🫶🫶24 січня 1975 року народився Решат Аметов— український громадянин кримськотатарського походження, уродженець Сімферополя, що був закатований невстановленою групою російських окупантів і їх колабораціоністів поблизу Білогірська в Криму, під час анексії українського півострова росіянами в березні 2014 року. Перший громадянин України, убитий внаслідок російської агресії проти України. Герой України (посмертно). Мешкав із сім'єю в Сімферополі. Не був політично активний, проте, за словами родини, останнім часом він захоплювався ідеями Махатми Ганді про мирні протести і відмову від насилля. 28 лютого 2014 написав на своїй сторінці Facebook: «Орієнтовно в понеділок вийду до Ради міністрів. Стоячий протест. А вам слабо?» 3 березня 2014 о 7:30 Решат Аметов вийшов з дому. Рідні не знали його намірів, знали що він взяв з собою паспорт, картку на отримання грошей за народження дитини і припускали, серед іншого, що він міг піти у військкомат. Після того, як чоловік довго не виходив на зв'язок, дружина зателефонувала йому о 12 годині сама, однак мобільний телефон був вимкнений. Пізніше з'ясувалося, що він брав участь у мирному протесті проти окупації українського Криму російськими військами на Площі Лєніна в Сімферополі. Він півтори години стояв з українським стягом на одному місці навпроти будівлі Ради міністрів Криму, захопленої російськими спецпризначенцями кількома днями раніше. Відповідав на запитання журналістів, які до нього підходили, але загалом його протест був мовчазним. Викрадення Решата Аметова зафіксували відео-камери: троє людей з промосковських колабораціоністських угрупувань, так званих «загонів самооборони Криму», підійшли до нього, вивели з площі, скрутили, посадили в автомобіль і повезли його у невідомому напрямку. Двоє чоловіків у військовій формі, які заштовхували Аметова в автомобіль, швидше за все належали до промосковського колабораціоністського угрупування «Самооборона Криму», бо не мали зброї, не носили маски і їхня форма була схожа на ту, що використовувало це злочинне антиукраїнське угрупування. На відео було видно, що викрадення Аметова відбувалося в кількох метрах від людини з червоною пов'язкою на руці — такі пов'язки носили члени промосковських колабораціоністських угрупувань, т.зв «загонів самооборони», які діяли узгоджено з російськими військами вторгнення в Крим. Четвертий чоловік стояв поряд із автомобілем, потім обійшов його і сів на переднє пасажирське місце перш ніж машина рушила. Після цього на зв'язок Решат більше не виходив. 15 березня 2014 Аметова було знайдено мертвим у селищі Земляничне Білогірського району, за 60 км від Сімферополя. На тілі чоловіка були численні ознаки катування, голову було обв'язано скотчем, очі були виколоті, а поряд з ним лежали наручники. Причиною смерті було назване ножове поранення в область ока. 🕯18 березня Решата Аметова поховали на міському кладовищі Сімферополя Абдал. Через його смерть сиротами лишилися троє дітей. 18 листопада 2015, Решата Аметова посмертно удостоєно недержавною нагородою Орден «Народний Герой України». 🎖18 травня 2017, посмертно присвоєно державне Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка», а 2 березня 2018 Президент України вручив нагородні атрибути звання Герой України брату загиблого Рефату Аметову. Вчинок Решата Аметова згадується у виступі Президента України 18 вересня 2014 на засіданні Конгресу США.

