☢️ Гарантовано захистити країну та суверенітет може тільки ядерна зброя, —  дмітрій мєдвєдєв. ☢️ Низка держав мають технічні можливості для створення військово-ядерної програми, деякі з них вже проводять дослідження в цій сфері. 💥  Не виключено, що деякі країни вирішать, що найбільш оптимальний варіант — це мати ядерну зброю, — додав військовий злочинець. ⚛️ Межа між мирним і військовим атомом надзвичайно тонка й мінлива. https://t.me/Ukraineaboveallelse

📣Ми раді повідомити, що 5 лютого 2026 року у Вашингтоні, округ Колумбія, на платформі «АЛЛАТРА» відбудеться Міжнародна конференція «У свободи є ім'я — Україна». Це об'єднуюча подія, присвячена підтримці українського народу в його боротьбі за свободу, суверенітет і мир. У той час як невинні мирні жителі продовжують страждати від російської агресії, ця зустріч об'єднує лідерів совісті, щоб підтвердити: Україну не можна залишати без підтримки. Захід має двопартійний характер і закликає демократів і республіканців об'єднатися поза партійними межами заради підтримки 🇺🇦України. Конференція пройде під керівництвом пастора Марка Бернса, духовного радника президента Дональда Трампа і духовного дипломата, спільно з Міжнародним громадським рухом «АЛЛАТРА», підкреслюючи найважливішу роль морального лідерства, віри і принципової дипломатії в протистоянні тиранії. Спікери та учасники обговорять триваючу загрозу з боку російських атак дронами, необхідність подальшої військової та гуманітарної допомоги, а також довгострокові зобов'язання щодо відновлення України після війни, включаючи відновлення шкіл, доріг, лікарень та громад. ▪️Більше інформації на офіційній сторінці події: https://www.spiritualdiplomats.org/ukraine

У Житомирі вшанували пам’ять єврейського героя — захисника України Максима-Вольфа Булигіна: у ліцеї «Ор Авнер» відкрили меморіальну дошку «Світла пам’ять Максиму Булигіну. Пам’ятаємо. Шануємо. Не забудемо. Барух Даян а-Емет — Благословенний Праведний Суддя», — Федерація єврейських громад України. 20 січня у Житомирі в приватному ліцеї «Ор Авнер», де навчався Максим-Вольф Булигін, відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки. Він загинув 10 червня 2024 року, захищаючи Україну на фронті. У заході взяли участь батьки, рідні, учні, педагоги та представники єврейської громади. Цього дня згадували не лише військову службу Максима, а й його людський шлях — випускника школи, добровольця, «українського єврея», який зробив свідомий вибір. Максим Булигін народився і виріс у Житомирі. Він мав громадянство України і був «українським євреєм» — саме так ця інформація зазначена в українській Вікіпедії. Він був єдиною дитиною в родині, відвідував єврейський дитячий садок, а згодом закінчив хабадський ліцей «Ор Авнер», де протягом 25 років учителькою працювала його бабуся. Бабуся Максима, Тетяна Липінська, згадувала про нього просто і дуже по-людськи: «Він називав себе “бабусиним хлопчиком”». За рік до загибелі у Максима з’явилася кохана, вони призначили весілля на кінець червня. Захисник узгодив відпустку, але за два тижні до омріяного дня загинув. 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення Росії, Максим отримав повістку і одразу став на захист рідної України. Він воював у складі різних підрозділів. У 2024 році Максима перевели до іншого батальйону. Він сам запропонував стати оператором БПЛА, опанував цю спеціальність і вирушив на своє перше бойове завдання — з якого вже не повернувся. Оператор БПЛА Максим-Вольф Булигін героїчно загинув 10 червня 2024 року в селі Роботине Запорізької області, коли російські окупанти скинули вибухівку на його позицію. 25 червня 2024 року після традиційної юдейської церемонії прощання біля синагоги в Житомирі, яку провів рабин Шломо Вільгельм, Максима Булигіна поховали на Смолянському міському військовому кладовищі. За особисту мужність, проявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Максим Булигін був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня — Указом Президента України від 27 листопада 2024 року № 787. 20 червня про загибель Максима Булигіна на своїй сторінці у Facebook написав Головний рабин Києва та України Моше Асман. Тим самим Указом Президента № 787 таку ж нагороду — орден «За мужність» III ступеня (посмертно) — отримав і син самого рабина Моше Асмана, Матитьягу Самборський. Відкриття меморіальної дошки у Житомирі має значення не лише як локальна подія. Це частина ширшого процесу збереження пам’яті про загиблих захисників України — незалежно від їхнього походження, віросповідання чи національної належності. Історія Максима Булигіна спростовує пропагандистські міфи про нібито «відстороненість» національних меншин від захисту України. Єврейська громада країни з перших днів війни бере участь в обороні — на фронті, у волонтерстві та гуманітарній допомозі. Меморіальна дошка на стінах школи — це нагадування про конкретне життя і конкретну втрату. Про людину, яка могла жити звичайним життям, але стала на захист своєї країни. Як ви вважаєте, чи мають і в Ізраїлі пам’ятати та говорити про героїв свого народу, які загинули, захищаючи Україну? 👉 Повний матеріал — за посиланням: https://nikk.agency/uk/u-zhitomiri-vshanuvali-pamyat-ievrejskogo/ НАновости‼️:- новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

