка,
    там озеро, не видно йому дна.
    Вже прилетіла голуба рибалочка,
    ніс в неї довгий, довший, ніж вона.

    Вже й дикі гуси в небі пролітали,
    вже й лебеді кричали крізь туман.
    Вже ходять в болотах біля Полтави
    ходуличник, крохаль і турухтан.

    Воскресли люди, хоч який хто квелий,
    після облоги схожі на примар.
    І монастир з цвітіння тих жарделей
    пливе у небо, як з рожевих хмар.

    О Боже духів і живої плоті!
    Я вперше усміхаюся, прости.
    Якась галузка в тому живоплоті
    і та он пнеться, хоче розцвісти.
    уривок "Маруся Чурай"

    Ліна КОСТЕНКО
    #поезія Подовшав день. Полегшали ці тіні, вечірні тіні спогадів і хмар. І дика груша в білому цвітінні на ціле поле світить, як ліхтар. Уже в дітей порожевіли личка. Уже дощем надихалась рілля. І скрізь трава, травиченька, травичка! І сонце сипле квіти, як з бриля. Вже онде щось і сіють у долині. Вже долітає пісня з далини. Вже горлиця аврукає в бруслині, стоять в заплавах золоті лини. Тут коло нас така зелена балочка, там озеро, не видно йому дна. Вже прилетіла голуба рибалочка, ніс в неї довгий, довший, ніж вона. Вже й дикі гуси в небі пролітали, вже й лебеді кричали крізь туман. Вже ходять в болотах біля Полтави ходуличник, крохаль і турухтан. Воскресли люди, хоч який хто квелий, після облоги схожі на примар. І монастир з цвітіння тих жарделей пливе у небо, як з рожевих хмар. О Боже духів і живої плоті! Я вперше усміхаюся, прости. Якась галузка в тому живоплоті і та он пнеться, хоче розцвісти. уривок "Маруся Чурай" Ліна КОСТЕНКО
    Like
    Love
    2
    464views
  • 🔥 Менні Пак'яо виклав черговий уривок підготовки до поєдинку з Маріо Барріосом
    🔥 Менні Пак'яо виклав черговий уривок підготовки до поєдинку з Маріо Барріосом
    313views 9Plays
  • #новий_розділ
    #морські_баталії #пригоди #пірати
    #любовний_роман #історична_проза