ЯК ВИЖИТИ У ВИСОТЦІ? Посібник з автономності, коли зникло все. Стаття підготовлена на основі досвіду мешканців прифронтових міст. Цегляний будинок без світла, води, газу та опалення це серйозний виклик. За досвідом мешканців прифронтових міст, головними ворогами є не тільки холод, а й волога та погана логістика. Приготування до життя у висотному будинку («бетонній пастці») без комунікацій вимагає не просто запасів, а зміни способу мислення. Коли відключаються ліфти, насоси для води та опалення, квартира перетворюється на автономну одиницю. 1. Збереження тепла: Правило «Кімнати в кімнаті» Стіни швидко вистигають. Обігріти всю квартиру без опалення неможливо, тому потрібно мінімізувати простір. • Намет у квартирі: Це найефективніший спосіб. Встановіть намет прямо на ліжко або килим. Температура всередині від дихання людей буде на 5–7 градусів вищою, ніж у кімнаті. Намет можна зробити самостійно з плівки, ковдр або килимів. • Сендвіч інерції (ліжко): Холод йде знизу, тому створюємо шари: Картон (багато шарів) ➔ Каремат або піна ➔ Фольгований ізолон (сріблом догори) ➔ Шерстяна ковдра. Лише потім лягаємо самі. • Утеплення вікон: Використовуйте щільні штори, ковдри або спеціальну термоплівку. Важливо закрити щілини, але залишити мікровентиляцію, якщо ви використовуєте газові пальники. • Багатошаровість одягу: Термобілизна це база. Наступний шар фліс або вовна. Верхній шар те, що не продувається. Грійте не повітря, а тіло. • «Сонні шкарпетки»: Майте окрему пару товстих шерстяних шкарпеток ТІЛЬКИ для сну. Ніколи не лягайте в тому, в чому ходили вдень. 2. Вода: Розрахунок та логістика Висотні будинки залежать від електричних насосів. Немає світла немає води вище 2–3 поверху. • Золотий запас: Мінімум 3 літри питної води на людину на добу + 5 літрів технічної. • Збір води: Використовуйте кожну нагоду принести сніг. • Бойлер: Технічну воду з нього можна використовувати, але спершу перекрийте кран подачі води в квартиру, щоб вона не пішла назад у систему. • Логістика: Тримайте на поверсі або в коридорі порожні баклаги. Піднімати воду на високі поверхи важко використовуйте рюкзаки, це рівномірно розподіляє вагу на спину. 3. Санітарія: Критичний аспект У висотках неможливо користуватися каналізацією без централізованого постачання води система швидко забивається на нижніх поверхах. • «Сухий унітаз»: Не змивайте воду марно. Одягніть на унітаз міцний сміттєвий пакет, зафіксуйте його скотчем. Після використання додайте абсорбент: тирсу, наповнювач для котячого туалету або просто розірваний папір. Відро з пакетами, в яких є наповнювач, теж стане в пригоді. • Гігієна: Запасіться вологими серветками (дитячими та антибактеріальними). Одноразовий «сухий душ» це маст-хев, який використовують військові, в таких ситуаціях це порятунок. 4. Кухня та безпека. Приготування їжі у квартирі без газу потребує великої обережності. • Туристичні пальники: Газові балони це зручно, але небезпечно. Ніколи не залишайте пальник без нагляду. Використовуйте його лише в провітрюваному приміщенні (через ризик отруєння чадним газом). • Термос ваш головний гаджет: Якщо вдалося нагріти воду, одразу заливайте її в термос. Це економить паливо. У термосі можна готувати каші (наприклад, гречка «вариться» там за 2 години). • Вулична кухня: Краще пристосуватися готувати на дворі на вогні, якщо є така можливість. 5. Світло та зв'язок • Налобні ліхтарики: Набагато зручніші за свічки. Вони звільняють руки і мінімізують ризик пожежі. • Powerbank-гігієна: Тримайте пристрої зарядженими на 100%. Вимкніть усі фонові оновлення та зменште яскравість на телефоні. • Радіо на батарейках: В умовах повного блекауту це може бути єдиним джерелом офіційної інформації про евакуацію чи стан справ. 6. Вологість головний ворог Коли в квартирі стає холодно, точка роси зміщується всередину приміщення. Конденсат на стінах, мокрі ковдри призводять до швидкого переохолодження (вологе повітря проводить тепло в 25 разів швидше за сухе). Найбільша помилка заклеїти всі щілини наглухо. • «Ударне» провітрювання: Навіть у лютий мороз відкривайте вікна повністю на 2–3 хвилини раз на кілька годин. Це випустить вологе повітря і запустить сухе з вулиці. Сухе повітря нагрівається швидше. • Абсорбенти власноруч: Розставте по кутах ємності з сіллю, содою або силікагелем (наповнювачем для котів). Вони вбиратимуть вологу. Якщо є можливість придбайте промислові таблетки-поглиначі вологи. • Гігієна ліжка: Ніколи не лягайте в спальник або під ковдру у вуличному одязі, на якому є конденсат. Одяг для сонної зони має бути абсолютно сухим і зберігатися вдень у герметичному пакеті. • Сушіння речей: Не сушіть мокрий одяг у кімнаті, де спите. Використовуйте балкон або сходову клітку. 7. Громада Вижити поодинці у висотці значно важче. Об’єднуйтеся з сусідами, яким довіряєте. Спільне приготування їжі на одному пальнику економить до 40% палива. Перевіряйте самотніх людей похилого віку у холоді ризики для здоров'я зростають в рази. #виживання #блекаут #поради #київ #висотка #автономність #порадивиживання #україна Чим ви можете доповнити цей список? Який досвід допоміг вам у минулі блекаути? Автор - сайт @Тиха вежа https://t.me/Ukraineaboveallelse

