Тільки для вас! Чудова пісня, прекрасні троянди🌹🌹🌹🌹🌹

#поезія
ОДА ЖІНЦІ

Живи і думай, деколи поплач в душі,
радій завжди, хоч часом душать сльози...
Безмежна сила Господом дарована Тобі -
тій Жінці, що благословенна з роду.

Ти - берегиня й мати людського дитя,
розкішна квітка плодоносного земного раю.
Пелюстками троянди складені твої уста
мелодію життя вира'зно промовляють.

У дикому бажанні вітер чеше твої коси,
в яких згубились краплі срібного дощу.
На горду й рівну спину падає волосся
і погляд впевнений доповнює красу.

Розкішним шовком прикриваєш своє тіло,
ховаючи весь світ в скарбниці у душі.
Ти створена, як загадкова королева.
Тож поклоняються нехай чоловіки Тобі.

Elena LN

НАДПРЕКРАСНІ ТРОЯНДИ. ЦЕ КВІТИ КОХАННЯ. І НЕ МАЄ ІНШИХ.

«Природа у своєму найвищому прояві: дощ, що цілує троянди, видовище чистоти та кохання" 🌹🌹🌹🌹🌹

#поезія
ВІНОК

Я назбираю усі квіти мого краю, щоби вінок із барв його сплecтú.
Нарву в саду зеленого розмаю і мальви не забуду принестú.

Я заплету в вінок бузок духмяний..
волошки сині-неба дивоцвіт
І мак червоний, як вино багряний
й рожеву вроду черешневих віт.

Вплету я соняхи-чудові квіти сонця. Жоржини й чорнобривці запашні..
Вони ростуть ще далі край віконця, де мати їх садила навесні.

Ромашки білі-ніжності цілунки і проліски-це подихи весни і матіоли ці нічні чаклунки, що заворожують в солодкі диво-сни.

Вплету в вінок лілеї та троянди, а
згодом щей колосся заплету.
І винограду дикого гірлянди між квітами майстерно укладу.

І почеплю вінок на Україну, Щоби красою дивувала
увесь світ.
Тебе ми любим, нашу рідну Батьківщину-- і це наш найсвятіший заповіт!

Оксана Лесик-Падучак

Хай ці троянди будуть символом щастя.

#поезія
Напевно, так мало статись. Ти завжди тягнувся до неба.
А мрії долають стазис, а дії шматують тенета.
В родині, де тато — скальпель, в родині, де мама — отрута,
Іскристе дитяче серце зуміло не згаснути в грудях.
Чуприна руда блистіла — під сонцем дивився на "Мрію":
"Не хочу коритись долі. Навчуся літати. Зумію!"
Омріяний фах пілота здобув і поринув у хмари.
Волів би літати вільно, та втрутився ворог зухвалий...
Небога стояла поряд, волосся її ти голубив:
"Ельвіро, подбай про маму". А в мене здригалися губи...
Багряні троянди рясно цвітуть на Алеї Героїв.
Елегія тиха грає. Це місце тужливих гармоній.
Світлину небога бачить: "А дядько кружляє над нами.
А дядько навіки вільний, назавжди у небі з птахами."
Холоне потроху. Вечір. Луганськ обіймає за плечі.

Сашко Негрич

#поезія
Мабуть не дарма є на світі троянди,
Їм місце знайдеться в саду, на веранді,
Як символ кохання, як символ надії,
Захоплюють, манять, занурюють в мрії,
Такі вони різні, такі досконалі,
Як символ розпусти, як символ моралі,
Ці квіти висловлюють вмить почуття,
Мінливі бажання, любов, каяття,
Їх колір про наміри вмить розповість,
Чи ніжність, чи біль, а можливо і злість,
Хоч вік їх короткий – та сутність безсмертна,
Водночас і звична, і безпрецедентна,
Краса їх чарує та змінює долю,
До меж насолоди, до крайності болю,
Шипів гострота, пелюсток оксамит,
Безмежжя чарівності й ніжності мить…

Ілля Герасюта

Там хтось-щось про моцні магнітні бурі сьогодні-завтра казав?
Нуууу, може?
Може й магнітні бурі?

З моїми тиском та пульсом, які й без бурь систематично прагнуть наблизитися до нульових показників, вирішила випередити сама себе!:)

Коли розташовуєш организЬм так, щоб дупа була вища за фізіомордію, низький тиск тобі не загрожує!:)

То й попхалася я в сантехнічний квітник!:)
Бурʼяни дерла, троянди, які відцвіли, чекрижила!

Куркам травищу тягала!:)
Естетки вони в мене!:)
В траві вони шукали пелюстки троянд та саме їх дзьобали!:)

Привела цей квітник до ладу.
Збиралася хуткенько сунутися до канапи!:)
Не дійшла!:)

Колежанці моїй улюбленій екскурсію по ̶щ̶и̶р̶и̶ц̶я̶м̶,̶ ̶я̶к̶і̶ ̶в̶ж̶е̶ ̶м̶е̶н̶і̶ ̶д̶о̶ ̶п̶у̶п̶а̶ ̶д̶о̶р̶о̶с̶л̶и̶ городу влаштовувала!:)
Й не аби яку екскурсію!:)
А екскурсію з користю!:)

Видала їй ведро!:)
Собі взяла!:)
Та й почеревичили ми огірки збирати!:)
Помідори!:)
Сливи!:)
Та чорні абрикоси!:)

День вдався!!!
Вдався б…
Якби не новини…
… В новини хуч не зазирай…
Ніколи не вважала себе прихильницею гурточку всепропальщиків?
А зараз щось…
Мандражирую…

Ви там як?
Цілі?
Норм?

#поезія
Я у полі позбираю
Трави ніжні й запашні.
Заварю смачного чаю
І посиджу у дворі.

Навкруги сміється літо.
Сонце світить з висоти.
Розцвітають ніжні квіти
Неймовірної краси.

Я новому дню радію.
Теплу,сонечку і вітру.
І плекаю свою мрію.
Щиро вірю в долю світлу.

Що уже минуть дощі.
Й скоро стихне буря.
І розквітне мир в душі.
Й засвітить нова зОря.

Розцвітуть в саду троянди.
Й розійдуться хмари.
Відтоді,повір,назавжди
Нове життя настане.

Марія Кінаш.