ЧОМУ ДИТИНА КУСАЄТЬСЯ? Найчастіше це відбувається, коли дитина: ❇️ Надмірно збуджена, втомлена або відчуває дискомфорт (наприклад, їй спекотно або вона голодна). ❇️ Захищає свою іграшку або територію. ❇️ Хоче щось отримати, але не знає, як це зробити інакше. ❇️ Ще не вміє співпереживати іншим. ❇️ Намагається привернути увагу, якої їй бракує. ❇️ Виховується в сім’ї, де її суворо карають фізично. ❇️ Зазвичай відмовляється від цієї звички у віці 3-4 років, коли починає краще говорити й може висловлювати свої бажання словами. ЯК ВІДУЧИТИ КУСАТИСЯ: ☝️Ніколи не смійтеся, якщо хтось кусається або укушений. ☝️Не кусайте свою дитину у відповідь. Вона не зрозуміє різниці між вашими ніжними укусами та своїми. ☝️Навчіть дитину іншими способами отримувати те, що вона хоче, наприклад, ввічливо просити словами або жестами. ☝️Учіть дитину ділитися. Наприклад, діліться з нею печивом. Хваліть її, якщо вона ділиться з іншими. ☝️Учіть грати по черзі з іграшками або разом з іншими дітьми. Хваліть, коли вона так робить. ☝️Привчайте до лагідних дій у грі: покажіть, як обіймати ведмедика, гладити кошеня. ☝️Похваліть малюка, якщо він спокійно грався. ☝️Якщо дитина б’є іграшки або грубо з ними поводиться, поясніть, що іграшкам "боляче" і їх потрібно пожаліти. ☝️Спостерігайте, у яких ситуаціях дитина починає кусатися, щоб запобігати конфліктам. ☝️Якщо бачите, що дитина збирається вкусити іншу, швидко піднесіть свою руку до її рота, щоб запобігти укусу, і суворо скажіть: "Кусатися не можна!". #дитинакусається #дитячапсихологія #розвитокдитини #психологіядитини

ХЛОПЦІ НЕ ПЛАЧУТЬ! Не зрозуміло, хто вигадав цю фразу, але через неї тисячі хлопців виросли у безчуттєвих чоловіків. Кажучи так, батьки вчать синів стримувати емоції, а придушування емоцій перетворює дітей на емоційно нездорових дорослих. Навчіть сина адекватно виражати емоції, в тому числі, і плакати. І викресліть раз і назавжди зі свого лексикону фразу "Хлопчики (дівчата) так себе не поводять" - вона гарантує вашій дитині комплекси. #дитячийпсихолог #дитячапсихологія #розвитокдітей #розвитокдитини #психологіядитини

ДІТИ ПОВИННІ БУТИ БРУДНИМИ, ЩОБ БУТИ ЩАСЛИВИМИ. Дорослі зазвичай хочуть бачити поруч чистих і спокійних дітей, терпляче граючих у свої іграшки. Але дітям необхідно рухатися, досліджувати все довкола, робити відкриття, потрапляти в пригоди та бруднитися. І, як показують дослідження, навіть бруд є корисним для розвитку дітей. Малюки не можуть досліджувати цей світ лише очима, їм необхідне пізнання на всі 360°: торкатися нових предметів, слухати незнайомі звуки, досліджувати нові запахи, коштувати щось на смак. Тому не слід заважати їм розвиватися: коли у дитини є можливість грати з водою, піском, брудом, фарбами, борошном, експериментувати з різноманітними матеріалами і текстурами. Дитина так пізнає світ і робить свої перші, але такі важливі відкриття. Ігри, в яких немає ніяких правил і будь-якого єдиного вірного способу грати, стимулюють природню допитливість дітей і допомагають їм формувати більш відкрите ставлення до світу. #дитячапсихологія #психологіядитини #розвитокдітей #дитячийрозвиток

Пропоную Вашій увазі пам'ятку для батьків "Дитячі істерики". Файл у форматі PDF. Ціна - 30 грн. Хто зацікавлений, будь ласка, пишіть в особисті повідомлення чи ставте "+" в коментарях. 🌺 #розвитокдітей #дитячапсихологія #психологіядитини #батькам #вихованнядітей #дитячіістерики

Пропоную Вашій увазі пам'ятку для батьків "Дитячі істерики". Файл у форматі PDF. Ціна - 30 грн. Хто зацікавлений, будь ласка, пишіть в особисті повідомлення чи ставте "+" в коментарях. 🌺 #розвитокдітей #дитячапсихологія #психологіядитини #батькам #вихованнядітей #дитячіістерики