Ще доби не пройшло, як я жалілася на свій діагноз СБС?:) Не встигла розповісти, що недобачаю, недослухаю, недосновигаю, як у всіх цих моїх недо… знайшлися позитивні моменти?:) Не можу сказати, що ночером я взагалі нічого не чула?:) Та ні!:) Трошки ж таки чула!:) Як телефон офіційно оголошував відбій повітряної тривоги, чула!:) Двічи!:) Повз мене пройшли й виття сільської сирени!:) Й телефонні лементування про тривогу (двічи!)! Й як йййййййбні балалайки дзилинчали, я також не чула!:) Та я навіть ППО проспала!:) Люди з чистим сумлінням сплять кріпко?:) Саме так я й спала!:) А що? Дупа на ніч намита! Модні труселя одягнені! Традиційна фраза на ніч вимовлена! Чом би й не спати?:) Знов же ж, доби не пройшло, а ми вже дегустуємо солене вчора сало!:) Яке в часнику, гірчиці, оцті, солі, цукрові, перці! Оооооооо!!! Годне сало вийшло! Завжди тепер таке робитиму!!! Запаморочливо смачне!!! Очікую на Святий вечір! На колядників! Ласощі вже підготувала для них! Тож вже час нарешті й ялинку з закапелків тягти та вбирати?:) В кожній родині свій алгоритм прикрашання ялинок. Я починаю з того, що ялинкини ноги наммммертво скотчем прилепенюю до столу або підлоги? В залежності від розміру ялинки!:) Нууууу, коли в хаті шість котів, інакше ніяк!:) Потім чіпляю на ту ялинку гірлянду! Попередно перевіривши її працездатність! За гірляндою йде розподіл по ялинці іграшок! Ви ж розумієте, що не скляних, бо знов же ж, шість котів радісно махають вам з усіх кутків хати колективним комплектом рук та ніг, нагадуючи, що вони тут є!:))) Й в останню чергу вже навішуються якісь там намисточка!:) За розкладом день почала з перегляду українського варіанту адвент-календаря!:) Тільки очі розплющила, одразу полізла перевірити, чи нічний графік знеструмлення на сьогодні залишився без змін?:) Ну так, впевнилася в графіку! Розподілила час, коли мені придворну зграю годувати, коли ялинку вбирати, коли хліб пекти, коли до крамниці бігти?:) Намотала на ялинку гірлянду, працездатну, авжеж!:) Й вирішую, що має сенс її вже ввімкнути, щоб веселіше процес подальшого прикрашання йшов?:) Таааааа зараз же ж?:) Не вмикається??? Тю? Та я ж тільки що перевіряла, годна та гірлянда, чи ні??? Ооооооотакої? Світло вимкнулося на півгодини раніше за графік! То намотала ще одну гірлянду!:) На батарейках!:) (До речі, вже півгодини, як ввімкнутися повинно було? Знов не вгадала…) В крамниці була, авжеж!:) За чим побігла?:) За мак-кавою!:) Додому кошолку ледве притягла!:) Чого я в крамниці тільки не придбала?:) А таки ж не придбала чого?:) Правильно!:) Мак-кави!:) А бігти ще раз мені вже ліньки!:) Ото виляглася на канапі. Світла очікую! Майже свідомість втрачаю! Мало того, що хліб з духовки вже пахняє на всю хату?:) Так ще й штатна Попелюшка моя, Ірина Олександрова, горохову юшку з копченими крильцями варить, а ще ж вона домашньої ковбаси насмажила!:) Ви там як? Цілі? Аааааа по мак-каву я таки ще раз в крамницю зганяла!:)

У Харкові кілька чоловіків напали та хотіли пограбувати 89-річну матір військовослужбовця ЗСУ Зловмисників затримали - повідомили в прокуратурі та поліції Харківщини. Нападники були переконані, що жінка зберігає у квартирі близько $50 тисяч. Коли вони потрапили до помешкання, зв’язали жінку та заклеїли їй рот скотчем. Чоловіки почали вимагати гроші й золоті прикраси. Однак літня жінка мала лише 2 тисячі гривень і запропонувала віддати їм ці гроші - нападники їх не взяли, а забрали лише телефон. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал

🕯🇺🇦Степану Чубенку назавжди 16 років. У 2014 році його жорстоко вбили бойовики «днр» за синьо-жовту стрічку на рюкзаку. Юнак із Краматорська був спортсменом, воротарем місцевої футбольної команди «Авангард». Та любив він не лише футбол — писав вірші, грав в КВК, разом з друзями опікувався дитячим будинком і завжди мріяв про власних дітей... У ці дні виповнюється вісім років з дня загибелі Степана. 11 років тому бойовики банди «Керч» жорстоко вбили шістнадцятирічного Степана Чубенка. За наказом ватажка Погодіна, його підлеглі Михайло Сухомлинов і Юрій Москальов вивезли хлопчика в село під Донецьком, довго катували і розстріляли. Після скоєних на Донбасі злочинів Погодін утік до Криму, де і був затриманий за запитом Інтерполу. 30 липня стало відомо, що окупанти в Криму звільнили терориста “ДНР” Погодіна, якого звинувачують у вбивстві школяра. 10 листопада 2019 року суд Торецька заочно засудив убивць українського школяра Чубенка до довічного ув’язнення. Хлопчина мріяв стати професійним футболістом та вже встиг стати успішним голкіпером місцевої команди «Авангард». У старших класах Степан вже був дуже свідомим громадянином, цікавився політикою та був небайдужим до майбутнього своєї Батьківщини. Але 12 квітня 2014 року його рідний Краматорськ захопили російські окупанти. Степан не лишився осторонь та організував допомогу нашим військовим. Разом із такими ж юними друзями вони носили визволителям харчі та воду, зривали прапори сепаратистів та розповсюджували містом листівки: «Краматорськ – це Україна»! Мама Степана Чубенка – дуже боялась за сина, але він твердо відповідав: «Чому я маю боятись якихось чужинців? Я на своїй землі, на українському Донбасі». Але, у червні 2014 року, через постійні погрози від терористів так званої «ДНР», Степан був змушений виїхати у Київ до друзів. Зовсім скоро Краматорськ нарешті звільнили, і хлопець одразу побіг на вокзал за квитком до батьківської домівки та до цуценя Біма, за яким так сумував. Квитки були лише через окупований Донецьк, в який досі ходили потяги зі столиці. Він дуже хотів зробити рідним сюрприз, тож про повернення нікому не сказав. Згодом Сталіна Чубенко отримала страшні новини від окупантів: «Вашого сина заарештовано». Так почались пекельні місяці пошуків найдорожчого у житті. Жінка негайно приїхала в Донецьк, де їй сказали, що Степана, начебто, відправили у селище Горбачево-Михайлівка. Невтомна мати ходила з фотографією молодшого сина в руках, стукалася у всі двері і питала, чи не бачив хто-небудь її хлопчика. Жінка сподівалась, що в одному з підвалів полишених домівок тримають її сина. Живого. Але сподівання були марними. Після зустрічі з ватажком «ДНР» Захарченком, їй повідомили, що Степана вже немає серед живих. Бойовики зізналися, що заарештували Стьопу через жовто-блакитну стрічку на рюкзаку і шарф ФК “Карпати”, який знайшли серед речей. Жінці сказали, що сина після арешту відправили нібито рити окопи, під час чергового обстрілу хлопчина втік разом з іншими полоненими. Більше його не бачили. Пізніше один з найманців сам зізнався: “Ніякої втечі не було. Хлопця вбили. Де тіло – ніхто не знає”. Після того, як бойовики “ДНР” проговорилися, що хлопця вбили незабаром після затримання, батьки Степана в буквальному сенсі підняли всю землю навколо ненависного блокпоста. Тіло хлопця знайшли самі окупанти. Шістнадцятирічного українця вбили дуже жорстоко: руки замотали скотчем за спиною, вибили зуби, довго знущались, а потім закрили обличчя його ж футболкою та зробили п’ять смертельних пострілів у голову. Ексгумацію провели шостого жовтня. Зазвичай цього дня Сталіна святкувала День вчителя, а тепер це назавжди найстрашніший день у житті Чубенків. Указом Президента України від 28 червня 2017 року Степан нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно). 10 грудня 2021 року на стадіоні в Краматорську відкрито пам’ятник юному патріоту-футболісту.

