Ніжні троянди. ♥️♥️♥️♥️♥️👍👍👍👍🌹🌹🌹🌹🌹🌹🌹🌹🌹🌹

Хаймеррррс бачили?:) Нууууу, хоча б на картинці?:) Не бачили???:) То хуткенько вирушайте на моє обійстя!:) Де я на черговій ланці свого квітнику сссстирчу саме в такий еротичній позі!:) В позі Хаймеррррсу!:) Голова десь унизу?:) Дупа вгорі!:) А як інакше?:) Коли коліна давно не гнуться? Взагалі не гнуться? Ось нахилятися поки що можу!:) То й ретельно нахиляюся!:) Скаженіло вирубую білий барвінок!:) Якого минулоріч УВЕСЬ знищила?:) Нууууу, то я так сподівалася, що увесь?:) Цьогоріч переконуюся, що далеко ні?:) Той білий барвінок вічний!!!:) Рясненько так лізуть кульбабки та чистотіл. От їм я радію!:) А більше за мене їм радіють мої курки та півник на імʼя Дріщ!:) Жеруть, аж плямкають!!!:) Чотири клематиси обчекрижила!:) Аби як!:) Бо сухе минулорічне листя на них мене дуже дрррратує!!! Ще чотири величезних троянди тре обстригти… Й взагалі не дивилася ще на свій півнятник за хатою… Та вже не сьогодні… Може й не завтра?… Бо все. Ніяка!… Сказала червономорда Пані прапор й вирушила в напрямку душу!:)

Міжнародний день троянд Сараєво 6 квітня у світі відзначається Міжнародний день троянд Сараєво (International Day of Sarajevo Roses) — день, коли ми вшановуємо не квіти, а людей. Це не свято, а день памʼяті. Цей день — болісне й водночас поетичне нагадування про жахи війни в Боснії та Герцеговині (1992–1995) та про силу людської пам’яті, яка навіть на місці трагедії здатна прорости трояндою. Що таке «Сараєвські троянди»? Сараєвські троянди — це не рослини. Це вибухи мінометних снарядів, що залишили сліди на асфальті міста. Після бомбардувань упродовж багатомісячної облоги Сараєва, мешканці почали заливати найглибші воронки червоною смолою, щоб перетворити їх на візуальні пам’ятники. У формі розкиданих пелюсток вони нагадують троянди. Так і з’явилась їх назва. Ці “квіти” розкидані в місті як немовчазне нагадування про тих, хто загинув — у тому самому місці, на тому самому тротуарі. Чому 6 квітня? Саме 6 квітня 1992 року розпочалася облога Сараєва — найдовша облога в сучасній історії (1425 днів). Вона стала початком багаторічної трагедії Боснійської війни. Саме в цей день кожного року мешканці міста й небайдужі в усьому світі зупиняються, щоб згадати — й ніколи не допустити повторення. Що символізують троянди Сараєва? Пам’ять Кожна залита червоним воронка — це історія про когось, хто більше ніколи не повернувся додому. Мистецтво на місці жаху Перетворення шраму на квітку — акт людяності й опору. Це спосіб зберегти історію без слів. Мир замість війни Сараєвські троянди — це тихий крик: більше ніколи.

Шикарні троянди🌹🌹🌹🌹🌹 🎼 - Я прийду до тебе з дощем Дует - elena_soba ☔

Не стільки в тому квітнику за колодязем греблася та троянди чекрижила, скільки жваво, бадьоро, з відповідними звуковими ефектами на кшталт неперекладного прапорщицького фольклору стрибала через паркан… Ййййййииииак молода!:) Ховалася в хату… Бо в три підходи балалайні бляшанки галопом неслися над селом… Не просто над селом… Прям над хатою… Якщо б не ці обстановкові подразники, може б я й швидше впоралася? Ну як вийшло вже… Ото тільки-тільки бурхливо фінішувала… Заколодязна ділянка впорядкована. Стрижені троянди (під саму землю!), калина, дві вербички, звіробій. Обсмикано добіса гілок клематисів-простяків. Видовбано з землі ще штук двадцять несанкціонованих клематисів!:) Планувала впорядкувати квітники ще й під другою перголою, той, де верба Хакуро нішикі росте, й гірку? Та не все сталося, як гадалося. Час та натхнення були!:) А ось сили вже кудись поділися… Вильожуватимуся. Відстежуватиму чергову тривогу… Ви там як?