ЯК ПРАВИЛЬНО КРИТИКУВАТИ ДИТИНУ. Критика - невід'ємна частина життя. Навіть якщо ми не критикуємо дитину вдома, то виходячи в світ, вона все одно зіштовхнеться з критикою і тому має бути до неї готовою. Важливо розуміти, що критика і засудження - не одне й те саме. Якщо ми вказуємо на риси характеру іншої людини і надаємо їм негативну оцінку - це засудження. Якщо ми надаємо оцінку дії - це критика. Критика буває конструктивною та деструктивною. Конструктивна критики відноситься як раз до оцінки дій, коли ми робимо щось погано,  і нам пояснюють, чому це погано, не згадуючи наш характер, національність, стать. Деструктивна критика - це оцінка наших дій як поганих, саме тому, що у нас певний склад характеру, національність, стать тощо. На жаль, люди не завжди здатні відрізнити критику від засудження, більшість не вміють приймати ніяку критику: ні конструктивну, ні деструктивну. Частіше за все це відбувається саме тому, що отримали неприємний досвід в дитинстві, де зауваження стосувалися їхньої особистості вцілому.  ☝️Нашим завданням є навчити дитину в майбутньому розрізняти особисту критику від професійної, критику дії від критики особистої. "Якщо я отримав критику контрольної роботи від педагога, це значить, мені є що покращити в своїх знаннях. Але це не значить, що я поганий або дурний, і тому пишу неідеально контрольні роботи з першого разу." Правильна (конструктивна) критика (її ще можна назвати "зворотній зв'язок ") грає важливу роль у вихованні: ▪️допомагає дитині в отриманні нового досвіду і знань; ▪️сприяє самоаналізу; ▪️допомагає у виборі вірного рішення; ▪️сприяє гнучкості та адекватності в поведінці. ПАМ'ЯТАЙТЕ! Критика приносить користь лише при правильному її використанні, в інших випадках , переходячи в дорікання, докори та образи, вона може сильно зіпсувати ваші стосунки з дитиною, а також вбити впевненість у власних силах та бажання що-небудь робити. #психологіядитини #дитячапсихологія #дитячийпсихолог #розвитокдитини # дитячийрозвиток #критика

⬇️⬇️⬇️⬇️ Продовження ⬇️⬇️⬇️ Що ж робити? Як допомогти дитині? 🔹️ Якщо вашій дитині притаманно соромитися, то проговоріть заздалегідь, що ви йдете в гості,  там буде багато знайомих і незнайомих людей, що вони обов'язково  всі захочуть поспілкуватися з нею ("тому що ти така цікава, класна, розумна, весела" тощо). 🔹️Похід в гості до незнайомих дорослих чи дітей може не дуже сподобатися дитині чи навіть трохи налякати її. Тому замість того, щоб в присутності всіх заявляти, що дитина соромиться, краще скажіть, що, коли вона сама захоче, то почне спілкуватися. Зазвичай, як тільки зникає тиск, і дитина вже не відчуває себе в центрі уваги, вона сама вступає в гру чи діалог. 🔹️ Щоб дитина не відчувала себе ніяково, ви завжди можете підтримати її тим, що дасте їй які-небудь завдання (принести виделки, серветки, розставити чашки, розкласти подушки на стільці тощо). 🔹️Також дорослі, щоб привернути до себе дитину, можуть пограти з нею: поговорити смішним голосом, зобразити кого-небудь тощо. Головне, не розпитувати дитину "в чоло", і ні в якому разі силоміць не цілувати і не брати на руки без дозволу дитини. 🔹️Пропонуйте дитині вибір, наприклад, їсти разом з дорослими чи бути з дітьми в гральній кімнаті.  Звісно, дуже хочеться, щоб ваша дитина не сиділа і стороні одна, а активно і відразу грала з іншими дітьми,  нікого не соромилася і всім показувала свої вміння та досягнення. Але сором'язливість - це  нормально, а всі дітки різні (як і ми з вами). Тому не варто виправдовуватись перед іншими мамами, розповідаючи про свою дитину: "Вона в мене така сором'язлива...". Не квапте і не змушуйте, приймайте і любіть дітей такими, які вони є. Сором'язливість - це якість, яка з часом проходить. Не завжди, звісно, але в багатьох випадках - так! #дитячийпсихолог #дитячапсихологія #дитячийрозвиток #розвитокдітей #розвитокдитини #психологія #психологіядитини

