• Powerwolf — німецький павер-метал гурт, створений у 2003 році. Гурт використовує у своїй творчості християнські мотиви, похмурі хорові вставки і потужні органні партії. В таких композиціях, як «Panic in the Pentagram», «Catholic in the Morning», «Resurrection by Erection», колектив іронічно висміює то сатанізм, то католицьку віру, називаючи себе «спостерігачами, а не борцями на релігійній сцені».

    https://youtu.be/GpxFUo7oxWM?si=wMyIqlFRDhKJ4Dwl
    Powerwolf — німецький павер-метал гурт, створений у 2003 році. Гурт використовує у своїй творчості християнські мотиви, похмурі хорові вставки і потужні органні партії. В таких композиціях, як «Panic in the Pentagram», «Catholic in the Morning», «Resurrection by Erection», колектив іронічно висміює то сатанізм, то католицьку віру, називаючи себе «спостерігачами, а не борцями на релігійній сцені». https://youtu.be/GpxFUo7oxWM?si=wMyIqlFRDhKJ4Dwl
    Like
    1
    504views
  • Тривожність сьогодні супроводжує майже кожного українця, і в поточних реаліях це, здебільшого, нормально. Тривога – це важлива емоція, яка попереджує нас про небезпеку та спонукає до відповідних дій.
    Проте тривога може переростати у шкідливу тривожність, і керує цим процесом наш мозок. (Важливо: зараз мова йде про здорові реакції, і не стосується психічних чи неврологічних захворювань).

    Мозок спирається на минулий досвід і намагається все "спрогнозувати", тому що контрольовано = безпечно. На жаль, це зазвичай переростає в так звану ментальну жуйку або мисленнєвий суп, коли ми без упину прокручуємо в голові одну й ту саму думку чи ситуацію. Вона захоплює нас, і на основі цього в уяві малюються різні картини. В їх основі - автоматичні реакції, навʼязані установки чи патерни поведінки.
    Хороша новина: цей процес можна навчитись контролювати. Це ми й називаємо усвідомленим життям:
    - Перехід у позицію спостерігача
    - Здатність розрізняти справжні та навʼязані думки та почуття
    - Можливість сказати "стоп" навʼязливому голосу в голові

    Погана новина: цей процес може бути довгим та складним. Накопичені роками й доведені до автоматизму реакції усвідомити та змінити за один день чи за допомогою однієї практики, на жаль, неможливо.

    Для роботи з тривожністю існує безліч інструментів та вправ, і ми будемо тут багато про них говорити. Працюють всі (мова йде про екологічні способи усвідомлення себе), потрібно обрати те, що працює і є комфортним для тебе. А для цього потрібно пробувати.
    Важливий крок: взяти відповідальність за все, що відбувається з тобою, за свої думки та реакції та за готовність з цим працювати.

    Почати сьогодні пропонуємо з перегляду кола контролю, з точки зору розуму:
    - Перегляньте та проаналізуйте кожен пункт у вашому житті
    - Сфокусуйтесь на переліку "мій контроль"
    Просто спостерігайте за кожною своєю думкою, яка захоплює і питайте: "Чи я можу вплинути на це зараз?" Якщо ні, то запитайте себе: "На що я можу вплинути?" і переносьте фокус уваги туди - на свою поведінку, на те, з ким ви спілкуєтесь, на те, що ви обираєте зараз робити (або не робити).

    Це допомагає знизити тривожність за ті сфери, які не лежать у колі прямого контролю, і допоможе мозку "відчепитися".