Виховні бесіди другої армії світу: якщо втік з поля бою — отримай бонусний абонемент на стовп, канцелярський скотч і дружнє побиття🫂😉 Бо в «вєлікой дєржавє» лише один метод до розуміння😏 #наболотахвсестабільно #раша #кацапи #орки #оркостан #раісявперде

Не так вже жахливо і безнадійно в самій Росії. Серед 5 мільйонів мешканців СПБ знайшлася дівчина (1 шт), яка не схилилася, не злякалася і не перетворилося на те лайно, на яке режим успішно перетворює населення. Даша Козирєва 19 років. З точки прокурорка вона вчинила жахливе злодіяння: прикріпила скотчем листочок із віршами Шевченка до його пам'ятника. Прокур-орк зажадав "за це" 6 років колонії за статтею про "дискредитацію російської окупаційної орди". У своєму останньому слові Козирєва не стала крутитись, гнутися і вибачатися. «Я мрію, звісно, ​​щоб Україна повернула собі кожну п'ядь своєї землі, включно з Донбасом і Кримом. Я вірю, що одного разу мрія здійсниться. Колись історія все розсудить по справедливості. Але Україна перемогла й так. Перемогла вже. Все», Непоглядів @nevzorovtv

Підгадала, щоб синочок мав вихідний? Та й загнала парубка під стелю!:) В багатьох місцях!:) Фіранки козак відстьобував на вікнах! Я швиденько прасувала інші комплекти та синочку подавала! Скло на вікнах не мила. Таке собі, протерла, та й годі. Між скотчами, якими залєпенювала вікна ще в лютому 2022… Й відлєпенюватиму тільки після Перемоги… Коли б це не сталося. А ще ж сьогодні ночером годинники переводитемо, памʼятаєте? На годину вперед!

24 січня 1975 року народився Решат Аметов— український громадянин кримськотатарського походження, уродженець Сімферополя, що був закатований невстановленою групою російських окупантів і їх колабораціоністів поблизу Білогірська в Криму, під час анексії українського півострова росіянами в березні 2014 року. Перший громадянин України, убитий внаслідок російської агресії проти України. Герой України (посмертно). Мешкав із сім'єю в Сімферополі. Не був політично активний, проте, за словами родини, останнім часом він захоплювався ідеями Махатми Ганді про мирні протести і відмову від насилля. 28 лютого 2014 написав на своїй сторінці Facebook: «Орієнтовно в понеділок вийду до Ради міністрів. Стоячий протест. А вам слабо?» 3 березня 2014 о 7:30 Решат Аметов вийшов з дому. Рідні не знали його намірів, знали що він взяв з собою паспорт, картку на отримання грошей за народження дитини і припускали, серед іншого, що він міг піти у військкомат. Після того, як чоловік довго не виходив на зв'язок, дружина зателефонувала йому о 12 годині сама, однак мобільний телефон був вимкнений. Пізніше з'ясувалося, що він брав участь у мирному протесті проти окупації українського Криму російськими військами на Площі Лєніна в Сімферополі. Він півтори години стояв з українським стягом на одному місці навпроти будівлі Ради міністрів Криму, захопленої російськими спецпризначенцями кількома днями раніше. Відповідав на запитання журналістів, які до нього підходили, але загалом його протест був мовчазним. Викрадення Решата Аметова зафіксували відео-камери: троє людей з промосковських колабораціоністських угрупувань, так званих «загонів самооборони Криму», підійшли до нього, вивели з площі, скрутили, посадили в автомобіль і повезли його у невідомому напрямку. Двоє чоловіків у військовій формі, які заштовхували Аметова в автомобіль, швидше за все належали до промосковського колабораціоністського угрупування «Самооборона Криму», бо не мали зброї, не носили маски і їхня форма була схожа на ту, що використовувало це злочинне антиукраїнське угрупування. На відео було видно, що викрадення Аметова відбувалося в кількох метрах від людини з червоною пов'язкою на руці — такі пов'язки носили члени промосковських колабораціоністських угрупувань, т.зв «загонів самооборони», які діяли узгоджено з російськими військами вторгнення в Крим. Четвертий чоловік стояв поряд із автомобілем, потім обійшов його і сів на переднє пасажирське місце перш ніж машина рушила. Після цього на зв'язок Решат більше не виходив. 15 березня 2014 Аметова було знайдено мертвим у селищі Земляничне Білогірського району, за 60 км від Сімферополя. На тілі чоловіка були численні ознаки катування, голову було обв'язано скотчем, очі були виколоті, а поряд з ним лежали наручники. Причиною смерті було назване ножове поранення в область ока. 🕯18 березня Решата Аметова поховали на міському кладовищі Сімферополя Абдал. Через його смерть сиротами лишилися троє дітей. 18 листопада 2015, Решата Аметова посмертно удостоєно недержавною нагородою Орден «Народний Герой України». 🎖18 травня 2017, посмертно присвоєно державне Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка», а 2 березня 2018 Президент України вручив нагородні атрибути звання Герой України брату загиблого Рефату Аметову. Вчинок Решата Аметова згадується у виступі Президента України 18 вересня 2014 на засіданні Конгресу США.

🤩 Процес виготовлення скотчу