СОРОМ'ЯЗЛИВА ДИТИНА, ЯК ЇЙ ДОПОМОГТИ. Діти бувають жваві і сором'язливі. Одні за словом в кишеню не полізуть, іншим складно відповісти кривднику чи розповісти про себе під час нового знайомства. Багатьох батьків бентежить той факт, що їхні  діти іноді нерішучі, соромляться, ховаються за мамою, коли з ними розмовляє навіть мила бабуся. Дуже часто дорослі намагаються підбадьорити своїх дітей фразою: "Не соромся, виходь!". Але, як правило, ця фраза не допомагає дітям стати більш розкутими. Є гіпотеза стосовно того, що сором'язливість передається у спадок. Але точно виокремити фактори, що впливають на формування сором'язливої особистості, досить складно.  Частіше за все, якщо батьки сором'язливі,  і своїм прикладом не вчать дітей легко спілкуватися та знайомитися з різними людьми, - діти виростуть сором'язливими, просто тому, що діти копіюють своїх батьків, адже іншого прикладу в них не було. Але є й інші фактори, які можуть виявитися причиною сором'язливості дитини: 1️⃣ Незадоволення батьків тим, що у дитини не розвинуті навички і вміння, які дитина часто просто не може ще засвоїти у молодшому віці (наприклад, читання в 2-3 роки), в результаті дитина замикається в собі і сприймає любов близьких, як заслугу за гарну поведінку. 2️⃣ Невміння поводити себе в різних ситуаціях в надто ранньому віці, коли дорослі просто не навчили і не пояснили, як і де потрібно заводити бесіду, викликає сильний страх будь-яких контактів у дитини, яка має схильність до сором'язливості. 3️⃣ Контроль і надмірна дисципліна в родині, коли дитині просто не дають права голосу, забороняють кричати, шуміти, виражати власні емоції. 4️⃣ Надто різне виховання дівчаток і хлопчиків, коли дитина не розуміє, як спілкуватися з людьми протилежної статі. Що ж робити? Як допомогти дитині? ➡️➡️➡️➡️ Продовження в наступному пості. #дитячийпсихолог #дитячапсихологія #дитячийрозвиток #розвитокдітей #розвитокдитини #психологіядитини

Ситуації, коли сімейні ігри закінчуються істерикою дитини через програш, знайомі багатьом батькам. Нерідко в такі моменти вони думають, що дитина ще недостатньо доросла для участі у іграх-змаганнях і вирішують припинити це. Однак важливо розуміти, що здатність спокійно переживати поразку має безцінне значення в психологічному розвитку дитини і вимагає спеціальної уваги. Перешкоди на шляху до засвоєння нового та вміння приймати власні поразки формують цінні навички, такі як цілеспрямованість, сміливість, винахідливість та здатність адаптуватися. Життя сповнене експериментів, і не все вдається з першого разу. Звичка не здаватися і продовжувати рухатися вперед навіть після невдач – ключовий аспект успішного життя. Щоб допомогти дитині навчитися спокійно приймати так ситуації, можна задати їй декілька запитань після того, як вона заспокоється: 1. Що в тебе добре виходить? Які навички ти розвинув/-ла? Чи є приклади, коли тобі вдалося подолати труднощі? 2. Як ти зазвичай реагуєш на невдачі? Намагаєшся спробувати знову, звертаєшся по допомогу чи тренуєшся наодинці? 3. Що ти відчував/-ла і про що думав/-ла, коли програв/-ла? А що відчував/-ла після перемоги? Якщо ж дитина надто емоційно радіє перемозі, це також може бути приводом для обговорення. 4. Чого б ти хотів/-ла спробувати навчитися? Які заняття тобі цікаві? 5. Як я можу тобі допомогти? Можливо, варто запропонувати пограти разом або дати дитині можливість потренуватися наодинці. Також дуже важливим є показувати власний приклад. Довівши власною поведінкою, що ви не боїтеся програвати, в покажете дитині, що навіть невдачі можуть приносити користь. Наприклад, замість того, щоб просто сказати: «Не переживай, це лише гра!», можна відмітити, що програти неприємно, але наступного разу ви теж будете докладати зусиль і намагатися перемогти. Важливо акцентувати увагу на самій грі: «Не дивлячись ні на що, процес був захоплюючим» або «Не очікував/-ла, що гра виявиться такою цікавою». Можна також запропонувати внести в наступну гру елемент радості, наприклад, принести печиво чи цукерки. Це продемонструє, що ви цінуєте власне можливість провести час разом, і ваше ставлення до гри не змінюється через одну невдачу. #розвитокдитини #дитячапсихологія #психологіядитини