    #тривожність #трюкимозку
    Тривожність сьогодні супроводжує майже кожного українця, і в поточних реаліях це, здебільшого, нормально. Тривога – це важлива емоція, яка попереджує нас про небезпеку та спонукає до відповідних дій. Проте тривога може переростати у шкідливу тривожність, і керує цим процесом наш мозок. (Важливо: зараз мова йде про здорові реакції, і не стосується психічних чи неврологічних захворювань). Мозок спирається на минулий досвід і намагається все "спрогнозувати", тому що контрольовано = безпечно. На жаль, це зазвичай переростає в так звану ментальну жуйку або мисленнєвий суп, коли ми без упину прокручуємо в голові одну й ту саму думку чи ситуацію. Вона захоплює нас, і на основі цього в уяві малюються різні картини. В їх основі - автоматичні реакції, навʼязані установки чи патерни поведінки. Хороша новина: цей процес можна навчитись контролювати. Це ми й називаємо усвідомленим життям: - Перехід у позицію спостерігача - Здатність розрізняти справжні та навʼязані думки та почуття - Можливість сказати "стоп" навʼязливому голосу в голові Погана новина: цей процес може бути довгим та складним. Накопичені роками й доведені до автоматизму реакції усвідомити та змінити за один день чи за допомогою однієї практики, на жаль, неможливо. Для роботи з тривожністю існує безліч інструментів та вправ, і ми будемо тут багато про них говорити. Працюють всі (мова йде про екологічні способи усвідомлення себе), потрібно обрати те, що працює і є комфортним для тебе. А для цього потрібно пробувати. Важливий крок: взяти відповідальність за все, що відбувається з тобою, за свої думки та реакції та за готовність з цим працювати. Почати сьогодні пропонуємо з перегляду кола контролю, з точки зору розуму: - Перегляньте та проаналізуйте кожен пункт у вашому житті - Сфокусуйтесь на переліку "мій контроль" Просто спостерігайте за кожною своєю думкою, яка захоплює і питайте: "Чи я можу вплинути на це зараз?" Якщо ні, то запитайте себе: "На що я можу вплинути?" і переносьте фокус уваги туди - на свою поведінку, на те, з ким ви спілкуєтесь, на те, що ви обираєте зараз робити (або не робити). Це допомагає знизити тривожність за ті сфери, які не лежать у колі прямого контролю, і допоможе мозку "відчепитися". #тривожність #трюкимозку
    Love
    3
    2comments 2Kviews
  • Привіт! 😼 Це Гепарда. І я знаю, що таке бути невидимою. Не тому, що хтось не помічає — а тому, що я цього хочу. У дикій природі виживає не найсильніший, а той, кого не бачать до останнього моменту. Сьогодні я покажу тобі, як тварини використовують камуфляж — і чому людям ще далеко до їхньої майстерності. 🌿👁️

    У природі маскування — не мода, а виживання. Камуфляж допомагає хижакам підкрастися, а жертвам — зникнути просто у тебе перед носом. І в цьому вони справжні майстри:

    1. Колір під фон — гепарди, олені, сови мають забарвлення, що зливається з довкіллям. У листві джунглів ти не побачиш мене, поки я не стрибну на тебе 🐆

    2. Мімікрія — деякі безпечні комахи та риби імітують інших, небезпечніших істот. Метелик із «очима» на крилах змушує думати, що це хижак. 🐛👀 Муха-осоїдка виглядає як оса, хоча зовсім безпечна. Але хто ризикне це перевіряти? 🐝

    3. Дизруптивне маскування — зебри зі своїми смугами створюють візуальний хаос. Ворогу важко виділити контури однієї особини 🦓

    4. Зміна кольору — хамелеони, каракатиці, восьминоги можуть змінювати вигляд майже миттєво. Це не магія — це контроль шкіри через нейрони 🦑🎭

    А тепер питання: чи можуть люди так само?
    Вони намагаються — адаптивні тканини, термокамуфляж, костюми зі зміною візерунка. Але поки що людство лише вчиться. Природа мала мільйони років, щоб створити мистецтво злиття. Люди ж — лише копіюють.

    🐾 Камуфляж — це не "виглядати непомітно". Це — стати частиною середовища. Зникнути не з поля зору, а зі свідомості спостерігача.

    До зустрічі, коли ти мене не побачиш —
    твоя Гепарда. 😼🌫️

    #fan_art #супер_факт #супер_порада
    Привіт! 😼 Це Гепарда. І я знаю, що таке бути невидимою. Не тому, що хтось не помічає — а тому, що я цього хочу. У дикій природі виживає не найсильніший, а той, кого не бачать до останнього моменту. Сьогодні я покажу тобі, як тварини використовують камуфляж — і чому людям ще далеко до їхньої майстерності. 🌿👁️ У природі маскування — не мода, а виживання. Камуфляж допомагає хижакам підкрастися, а жертвам — зникнути просто у тебе перед носом. І в цьому вони справжні майстри: 1. Колір під фон — гепарди, олені, сови мають забарвлення, що зливається з довкіллям. У листві джунглів ти не побачиш мене, поки я не стрибну на тебе 🐆 2. Мімікрія — деякі безпечні комахи та риби імітують інших, небезпечніших істот. Метелик із «очима» на крилах змушує думати, що це хижак. 🐛👀 Муха-осоїдка виглядає як оса, хоча зовсім безпечна. Але хто ризикне це перевіряти? 🐝 3. Дизруптивне маскування — зебри зі своїми смугами створюють візуальний хаос. Ворогу важко виділити контури однієї особини 🦓 4. Зміна кольору — хамелеони, каракатиці, восьминоги можуть змінювати вигляд майже миттєво. Це не магія — це контроль шкіри через нейрони 🦑🎭 А тепер питання: чи можуть люди так само? Вони намагаються — адаптивні тканини, термокамуфляж, костюми зі зміною візерунка. Але поки що людство лише вчиться. Природа мала мільйони років, щоб створити мистецтво злиття. Люди ж — лише копіюють. 🐾 Камуфляж — це не "виглядати непомітно". Це — стати частиною середовища. Зникнути не з поля зору, а зі свідомості спостерігача. До зустрічі, коли ти мене не побачиш — твоя Гепарда. 😼🌫️ #fan_art #супер_факт #супер_порада
    Love
    Like
    9
    1Kviews
  • ❗️План припинення вогню в Україні вперше(!) представив Женевський центр політики безпеки. В ньому 31 сторінка