США не отримають суверенітет над Гренландією у рамках угоди з Данією — Axios. 📌План включає оновлення "Угоди про оборону Гренландії" 1951 року між США та Данією. 📌 Він також включає розділи про посилення безпеки в Гренландії та активності НАТО в Арктиці. 📌 США будуть «залучені» до прав на корисні копалини Гренландії. 📌 Пропозиція також містить формулювання щодо розміщення "Золотого купола" в Гренландії та протидії "зловмисному зовнішньому впливу" з боку росії та Китаю. 🇺🇸 Трампу запропонували територіальний компроміс щодо Гренландії за зразком британських військових баз на Кіпрі, які розглядаються як суверенні британські території, — NYT. 🇺🇸 Трамп відмовився від силового захоплення Гренландії. 🇺🇸  Очевидно, що Трамп не відмовився від свого прагнення отримати контроль над Гренландією, що досі є «червоною лінією для Королівства Данія», — глава МЗС Данії. 🇺🇸 Трамп розглядає можливість запропонувати мешканцям Гренландії (населення 57 000 осіб) по 1 мільйону доларів кожному  – якщо вони проголосують за приєднання до Сполучених Штатів, — Daily Mail. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #події Кримський референдум 1991: міна сповільненої дії під фундамент незалежності 🗳️🏗️ 20 січня 1991 року відбувся перший в історії СРСР регіональний референдум. Понад 93% кримчан проголосували за «відтворення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки як суб'єкта Союзу і учасника Союзного договору». На перший погляд — демократичне волевиявлення, а насправді — майстерна маніпуляція партійної номенклатури. 🎭📉 Організатори плебісциту, місцеві «червоні» керівники, мали на меті не стільки добробут півострова, скільки порятунок власних крісел від вітрів демократії, що віяли з Києва. Статус автономії давав місцевій еліті можливість ігнорувати українські закони та залишатися під прямим впливом москви. Саме тоді було закладено правову колізію, яку росія через 23 роки використає як виправдання для своєї агресії. 🇷🇺👿 Особливим цинізмом було те, що референдум провели до масового повернення на батьківщину кримських татар. Корінний народ, депортований сталінським режимом, фактично усунули від вирішення долі своєї землі. Меджліс кримськотатарського народу тоді закликав до бойкоту, справедливо вважаючи це голосування спробою закріпити колоніальний статус півострова. 🚜🚫 Попри те, що Україна в лютому 1991-го пішла на компроміс і відновила автономію Криму в своєму складі, цей крок не вгамував апетити москви. Історія показала: будь-які «особливі статуси» та юридичні лазівки, створені під тиском кремля, рано чи пізно перетворюються на зброю проти суверенітету. 🇺🇦🛡️

