😢 Внаслідок нічної атаки на Одесу пошкоджено притулок для котів, — місцеві канали

Одна тварина загинула.

Минулої неділі з подругою відвідали ведмежий притулок "Біла скеля". https://whiterock.savewild.org/ це їх сайт, де можна отримати більш актуальну інформацію, купити квиточки чи допомогти притулку, якщо матимете бажання. притулок знаходиться за адресою вул. Липнева, 1, Чубинське, Київська область
це навпроти Гори, по дорозі на Бориспіль. Ми приїхали з кільцевої Броварів з Вигурівщини так зручніше. Про сам притулок: це три дівчини, що опікуються тваринами (вовками та ведмедями, бо в них схожі умови для життя) забраними з цирків, квартир, чи кого викинули попередні власники, бо маля виросло й перестало бути милим і зручним. На момент відвідування у притулку було 2 ведмеді: Синочок (бурий) і Чада (світліша); 3 вовків і вовкособ. По вихідним проводиться екскурсія тривалістю близько 2х годин, де розповідають про кожного мешканця. Зокрема сестра Чади живе у Київському зоопарку і їм по 27 років, а рекорд для цих ведмедів 28. Екскурсія цікава, час проходить непомітно. Якщо маєте можливість і бажання - це цікаве місце поряд з Києвом

ПРИТУЛОК ОСЕНІ

Крізь сиву млу лягає напрямок,
Де схили над рікою в бархаті,
Туди ходити я занадився,
Де в давнім лісі чути каркання,
Де листя я зібрав під арками,
Де осінь знов розгорне обрії
І де думки бувають добрими.

На схилах я на мить спиняюся,
Вдихаю запах листя прілого
І спогад крізь туман здригається,
Про те, що мало зовсім рідного,
Про те, що блиск буває рідкісно,
Коли крізь млу просвіт видніється
І далі йде життя на милицях.

Я тут колись від болю никався,
Та гальмував думками хворими,
Між сивих трав хотілось зникнути,
Де осінь знов розгорне обрії.
Тут набирався я хоробрості.
Це тільки долею назначено,
Бо ця земля вертає значення.

Мирослав Манюк
09.10.2026

#септет

‼️рф атакували Одещину: постраждали 8 людей, — ДСНС

Унаслідок ударів пошкоджено об’єкти портової інфраструктури, складські приміщення, ліцей, притулок для тварин, приватний будинок, а також легковий і вантажний транспорт.

ІНТЕРВАЛ

траєкторії дві
перетнулися надто близенько
для загального протягу десь там на дні
щонайперше музейна
установа здавалася сильною
мовчазна близькість тіл
уміщала чим більше підсилення
ніж слова дозволяли вміщати орбіти ці дві
по якомусь часі
під ногами
зникла рівновага маси
простір полігамний
розділився
на
М И
інтервал
все зростав вертикально
глибина
стала доказом майже локальним
пережитої єдності
далі
кожен виборов власний притулок місцевості
мовчки
коментар
винятково одна пантоміма
залишила свій втрачений час
а повернення зліва
утрачало свою геометрію
остаточно метр за метром

Мирослав Манюк
25.09.2026

⚡️Гарні новини у справі Аслан Хакімов : Галицький суд ВІДМОВИВ ДМС у позові щодо продовження строку утримання в ПТПІ ще на пів року‼️

Якщо говорити про саме засідання, то воно розпочалось із запізненням на 2 години. Державна міграційна служба продовжувала цирк, пояснюючи, що Аслана треба тримати в ПТПІ, аби ідентифікувати. Вся країна ідентифікувала, а міграційна за пів рок не здатна... Суддя прямо запитала представницю, яким чином ви збираєтесь це робити, відповіді по суті не прозвучало.

Нагадаю, що 24 серпня апеляційний суд скасував рішення про видворення Аслана. Позавчора Верховний суд відмовив ДМС у відкритті касаційного провадження, по суті, поставиши крапку у цій справі. Орган, якому б залежало на інтересах держави, якому б залежало на тому, щоб воїни отримували НРК, вже давно б розглянув неодноразові заяви про притулок. Натомість «міграційники» не здаються у своїх намаганнях тримати Аслан в пункті тимчасового утримання для іноземців.

Термін утримання Аслана в ПТПІ спливає 1 жовтня. Закликаю ДМС перестати займатись замовленням, а діяти в інтересах української держави.
#Аслан_Хакімов

ВІВЦІ БІЛЬШЕ НЕ РАХУЮТЬСЯ

Деякі образи привертають увагу миттєво, інші — починають відкриватися лише тоді, коли затримуєш на них погляд трохи довше. Спочатку сцена здається дивною, незвичною, але поступово стає зрозуміло: справа не в окремих предметах, а в тому, як вони співіснують між собою. Ми впізнаємо кожен елемент, проте не можемо так само швидко збагнути, чому вони опинилися в одному просторі. Саме ця коротка пауза між упізнаванням і розумінням, цей «внутрішній зсув», і створює головний ефект.

Ми звикли автоматично співвідносити річ із її контекстом. Достатньо змінити це середовище, щоб знайомий об'єкт перетворився на загадку. Змінюється не сам предмет, а наше сприйняття.