    — Гвен народилася в Англії, у знатній родині. У якій саме — історія, звісно, замовчує, та й прізвище Харлоу — не справжнє, як ви вже здогадалися.
    — Та це й медузам зрозуміло, — перебив його Стів. — Давай краще щось цікавіше.
    — Отже, як і годиться дівчатам її кола, вона виховувалася в суворості. Батько мріяв, щоб улюблена донька вийшла за якогось багатого вельможу, сиділа вдома й доглядала дітей. Але в неї був характер. Вона таємно брала уроки фехтування, обожнювала кінні прогулянки. І ще — закохалася у звичайного моряка. Познайомилася з ним, коли, перевдягнувшись у просту дівчину, нишпорила портом, роздивляючись кораблі.
    Сказати, що батько не схвалив її вибір — нічого не сказати. Він лютував, погрожував відправити її до монастиря. Зрештою, вирішив видати за літнього вельможу — то був чи то граф, чи герцог, та це вже не так важливо.
    Та Гвен виявилась зухвалішою, ніж він гадав. За кілька днів до весілля вона втекла, перевдяглася хлопцем і влаштувалася на корабель до свого коханого. Довгий час їм вдавалося зберігати таємницю. Коли все розкрилось — вони вже були у Вест-Індії. І знаєш що? Їх не вигнали. Залишили на кораблі. А згодом її коханий вирішив стати морським розбійником — і вона не лише не заперечувала, а й сама підштовхнула його до цього.
    Минув час. Його спіймали та стратили. Але Гвен не зламалася — вона продовжила справу, мстячись за його смерть. У певний момент вона командувала ескадрою з п’яти кораблів з трьома сотнями людей.
    — Оце жінка, — промовив Стів. — Але до чого тут її історія?
    — Якби мене не перебивали, ти б уже знав, — буркнув Діогу.
    — Гаразд, пробач, друже, — примирливо відповів Стів.
    — Якось вони пограбували невеликий форт в Африці. Більшу частину здобичі відвезли на корабель, а решту закопали в лісі неподалік берега. Вони гадали, що погоні нема, тож згодом вирішили повернутися. Припливли на те саме місце, просочилися через хащі — а скарбу нема.
    — Хтось стежив за ними та потім забрав усе собі, — гмикнув Гільєрме й зареготав.
    — Якби просто забрали — не так уже й страшно, адже того, що вже вивезли, їм вистачало. Та виявилося: солдати таки гнались за ними. Не встигли наздогнати, але якийсь селянин бачив, що вони щось закопували, доповів їм та показав місце. Вони відшукали схованку, викопали усе та влаштували засідку. Коли люди Гвен повернулися і почали копати, по них відкрили вогонь. З дванадцяти, включно з самою капітанкою, п'ятеро загинули одразу. Решту, серед яких був і мій товариш, схопили, щоб відправити у форт, а потім — під суд.
    Мій товариш, каже, що в ту мить вже уявив себе на шибениці. Добре озброєні солдати тримали їх на прицілі. А їхній капітан сипав в бік Гвен таке, що не кожна портова повія чує на свою адресу. Як гадаєте, що зробила Гвен?
    — Навіть не уявляю. Їй, мабуть, було нестерпно, — сказав я щиро.
    — Більшість шляхетних дам зомліли б. А вона зухвало скинула одяг та постала перед капітаном у всій своїй красі. Потім підійшла впритул і промовила, що він їй припав до душі, що вона готова йти з ним хоч на край світу. Той остовпів. Як і всі навколо... І саме в цю мить вона вихоплює в нього мушкет та стріляє! Поранила самого капітана та кількох солдатів, які з відкритим ротом спостерігали за нею. Решта піратів, скориставшись панікою, кинулися до човна, й відпливли. Солдати отямилися, почали переслідувати втікачів. Мого товариша поранили, але все ж їм вдалося дістатися корабля й підняти вітрила.
    Навздогін вирушив озброєний фрегат, але "Примара" Гвен зуміла відірватися.





    Читати далі за посиланням

    https://arkush.net/book/18589/22

    Приємного читання!!!