🇬🇧🇺🇦Король Чарльз III привітав Україну з річницею угоди про столітнє партнерство. Також Британський монарх звернувся до України на тлі річниці повномасштабного вторгнення рф. У листі, Чарльз III та королева Камілла відзначили мужність українців і висловили надію на справедливий та тривалий мир, який забезпечить безпеку, суверенітет і процвітання країни. ❤️‍🩹 #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

#історія #події Остання крапка у війні: Ратифікація Паризької угоди 🇺🇸📜 14 січня 1784 року в Аннаполісі, штат Меріленд, сталася подія, яка юридично перетворила тринадцять бунтівних колоній на повноправну державу. Того дня Континентальний конгрес ратифікував Паризьку мирну угоду, фактично поставивши фінальну печатку під Війною за незалежність США. Хоча саму угоду підписали в Парижі ще у вересні 1783-го, за законами того часу вона не мала сили без офіційного схвалення Конгресом. І тут почалися справжні «американські гірки» дипломатії та логістики. 🏛️ Битва з часом та порожніми кріслами Згідно з умовами договору, ратифіковані документи мали бути доставлені назад до Франції протягом шести місяців. Але була проблема: зима 1783–1784 років видалася надзвичайно суворою. Делегати Конгресу просто не могли доїхати до Аннаполіса через занесені снігом дороги та кригу на річках. ❄️🐎 Лише за кілька тижнів до дедлайну в залі зібралося рівно дев'ять штатів — мінімально необхідний кворум. Якби хоч один делегат захворів або затримався в заїжджому дворі, юридичне визнання США могло б відкластися на невизначений термін, а Британія отримала б привід переглянути умови. Що це дало Америці (окрім гордості)? Визнання суверенітету: Британія офіційно визнала США «вільними, суверенними та незалежними штатами». 🗽 Гігантські території: Межі нової країни простяглися аж до річки Міссісіпі, фактично подвоївши розмір початкових колоній. Право на рибу: Американці відстояли право ловити рибу біля берегів Ньюфаундленду — стратегічно важливий ресурс для тодішньої економіки. 🐟⚓ Трохи політичної іронії: Саме через те, що Конгрес ратифікував угоду в Аннаполісі, це місто технічно вважається однією з історичних столиць США. Щоправда, лише на кілька місяців, поки політики знову не зібрали валізи. 💼🏛️ Ратифікація 14 січня стала моментом, коли зброя остаточно поступилася місцем праву. Це був день, коли американська мрія отримала свою першу офіційну печатку на державному рівні.