    Головне:
    ▪️Створити буферну зону завширшки щонайменше 10 км та виділити п'ять тисяч цивільних і поліцейських для її патрулювання. Для гарантування безпеки виділити близько 10 тисяч іноземних військових;
    ▪️Організувати роботу міжнародних спостерігачів зі спільною комісією, що складається з російських і українських військових. Через цю комісію обидві сторони могли би притягати одна одну до відповідальності та домовлятися про вирішення таких супутніх питань, як звільнення полонених, розмінування і створення цивільних коридорів через буферну зону;
    ▪️путін – найбільша складність у реалізації мирного плану. Експерти не впевнені в його готовності погодитися на припинення вогню та дотримуватися його умов;
    ▪️У підготовці документа взяли участь представники України, рф, США та ЄС.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    ❗️План припинення вогню в Україні вперше(!) представив Женевський центр політики безпеки. В ньому 31 сторінка Головне: ▪️Створити буферну зону завширшки щонайменше 10 км та виділити п'ять тисяч цивільних і поліцейських для її патрулювання. Для гарантування безпеки виділити близько 10 тисяч іноземних військових; ▪️Організувати роботу міжнародних спостерігачів зі спільною комісією, що складається з російських і українських військових. Через цю комісію обидві сторони могли би притягати одна одну до відповідальності та домовлятися про вирішення таких супутніх питань, як звільнення полонених, розмінування і створення цивільних коридорів через буферну зону; ▪️путін – найбільша складність у реалізації мирного плану. Експерти не впевнені в його готовності погодитися на припинення вогню та дотримуватися його умов; ▪️У підготовці документа взяли участь представники України, рф, США та ЄС. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    286views
  • Сьогодні я натрапила на одну просту, але дуже цікаву притчу, якою хочу поділитися з вами.

    Одного разу почалася сильна злива. Всі діти побігли додому, але наймолодшої доньки не було видно. Мати стривожилася й вирушила її шукати. Надворі безперервно блищали блискавки та гримів грім. Кожного разу, коли сяяла блискавка, мати здригалася.

    Нарешті, вона знайшла свою доньку, яка радісно бігала й гралася під дощем. Вся змокла, але щаслива, вона стрибала і танцювала. Кожного разу, коли на небі вдаряла блискавка, дівчинка підіймала обличчя і сміялася.
    Мати здивувалася:
    — Що ти робиш? Тобі не страшно? Хіба ти не боїшся грози?
    — А чого боятися, мамо? — весело відповіла дівчинка. — Дивись, я танцюю, а небо мене фотографує!

    Ця притча для мене — про те, як ми самі надаємо сенсу подіям навколо нас. Часто саме наші страхи, упередження та минулий досвід визначають, як ми сприймаємо те, що відбувається. Але варто дозволити собі поглянути на ситуацію під іншим кутом — і можливо, навіть знайти в ній радість. 🌧️💫

    #всенсі #спостерігач #усвідомленість
    Сьогодні я натрапила на одну просту, але дуже цікаву притчу, якою хочу поділитися з вами. Одного разу почалася сильна злива. Всі діти побігли додому, але наймолодшої доньки не було видно. Мати стривожилася й вирушила її шукати. Надворі безперервно блищали блискавки та гримів грім. Кожного разу, коли сяяла блискавка, мати здригалася. Нарешті, вона знайшла свою доньку, яка радісно бігала й гралася під дощем. Вся змокла, але щаслива, вона стрибала і танцювала. Кожного разу, коли на небі вдаряла блискавка, дівчинка підіймала обличчя і сміялася. Мати здивувалася: — Що ти робиш? Тобі не страшно? Хіба ти не боїшся грози? — А чого боятися, мамо? — весело відповіла дівчинка. — Дивись, я танцюю, а небо мене фотографує! Ця притча для мене — про те, як ми самі надаємо сенсу подіям навколо нас. Часто саме наші страхи, упередження та минулий досвід визначають, як ми сприймаємо те, що відбувається. Але варто дозволити собі поглянути на ситуацію під іншим кутом — і можливо, навіть знайти в ній радість. 🌧️💫 #всенсі #спостерігач #усвідомленість
    Like
    Love
    7
    2comments 1Kviews