    #романтика #пригоди #Карибське_море.
    #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #стихія #шторм #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата
    #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля
    #піастри #піратськаісторія #сильніжінки #пригоди #уривок_з_твору
    #новий_розділ #морські_баталії #пригоди #пірати #любовний_роман #історична_проза — Гвен народилася в Англії, у знатній родині. У якій саме — історія, звісно, замовчує, та й прізвище Харлоу — не справжнє, як ви вже здогадалися. — Та це й медузам зрозуміло, — перебив його Стів. — Давай краще щось цікавіше. — Отже, як і годиться дівчатам її кола, вона виховувалася в суворості. Батько мріяв, щоб улюблена донька вийшла за якогось багатого вельможу, сиділа вдома й доглядала дітей. Але в неї був характер. Вона таємно брала уроки фехтування, обожнювала кінні прогулянки. І ще — закохалася у звичайного моряка. Познайомилася з ним, коли, перевдягнувшись у просту дівчину, нишпорила портом, роздивляючись кораблі. Сказати, що батько не схвалив її вибір — нічого не сказати. Він лютував, погрожував відправити її до монастиря. Зрештою, вирішив видати за літнього вельможу — то був чи то граф, чи герцог, та це вже не так важливо. Та Гвен виявилась зухвалішою, ніж він гадав. За кілька днів до весілля вона втекла, перевдяглася хлопцем і влаштувалася на корабель до свого коханого. Довгий час їм вдавалося зберігати таємницю. Коли все розкрилось — вони вже були у Вест-Індії. І знаєш що? Їх не вигнали. Залишили на кораблі. А згодом її коханий вирішив стати морським розбійником — і вона не лише не заперечувала, а й сама підштовхнула його до цього. Минув час. Його спіймали та стратили. Але Гвен не зламалася — вона продовжила справу, мстячись за його смерть. У певний момент вона командувала ескадрою з п’яти кораблів з трьома сотнями людей. — Оце жінка, — промовив Стів. — Але до чого тут її історія? — Якби мене не перебивали, ти б уже знав, — буркнув Діогу. — Гаразд, пробач, друже, — примирливо відповів Стів. — Якось вони пограбували невеликий форт в Африці. Більшу частину здобичі відвезли на корабель, а решту закопали в лісі неподалік берега. Вони гадали, що погоні нема, тож згодом вирішили повернутися. Припливли на те саме місце, просочилися через хащі — а скарбу нема. — Хтось стежив за ними та потім забрав усе собі, — гмикнув Гільєрме й зареготав. — Якби просто забрали — не так уже й страшно, адже того, що вже вивезли, їм вистачало. Та виявилося: солдати таки гнались за ними. Не встигли наздогнати, але якийсь селянин бачив, що вони щось закопували, доповів їм та показав місце. Вони відшукали схованку, викопали усе та влаштували засідку. Коли люди Гвен повернулися і почали копати, по них відкрили вогонь. З дванадцяти, включно з самою капітанкою, п'ятеро загинули одразу. Решту, серед яких був і мій товариш, схопили, щоб відправити у форт, а потім — під суд. Мій товариш, каже, що в ту мить вже уявив себе на шибениці. Добре озброєні солдати тримали їх на прицілі. А їхній капітан сипав в бік Гвен таке, що не кожна портова повія чує на свою адресу. Як гадаєте, що зробила Гвен? — Навіть не уявляю. Їй, мабуть, було нестерпно, — сказав я щиро. — Більшість шляхетних дам зомліли б. А вона зухвало скинула одяг та постала перед капітаном у всій своїй красі. Потім підійшла впритул і промовила, що він їй припав до душі, що вона готова йти з ним хоч на край світу. Той остовпів. Як і всі навколо... І саме в цю мить вона вихоплює в нього мушкет та стріляє! Поранила самого капітана та кількох солдатів, які з відкритим ротом спостерігали за нею. Решта піратів, скориставшись панікою, кинулися до човна, й відпливли. Солдати отямилися, почали переслідувати втікачів. Мого товариша поранили, але все ж їм вдалося дістатися корабля й підняти вітрила. Навздогін вирушив озброєний фрегат, але "Примара" Гвен зуміла відірватися. Читати далі за посиланням https://arkush.net/book/18589/22 Приємного читання!!! #романтика #пригоди #Карибське_море. #Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #стихія #шторм #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата #чарруа #вітрильник #фехтування #шабля #піастри #піратськаісторія #сильніжінки #пригоди #уривок_з_твору
    Love
    1
    4Kviews
  • Видавництво «Богдан» готує довідник науково-фантастичними світами 🤩🤩🤩

    Звісно, це не буде найповніший довідник, але судячи з інформації на сайті видавництва це буде 520 сторінок зводу понять і термінів з найрізноманітніших всесвітів sci-fi: чудернацькі раси, неправдоподібні планети, технології і дивовижні чудовиська. Це і багато чого іншого можна буде знайти у цьому довіднику.

    Сторінка довідника: https://bohdan-books.com/catalog/book/288490/

    Прочитати уривок можна тут: https://bohdan-books.com/upload/iblock/4c8/4c827ba21133f1309e6d90a203...

    Як вам така новина? Діліться у коментарях😉

    #sci_fi_не_нудно
    Видавництво «Богдан» готує довідник науково-фантастичними світами 🤩🤩🤩 Звісно, це не буде найповніший довідник, але судячи з інформації на сайті видавництва це буде 520 сторінок зводу понять і термінів з найрізноманітніших всесвітів sci-fi: чудернацькі раси, неправдоподібні планети, технології і дивовижні чудовиська. Це і багато чого іншого можна буде знайти у цьому довіднику. Сторінка довідника: https://bohdan-books.com/catalog/book/288490/ Прочитати уривок можна тут: https://bohdan-books.com/upload/iblock/4c8/4c827ba21133f1309e6d90a20347774a.pdf Як вам така новина? Діліться у коментарях😉 #sci_fi_не_нудно
    Love
    Congratulation
    4
    705views
More Results