#історія #події ​Після розпаду Радянського Союзу у 1991 році Україна успадкувала значну частину радянського ядерного арсеналу, що включав близько 176 міжконтинентальних балістичних ракет та майже 2000 тактичних ядерних боєголовок. Це робило Україну третьою ядерною державою світу після США та росії. Однак молода незалежна держава зіткнулася з дилемою: чи зберігати цей смертоносний спадок, чи відмовитися від нього заради безпеки та міжнародної інтеграції? ​Аргументи на користь збереження були значними: ядерний щит міг би стати потужним стримуючим фактором проти будь-яких зовнішніх загроз, особливо з боку осії. Проте були й вагомі причини для відмови: ​Економічний тягар: Утримання та модернізація ядерного арсеналу вимагали колосальних коштів, яких молода українська економіка не мала. ​Технічні складності: Контроль та обслуговування боєголовок були прерогативою москви, і Україна не мала повного технічного суверенітету над ними. ​Міжнародний тиск: Світова спільнота, на чолі зі США, активно закликала Україну, Казахстан та Білорусь до ядерного роззброєння, вбачаючи в поширенні ядерної зброї загрозу глобальній безпеці. ​Шлях до Тристоронньої заяви ​Переговори були тривалими та складними. Україна вимагала надійних гарантій безпеки, фінансової компенсації за ядерні матеріали та допомоги у демонтажі ракетних шахт. росія, у свою чергу, бажала якнайшвидшого вивезення ядерних боєголовок на свою територію, побоюючись неконтрольованого поширення. США виступали посередником та гарантом, прагнучи зменшити ядерні ризики. ​Тристороння заява стала компромісом, що враховував інтереси всіх сторін. Її ключові положення включали: ​Повне ядерне роззброєння України: Україна підтверджувала свій намір стати без'ядерною державою та приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як неядерна держава. ​Передача ядерних боєголовок росії: Всі боєголовки мали бути вивезені до росії для демонтажу, а Україна отримувала паливо для своїх атомних електростанцій як компенсацію. ​Гарантії безпеки: США, росія та Велика Британія зобов'язувалися поважати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, утримуватися від будь-якої агресії або тиску, а також надавати допомогу Україні у випадку загрози її безпеці. Ці гарантії пізніше були закріплені в Будапештському меморандумі (грудень 1994 року). ​Наслідки та уроки ​Підписання Тристоронньої заяви та подальше ядерне роззброєння України мали значні наслідки: ​Зміцнення міжнародної безпеки: Україна зробила величезний внесок у нерозповсюдження ядерної зброї, що було позитивно оцінено світовою спільнотою. ​Покращення відносин із Заходом: Відмова від ядерної зброї відкрила Україні шлях до тіснішої співпраці зі США та європейськими країнами. ​Суперечливі гарантії: Подальші події, особливо російська агресія проти України у 2014 та 2022 роках, поставили під сумнів ефективність та юридичну обов'язковість гарантій, наданих Будапештським меморандумом. Це викликало гострі дискусії про довіру до міжнародних договорів та роль ядерної зброї як стримуючого фактора. ​Тристороння заява 1994 року залишається яскравим прикладом складних геополітичних рішень та їхніх довгострокових наслідків. Вона підкреслює важливість надійних міжнародних гарантій та необхідність дотримання зобов'язань для підтримки миру та безпеки у світі.

❗️Україна вивчає план США щодо буферної економічної зони, яка може з’явитися між нашими та російськими військами у разі перемир’я, – Зеленський. ▪️За одним із варіантів, вільна економічна зона могла б бути створена на окремих територіях Донбасу і стати компромісом, який вимагав би від сторін відведення військ на безпечну відстань для відновлення нормального життя; ▪️Є і альтернативний сценарій, який передбачає припинення бойових дій без відведення військ, із подальшим вирішенням спірних питань дипломатичним шляхом; ▪️Водночас президент повторив, що Україна ніколи не визнає окуповані території російськими, навіть якщо відновлення повного суверенітету над ними відбудеться у майбутньому. https://t.me/Ukraineaboveallelse

США та Гренландія: що стоїть за гучними заявами. У західних ЗМІ та політичному середовищі знову активізувалась тема Гренландії на тлі заяв окремих представників США про її “стратегічну необхідність” для американської безпеки. 🔹 Що відомо з фактів: ▪️ США не мають жодних юридичних підстав для “заволодіння” Гренландією; ▪️ Данія та уряд Гренландії публічно відкинули будь-які анексійні сценарії, наголосивши на праві самовизначення; ▪️ США вже мають військову присутність на острові (база Pituffik), що забезпечує ключові потреби ПРО та арктичного моніторингу; ▪️ офіційних рішень або дій щодо зміни статусу Гренландії не ухвалено. 🔹 Що це означає на практиці: 📌 Йдеться не про окупацію, а про посилення впливу США в Арктиці — через оборонні угоди, інфраструктуру, інвестиції та політичний тиск. 📌 Гренландія — стратегічний вузол у протистоянні США, рф і Китаю за Арктику. 📌 Силовий сценарій вважається малоймовірним, оскільки створив би кризу всередині НАТО. Заяви навколо Гренландії — це елемент геополітичного торгу та сигнал союзникам, а не реальний план анексії. США вже мають ключові важелі впливу, тому зміна суверенітету острова не є необхідною для реалізації їхніх стратегічних цілей. https://t.me/Ukraineaboveallelse