Перше квітування після адаптації з інвітро 💛 Троянда тільки починає свій шлях поза пробіркою — і вже дарує таку красу 🌱 Ніжна, жива, справжня… Це момент, коли розумієш — все зроблено правильно ✨ Вирощено з любов’ю та терпінням 💚 #інвітро #троянди #першеквітування #саджанці #квіти

Нагодувала придворну зграю, повизбирала рекордну на сьогодні кількість яєць в курей та скількись собачих недопалків по обійстю. Нарешті зібралася стригти троянди!:))) Одягла на себе ̶с̶е̶к̶с̶у̶а̶л̶ь̶н̶у̶ ̶б̶і̶л̶и̶з̶н̶у̶ ортези на коліна, бандаж на хвіст? Нууууу, такооооеее?:) Пішла до Телеграму? А там оголошують, що сьогодні Благовіщення?:) Коли дівка косу не плете, пташка гніздечко не вʼє?:) Знов відклала!:) Варитиму борщ!:))) РЙ. Ви як там?

Для тих хто полюбляє троянди. Гарного дня.

Гарний квітковий нейл-арт 🌸 Перегляньте ці чудові квіткові дизайни нігтів! 💅 Ніжні рожеві та червоні троянди в поєднанні з фіолетовими та білими квітами створюють такий чарівний образ. Крім того, чорні та рожеві акценти із золотим дизайном справді вирізняються! 🌼 Мені подобається, наскільки унікальні та креативні ці ідеї.

#історія #факт Троянда з шипами: Приватне небо Антуана де Сент-Екзюпері 🌹✈️ ​Для всього світу він був відважним пілотом і автором найніжнішої казки людства. Але для своєї дружини, сальвадорки Консуело Сунсін, Антуан був «неможливим» чоловіком — людиною, яка шукала ідеальної гармонії в зорях, але не могла знайти її на землі. Їхня приватна історія — це нескінченний політ крізь турбулентність пристрасті, зрад і каяття. ​Коли вони познайомилися в Буенос-Айресі, Консуело вже була двічі вдовою, ексцентричною художницею з буйним темпераментом. Антуан закохався миттєво: він навіть погрожував розбити літак, якщо вона не погодиться на побачення. Проте шлюб не став тихою гаванню. Екзюпері був «вічним кочівником», який заводив численні романи, шукаючи в інших жінках розради від власної меланхолії. Консуело ж, у відповідь на його байдужість, влаштовувала гучні скандали та зникала на тижні, змушуючи його божеволіти від ревнощів. 🌪️ ​Саме Консуело стала прототипом примхливої, але беззахисної Троянди у «Маленькому принці». «Вона була така тендітна, що я мусив її оберігати», — писав він. Їхній будинок у Нью-Йорку, де створювалася казка, нагадував поле битви, завалене розбитим посудом і чернетками. Антуан боявся її гніву, але ще більше боявся її відсутності. ​Останній лист, який він написав їй перед своїм фатальним вильотом у липні 1944 року, був сповнений ніжності. Він нарешті зрозумів, що його приватне небо трималося лише на цій тендітній жінці з шипами. Екзюпері зник у морі, так і не дізнавшись, що Консуело зберігатиме його листи як найвищу цінність до кінця свого життя. Це була історія про те, що справжня любов — це не коли двоє дивляться в одному напрямку, а коли вони продовжують шукати одне одного навіть у суцільній темряві. 🕯️