Найбільше уваги привертає ліжко. Ми звикли сприймати його як символ притулку, затишку, простору, де людина почувається захищеною. Тут закінчується день, починається сон, переживаються хвороби, близькість та відпочинок. Саме тому його поява просто неба здається такою невідповідною. Воно винесене на берег, позбавлене кімнати, стін, даху. Це вже не притулок, а самотній об’єкт серед стихії, що втратив свій простір і перетворився на знак відчуження.

Не менш промовистим є матрац. Його поверхня не нагадує звичний матеріал, який обіцяє опору та затишок. Вона схожа на прозору, в’язку речовину, що ще не набула остаточної форми. Цей «холодний гель» замість комфорту пропонує нестійкість. Це тонка деталь, яка майже непомітно змінює сприйняття всієї сцени: навіть у момент потенційного відпочинку ми відчуваємо хиткість і відсутність твердого ґрунту.

Навколо ліжка стоять вівці. Їхній насичений червоний колір і пласкі силуети не дають змоги сприймати їх як звичайних тварин. Вони більше нагадують знаки, умовні позначки, декорації. У культурній пам’яті вівці пов’язані з відомим ритуалом засинання — їхнім підрахунком. Ця асоціація робить їхню присутність поруч із ліжком логічною, але водночас вихолощує їхню первісну суть. Вони не допомагають перейти межу, лише підкреслюють, що знайомі символи більше не працюють.

Море й небо надмірно яскраві, майже штучні. Це не природа, а фон, подібний до комп'ютерної гри. Це простір передсоння, де ми ще не спимо, але вже створюємо візуальний ряд, щоб провалитися в несвідоме. І саме ці створені образи постають картонними, позбавленими будь-якої практичної дії. Ритуали засинання більше не ведуть далі — вони лише позначають межу, на якій ми застрягли.

Композиція не пропонує готової історії та не нав’язує єдиного тлумачення. Вона лише трохи зміщує звичний порядок речей, і цього достатньо, щоб ми на мить перестали дивитися на світ автоматично. Саме в цій паузі між упізнаванням і розумінням, імовірно, й ховається одна з найважливіших функцій мистецтва: воно існує не для того, щоб дати відповідь, а щоб оголити запитання, яке раніше навіть не спадало на думку.

— Voss Ekobi

Острів стародавніх скарбів!

Острів Ділос є найбільшим природним островом стародавніх скарбів. Жоден інший острів не має стільки пам’яток архаїчного, класичного та елліністичного періодів. На острові дуже багато стародавніх споруд, таких як: дорога Левів з мармуровими левами, храм Ісіди, всередині якого знаходиться статуя покровителів моряків, будинок Діоніса зі знаменитою мозаїкою, будинок Клеопатри, будинок Діоскуридів і стародавній театр місткістю 6500 осіб. На острові побудували музей, де зібрали багато стародавніх експонатів, які були знайдені на острові. Згідно з легендою, Зевс зіткнувся з гнівом Гери (дружини Зевса) через кохання до Лето і попросив Посейдона допомогти йому знайти якесь притулок для неї. Посейдон взяв невидиму скелю Аділос і знайшов досить захищене місце серед інших островів та перейменував її на Ділос.

Норвегія більше не даватиме колективний захист новоприбулим українським чоловікам призовного віку, — Міністерство юстиції країни

Новоприбулі чоловіки 18–60 років більше не отримуватимуть автоматичний тимчасовий захист — замість цього вони зможуть подаватися на притулок за загальною процедурою.

Водночас зміни не торкнуться тих, хто вже має статус захисту, і передбачають винятки — зокрема для непридатних до служби чи чоловіків, які самі виховують дітей.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

#історія #постаті
Томаш Масарик: Президент-гуманіст, який вірив в Україну 🏛️🎓
7 березня 1850 року народився людина-епоха — Томаш Гарріг Масарик. Перший президент Чехословаччини, якого називали «Батьком» (Tatíček), зумів побудувати острівець демократії в міжвоєнній Європі, поки навколо піднімали голову диктатури. 🌍🛡️

Філософ у кріслі президента 🧐

Масарик не був типовим політиком. Професор соціології та філософії, він вважав, що держава має будуватися на етичних засадах. Його гаслом було: «Не боятися і не красти». Проста формула, яку багатьом сучасним лідерам досі важко засвоїти. 🚫💸

Український акцент політики Масарика 🇺🇦🤝

Для нас Масарик — особлива постать. Саме за його президентства Прага стала «українським П'ємонтом» у вигнанні.
Притулок для інтелігенції: Він відкрив двері для тисяч українських емігрантів, які втікали від більшовицького терору. 🚪🏃‍♂️
Освіта: У Празі за підтримки Масарика діяв Український вільний університет, Українська господарська академія та інші заклади. Він розумів, що без освіченої еліти нація не має майбутнього. 📚🎓
Критика росії: Масарик був одним із небагатьох європейців, хто ще тоді, у 1920-х, глибоко проаналізував суть російської деспотії та більшовизму в своїй праці «росія та Європа». ✍️🛡️

Демократія як щоденна праця ⚙️

Він стверджував, що демократія — це не просто голосування раз на кілька років, а «дискусія» та щоденна відповідальність кожного громадянина. Масарик пішов у відставку лише у 85 років, залишивши після себе одну з найпрогресивніших держав тогочасної Європи. 🇨🇿📈

Сьогодні, коли ми говоримо про європейські цінності, ми фактично цитуємо Масарика. Він довів, що порядність у політиці — це не слабкість, а найпотужніша стратегія. 🌟🏛️