ПРИТУЛОК ОСЕНІ
Крізь сиву млу лягає напрямок,
Де схили над рікою в бархаті,
Туди ходити я занадився,
Де в давнім лісі чути каркання,
Де листя я зібрав під арками,
Де осінь знов розгорне обрії
І де думки бувають добрими.
На схилах я на мить спиняюся,
Вдихаю запах листя прілого
І спогад крізь туман здригається,
Про те, що мало зовсім рідного,
Про те, що блиск буває рідкісно,
Коли крізь млу просвіт видніється
І далі йде життя на милицях.
Я тут колись від болю никався,
Та гальмував думками хворими,
Між сивих трав хотілось зникнути,
Де осінь знов розгорне обрії.
Тут набирався я хоробрості.
Це тільки долею назначено,
Бо ця земля вертає значення.
Мирослав Манюк
09.10.2026
#септет
Крізь сиву млу лягає напрямок,
Де схили над рікою в бархаті,
Туди ходити я занадився,
Де в давнім лісі чути каркання,
Де листя я зібрав під арками,
Де осінь знов розгорне обрії
І де думки бувають добрими.
На схилах я на мить спиняюся,
Вдихаю запах листя прілого
І спогад крізь туман здригається,
Про те, що мало зовсім рідного,
Про те, що блиск буває рідкісно,
Коли крізь млу просвіт видніється
І далі йде життя на милицях.
Я тут колись від болю никався,
Та гальмував думками хворими,
Між сивих трав хотілось зникнути,
Де осінь знов розгорне обрії.
Тут набирався я хоробрості.
Це тільки долею назначено,
Бо ця земля вертає значення.
Мирослав Манюк
09.10.2026
#септет
ПРИТУЛОК ОСЕНІ
Крізь сиву млу лягає напрямок,
Де схили над рікою в бархаті,
Туди ходити я занадився,
Де в давнім лісі чути каркання,
Де листя я зібрав під арками,
Де осінь знов розгорне обрії
І де думки бувають добрими.
На схилах я на мить спиняюся,
Вдихаю запах листя прілого
І спогад крізь туман здригається,
Про те, що мало зовсім рідного,
Про те, що блиск буває рідкісно,
Коли крізь млу просвіт видніється
І далі йде життя на милицях.
Я тут колись від болю никався,
Та гальмував думками хворими,
Між сивих трав хотілось зникнути,
Де осінь знов розгорне обрії.
Тут набирався я хоробрості.
Це тільки долею назначено,
Бо ця земля вертає значення.
Мирослав Манюк
09.10.2026
#септет
6переглядів